Дилатренд таблетки 6,25 мг 30 шт Цена

Инструкция по медицинскому применению препарата введена Приказом Федеральной службы по надзору в сфере здравоохранения и социального развития от 21.10.05 №56.

Карведилол – блокатор α1-, β1,- и β2-адренорецепторов, оказывает органопротективный эффект, является мощным антиоксидантом, устраняющим свободные кислородные радикалы, обладает антипролиферативным действием в отношении гладкомышечных клеток стенок сосудов. Карведилол представляет собой рацемическую смесь R(+) и S(-) стереоизомеров, каждый из которых обладает одинаковыми a-адреноблокирующими и антиоксидантными свойствами. Бета-адреноблокирующее действие карведилола носит неселективный характер и обусловлено левовращающим S(-) стереоизомером.

Карведилол не имеет внутренней симпатомиметической активности и, подобно пропранололу, обладает мембраностабилизирующими свойствами. Блокируя бета-адренорецепторы, он снижает активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, уменьшая высвобождение ренина, поэтому задержка жидкости (характерная для селективных альфа-адреноблокатолоров) возникает редко.

Селективно блокируя α1-адренорецепторы, карведилол снижает общее периферическое сосудистое сопротивление.

Карведилол не оказывает неблагоприятного влияния на липидный профиль, сохраняя нормальное соотношение липопротеинов высокой и низкой плотности (ЛПВП/ЛПНП).

Эффективность

Артериальная гипертензия. У больных артериальной гипертензией карведилол снижает артериальное давление (АД) за счет сочетанной блокады β- и α1-адренорецепторов. Снижение АД не сопровождается одновременным увеличением общего периферического сосудистого сопротивления, которое наблюдается при приеме неселективных бета-адреноблокаторов. Частота сердечных сокращений несколько уменьшается. Почечный кровоток и функция почек у больных с артериальной гипертензией сохраняются. Показано, что карведилол не изменяет ударный объем и уменьшает общее периферическое сосудистое сопротивление; не нарушает кровоснабжение органов и периферический кровоток, в том числе, скелетной мускулатуры, предплечиях, нижних конечностях, кожных покровах, головном мозге и сонной артерии. Похолодание конечностей и повышенная утомляемость во время физической нагрузки отмечаются редко. Гипотензивный эффект карведилола при артериальной гипертензии сохраняется в течение длительного времени.

Ишемическая болезнь сердца. У больных ишемической болезнью сердца карведилол оказывает противоишемическое и антиангинальное действие (увеличение общей продолжительности физической нагрузки, времени до развитиия депрессии сегмента ST глубиной 1 мм и времени до возникновения приступа стенокардии), сохраняющиеся при длительной терапии. Карведилол достоверно снижает потребность миокарда в кислороде и активность симпатоадреналовой системы. Также уменьшает преднагрузку (давление заклинивания в легочной артерии и легочное капиллярное давление) и постнагрузку (общее периферическое сосудистое сопротивление).

Хроническая сердечная недостаточность. Карведилол снижает смертность больных с хронической сердечной недостаточностью любой стадии и функционального класса и хорошо ими переносится (исследования COPERNICUS, COMET).Карведилол значительно уменьшает потребность в госпитализации по сердечно-сосудистым причинам, он увеличивает фракцию выброса и уменьшает симптоматику у больных с хронической сердечной недостаточностью ишемического и неишемического генеза. Эффекты карведилола являются дозозависимыми.

Таблетки від білого до блідо-жовтувато-бежевого кольору, круглі, злегка мармурові, з ризиком по обидва боки та маркуванням "BM D5".

Допоміжні речовини : лактоза, сахароза, полівідон К25, кросповідон, кремній колоїдний безводний, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172), магнію стеарат.

10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.

C07AG02 Carvedilol

Бета<SUB>1</SUB>-,бета<SUB>2</SUB>-адреноблокатор. Альфа<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

карведилол

Альфа- та бета-адреноблокатор

Список Б. При температурі не вище 25оС, у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Оскільки при впливі світла колір таблеток може змінюватись, рекомендується зберігати їх у закритих упаковках.

Термін придатності таблетки 6.25 мг – 3 роки, таблетки 12.5 мг – 4 роки, таблетки 25 мг – 5 років.

Препарат не слід використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Інструкцію з медичного застосування препарату запроваджено Наказом Федеральної служби з нагляду у сфері охорони здоров'я та соціального розвитку від 21.10.05 №56.

Карведилол – блокатор α1-, β1,- та β2-адренорецепторів, має органопротективний ефект, є потужним антиоксидантом, що усуває вільні кисневі радикали, має антипроліферативну дію щодо гладком'язових клітин стінок судин. Карведилол являє собою рацемічну суміш R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові a-адреноблокуючі та антиоксидантні властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і зумовлена лівообертальним S(-) стереоізомером.

Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності і, подібно до пропранололу, має мембраностабілізуючі властивості. Блокуючи бета-адренорецептори, він знижує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, зменшуючи вивільнення реніну, тому затримка рідини (характерна для селективних альфа-адреноблокаторів) виникає рідко.

Селективно блокуючи α1-адренорецептори, карведилол знижує загальний периферичний судинний опір.

Карведилол не надає несприятливого впливу на ліпідний профіль, зберігаючи нормальне співвідношення ліпопротеїнів високої та низької щільності (ЛПВЩ/ЛПНЩ).

Ефективність

Артеріальна гіпертензія. У хворих на артеріальну гіпертензію карведилол знижує артеріальний тиск (АТ) за рахунок поєднаної блокади β- та α1-адренорецепторів. Зниження АТ не супроводжується одночасним збільшенням загального периферичного судинного опору, який спостерігається при прийомі неселективних бета-адреноблокаторів. Частота серцевих скорочень дещо зменшується. Нирковий кровообіг та функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією зберігаються. Показано, що карведилол не змінює ударний об'єм та зменшує загальний периферичний судинний опір; не порушує кровопостачання органів прокуратури та периферичний кровотік, зокрема, скелетної мускулатури, передпліччях, нижніх кінцівках, шкірних покровах, мозку і сонної артерії. Похолодання кінцівок та підвищена стомлюваність під час фізичного навантаження спостерігаються рідко. Гіпотензивний ефект карведилолу при артеріальній гіпертензії зберігається протягом тривалого часу.

Ішемічна хвороба серця . У хворих на ішемічну хворобу серця карведилол має протиішемічну та антиангінальну дію (збільшення загальної тривалості фізичного навантаження, часу до розвитку депресії сегмента ST глибиною 1 мм та часу до виникнення нападу стенокардії), що зберігаються при тривалій терапії. Карведилол достовірно знижує потребу міокарда в кисні та активність симпатоадреналової системи. Також зменшує переднавантаження (тиск заклинювання в легеневій артерії та легеневий капілярний тиск) та постнавантаження (загальний периферичний судинний опір).

Хронічна серцева недостатність . Карведилол знижує смертність хворих з хронічною серцевою недостатністю будь-якої стадії та функціонального класу і добре ними переноситься (дослідження COPERNICUS, COMET). та неішемічного генезу. Ефекти карведилолу є дозозалежними.

артеріальна гіпертензія. Есенціальна артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або комбінованої терапії з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад, блокаторами “повільних” кальцієвих каналів або діуретиками). Ішемічна хвороба серця (в т.ч. у хворих з нестабільною стенокардією та безболевою ішемією міокарда). . Лікування легкої, помірної та тяжкої хронічної серцевої недостатності ішемічного або неішемічного генезу (для зниження кількості ускладнень - госпіталізації з серцево-судинних причин, і смертності, а також поліпшення самопочуття та уповільнення прогресування захворювання), при використанні у поєднанні з інгібіторами АПФ, діуретиками та, іноді препаратами дигіталісу (стандартна терапія).

Дилатренд можна призначати як на додаток до стандартної терапії, так і хворих, які не отримують препарати дигіталісу, вазодилататори, або нітрати.

Всередину запиваючи достатньою кількістю рідини.

Есенціальна гіпертензія. Рекомендована початкова доза становить 12.5 мг 1 раз на добу протягом перших 2 днів, потім по 25 мг 1 раз на добу. При необхідності надалі дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої рекомендованої дози 50 мг 1 раз на добу (або розділеної на два прийоми).

Ішемічна хвороба серця . Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу у перші 2 дні, після цього – по 25 мг 2 рази на добу. При необхідності згодом дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої добової дози, що дорівнює 100 мг, розділеної на 2 прийоми.

Хронічна серцева недостатність. Дозу підбирають індивідуально, необхідно ретельне спостереження лікаря. У хворих, які отримують препарати наперстянки, діуретики та інгібітори АПФ, слід стабілізувати їх дози до початку лікування дилатрендом.

Рекомендована початкова доза становить 3.125 мг 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалами не менше 2 тижнів, до 6.25 мг 2 рази на добу, потім до 12.5 мг 2 рази на добу, потім - до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної, яка добре переноситься хворим. Рекомендована максимальна доза – 25 мг 2 рази на добу для всіх хворих з тяжкою хронічною серцевою недостатністю та для хворих з легким та помірним ступенем хронічної серцевої недостатності з масою тіла менше 85 кг. У пацієнтів з легкою та помірною хронічною серцевою недостатністю та масою тіла понад 85 кг – рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу.

Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути хворого виявлення можливого наростання симптомів серцевої недостатності чи вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів серцевої недостатності або затримці рідини слід збільшити дозу діуретиків, хоча іноді доводиться зменшити дозу дилатренду або тимчасово відмінити його.

Якщо лікування Дилатрендом переривають більш ніж на 1 тиждень, його призначення відновлюють у меншій дозі, а потім збільшують відповідно до наведених вище рекомендацій. Якщо лікування Дилатрендом переривають більш ніж на 2 тижні, його слід відновлювати в дозі 3.125 мг 2 рази на добу, потім підбирають дозу відповідно до наведених вище рекомендацій.

Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми зберігаються, можна знизити дозу інгібітору АПФ (якщо хворий приймає), а потім, при необхідності, - дозу Дилатренду. У такій ситуації дозу Дилатренду не слід збільшувати, поки симптоми серцевої недостатності, що посилюється, або артеріальної гіпотензії не стабілізуються.

Дози для спеціальних груп хворих

Порушення функції нирок . Існуючі дані з фармакокінетики у хворих з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) дозволяють вважати, що хворим з помірною та тяжкою нирковою недостатністю корекції дози Дилатренду не потрібно.

Хворі похилого віку. Дані, які б продиктували необхідність корекції дози, відсутні.

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості та генералізовані судоми.

Лікування: крім заходів загального характеру, необхідно проводити моніторинг та корекцію життєвоважливих показників, при необхідності – у відділенні інтенсивної терапії. Можна використовувати такі заходи:

а) укласти хворого на спину (з піднятими ногами)

б) при вираженій брадикардії – атропін по 0.5-2 мг внутрішньовенно;

в) для підтримки серцево-судинної діяльності – глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді тривалої інфузії;

г) симпатоміметики (добутамін, ізопреналін, орципреналін або епінефрін (адреналін) у різних дозах, залежно від маси тіла та терапевтичної ефективності. При необхідності введення препаратів з позитивною інотропною дією, призначають інгібітори фосфодіестерази. Якщо у клінічній картині передоз Норепінефрін (норадреналін), його призначають в умовах безперервного моніторингу показників кровообігу.

При резистентній до лікування брадикардії показано застосування штучного водія ритму.

При бронхоспазму вводять бета-адреноміметики у вигляді аерозолю (при неефективності - внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно.

При судомах внутрішньовенно повільно вводять діазепам або клоназепам.

Оскільки при тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку можливе подовження періоду напіввиведення карведилолу та виведення препарату з депо, необхідно продовжувати підтримуючу терапію досить тривалий час. Тривалість підтримуючої/дезінтоксикаційної терапії залежить від тяжкості передозування, її слід продовжувати до стабілізації хворого.

Дігоксин. При одночасному прийомі карведилолу та дигоксину концентрації дигоксину підвищуються приблизно на 15%. Як дигоксин, і карведилол, уповільнює атриовентрикулярную провідність. На початку терапії карведилолом, під час підбору його дози або відміни препарату рекомендується регулярний контроль за концентрацією дигоксину в плазмі.

Інсулін або пероральні гіпоглікемічні препарати . Препарати з бета-адреноблокуючими властивостями можуть посилювати цукрознижувальну дію інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів. Симптоми гіпоглікемії, особливо тахікардія, можуть маскуватися або слабшати. Хворим, які отримують інсулін або пероральні гіпоглікемічні препарати, рекомендується регулярний контроль за глюкозою крові.

Індуктори або інгібітори печінкового метаболізму . Рифампіцин знижує плазмові концентрації карведилолу приблизно на 70%. Циметидин збільшує площу під кривою "концентрація-час" приблизно на 30%, але не змінює Сmax. Обережність може бути потрібна у хворих, які отримують індуктори поліфункціональних оксидаз, наприклад, рифампіцин (зниження концентрацій карведилолу в плазмі крові), а також інгібітори поліфункціональних оксидаз, наприклад циметидин (підвищення плазмових концентрацій карведилолу). Проте, з огляду на незначний вплив циметидину на концентрацію карведилолу, ймовірність будь-яких клінічно значущих взаємодій мінімальна.

Препарати, що знижують вміст катехоламінів . Пацієнти, які приймають одночасно препарати з бета-адреноблокуючими властивостями, та препарати, що знижують вміст катехоламінів (наприклад, резерпін та інгібітори МАО), повинні перебувати під ретельним наглядом у зв'язку з ризиком розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії.

Циклоспорин . При призначенні карведилолу пацієнтам, які перенесли пересадку нирки, у яких розвинулося хронічне судинне відторгнення трансплантату, відзначалося помірне підвищення середніх мінімальних концентрацій циклоспорину. Щоб підтримувати концентрації циклоспорину в терапевтичному діапазоні, приблизно у 30% хворих дозу циклоспорину довелося зменшити (в середньому на 20%), іншим пацієнтам корекція дози не знадобилася. У зв'язку з вираженими індивідуальними коливаннями необхідної добової дози циклоспорину рекомендується ретельний моніторинг концентрації циклоспорину після початку терапії карведилолом та, при необхідності, відповідна корекція добової дози циклоспорину.

Верапаміл, дилтіазем та інші антиаритмічні засоби (пропранолол, аміодарон) . Одночасний прийом з карведилолом може підвищити ризик порушення атріовентрикулярної провідності.

Клонідин . Одночасне призначення клонідину з препаратами з бета-блокуючими властивостями може потенціювати антигіпертензивний та ріжучий серцевий ритм ефекти. Якщо планується припинити комбіновану терапію препаратом з бета-адреноблокуючими властивостями та клонідином, першим слід скасовувати бета-адреноблокатор, а через кілька днів можна відмінити клонідин, поступово зменшуючи його дозу.

Блокатори "повільних" кальцієвих каналів . При одночасному призначенні карведилолу та дилтіазему відзначалися окремі випадки порушень провідності (рідко – з порушеннями показників гемодинаміки). Як і у випадку з іншими препаратами з бета-адреноблокуючими властивостями, призначення карведилолу разом з блокаторами "повільних" кальцієвих каналів типу верапамілу або дилтіазему рекомендується проводити під контролем ЕКГ та АТ.

Як і інші препарати з бета-адреноблокуючою активністю, карведилол може посилювати дію інших одночасно застосовуваних антигіпертензивних засобів (наприклад, α1-адреноблокаторів) або препаратів, які мають гіпотензивний ефект як побічна дія.

Він запобігає підвищенню АТ, що викликається введенням агоніста α1-адренорецепторів – фенілефрином, але не впливає на підвищення АТ, зумовлене ангіотензином II.

Особливу увагу слід звертати під час проведення загальної анестезії на можливість синергічної негативної інотропної дії карведилолу та деяких анестетиків.

Бета-адреноблокатори зменшують плацентарний кровотік, що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода та передчасних пологів. Крім того, у плода та новонародженого можуть виникати небажані реакції (зокрема, гіпоглікемія та брадикардія, ускладнення з боку серця та легень). Дослідження на тваринах не виявили в нього тератогенності.

Достатнього досвіду застосування дилатренду у вагітних немає. Карведилол протипоказаний при вагітності, за винятком випадків, коли можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик для жінки та плода.

У тварин карведилол та його метаболіти потрапляють у грудне молоко. Даних щодо екскреції препарату з жіночим молоком немає, тому застосовувати його в період лактації не слід.

Небажані реакції, що зустрічаються із частотою ≥10%, розцінюються як дуже часті. Небажані реакції, що трапляються з частотою від ≥1% до < 10%, розцінюються як часті. Небажані реакції, що зустрічаються із частотою від ≥ 0.1% до < 1%, розцінюються як нечасті. Небажані реакції, що зустрічаються із частотою від ≥ 0.01% до < 0.1%, розцінюються як рідкісні. Небажані реакції, що зустрічаються з частотою < 0.01%, у тому числі окремі випадки, розцінюються як дуже рідкісні.

Небажані реакції у хворих із хронічною серцевою недостатністю

Центральна нервова система. дуже часті - запаморочення, головний біль - зазвичай легені, що виникають частіше на початку лікування; астенія (у тому числі підвищена стомлюваність), депресія.

Серцево-судинна система. часті - брадикардія, постуральна гіпотензія, виражене зниження артеріального тиску, набряки (у тому числі, генералізовані, периферичні, що залежать від положення тіла, набряки промежини, набряки нижніх кінцівок, гіперволемія, затримка рідини). Нечасті – синкопальні стани (включаючи пресинкопальні), атріовентрикулярна блокада та серцева недостатність у період збільшення дози.

Шлунково-кишковий тракт: часті-нудота, діарея, блювання.

Система кровотворення : рідкісні – тромбоцитопенія. Дуже рідкісні – лейкопенія.

Порушення обміну речовин: часті – збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія; у хворих із вже наявним цукровим діабетом – гіперглікемія або гіпоглікемія, декомпенсація вуглеводного обміну.

Інші: часті – порушення зору. Рідкісні – ниркова недостатність та порушення функції нирок у хворих з дифузним васкулітом та/або порушенням функції нирок.

Небажані реакції у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця

Характер побічних дій Дилатренда з боку серцево-судинної системи при лікуванні артеріальної гіпертензії та тривалої терапії ішемічної хвороби серця аналогічний такому при серцевій недостатності, проте частота їх дещо менша.

Центральна нервова система: часті – запаморочення, головний біль та загальна слабкість, зазвичай легкі та виникаючі, зокрема, на початку лікування. Нечасті – зниження настрою, порушення сну, парестезії.

Серцево-судинна система: часті: брадикардія, постуральна гіпотензія, синкопальні стани, особливо на початку терапії. Нечасті – порушення периферичного кровообігу (похолодання кінцівок, загострення синдрому «переміжної» кульгавості та синдром Рейно), AV-блокада, стенокардія (болі у грудній клітці), симптоми серцевої недостатності та периферичні набряки.

Органи дихання: часті – бронхоспазм та задишка у схильних хворих; рідкісні – закладеність носа.

Шлунково-кишковий тракт: часті – диспептичні розлади (в т.ч. нудота, біль у животі, діарея); нечасті – запор, блювання.

Шкірні покриви: нечасті - шкірні реакції (алергічний висип, дерматит, кропив'янка та свербіж).

Лабораторні показники : дуже рідкісні - підвищення активності "печінкових" трансаміназ - АЛТ (АЛТ), АСТ (АСТ) та гамма-глютамілтрансферази, тромбоцитопенія та лейкопенія.

Інші: часті – біль у кінцівках, зменшення сльозовиділення та подразнення очей. Нечасті – зниження потенції, порушення зору. Рідкісні – сухість у роті та порушення сечовипускання. Дуже рідкісні – шкірні алергічні реакції (екзантема, кропив'янка, свербіж, висипання), загострення псоріатичних висипань, чхання, закладеність носа, бронхоспазм, задишка (у схильних пацієнтів), грипоподібний синдром.

Наявність у препарату бета-адреноблокуючих властивостей не виключає можливість маніфестації цукрового діабету, що латентно протікає, декомпенсації вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи.

підвищена чутливість до карведилолу або будь-якого компонента препарату; гостра та декомпенсована хронічна серцева недостатність, що потребує внутрішньовенного введення інотропних засобів; клінічно значуще порушення функції печінки; (за винятком хворих зі штучним водієм ритму), виражена брадикардія (менше 50 уд/хв); синдром слабкості синусового вузла; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 85 мм рт. ст.); кардіогенний шок; .

З обережністю застосовують препарат при хронічній обструктивній хворобі легень (ХОЗЛ), депресії, міастенії, гіпоглікемії, AV-блокаді I ступеня, тиреотоксикозі, при обширних хірургічних втручаннях та загальної анестезії, стенокардії Принцметала, цукровому діабеті, ок , псоріазі.

Хронічна серцева недостатність. У хворих з хронічною серцевою недостатністю у період добору дози Дилатренду може спостерігатися наростання симптомів серцевої недостатності або затримка рідини. У разі виникнення таких симптомів необхідно збільшити дозу діуретиків і не підвищувати дозу Дилатренду до стабілізації стану хворого. Іноді буває необхідно зменшити дозу Дилатренду або, в окремих випадках, тимчасово відмінити препарат. Подібні епізоди не заважають подальшому правильному підбору дози Дилатренду. Дилатренд з обережністю використовують у комбінації із серцевими глікозидами (можливе надмірне уповільнення AV-провідності).

Функція нирок при хронічній серцевій недостатності. При призначенні Дилатренду хворим з хронічною серцевою недостатністю та низьким АТ (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця та дифузними змінами судин та/або нирковою недостатністю відзначалося оборотне погіршення функції нирок. Доза препарату регулюється залежно від функціонального стану нирок.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) . Хворим з хронічними обструктивними захворюваннями легень (в т.ч. з бронхоспастичним синдромом), які не отримують пероральних або інгаляційних протиастматичних препаратів, Ділатренд призначають тільки в тому випадку, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. За наявності вихідної схильності до бронхоспастичного синдрому прийому Дилатренда внаслідок підвищення опору дихальних шляхів може розвинутися респіраторний дистресс-синдром. На початку прийому та зі збільшенням дози Дилатренду цих хворих слід ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату при появі початкових ознак бронхоспазму.

Цукровий діабет . З обережністю препарат призначають хворим на цукровий діабет, оскільки він може маскувати або послаблювати симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардію). У хворих із серцевою недостатністю та цукровим діабетом застосування Дилатренду може супроводжуватися декомпенсацією вуглеводного обміну.

Захворювання периферичних судин . Обережність необхідна при призначенні Дилатренду пацієнтам із захворюваннями периферичних судин (у тому числі із синдромом Рейно), оскільки бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності.

Тиреотоксикоз . Як і інші бета-адреноблокатори, дилатренд може зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу.

Загальна анестезія та великі хірургічні втручання . Обережність потрібна у хворих, яким проводиться хірургічне втручання під загальною анестезією, через можливість сумування негативних ефектів Дилатренду та анестетиків.

Брадикардія. Ділатренд може викликати брадикардію, при зменшенні частоти серцевих скорочень нижче 55 ударів на хвилину дозу Дилатренду слід зменшити.

Підвищена чутливість . Необхідно бути обережним при призначенні Дилатренду особам з анамнестичними вказівками на тяжкі реакції підвищеної чутливості або проходять курс десенсибілізації, оскільки бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Псоріаз . Хворим на анамнетичні вказівки на виникнення або загострення псоріазу при застосуванні бета-адреноблокаторів, Дилатренд можна призначати тільки після ретельного аналізу можливої користі та ризику.

Одночасний прийом блокаторів "повільних" кальцієвих каналів . У хворих, які одночасно приймають блокатори “повільних” кальцієвих каналів типу верапамілу або дилтіазему, а також інші антиаритмічні засоби, необхідно регулярно моніторувати ЕКГ та АТ.

Феохромоцитома. Хворим на феохромоцитому до початку застосування будь-якого бета-адреноблокатора необхідно призначити альфа-адреноблокатор. Хоча Ділатренд має як бета-, так і альфа-адреноблокуючі властивості, досвіду його застосування у таких хворих немає, тому його з обережністю слід призначати хворим з підозрою на феохромоцитому.

Стенокардія Принцметала. Неселективні бета-адреноблокатори можуть провокувати появу болю у хворих на стенокардію Принцметала. Досвіду призначення дилатренду цим пацієнтам немає. Хоча його альфа-адреноблокуючі властивості можуть запобігти подібній симптоматиці, призначати карведилол у таких випадках слід з обережністю.

Контактні лінзи. Особи, які користуються контактними лінзами, повинні пам'ятати про можливість зменшення кількості слізної рідини.

Синдром відміни. Лікування дилатрендом проводиться тривало. Його не слід припиняти різко, необхідно поступово зменшувати дозу з тижневими інтервалами. Це особливо важливо у хворих на ішемічну хворобу серця.

При зберіганні на світлі можлива зміна кольору таблеток.

У разі необхідності проведення хірургічного втручання з використанням загальної анестезії необхідно попередити анестезіолога про попередню терапію Дилатрендом.

У період лікування виключається вживання етанолу.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та роботу з машинами та механізмами. Дослідження щодо впливу Дилатренду на здатність до керування транспортними засобами або роботу з машинами та механізмами не проводилися. Через індивідуальні реакції на препарат (наприклад, запаморочення, загальна слабкість) вона може порушуватися (особливо на початку лікування, при зміні дозування, а також у разі одночасного прийому алкоголю). Слід з обережністю призначати пацієнтам, робота яких потребує швидкої психомоторної реакції.

З обережністю застосовують препарат при нирковій недостатності.

Протипоказаний при клінічно значущих порушеннях функції печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

Дані, які б продиктували необхідність корекції дози, відсутні.

Протипоказаний у віці до 18 років (ефективність та безпека Дилатренду не встановлені).

F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)

Roche SpA (Італія)

Страна производства (на момент написания) Италия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дилатренд таблетки 6,25 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дилатренд таблетки 6,25 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите Ваше внимание на этот товар в нашем каталоге. Хотите приобрести Дилатренд таблетки 6,25 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Ведикардол таблетки 12,5 мг 30 шт., Велкардио таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Акрихин таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Акрихин таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол-OBL таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол Канон таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Канон таблетки 12,5 мг 30 шт., Ведикардол таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол-Тева таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Тева Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Сандоз таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол-Тева таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол Штада таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Канон Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Зентива таблетки 6,25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Зентива таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол таблетки 12,5 мг 30 шт., Дилатренд таблетки 25 мг 30 шт., Карведилол Штада таблетки 12,5 мг 30 шт., Карведилол Зентива таблетки 12,5 мг 30 шт..