Гомеопатические препараты
Гомеопатичні препарати традиційно виготовляються в рідких та сухих формах з речовин мінерального, рослинного та тваринного походження. У першому випадку готуються настойки зі спирту, що змішується із соком свіжих рослин, або шляхом вимочування сухих рослин, у другому – порошки, що отримуються з чистої розтертої речовини або в суміші з молочним цукром. Настоянки та порошки, також інші гомеопатичні препарати розводяться шляхом послідовного багаторазового додавання чергових порцій розчинника, яким може бути спирт, вода, дистильована, цукор.
Розчинами в гомеопатії вважаються суспензії нерозчинних речовин, які є стійкими і не дають ніякого осаду після струшування.
Гомеопатичні гранули (невеликі кульки з цукру) так просочуються розведеними лікарськими засобами, щоб кожна гранула дорівнювала краплі речовини у відповідно розведеній рідкій формі.
Існує низка правил застосування гомеопатичних препаратів:
1. Прийом конституційних препаратів призначається, в основному, вранці та вдень, у середніх розведеннях, один-два рази на день, або у вищих потенціях та частотою прийому один раз на 2-3 дні або на тиждень.
2. Прийом патогенетичних органотропних гомеопатичних препаратів призначається пацієнтам з урахуванням клінічної симптоматики, специфіки патологічного процесу.
3. Ступінь розведення патогенетичних препаратів визначається гостротою перебігу. Гомеопатичні препарати в гострих ситуаціях зазвичай застосовуються в низьких поділах, у підгострих та хронічних випадках – середніх.
4. Дренажні засоби відіграють важливу роль, застосовуючись усім стадіях захворювання.
5. Рецепт гомеопатичного засобу може містити 3-4 лікарські препарати, що включають конституційний, один або два патогенетичні та дренажні засоби.
6. Як правило, на один прийом призначається 6-8 крапель або гранул гомеопатичного засобу для розсмоктування під язиком. Спиртові краплі необхідно попередньо розводити у невеликій кількості води (15-30 мл).
7. Розчини антигомотоксичних препаратів для ін'єкцій вводяться внутрішньошкірно, підшкірно або внутрішньом'язово 1 або 2 рази на тиждень.
8. Не слід поєднувати прийом гомеопатичних засобів з їдою. Конституційні та патогенетичні засоби, як правило, приймаються зазвичай за 20-30 хвилин до їди, а дренажні препарати – через півгодини після їди.
9. Гомеопатичне лікування може поєднуватись з алопатичною терапією, методами традиційного лікування.
10. Тактика гомеопатичного лікування визначається особливостями захворювання та досвідом лікаря. При настанні поліпшення необхідно відмінити гомеопатичні ліки.
11. При призначенні Suis-органних препаратів пацієнтам забороняється їсти свинину, сосиски, ковбаси.
12. При прийомі гомеопатичних препаратів не можна використовувати м'ятні пасти, м'ятні жувальні гумки, оскільки м'ята має проти них антидотні властивості.
Патогенетичні лікарські препарати, що використовуються в дерматокосметології, поділяються на дерматотропні та органотропні. Активність дерматотропних засобів спрямована на інволюційні зміни, що виявляються в основному захворюванні або стані шкіри (дерматоз). Вони впливають на специфічні прояви на покриві шкіри. Дія органотропних препаратів спрямована на дисфункції внутрішніх органів та систем, які провокують виникнення шкірного захворювання.
Дренажні препарати призначені для активізації екскреції продуктів метаболізму.
Список літератури:
[1] «Гомеопатичні засоби при гострих станах»/Ванньє Л./Пер. із фр. - М.: Політехніка, 1993.
[2] "Гомеопатичні лікарські засоби." / Васильєв Ю. В., Песоніна С. П. / СПб.: Політехніка, 1992, - 247 с
Гомеопатическое средство.
Гомеопатический препарат.
Гомеопатичні препарати традиційно виготовляються в рідких та сухих формах з речовин мінерального, рослинного та тваринного походження. У першому випадку готуються настойки зі спирту, що змішується із соком свіжих рослин, або шляхом вимочування сухих рослин, у другому – порошки, що отримуються з чистої розтертої речовини або в суміші з молочним цукром. Настоянки та порошки, також інші гомеопатичні препарати розводяться шляхом послідовного багаторазового додавання чергових порцій розчинника, яким може бути спирт, вода, дистильована, цукор.
Розчинами в гомеопатії вважаються суспензії нерозчинних речовин, які є стійкими і не дають ніякого осаду після струшування.
Гомеопатичні гранули (невеликі кульки з цукру) так просочуються розведеними лікарськими засобами, щоб кожна гранула дорівнювала краплі речовини у відповідно розведеній рідкій формі.
Існує низка правил застосування гомеопатичних препаратів:
1. Прийом конституційних препаратів призначається, в основному, вранці та вдень, у середніх розведеннях, один-два рази на день, або у вищих потенціях та частотою прийому один раз на 2-3 дні або на тиждень.
2. Прийом патогенетичних органотропних гомеопатичних препаратів призначається пацієнтам з урахуванням клінічної симптоматики, специфіки патологічного процесу.
3. Ступінь розведення патогенетичних препаратів визначається гостротою перебігу. Гомеопатичні препарати в гострих ситуаціях зазвичай застосовуються в низьких поділах, у підгострих та хронічних випадках – середніх.
4. Дренажні засоби відіграють важливу роль, застосовуючись усім стадіях захворювання.
5. Рецепт гомеопатичного засобу може містити 3-4 лікарські препарати, що включають конституційний, один або два патогенетичні та дренажні засоби.
6. Як правило, на один прийом призначається 6-8 крапель або гранул гомеопатичного засобу для розсмоктування під язиком. Спиртові краплі необхідно попередньо розводити у невеликій кількості води (15-30 мл).
7. Розчини антигомотоксичних препаратів для ін'єкцій вводяться внутрішньошкірно, підшкірно або внутрішньом'язово 1 або 2 рази на тиждень.
8. Не слід поєднувати прийом гомеопатичних засобів з їдою. Конституційні та патогенетичні засоби, як правило, приймаються зазвичай за 20-30 хвилин до їди, а дренажні препарати – через півгодини після їди.
9. Гомеопатичне лікування може поєднуватись з алопатичною терапією, методами традиційного лікування.
10. Тактика гомеопатичного лікування визначається особливостями захворювання та досвідом лікаря. При настанні поліпшення необхідно відмінити гомеопатичні ліки.
11. При призначенні Suis-органних препаратів пацієнтам забороняється їсти свинину, сосиски, ковбаси.
12. При прийомі гомеопатичних препаратів не можна використовувати м'ятні пасти, м'ятні жувальні гумки, оскільки м'ята має проти них антидотні властивості.
Патогенетичні лікарські препарати, що використовуються в дерматокосметології, поділяються на дерматотропні та органотропні. Активність дерматотропних засобів спрямована на інволюційні зміни, що виявляються в основному захворюванні або стані шкіри (дерматоз). Вони впливають на специфічні прояви на покриві шкіри. Дія органотропних препаратів спрямована на дисфункції внутрішніх органів та систем, які провокують виникнення шкірного захворювання.
Дренажні препарати призначені для активізації екскреції продуктів метаболізму.
Список літератури:
[1] «Гомеопатичні засоби при гострих станах»/Ванньє Л./Пер. із фр. - М.: Політехніка, 1993.
[2] "Гомеопатичні лікарські засоби." / Васильєв Ю. В., Песоніна С. П. / СПб.: Політехніка, 1992, - 247 с
