Оланзапин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт Цена

Оланзапин - антипсихотический препарат (нейролептик) с широким фармакологическим спектром влияния на ряд рецепторных систем. Антипсихотическое действие обусловлено антагонизмом по отношению к 5НТ2А/2С-; 5НТ3-, 5НТ6-серотониновым рецепторам, D1-, D2-, D3-, D4-, D5-допаминовым рецепторам, м-холиноблокирующие эффекты - блокадой М1-5 - мускариновых холинорецепторов; также обладает сродством к альфа1-адрено- и H1- гистаминовым рецепторам. In vivo и in vitro оланзапин обладает более выраженным сродством и активностью по отношению к 5НТ2-серотониновым рецепторам по сравнению с D2-допаминовыми рецепторами.

Оланзапин селективно понижает возбудимость мезолимбических (А10) допаминергических нейронов, оказывает незначительное действие на стриарные (А9) нервные пути, участвующие в регуляции моторных функций. Оланзапин снижает условный защитный рефлекс (тест, характеризующий антипсихотическую активность) в более низких дозах, чем дозы, вызывающие каталепсию (расстройство, отражающее влияние на моторную функцию). В отличие от других нейролептиков, оланзапин усиливает противотревожный эффект при проведении «анксиолитического» теста.

Оланзапин уменьшает дельта-ритм (1-4 Гц) в передних отделах лобно-центральных областей мозга (F3,4, С3,4), диффузно усиливает тета-диапазон (4-8 Гц) в тех же лобно-центральных и теменно-центральных областях, а также усиливает альфа-ритм (8-13 Гц) в затылочных и в теменных корковых зонах. Приращение альфа-ритма говорит о нормализации структуры ЭЭГ под влиянием оланзапина, который дает глобальный тормозной эффект почти во всех отделах мозга, за исключением лобных областей.

Устраняет продуктивную симптоматику психозов (бред, галлюцинации, расстройства мышления, враждебность, подозрительность), уменьшает негативные симптомы (эмоциональный и социальный аутизм, интравертность, бедность речи). Притупляет остроту эмоциональных переживаний, ослабляет агрессивность и импульсивность поведенческих реакций, формирует толерантность к окружающей действительности и снижает инициативу. Купирует возбуждение и корректирует поведенческие и мыслительные нарушения у пациентов с расстройствами психики.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою від білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "OL10" на одній із сторін; на поперечному розрізі – ядро ​​жовтого кольору.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат - 145 мг, гипролоза - 6 мг, кросповідон тип А - 10 мг, просолв 50 (целюлоза мікрокристалічна 98% - 7.84 мг, кремнію діоксид колоїдний 2% - 0.16 мг), просолв 9 19.6 мг, кремнію діоксид колоїдний 2% – 0.4 мг), магнію стеарат – 1 мг.

Склад плівкової оболонки: опадрай II білий Y-22-7719 (титану діоксид (Е171) - 3 мг, полідекстроза - 2.4 мг, гіпромелоза 3сР - 1.8 мг, гіпромелоза 6сР - 1.543 мг, 70 мг 50 мг 50 мг. , макрогол 8000 – 0.25 мг).

7 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (5) - пачки картонні.

N05AH03 Olanzapine

Антипсихотичний препарат (нейролептик)

оланзапін

Антипсихотичний (нейролептичний) засіб

Зберігати при температурі не вище 25°С у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки. Не приймати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Оланзапін – антипсихотичний препарат (нейролептик) із широким фармакологічним спектром впливу на ряд рецепторних систем. Антипсихотична дія обумовлена ​​антагонізмом по відношенню до 5НТ2 А/2С - ; 5НТ 3 -, 5НТ 6 -серотонінових рецепторів, D1-, D2-, D3-, D4-, D5-допамінових рецепторів, м-холіноблокуючі ефекти - блокадою М 1-5 - мускаринових холінорецепторів; також має спорідненість до альфа 1- адрено-і H 1 - гістамінових рецепторів. In vivo та in vitro оланзапін має більш виражену спорідненість та активність по відношенню до 5НТ 2 -серотонінових рецепторів порівняно з D 2 -допаміновими рецепторами.

Оланзапін селективно знижує збудливість мезолімбічних (А10) допамінергічних нейронів, незначно впливає на стріарні (А9) нервові шляхи, що беруть участь у регуляції моторних функцій. Оланзапін знижує умовний захисний рефлекс (тест, що характеризує антипсихотичну активність) у нижчих дозах, ніж дози, що викликають каталепсію (розлад, що відбиває вплив на моторну функцію). На відміну від інших нейролептиків, оланзапін посилює протитривожний ефект при проведенні «анксіолітичного» тесту.

Оланзапін зменшує дельта-ритм (1-4 Гц) у передніх відділах лобно-центральних областей мозку (F3,4, С3,4), дифузно посилює тета-діапазон (4-8 Гц) у тих же лобно-центральних та тім'яно-центральних областях, а також посилює альфа-ритм (8-13 Гц) у потиличних та тім'яних кіркових зонах. Приріст альфа-ритму говорить про нормалізацію структури ЕЕГ під впливом оланзапіну, який дає глобальний гальмівний ефект майже у всіх відділах мозку, за винятком лобових областей.

Усуває продуктивну симптоматику психозів (маячня, галюцинації, розлади мислення, ворожість, підозрілість), зменшує негативні симптоми (емоційний та соціальний аутизм, інтравертність, бідність мови). Притуплює гостроту емоційних переживань, послаблює агресивність та імпульсивність поведінкових реакцій, формує толерантність до навколишньої дійсності та знижує ініціативу. Купує збудження та коригує поведінкові та розумові порушення у пацієнтів із розладами психіки.

Всередину, незалежно від їди.

При шизофренії початкова доза, що рекомендується, - 10 мг 1 раз на добу.

Для лікування гострого маніакального епізоду при біполярному афективному розладі рекомендована початкова доза – 15 мг 1 раз на добу (при застосуванні як монотерапія) або 10 мг 1 раз на добу (при застосуванні комбінації з препаратами літію або вальпроєвою кислотою).

Для попередження рецидивів біполярного афективного розладу початкова доза, що рекомендується, - 10 мг 1 раз на добу.

При лікуванні шизофренії, гострого маніакального епізоду при біполярному афективному розладі та для попередження рецидивів біполярного афективного розладу дози оланзапіну підбираються індивідуально залежно від клінічного статусу пацієнта та варіюють у діапазоні 5-20 мг 1 раз на добу. Збільшення дози вище за стандартну (15 мг 1 раз на добу) рекомендується проводити тільки після відповідного клінічного обстеження пацієнта. Збільшувати дозу слід поступово, з інтервалами щонайменше 24 год.

Зменшення початкової дози рекомендується у пацієнтів із комбінацією факторів (пацієнти жіночої статі, старечого віку, які не палять), які можуть сприяти уповільненню метаболізму оланзапіну.

Пацієнтам похилого віку , а також при нирковій недостатності тяжкого ступеня або недостатності функції печінки середнього ступеня тяжкості препарат застосовують у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу.

Симптоми: тахікардія, збудження/агресивність, дизартрія, різні екстрапірамідні розлади та порушення свідомості різного ступеня тяжкості (від седативного ефекту до коми), делірій, судоми, ЗНС, пригнічення дихання, аспірація, артеріальна гіпертензія або гіпотензія передозування), зупинка серця та дихання. Мінімальна доза при гострому передозуванні зі смертельним наслідком склала 450 мг, максимальна доза при передозуванні зі сприятливим результатом (виживання) - 1500 мг.

Лікування: специфічного антидоту немає. Штучно викликати блювання не рекомендується. Показано стандартні методики дезінтоксикації (тобто промивання шлунка, прийом активованого вугілля). Одночасний прийом активованого вугілля знижує біодоступність оланзапіну, прийнятого внутрішньо, на 50-60%. Проводять симптоматичне лікування відповідно до клінічного стану та контролю функцій життєво важливих органів, включаючи корекцію артеріальної гіпотензії, судинного колапсу та підтримку дихальної функції. Не слід застосовувати епінефрін, допамін та інші симпатоміметики, які є агоністами бета-адренорецепторів, т.к. Стимуляція останніх може посилити артеріальну гіпотензію.

Метаболізм оланзапіну може змінюватися під дією інгібіторів або індукторів ізоферментів цитохрому Р450, які виявляють специфічну активність щодо ізоферменту CYP1A2. КО підвищується у пацієнтів, що палять, і у пацієнтів, які приймають карбамазепін (у зв'язку зі збільшенням активності ізоферменту CYP1A2). Відомі потенційні інгібітори ізоферменту CYP1A2 можуть знижувати КО. Оланзапін не є потенційним інгібітором активності ізоферменту CYP1A2, тому при прийомі оланзапіну фармакокінетика лікарських засобів, таких як теофілін, які метаболізуються переважно за участю ізоферменту CYP1A2, не змінюється.

Флувоксамін, специфічний інгібітор ізоферменту CYP1A2, значно змінює фармакокінетику оланзапіну, підвищуючи його C max на 54% у жінок, що не палять, і на 77% у чоловіків, що палять зі збільшенням значень площі під фармакокінетичною кривою на 52% і 108%. Слід зменшувати дозу оланзапіну у пацієнтів, які приймають флувоксамін або інші інгібітори ізоферменту CYP1A2, наприклад, ципрофлоксацин.

Одноразовий прийом оланзапіну на фоні терапії наступними препаратами: іміпраміном або його метаболітом дезипраміном (ізоферменти CYP2D6, CYP3A4, CYP1A2), варфарином (ізофермент CYP2C19), теофіліном (ізофермент CYP1A2 Не виявлено також ознак лікарської взаємодії при застосуванні оланзапіну одночасно з літієм чи біпериденом.

Оланзапін має дуже малий потенціал для придушення активності наступних ізоферментів цитохрому Р 450 : CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 та CYP3A4. Одноразовий прийом алюміній- і магній-антициду або циметидину, що містить, не впливає на біодоступність оланзапіну при прийомі внутрішньо. Одночасний прийом активованого вугілля зменшує біодоступність оланзапіну на 50-60%.

Флуоксетин (60 мг одноразово або 60 мг щодня протягом 8 днів) викликає збільшення Cmax оланзапіну в середньому на 16% та зниження КО в середньому на 16%. Ступінь впливу флуоксетину значно поступається вираженістю індивідуальних відмінностей фармакокінетичних показників, тому зазвичай не рекомендується змінювати дозу оланзапіну при його застосуванні у комбінації з флуоксетином.

У дослідженнях in vitro з використанням мікросом печінки людини було показано, що оланзапін пригнічує процес утворення глюкуроніду вальпроєвої кислоти (основний шлях метаболізму вальпроєвої кислоти). Вальпроєва кислота також незначно впливає на метаболізм оланзапіну. Тому клінічно значуща фармакокінетична взаємодія між оланзапіном та вальпроєвою кислотою малоймовірна.

На тлі стійкої концентрації оланзапіну зміни фармакокінетики етанолу не спостерігалося. Однак прийом етанолу разом з оланзапіном може супроводжуватися посиленням фармакологічних ефектів оланзапіну, наприклад, седативної дії.

Слід бути обережними при застосуванні оланзапіну у пацієнтів, які вживають алкоголь або приймають препарати, які можуть викликати пригнічення центральної нервової системи.

Одночасне застосування оланзапіну з протипаркінсонічними лікарськими засобами у пацієнтів з деменцією при хворобі Паркінсона не рекомендується.

Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, при застосуванні оланзапіну слід бути обережним при одночасному застосуванні з лікарськими препаратами, які подовжують інтервал QT.

Жінки повинні бути поінформовані про необхідність повідомляти лікаря про вагітність під час терапії препаратом Оланзапін-Тева.

У зв'язку з обмеженим досвідом застосування оланзапіну при вагітності препарат Оланзапін-Тева слід застосовувати для лікування вагітних жінок лише у випадку, коли потенційна користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Оланзапін виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування препарату Оланзапін-Тева грудне вигодовування слід припинити.

Частота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0.1%, але менше 1%: рідко – не менше 0.01%, але менше 0.1%: дуже рідко – не менше 0.01%, включаючи поодинокі повідомлення.

З боку крові та лімфатичної системи: часто – еозинофілія; рідко – лейкопенія; дуже рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія.

З боку обміну речовин: дуже часто – збільшення маси тіла; часто – збільшення апетиту; невідома частота - розвиток або загострення цукрового діабету, діабетичний кетоацидоз, діабетична кома, у тому числі з летальним кінцем.

З боку нервової системи: дуже часто – сонливість; часто – запаморочення, акатізія, паркінсонізм, дискінезія, порушення ходи (у пацієнтів з деменцією альцгеймерівського типу); рідко – екстрапірамідні порушення (в основному при застосуванні високих доз); дуже рідко – пітливість, безсоння, тремор, тривожність, нудота; невідома частота – злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), дистонія (включаючи окулогірний криз), пізня дискінезія.

З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія; нечасто – брадикардія, подовження інтервалу QT; невідома частота – шлуночкова тахікардія/фібриляція шлуночків; раптова смерть, тромбоемболія легеневої артерії, тромбоз глибоких вен.

З боку травної системи: часто – сухість слизової оболонки порожнини рота, запор (м-холіноблокуючий ефект); дуже рідко – гепатит (у тому числі гепатоцелюлярний, холестатичний чи змішаний), панкреатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – реакція фотосенсибілізації; рідко - шкірний висип; дуже рідко – алопеція.

З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – рабдоміоліз.

З боку сечостатевої системи: нечасто – нетримання сечі; дуже рідко – пріапізм, затримка сечовипускання.

Лабораторні показники: дуже часто – збільшення концентрації пролактину в плазмі крові*; часто – підвищення концентрації глюкози, холестеролу та тригліцеридів у плазмі крові, глюкозурія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів (АСТ (ACT) та АЛТ (АЛТ)); нечасто - підвищення активності креатинфосфокінази (КФК); дуже рідко – підвищення активності лужної фосфатази та концентрації загального білірубіну.

* Збільшення концентрації пролактину в плазмі крові - слабко виражене, що має тимчасовий характер (середнє значення максимальних концентрацій пролактину не досягало верхньої межі норми і статистично достовірно не відрізнялося від плацебо). Клінічні прояви гіперпролактинемії, які пов'язані з прийомом оланзапіну (тобто аменорея, галакторея, збільшення молочних залоз у жінок, гінекомастія у чоловіків), відзначалися рідко. Сексуальна дисфункція, можливо пов'язана із застосуванням оланзапіну (еректильна дисфункція у чоловіків, зниження лібідо у чоловіків та жінок) спостерігалася часто. У більшості пацієнтів нормалізація концентрації пролактину спостерігалася без відміни оланзапіну.

Інші: часто – астенія, втома, периферичні набряки; невідома частота - гіпотермія, синдром "скасування" (підвищене потовиділення, безсоння, тремор, тривога, нудота, блювання).

Особливі групи пацієнтів

У літніх пацієнтів з психозом, пов'язаним з деменцією: дуже часто цереброваскулярні порушення (інсульт, транзиторні ішемічні атаки), у тому числі з летальним результатом, порушення ходи та падіння; часто - нетримання сечі та пневмонія.

У пацієнтів із психозом, індукованим прийомом лікарського препарату (агоніста дофамінових рецепторів) для лікування хвороби Паркінсона: дуже часто – посилення симптомів паркінсонізму та галюцинації.

У пацієнтів з біполярною манією, які приймають оланзапін у комбінації з препаратами літію або вал'проєвою кислотою: дуже часто – збільшення маси тіла, сухість слизової оболонки ротової порожнини, підвищення апетиту, тремор; часто - розлад мови.

З обережністю:

Ниркова недостатність; печінкова недостатність; у пацієнтів, які отримують лікування потенційно гепатотоксичними препаратами; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; нейтропенія; мієлосупресія (у тому числі внаслідок супутніх захворювань, хіміо- та променевої терапії); мієлопроліферативні захворювання; гіпереозинофільний синдром; стани, що схильні до розвитку артеріальної гіпотензії (зневоднення організму, гіповолемія, прийом антигіпертензивних препаратів); серцево-судинні захворювання (інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, порушення внутрішньосерцевої провідності тощо); епілептичні напади в анамнезі; пацієнти похилого віку (старше 65 років), у тому числі з деменцією, пов'язаною з психозом та/або порушеннями поведінки;паралітична непрохідність кишечника та подібні до неї стани; пневмонія; одночасне застосування з лікарськими препаратами центральної дії, бензодіазепінами, етанолом.

Злоякісний нейролептичний синдром. При застосуванні будь-яких нейролептиків, включаючи оланзапін, можливий розвиток ЗНС, клінічні прояви якого включають значне підвищення температури тіла, ригідність мускулатури, зміна психічного статусу та вегетативні порушення (тахікардія, нестабільний пульс або артеріальний тиск, серцева аритмія, підвищене потовиділення). Додаткові ознаки можуть включати збільшення концентрації сироваткової КФК, міоглобінурію (симптом рабдоміолізу) та гостру ниркову недостатність. Клінічні прояви злоякісного нейролептичного синдрому або значне підвищення температури тіла без інших симптомів даного синдрому вимагають відміни всіх нейролептиків, включаючи оланзапін.

Хвороба Паркінсона. Застосування препарату Оланзапін-Тева не рекомендовано для лікування психозу при хворобі Паркінсона, викликаного застосуванням агоністів дофамінових рецепторів, у зв'язку з тим, що можуть посилитись симптоми паркінсонізму та галюцинації. Ефективність застосування оланзапіну на лікування психотичних симптомів у разі не перевищує застосування плацебо.

Психози, пов'язані з деменцією, та/або порушення поведінки.Препарат Оланзапін-Тева не рекомендований для застосування у пацієнтів похилого віку з психозом, пов'язаним з деменцією та/або порушеннями поведінки, у зв'язку з тим, що в цій групі пацієнтів відмічено збільшення повідомлень про ризик розвитку цереброваскулярних порушень (інсульт, транзиторні ішемічні атаки) та летального результату. Виявлено, що висока смертність не мала зв'язку з дозою оланзапіну або тривалістю лікування оланзапіном. Факторами ризику, які могли спричиняти збільшення смертності пацієнтів у цій популяції, були вік старше 65 років, дисфагія, седація, недоїдання, зневоднення, захворювання легень (пневмонія з/без аспірації) або одночасне застосування бензодіазепінів. Додатково виявлено, що всі пацієнти, у яких були зареєстровані цереброваскулярні порушення, як у групі пацієнтів,приймаючих оланзапін, так і в групі плацебо, страждали на судинну деменцію або деменцію змішаного типу. Ефективність оланзапіну у цій групі пацієнтів не була визначена.

Гіперглікемія та/або розвиток або загострення цукрового діабету. В окремих випадках при застосуванні оланзапіну може розвинутись гіперглікемія, цукровий діабет, загострення раніше існуючого діабету, діабетичний кетоацидоз та діабетична кома, у тому числі з летальним результатом. Як повідомлялося, збільшення маси тіла пацієнта може бути сприятливим фактором для розвитку цих побічних ефектів. Необхідно під час застосування препарату Оланзапін-Тева у пацієнтів з цукровим діабетом або з факторами ризику розвитку цукрового діабету дотримуватися обережності та контролювати прояви гіперглікемії (полідипсія, поліурія, підвищення апетиту, слабкість), а також регулярно контролювати масу тіла пацієнта та концентрацію глюкози у плазмі. крові.

Зміна концентрації ліпідів. Зміни концентрації ліпідів у плазмі при лікуванні препаратом Оланзапін-Тева необхідно контролювати у пацієнтів з дисліпідемією та у пацієнтів з факторами ризику розвитку порушення обміну ліпідів.

М-холіноблокуючий ефект. Терапія оланзапіном може супроводжуватися побічними реакціями, пов'язаними з проявом м-холіноблокуючого ефекту. Клінічний досвід застосування оланзапіну у пацієнтів із супутніми захворюваннями обмежений, тому рекомендується виявляти обережність при застосуванні оланзапіну у пацієнтів із клінічно значущою доброякісною гіпертрофією передміхурової залози, паралітичною непрохідністю кишечника, закритокутовою глаукомою та іншими подібними станами.

функція печінки. Транзиторне безсимптомне підвищення активності «печінкових» трансаміназ (АЛТ та ACT) найчастіше відзначалося на початку лікування оланзапіном. Слід бути обережними у пацієнтів з підвищеною активністю АЛТ та/або ACT, у пацієнтів з печінковою недостатністю, обмеженим функціональним резервом печінки або у пацієнтів, які отримують лікування потенційно гепатотоксичними препаратами. У разі розвитку гепатиту (у тому числі гепатоцелюлярного, холестатичного або змішаної етіології) препарат Оланзапін-Тева слід відмінити.

Нейтропенія . Слід дотримуватися обережності у пацієнтів з низьким числом лейкоцитів та/або нейтрофілів, пов'язаних з будь-якими причинами, у тому числі з прийомом лікарських препаратів, які викликають нейтропенію, пригніченням функції кісткового мозку, обумовлену супутніми захворюваннями, радіо- або хіміотерапією в анамнезі, або гіпер або мієлопроліферативним захворюванням. Нейтропенія, як правило, виникає при одночасному застосуванні оланзапіну та вальпроєвої кислоти. Застосування оланзапіну у пацієнтів із клозапін-залежною нейтропенією або агранулоцитозом в анамнезі не супроводжувалося рецидивами зазначених розладів.

Синдром відміни . При різкому припиненні прийому препарату Оланзапін-Тева в окремих випадках може розвинутись стан, що супроводжується гострими симптомами: підвищена пітливість, безсоння, тремор, тривожність, нудота і блювання.

Подовження інтервалу QT.У ході клінічних досліджень у пацієнтів, які приймають оланзапін, порівняно з пацієнтами групи плацебо, спостерігалося клінічно значуще подовження інтервалу QTc (інтервал QT, скоригований за Фрідерицією; подовження інтервалу QTcF не менше 500 мс у пацієнтів з вихідним QTcF менше 500 мс) асоціювалося з будь-якими ефектами з боку серцево-судинної системи. Однак, як і при прийомі інших антипсихотичних препаратів, при прийомі препарату Оланзапін-Тева слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з лікарськими препаратами, які подовжують інтервал QT, особливо у похилому віці, у пацієнтів з вродженим синдромом подовженого інтервалу QT, при серцевій застійній недостатності, гіпертрофії міокарда, гіпокаліємії або гіпомагнієміїПід час лікування оланзапіном слід проводити періодичний контроль електрокардіограми.

Тромбоемболія. Повідомлялося про окремі випадки виникнення ВТЕ при прийомі оланзапіну. Причинно-наслідковий зв'язок між ВТЕ та прийомом оланзапіну не встановлено. Однак оскільки пацієнти з шизофренією, поряд з придбаними факторами ризику розвитку ВТЕ, можуть мати всі інші можливі фактори ризику розвитку ВТЕ, наприклад, тривала іммобілізація, необхідно виявляти ці фактори ризику та проводити профілактичні заходи ВТЕ.

Судорожний синдром. Препарат Оланзапін-Тева слід обережно застосовувати у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівку на судомний синдром або фактори ризику, які можуть сприяти зниженню порога судомної активності.

Пізня дискінезія. У порівняльному дослідженні лікування оланзапіном менше 1 року достовірно рідше супроводжувалося розвитком дискінезії, що потребує медикаментозного лікування, ніж лікування галоперидолом. Однак ризик розвитку пізньої дискінезії збільшується при більш тривалому застосуванні оланзапіну. При появі ознак або симптомів пізньої дискінезії необхідно розглянути питання про зниження дози препарату Оланзапін-Тева або його скасування. Симптоми пізньої дискінезії можуть тимчасово посилитись або проявитися навіть після відміни препарату.

Ортостатична гіпотензія. Внаслідок адреноблокуючої дії оланзапін може викликати ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією, непритомністю у процесі первинного підбору дози. Найчастіше ортостатична гіпотензія виникає у пацієнтів похилого віку та при застосуванні інших нейролептиків. Розвиток цих явищ можна мінімізувати більш дробовим титруванням дози та початком терапії з мінімальної дози. При застосуванні препарату Оланзапін-Тева слід контролювати артеріальний тиск, особливо у пацієнтів віком від 65 років. У разі виникнення у пацієнтів важкої ортостатичної гіпотензії необхідно їх попередити, щоб вони не вставали різко і без сторонньої допомоги.

Раптова смерть. Досвід клінічного застосування будь-яких нейролептиків, включаючи оланзапін, виявив подібне, залежне від дози, дворазове збільшення ризику раптової смерті, порівняно з випадками раптової смерті у пацієнтів, які не застосовували нейролептики.

Вплив на центральну нервову систему (ЦНС). Враховуючи характер дії препарату на ЦНС, слід з обережністю застосовувати оланзапін у комбінації з іншими лікарськими препаратами центральної дії та етанолом.

В умовах in vitro оланзапін виявляє антагонізм щодо допамінових рецепторів і, як і інші нейролептики, теоретично може пригнічувати дію леводопи та агоністів допамінових рецепторів.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Слід бути обережними під час застосування препарату Оланзапін-Тева внаслідок можливого розвитку побічних реакцій, які можуть негативно впливати на здатність до керування автотранспортом та виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності

З обережністю слід застосовувати при печінковій недостатності

За рецептом.

Застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), у тому числі з деменцією, пов'язаною з психозом та/або порушеннями поведінки.

У осіб старше 65 років T 1/2 оланзапіну може суттєво подовжуватися, тому середньодобова доза оланзапіну повинна бути нижчою за звичайну.

Протипоказано призначення пацієнтам віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Teva Pharmaceutical Industries Ltd. (Ізраїль)

TEVA KUTNO (Польща)

Страна производства (на момент написания) Польша.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Оланзапин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Оланзапин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Оланзапин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Оланзапин Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 28 шт., Заласта Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 10 мг 28 шт., Заласта Ку-таб таблетки диспергтруемые в полости рта 5 мг 28 шт., Зипрекса Зидис таблетки диспергируемые 10 мг 28 шт., Оланзапин таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Эголанза таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 28 шт., Эголанза таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Заласта таблетки 10 мг 28 шт., Зипрекса таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 28 шт., Оланзапин Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Оланзапин таблетки 10 мг 30 шт., Заласта таблетки 5 мг 28 шт., Зипрекса Зидис таблетки диспергируемые 5 мг 28 шт., Зипрекса таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Оланзапин таблетки 5 мг 30 шт..