Клацид таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт Цена

Полусинтетический антибиотик группы макролидов. Оказывает антибактериальное действие, взаимодействуя с 50S рибосомальной субъединицей и подавляя синтез белка бактерий, чувствительных к нему.

Кларитромицин продемонстрировал высокую активность in vitro в отношении как стандартных лабораторных штаммов бактерий, так и выделенных у больных в ходе клинической практики. Проявляет высокую активность в отношении многих аэробных и анаэробных грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Минимальные подавляющие концентрации (МПК) кларитромицина для большинства возбудителей меньше, чем МПК эритромицина в среднем на одно log2 разведение.

Кларитромицин in vitro высоко активен в отношении Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae. Оказывает бактерицидное действие в отношении Helicobacter pylori; данная активность кларитромицина выше при нейтральном рН, чем при кислом.

Кроме того, данные in vitro и in vivo указывают на то, что кларитромицин действует на клинически значимые виды микобактерий. Enterobacteriaceae и Pseudomonas spp., также как и другие не ферментирующие лактозу грамотрицательные бактерии, не чувствительны к кларитромицину.

Активность кларитромицина в отношении большинства штаммов перечисленных ниже микроорганизмов доказана как in vitro, так и в клинической практике при заболеваниях, перечисленных в разделе "Показания".

Аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Listeria monocytogenes; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila; другие микроорганизмы: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae (TWAR), микобактерии: Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium avium complex (MAC) - комплекс, включающий Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.

Продукция β-лактамазы не оказывает влияния на активность кларитромицина.

Большинство штаммов стафилококков, резистентных к метициллину и оксациллину, обладают устойчивостью и к кларитромицину.

Helicobacter pylori

Чувствительность Helicobacter pylori к кларитромицину изучалась на изолятах Helicobacter pylori, выделенных от 104 пациентов, до начала терапии препаратом. У 4 пациентов были выделены резистентные к кларитромицину штаммы Helicobacter pylori, у 2 - штаммы с умеренной резистентностью, у остальных 98 пациентов изоляты Helicobacter pylori были чувствительны к кларитромицину.

Кларитромицин оказывает действие in vitro в отношении большинства штаммов перечисленных ниже микроорганизмов (однако безопасность и эффективность использования кларитромицина в клинической практике не подтверждена клиническими исследованиями, и практическое значение остается неясным).

Аэробные грамположительные микроорганизмы: Streptococcus agalactiae, стрептококки (группы C, F, G), стрептококки группы Viridans; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Bordetella pertussis, Pasteurella multocida; анаэробные грамположительные микроорганизмы: Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; анаэробные грамотрицательные микроорганизмы: Bacteroides melaninogenicus; спирохеты: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; кампилобактерии: Campylobacter jejuni.

Основным метаболитом кларитромицина в организме человека является микробиологически активный метаболит 14-гидроксикларитромицин (14-ОН-кларитромицин). Микробиологическая активность метаболита такая же, как у исходного вещества, или в 1-2 раза слабее в отношении большинства микроорганизмов. Исключение составляет Нaemophilus influenzae, в отношении которого эффективность метаболита в 2 раза выше. Исходное вещество и его основной метаболит оказывают либо аддитивный, либо синергический эффект в отношении Нaemophilus influenzae в условиях in vitro и in vivo в зависимости от штамма бактерий.

Тест на чувствительность

Количественные методы, требующие измерения диаметра зоны подавления роста, дают наиболее точные оценки чувствительности бактерий к антимикробным препаратам. Одна из рекомендуемых методик для определения чувствительности использует диски, импрегнированные 15 мкг кларитромицина (диско-диффузионный метод Кирби-Бауэра); при интерпретации теста диаметры зон подавления роста коррелируют со значениями МПК кларитромицина. Значения МПК определяются методом разведения в бульоне или в агаре.

При использовании этих методик, отчет из лаборатории о том, что штамм является "чувствительным", указывает на то, что возбудитель инфекции, вероятно, ответит на лечение. Ответ "резистентный" указывает на то, что возбудитель, возможно, не ответит на лечение. Ответ "промежуточная чувствительность" предполагает, что терапевтический эффект препарата может быть неоднозначен или микроорганизм может оказаться чувствительным при использовании более высоких доз препарата ("промежуточная чувствительность" также называется "умеренной чувствительностью").

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, овальні, двоопуклі.

Допоміжні речовини : кроскармеллоза натрію - 65.6 мг, целюлоза мікрокристалічна - 183.9 мг, кремнію діоксид - 12 мг, повідон (K29-32) - 25.5 мг, стеаринова кислота - 21 мг, магнію стеарат2 - 12.

Склад плівкової оболонки: гіпромеллоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 22.1 мг, гіпоролоза - 1.7 мг, пропіленгліколь - 14.62 мг, сорбітану олеат - 1.7 мг, титану діоксид - 5.1 мг, сорбінова кислота - 0940 мг 0,94 мг 0,94 мг ) – 0.07 мг.

7 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

J01FA09 Clarithromycin

Антибіотик групи макролідів

кларитроміцин

Антибіотик, макролід

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Напівсинтетичний антибіотик групи макролідів. Чинить антибактеріальну дію, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею і пригнічуючи синтез білка бактерій, чутливих до нього.

Кларитроміцин продемонстрував високу активність in vitro щодо як стандартних лабораторних штамів бактерій, так і виділених у хворих під час клінічної практики. Виявляє високу активність щодо багатьох аеробних та анаеробних грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Мінімальні переважні концентрації (МПК) кларитроміцину для більшості збудників менше, ніж МПК еритроміцину в середньому на одне log2 розведення.

Кларитроміцин in vitro високо активний щодо Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae. Чинить бактерицидну дію щодо Helicobacter pylori; дана активність кларитроміцину вища при нейтральному рН, ніж при кислому.

Крім того, дані in vitro та in vivo вказують на те, що кларитроміцин діє на клінічно значущі види мікобактерій. Enterobacteriaceae і Pseudomonas spp., також як і інші грамнегативні бактерії, що не ферментують лактозу, не чутливі до кларитроміцину.

Активність кларитроміцину щодо більшості штамів наведених нижче мікроорганізмів доведена як in vitro, так і в клінічній практиці при захворюваннях, перелічених у розділі "Показання".

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Listeria monocytogenes; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila; інші мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae (TWAR), мікобактерії: Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium avium complex (MAC) - комплекс, що включає Mycobacterium.

Продукція β-лактамази не впливає на активність кларитроміцину.

Більшість штамів стафілококів, резистентних до метициліну та оксациліну, мають стійкість і до кларитроміцину.

Helicobacter pylori

Чутливість Helicobacter pylori до кларитроміцину вивчалася на ізолятах Helicobacter pylori, виділених від 104 пацієнтів, до початку лікування препаратом. У 4 пацієнтів були виділені резистентні до кларитроміцину штами Helicobacter pylori, у 2 – штами з помірною резистентністю, у решти 98 пацієнтів ізоляти Helicobacter pylori були чутливі до кларитроміцину.

Кларитроміцин має дію in vitro щодо більшості штамів наведених нижче мікроорганізмів (проте безпека та ефективність використання кларитроміцину в клінічній практиці не підтверджена клінічними дослідженнями, і практичне значення залишається незрозумілим).

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus agalactiae, стрептококи (групи C, F, G), стрептококи групи Viridans; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Pasteurella multocida; анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides melaninogenicus; спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; кампілобактерії: Campylobacter jejuni.

Основним метаболітом кларитроміцину в організмі людини є мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин (14-ОН-кларитроміцин). Мікробіологічна активність метаболіту така ж, як у вихідної речовини, або в 1-2 рази слабкіша від більшості мікроорганізмів. Виняток становить Нaemophilus influenzae, щодо якого ефективність метаболіту в 2 рази вища. Вихідна речовина та її основний метаболіт мають або адитивний, або синергічний ефект щодо Нaemophilus influenzae в умовах in vitro та in vivo залежно від штаму бактерій.

Тест на чутливість

Кількісні методи, що вимагають вимірювання діаметра зони придушення росту, дають найбільш точні оцінки чутливості бактерій до антимікробних препаратів. Одна з рекомендованих методик визначення чутливості використовує диски, імпрегновані 15 мкг кларитроміцину (диско-дифузійний метод Кірбі-Бауера); при інтерпретації тесту діаметри зон пригнічення зростання корелюють зі значеннями МПК кларитроміцину. Значення МПК визначаються методом розведення у бульйоні чи агарі.

При використанні цих методик звіт з лабораторії про те, що штам є "чутливим", вказує на те, що збудник інфекції, ймовірно, відповість на лікування. Відповідь "резистентна" вказує на те, що збудник, можливо, не відповість на лікування. Відповідь "проміжна чутливість" передбачає, що терапевтичний ефект препарату може бути неоднозначним або мікроорганізм може виявитися чутливим при використанні більш високих доз препарату ("проміжна чутливість" також називається "помірною чутливістю").

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами, у дорослих та дітей віком від 12 років:

Препарат приймають внутрішньо незалежно від їди.

Дорослим та дітям старше 12 років – по 1 таб. (250 мг) 2 рази на добу (у цьому випадку можливе застосування препарату Клацид® таблетки покриті плівковою оболонкою, 250 мг). Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу застосовують у разі більш тяжких інфекцій . Зазвичай тривалість лікування становить від 5 до 14 днів.

Виняток становлять позалікарняна пневмонія та синусит, які вимагають лікування від 6 до 14 днів.

При мікобактеріальних інфекціях, крім туберкульозу, рекомендована доза кларитроміцину становить 500 мг 2 рази на добу.

При лікуванні дисемінованих MAC-інфекцій у пацієнтів зі СНІД лікування слід продовжувати доти, доки є клінічна та мікробіологічна ефективність. Кларитроміцин слід призначати у комбінації з іншими антибактеріальними препаратами, активними щодо даних збудників. Тривалість лікування інших нетуберкульозних мікобактеріальних інфекцій встановлює лікар.

Для профілактики інфекцій, викликаних MAC, рекомендована доза кларитроміцину для дорослих – 500 мг 2 рази на добу.

При одонтогенних інфекціях доза кларитроміцину становить 250 мг (1 таб.) 2 рази на добу протягом 5 днів.

Для ерадикації Helicobacter pylori: у пацієнтів з виразковою хворобою, викликаною інфекцією Helicobacter pylori, кларитроміцин можна призначати по 500 мг 2 рази на добу в комбінації з іншими антимікробними препаратами та інгібіторами протонового насоса протягом 7-14 днів. лікування інфекції Helicobacter pylori.

Пацієнтам з нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв ) призначають половину звичайної дози кларитроміцину, тобто. 250 мг (1 таб.) 1 раз на добу або при більш тяжких інфекціях - по 250 мг (1 таб.) 2 рази на добу. Лікування таких пацієнтів продовжують трохи більше 14 днів.

Застосування кларитроміцину у формі таблеток у дітей віком до 12 років не вивчалося.

Симптоми: прийом кларитроміцину у високій дозі може викликати симптоми порушень з боку шлунково-кишкового тракту. У одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8 г кларитроміцину описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія.

Лікування: при передозуванні слід видалити неабсорбований препарат із ШКТ (промивання шлунка, прийом активованого вугілля тощо) та проводити симптоматичну терапію. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не істотно впливає на концентрацію кларитроміцину в сироватці, що характерно і для інших препаратів групи макролідів.

Застосування наступних препаратів разом із кларитроміцином протипоказане у зв'язку з можливістю розвитку серйозних побічних ефектів.

Цизаприд, пімозид, терфенадин та астемізол

При сумісному прийомі кларитроміцину з цизапридом, пімозидом, терфенадином або астемізолом повідомлялося про підвищення концентрації останніх у плазмі крові, що може призвести до збільшення інтервалу QT та появи серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та шлуночкову та.

Алкалоїди ріжків

Постмаркетингові дослідження показують, що при сумісному застосуванні кларитроміцину з ерготаміном або дигідроерготаміном можливі наступні ефекти, пов'язані з гострим отруєнням препаратами групи ерготамінів: судинний спазм, ішемія кінцівок та інших тканин, включаючи ЦНС. Одночасне застосування кларитроміцину та алкалоїдів ріжків протипоказане.

Мідазолам для перорального застосування

При сумісному застосуванні мідазоламу та кларитроміцину у формі таблеток (500 мг 2 рази на добу) відзначалося збільшення AUC мідазоламу у 7 разів після перорального прийому. Одночасний прийом кларитроміцину з мідазоламом для перорального застосування протипоказаний.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини)

Одночасний прийом кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказаний у зв'язку з тим, що дані статини значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4, і спільне застосування з кларитроміцином підвищує їх сироваткові концентрації, що призводить до підвищення ризику розвитку міопатії, включаючи рабдомі. Повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які приймали кларитроміцин разом із цими препаратами. У разі необхідності застосування кларитроміцину слід припинити прийом ловастатину або симвастатину на час терапії.

Кларитроміцин слід застосовувати з обережністю при комбінованій терапії з іншими статинами. У разі потреби спільного прийому рекомендується приймати найменшу дозу статину. Рекомендується застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Слід контролювати розвиток ознак та симптомів міопатії.

Вплив інших лікарських засобів на кларитроміцин

Препарати, які є індукторами CYP3A (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений) можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Це може призвести до субтерапевтичної концентрації кларитроміцину, що призводить до зниження його ефективності. Крім того, необхідно спостерігати за концентрацією індуктора ізоферменту СYР3А у плазмі крові, яка може підвищитися через інгібування CYP3A кларитроміцином. При сумісному застосуванні рифабутину та кларитроміцину спостерігалося підвищення плазмової концентрації рифабутину та зниження сироваткової концентрації кларитроміцину з підвищеним ризиком розвитку увеїту.

Наступні препарати мають доведений або передбачуваний вплив на концентрацію кларитроміцину в плазмі крові; у разі їх спільного застосування з кларитроміцином може знадобитися корекція доз або перехід на альтернативне лікування.

Ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин та рифапентин

Сильні індуктори системи цитохрому Р450, такі як ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин можуть прискорювати метаболізм кларитроміцину і, таким чином, знижувати концентрацію кларитроміцину в плазмі і водночас підвищувати концентрацію 14-ОН. Оскільки мікробіологічна активність кларитроміцину та 14-ОН-кларитроміцину відрізняється щодо різних бактерій, терапевтичний ефект може знижуватися при сумісному застосуванні кларитроміцину та індукторів ферментів.

Етравірін

Концентрація кларитроміцину знижується при використанні етравірину, але підвищується концентрація активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину. Оскільки 14-ОН-кларитроміцин має низьку активність по відношенню до інфекцій MAC, може змінюватися загальна активність щодо їх збудників, тому для лікування MAC слід розглядати альтернативне лікування.

Флуконазол

Спільний прийом флуконазолу в дозі 200 мг щодня та кларитроміцину в дозі 500 мг 2 рази на добу у 21 здорового добровольця призвів до збільшення середнього значення мінімальної рівноважної концентрації кларитроміцину (Cmin) та AUC на 33% та 18% відповідно. При цьому спільний прийом не впливав на середню рівноважну концентрацію активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину. Корекція дози кларитроміцину у разі супутнього прийому флуконазолу не потрібна.

Ритонавір

Фармакокінетичне дослідження показало, що спільний прийом ритонавіру в дозі 200 мг кожні 8 годин та кларитроміцину в дозі 500 мг кожні 12 год призвів до помітного пригнічення метаболізму кларитроміцину. При сумісному прийомі ритонавіру Cmax кларитроміцин збільшився на 31%, Cmin збільшився на 182% і AUC збільшився на 77%. Було відзначено повне пригнічення утворення 14-ОН-кларитроміцину. Завдяки широкому терапевтичному діапазону кларитроміцину зменшення його дози у пацієнтів із нормальною нирковою функцією не потрібне. У пацієнтів з нирковою недостатністю доцільно розглянути такі варіанти корекції дози: при КК 30-60 мл/хв. доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 50%; при КК менше 30 мл/хв. доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 75%. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозах, що перевищують 1 г/добу.

Подібні корекції доз повинні розглядатися у пацієнтів зі зниженою нирковою функцією, якщо ритонавір використовується як фармакокінетичний "підсилювач" при застосуванні інших інгібіторів протеази ВІЛ, включаючи атазанавір і саквінавір.

Дія кларитроміцину на інші лікарські препарати

Антиаритмічні препарати (хінідин та дизопірамід)

Можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу "пірует" при сумісному застосуванні кларитроміцину та хінідину або дизопіраміду. При одночасному прийомі кларитроміцину з цими препаратами слід регулярно проводити контроль ЕКГ щодо збільшення інтервалу QT, а також слід контролювати сироваткові концентрації цих препаратів.

При постмаркетинговому застосуванні повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемії при сумісному прийомі кларитроміцину та дизопіраміду. Необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові при одночасному застосуванні кларитроміцину та дизопіраміду.

Пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін

При сумісному застосуванні кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів (наприклад, похідні сульфонілсечовини) та/або інсуліну може спостерігатися виражена гіпоглікемія. Одночасне застосування кларитроміцину з деякими гіпоглікемічними препаратами (наприклад, натеглінід, піоглітазон, репаглінід та росиглітазон) може призвести до інгібування ізоферменту CYP3A кларитроміцином, внаслідок чого може розвинутись гіпоглікемія. Рекомендується ретельний контроль концентрації глюкози.

Взаємодія зумовлена ізоферментом CYP3A

Спільний прийом кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A і препаратів, що первинно метаболізуються CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Кларитроміцин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують препарати, які є субстратами ізоферменту CYP3A, особливо якщо ці препарати мають вузький терапевтичний діапазон (наприклад, карбамазепін) та/або інтенсивно метаболізується цим ферментом. У разі потреби повинна проводитися корекція дози препарату, який приймається разом із кларитроміцином. Також, по можливості, повинен проводитися моніторинг сироваткових концентрацій препаратів, які первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A.

Метаболізм наступних препаратів/класів здійснюється тим же ізоферментом CYP3A, що і метаболізм кларитроміцину, наприклад, алпразолам, карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, мідазолам, омепразол, непрямі антикоагулянтини (наприклад, алпразол , хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, тріазолам та вінбластин. Також до агоністів ізоферменту CYP3A належать такі препарати, протипоказані до спільного застосування з кларитроміцином: астемізол, цизаприд, пімозід, терфенадин, ловастатин, симвастатин та алкалоїди ріжків. До препаратів, що взаємодіють подібним чином через інші ізоферменти в рамках системи цитохрому Р450, відносяться фенітоїн, теофілін та вальпроєва кислота.

Непрямі антикоагулянти

При сумісному прийомі варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення MHO та протромбінового часу. У разі спільного застосування з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати MHO та протромбіновий час.

Омепразол

Кларитроміцин (по 500 мг кожні 8 годин) досліджувався у здорових дорослих добровольців у комбінації з омепразолом (по 40 мг щодня). При сумісному застосуванні кларитроміцину та омепразолу рівноважні плазмові концентрації омепразолу були збільшені (Cmax, AUC0-24 та T1/2 збільшилися на 30%, 89% та 34% відповідно). Середнє значення рН шлунка протягом 24 год склало 5.2 прийому омепразолу окремо і 5.7 прийому омепразолу разом із кларитромицином.

Силденафіл, тадалафіл та варденафіл

Кожен із цих інгібіторів фосфодіестерази метаболізується принаймні частково за участю CYP3A. У той же час CYP3A може пригнічуватися в присутності кларитроміцину. Спільне застосування кларитроміцину з силденафілом, тадалафілом або варденафілом може призвести до збільшення інгібуючої дії на фосфодіестеразу. При застосуванні цих препаратів разом із кларитроміцином слід розглянути можливість зменшення дози силденафілу, тадалафілу та варденафілу.

Теофілін, карбамазепін

При сумісному застосуванні кларитроміцину та теофіліну або карбамазепіну можливе підвищення концентрації даних препаратів у системному кровотоку.

Толтеродін

Первинний метаболізм толтеродину здійснюється через 2D6 ізоформу цитохрому Р450 (CYP2D6). Однак у частині популяції, позбавленої ізоферменту CYP2D6, метаболізм відбувається через CYP3A. У цій групі населення пригнічення CYP3A призводить до значно більших концентрацій толтеродину в сироватці. Популяція з низьким рівнем метаболізму через CYP2D6 може потребувати зниження дози толтеродину в присутності інгібіторів CYP3А, таких як кларитроміцин.

Бензодіазепіни (наприклад, алпразолам, мідазолам, тріазолам)

При сумісному застосуванні мідазоламу та кларитроміцину у формі таблеток (500 мг 2 рази на добу) відзначалося збільшення AUC мідазоламу: у 2.7 разу після внутрішньовенного введення мідазоламу. Якщо разом із кларитроміцином застосовується внутрішньовенна форма мідазоламу, слід ретельно контролювати стан пацієнта для можливої корекції дози. Введення лікарського препарату через слизову оболонку ротової порожнини, що дає можливість обійти пресистемну елімінацію лікарського препарату, швидше за все, приведе до взаємодії аналогічної тому, що спостерігається при внутрішньовенному введенні мідазоламу, а не при пероральному прийомі.

Такі ж запобіжні заходи слід застосовувати і до інших бензодіазепінів, які метаболізуються CYP3A, включаючи триазолів та алпразолів. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), малоймовірно клінічно значуща взаємодія з кларитроміцином.

При сумісному застосуванні кларитроміцину та триазоламу можлива дія на ЦНС, наприклад сонливість та сплутаність свідомості. У зв'язку з цим у разі спільного застосування рекомендується стежити за симптомами порушення ЦНС.

Взаємодія з іншими препаратами

Колхіцін

Колхіцин є субстратом як CYP3A, так і білка-переносника Р-глікопротеїну (Pgp). Відомо, що кларитроміцин та інші макроліди є інгібіторами CYP3A та Pgp. При сумісному прийомі кларитроміцину та колхіцину інгібування Pgp та/або CYP3A може призвести до посилення дії колхіцину. Зареєстровані постмаркетингові повідомлення про випадки отруєння колхіцином при одночасному прийомі з кларитроміцином, частіше у літніх пацієнтів. Деякі з наведених випадків відбувалися з пацієнтами з нирковою недостатністю. Як повідомлялося, деякі випадки закінчувалися летальним кінцем. Одночасне застосування кларитроміцину та колхіцину протипоказане.

Дігоксин

Передбачається, що дигоксин є субстратом Pgp. Відомо, що кларитроміцин пригнічує Pgp. При сумісному прийомі кларитроміцину та дигоксину інгібування Pgp кларитроміцином може призвести до посилення дії дигоксину. Постмаркетингові дослідження показали, що спільний прийом дигоксину та кларитроміцину також може призвести до підвищення сироваткової концентрації дигоксину. У деяких пацієнтів спостерігалися клінічні симптоми отруєння дигоксином, включаючи потенційно летальні аритмії. При сумісному прийомі кларитроміцину та дигоксину слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці.

Зідовудін

Одночасний прийом таблеток кларитроміцину та зидовудину дорослими ВІЛ-інфікованими пацієнтами може призвести до зниження рівноважної концентрації зидовудину. Оскільки кларитроміцин впливає на всмоктування зидовудину при пероральному прийомі, взаємодії можна значною мірою уникнути, приймаючи кларитроміцин та зидовудін з інтервалом у 4 год.

Подібної взаємодії не спостерігали у ВІЛ-інфікованих дітей, які приймали дитячу суспензію кларитроміцину з зидовудином або дідезоксіінозином. Оскільки кларитроміцин може перешкоджати всмоктуванню зидовудину при їх одночасному прийомі внутрішньо у дорослих пацієнтів, така взаємодія навряд чи можлива при використанні кларитроміцину внутрішньовенно.

Фенітоїн та вальпроєва кислота

Є дані про взаємодію інгібіторів CYP3A (включаючи кларитроміцин) з препаратами, які не метаболізуються за допомогою CYP3A (фенітоїном та вальпроєвою кислотою). Для цих препаратів, при сумісному застосуванні з кларитроміцином, рекомендується визначення їх сироваткових концентрацій, т.к. є повідомлення про їхнє підвищення.

Двоспрямована взаємодія лікарських засобів

Атазанавір

Кларитроміцин та атазанавір є як субстратами, так і інгібіторами CYP3A. Існує свідчення двонаправленої взаємодії цих препаратів.

Спільне застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) та атазанавіру (400 мг 1 раз на добу) може призвести до дворазового збільшення впливу кларитроміцину та зменшення впливу 14-ОН-кларитроміцину на 70%, зі збільшенням AUC атазанавіру на 28%. Завдяки широкому терапевтичному діапазону кларитроміцину зменшення його дози у пацієнтів із нормальною нирковою функцією не потрібне. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК 30-60 мл/хв) доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 50%. У пацієнтів з КК менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 75%, використовуючи для цього відповідну лікарську форму кларитроміцину. Кларитроміцин у дозах, що перевищують 1000 мг на добу, не можна застосовувати разом з інгібіторами протеаз.

Блокатори повільних кальцієвих каналів

При одночасному застосуванні кларитроміцину та блокаторів кальцієвих каналів, які метаболізується ізоферментом CYP3A4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем), слід бути обережним, оскільки існує ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Плазмові концентрації кларитроміцину, як і блокаторів кальцієвих каналів, можуть підвищуватися при одночасному застосуванні. Артеріальна гіпотензія, брадіаритмія та лактатацидоз можливі при одночасному прийомі кларитроміцину та верапамілу.

Ітраконазол

Кларитроміцин та ітраконазол є субстратами та інгібіторами CYP3A, що визначає двоспрямовану взаємодію препаратів. Кларитроміцин може підвищити концентрацію ітраконазолу у плазмі, тоді як ітраконазол може підвищити плазмову концентрацію кларитроміцину. Пацієнтів, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, слід ретельно обстежити на наявність симптомів посилення або збільшення тривалості фармакологічних ефектів цих препаратів.

Саквінавір

Кларитроміцин та саквінавір є субстратами та інгібіторами CYP3A, що визначає двоспрямовану взаємодію препаратів. Одночасне застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на добу) у 12 здорових добровольців викликало збільшення AUC та Cmax саквінавіру на 177% та 187% відповідно у порівнянні з прийомом саквінару. . Значення AUC та Cmax кларитроміцину були приблизно на 40% вищими, ніж при монотерапії кларитроміцином. При сумісному застосуванні цих двох препаратів протягом обмеженого часу в дозах/складах, зазначених вище, корекція дози не потрібна. Результати дослідження лікарської взаємодії з використанням саквінавіру у м'яких желатинових капсулах можуть не відповідати ефектам, що спостерігаються при застосуванні саквінавіру у твердих желатинових капсулах. Результати дослідження лікарської взаємодії при монотерапії саквінавіром можуть не відповідати ефектам, що спостерігаються при терапії саквінавіром/ритонавіром. При прийомі саквінавіру спільно з ритонавіром слід враховувати потенційний вплив ритонавіру на кларитроміцин.

Безпека застосування кларитроміцину під час вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена.

Застосування кларитроміцину при вагітності (особливо у І триместрі) можливе лише у разі відсутності альтернативної терапії, а потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кларитроміцин виводиться із грудним молоком. При необхідності прийому в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку (кількість зареєстрованих випадків/кількість пацієнтів): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), частота невідома (побічні ефекти з досвіду постмаркетингового застосування; частота може бути оцінена з урахуванням наявних даних).

Алергічні реакції: часто – висипання; нечасто - анафілактоїдна реакція1, гіперчутливість, дерматит бульозний1, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип3; частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, серйозні шкірні небажані реакції (наприклад, гострий генералізований екзантематозний пустульоз), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою.

З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння; нечасто – втрата свідомості1, дискінезія1, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість3; частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, порушення сновидінь (кошмарні сновидіння), парестезія, манія.

З боку шкірних покривів: часто – інтенсивне потовиділення; частота невідома – акне.

З боку сечовидільної системи: частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.

З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм3, кістково-м'язова скутість1, міалгія2; частота невідома – рабдоміоліз2*, міопатія.

З боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота; нечасто - езофагіт1, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба2, гастрит, прокталгія2, стоматит, глосит, здуття живота4, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, холестаз4, гепатит, в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний4; частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця.

З боку дихальної системи: нечасто – астма1, носова кровотеча2, тромбоемболія легеневої артерії1.

З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку; нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах; частота невідома – глухота, агевзія (втрата смакових відчуттів), паросмія, аносмія.

З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація1; нечасто – зупинка серця1, фібриляція передсердь1, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія1, відчуття серцебиття; частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует", фібриляція шлуночків, кровотеча.

З боку лабораторних показників: часто – відхилення в печінковій пробі; нечасто – підвищення концентрації креатиніну1, підвищення концентрації сечовини1, зміна відношення альбумін-глобулін1, лейкопенія, нейтропенія4, еозинофілія4, тромбоцитемія3, підвищення концентрації в крові АЛТ, ACT, ГГТП4, ЛФ4, ЛДГ4; частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу, зміна кольору сечі, підвищення концентрації білірубіну в крові.

Загальні розлади: дуже часто – флебіт у місці ін'єкції1, часто – біль у місці ін'єкції1, запалення у місці ін'єкції1; нечасто - нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці4, озноб4, стомлюваність4.

Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт1, кандидоз, гастроентерит2, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні)3; частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика.

Передбачається, що частота, тип та тяжкість небажаних реакцій у дітей така сама, як у дорослих.

Пацієнти з пригніченим імунітетом

У пацієнтів зі СНІД та іншими імунодефіцитами, які отримують кларитроміцин у вищих дозах протягом тривалого часу для лікування мікобактеріальних інфекцій, часто важко відрізнити небажані ефекти препарату від симптомів ВІЛ-інфекції або супутнього захворювання.

Найбільш частими небажаними явищами у пацієнтів, які приймали добову дозу кларитроміцину, що дорівнює 1000 мг, були: нудота, блювання, спотворення смаку, біль у ділянці живота, діарея, висип, метеоризм, головний біль, запор, порушення слуху, підвищення концентрації ACT АЛ крові. Також спостерігалися випадки небажаних явищ з низькою частотою виникнення, такі як задишка, безсоння та сухість у роті.

У пацієнтів із пригніченим імунітетом проводили оцінку лабораторних показників, аналізуючи їх значні відхилення від нормативних значень (різке підвищення чи зниження). На підставі даного критерію у 2-3% пацієнтів, які отримували кларитроміцин у дозі 1000 мг щодня, було зареєстровано значне підвищення концентрації ACT та АЛТ у крові, а також зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів. У невеликої кількості пацієнтів було зареєстровано підвищення концентрації залишкового азоту сечовини.

* У деяких повідомленнях про рабдоміоліз кларитроміцин приймався спільно з іншими лікарськими засобами, з прийомом яких, як відомо, пов'язаний розвиток рабдоміолізу (статини, фібрати, колхіцин або алопуринол).

1 Повідомлення про ці побічні реакції були отримані лише при застосуванні препарату Клацид®, ліофілізат для приготування розчину для інфузій.

2 Повідомлення про дані побічних реакцій були отримані тільки при застосуванні препарату Клацид СР, таблетки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою.

3 Повідомлення про побічні реакції були отримані тільки при застосуванні препарату Клацид®, гранули для приготування суспензії для прийому внутрішньо.

4 Повідомлення про дані побічних реакцій були отримані тільки при застосуванні препарату Клацид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

одночасний прийом кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пимозидом, терфенадином; одночасний прийом кларитроміцину з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін; значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), у зв'язку з підвищенням ризику міопатії, включаючи рабдоміоліз; одночасний прийом кларитроміцину з колхіцином; одночасний прийом кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином; шлуночкова аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует"; гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; іна; порфірія; період лактації (грудного вигодовування); вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до кларитроміцину, макролідів та інших компонентів препарату.

З обережністю:

Тривалий прийом антибіотиків може призводити до утворення колоній зі збільшеною кількістю нечутливих бактерій та грибів. При суперінфекції слід призначити відповідну терапію.

При застосуванні кларитроміцину повідомлялося про печінкову дисфункцію (підвищення активності печінкових ферментів у крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з жовтяницею або без). Печінкова дисфункція може бути тяжкою, але зазвичай є оборотною. Є повідомлення про випадки печінкової недостатності з летальним кінцем, головним чином пов'язані з наявністю серйозних супутніх захворювань та/або одночасним застосуванням інших лікарських засобів. При появі ознак та симптомів гепатиту, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, болючість живота при пальпації, необхідно негайно припинити терапію кларитроміцином.

За наявності хронічних захворювань печінки слід проводити регулярний контроль ферментів сироватки крові.

При лікуванні практично всіма антибактеріальними препаратами, зокрема. кларитроміцином, описані випадки Clostridium difficile-асоційованої діареї, тяжкість якої може змінюватись від легкої діареї до загрозливого життя коліту. Антибактеріальні препарати можуть змінити нормальну мікрофлору кишечника, що може спричинити зростання Clostridium difficile. Псевдомембранозний коліт, викликаний Clostridium difficile, необхідно підозрювати у всіх пацієнтів, у яких після застосування антибактеріальних засобів розвинулась діарея. Після проведення курсу антибіотикотерапії потрібне ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Описувалися випадки розвитку псевдомембранозного коліту через 2 місяці після прийому антибіотиків.

При лікуванні макролідами, включаючи кларитроміцин, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, викликаючи ризик розвитку серцевої аритмії та шлуночкової тахікардії типу “пірует”. Т.к. наступні ситуації можуть призвести до збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій (в т.ч. шлуночкової тахікардії типу "пірует"), то

У ході епідеміологічних досліджень з вивчення ризику несприятливих серцево-судинних наслідків при застосуванні макролідів було отримано неоднозначні результати. У деяких спостережних дослідженнях було встановлено короткочасний ризик розвитку аритмії, інфаркту міокарда та смерті від серцево-судинних захворювань, пов'язаний із застосуванням макролідів, включаючи кларитроміцин. При призначенні кларитроміцину слід співвідносити передбачувану користь від прийому препарату з цими ризиками.

Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину.

Враховуючи зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тестування чутливості при призначенні кларитроміцину пацієнтам з позалікарняною пневмонією. При шпитальній пневмонії кларитроміцин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибіотиками.

Інфекції шкіри та м'яких тканин легкої та середньої тяжкості найчастіше викликані Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes. При цьому обидва збудники можуть бути стійкими до макролідів. Тому важливо проводити тест на чутливість.

Макроліди можна застосовувати при інфекціях, викликаних Corynebacterium minutissimum, захворюваннях вугри вульгарні та бешиха, а також у тих ситуаціях, коли не можна застосовувати пеніцилін.

У разі появи гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілактична реакція, важкі шкірні лікарські реакції (наприклад, гострий генералізований екзантематозний пустульоз), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою припинити прийом кларитроміцину та розпочати відповідну терапію.

У разі спільного застосування з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати МНО та протромбіновий час.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Дані щодо впливу кларитроміцину на здатність до керування автомобілем та механізмами відсутні. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами, враховуючи потенційну можливість запаморочення, вертиго, сплутаності свідомості та дезорієнтації, які можуть виникнути при застосуванні даного препарату.

З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності середнього та тяжкого ступеня.

Протипоказано застосування препарату при тяжкій печінковій недостатності, що протікає одночасно з нирковою недостатністю, холестатичній жовтяниці/гепатиті в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності середнього та тяжкого ступеня.

Препарат відпускається за рецептом.

Протипоказаний у віці до 12 років.

ABBOTT LABORATORIES GmbH (Німеччина)

AbbVie SrL (Італія)

Страна производства (на момент написания) Италия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Клацид таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Клацид таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Клацид таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Кларитромицин таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 7 шт., Кларитромицин таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Кларитромицин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Клабакс ОД таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Кларитромицин-OBL таблетки 500 мг 14 шт., Кларитромицин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Клабакс таблетки покрытые оболочкой 500 мг 14 шт., Кларитромицин СР таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 7 шт., Кларитромицин таблетки 500 мг 14 шт., Кларитромицин-OBL таблетки 500 мг 7 шт., Кларитромицин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Фромилид Уно таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Клацид таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Фромилид Уно таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 7 шт., Фромилид Уно таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 5 шт., Кларитромицин капсулы 250 мг 14 шт., Фромилид таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Фромилид таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 14 шт., Клацид гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь 250 мг/5 мл флакон 70 мл, Кларитромицин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт. Акрихин, Клацид гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь 125 мг/5 мл флакон 100 мл, Кларитромицин Экозитрин таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Клабакс таблетки покрытые оболочкой 250 мг 14 шт., Клабакс ОД таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 7 шт., Кларбакт таблетки покрытые оболочкой 500 мг 10 шт., Кларитромицин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Кларитромицин таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт., Клеримед таблетки покрытые оболочкой 500 мг 14 шт., Клеримед таблетки покрытые оболочкой 250 мг 14 шт., Кларитромицин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 14 шт., Кларитромицин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Кларитромицин Зентива таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 14 шт., Класине таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Кларитромицин таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 10 шт., Клацид порошок для приготовления суспензий для приема внутрь 125 мг/5 мл флакон 60 мл, Кларитромицин СР таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Экозитрин таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 14 шт., Клацид СР таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 500 мг 7 шт., Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт., Клацид СР таблетки с пролонгированным высвобождение покрытые пленочной оболочкой 500 мг 14 шт., Клацид СР таблетки с пролонгированным высвобождение покрытые пленочной оболочкой 500 мг 5 шт..