Карведилол Зентива таблетки 12,5 мг 30 шт Цена

Бета1-, бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор. Оказывает вазодилатирующее, антиангинальное и антиаритмическое действие. Карведилол представляет собой рацемическую смесь R(+) и S(-) стереоизомеров, каждый из которых обладает одинаковыми альфа-адреноблокирующими свойствами. Бета-адреноблокирующее действие карведилола носит неселективный характер и обусловлено левовращающим S(-) стереоизомером.

Препарат не имеет собственной симпатомиметической активности, обладает мембраностабилизирующими свойствами.

Вазодилатирующий эффект связан, главным образом, с блокадой α1-адренорецепторов. Благодаря вазодилатации снижает ОПСС.

Эффективность

У пациентов с артериальной гипертензией снижение АД не сопровождается увеличением ОПСС, не снижается периферический кровоток (в отличие от бета-адреноблокаторов). Карведилол подавляет РААС посредством блокады β-адренорецепторов почек, вызывая снижение активности ренина плазмы. ЧСС снижается незначительно.

У пациентов с ИБС оказывает антиангинальное действие. Уменьшает пред- и постнагрузку на сердце. Не оказывает выраженного влияния на липидный обмен и содержание ионов калия, натрия и магния в плазме крови. При применении препарата соотношение ЛПВП/ЛПНП остается нормальным.

У пациентов с нарушениями функции левого желудочка и/или сердечной недостаточностью благоприятно влияет на гемодинамические показатели и улучшает фракцию выброса и размеры левого желудочка.

Карведилол снижает показатель смертности и уменьшает частоту госпитализаций, уменьшает симптоматику и улучшает функцию левого желудочка у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического и неишемического генеза.

Эффекты карведилола являются дозозависимыми.

Таблетки жовтого кольору, з вкрапленнями, з ризиком поділу на одному боці і з гравіюванням цифри "6" - на іншій.

Допоміжні речовини : сахароза - 13.285 мг, повідон 30 - 638 мкг, лактози моногідрат 200 - 90.193 мг, кремнію діоксид колоїдний - 531 мкг, кроскармеллоза натрію - 2.444 мг, 5 мкг.

15 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.

C07AG02 Carvedilol

Бета<SUB>1</SUB>-,бета<SUB>2</SUB>-адреноблокатор. Альфа<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

карведилол

Альфа- та бета-адреноблокатор

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 2 роки.

Бета1-, бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор. Чинить вазодилатуючу, антиангінальну та антиаритмічну дію. Карведилол являє собою рацемічну суміш R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові альфа-адреноблокуючі властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і зумовлена лівообертальним S(-) стереоізомером.

Препарат не має власної симпатоміметичної активності, має мембраностабілізуючі властивості.

Вазодилатуючий ефект пов'язаний головним чином з блокадою α1-адренорецепторів. Завдяки вазодилатації знижує ОПСС.

Ефективність

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією зниження артеріального тиску не супроводжується збільшенням ОПСС, не знижується периферичний кровотік (на відміну від бета-адреноблокаторів). Карведилол пригнічує РААС за допомогою блокади β-адренорецепторів нирок, спричиняючи зниження активності реніну плазми. ЧСС знижується незначною мірою.

У пацієнтів з ІХС має антиангінальну дію. Зменшує перед- та постнавантаження на серце. Не надає вираженого впливу на ліпідний обмін та вміст іонів калію, натрію та магнію у плазмі крові. При застосуванні препарату співвідношення ЛПВЩ/ЛНЩ залишається нормальним.

У пацієнтів з порушеннями функції лівого шлуночка та/або серцевою недостатністю сприятливо впливає на гемодинамічні показники та покращує фракцію викиду та розміри лівого шлуночка.

Карведилол знижує показник смертності та зменшує частоту госпіталізацій, зменшує симптоматику та покращує функцію лівого шлуночка у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю ішемічного та неішемічного генезу.

Ефекти карведилолу є дозозалежними.

артеріальна гіпертензія; ІХС: стабільна стенокардія; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза становить 12.5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні лікування. Потім – по 25 мг 1 раз на добу. Можливе поступове збільшення дози з інтервалом щонайменше 2 тижнів.

При недостатності гіпотензивного ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена вдвічі. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу (можна розділити дозу на 2 прийоми).

ІХС: стабільна стенокардія

Початкова доза становить 12.5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні лікування. Потім – по 25 мг 2 рази на добу. При недостатності антиангінального ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена вдвічі. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 100 мг на добу, розділена на 2 прийоми.

У пацієнтів похилого віку початкова доза, що рекомендується, протягом перших 2 днів лікування становить 12.5 мг 2 рази на добу. Потім лікування продовжують у максимальній добовій дозі, що рекомендується, по 25 мг 2 рази/добу.

Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Хронічна серцева недостатність

Дозу слід підбирати індивідуально, під ретельним медичним контролем.

Карведилол можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії, однак він також може застосовуватися у пацієнтів з непереносимістю інгібіторів АПФ або у пацієнтів, які не отримують препарати наперстянки, гідралазину або нітрату. Дози дигоксину, діуретиків та інгібіторів АПФ слід підбирати до початку лікування карведилолом.

Рекомендована початкова доза становить 3.125 мг (1/2 таб. препарату Карведилол Зенітиву 6.25 мг із ризиком) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалом не менше 2 тижнів до 6.25 мг 2 рази на добу, потім до 12.5 мг 2 рази на добу, далі – до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної, яка добре переноситься пацієнтом.

Максимальна доза, що рекомендується, становить 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю тяжкого ступеня, а також для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю легким і середнім ступенем тяжкості з масою тіла <85 кг.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю легким та середнім ступенем тяжкості з масою тіла >85 кг рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу.

На початку лікування або при підвищенні дози можливе тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю та/або діуретиків, які отримують великі дози. Як правило, скасовувати лікування не потрібно, проте дозу препарату не слід збільшувати. Після початку застосування або підвищення дози карведилолу за станом пацієнта слід спостерігати лікар/кардіолог. Перед кожним збільшенням дози слід провести обстеження для виявлення можливого посилення симптомів серцевої недостатності або надмірної вазодилатації (включаючи визначення показників функції нирок, маси тіла, артеріального тиску, частоти та ритму серцевих скорочень). У разі прогресування симптомів серцевої недостатності або затримки рідини слід збільшити дозу діуретиків; у такій ситуації дозу карведилолу не слід збільшувати доти, доки стан пацієнта не стабілізується. При виникненні брадикардії або у разі подовження часу AV-проведення, насамперед необхідно контролювати дозу дигоксину. У деяких випадках може знадобитися зменшення дози карведилолу або тимчасова відміна лікування. Однак навіть у таких випадках часто можна успішно продовжити титрування дози карведилолу.

Під час титрування дози слід проводити регулярний моніторинг ниркової функції, показників кількості тромбоцитів та глікемії (за наявності цукрового діабету 1 або 2 типи). Після проведення титрування дози можна зменшити частоту моніторингу.

Пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії карведилолу, тому їх стан слід спостерігати особливо ретельно.

Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Карведилол не слід застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки . У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості може знадобитися корекція дози.

У пацієнтів з нирковою недостатністю дозу карведилолу слід підбирати індивідуально, однак, виходячи з фармакокінетичних параметрів, корекція дози, як правило, не потрібна.

Припинення лікування

Лікування карведилолом не слід припиняти раптово, особливо у пацієнтів, які страждають на ІХС. Лікування слід припиняти поступово протягом 7-10 днів, наприклад, зменшуючи добову дозу препарату вдвічі кожні 3 дні.

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску (що супроводжується запамороченням або непритомністю), брадикардія, задишка (внаслідок бронхоспазму), блювота. У тяжких випадках можливі порушення дихання, сплутаність свідомості, генералізовані судоми, серцева недостатність, порушення серцевої провідності, кардіогенний шок, зупинка серця.

Лікування: проведення симптоматичної терапії. Необхідно проводити моніторинг та підтримання життєво важливих функцій організму, за необхідності – у відділенні інтенсивної терапії. При вираженій брадикардії доцільно внутрішньовенне застосування м-холіноблокаторів (атропін по 0.5-2 мг) для підтримки серцево-судинної діяльності; глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді тривалої інфузії. Якщо в клінічній картині передозування переважає виражене зниження АТ, вводять симпатоміметики (норепінефрін (норадреналін), епінефрін (адреналін), добутамін) у різних дозах, залежно від маси тіла та відповіді на терапію, що проводиться, в умовах безперервного контролю показників кровообігу. При резистентності до лікування брадикардії показано застосування штучного водія ритму. При бронхоспазму вводять бета-адреноміметики у вигляді аерозолю (при неефективності – внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно. При судомах внутрішньовенно повільно вводять діазепам або клоназепам. Оскільки при тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку можливе подовження Т1/2 карведилолу та виведення препарату з депо, необхідно продовжувати підтримуючу терапію досить тривалий час.

Фармакокінетична взаємодія

Оскільки карведилол є субстратом, так і інгібітором глікопротеїну Р, при його одночасному застосуванні з препаратами, що транспортуються глікопротеїном Р, біодоступність останніх може збільшуватися. Крім того, біодоступність карведилолу може змінюватись під дією індукторів або інгібіторів глікопротеїну Р.

Інгібітори та індуктори CYP2D6 та CYP2C9 можуть стереоселективно змінювати системний та/або пресистемний метаболізм карведилолу, призводячи до збільшення або зниження концентрацій R та S стереоізомерів карведилолу у плазмі крові. Деякі приклади подібних взаємодій, що спостерігалися у пацієнтів або у здорових добровольців, наведені нижче, однак цей список не є повним.

При одночасному застосуванні карведилолу та дигоксину концентрації дигоксину підвищуються приблизно на 15%. На початку терапії карведилолом при підборі його дози або відміні препарату рекомендується регулярний контроль концентрації дигоксину в плазмі крові.

У двох дослідженнях при застосуванні карведилолу у пацієнтів, які перенесли пересадку нирки і серця і отримували перорально циклоспорин, відзначалося підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові. Виявилося, що внаслідок інгібування активності глікопротеїну Р у кишечнику карведилол збільшує всмоктування циклоспорину при його пероральному прийомі. Щоб підтримувати концентрації циклоспорину в терапевтичному діапазоні, знадобилося зменшення дози циклоспорину в середньому на 10-20%. У зв'язку з вираженими індивідуальними коливаннями концентрації циклоспорину рекомендується ретельний моніторинг його концентрації після початку терапії карведилолом та, при необхідності, відповідна корекція добової дози циклоспорину. При внутрішньовенному введенні циклоспорину будь-якої взаємодії з карведилолом не очікується.

У дослідженні за участю 12 здорових добровольців рифампіцин знижував плазмові концентрації карведилолу, найімовірніше, шляхом індукції глікопротеїну Р, призводячи до зниження всмоктування карведилолу в кишечнику та зниження його антигіпертензивної дії.

У пацієнтів із серцевою недостатністю аміодарон знижував кліренс S стереоізомеру карведилолу, пригнічуючи CYP2C9. Середня концентрація R стереоізомеру карведилолу не змінювалася. Отже, у зв'язку з підвищенням концентрації S стереоізомеру карведилолу можливий ризик збільшення бета-адреноблокуючої дії.

У рандомізованому дослідженні з перехресним дизайном у 10 пацієнтів із серцевою недостатністю одночасне застосування флуоксетину (інгібітору CYP2D6) призводило до стереоселективного пригнічення метаболізму карведилолу – до підвищення середнього показника AUC для R(+) на 77%. Однак, різниці у побічних діях, величині АТ або ЧСС між двома групами не відзначалося.

Фармакодинамічна взаємодія

Препарати з бета-адреноблокуючими властивостями можуть посилювати гіпоглікемічний вплив інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо. Симптоми гіпоглікемії, особливо тахікардія, можуть маскуватися або слабшати. Пацієнтам, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування, рекомендується регулярний контроль вмісту глюкози в крові.

Пацієнти, які приймають одночасно препарати з бета-адреноблокуючими властивостями та препарати, що знижують вміст катехоламінів (наприклад, резерпін та інгібітори МАО), повинні перебувати під ретельним наглядом у зв'язку з ризиком розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії.

Комбінована терапія бета-адреноблокаторами та дигоксином може призводити до додаткового уповільнення AV-провідності.

Застосування верапамілу, дилтіазему, аміодарону або інших антиаритмічних засобів одночасно з карведилолом може підвищити ризик порушення AV-провідності.

Одночасне застосування клонідину з бета-адреноблокаторами може потенціювати гіпотензивний та брадикардичний ефект. Якщо планується припинити комбіновану терапію препаратом бета-адреноблокатором та клонідином, першим слід відмінити бета-адреноблокатор, а через кілька днів можна відмінити клонідин, поступово зменшуючи його дозу.

При одночасному застосуванні карведилолу та дилтіазему спостерігалися окремі випадки порушень серцевої провідності (рідко – з порушеннями показників гемодинаміки). Застосування карведилолу разом із блокаторами повільних кальціїв каналів (наприклад, верапаміл або дилтіазем) рекомендується проводити під контролем ЕКГ та АТ.

Як і інші препарати з бета-адреноблокуючою активністю, карведилол може посилювати дію інших гіпотензивних засобів, що одночасно приймаються (наприклад, альфа-адреноблокаторів) або препаратів, які викликають артеріальну гіпотензію в якості побічної дії.

Слід проводити ретельне спостереження за основними показниками життєдіяльності організму під час проведення загальної анестезії у зв'язку з можливістю синергічної негативної інотропної дії карведилолу та засобів для загальної анестезії.

Одночасне застосування НПЗЗ та бета-адреноблокаторів може призводити до артеріальної гіпертензії та зниження контролю АТ.

Оскільки некардіоселективні бета-адреноблокатори перешкоджають бронхолітичному ефекту бронходилататорів, які є стимуляторами β-адренорецепторів, необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують ці препарати.

Дані, отримані в дослідженнях на тваринах, є недостатніми для визначення впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток. Потенційний ризик для людини не відомий.

Бета-адреноблокатори зменшують плацентарний кровотік, що може призводити до внутрішньоутробної загибелі плода та передчасних пологів. Крім того, у плода та новонародженого можуть виникати небажані реакції (зокрема, гіпоглікемія та брадикардія, ускладнення з боку серця та легень).

Достатнього досвіду застосування препарату Карведилол Зентіва у вагітних немає. Препарат протипоказаний для застосування при вагітності, за винятком випадків, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода.

Дані про виділення карведилолу з грудним молоком відсутні, тому якщо застосування препарату Карведилол Зентіва необхідно в період лактації, то грудне вигодовування необхідно припинити.

У цьому розділі представлені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні карведилолу, з поділом на групи відповідно до термінології MedDRA та наступними категоріями частоти згідно з класифікацією ВООЗ: дуже часті (більше 1/10), часті (від >1/100 до <1/ 10), нечасті (від >1/1000 до <1/100), рідкісні від >1/10 000 до <1/1000), дуже рідкісні (від <1/10 000, включаючи окремі повідомлення).

З боку імунної системи: дуже рідкі – гіперчутливість.

З боку системи кровотворення: часті – анемія; рідкісні – тромбоцитопенія; дуже рідкісні – лейкопенія.

З боку нервової системи: дуже часті – запаморочення, біль голови; нечасті - переднепритомний стан, непритомність, парестезії.

З боку органу зору: часті – порушення зору, зменшення сльозовиділення (сухість очей), подразнення очей.

Серцево-судинна система: дуже часті – серцева недостатність у період збільшення дози, виражене зниження АТ; часті – брадикардія, набряки, гіперволемія, затримка рідини, ортостатична гіпотензія, порушення периферичного кровообігу (похолодання кінцівок, захворювання периферичних судин, загострення синдрому хромоти, що перемежується, та синдрому Рейно); нечасті – AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, стенокардія.

З боку дихальної системи: часті – задишка, набряк легень, астма у схильних пацієнтів, бронхіт, пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів; рідкісні – закладеність носа.

З боку травної системи: часті – нудота, діарея, блювання, диспепсія, біль у животі; нечасті – запор, сухість у роті.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні – підвищення активності АЛТ, АСТ та ГГТ.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті – шкірні реакції (наприклад, алергічна екзантема, дерматит, кропив'янка, свербіж шкіри, псоріазоподібні та лишаєподібні ураження шкіри, алопеція); дуже рідкісні – багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

З боку кістково-м'язової системи: часті – біль у кінцівках.

З боку сечовивідної системи: часті – інфекції сечовивідних шляхів, порушення сечовипускання, ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з дифузним васкулітом та/або порушенням функції нирок; дуже рідко - нетримання сечі у жінок (оборотне після відміни препарату).

З боку статевих органів та молочної залози: нечасті – еректильна дисфункція.

З боку обміну речовин та харчування: часті – гіперхолестеринемія, гіперглікемія або гіпоглікемія у пацієнтів із цукровим діабетом.

Загальні розлади: дуже часті – астенія, підвищена стомлюваність; часті – збільшення маси тіла.

Запаморочення, непритомність, біль голови і астенія зазвичай легкого ступеня частіше виникають на початку терапії препаратом Карведилол Зентива.

При застосуванні препарату у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та низьким АТ (систолічний АТ <100 мм рт. ст.), ІХС та дифузними змінами судин та/або нирковою недостатністю відзначалося оборотне порушення функції нирок.

Наявність у препарату бета-адреноблокуючих властивостей не виключає можливість маніфестації цукрового діабету, що латентно протікає, декомпенсації вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи.

гостра та хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), що вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів; клінічно значущі порушення функції печінки; АV-блокада II-III ступеня (за винятком пацієнтів зі штучним водієм ритму серця); брадикардія (ЧСС <50 уд/хв); СССУ (включаючи синоатріальну блокаду); виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ <85 мм рт. ст.); кардіогенний шок; і безпека не встановлені); вагітність;

З обережністю слід призначати препарат при ХОЗЛ, стенокардії Принцметалу, тиреотоксикозі, оклюзійних захворюваннях периферичних судин, феохромоцитомі, псоріазі, нирковій недостатності, АV-блокаді I ступеня, великих хірургічних втручаннях та загальній анесті.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю під час добору дози препарату Карведилол Зентіва може спостерігатися наростання симптомів хронічної серцевої недостатності або затримка рідини. При виникненні таких симптомів необхідно збільшити дозу діуретиків та не підвищувати дозу препарату Карведилол Зентіва до стабілізації показників гемодинаміки. Іноді буває необхідно зменшити дозу препарату Карведилол Зентіва або, в окремих випадках, тимчасово відмінити препарат. Подібні епізоди не заважають подальшому правильному підбору дози препарату.

Карведилол Зенітва з обережністю використовують у комбінації із серцевими глікозидами (можливе надмірне уповільнення AV-провідності).

При застосуванні препарату Карведилол Зентіва у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та низьким АТ (систолічний АТ <100 мм рт. ст.), ІХС та дифузними змінами судин та/або нирковою недостатністю відзначалося оборотне погіршення функції нирок. Дозу препарату підбирають залежно від функціонального стану нирок.

Пацієнтам з ХОЗЛ (в т.ч. з бронхоспастичним синдромом), які не отримують пероральних або інгаляційних протиастматичних засобів, препарат Карведилол Зенітва слід призначати тільки в тому випадку, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик.

За наявності схильності до бронхоспастичного синдрому при прийомі препарату Карведилол Зентіва внаслідок підвищення опору дихальних шляхів може розвинутись задишка. На початку прийому та зі збільшенням дози препарату Карведилол Зентіва необхідно ретельно спостерігати за станом таких пацієнтів, знижуючи дозу препарату при появі початкових ознак бронхоспазму.

З обережністю Карведилол Зентіва призначають пацієнтам із цукровим діабетом, оскільки препарат може маскувати або послаблювати симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардію). У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та цукровим діабетом застосування препарату може супроводжуватись коливаннями глікемії.

Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Карведилол Зенітва у пацієнтів із захворюваннями периферичних судин (в т.ч. із синдромом Рейно), оскільки бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності.

Як і інші бета-адреноблокатори, препарат Карведилол Зентіва може зменшувати симптоми тиреотоксикозу.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам, яким проводиться хірургічне втручання під загальною анестезією, через можливість посилення негативних ефектів препарату Карведилол Зентіва та засобів для загальної анестезії.

Препарат Карведилол Зентіва може викликати брадикардію, при ЧСС < 55 уд/хв. дозу препарату слід зменшити.

Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Карведилол Зентіва у пацієнтів з тяжкими реакціями підвищеної чутливості в анамнезі або проходять курс десенсибілізації, оскільки бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Пацієнтам із вказівками в анамнезі на виникнення або загострення псоріазу при застосуванні бета-адреноблокаторів Карведилол Зентіва слід призначати лише після ретельної оцінки співвідношення можливої користі та ризику.

У пацієнтів, які одночасно приймають блокатори повільних кальцієвих каналів (наприклад, верапаміл або дилтіазем), а також інші антиаритмічні засоби, необхідно регулярно проводити моніторинг ЕКГ та АТ.

Пацієнтам з феохромоцитомою до початку застосування будь-якого бета-адреноблокатора необхідно призначити альфа-адреноблокатор. Хоча препарат Карведилол Зентіва має як бета-, так і альфа адреноблокуючі властивості, досвіду його застосування у таких пацієнтів немає, тому препарат з обережністю слід призначати пацієнтам з підозрою на феохромоцитому.

Неселективні бета-адреноблокатори можуть провокувати появу болю у пацієнтів із стенокардією Принцметалу. Досвіду застосування препарату Карведилол Зентів у таких пацієнтів немає. Незважаючи на те, що альфа-адреноблокуючі властивості препарату Карведилол Зентіва можуть запобігти подібній симптоматиці, призначати препарат у таких випадках слід з обережністю.

Пацієнтам, які використовують контактні лінзи, слід пам'ятати про можливість зменшення кількості слізної рідини.

Лікування препаратом Карведилол Зентіва проводиться тривало. Терапію слід припиняти різко, необхідно поступово зменшувати дозу препарату з тижневими інтервалами. Це особливо важливо у пацієнтів з ІХС.

При необхідності проведення хірургічного втручання з використанням загальної анестезії слід попередити лікаря-анестезіолога про попередню терапію препаратом Карведилол Зентіва.

У період лікування слід виключити вживання алкоголю.

Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з депресією, метаболічним ацидозом та злоякісною міастенією (myasthenia gravis).

Карведилол Зентіва містить сахарозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози та недостатністю сахарази-ізомальтази не слід приймати препарат.

Карведилол Зентіва містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, недостатністю лактази lapp або порушенням всмоктування глюкози-галактози, не слід приймати препарат.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Спеціальних досліджень впливу препарату на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами не проводилося. У зв'язку з можливістю розвитку таких побічних реакцій, як запаморочення та стомлюваність, здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами може бути порушена. Особливо це слід враховувати на початку лікування після збільшення дози, при зміні препаратів, а також при вживанні алкоголю.

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності. У пацієнтів з нирковою недостатністю дозу карведилолу слід підбирати індивідуально, однак, виходячи з фармакокінетичних параметрів, корекція дози, як правило, не потрібна.

Карведилол не слід застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки . У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості може знадобитися корекція дози.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку з ІХС початкова доза препарату, що рекомендується, протягом перших 2 днів лікування становить 12.5 мг 2 рази на добу. Потім лікування продовжують у максимальній добовій дозі, що рекомендується, по 25 мг 2 рази/добу.

Пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії карведилолу, тому їх стан слід спостерігати особливо ретельно.

Протипоказано застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

ZENTIVA ks (Чеська Республіка)

Страна производства (на момент написания) Чешская Республика.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Карведилол Зентива таблетки 12,5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Карведилол Зентива таблетки 12,5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Хотите приобрести Карведилол Зентива таблетки 12,5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Ведикардол таблетки 12,5 мг 30 шт., Велкардио таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Акрихин таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Акрихин таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол-OBL таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол Канон таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Канон таблетки 12,5 мг 30 шт., Ведикардол таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол-Тева таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Тева Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Тева таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Штада таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Канон Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Зентива таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Зентива таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Дилатренд таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Штада таблетки 12,5 мг 30 шт., Дилатренд таблетки 6,25 мг 30 шт..