Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт Цена

Валсартан - активный специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (АРА II), предназначенный для приема внутрь. Избирательно блокирует рецепторы подтипа AT1, которые ответственны за эффекты ангиотензина II. Следствием блокады AT1-рецепторов является повышение плазменной концентрации ангиотензина II, который может стимулировать незаблокированные АТ2-рецепторы. Валсартан не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT1-рецепторов. Сродство валсартана к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа АТ2. Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие важное значение в регуляции функций сердечно-сосудистой системы.

Вероятность возникновения кашля при применении валсартана очень низкая, что связано с отсутствием влияния на ангиотензинпревращающий фермент (АПФ), который отвечает за деградацию брадикинина. Сравнение валсартана с ингибитором АПФ демонстрирует, что частота развития сухого кашля достоверно (р <0.05) ниже у пациентов, принимающих препарат, чем у пациентов, принимающих ингибитор АПФ (2.6% против 7.9% соответственно). В группе пациентов, у которых ранее при лечении ингибитором АПФ развивался сухой кашель, при лечении валсартаном это нежелательное явление (НЯ) отмечается в 19.5% случаев, а при лечении тиазидным диуретиком - в 19% случаев, в то время как в группе пациентов, получавших лечение ингибитором АПФ, кашель наблюдается в 68.5% случаев (р <0.05).

Применение при артериальной гипертензии у пациентов старше 18 лет

При лечении валсартаном пациентов с артериальной гипертензией отмечается снижение артериального давления (АД), не сопровождающееся изменением частоты сердечных сокращений (ЧСС). После применения внутрь разовой дозы препарата у большинства пациентов начало антигипертензивного действия наблюдается в течение 2 ч, а максимальное снижение АД достигается в пределах 4-6 ч, сохраняющееся более 24 ч. При повторном применении препарата максимальное снижение АД, вне зависимости от принятой дозы, обычно достигается в пределах 2-4 недель, и поддерживается на достигнутом уровне в ходе длительной терапии. В случае одновременного применения препарата с гидрохлоротиазидом достигается достоверное дополнительное снижение АД. Резкое прекращение применения валсартана не сопровождается значительным повышением АД или другими нежелательными явлениями. У пациентов с артериальной гипертензией, сахарным диабетом 2 типа и нефропатией, принимающих валсартан в дозе 160-320 мг, отмечается значительное снижение протеинурии (36-44%).

Применение после острого инфаркта миокарда у пациентов старше 18 лет

При применении препарата в течение 2 лет у пациентов, которые начали принимать валсартан в период от 12 ч до 10 дней после перенесенного острого инфаркта миокарда (осложненного левожелудочковой недостаточностью и/или систолической дисфункцией левого желудочка), снижаются показатели общей смертности, сердечно-сосудистой смертности и увеличивается время до первой госпитализации по поводу обострения течения хронической сердечной недостаточности (ХСН), повторного инфаркта миокарда, внезапной остановки сердца и инсульта (без летального исхода). Профиль безопасности валсартана у пациентов с острым инфарктом миокарда сходен с таковым при других состояниях.

Хроническая сердечная недостаточность у пациентов старше 18 лет

Механизм действия валсартана при ХСН основан на его способности устранять отрицательные последствия хронической гиперактивации ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) и его главного эффектора - ангиотензина II, а именно: вазоконстрикцию; задержку жидкости в организме; пролиферацию клеток, ведущую к ремоделированию органов-мишеней (сердце, почки, сосуды); стимуляцию избыточного синтеза гормонов, действующих синергично с РААС (катехоламинов, альдостерона, вазопрессина, эндотелина). На фоне применения валсартана при ХСН уменьшается преднагрузка, снижается давление заклинивания в легочных капиллярах и диастолическое давление в легочной артерии, повышается сердечный выброс. Наряду с гемодинамическими эффектами валсартан, за счет опосредованной блокады синтеза альдостерона, уменьшает задержку натрия и воды в организме.

При применении валсартана (в средней суточной дозе 254 мг) в течение 2 лет у пациентов с ХСН II (62%), III (36%) и IV (2%) функционального класса по классификации NYHA с фракцией выброса левого желудочка (ЛЖ) менее 40% и внутренним диастолическим диаметром ЛЖ более 2.9 см/м2, получающих стандартную терапию, включая ингибиторы АПФ (93%), диуретики (86%), дигоксин (67%) и бета-адреноблокаторы (36%) отмечается достоверное снижение (на 27.5%) риска госпитализации по поводу обострения течения ХСН. У пациентов, не получавших ингибиторы АПФ, отмечается значительное снижение показателя общей смертности (на 33%), сердечно-сосудистой смертности и заболеваемости, связанной с ХСН (время до наступления первого сердечно-сосудистого события), которые оцениваются по следующим показателям: смерть, внезапная смерть с проведением реанимации, госпитализация по поводу обострения течения ХСН, в/в введение инотропных или сосудорасширяющих препаратов в течение 4 или более часов без госпитализации (на 44%). В группе пациентов, получающих ингибиторы АПФ (без бета-адреноблокаторов), на фоне лечения валсартаном не наблюдается снижения показателя общей смертности, однако уменьшаются показатели сердечно-сосудистой смертности и заболеваемости, связанной с ХСН на 18.3%.

В целом применение валсартана приводит к уменьшению числа госпитализаций по поводу ХСН, замедлению прогрессирования ХСН, улучшению функционального класса ХСН по классификации NYHA, увеличению фракции выброса левого желудочка, а также уменьшению выраженности признаков и симптомов сердечной недостаточности и улучшению качества жизни по сравнению с плацебо.

Применение у пациентов старше 18 лет с артериальной гипертензией и нарушением толерантности к глюкозе

При применении валсартана и изменении образа жизни отмечалось статистически достоверное снижение риска развития сахарного диабета у данной категории пациентов. Валсартан не оказывал влияния на частоту летальных исходов в результате сердечно-сосудистых событий, инфаркта миокарда и ишемических атак без летального исхода, на госпитализации по причине сердечной недостаточности или нестабильной стенокардии, артериальной реваскуляризации у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе и артериальной гипертензией, отличающихся по возрасту, полу и расовой принадлежности.

У пациентов, получающих валсартан, риск развития микроальбуминурии был достоверно ниже, чем у пациентов, не получающих данную терапию. Рекомендуемая начальная доза препарата Нортиван® у пациентов с артериальной гипертензией и нарушением толерантности к глюкозе - 80 мг 1 раз/сут. При необходимости доза может быть увеличена до 160 мг.

Применение у детей и подростков от 6 до 18 лет при артериальной гипертензии

У детей и подростков от 6 до 18 лет валсартан обеспечивает дозозависимое, плавное снижение АД. При применении валсартана максимальное снижение АД, вне зависимости от принятой дозы, обычно достигается в течение 2 недель, и поддерживается на достигнутом уровне в ходе длительной терапии.

таб., покр. плівковою оболонкою, 40 мг: 30 шт.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-коричневого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "С73" на одному боці та ризиком - на іншій.

допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат; зовнішня фаза (целюлоза мікрокристалічна, стеарат магнію).

Склад оболонки: опадрай TAN 03B34653 (гіпромелоза 6 ср, титану діоксид (Е171), макрогол 400, тальк, барвник заліза оксид жовтий (Е172), барвник заліза оксид червоний (Е172), барвник заліза оксид чорний (Е17)

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

C09CA03 Valsartan

Антагоніст рецепторів ангіотензину II

валсартан

Ангіотензину II рецепторів антагоніст

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Валсартан – активний специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (АРА II), призначений для внутрішнього прийому. Вибірково блокує рецептори підтипу AT1, які відповідають ефекти ангіотензину II. Наслідком блокади AT1-рецепторів є підвищення концентрації плазми ангіотензину II, який може стимулювати незаблоковані АТ2-рецептори. Валсартан не має будь-якої вираженої агоністичної активності щодо AT1-рецепторів. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20 000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу АТ2. Валсартан не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають важливе значення у регуляції функцій серцево-судинної системи.

Імовірність виникнення кашлю при застосуванні валсартану дуже низька, що пов'язано з відсутністю впливу на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), який відповідає за деградацію брадикініну. Порівняння валсартану з інгібітором АПФ демонструє, що частота розвитку сухого кашлю достовірно (р<0.05) нижча у пацієнтів, які приймають препарат, ніж у пацієнтів, які приймають інгібітор АПФ (2.6% проти 7.9% відповідно). У групі пацієнтів, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це небажане явище (НЯ) відзначається у 19.5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19% випадків, у той час як у групі пацієнтів, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігається у 68.5% випадків (р<0.05).

Застосування при артеріальній гіпертензії у пацієнтів віком від 18 років.

При лікуванні валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску (АТ), яке не супроводжується зміною частоти серцевих скорочень (ЧСС). Після застосування внутрішньо разової дози препарату у більшості пацієнтів початок антигіпертензивної дії спостерігається протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 годин, що зберігається більше 24 годин. При повторному застосуванні препарату максимальне зниження артеріального тиску незалежно від прийнятої дози, досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. У разі одночасного застосування препарату з гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження артеріального тиску. Різке припинення застосування валсартану не супроводжується значним підвищенням артеріального тиску або іншими небажаними явищами. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та нефропатією, які приймають валсартан у дозі 160-320 мг, відзначається значне зниження протеїнурії (36-44%).

Застосування після гострого інфаркту міокарда у пацієнтів віком від 18 років.

При застосуванні препарату протягом 2 років у пацієнтів, які почали приймати валсартан у період від 12 годин до 10 днів після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ускладненого лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією лівого шлуночка), знижуються показники загальної смертності, серцево- збільшується час до першої госпіталізації щодо загострення перебігу хронічної серцевої недостатності (ХСН), повторного інфаркту міокарда, раптової зупинки серця та інсульту (без летального результату). Профіль безпеки валсартану у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда подібний до такого при інших станах.

Хронічна серцева недостатність у пацієнтів віком від 18 років.

Механізм дії валсартану при ХСН заснований на його здатності усувати негативні наслідки хронічної гіперактивації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) та його головного ефектора – ангіотензину II, а саме: вазоконстрикцію; затримку рідини у організмі; проліферацію клітин, що веде до ремоделювання органів-мішеней (серце, нирки, судини); стимуляцію надлишкового синтезу гормонів, що діють синергічно з РААС (катехоламінів, альдостерону, вазопресину, ендотеліну). На фоні застосування валсартану при ХСН зменшується переднавантаження, знижується тиск заклинювання у легеневих капілярах та діастолічний тиск у легеневій артерії, підвищується серцевий викид. Поряд із гемодинамічними ефектами валсартан, за рахунок опосередкованої блокади синтезу альдостерону, зменшує затримку натрію та води в організмі.

При застосуванні валсартану (у середній добовій дозі 254 мг) протягом 2 років у пацієнтів з ХСН II (62%), III (36%) та IV (2%) функціонального класу за класифікацією NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) менше 40% та внутрішнім діастолічним діаметром ЛШ більше 2.9 см/м2, які отримують стандартну терапію, включаючи інгібітори АПФ (93%), діуретики (86%), дигоксин (67%) та бета-адреноблокатори (36%) відзначається достовірне зниження (на 27). %) ризику госпіталізації щодо загострення перебігу ХСН. У пацієнтів, які не отримували інгібітори АПФ, відзначається значне зниження показника загальної смертності (на 33%), серцево-судинної смертності та захворюваності, пов'язаної з ХСН (час до настання першої серцево-судинної події), які оцінюються за такими показниками: смерть, раптова смерть з проведенням реанімації, госпіталізація з приводу загострення перебігу ХСН, внутрішньовенне введення інотропних або судиннорозширювальних препаратів протягом 4 або більше годин без госпіталізації (на 44%). У групі пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ (без бета-адреноблокаторів), на фоні лікування валсартаном не спостерігається зниження показника загальної смертності, проте зменшуються показники серцево-судинної смертності та захворюваності, пов'язаної з ХСН на 18.3%.

Загалом застосування валсартану призводить до зменшення кількості госпіталізацій з приводу ХСН, уповільнення прогресування ХСН, поліпшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA, збільшення фракції викиду лівого шлуночка, а також зменшення виразності ознак та симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя порівняно з плацебо.

Застосування у пацієнтів старше 18 років з артеріальною гіпертензією та порушенням толерантності до глюкози

При застосуванні валсартану та зміні способу життя відзначалося статистично достовірне зниження ризику розвитку цукрового діабету у даної категорії пацієнтів. Валсартан не впливав на частоту летальних наслідків внаслідок серцево-судинних подій, інфаркту міокарда та ішемічних атак без летального результату, на госпіталізації внаслідок серцевої недостатності або нестабільної стенокардії, артеріальної реваскуляризації у пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози та артеріальною гіпертензією. , підлоги та расової приналежності.

У пацієнтів, які отримують валсартан, ризик розвитку мікроальбумінурії був достовірно нижчим, ніж у пацієнтів, які не одержують цієї терапії. Рекомендована початкова доза препарату Нортиван у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та порушенням толерантності до глюкози – 80 мг 1 раз на добу. За потреби доза може бути збільшена до 160 мг.

Застосування у дітей та підлітків від 6 до 18 років при артеріальній гіпертензії

У дітей та підлітків від 6 до 18 років валсартан забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску. При застосуванні валсартану максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається протягом 2 тижнів і підтримується на досягнутому рівні під час тривалої терапії.

Дорослі

Діти та підлітки

Таблетки слід приймати внутрішньо, не розжовуючи, незалежно від їди, запиваючи водою.

Дорослі

Артеріальна гіпертензія

Препарат може бути призначений у дозі 40мг, 80мг, 160мг, 320мг.

Рекомендована початкова доза Нортивану становить 80 мг 1 раз на добу, незалежно від расової приналежності, віку та статі пацієнта. Антигіпертензивний ефект відзначається у перші 2 тижні лікування; максимальний ефект розвивається за 4 тижні. Тим пацієнтам, у яких не вдається досягти адекватної терапевтичної відповіді, добова доза Нортивану може бути поступово збільшена до максимальної добової дози 320 мг або необхідно додатково застосовувати діуретичні засоби.

Хронічна серцева недостатність

Рекомендована початкова доза препарату Нортиван становить 40 мг 2 рази на добу. Дозу препарату слід поступово збільшити протягом як мінімум 2 тижнів до 80 мг 2 рази на добу, а при добрій переносимості - до 160 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг на 2 прийоми. При цьому може знадобитися зниження дози діуретиків, що одночасно приймаються.

Для підвищення виживання пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда

Лікування слід розпочинати протягом 12 годин після перенесеного інфаркту міокарда.

Початкова доза становить 20 мг (1/2 таб. 40 мг) 2 рази на добу. Підвищення дози проводиться методом титрування (40 мг, 80 мг, 160 мг 2 рази на добу) протягом наступних тижнів, до досягнення цільової дози 160 мг 2 рази на добу.

Максимальна добова доза становить 320 мг на 2 прийоми. Як правило, рекомендується збільшення дози до 80 мг 2 рази на добу до кінця другого тижня лікування. Досягнення максимальної цільової дози по 160 мг 2 рази на добу рекомендується до кінця третього місяця лікування препаратом Нортиван®. Збільшення дози залежить від переносимості препарату Нортиван у період титрування.

У разі розвитку артеріальної гіпотензії, що супроводжується клінічними проявами, або порушень функції нирок, слід розглянути питання про зниження дози. Оцінка стану пацієнтів у період після перенесеного інфаркту міокарда повинна включати оцінку функції нирок.

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів з порушеннями функції нирок при КК понад 10 мл/хв корекція дози валсартану не потрібна. В даний час немає даних про застосування валсартану у пацієнтів із ШКФ менше 10 мл/хв.

Пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції печінки небіліарного генезу без явищ холестазу валсартан слід застосовувати з обережністю, добова доза не повинна перевищувати 80 мг. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарним цирозом та холестазом застосування валсартану протипоказане.

У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) корекції дози валсартану не потрібно.

Діти та підлітки

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована початкова доза валсартану у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років становить 40 мг при масі тіла дитини менше 35 кг та 80 мг при масі тіла дитини понад 35 кг. Дозу рекомендовано коригувати з урахуванням зниження артеріального тиску.

Максимальні рекомендовані добові дози відображені у таблиці нижче. Застосування вищих доз валсартану не рекомендовано.

Особливі групи педіатричних пацієнтів

У дітей та підлітків віком від 6 до 18 років з порушенням функції нирок при КК менше 30 мл/хв , а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , застосування валсартану не вивчалося, тому застосування препарату у цієї групи пацієнтів не рекомендується.

У пацієнтів віком від 6 до 18 років при КК понад 30 мл/хв корекція дози валсартану не потрібна. Під час прийому препарату слід ретельно контролювати функцію нирок та вміст калію у плазмі крові.

Як і для дорослих пацієнтів, застосування валсартану протипоказане для дітей та підлітків віком від 6 до 18 років з тяжкими порушеннями функції печінки, біліарним цирозом та холестазом . Досвід застосування валсартану у дітей та підлітків з легкими та помірними порушеннями функції печінки обмежений. Не слід перевищувати добову дозу валсартану 80 мг у цієї групи пацієнтів.

Симптоми: при передозуванні препарату Нортиван® основним проявом є виражене зниження артеріального тиску, яке може призвести до пригнічення свідомості, колапсу та/або шоку.

Лікування: симптоматичне, характер якого залежить від часу, що минув з моменту прийому препарату, та від ступеня тяжкості симптомів. При випадковому передозуванні слід викликати блювоту (якщо препарат було прийнято нещодавно) або провести промивання шлунка. У разі виникнення вираженого зниження АТ як терапії необхідно внутрішньовенне введення 0.9% розчину натрію хлориду, надання пацієнту горизонтального положення з піднятими ногами, вживання активних заходів щодо підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи регулярний контроль функцій серцево-судинної та дихальної систем, обсягу циркулюючої крові (ОЦК) та діурезу.

Встановлено, що при монотерапії валсартаном відсутні клінічно значущі взаємодії з такими лікарськими засобами: циметидином, варфарином, фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, гідрохлортіазидом, амлодипіном, глібенкламідом.

Подвійна блокада РААС при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів АПФ або аліскірену

Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II, включаючи препарат Нортиван®, з іншими засобами, що впливають на РААС, пов'язане з підвищеною частотою розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та змін функції нирок порівняно з монотерапією. Рекомендується проводити контроль АТ, функції нирок та концентрації електролітів у сироватці крові у пацієнтів, які приймають препарат Нортиван® та інші лікарські засоби, що впливають на РААС.

Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1/73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ)

При одночасному застосуванні валсартану з нестероїдними протизапальними засобами (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2) можливе зменшення його антигіпертензивної дії. При застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II одночасно з НПЗЗ можливе погіршення функції нирок та збільшення концентрації калію у плазмі крові. При необхідності одночасного застосування валсартану та нестероїдних протизапальних засобів до початку лікування необхідно провести оцінку функції нирок та корекцію порушень водно-електролітного балансу.

Білки-переносники

За результатами дослідження in vitro на культурах печінки валсартан є субстратом для білків-переносників ОАТР1В1 та MRP2. Одночасне застосування валсартану з інгібіторами білка-переносника ОАТР1В1 (рифампіцин, циклоспорин) та з інгібітором білка-переносника MRP2 (ритонавір) може збільшити системну експозицію валсартану (Сmax та AUC).

Препарати літію

При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ та АРА II відзначалося оборотне збільшення концентрації літію у сироватці крові та посилення у зв'язку з цим токсичних проявів, тому рекомендується проводити контроль концентрації літію у сироватці крові. Ризик токсичних проявів, пов'язаних із застосуванням препаратів літію, може додатково збільшуватися при одночасному застосуванні з Нортиваном та діуретиками.

Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (в т.ч. спіронолактону, еплеренону, тріамтерену, амілориду), препаратів калію або солей, що містять калій, а також інших препаратів, здатних збільшувати концентрацію калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призвести до збільшення концентрації калію у сироватці крові, і у пацієнтів із серцевою недостатністю до збільшення концентрації креатиніну у сироватці крові. Якщо таке комбіноване лікування визнано необхідним, слід бути обережним.

Діти та підлітки

У дітей та підлітків артеріальна гіпертензія часто пов'язана з порушенням функції нирок. Рекомендовано обережно застосовувати валсартан одночасно з іншими препаратами, що впливають на РААС, у пацієнтів даної категорії, т.к. це може призвести до збільшення концентрації калію у сироватці крові. Слід проводити регулярний контроль функції нирок та концентрації калію у сироватці крові у пацієнтів цієї групи.

Вагітність

Як і будь-який інший препарат, що впливає на РААС, Нортиван не повинен застосовуватися у жінок, які планують вагітність. При призначенні будь-якого препарату, що впливає на РААС, лікарю слід поінформувати жінок дітородного віку про потенційну небезпеку застосування цих препаратів під час вагітності.

Як будь-який інший препарат, що безпосередньо впливає на РААС, Нортиван® не повинен застосовуватися під час вагітності. З огляду на механізм дії АРА II не можна виключити ризик для плода. Дія інгібіторів АПФ (препаратів, що також впливають на РААС) на плід, у разі їх застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності, може призводити до його пошкодження та загибелі. За ретроспективними даними при застосуванні інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності підвищується ризик народження дітей із вродженими дефектами. Є повідомлення про мимовільні аборти, олігогідрамніон та порушення функції нирок у новонароджених, матері яких під час вагітності з необережності приймали валсартан. Якщо вагітність настала в період лікування препаратом Нортиван, слід відмінити лікування якнайшвидше.

Період грудного вигодовування

Невідомо, чи проникає валсартан у грудне молоко, тому не слід застосовувати препарат у період грудного вигодовування.

Фертильність

Відсутні дані щодо впливу препарату на фертильність людини. У доклінічних дослідженнях не було ефектів впливу валсартану на фертильність.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією у контрольованих клінічних дослідженнях частота небажаних явищ була порівнянна з плацебо. Відсутні дані щодо залежності частоти будь-якого з небажаних явищ від дози або тривалості лікування, а також статі, віку або расової приналежності. Профіль безпеки валсартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 18 років не відрізняється від дорослих пацієнтів.

Нижче наведені небажані явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень, а також при застосуванні валсартану у клінічній практиці. Для оцінки частоти небажаних явищ використані наступні критерії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10) 000, <1/1000) дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення. Для всіх небажаних явищ, виявлених у клінічній практиці та при аналізі лабораторних показників (частоту розвитку яких встановити неможливо) використовувалася градація "частота невідома".

У межах кожної групи побічні реакції розподілені як зменшення їх значимості.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією

З боку системи кровотворення: частота невідома – зниження гемоглобіну, гематокриту, нейтропенії, тромбоцитопенії.

З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу.

З боку обміну речовин та харчування: частота невідома – підвищення концентрації калію у сироватці крові.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.

З боку серцево-судинної системи: частота невідома – васкуліт.

З боку дихальної системи: нечасто – кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – біль у животі.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції печінки, включаючи підвищення концентрації білірубіну у плазмі крові.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж; частота невідома – бульозний дерматит.

З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – міалгія.

З боку сечовивідної системи: частота невідома – порушення функції нирок, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові.

Загальні розлади та порушення в місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність.

Також у ході клінічних досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією спостерігалися такі небажані явища, причинно-наслідковий зв'язок яких з прийомом валсартану не встановлено: артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, безсоння, зниження лібідо, нудота, периферичні набряки, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.

Пацієнти після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або з ХСН

З боку системи кровотворення: частота невідома – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу.

З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперкаліємія; частота невідома – підвищення концентрації калію у сироватці крові.

З боку нервової системи: часто – запаморочення, постуральне запаморочення; нечасто - непритомність, біль голови.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.

З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; нечасто – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності; частота невідома – васкуліт.

З боку дихальної системи: нечасто – кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк; частота невідома - шкірний висип, свербіж, бульозний дерматит.

З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз; частота невідома – міалгія.

З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок; нечасто – гостра ниркова недостатність, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; частота невідома – підвищення концентрації азоту сечовини у плазмі крові.

Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія, підвищена стомлюваність.

Також у ході клінічних досліджень у пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або з ХСН спостерігалися такі небажані явища, причинно-наслідковий зв'язок яких із прийомом валсартану не встановлений: артралгія, біль у животі, біль у спині, астенія, безсоння, зниження лібідо, нейтропенія, периферичні набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.

Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту необхідно повідомити про це лікаря.

тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарний цироз і холестаз; вік до 6 років за показанням артеріальна гіпертензія, до 18 років - за іншими показаннями; вагітність; період грудного вигодовування; , у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) (див. розділ "Лікарська взаємодія"); одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділ "Лікарська взаємодія"); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

З обережністю

Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів зі спадковим ангіоневротичним набряком або ангіоневротичним набряком на тлі попередньої терапії антагоністами рецепторів ангіотензину II або інгібіторами АПФ.

Застосовувати з обережністю при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, первинному гіперальдостеронізмі при дотриманні дієти з обмеженням споживання кухонної солі; при станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (в т.ч. діарея, блювання); у пацієнтів з кліренсом креатиніну (КК) менше 10 мл/хв, у пацієнтів віком від 6 до 18 років та КК менше 30 мл/хв, у т.ч. що знаходяться на гемодіалізі, з легкими та помірними порушеннями функції печінки біліарного та небіліарного генезу без явищ холестазу, у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу (по NYHA), функція нирок яких залежить від стану РААС, мітральним або аортальним стенозом, гіпертрофічним обструком а також у пацієнтів після трансплантації нирки.

З обережністю здійснювати одночасне застосування АРА II, включаючи препарат Нортиван®, з іншими засобами, що інгібують РААС, такими як інгібітори АПФ та аліскірен або препаратами, що містять аліскірен.

Застосування Нортивану одночасно з інгібіторами АПФ не має переваг перед монотерапією валсартаном або інгібітором АПФ щодо показників загальної смертності з будь-якої причини.

Порушення функції нирок

Досвід безпечного застосування валсартану у пацієнтів з КК менше 10 мл/хв та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, відсутній, тому застосовувати валсартан у таких пацієнтів необхідно з обережністю. У пацієнтів з КК понад 10 мл/хв корекція дози не потрібна.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня без явищ холестазу застосовувати валсартан необхідно з обережністю.

Гіперкаліємія

При одночасному застосуванні з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретиками, калійсодержащими замінниками солі, або з іншими препаратами, які можуть викликати підвищення концентрації калію в крові (наприклад, з гепарином), слід бути обережним і проводити регулярний контроль концентрації калію в крові.

Трансплантація нирки

Даних щодо безпеки застосування препарату Нортиван у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, немає.

Дефіцит в організмі натрію та/або зниження ОЦК

У пацієнтів з вираженим дефіцитом в організмі натрію та/або зниженим ОЦК, наприклад, які отримують високі дози діуретиків, у поодиноких випадках на початку лікування препаратом може розвиватися артеріальна гіпотензія, що супроводжується клінічними проявами. Перед початком лікування препаратом Нортиван слід провести корекцію концентрації натрію в сироватці крові та/або заповнити ОЦК, в т.ч. шляхом зменшення дози діуретика.

Стеноз ниркової артерії

Застосування препарату коротким курсом у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, що розвинулася вдруге внаслідок однобічного стенозу артерії єдиної нирки, не призводить до істотної зміни показників ниркової гемодинаміки, концентрації креатиніну або азоту сечовини в сироватці крові. Однак, враховуючи, що інші лікарські засоби, що впливають на РААС, можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, як запобіжний засіб рекомендується контроль цих показників.

Первинний гіперальдостеронізм

Препарат неефективний для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом, оскільки у цієї категорії пацієнтів не відзначається активація РААС.

ХСН/період після перенесеного інфаркту міокарда

У пацієнтів з ХСН або після перенесеного інфаркту міокарда, які починають лікування препаратом Нортиван, часто відзначається деяке зниження артеріального тиску, у зв'язку з чим рекомендується контроль артеріального тиску на початку терапії. За умови дотримання рекомендацій щодо режиму дозування зазвичай не виникає необхідності відміни препарату Нортиван через артеріальну гіпотензію. Оцінка стану пацієнтів із ХСН повинна включати оцінку функції нирок. Внаслідок інгібування РААС у деяких пацієнтів можливі порушення ниркової функції. У пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, функція нирок яких залежить від стану РААС, лікування інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину II може супроводжуватися олігурією та/або наростанням азотемії та в поодиноких випадках розвитком гострої ниркової недостатності та/або років . Тому у цих категорій пацієнтів перед застосуванням препарату Нортиван, а також періодично під час лікування препаратом необхідно проводити оцінку функції нирок.

Комбінована терапія при артеріальній гіпертензії

При артеріальній гіпертензії препарат Нортиван може застосовуватись у монотерапії, а також спільно з іншими гіпотензивними засобами, зокрема з діуретиками.

Комбінована терапія в період після перенесеного інфаркту міокарда

Можливе застосування препарату Нортиван у комбінації з іншими лікарськими засобами, що застосовуються після перенесеного інфаркту міокарда, а саме тромболітиками, ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб, бета-адреноблокатори та інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. У даній категорії пацієнтів не рекомендується застосовувати препарат Нортиван одночасно з інгібіторами АПФ, оскільки комбінована терапія не має переваг перед монотерапією валсартаном або інгібітором АПФ щодо показників загальної смертності з будь-якої причини.

Комбінована терапія при ХСН

При ХСН препарат Нортиван може застосовуватися як у монотерапії, так і одночасно з іншими засобами – діуретиками, серцевими глікозидами, а також інгібіторами АПФ або бета-адреноблокаторами. У цій категорії пацієнтів не рекомендується застосування потрійної комбінованої терапії інгібітором АПФ, бета-адреноблокатором та препаратом Нортиван®.

Аортальний стеноз, мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія

Як і всі лікарські засоби, що мають вазодилатуючу дію, АРА II слід з особливою обережністю застосовувати у пацієнтів з мітральним стенозом, аортальним стенозом або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією.

Ангіоневротичний набряк, включаючи набряк Квінке

Ангіоневротичний набряк, у т.ч. набряк гортані та голосових зв'язок, що призводить до обструкції дихальних шляхів, та/або набряк обличчя, губ, глотки та/або набряк язика, зустрічався у пацієнтів, які отримували валсартан. У деяких із цих пацієнтів раніше виникав ангіоневротичний набряк на фоні прийому інших препаратів, у т.ч. інгібіторів АПФ. У разі розвитку ангіоневротичного набряку препарат Нортиван® має бути негайно скасовано, відновлення прийому препарату заборонено.

Подвійна блокада РААС антагоністами рецепторів ангіотензину II, інгібіторами АПФ або аліскіреном

Доведено, що при одночасному застосуванні АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену або препаратів, що містять аліскірен, підвищується ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії, порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). З цієї причини не рекомендовано комбіноване застосування АРА II, інгібіторів АПФ або препаратів, що містять аліскірен.

Якщо застосування даної терапії необхідне, рекомендується спостереження спеціаліста, ретельний моніторинг функції нирок, артеріального тиску та концентрації електролітів у сироватці крові.

Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Оскільки на тлі терапії препаратом можливий розвиток таких небажаних явищ як запаморочення або непритомність, пацієнтам, які приймають препарат Нортиван®, слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності.

З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності (КК менше 20 мл/хв), у т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі; при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки; у пацієнтів після трансплантації нирки.

Протипоказано застосування препарату при тяжких порушеннях функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарному цирозі та холестазі.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки біліарного та небіліарного генезу без явищ холестазу.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) корекції дози валсартану не потрібно.

Протипоказаний у віці до 6 років за показанням артеріальна гіпертензія, до 18 років – за іншими показаннями.

GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Польша.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Хотите приобрести Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Вальсакор таблетки покрытые пленочной оболочкой 320 мг 30 шт., Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Диован таблетки 160 мг 28 шт., Вальсакор таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 90 шт., Вальсакор таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 30 шт., Вальсакор таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Валсартан-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 60 шт., Валсартан-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Валсартан-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 60 шт., Валсартан-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 30 шт., Валсартан-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт., Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 320 мг 28 шт., Нортиван таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 30 шт., Валаар таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 28 шт., Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 30 шт., Валсартан Санофи Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 84 шт., Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 28 шт., Валсартан Санофи Валсартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 28 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 28 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 98 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 98 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг 28 шт., Валз таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 28 шт., Диован таблетки покрытые пленочной обоолчкой 80 мг 28 шт..