Каталог товаров

Лекарства от гинекологических заболеваний

Застосування антибактеріальних засобів у гінекології є найчастішим. Також застосовують гормональні, кровоспинні, болезаспокійливі, десенсибілізуючі, антианемічні, антисептичні препарати, ферменти протеолітичної та гіалуронідазної дії, біостимулятори, у тому числі бактеріальні мукополісахариди (пірогенал, продігіозан), а також вітаміни.
Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ
Быстрый заказ

Застосування антибактеріальних засобів у гінекології є найчастішим. Також застосовують гормональні, кровоспинні, болезаспокійливі, десенсибілізуючі, антианемічні, антисептичні препарати, ферменти протеолітичної та гіалуронідазної дії, біостимулятори, у тому числі бактеріальні мукополісахариди (пірогенал, продігіозан), а також вітаміни. Широко застосовуються седативні та транквілізуючі препарати, які призначаються, як правило, курсами по 10-12 днів з 2-3-місячними перервами. У разі туберкульозу статевих органів показано у гінекології використовувати препарати туберкулостатичні, при онкологічних захворюваннях – цитостатичні.

З урахуванням характеру мікрофлори та її чутливості до антибіотиків все частіше є показання до призначення напівсинтетичних засобів, таких як пеніциліни, цефалоспорини та аміноглікозиди, з обов'язковим забезпеченням тривалої та високої концентрації препарату у зоні ураження. У випадках тяжкого перебігу захворювання, неясного діагнозу, невідомого збудника, при змішаних інфекціях застосовуються комбінації антибіотиків.

Основні групи антибіотиків, що використовуються в гінекології в даний час, включають напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін, метицилін, оксацилін), цефалоспорини (наприклад, цепорин), макроліди (еритроміцин), фузидин, лінкоміцин, рифаміцин, ристоміцин, цин, (ністатин, леворін).

У гінекології використовують замісну, блокуючу, стимулюючу та підтримуючу гормональну терапію.

Замісна гормонотерапія призначається при гіпофункції яєчників різного походження. У цьому випадку проводять циклічну гормонотерапію, засновану на циклічному застосуванні естрогенних та гестагенних препаратів відповідно до фаз менструального циклу.

Блокуюча гормональна терапія в гінекології пригнічує циклічні зміни шляхом впливу на гіпоталамо-гіпофіеарну систему. З цією метою найчастіше використовують комбіновані естроген-гестагенні препарати (нон-овлон, бісекурин та інші), що застосовуються з 5-го по 25-й день менструального циклу. Також можуть використовуватися гестагени (туринал та ін.), що призначаються у безперервному режимі для лікування ендометріозу, міоми матки та інших патологічних процесів.

Стимулююча гормонотерапія спрямована на пряму чи опосередковану стимуляцію функції яєчників, що здійснюється за допомогою препаратів гонадотропних гормонів (пергоналу, хоріогоніну), а також кломіфену (клостильбегіду). Її застосування вимагає великої обережності, тому що при тривалому та неконтрольованому її проведенні можливе виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників.

Підтримуюча терапія пов'язана із застосуванням невеликих доз статевих гормонів для нормалізації вегетативно-судинних, емоційно-психічних розладів, що виникли внаслідок зниження функції яєчників. Вона показана, в основному, при клімактеричному синдромі та при синдромі виснаження яєчників. Ряд використовуваних у гінекології лікарських засобів нерідко викликає побічні ефекти, змушуючи обмежувати застосування препаратів від гінекологічних захворювань. Також при деяких патологічних процесах, особливо при тривалому перебігу, клінічний результат від застосування медикаментів недостатній. У таких випадках доцільно застосовувати препарати у комбінації з немедикаментозними методами лікування.


Список літератури:

[1] «Лейоміома матки: діагностика та лікування в екстреній гінекології» / М. М. Даміров. / Москва: БІНОМ, 2016. - 248 с.

[2] «Клінічна онкогінекологія»: керівництво / за ред. В. П. Козаченко. - 2-ге вид., / Москва: БІНОМ, 2016. - 424 с.