Тигацил лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 50 мг флакон 10 шт Цена

Антибиотик группы глицилциклинов, структурно сходен с тетрациклинами. Ингибирует трансляцию белка у бактерий за счет связывания с 30S-субъединицей рибосом и блокирования проникновения молекул аминоацил-тРНК на А-сайт рибосомы, что препятствует включению аминокислотных остатков в растущие пептидные цепи.

Считается, что тигециклин обладает бактериостатическими свойствами. При 4-кратной МПК тигециклина наблюдалось уменьшение на два порядка числа колоний Enterococcus spp., Staphylococcus aureus и Escherichia coli.

Бактерицидное действие тигециклина отмечено в отношении Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae и Legionella pneumophila.

Механизм развития устойчивости

Тигециклин может преодолевать два основных механизма резистентности микроорганизмов, наблюдаемых в отношении тетрациклинов: рибосомальную защиту и активное выведение. Кроме того, активность тигециклина не подавляется ни действием β-лактамаз (включая β-лактамазы расширенного спектра), ни модификацией чувствительных к антибиотику участков бактериальной оболочки, ни путем активного выведения антибиотика из бактериальной клетки или модификацией мишени воздействия (например, гиразы/топоизомеразы). Таким образом, тигециклин обладает широким спектром антибактериальной активности. Однако у тигециклина отсутствует защита против механизма резистентности микроорганизмов в виде активного выведения из клетки, кодируемого хромосомами Proteeae и Pseudomonas aeruginosa(система оттока MexXY-OprM). Между тигециклином и большинством классов антибиотиков не существует перекрестной устойчивости.

В целом, микроорганизмы, принадлежащие к Proteus spp., Providencia spp. и Morganella spp., менее чувствительны к тигециклину, чем другие представители Enterobacteriaceae. Кроме того, обнаружена некоторая приобретенная устойчивость у Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes и Enterobacter cloacae. Пониженная чувствительность представителей обеих групп к тигециклину обусловлена сверхэкспрессией гена неспецифичного активного выведения АсrАВ, обеспечивающего резистентность ко многим лекарственным веществам. Описана пониженная чувствительность к тигециклину и Acinetobacter baumannii.

Контрольные значения МПК

Ниже перечислены контрольные значения МПК, установленные Европейской рабочей группой по тестированию чувствительности к антибиотикам (EUCAST).

* Отмечена сниженная активность тигециклина in vitro в отношении Proteus spp., Providencia spp. и Morganella spp.

В отношении Acinetobacter spp., Streptococcus pneumoniae, других стрептококков, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoea и Neisseria meningitidis, не получено убедительных доказательств эффективности тигециклина.

Установлена эффективность тигециклина для лечения интраабдоминальных инфекций, вызванных анаэробными бактериями, независимо от показателей МПК, фармакокинетических/фармакодинамических параметров. Поэтому контрольные значения МПК не представлены. Следует отметить широкий диапазон МПК тигециклина для Bacteroides spp. и Clostridium spp., в ряде случаев превышающих 2 мг/л.

Имеются лишь ограниченные данные о клинической эффективности тигециклина при энтерококковых инфекциях. Тем не менее, показана положительная реакция на лечение тигециклином полимикробных интраабдоминальных инфекций.

Распространенность приобретенной устойчивости у отдельных видов бактерий может варьировать в зависимости от времени и географического положения.

К препарату чувствительны грамположительные аэробные микроорганизмы: Enterococcus avium, Enterococcus casseliflavus, Enterococcus faecalis1,2 (включая чувствительные к ванкомицину штаммы), Enterococcus faecalis (включая резистентные к ванкомицину штаммы), Enterococcus gallinarum, Staphylococcus aureus1,2 (включая метициллин-чувствительные и резистентные штаммы), Staphylococcus epidermidis (включая метициллин-чувствительные и резистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus agalactiae1, группа Streptococcus anginosus1,2 (включая S.anginosus, S.intermedius и S.constellatus), Streptococcus pyogenes1, Streptococcus pneumoniae3 (пенициллин-чувствительные штаммы), Streptococcus pneumoniae (пенициллин-резистентные штаммы), группа Streptococci viridans; грамотрицательные аэробные микроорганизмы: Aeromonas hydrophilia, Citrobacter freundii2, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae2, Escherichia coli1,2 (включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазу широкого спектра), Haemophilus influenzae3, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca2, Klebsiella pneumoniae1,2 (включая штаммы, продуцирующие β-лактамазу широкого спектра), Legionella pneumophila3, Moraxella catarrhalis, Serratia marcescens, Bacteroides fragilis group1,2, Clostridium perfringens2, Peptostreptococcus spp.2, Peptostreptococcus micros, Prevotella spp.; атипичные микроорганизмы: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae.

Виды, у которых возможно развитие приобретенной устойчивости: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Morganella morganii, Providencia spp., Proteus spp., Stenotrophomonas maltophilia.

Микроорганизмы, обладающие собственной устойчивостью: Pseudomonas aeruginosa.

1,2,3 - виды, в отношении которых в клинических исследованиях продемонстрирована удовлетворительная активность.

ліофілізат д/пригот. р-ну д/інф. 50 мг: фл. 10 шт.

Ліофілізат для приготування розчину для інфузії у вигляді порошку або пористої маси оранжевого кольору.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 100 мг, хлористоводнева кислота – qs до pH, натрію гідроксид – qs до pH.

50 мг – флакони безбарвного скла місткістю 5 мл (10) – пачки картонні.

J01AA12 Tigecycline

Антибіотик групи тетрацикліну

тигециклін

Антибіотик, тетрациклін

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 1.5 року.

Антибіотик групи глицилциклінов, структурно подібний до тетрациклінів. Інгібує трансляцію білка у бактерій за рахунок зв'язування з 30S-субодиницею рибосом і блокування проникнення молекул аміноацил-тРНК на А-сайт рибосоми, що перешкоджає включенню амінокислотних залишків у пептидні ланцюги, що ростуть.

Вважається, що тигециклін має бактеріостатичні властивості. При 4-кратній МПК тигецикліну спостерігалося зменшення на два порядки числа колоній Enterococcus spp., Staphylococcus aureus та Escherichia coli.

Бактерицидна дія тигецикліну відзначена щодо Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Legionella pneumophila.

Механізм розвитку стійкості

Тигециклін може долати два основних механізми резистентності мікроорганізмів, що спостерігаються щодо тетрациклінів: рибосомальний захист та активне виведення. Крім того, активність тигецикліну не пригнічується ні дією β-лактамаз (включаючи β-лактамази розширеного спектру), ні модифікацією чутливих до антибіотика ділянок бактеріальної оболонки, ні шляхом активного виведення антибіотика з бактеріальної клітини або модифікацією мішені впливу (наприклад, гіразито/по. Таким чином, тигециклін має широкий спектр антибактеріальної активності. Однак у тигецикліну відсутній захист проти механізму резистентності мікроорганізмів у вигляді активного виведення з клітини, що кодується хромосомами Proteeae та Pseudomonas aeruginosa (система відтоку MexXY-OprM). Між тигецикліном і більшістю класів антибіотиків немає перехресної стійкості.

В цілому мікроорганізми, що належать до Proteus spp., Providencia spp. та Morganella spp., менш чутливі до тигецикліну, ніж інші представники Enterobacteriaceae. Крім того, виявлено деяку набуту стійкість у Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes і Enterobacter cloacae. Знижена чутливість представників обох груп до тигецикліну обумовлена надекспресією гена неспецифічного активного виведення АсrАВ, що забезпечує резистентність до багатьох лікарських речовин. Описано знижену чутливість до тигецикліну та Acinetobacter baumannii.

Контрольні значення МПК

Нижче наведено контрольні значення МПК, встановлені Європейською робочою групою з тестування чутливості до антибіотиків (EUCAST).

* Відзначено знижену активність тигецикліну in vitro щодо Proteus spp., Providencia spp. та Morganella spp.

Щодо Acinetobacter spp., Streptococcus pneumoniae, інших стрептококів, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoea та Neisseria meningitidis, не отримано переконливих доказів ефективності тигецикліну.

Встановлено ефективність тигецикліну для лікування інтраабдомінальних інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, незалежно від показників МПК, фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів. Тому контрольні значення МПК не представлені. Слід зазначити широкий діапазон тигецикліну МПК для Bacteroides spp. і Clostridium spp., що у ряді випадків перевищують 2 мг/л.

Є лише обмежені дані про клінічну ефективність тигецикліну при ентерококових інфекціях. Тим не менш, показано позитивну реакцію на лікування тигецикліном полімікробних інтраабдомінальних інфекцій.

Поширеність набутої стійкості в окремих видів бактерій може змінюватись в залежності від часу та географічного положення.

До препарату чутливі грампозитивні аеробні мікроорганізми: Enterococcus avium, Enterococcus casseliflavus, Enterococcus faecalis1,2 (включаючи чутливі до ванкоміцину штами), Enterococcus faecalis (включаючи резистентні до ванкоміцину штам, ), Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-чутливі та резистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus agalactiae1, група Streptococcus anginosus1,2 (включаючи S.anginosus, S. intermedicіcus ), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-резистентні штами), група Streptococci viridans; грамнегативні аеробні мікроорганізми: Aeromonas hydrophilia, Citrobacter freundii2, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae2, Escherichia coli1,2 (включаючи штами, які продукують бета-лактамазу широкого спектра), Haemophilus influenzae3, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca2, Klebsiella pneumoniae1,2 (включаючи штами, що продукують β-лактамазу широкого спектру), Legionella pneumophila3, Moraxella catarrhalis, Serratia marcescens, Bacteroides fragilis group1,2, Clostridium perfringens2, Peptostreptococcus spp.2, Peptostreptococcus spp., Prevo; атипові мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae.

Види, у яких можливий розвиток набутої стійкості: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Morganella morganii, Providencia spp., Proteus spp., Stenotrophomonas maltophilia.

Мікроорганізми, що мають власну стійкість: Pseudomonas aeruginosa.

1,2,3 - види, щодо яких у клінічних дослідженнях продемонстровано задовільну активність.

ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин; ускладнені інтраабдомінальні інфекції; позалікарняна пневмонія.

Препарат вводять внутрішньовенно крапельно протягом 30-60 хв.

Початкова доза для дорослих становить 100 мг, далі по 50 мг кожні 12 год.

Курс лікування при ускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин, а також ускладнених інтраабдомінальних інфекціях становить 5-14 днів, при позалікарняній пневмонії – 7-14 днів.

Тривалість лікування визначається тяжкістю та локалізацією інфекції та клінічною реакцією хворого на лікування.

Пацієнтам з легкими та середньотяжкими порушеннями функції печінки (класи А та В за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібна корекція дози. Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) після введення початкової дози Тигацилу 100 мг, надалі препарат призначають по 25 мг кожні 12 год; при цьому необхідно бути обережними і контролювати реакцію хворого на лікування.

Пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, не потрібна корекція дози препарату.

Пацієнтам похилого віку не потрібна корекція дози препарату.

Правила приготування та введення інфузійного розчину

Перед застосуванням слід розчинити вміст кожного флакону Тигацилу в 0.9% розчині натрію хлориду, 5% розчині декстрози для ін'єкцій або розчині Рінгера лактату в кількості 5.3 мл для отримання готового розчину з концентрацією тигецикліну 10 мг/мл (5 мл готового розчину містять 5 кожен флакон містить надлишок препарату (6%). Флакон обережно обертають до розчинення препарату.

5 мл готового розчину переносять у флакон з розчином для інфузій ємністю 100 мл (для дози 100 мг необхідно взяти готовий розчин із 2 флаконів, для дози 50 мг - з 1 флакона). Максимальна концентрація кінцевого розчину для внутрішньовенної інфузії не повинна перевищувати 1 мг/мл. Колір готового розчину має бути жовтим або помаранчевим. Якщо розчин має інший колір або в ньому визначаються видимі включення, його не допускається. Готовий розчин Тигацилу можна зберігати при кімнатній температурі не більше 24 год (готовий розчин - у флаконі до 6 год, час, що залишився - у вигляді розведеного кінцевого розчину). Відразу після розведення готового розчину кінцевий розчин для інфузії можна зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8°С не більше 48 год.

Вступ. Тигацил слід вводити внутрішньовенно через окрему інфузійну систему або через Т-подібний катетер. Якщо внутрішньовенний катетер використовується для послідовного введення декількох лікарських препаратів, його необхідно промити перед інфузією Тигацилу 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози для ін'єкцій або розчином Рінгера лактату. Під час інфузії слід враховувати сумісність тигецикліну та інших препаратів, що вводяться через один катетер.

Передозування препарату Тигацилу не описане.

В/в введення тигецикліну здоровим добровольцям у дозі 300 мг при 60-хвилинній тривалості введення призводило до почастішання нудоти та блювання.

Гемодіаліз не забезпечує виведення тигецикліну з організму.

При супутньому застосуванні Тигацилу та варфарину (в одноразовій дозі 25 мг) спостерігається зниження кліренсу R-варфарину та S-варфарину на 40% та 23%, зменшення AUC варфарину на 68% та 29% відповідно. Механізм такої взаємодії досі не встановлений. Оскільки тигециклін здатний збільшувати як протромбіновий час/МНО, так і АЧТВ, при застосуванні Тигацилу одночасно з антикоагулянтами необхідно уважно слідкувати за результатами відповідних коагуляційних проб. Варфарин не змінює фармакокінетичний профіль Тигацилу.

Тигециклін не піддається метаболізму за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. Тому очікується, що активні речовини, що пригнічують або індукують активність ізоферментів системи цитохрому Р450, не змінюватимуть кліренс Тигацилу. У свою чергу Тигацил навряд чи впливає на метаболізм зазначених груп лікарських сполук.

Тигацил у дозі, що рекомендується, не впливає на швидкість і ступінь всмоктування або кліренс дигоксину (500 мкг з наступним призначенням у добовій дозі 250 мкг). Дігоксин не змінює фармакокінетичний профіль тигецикліну. Тому при застосуванні Тигацилу разом із дигоксином корекція дози не потрібна.

При застосуванні антибіотиків одночасно з пероральними контрацептивами ефективність контрацептивів може знижуватись.

У дослідженнях in vitro антагонізм між тигецикліном та іншими антибіотиками, що належать до класів, що часто застосовуються, не спостерігався.

Сумісність

Тигацил сумісний з 0.9% розчином хлориду натрію, 5% розчином декстрози для ін'єкцій або розчином Рінгера лактату. При призначенні через Т-подібний катетер Тигацил розчинений в 0.9% розчині натрію хлориду або 5% розчині декстрози для ін'єкцій сумісний з амікацином, добутаміном, допаміну гідрохлоридом, гентаміцином, галоперидолом, розчином Рінгера лактату, лідока, лідока тазобактамом (лікарська форма, що містить ЕДТА), калію хлоридом, пропофолом, ранитидину гідрохлоридом, теофіліном та тобраміцином.

Несумісність

При застосуванні через Т-подібний катетер Тигацил несумісний з амфотерицином, амфотерицином В ліпосомальним, діазепамом, езомепразолом і омепразолом.

При вагітності застосування Тигацилу допустимо лише у разі крайньої необхідності, коли користь матері, перевищує можливий ризик для плода.

Дані про виведення тигецикліну з грудним молоком у людини відсутні. При необхідності призначення тигецикліну під час лактації слід припинити грудне вигодовування.

Досвіду застосування препарату Тигацил у період пологів немає.

Найчастіше: нудота (26%) та блювання (18%), які зазвичай виникають на початку лікування (в 1 або 2 день лікування) і, у більшості випадків, мають легку або середньотяжку течію. Причиною припинення терапії Тигацилом найчастіше були нудота (1%) та блювання.

Класифікація побічних ефектів: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до <1/10); іноді (від ≥ 1/1000 до <1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (≤1/10 000), поодинокі випадки (спонтанні постмаркетингові повідомлення).

З боку системи згортання крові: часто - збільшення АЧТВ, протромбінового часу/MHO.

З боку системи кровотворення: іноді – еозинофілія; у поодиноких випадках – тромбоцитопенія.

Алергічні реакції: у поодиноких випадках – анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: часто – флебіт; іноді – тромбофлебіт.

З боку травної системи: дуже часто – нудота, блювання, діарея; часто – біль у животі, диспепсія, анорексія; іноді – гострий панкреатит; підвищення активності ACT та АЛТ - у сироватці, гіпербілірубінемія; іноді – жовтяниця; у поодиноких випадках – виражені порушення функції печінки та печінкова недостатність.

Дерматологічні реакції: часто - свербіж, висипання.

З боку статевої системи: іноді – вагінальний кандидоз, вагініт, лейкорея.

Місцеві реакції: іноді – запалення, біль, набряк та флебіт у місці ін'єкції.

Інші: часто – головний біль, астенія, уповільнене загоєння ран; іноді – озноб.

З боку лабораторних показників: часто – підвищення азоту сечовини крові, підвищення активності ЛФ у сироватці, підвищення активності амілази у сироватці, гіпопротеїнемія; іноді – підвищення креатиніну в крові, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія.

підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до антибіотиків групи тетрациклінів.

З обережністю слід застосовувати препарат при тяжкій печінковій недостатності.

Щоб зменшити розвиток резистентності та забезпечити ефективність терапії необхідно застосовувати Тигацил тільки для лікування та профілактики інфекційних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами. Для вибору та корекції антибактеріальної терапії по можливості слід проводити мікробіологічну ідентифікацію збудника та визначати його чутливість до тигецикліну. Тигацил можна застосовувати для емпіричної антибактеріальної монотерапії до одержання результатів мікробіологічних тестів.

Антибіотики, що належать до класу глицилциклінов, мають структурну подібність до антибіотиків класу тетрациклінів. Тигацил здатний викликати несприятливі реакції, подібні до несприятливих реакцій на антибіотики класу тетрациклінів. Такими реакціями можуть бути підвищена світлочутливість, внутрішньочерепна гіпертензія, панкреатит та антианаболічна дія, що призводить до підвищення вмісту азоту сечовини в крові, азотемії, ацидозу та гіпофосфатемії. Тому Тигацил слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із відомою чутливістю до антибіотиків тетрациклінового ряду.

Анафілактичні/анафілактоїдні реакції, в т.ч. анафілактичний шок, що відзначаються при застосуванні практично всіх антибактеріальних засобів, включаючи Тигацил.

Пацієнти, у яких на фоні лікування Тигацилом відзначаються зміни результатів печінкових тестів, повинні спостерігатися для своєчасного виявлення ознак порушень функції печінки (зареєстровані поодинокі випадки значних порушень функції печінки та печінкової недостатності) та оцінки співвідношення користі та ризику продовження терапії Тигацилом. Розвиток небажаних реакцій можливий вже після завершення терапії.

Ефективність та безпека Тигацилу у пацієнтів із госпітальною пневмонією не була підтверджена результатами клінічних досліджень.

Діарея, асоційована з Clostridium difficile, відзначена при прийомі практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи Тігацил. При підозрі на діарею, асоційовану з Clostridium difficile або підтвердженням цього діагнозу, може знадобитися припинення використання антибіотиків, крім тих, що призначені для лікування інфекції, викликаної Clostridium difficile.

При застосуванні тигецикліну можливий розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості. Необхідно враховувати можливість такого діагнозу у разі виникнення діареї під час або після завершення лікування.

При призначенні Тигацилу пацієнтам з ускладненими інтраабдомінальними інфекціями внаслідок прободіння кишечника, або пацієнтам з сепсисом або септичним шоком, що починається, слід обов'язково розглянути доцільність застосування комбінованої антибактеріальної терапії.

Застосування Тигацилу як будь-якого іншого антибіотика може сприяти надмірному зростанню несприйнятливих мікроорганізмів, включаючи гриби. Під час лікування пацієнти повинні перебувати під пильним контролем. При діагностиці суперінфекції слід вжити належних заходів.

Вплив холестазу на фармакокінетику тигецикліну не встановлено. Екскреція з жовчю становить приблизно 50% загальної екскреції тигецикліну. Тому пацієнти з холестазом повинні бути під наглядом лікаря.

Досвід застосування Тигацилу для лікування інфекцій у пацієнтів із супутніми захворюваннями тяжкого перебігу обмежений.

Застосування Тигацилу під час формування зубів може призвести до зміни кольору зубів на жовтий, сірий, коричневий. Тигацил не слід застосовувати в період розвитку зубів за винятком випадків, коли інші препарати не є ефективними або протипоказаними.

Використання в педіатрії

Ефективність та безпека препарату у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Дослідження впливу тигецикліну на здатність до керування транспортом та роботи з механізмами не проводилися. У пацієнтів, які отримують тигециклін, можливе запаморочення, яке може вплинути на здатність до водіння та роботи з механізмами.

Пацієнтам з легкими та середньотяжкими порушеннями функції печінки (класи А та В за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібна корекція дози. Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) після введення початкової дози Тигацилу 100 мг, надалі препарат призначають по 25 мг кожні 12 год; при цьому необхідно бути обережними і контролювати реакцію хворого на лікування.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнтам похилого віку не потрібна корекція дози препарату.

Ефективність та безпека препарату у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.

PFIZER Inc. (США)

PATHEON ITALIA SpA (Італія)

WYETH LEDERLE SrL (Італія)

Страна производства (на момент написания) США.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Тигацил лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 50 мг флакон 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Тигацил лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 50 мг флакон 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Тигацил лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 50 мг флакон 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Тигециклин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 50 мг флакон 1 шт..