Ципробай таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт Цена

Противомикробное средство широкого спектра действия, производное фторхинолона.

Подавляет бактериальную ДНК-гиразу (топоизомеразы II и IV, ответственные за процесс суперспирализации хромосомной ДНК вокруг ядерной РНК, что необходимо для считывания генетической информации), нарушает синтез ДНК, рост и деление бактерий; вызывает выраженные морфологические изменения (в т.ч. клеточной стенки и мембран) и быструю гибель бактериальной клетки.

Действует бактерицидно на грамотрицательные организмы в период покоя и деления (т.к.влияет не только на ДНК-гиразу, но и вызывает лизис клеточной стенки), на грамположительные микроорганизмы - только в период деления.

Низкая токсичность для клеток макроорганизма объясняется отсутствием в них ДНК- гиразы. На фоне приема ципрофлоксацина не происходит параллельной выработки устойчивости к другим антибиотикам, не принадлежащим к группе ингибиторов гиразы, что делает его высокоэффективным по отношению к бактериям, которые устойчивы, например, к аминогликозидам, пенициллинам, цефалоспоринам, тетрациклинам и многим другим антибиотикам.

К ципрофлоксацину чувствительны грамотрицательные аэробные бактерии: энтеробактерии (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), другие грамотрицательные бактерии (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.), некоторые внутриклеточные возбудители (Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Corynebacterium diphtheriae); грамположительные аэробные бактерии: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae).

Большинство стафилококков, устойчивых к метициллину, резистентны и к ципрофлоксацину. Чувствительность Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycobacterium avium (расположенных внутриклеточно) - умеренная (для их подавления требуются высокие концентрации).

К препарату резистентны: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Неэффективен в отношении Treponema pallidum.

Резистентность развивается крайне медленно, поскольку с одной стороны, после действия ципрофлоксацина практически не остается персистирующих микроорганизмов, а с другой - у бактериальных клеток нет ферментов, инактивирующих его.

Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору зі злегка жовтуватим відтінком, круглі, двоопуклі; з ризиком на одному боці, з тисненням "CIP" з одного боку від ризику і "250" з іншого боку; на поверхні таблетки, яка не містить ризику, є тиснення у вигляді зображення товарного знака фірми-виробника (хрест "BAYER").

Допоміжні речовини : крохмаль кукурудзяний, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.

Склад оболонки: макрогол 4000, гіпромелоза 15cP, титану діоксид.

10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.

J01MA02 Ciprofloxacin

Антибактеріальний препарат групи фторхінолонів

ципрофлоксацин

Протимікробний засіб - фторхінолон

Протимікробний засіб широкого спектру дії, похідний фторхінолону.

Пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу (топоізомерази II та IV, відповідальні за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо ядерної РНК, що необхідно для зчитування генетичної інформації), порушує синтез ДНК, ріст та поділ бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т.ч. клітинної стінки та мембран) та швидку загибель бактеріальної клітини.

Діє бактерицидно на грамнегативні організми в період спокою і поділу (т.к.

Низька токсичність для клітин макроорганізму пояснюється відсутністю в них ДНК-гірази. На тлі прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним по відношенню до бактерій, які стійкі, наприклад, до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та мно.

До ципрофлоксацину чутливі грамнегативні аеробні бактерії: ентеробактерії (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marces. , Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), інші грамнегативні бактерії (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.), деякі внутрішньоклітинні збудники (Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Corynebacterium diphtheriae); грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae).

Більшість стафілококів, стійких до метициліну, є резистентними і до ципрофлоксацину. Чутливість Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycobacterium avium (розташованих внутрішньоклітинно) - помірна (для їхнього придушення потрібні високі концентрації).

До препарату резистентні: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Неефективний щодо Treponema pallidum.

Резистентність розвивається вкрай повільно, оскільки з одного боку, після дії ципрофлоксацину практично не залишається персистуючих мікроорганізмів, а з іншого - у бактеріальних клітин немає ферментів, які його інактивують.

Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені чутливими до ципрофлоксацину мікроорганізмами.

Дорослі

Інфекції дихальних шляхів - пневмонії, викликані Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella spp., Staphylococus інфекції середнього вуха (середній отит), особливо якщо ці інфекції спричинені Staphylococcus spp. та грамнегативними мікроорганізмами, включаючи Pseudomonas aeruginosa; інфекції очей; інфекції нирок та/або ускладнені інфекції сечовивідних шляхів; інфекції статевих органів, включаючи аднексит, гонорею, простатит; інфекції черевної порожнини (бактеріальні інфекції ШКТ, жовчовивідних шляхів, перитоніт); інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів; сепсис; інфекції або профілактика інфекцій у пацієнтів зі зниженим імунітетом (пацієнти, які приймають імунодепресанти або пацієнти з нейтропенією); селективна деконтамінація кишечника у пацієнтів із зниженим імунітетом; профілактика та лікування легеневої форми сибірки (інфікування Bacillus anthгасis).

Для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань ципрофлоксацин може застосовуватися лише як альтернатива іншим протимікробним препаратам: гострий синусит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів.

Діти

Для внутрішньовенного введення - лікування ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років; профілактика та лікування легеневої форми сибірки (інфікування Bacillus anthrасis).

Для прийому внутрішньо – лікування ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років; профілактика та лікування легеневої форми сибірки (інфікування Bacillus anthrасis) у дітей від 3 років.

Застосування ципрофлоксацину у дітей повинно бути розпочато тільки після оцінки співвідношення користь/ризик у зв'язку з можливим побічним впливом на суглоби та навколосуглобові тканини.

Індивідуальний, залежно від показань, клінічної ситуації та віку пацієнта

Внутрішньо дорослим – по 250-750 мг 2 рази на добу; дітям по 15-20 мг/кг 2 рази на добу.

Для внутрішньовенного введення дорослим – разова доза – 200-400 мг, кратність введення – 2 рази на добу; дітям – 10 мг/кг, кратність введення – 2-3 рази на добу.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні ципрофлоксацину, як і інших фторхінолонів, пацієнтам, які отримують лікарські препарати, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, антиаритмічні препарати класу I А або класу III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні препарати).

Одночасний прийом ципрофлоксацину всередину і катіонсодержащіх препаратів, мінеральних добавок, що містять кальцій, магній, алюміній, залізо, сукральфата, антацидів, полімерних фосфатних сполук (таких як севеламер, карбонат лантану) і препаратів з великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній , алюміній або кальцій, що знижує всмоктування ципрофлоксацину У таких випадках ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до, або через 4 години після прийому цих препаратів.

Це обмеження не стосується лікарських блокаторів гістамінових Н2-рецепторів.

Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при прийомі внутрішньо), що призводить до більш короткого часу досягнення Cmax ципрофлоксацину в плазмі. Впливу на біодоступність ципрофлоксацину не виявлено.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та омепразолу може відзначатися незначне зниження Cmax у плазмі та зменшення AUC.

Одночасне застосування ципрофлоксацину та теофіліну може спричинити небажане підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові та, відповідно, виникнення теофіліно-індукованих несприятливих явищ; у дуже поодиноких випадках ці несприятливі явища можуть бути загрозливими для життя пацієнта. Якщо одночасне застосування цих двох препаратів неминуче, рекомендується проводити постійний контроль концентрації теофіліну в плазмі крові і, якщо необхідно, знизити дозу теофіліну.

Одночасне застосування ципрофлоксацину та кофеїну або пентоксифіліну (окспентифілін) може призводити до збільшення концентрації похідних ксантину у сироватці крові.

Поєднання дуже високих доз хінолонів (інгібіторів ДНК-гірази) та деяких НПЗЗ (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) може провокувати судоми.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що містять циклоспорин, спостерігалося короткочасне скороминуще підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові. У таких випадках необхідно двічі на тиждень визначати концентрацію креатиніну в крові.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та пероральних гіпоглікемічних засобів , головним чином, похідних сульфонілсечовини (наприклад, глібенкламіду, глімепіриду), розвиток гіпоглікемії імовірно зумовлений посиленням дії пероральних гіпоглікемічних засобів (див. розділ «Побічна дія»).

Пробенецид уповільнює швидкість виведення ципрофлоксацину нирками. Одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять пробенецид, призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та фенітоїну спостерігалася зміна (підвищення або зниження) вмісту фенітоїну у плазмі крові. Щоб уникнути ослаблення протисудомного ефекту фенітоїну внаслідок зниження його концентрації, а також для запобігання небажаним явищам, пов'язаним з передозуванням фенітоїном при припиненні прийому ципрофлоксацину, рекомендується здійснювати контроль за терапією фенітоїном у пацієнтів, що приймають обидва препарати періоду одночасного застосування обох препаратів та нетривалий час після завершення комбінованої терапії.

При одночасному застосуванні метотрексату та ципрофлоксацину може сповільнюватися нирково-канальцевий транспорт метотрексату, що може супроводжуватись підвищенням концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватись ймовірність розвитку побічних ефектів метотрексату. У зв'язку з цим за пацієнтами, які отримують одночасну терапію метотрексатом та ципрофлоксацином, має бути встановлене ретельне спостереження.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та тизанідину спостерігалося збільшення концентрації тизанідину у сироватці крові: збільшення Сmax у 7 разів (від 4 до 21 разів), збільшення AUC у 10 разів (від 6 до 24 разів). Збільшення концентрації тизанідину в сироватці крові може спричинити зниження артеріального тиску та сонливість. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять тизанідин, протипоказане.

У ході проведення клінічних досліджень було показано, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоферменту CYP1А2 (таких як флувоксамін ) може призвести до збільшення AUC та Сmах дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна передбачати ймовірність подібної взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.

Одночасне застосування ропініролу та ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферменту CYP1А2, призводить до збільшення Сmах та AUC ропініролу на 60% та 84% відповідно. Слід контролювати несприятливі ефекти ропініролу під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.

У дослідженні на здорових добровольцях було встановлено, що одночасне застосування препаратів, що містять лідокаїн та ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферменту CYP1А2, призводить до зниження кліренсу лідокаїну на 22% при його внутрішньовенному введенні. Незважаючи на хорошу переносимість лідокаїну при одночасному застосуванні з ципрофлоксацином, можливе посилення побічних ефектів унаслідок взаємодії.

При одночасному застосуванні клозапіну та ципрофлоксацину в дозі 250 мг протягом 7 днів спостерігалося збільшення сироваткових концентрацій клозапіну та N-десметилклозапіну на 29% та 31% відповідно. Слід контролювати стан пацієнта та за необхідності проводити корекцію режиму дозування клозапіну під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.

При одночасному застосуванні у здорових добровольців ципрофлоксацину в дозі 500 мг і силденафілу в дозі 50 мг відзначалося збільшення Сmах та AUC силденафілу в 2 рази. У зв'язку з цим застосування цієї комбінації можливе тільки після оцінки співвідношення користь/ризик.

При одночасному прийомі агомелатину і ципрофлоксацину очікується аналогічних ефектів.

При одночасному застосуванні золпідему та ципрофлоксацину можливе підвищення концентрації золпідему у плазмі крові. Одночасне застосування препаратів, що містять ці речовини, не рекомендується.

Спільне застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад, варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону) може призводити до посилення їхньої антикоагулянтної дії. Величина цього ефекту може змінюватися залежно від супутніх інфекцій, віку та загального стану пацієнта, тому важко оцінити вплив ципрофлоксацину на збільшення МНО. Слід досить часто контролювати МНО під час спільного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К, а також протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.

Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину та молочних продуктів чи напоїв, збагачених мінералами (наприклад, молоко, йогурт, збагачений кальцієм апельсиновий сік), оскільки при цьому всмоктування ципрофлоксацину може зменшуватись. Однак кальцій, що входить до складу інших харчових продуктів, не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.

Протипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.

Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – мікотичні суперінфекції; рідко - псевдомембранозний коліт (у дуже поодиноких випадках з можливим летальним результатом).

З боку системи кровотворення: нечасто – еозинофілія; рідко – лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія. Дуже рідко: гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (загрозливе для життя), пригнічення кісткового мозку (загрозливе для життя).

Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка; рідко – алергічний набряк/ангіоневротичний набряк; дуже рідко – анафілактичні реакції, анафілактичний шок (загрозливий для життя), сироваткова хвороба.

З боку ендокринної системи: частота невідома – синдром неадекватної секреції АДГ.

З боку обміну речовин: нечасто - зниження апетиту та кількості їжі; рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія; частота невідома - важка гіпоглікемія, аж до розвитку гіпоглікемічної коми, особливо у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін.

Порушення психіки: нечасто – психомоторна гіперактивність/ажитація; рідко - сплутаність свідомості та дезорієнтація, тривожність, порушення сновидінь (нічні кошмари), депресія (посилення поведінки з метою самоушкодження, таке як суїцидальні вчинки/думки, а також спроба суїциду або суїцид), галюцинації; дуже рідко - психотичні реакції (посилення поведінки з метою самоушкодження, таке як суїцидальні вчинки/думки, а також спроба суїциду або суїцид); частота невідома – порушення уваги, нервозність, порушення пам'яті, делірій.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, порушення сну, порушення смаку; рідко – парестезії та дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи напади епілепсії), вертиго; дуже рідко – мігрень, порушення координації рухів, порушення нюху, гіперестезія, внутрішньочерепна гіпертензія (мозкова псевдотуморозна симптоматика); частота невідома - периферична невропатія та поліневропатія.

З боку органу зору: рідко – розлади зору; дуже рідко – порушення колірного сприйняття.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах, втрата слуху; дуже рідко – порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність; дуже рідко – васкуліт; частота невідома - подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії (в т.ч. типу "пірует", частіше у пацієнтів, які мають схильність до розвитку подовження інтервалу QT).

З боку дихальної системи: рідко – порушення дихання (включаючи бронхоспазм).

З боку травної системи: часто – нудота, діарея; нечасто – блювання, біль у животі, диспепсія, метеоризм; дуже рідко – панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну; рідко – порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний); дуже рідко - некроз тканин печінки (у вкрай поодиноких випадках прогресуючий до загрозливого життя печінкової недостатності).

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – фотосенсибілізація, утворення пухирів; дуже рідко – петехії, багатоформна еритема малих форм, вузлувата еритема, синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), у т.ч. потенційно загрозливий для життя; синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), в т.ч. потенційно загрозливий для життя; частота невідома – гостра генералізована пустульозна екзантема.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія; рідко – міалгія, артрит, підвищення м'язового тонусу, м'язові судоми; дуже рідко – м'язова слабкість, тендиніт, розрив сухожиль (переважно ахіллових), загострення симптомів міастенії.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – порушення функції нирок; рідко – ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.

Загальні реакції: нечасто – больовий синдром неспецифічної етіології, загальне нездужання, лихоманка; рідко – набряки, гіпергідроз; дуже рідко – порушення ходи.

Лабораторні показники: нечасто – підвищення активності ЛФ; рідко – зміна вмісту протромбіну, підвищення активності амілази; частота невідома – підвищення МНО (у пацієнтів, які отримують антагоністи вітаміну К).

Частота розвитку наступних небажаних реакцій при внутрішньовенному введенні та при застосуванні ступінчастої терапії ципрофлоксацином (при внутрішньовенному введенні з наступним його прийомом внутрішньо) вище, ніж при прийомі внутрішньо: часто - блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, висипання; нечасто – тромбоцитопенія, тромбоцитемія, сплутаність свідомості та дезорієнтація, галюцинації, парестезії та дизестезії, судоми, вертиго, порушення зору, втрата слуху, тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, оборотні порушення функції печінки, жовтяниця; рідко – панцитопенія, депресія кісткового мозку, анафілактичний шок, психотичні реакції, мігрень, порушення нюху, порушення слуху, васкуліт, панкреатит, некроз тканин печінки, петехії, розрив сухожиль.

У дітей часто – артропатії. Частота артропатії (артралгія, артрит), зазначена вище, ґрунтується на клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших препаратів групи фторхінолонів; одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов'язані зі збільшенням концентрації тизанідину в плазмі крові; вагітність; період грудного вигодовування.

Дитячий вік: для внутрішньовенного введення - до 18 років - до завершення процесу формування скелета за всіма показаннями (крім терапії ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень до 5 років; профілактики та лікування легеневої форми сибірки); для прийому внутрішньо – дитячий вік до 3 років.

З обережністю

епілепсія, зниження порога судомної готовності (або судомні напади в анамнезі), виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, органічні ураження головного мозку або інсульт; психічні захворювання (депресія, психоз); виражена ниркова та/або печінкова недостатність; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; підвищений ризик подовження інтервалу QT або розвитку аритмії типу "пірует" (наприклад, синдром вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії); одночасне застосування лікарських препаратів, подовження інтервал QT (в т.ч. антиаритмічні IA і III класів, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики); міастенія, застосування у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, препаратами сульфонілсечовини) або інсуліном.

При лікуванні важких інфекцій, стафілококових інфекцій та інфекцій, зумовлених анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід використовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Ципрофлоксацин не рекомендується використовувати для лікування інфекцій, викликаних Streptococcus pneumoniae, через його обмежену ефективність щодо збудника.

При генітальних інфекціях, ймовірно спричинених штамами Neisseria gonorrhoeae, стійкими до фторхінолонів, слід враховувати інформацію про локальну резистентність до ципрофлоксацину та підтверджувати чутливість збудника лабораторними тестами.

Стійкість до фторхінолонів Escherichia coli, найбільш поширеного патогенного мікроорганізму, що викликає інфекції сечовивідних шляхів, варіюється в залежності від регіону РФ. При призначенні рекомендується брати до уваги локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Ципрофлоксацин впливає на подовження інтервалу QT. Враховуючи, що для жінок характерна більша середня тривалість інтервалу QT у порівнянні з чоловіками, вони більш чутливі до препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT. У пацієнтів похилого віку також спостерігається підвищена чутливість до дії препаратів, що викликають подовження інтервалу QT. Слід з обережністю використовувати ципрофлоксацин у комбінації з препаратами, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічними препаратами класів IA та III, трициклічними антидепресантами, макролідами та антипсихотичними препаратами) або у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження інтервалу QT або розвитку а з вродженим синдромом подовження інтервалу QT, скоригованим дисбалансом електролітів, таким як гіпокаліємія або гіпомагніємія, а також із такими захворюваннями серця, як серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Іноді після прийому першої дози ципрофлоксацину можливий розвиток реакцій гіперчутливості, в т.ч. алергічні реакції. У поодиноких випадках після першого застосування можуть виникнути анафілактичні реакції аж до анафілактичного шоку. У цих випадках застосування ципрофлоксацину слід негайно припинити та провести відповідне лікування.

При виникненні під час або після лікування ципрофлоксацином важкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайного відміни препарату та призначення відповідного лікування (ванкоміцин внутрішньо у дозі 250 мг 4 рази на добу). У цій ситуації протипоказано застосування препаратів, що пригнічують перистальтику кишківника.

При застосуванні ципрофлоксацину спостерігалися випадки некрозу печінки та життєзагрозливої печінкової недостатності. За наявності наступних ознак захворювання печінки, таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж, хворобливий живіт – прийом ципрофлоксацину слід припинити. У пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин та перенесли захворювання печінки, може спостерігатися тимчасове підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ або холестатична жовтяниця.

У пацієнтів з тяжкою міастенією слід застосовувати ципрофлоксацин з обережністю, тому що спостерігається незначний симптом. можливе загострення симптомів.

За перших ознак тендиніту (болісний набряк у ділянці суглоба, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити, виключити фізичні навантаження, т.к. Існує ризик розриву сухожилля, а також проконсультуватися з лікарем. При прийомі ципрофлоксацину можуть спостерігатися випадки тендиніту та розриву сухожиль (переважно ахіллового сухожилля) іноді білатерально, вже протягом перших 48 годин після початку терапії. Запалення та розрив сухожилля можуть виникнути навіть через кілька місяців після припинення лікування ципрофлоксацином. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, пацієнтів після трансплантації органів, які одночасно отримують лікування кортикостероїдами, існує підвищений ризик виникнення тендинопатії. Ципрофлоксацин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на захворювання сухожиль, пов'язані з прийомом хінолонів.

Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, може провокувати судоми та знижувати поріг судомної готовності. Пацієнтам з епілепсією та перенесли захворювання ЦНС (наприклад, зниження порога судомної готовності, судомні напади в анамнезі, порушення мозкового кровообігу, органічні ураження головного мозку або інсульт) у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС, ціпрофлоксацин слід застосовувати тільки в тих випадках, коли очікуваний клінічний ефект перевершує можливий ризик розвитку побічної дії. При виникненні судом застосування ципрофлоксацину слід припинити.

Психічні реакції можуть виникнути навіть після першого застосування фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин. У поодиноких випадках депресія чи психотичні реакції можуть прогресувати до суїцидальних думок і суїцидальних спроб, зокрема. завершених. У разі розвитку будь-яких побічних ефектів з боку ЦНС, включаючи порушення психіки, необхідно негайно відмінити ципрофлоксацин та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо.

У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи ципрофлоксацин, спостерігалися випадки сенсорної або сенсомоторної поліневропатії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. У разі виникнення таких симптомів як біль, печіння, поколювання, оніміння, слабкість, пацієнтам слід поінформувати лікаря, перш ніж продовжити застосування препарату.

При прийомі ципрофлоксацину може виникнути реакція фотосенсибілізації, тому пацієнтам слід уникати контакту з прямим сонячним промінням та УФ-світлом. Лікування слід припинити, якщо спостерігаються симптоми фотосенсибілізації (наприклад, зміна шкірних покривів нагадує сонячні опіки).

Відомо, що ціпрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферментів CYP1А2. Слід бути обережним при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що метаболізуються даними ферментами, таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, ропінірол, клозапін, оланзапін, агомелатин - т.к. збільшення концентрації цих препаратів у сироватці крові, обумовлене пригніченням їх метаболізму ципрофлоксацином, може викликати специфічні небажані реакції. Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане.

Щоб уникнути розвитку кристалурії неприпустиме перевищення рекомендованої добової дози, необхідно також достатнє споживання рідини та підтримання кислої реакції сечі.

В умовах in vitro ципрофлоксацин може заважати бактеріологічному дослідженню Mycobacterium tuberculosis, пригнічуючи її зростання, що може призводити до хибно-негативних результатів при діагностиці даного збудника у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Як і у випадку з іншими фторхінолонами, при застосуванні ципрофлоксацину можлива зміна концентрації глюкози в крові, включаючи гіпо- та гіперглікемію. На тлі терапії ципрофлоксацином дисглікемія частіше може виникати у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, сульфонілсечовини) або інсуліном. При застосуванні ципрофлоксацину у таких пацієнтів зростає ризик розвитку гіпоглікемії, аж до гіпоглікемічної коми. Необхідно інформувати пацієнтів про симптоми гіпоглікемії (сплутаність свідомості, запаморочення, посилення апетиту, головний біль, нервозність, відчуття серцебиття або почастішання пульсу, блідість шкірних покривів, піт, тремтіння, слабкість). Якщо у пацієнта розвивається гіпоглікемія, необхідно негайно припинити лікування ципрофлоксацином та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо. При проведенні лікування ципрофлоксацином у пацієнтів похилого віку у пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельний моніторинг концентрації глюкози в крові.

За даними епідеміологічних досліджень повідомлялося про підвищений ризик розвитку аневризми аорти та розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у пацієнтів похилого віку.

У зв'язку з цим фторхінолони слід застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик та розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів з аневризмою аорти в сімейному анамнезі або у пацієнтів з діагностованою аневризмою аорти та/або розшаруванням аорти або за наявності інших факторів ризику або станів, до розвитку аневризмі аорти або розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса судинного типу, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія, атеросклероз).

У разі раптового болю у животі, грудях чи спині пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Фторхінолони, включаючи ципрофлоксацин, можуть порушувати здатність пацієнтів керувати автомобілем та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій, внаслідок впливу на ЦНС.

Пацієнтам із порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування.

З обережністю застосовувати при тяжкій печінковій недостатності.

У пацієнтів похилого віку ципрофлоксацин слід застосовувати у нижчих дозах, залежно від тяжкості захворювання та КК.

Протипоказано внутрішньовенне введення - до 18 років - до завершення процесу формування скелета за всіма показаннями (крім терапії ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень до 5 років; профілактики та лікування легеневої форми сибірки); для прийому внутрішньо – дитячий вік до 3 років.

BAYER AG (Німеччина)

В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ципробай таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ципробай таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Ципробай таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ципрофлоксацин таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Цифран ОД таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 1000 мг 10 шт., Цифран таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципринол таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципринол таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Ципролет таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципролет таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Ципрофлоксацин раствор для инфузий 2 мг/мл флакон 100 мл 120 шт., Ципрофлоксацин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципрофлоксацин Экоцифол таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципрофлоксацин раствор для внутривенного введения 2 мг/мл флакон 100 мл, Ципролет раствор для инфузий 2 мг/мл флакон 100 мл, Ципрофлоксацин раствор для инфузий 2 мг/мл флакон 100 мл Келун-Казфарм, Веро-Ципрофлоксацин Ципрофлоксацин-Веро таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Цифран ОД таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципрофлоксацин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципрофлоксацин раствор для инфузий 2 мг/мл флакон 100 мл, Ципрофлоксацин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Ципрофлоксацин таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Цифран таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт..