Неврологические препараты
Лікування неврологічних захворювань препаратами Проведення лікування неврологічних хвороб потребує, з одного боку, чіткого обліку фармакодинамічних особливостей лікарських препаратів, з іншого – чутливості організму до медикаментів. При одночасному застосуванні ліків з різних фармакологічних рядів посилює їхню дію.
716,00 грн
644,00 грн
540,00 грн
436,00 грн
854,00 грн
762,00 грн
738,00 грн
630,00 грн
724,00 грн
612,00 грн
Антидепрессант, селективный ингибитор обратного захвата серотонина. Обладает бициклической структурой, отличной от структуры других известных антидепрессантов. Оказывает антидепрессивное и анксиолитическое действие при достаточно выраженном стимулирующем (активизирующем) эффекте.Антидепрессивное (тимоаналептическое) действие связано со способностью пароксетина избирательно блокировать обратный захват серотонина пресинаптической мембраной, чем обусловлено повышение свободного содержания этого нейромедиатора в синаптической щели и усиление его активности в ЦНС.Влияние на м-холинорецепторы, α- и β-адренорецепторы незначительно, что определяет крайне слабую выраженность соответствующих побочных эффектов.
510,00 грн
438,00 грн
Оказывает седативное, а также умеренное кардиотоническое действие.
667,00 грн
607,00 грн
Оказывает седативное, а также умеренное кардиотоническое действие.
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
0,00 грн
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
Средство для лечения деменции. Является неконкурентным антагонистом глутаматных NMDA-рецепторов (в т.ч. в черной субстанции), вследствие этого снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. Обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием.Улучшает ослабленную память, повышает способность к концентрации внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванное заболеваниями или повреждениями мозга.
Антихолинергический препарат центрального действия, снижает активность холинергических нейронов полосатого тела (структурного компонента экстрапирамидной системы). Периферическое антихолинергическое действие выражено в меньшей степени. Снижает тремор и ригидность. Бипериден вызывает психомоторное возбуждение, вегетативные нарушения.
0,00 грн
Обратимый ингибитор холинэстеразы. Непосредственно стимулирует проведение импульсов по нервным волокнам, межнейрональным и нервно-мышечным синапсам периферической и центральной нервной системы. Фармакологическое действие ипидакрина основано на сочетании двух механизмов действия: блокада калиевых каналов мембраны нейронов и мышечных клеток, обратимое ингибирование холинэстеразы в синапсах. Ипидакрин усиливает действие на гладкие мышцы не только ацетилхолина, но и адреналина, серотонина, гистамина и окситоцина. Обладает следующими фармакологическими эффектами: восстановление и стимуляция нервно-мышечного проведения;восстановление проведения импульса в периферической нервной системе после блокады, вызванной некоторыми факторами (например, травма, воспаление, действие местных анестетиков, антибиотиков, токсинов и калия хлорида);усиление сократимости и тонуса гладкой мускулатуры внутренних органов;специфическая умеренная стимуляция ЦНС в комбинации с отдельными проявлениями седативного действия;улучшение памяти.При доклиническом изучении ипидакрин не оказывал тератогенного, эмбриотоксического, мутагенного, канцерогенного и иммунотоксического действия, не влиял на эндокринную систему. Достаточные данные клинических исследований безопасности применения ипидакрина у детей отсутствуют.
Обратимый ингибитор холинэстеразы. Вследствие блокады калиевых каналов мембран клеток и угнетения активности холинэстеразы стимулирует нервно-мышечную передачу и проводимость импульсов в нервной системе. Обладает м- и н-холиномиметическим действием. Усиливает действие ацетилхолина, серотонина, гистамина и окситоцина на гладкие мышцы, в результате чего повышает сократимость гладкомышечных органов, в т.ч. ЖКТ и бронхов, урежает ЧСС, усиливает секрецию слюнных желез, сократительную активность миометрия, тонус скелетной мускулатуры.Оказывает стимулирующее действие на ЦНС в сочетании с отдельными проявлениями седативного действия; способствует улучшению обучаемости и памяти.
Лікування неврологічних захворювань препаратами
Проведення лікування неврологічних хвороб потребує, з одного боку, чіткого обліку фармакодинамічних особливостей лікарських препаратів, з іншого – чутливості організму до медикаментів. При одночасному застосуванні ліків з різних фармакологічних рядів посилює їхню дію. Це дозволяє досягти при лікуванні неврологічних хвороб потрібного та оптимального ефекту. При цьому при медикаментозній терапії неврологічних захворювань має важливе значення проблема моно- або політерапії. Найчастіше не є виправданим одночасне лікування препаратами однієї чи схожих за властивостями фармакологічних груп. У таких випадках відбувається збільшення навантаження на нирки та печінку, з'являється загроза алергії. Також подібної терапії ускладнюється контроль якості лікування.
Ефективність медикаментозної терапії, що проходить, багато в чому залежить від форми введення ліків в організм. У тяжких ситуаціях (черепно-мозкова травма, інсульт, інфекційне ураження головного мозку та його оболонок) найбільший ефект досягається при внутрішньовенному введенні великих доз лікарських препаратів. Завдяки цьому швидко досягається максимальна концентрація ліків у крові, тканини мозку, цереброспінальної рідини. Ендолюмбальне введення лікарських препаратів та їх доцільність цього не дає належного результату. При гострих стадіях деяких хвороб (больові відчуття, що визначаються дегенеративними ураженнями хребта; напад мігрені), можливе пероральне введення рідких форм ліків від нервових хвороб або ректальне (після очисної клізми).
Сьогодні неврологія також включає у свій лікувальний арсенал великий набір та немедикаментозну терапію. Вона широко застосовується під час лікування захворювань нервової системи. У різних випадках застосовують електропроцедури, рефлексотерапія (традиційна акупунктура), лазеротерапія, ультразвукова терапія, лікувальна гімнастика, масаж.
Лікування психічних захворювань
Антипсихотичні препарати
Антипсихотичні препарати не можуть вилікувати хворобу, але завдяки їм можна зняти гострі симптоми або зробити їх м'якшими. Іноді можуть значно скоротити час продовження епізоду хвороби. Антипсихотичні ліки дають можливість пацієнтам з психозом вести повноцінне та практично нормальне життя шляхом зняття усунення параноїдальних думок, зорових та слухових галюцинацій.
Препарати для терапії біполярного розладу
Це захворювання характеризується, зазвичай, спонтанним зміною настрою хворого: від дуже піднесеного (манія) до сильно пригніченого (депресія). Лікування літієм дуже поширене при терапії такого захворювання. Препарати для лікування психічних хвороб на основі літію допомагають згладжувати коливання настрою, що використовуються як постійний підтримуючий вид терапії.
Протисудомні препарати
Протисудомні ліки зазвичай використовуються для лікування судом, але деякі пацієнти з ознаками манії уникають прийому літію і застосовують саме їх. Дійсно, протисудомні препарати найбільш ефективні для зняття симптомів цієї недуги, ніж для довгострокової терапії біполярного розладу.
Антидепресанти
Депресія, яку треба лікувати за допомогою лікарських препаратів, має бути тяжкою. Це стан, який триває два тижні і більше і має певні прояви. Стан депресії може бути викликаний складними подіями в житті, стресом, побічними діями лікарських препаратів. Антидепресанти зазвичай застосовуються для серйозної депресії, але вони можуть бути корисними для приватних форм м'якої депресії. Ці препарати не є методом терапії, вони тільки можуть послабити симптоми.
Список літератури:
[1] «Неврологія» / Дж. Брільман, С. Коен; пров. з англ. П. П. Тихонова. - 3-тє вид. / Москва: МЕДпрес-інформ, 2015. – 224 с.
[2] «Неврологічні синдроми: керівництво»/В. Л. Голубєв, А. М. Вейн. - 2-ге вид. / Москва: МЕДпрес-інформ, 2007. - 736 с.
Проведення лікування неврологічних хвороб потребує, з одного боку, чіткого обліку фармакодинамічних особливостей лікарських препаратів, з іншого – чутливості організму до медикаментів. При одночасному застосуванні ліків з різних фармакологічних рядів посилює їхню дію. Це дозволяє досягти при лікуванні неврологічних хвороб потрібного та оптимального ефекту. При цьому при медикаментозній терапії неврологічних захворювань має важливе значення проблема моно- або політерапії. Найчастіше не є виправданим одночасне лікування препаратами однієї чи схожих за властивостями фармакологічних груп. У таких випадках відбувається збільшення навантаження на нирки та печінку, з'являється загроза алергії. Також подібної терапії ускладнюється контроль якості лікування.
Ефективність медикаментозної терапії, що проходить, багато в чому залежить від форми введення ліків в організм. У тяжких ситуаціях (черепно-мозкова травма, інсульт, інфекційне ураження головного мозку та його оболонок) найбільший ефект досягається при внутрішньовенному введенні великих доз лікарських препаратів. Завдяки цьому швидко досягається максимальна концентрація ліків у крові, тканини мозку, цереброспінальної рідини. Ендолюмбальне введення лікарських препаратів та їх доцільність цього не дає належного результату. При гострих стадіях деяких хвороб (больові відчуття, що визначаються дегенеративними ураженнями хребта; напад мігрені), можливе пероральне введення рідких форм ліків від нервових хвороб або ректальне (після очисної клізми).
Сьогодні неврологія також включає у свій лікувальний арсенал великий набір та немедикаментозну терапію. Вона широко застосовується під час лікування захворювань нервової системи. У різних випадках застосовують електропроцедури, рефлексотерапія (традиційна акупунктура), лазеротерапія, ультразвукова терапія, лікувальна гімнастика, масаж.
Лікування психічних захворювань
Антипсихотичні препарати
Антипсихотичні препарати не можуть вилікувати хворобу, але завдяки їм можна зняти гострі симптоми або зробити їх м'якшими. Іноді можуть значно скоротити час продовження епізоду хвороби. Антипсихотичні ліки дають можливість пацієнтам з психозом вести повноцінне та практично нормальне життя шляхом зняття усунення параноїдальних думок, зорових та слухових галюцинацій.
Препарати для терапії біполярного розладу
Це захворювання характеризується, зазвичай, спонтанним зміною настрою хворого: від дуже піднесеного (манія) до сильно пригніченого (депресія). Лікування літієм дуже поширене при терапії такого захворювання. Препарати для лікування психічних хвороб на основі літію допомагають згладжувати коливання настрою, що використовуються як постійний підтримуючий вид терапії.
Протисудомні препарати
Протисудомні ліки зазвичай використовуються для лікування судом, але деякі пацієнти з ознаками манії уникають прийому літію і застосовують саме їх. Дійсно, протисудомні препарати найбільш ефективні для зняття симптомів цієї недуги, ніж для довгострокової терапії біполярного розладу.
Антидепресанти
Депресія, яку треба лікувати за допомогою лікарських препаратів, має бути тяжкою. Це стан, який триває два тижні і більше і має певні прояви. Стан депресії може бути викликаний складними подіями в житті, стресом, побічними діями лікарських препаратів. Антидепресанти зазвичай застосовуються для серйозної депресії, але вони можуть бути корисними для приватних форм м'якої депресії. Ці препарати не є методом терапії, вони тільки можуть послабити симптоми.
Список літератури:
[1] «Неврологія» / Дж. Брільман, С. Коен; пров. з англ. П. П. Тихонова. - 3-тє вид. / Москва: МЕДпрес-інформ, 2015. – 224 с.
[2] «Неврологічні синдроми: керівництво»/В. Л. Голубєв, А. М. Вейн. - 2-ге вид. / Москва: МЕДпрес-інформ, 2007. - 736 с.