Гипосарт таблетки 16 мг 28 шт Цена

Антагонист рецепторов ангиотензина II. Ангиотензин II - основной фермент РААС, принимающий участие в патогенезе артериальной гипертензии, сердечной недостаточности и других сердечно-сосудистых заболеваний.

Кандесартан является селективным антагонистом рецепторов ангиотензина II, подтипа 1 (AT1-рецепторов). Не проявляет свойств агониста (не влияет на АПФ и не приводит к накоплению брадикинина или субстанции Р, не связывается с рецепторами других гормонов, не влияет на состояние ионных каналов, участвующих в регуляции деятельности сердечно-сосудистой системы). В результате блокирования AT1-рецепторов ангиотензина II происходит компенсаторное дозозависимое повышение активности ренина, концентрации ангиотензина I, ангиотензина II и снижение концентрации альдостерона в плазме крови.

Артериальная гипертензия

Прием кандесартана внутрь обеспечивает дозозависимое, плавное снижение АД за счет уменьшения ОПСС без рефлекторного увеличения ЧСС. Нет данных о развитии выраженной артериальной гипотензии после приема первой дозы или о развитии синдрома отмены после прекращения терапии.

Начало антигипертензивного действия после приема первой дозы препарата обычно развивается в течение 2 ч, длительность эффекта - 24 ч. На фоне продолжающейся терапии кандесартаном в фиксированной дозе максимальное снижение АД обычно достигается в течение 4 недель и сохраняется на протяжении всего лечения. Добавление тиазидного диуретика гидрохлоротиазида к кандесартану усиливает его антигипертензивный эффект.

Возраст и пол пациента не влияют на эффективность препарата. Кандесартан увеличивает почечный кровоток и не изменяет или повышает скорость клубочковой фильтрации, тогда как почечное сосудистое сопротивление и фильтрационная фракция снижаются.

Кандесартан оказывает менее выраженный антигипертензивный эффект у пациентов негроидной расы (популяция с преимущественно низкой активностью ренина в плазме крови).

Отсутствуют данные о влиянии кандесартана на прогрессирование диабетической нефропатии. У пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа кандесартан не оказывает негативного влияния на концентрацию глюкозы в крови и липидный профиль.

Сердечная недостаточность

Терапия кандесартаном уменьшает показатель смертности и частоту госпитализации у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) вне зависимости от возраста, пола и сопутствующей терапии, приводит к уменьшению функционального класса ХСН по классификации NYHA.

Кандесартан эффективен у пациентов, принимающих одновременно бета-адреноблокаторы в сочетании с ингибиторами АПФ; при этом эффективность его не зависит от дозы ингибитора АПФ. У пациентов с ХСН и сниженной систолической функцией левого желудочка (фракция выброса левого желудочка (ФВЛЖ) менее 40%) кандесартан уменьшает ОПСС и давление заклинивания в легочных капиллярах.

Таблетки круглі, плоскі, з фаскою з двох сторін, з ділильною ризиком з одного боку та гравіюванням "32" з іншого боку, білого кольору.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 174 мг, крохмаль кукурудзяний – 40 мг, гіпролоза* – 4 мг, гіпролоза** – 4 мг, макрогол 6000 – 5.2 мг, магнію стеарат – 0.8 мг.

14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.

* В'язкість, вода, 25 ° C (5%) 75-150 спз.
** В'язкість, вода, 25 ° C (5%) 1500-3000 спз.

C09CA06 Candesartan

Антагоніст рецепторів ангіотензину II

кандесартану цілексетил

Ангіотензину II рецепторів антагоніст

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ. Ангіотензин II – основний фермент РААС, що бере участь у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань.

Кандесартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II підтипу 1 (AT1-рецепторів). Не виявляє властивостей агоніста (не впливає на АПФ і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не пов'язується з рецепторами інших гормонів, не впливає на стан іонних каналів, що беруть участь у регуляції діяльності серцево-судинної системи). Внаслідок блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.

Артеріальна гіпертензія

Прийом кандесартану всередину забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску за рахунок зменшення ОПСС без рефлекторного збільшення ЧСС. Немає даних про розвиток вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози або розвитку синдрому відміни після припинення терапії.

Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози препарату зазвичай розвивається протягом 2 годин, тривалість ефекту - 24 години. Додавання тіазидного діуретика гідрохлортіазиду до кандесартану посилює його антигіпертензивний ефект.

Вік та стать пацієнта не впливають на ефективність препарату. Кандесартан збільшує нирковий кровотік і не змінює або підвищує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як нирковий судинний опір та фільтраційна фракція знижуються.

Кандесартан має менш виражений антигіпертензивний ефект у пацієнтів негроїдної раси (популяція з переважно низькою активністю реніну в плазмі).

Відсутні дані щодо впливу кандесартану на прогресування діабетичної нефропатії. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу кандесартан не має негативного впливу на концентрацію глюкози в крові та ліпідний профіль.

Серцева недостатність

Терапія кандесартаном зменшує показник смертності та частоту госпіталізації у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) незалежно від віку, статі та супутньої терапії, призводить до зменшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA.

Кандесартан ефективний у пацієнтів, які одночасно приймають бета-адреноблокатори в поєднанні з інгібіторами АПФ; при цьому ефективність його не залежить від дози інгібітору АПФ. У пацієнтів з ХСН та зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) менше 40%) кандесартан зменшує ОПСС та тиск заклинювання у легеневих капілярах.

артеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (ФВЛШ ≤40%) як додаткова терапія до інгібіторів АПФ або при непереносимості інгібіторів АПФ.

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, незалежно від часу їди.

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована початкова та підтримуюча доза препарату Гіпосарт становить 8 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 16 мг на 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів терапії. Максимальна добова доза – 32 мг 1 раз на добу.

Якщо на тлі максимальної добової дози не досягається адекватний контроль артеріального тиску, рекомендується додати до терапії тіазидний діуретик (наприклад, гідрохлортіазид). Це може посилити антигіпертензивний ефект препарату Гіпосарт.

У пацієнтів із ризиком розвитку артеріальної гіпотензії (в т.ч. пацієнтів зі зниженим ОЦК) терапію рекомендується розпочинати з дози 4 мг.

У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня (КК 30-80 мл/хв/1.73 м2), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , початкова доза препарату становить 4 мг. Дозу слід титрувати залежно від терапевтичного ефекту. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня або термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений.

Початкова добова доза препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки легкого та середнього ступеня тяжкості становить 4 мг. Можливе збільшення дози за потреби. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазу відсутній.

Хронічна серцева недостатність

Початкова доза препарату Гіпосарт, що рекомендується, становить 4 мг 1 раз на добу. Збільшення до максимальної добової дози 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння дози з інтервалом не менше ніж 2 тижні.

Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки не потрібна корекція початкової дози препарату.

Безпека та ефективність застосування препарату Гіпосарт у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Супутня терапія

Препарат Гіпосарт можна одночасно застосовувати з іншими препаратами для лікування ХСН, включаючи інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, діуретики, серцеві глікозиди або комбінації цих лікарських засобів.

Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, запаморочення, тахікардія. Описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану цилексетилу), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків.

Лікування: при вираженому зниженні артеріального тиску слід перевести пацієнта в положення лежачи на спині, ноги підняти; далі - провести заходи, створені задля збільшення ОЦК (введення 0.9% розчину натрію хлориду в/в). У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні препарати. Рекомендується проведення симптоматичної терапії під контролем життєво важливих функцій організму. Гемодіаліз неефективний.

Застосування кандесартану одночасно з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Вивчено одночасне застосування кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом; клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не відзначено.

Кандесартан незначною мірою метаболізується в печінці (за допомогою ізоферменту CYP2C9). Не виявлено впливу на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4; ефект щодо інших ізоферментів цитохрому Р450 нині невідомий.

Гіпотензивні засоби потенціюють антигіпертензивний ефект кандесартану. Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що одночасне застосування препарату та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид), препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших засобів, здатних підвищувати концентрацію калію в сироватці крові. наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ були відмічені випадки транзиторного підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвитку токсичних ефектів. Аналогічний ефект можливий при одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецепторів ангіотензину II, що потребує періодичного контролю концентрації літію у сироватці крові при комбінованому застосуванні цих препаратів.

При одночасному застосуванні АРА II та нестероїдних протизапальних засобів, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота в дозі більше 3 г/добу), може зменшуватися антигіпертензивна дія кандесартану.

Як і у випадку з інгібіторами АПФ, одночасне застосування АРА II та нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик зниження функції нирок, аж до розвитку ниркової недостатності, що призводить до гіперкаліємії у пацієнтів з порушенням функції нирок. Ця комбінація повинна застосовуватись з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти мають отримувати достатню кількість рідини; необхідно контролювати функцію нирок на початку терапії та надалі.

Подвійна блокада РААС

Одночасне застосування АРА II з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів.

Препарат Гіпосарт протипоказаний для застосування при вагітності, т.к. він надає прямий вплив на РААС і може викликати порушення розвитку плода (особливо у II та III триместрах вагітності) або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, якщо препарат застосовувався при вагітності.

Відомо, що терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II) може викликати порушення розвитку плода (порушення функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвиток ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія). При встановленні факту вагітності препарат Гіпосарт необхідно відмінити якнайшвидше.

При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну альтернативну терапію.

Невідомо, чи виділяється кандесартан з грудним молоком, але відомо, що він проникає в молоко щурів, що лакують.

Під час лікування препаратом Гіпосарт грудне вигодовування слід припинити. Новонароджені, матері яких приймали при вагітності Гіпосарт, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом через можливість розвитку артеріальної гіпотензії.

Артеріальна гіпертензія

Побічні ефекти в ході клінічних досліджень мали помірний і минущий характер і були порівняні за частотою з групою плацебо. Загальна частота виникнення несприятливих реакцій на фоні прийому кандесартану не залежала від дози препарату та віку пацієнта. Частота випадків припинення терапії у зв'язку з побічними ефектами була подібною при застосуванні кандесартану (3.1%) та плацебо (3.2%).

У ході об'єднаного аналізу даних проведених досліджень повідомлялося про наступні побічні ефекти, що часто (>1/100) зустрічалися на фоні прийому кандесартану. Описані несприятливі реакції спостерігалися із частотою хоча б на 1% більше, ніж у групі плацебо. За цим визначенням найчастіше відзначали запаморочення/вертиго, слабкість, біль голови та респіраторні інфекції.

Нижче представлені побічні ефекти, зазначені у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні.

Частота побічних реакцій представлена в наступній градації: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – респіраторні інфекції.

З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія.

З боку нервової системи: часто – запаморочення/вертиго, біль голови.

З боку дихальної системи: дуже рідко – кашель.

З боку травної системи: дуже рідко – нудота; частота невідома – діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів, порушення функції печінки або гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри.

З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині; дуже рідко – артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних до пацієнтів.

Інші: часто – слабкість.

Лабораторні показники

У цілому нині при застосуванні кандесартану був відзначено клінічно значимих змін стандартних лабораторних показників. Як і при застосуванні інших засобів, що впливають або діють на РААС, може спостерігатись невелике зниження рівня гемоглобіну.

Спостерігалося збільшення концентрації креатиніну та сечовини, збільшення вмісту калію та зменшення вмісту натрію. Підвищення активності АЛТ було відзначено дещо частіше при застосуванні кандесартану порівняно з плацебо (1.3% проти 0.5%). При застосуванні кандесартану зазвичай не потрібно регулярно контролювати лабораторні показники. Однак у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується періодично контролювати вміст калію та креатиніну у сироватці крові.

Хронічна серцева недостатність

Побічні реакції, виявлені на фоні застосування кандесартану у пацієнтів із серцевою недостатністю, відповідали фармакологічним властивостям препарату та залежали від стану пацієнта. У ході клінічних досліджень CHARM проводилося порівняння кандесартану в дозах до 32 мг (n=3803) з плацебо (n=3796), 21% пацієнтів із групи, що отримувала кандесартан, та 16.1% пацієнтів із групи, яка отримувала плацебо, припинили лікування через виникнення побічних реакцій. Найпоширенішими побічними ефектами були гіперкаліємія, виражене зниження артеріального тиску і порушення функції нирок. Ці явища були більш частими у пацієнтів старше 70 років, у пацієнтів з цукровим діабетом або інших препаратів, що впливають на РААС, зокрема, інгібітори АПФ та/або спіронолактон.

Нижче представлені побічні ефекти, зазначені у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні.

З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

З боку обміну речовин: часто – гіперкаліємія; дуже рідко – гіпонатріємія.

З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови.

З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску.

З боку дихальної системи: дуже рідко – кашель.

З боку травної системи: дуже рідко – нудота; частота невідома – діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів, порушення функції печінки або гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри.

З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у пацієнтів із схильністю.

Інші: дуже рідко – слабкість.

Лабораторні показники: підвищення концентрації креатиніну та сечовини, підвищення вмісту калію. Рекомендується контролювати концентрацію креатиніну та вміст калію у сироватці крові.

підвищена чутливість до кандесартану або інших компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; вагітність; період грудного вигодовування; ;одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла);одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

З обережністю: тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв), гемодіаліз, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, гемодинамічно значущий стеноз аортального та/або мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП) цереброваскулярні порушення ішемічного генезу та ІХС, гіперкаліємія у пацієнтів зі зниженим ОЦК, проведення загальної анестезії та хірургічних втручань (ризик розвитку артеріальної гіпотензії внаслідок блокади РААС), первинний гіперальдостеронізм.

Етнічні особливості

Антигіпертензивний ефект кандесартану у пацієнтів негроїдної раси менш виражений у порівнянні з пацієнтами інших рас, у зв'язку з чим найчастіше потрібне збільшення дози препарату Гіпосарт, а також поєднання з іншими гіпотензивними засобами.

Порушення функції нирок

Досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або у термінальній стадії ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений. У таких пацієнтів необхідний ретельний вибір дози препарату Гіпосарт під суворим контролем артеріального тиску.

У пацієнтів з ХСН, особливо у віці старше 75 років, та у пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно періодично контролювати функцію нирок. У період добору дози препарату Гіпосарт рекомендується контролювати концентрацію креатиніну та калію у сироватці крові.

Комбінована терапія з інгібітором АПФ при ХСН

При застосуванні препарату Гіпосарт у комбінації з інгібітором АПФ може зростати ризик розвитку побічних ефектів: порушення функції нирок та гіперкаліємія. У цих випадках необхідне ретельне спостереження та контроль відповідних лабораторних показників.

Гемодіаліз

Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади AT1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідний контроль артеріального тиску та індивідуальний підбір дози препарату Гіпосарт.

Стеноз ниркової артерії

Препарати, що впливають на РААС, наприклад, інгібітори АПФ, можуть викликати гіперурикемію та гіперкреатинінемію у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічний ефект може розвинутись при застосуванні АРА II.

Трансплантація нирки

Досвід застосування препарату у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Артеріальна гіпотензія

У пацієнтів з ХСН, які отримують препарат Гіпосарт, може розвинутись артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів зі зниженим ОЦК, наприклад, які отримують діуретики у високих дозах. На початку терапії необхідно бути обережними і при необхідності компенсувати ОЦК.

Загальна анестезія/хірургічні втручання

При проведенні хірургічних втручань під загальною анестезією у пацієнтів, які приймають АРА II, може розвинутись гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко артеріальна гіпотензія може бути вираженою і вимагати внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.

Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП

Препарат Гіпосарт необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з гемодинамічно значущим стенозом аортального та/або мітрального клапанів або ГОКМП.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом є резистентними до антигіпертензивних препаратів, що впливають на РААС, тому таким пацієнтам застосування препарату Гіпосарт не рекомендується.

Гіперкаліємія

Одночасне застосування препарату Гіпосарт та калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших засобів, здатних підвищувати концентрацію калію у сироватці (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають Гіпосарт. На тлі терапії препаратом Гіпосарт у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль концентрації калію в сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид).

Загальні

Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою декомпенсованою ХСН або супутнім захворюванням нирок, у т.ч. однобічний стеноз ниркової артерії), терапія іншими препаратами, що впливають на РААС, може супроводжуватися гіпотензії, азотемії, олігурії та рідше - гострої ниркової недостатністю. Це не можна виключити і для антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ІХС або цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Подвійна блокада РААС при застосуванні препаратів, що містять аліскірен

Не рекомендується подвійна блокада РААС шляхом одночасного застосування кандесартану та аліскірену, зважаючи на збільшення ризику розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок.

Одночасне застосування АРА II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування АРА II з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Вплив препарату Гіпосарт на здатність до керування автотранспортом та роботи зі складними механізмами не вивчався, але фармакодинамічні властивості препарату вказують на те, що такого впливу немає. Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з ризиком розвитку запаморочення.

З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції нирок тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки, стані після трансплантації нирки.

Протипоказане застосування препарату при порушеннях функції печінки тяжкого ступеня та/або холестазу.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнтам похилого віку не потрібна корекція початкової дози препарату.

Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Pharmaceutical Works POLPHARMA SA (Польща)

Страна производства (на момент написания) Польша.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Гипосарт таблетки 16 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Гипосарт таблетки 16 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Гипосарт таблетки 16 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ордисс таблетки 8 мг 30 шт., Ордисс таблетки 16 мг 30 шт., Атаканд таблетки 16 мг 28 шт., Гипосарт таблетки 8мг 28 шт., Атаканд таблетка 32 мг 28 шт., Атаканд таблетки 8 мг 28 шт., Кандесартан-СЗ таблетки 32 мг 28 шт., Кандесартан-СЗ таблетки 16 мг 28 шт., Ордисс таблетки 32 мг 30 шт., Кандекор таблетки 16 мг 28 шт., Ангиаканд таблетки 8 мг 28 шт., Ангиаканд таблетки 16 мг 28 шт..