Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт Цена
-
Страна:Хорватия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:50 мг
-
В упаковке:1 шт.
Силденафил применяется для лечения эректильной дисфункции, восстанавливает в условиях сексуальной стимуляции нарушенную эректильную функцию путем увеличения кровотока в половом члене.
Физиологический механизм эрекции включает высвобождение оксида азота (NO) в пещеристом теле вследствие полового возбуждения. NO активирует фермент гуанилатциклазу, что приводит к повышению концентрации циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ). В свою очередь, цГМФ вызывает расслабление гладких мышц кровеносных сосудов и, соответственно, приток крови в пещеристое тело полового члена.
Силденафил представляет собой селективный ингибитор цГМФ-специфической ФДЭ5, которая вызывает распад цГМФ в пещеристом теле полового члена. Он не оказывает прямое расслабляющее действие на гладкие мышцы пещеристого тела, но усиливает расслабляющий эффект оксида азота на эту ткань и увеличивает кровоток в половом члене. При активации цепи NO-цГМФ, наблюдающейся при сексуальной стимуляции, угнетение ФДЭ5 приводит к увеличению цГМФ в пещеристом теле. Фармакологический эффект достигается только при наличии сексуальной стимуляции.
Активность силденафила в отношении ФДЭ5 превосходит активность в отношении других известных изоферментов фосфодиэстеразы: ФДЭ6 - в 10 раз; ФДЭ1 - более чем в 80 раз; ФДЭ2-ФДЭ4, ФДЭ7-ФДЭ11 - более чем в 700 раз. Силденафил в 4000 раз более селективен в отношении ФДЭ5, по сравнению с ФДЭ3, что имеет большое значение, поскольку ФДЭ3 является одним из ключевых ферментов регуляции сократимости миокарда.
Силденафил обладает легким и кратковременным гипотензивным действием, в большинстве случаев не имеющим клинического проявления при приеме в рекомендованных дозах. Гипотензивное действие связано с вазодилатирующим эффектом силденафила из-за повышения содержания цГМФ в гладкомышечной оболочке сосудов.
Клинические данные
Кардиологические исследования
Применение силденафила в дозах до 100 мг не приводило к клинически значимым изменениям ЭКГ у здоровых добровольцев. Максимальное снижение систолического давления в положении лежа после приема силденафила в дозе 100 мг составило 8.3 мм рт. ст., а диастолического давления - 5.3 мм рт. ст. Более выраженное, но также преходящее влияние на АД отмечалось у пациентов, принимавших нитраты.
В исследовании гемодинамического эффекта силденафила в однократной дозе 100 мг у 14 пациентов с тяжелой ИБС (более чем у 70% пациентов был стеноз, по крайней мере, одной коронарной артерии), систолическое и диастолическое давление в состоянии покоя уменьшалось на 7% и 6%, соответственно, а легочное систолическое давление снижалось на 9%. Силденафил не влиял на сердечный выброс и не нарушал кровоток в стенозированных коронарных артериях, а также приводил к увеличению (примерно на 13%) аденозин-индуцированного коронарного потока как в стенозированных, так и в интактных коронарных артериях.
В двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании 144 пациента с эректильной дисфункцией и стабильной стенокардией, принимающих антиангинальные препараты (кроме нитратов), выполняли физические упражнения до того момента, когда выраженность симптомов стенокардии уменьшилась. Продолжительность выполнения упражнения была достоверно больше (19.9 сек; 0.9-38.9 сек) у пациентов, принимавших силденафил в однократной дозе 100 мг по сравнению с пациентами, получавшими плацебо. В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании изучали эффект переменной дозы силденафила (до 100 мг) у мужчин (n=568) с эректильной дисфункцией и артериальной гипертензией, принимающих более двух антигипертензивных препаратов. Силденафил улучшил эрекцию у 71% мужчин по сравнению с 18% в группе плацебо. Частота неблагоприятных эффектов была сравнима с таковой в других группах пациентов, так же как у лиц, принимающих более трех антигипертензивных препаратов.
Исследования зрительных нарушений
У некоторых пациентов через 1 час после приема силденафила в дозе 100 мг с помощью теста Фарнсворта-Мунселя 100 выявлено легкое и преходящее нарушение способности различать оттенки цвета (синего/зеленого). Через 2 ч после приема препарата эти изменения отсутствовали. Считается, что нарушение цветового зрения вызывается ингибированием ФДЭ6, которая участвует в процессе передачи света в сетчатке глаза. Силденафил не оказывал влияния на остроту зрения, восприятие контрастности, электроретинограмму, внутриглазное давление или диаметр зрачка.
В плацебо-контролируемом перекрестном исследовании пациентов с доказанной ранневозрастной макулярной дегенерацией (n=9) силденафил в однократной дозе 100 мг переносился хорошо. Не было выявлено никаких клинически значимых изменений зрения, оцениваемых по специальным визуальным тестам (острота зрения, решетка Амслера, цветовое восприятие, моделирование прохождения цвета, периметр Хэмфри и фотострес).
Эффективность
Эффективность и безопасность силденафила оценивали в 21 рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании продолжительностью до 6 месяцев у 3000 пациентов в возрасте от 19 до 87 лет с эректильной дисфункцией различной этиологии (органической, психогенной или смешанной). Эффективность препарата оценивали глобально с использованием дневника эрекции, международного индекса эректильной функции (валидированный опросник о состоянии сексуальной функции) и опроса партнера. Эффективность силденафила, определенная как способность достигать и поддерживать эрекцию, достаточную для удовлетворительного полового акта, была продемонстрирована во всех проведенных исследованиях и была подтверждена в долгосрочных исследованиях продолжительностью 1 год. В исследованиях с применением фиксированной дозы соотношение пациентов, сообщивших, что терапия улучшила их эрекцию, составляло: 62% (доза силденафила 25 мг), 74% (доза силденафила 50 мг) и 82% (доза силденафила 100 мг) по сравнению с 25% в группе плацебо. Анализ международного индекса эректильной функции показал, что дополнительно к улучшению эрекции лечение силденафилом также повышало качество оргазма, позволяло достичь удовлетворения от полового акта и общего удовлетворения.
Согласно обобщенным данным, среди пациентов, сообщивших об улучшении эрекции при лечении силденафилом, были 59% больных сахарным диабетом, 43% пациентов, перенесших радикальную простатэктомию, и 83% пациентов с повреждениями спинного мозга (против 16%, 15% и 12% в группе плацебо, соответственно).
Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 25 мг: 1 або 4 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 50 мг: 1 або 4 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 100 мг: 1 або 4 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, овальні, двоопуклі, з ризиком з обох боків.
1 таб. | |
силденафілу цитрат | 140.48 мг, |
що відповідає змісту силденафілу | 100 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна - 411.52 мг, кроскармелоза натрію - 21 мг, гіпоролоза - 18 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 3 мг, магнію стеарат - 6 мг.
Склад плівкової оболонки: Опадрай II 31F58914 білий (гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е171), макрогол-4000, натрію цитрат) – 23.82 мг, індигокармін (E132) – 0.18 мг.
1 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
4 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
G04BE03 Sildenafil
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Препарат для лікування еректильної дисфункції. Інгібітор ФДЕ5
Діюча речовина
силденафіл
Фармако-терапевтична група
Засіб лікування еректильної дисфункції, ФДЕ-5 інгібітор
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Силденафіл застосовується для лікування еректильної дисфункції, відновлює в умовах сексуальної стимуляції порушену еректильну функцію шляхом збільшення кровотоку у статевому члені.
Фізіологічний механізм ерекції включає вивільнення оксиду азоту (NO) у печеристому тілі внаслідок статевого збудження. NO активує фермент гуанілатциклазу, що призводить до підвищення концентрації циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). У свою чергу, цГМФ викликає розслаблення гладких м'язів кровоносних судин і, відповідно, надходження крові в печеристе тіло статевого члена.
Силденафіл є селективним інгібітором цГМФ-специфічної ФДЕ5, що викликає розпад цГМФ у печеристому тілі статевого члена. Він не має прямої розслаблюючої дії на гладкі м'язи печеристого тіла, але посилює розслаблюючий ефект оксиду азоту на цю тканину і збільшує кровотік у статевому члені. При активації ланцюга NO-цГМФ, що спостерігається при сексуальній стимуляції, пригнічення ФДЕ5 призводить до збільшення цГМФ у печеристому тілі. Фармакологічний ефект досягається лише за наявності сексуальної стимуляції.
Активність силденафілу щодо ФДЕ5 перевершує активність щодо інших відомих ізоферментів фосфодіестерази: ФДЕ6 – у 10 разів; ФДЕ1 - більш ніж 80 раз; ФДЕ2-ФДЕ4, ФДЕ7-ФДЕ11 - більш ніж у 700 разів. Силденафіл у 4000 разів більш селективний щодо ФДЕ5 порівняно з ФДЕ3, що має велике значення, оскільки ФДЕ3 є одним із ключових ферментів регуляції скоротливості міокарда.
Силденафіл має легку і короткочасну гіпотензивну дію, що у більшості випадків не має клінічного прояву при прийомі в рекомендованих дозах. Гіпотензивна дія пов'язана з вазодилатуючим ефектом силденафілу через підвищення вмісту цГМФ у гладком'язовій оболонці судин.
Клінічні дані
Кардіологічні дослідження
Застосування силденафілу в дозах до 100 мг не призводило до клінічно значимих змін ЕКГ у здорових добровольців. Максимальне зниження тиску систоли в положенні лежачи після прийому силденафілу в дозі 100 мг склало 8.3 мм рт. ст., а діастолічного тиску – 5.3 мм рт. ст. Більш виражений, але також скороминущий вплив на артеріальний тиск відзначався у пацієнтів, які приймали нітрати.
У дослідженні гемодинамічного ефекту силденафілу в одноразовій дозі 100 мг у 14 пацієнтів з тяжкою ІХС (більш ніж у 70% пацієнтів був стеноз, принаймні однієї коронарної артерії), систолічний і діастолічний тиск у стані спокою зменшувався на 7% і 6%, відповідно, а легеневий систолічний тиск знижувався на 9%. Силденафіл не впливав на серцевий викид і не порушував кровообіг у стенозованих коронарних артеріях, а також приводив до збільшення (приблизно на 13%) аденозин-індукованого коронарного потоку як у стенозованих, так і в інтактних коронарних артеріях.
У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 144 пацієнти з еректильною дисфункцією та стабільною стенокардією, які приймають антиангінальні препарати (крім нітратів), виконували фізичні вправи до того моменту, коли вираженість симптомів стенокардії зменшилася. Тривалість виконання вправи була достовірно більшою (19.9 сек; 0.9-38.9 сек) у пацієнтів, які приймали силденафіл в одноразовій дозі 100 мг порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні вивчали ефект змінної дози силденафілу (до 100 мг) у чоловіків (n=568) з еректильною дисфункцією та артеріальною гіпертензією, які приймають більше двох антигіпертензивних препаратів. Силденафіл покращив ерекцію у 71% чоловіків у порівнянні з 18% у групі плацебо.Частота несприятливих ефектів була порівнянна з такою в інших групах пацієнтів, як і в осіб, які приймають більше трьох антигіпертензивних препаратів.
Дослідження зорових порушень
У деяких пацієнтів через 1 годину після прийому силденафілу в дозі 100 мг за допомогою тесту Фарнсворта-Мунселя 100 виявлено легке та минуще порушення здатності розрізняти відтінки кольору (синього/зеленого). Через 2 години після прийому препарату ці зміни були відсутні. Вважається, що порушення колірного зору викликає інгібування ФДЕ6, яка бере участь у процесі передачі світла в сітківці ока. Силденафіл не впливав на гостроту зору, сприйняття контрастності, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці.
У плацебо-контрольованому перехресному дослідженні пацієнтів з доведеною ранньою макулярною дегенерацією (n=9) силденафіл в одноразовій дозі 100 мг переносився добре. Не було виявлено жодних клінічно значущих змін зору, що оцінюються за спеціальними візуальними тестами (гострота зору, грати Амслера, колірне сприйняття, моделювання проходження кольору, периметр Хемфрі та фотострес).
Ефективність
Ефективність та безпеку силденафілу оцінювали у 21 рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні тривалістю до 6 місяців у 3000 пацієнтів віком від 19 до 87 років з еректильною дисфункцією різної етіології (органічної, психогенної чи змішаної). Ефективність препарату оцінювали глобально з використанням щоденника ерекції, міжнародного індексу еректильної функції (валідований опитувальник про стан сексуальної функції) та опитування партнера. Ефективність силденафілу, визначена як здатність досягати та підтримувати ерекцію, достатню для задовільного статевого акту, була продемонстрована у всіх проведених дослідженнях та була підтверджена у довгострокових дослідженнях тривалістю 1 рік. У дослідженнях із застосуванням фіксованої дози співвідношення пацієнтів, які повідомили,що терапія покращила їх ерекцію, становило: 62% (доза силденафілу 25 мг), 74% (доза силденафілу 50 мг) та 82% (доза силденафілу 100 мг) порівняно з 25% у групі плацебо. Аналіз міжнародного індексу еректильної функції показав, що додатково покращення ерекції лікування силденафілом також підвищувало якість оргазму, дозволяло досягти задоволення від статевого акту та загального задоволення.
Згідно з узагальненими даними, серед пацієнтів, які повідомили про поліпшення ерекції при лікуванні силденафілом, були 59% хворих на цукровий діабет, 43% пацієнтів, які перенесли радикальну простатектомію, та 83% пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку (проти 16%, 15% та 12% у групі плацебо, відповідно).
Показання лікування еректильної дисфункції, що характеризується нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньою для задовільного статевого акту.
Ефективний лише за сексуальної стимуляції.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо.
Рекомендована доза для більшості дорослих пацієнтів становить 50 мг приблизно за 1 годину до сексуальної активності. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг.
Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Максимальна рекомендована кратність застосування – 1 раз на добу.
У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.
Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня (КК 30-80 мл/хв) корекція дози не потрібна. Для пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК<30 мл/хв) дозу силденафілу слід зменшити до 25 мг.
Оскільки виведення силденафілу порушується у пацієнтів із пошкодженням печінки (зокрема, при цирозі ), дозу препарату слід зменшити до 25 мг.
Спільне застосування з іншими лікарськими засобами
Спільне застосування з ритонавіром не рекомендується. У будь-якому випадку, максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг, а кратність застосування 1 раз на 48 год.
При сумісному застосуванні з інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 (еритроміцин, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол) початкова доза силденафілу повинна становити 25 мг.
Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які приймають альфа-адреноблокатори, прийом силденафілу слід розпочинати лише після досягнення стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід розглянути доцільність зниження початкової дози силденафілу.
Передозування
Симптоми: при одноразовому прийомі препарату в дозі до 800 мг небажані реакції (головний біль, припливи, запаморочення, диспепсія, закладеність носа, порушення зору) були виражені сильніше і зустрічалися частіше, ніж при звичайних дозах; дози до 200 мг збільшують частоту, але не виразність небажаних реакцій.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Гемодіаліз неефективний.
Лікарська взаємодія
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику силденафілу
Метаболізм силденафілу відбувається в основному під дією ізоферментів цитохрому CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9, тому інгібітори цих ізоферментів можуть зменшити кліренс силденафілу, а індуктори відповідно збільшити кліренс силденафілу. Відзначено зниження кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту цитохрому CYP3A4 (кетоконазол, еритроміцин, циметидин).
Циметидин (800 мг), неспецифічний інгібітор ізоферменту цитохрому CYP3A4, при сумісному прийомі з силденафілом (50 мг) спричиняє підвищення концентрації силденафілу в плазмі на 56%.
Одноразовий прийом силденафілу в дозі 100 мг разом з еритроміцином (500 мг/добу на 2 прийоми протягом 5 днів), помірним інгібітором ізоферменту цитохрому CYP3A4, на тлі досягнення постійної концентрації еритроміцину в плазмі крові, призводить до збільшення AUC сил 2
При сумісному прийомі силденафілу (одноразово 100 мг) і саквінавіру (1200 мг/добу на 3 прийоми), інгібітору ВІЛ-протеази та ізоферменту цитохрому CYP3A4 на тлі досягнення рівноважної концентрації саквінавіру в плазмі крові C max силденафіл 210%. Силденафіл не впливає на фармакокінетику саквінавіру.
Більш сильні інгібітори ізоферменту цитохрому CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, можуть викликати і більш виражені зміни фармакокінетики силденафілу.
Одновременное применение силденафила (однократно 100 мг) и ритонавира (по 500 мг 2 раза/сут), ингибитора ВИЧ-протеазы и сильного ингибитора цитохрома Р450, на фоне достижения постоянной концентрации ритонавира в плазме крови приводит к увеличению C max силденафила на 300% (в 4 рази), AUC на 1000% (в 11 разів). Через 24 години концентрація силденафілу в плазмі становить близько 200 нг/мл (після одноразового застосування одного силденафілу - 5 нг/мл).
Це узгоджується з впливом ритонавір на широкий діапазон субстратів цитохрому Р450. Силденафіл не впливає на фармакокінетику ритонавіру. Враховуючи ці дані, одночасний прийом ритонавіру та силденафілу не рекомендується. У будь-якому випадку, максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин.
Якщо силденафіл приймають у рекомендованих дозах пацієнти, які отримують одночасно сильні інгібітори ізоферменту цитохрому CYP3A4, то C max вільного силденафілу не перевищує 200 нМ/мл, і силденафіл добре переноситься.
Одноразовий прийом антациду (магнію гідроксиду/алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.
У дослідженні за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні антагоніста ендотелінових рецепторів бозентану (індуктор ізоферменту CYP3A4 (помірний), CYP2С9 і, можливо, CYP2С19) у рівноважній концентрації (125 мг 2 рази/добу) і силденафілу в0 сут) відзначалося зниження AUC і C max силденафілу на 62.6% та 52.4% відповідно. Силденафіл збільшував AUC та C max бозентана на 49.8% та 42% відповідно.
Передбачається, що одночасне застосування силденафілу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як рифампіцин, може призвести до збільшення концентрації силденафілу в плазмі крові.
Інгібітори ізоферменту цитохрому CYP2C9 (толбутамід, варфарин), ізоферменту цитохрому CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазидні та тіазидоподібні діуретики, инга.
Азитроміцин (500 мг/добу протягом 3 днів) не впливає на AUC, C max , Т max , константу швидкості виведення та T 1/2 силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Вплив силденафілу на інші лікарські препарати
Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів цитохрому Р450 - 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 3А4 (ІЧ 50 >150 мкмоль). При прийомі силденафілу в дозах, що його рекомендуються, його C max становить близько 1 мкмоль, тому малоймовірно, що силденафіл може вплинути на кліренс субстратів цих ізоферментів.
Силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів як при тривалому застосуванні останніх, так і при їх застосуванні за гострими показаннями. У зв'язку з цим застосування силденафілу у поєднанні з нітратами або донаторами оксиду азоту протипоказано.
При одночасному прийомі альфа-адреноблокатора доксазозину (4 мг та 8 мг) та силденафілу (25 мг, 50 мг та 100 мг) у пацієнтів з доброякісною гіперплазією простати зі стабільною гемодинамікою середнє додаткове зниження систолічного/діастолічного АТ у положенні лежачи на спині. 7 мм рт. ст., 9/5 мм рт.ст. та 8/4 мм рт.ст. відповідно, а в положенні стоячи – 6/6 мм рт.ст., 11/4 мм рт. ст. та 4/5 мм рт. ст. відповідно. Повідомляється про поодинокі випадки розвитку у таких пацієнтів симптоматичної постуральної гіпотензії, що виявлялася у вигляді запаморочення (без непритомності). В окремих чутливих пацієнтів, які отримують альфа-адреноблокатори, одночасне застосування силденафілу може призвести до симптоматичної гіпотензії.
Ознаки значної взаємодії з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), які метаболізуються ізоферментом цитохрому CYP2C9, не виявлено.
Силденафіл (100 мг) не впливає на фармакокінетику інгібітору ВІЛ-протеази, саквінавіру, що є субстратом ізоферменту цитохрому CYP3A4, при їхній постійній концентрації в плазмі крові.
Одночасне застосування силденафілу в рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводить до підвищення AUC та C max бозентану (125 мг 2 рази на добу) на 49.8% та 42% відповідно.
Силденафіл (50 мг) не викликає додаткового збільшення часу кровотечі при прийомі ацетилсаліцилової кислоти (150 мг).
Силденафіл (50 мг) не посилює гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців при C max етанолу в плазмі в середньому 0.08% (80 мг/дл).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією ознак взаємодії силденафілу (100 мг) з амлодипіном не виявлено. Середнє додаткове зниження артеріального тиску в положенні лежачи становить 8 мм рт.ст. (систолічний) та 7 мм рт.ст. (діастолічний). Застосування силденафілу у поєднанні з гіпотензивними засобами не призводить до додаткових побічних ефектів.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
За зареєстрованим показанням препарат не призначений для застосування у жінок.
Побічна дія
Найбільш частими побічними ефектами були біль голови і "припливи".
Зазвичай побічні ефекти силденафілу слабко або помірно виражені і мають тимчасовий характер.
У дослідженнях із застосуванням фіксованої дози показано, що частота деяких небажаних явищ підвищується із збільшенням дози.
Частота небажаних реакцій представлена за такою класифікацією: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%), частота невідома (неможливо визначити з урахуванням наявних даних).
З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості (в т.ч. висипання на шкірі), алергічні реакції.
З боку органу зору: часто - затуманювання зору, порушення зору, ціанопсія; нечасто - біль в очах, фотофобія, фотопсія, хроматопсія, почервоніння очей/ін'єкції склер, зміна яскравості світлосприйняття, мідріаз, кон'юнктивіт, крововилив у тканині ока, катаракта, порушення роботи слізного апарату; рідко – набряк повік та прилеглих тканин, відчуття сухості в очах, наявність райдужних кіл у полі зору навколо джерела світла, підвищена стомлюваність очей, бачення предметів у жовтому світлі (ксантопсія), бачення предметів у червоному кольорі (еритропсія), гіперемія кон'юнктиви, подразнення слизу оболонки очей, неприємне відчуття у власних очах; частота невідома - неартеріїтна передня ішемічна невропатія зорового нерва, оклюзія вен сітківки, дефект полів зору, диплопія*, тимчасова втрата зору або зниження гостроти зору, підвищення внутрішньоочного тиску,набряк сітківки, захворювання судин сітківки, відшарування склоподібного тіла/вітреальна тракція.
З боку органу слуху: нечасто – раптове зниження або втрата слуху, шум у вухах, біль у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто – "припливи"; нечасто – тахікардія, відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску, збільшення ЧСС, нестабільна стенокардія, AV-блокада, інфаркт міокарда, тромбоз судин головного мозку, зупинка серця, серцева недостатність, відхилення у показаннях ЕКГ, кардіоміопатія; рідко – фібриляція передсердь, раптова серцева смерть, шлуночкова аритмія.
З боку системи кровотворення: нечасто – анемія, лейкопенія.
З боку обміну речовин: нечасто – відчуття спраги, набряки, подагра, некомпенсований цукровий діабет, гіперглікемія, периферичні набряки, гіперурикемія, гіпоглікемія, гіпернатріємія.
З боку дихальної системи: часто – закладеність носа; нечасто - носова кровотеча, риніт, астма, диспное, ларингіт, фарингіт, синусит, бронхіт, збільшення обсягу відокремлюваного мокротиння, посилення кашлю; рідко – почуття стиснення у горлі, сухість слизової оболонки порожнини носа, набряк слизової оболонки носа.
З боку травної системи: часто – нудота, диспепсія; нечасто - блювання, сухість слизової оболонки порожнини рота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у ділянці живота, глосит, гінгівіт, коліт, дисфагія, гастрит, гастроентерит, езофагіт, стоматит, відхилення печінкових функціональних тестів від норми; рідко – гіпестезія слизової оболонки порожнини рота.
З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині; нечасто – міалгія, біль у кінцівках, артрит, артроз, розрив сухожилля, теносиновіт, біль у кістках, міастенія, синовіт.
З боку сечовидільної системи: нечасто – цистит, ніктурія, нетримання сечі, гематурія.
З боку статевої системи: нечасто – збільшення грудних залоз, порушення еякуляції, набряк геніталій, аноргазмія, гематоспермія, ушкодження тканин статевого члена; рідко - пролонгована ерекція та/або пріапізм.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення; нечасто – сонливість, мігрень, атаксія, гіпертонус, невралгія, невропатія, парестезія, тремор, вертиго, симптоми депресії, безсоння, незвичайні сновидіння, підвищення рефлексів, гіпестезія; рідко - судоми *, повторні судоми *, непритомність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип, кропив'янка, простий герпес, свербіж шкіри, підвищене потовиділення, виразка шкіри, контактний дерматит, ексфоліативний дерматит, реакція фоточутливості; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Інші: нечасто – відчуття жару, набряк обличчя, шок, реакція фоточутливості, астенія, підвищена стомлюваність, біль різної локалізації, озноб, випадкові падіння, біль у ділянці грудної клітки, випадкові травми; рідко – дратівливість.
* Побічні ефекти, виявлені під час постмаркетингових досліджень.
При застосуванні силденафілу в дозах, що перевищували рекомендовані, небажані явища були подібними до зазначених вище, але зазвичай зустрічалися частіше.
Протипоказання до застосування підвищена чутливість до силденафілу або будь-якого іншого компонента препарату; одночасний прийом донаторів оксиду азоту або органічних нітратів або нітратів у будь-яких лікарських формах; одночасний прийом ритонавіру; пацієнтам, котрим сексуальна активність небажана, зокрема. з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність, що загрожують життю аритмії; спільне застосування зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат (оскільки це може призводити до симптоматичної артеріальної гіпотензії); артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), артеріальна гіпертензія (АТ більше 170/100 мм рт. ст.), нещодавно перенесені порушення мозкового кровообігу або інфаркт міокарда; пацієнтам із втратою зору на одне око внаслідок передньої ішемічної оптичної невропатії неартеріального генезу (незалежно від того, чи це сталося внаслідок прийому інгібітору ФДЕ5 чи ні); спадкові дегенеративні захворювання сітківки, зокрема. пігментний ретиніт (менша частина таких пацієнтів має генетичне захворювання ФДЕ сітківки); тяжка печінкова недостатність; жіноча стать; вік до 18 років; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; Безпека та ефективність силденафіалу при сумісному застосуванні з іншими засобами лікування порушень ерекції не вивчалися, тому застосування подібних комбінацій не рекомендується (див. розділ "Особливі вказівки").
З обережністю: анатомічна деформація статевого члена (ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні); захворювання, що сприяють розвитку приапізму (серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома, лейкоз, тромбоцитемія); захворювання, що супроводжуються кровотечею; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; порушення функції печінки; тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); пацієнти з епізодом розвитку передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва в анамнезі; одночасний прийом альфа-адреноблокаторів.
особливі вказівки
Для діагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез та провести ретельне фізикальне обстеження.
Засоби лікування еректильної дисфункції повинні застосовуватися з обережністю у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (ангуляція, кавернозний фіброз, хвороба Пейроні), або у пацієнтів з факторами ризику розвитку приапізму (серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома).
У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки розвитку тривалої ерекції та пріапізму. У разі збереження ерекції понад 4 години слід звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не проведена вчасно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції.
Препарати, призначені на лікування порушень ерекції, не слід застосовувати у чоловіків, котрим сексуальна активність небажана. Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серця, тому перед початком будь-якої терапії щодо порушень ерекції лікаря слід направити пацієнта на обстеження стану серцево-судинної системи. Сексуальна активність небажана у пацієнтів із серцевою недостатністю, нестабільною стенокардією, перенесеним протягом останніх 6 місяців інфарктом міокарда або інсультом, життєзагрозливими аритміями, артеріальною гіпертензією (АТ понад 170/100 мм рт.ст.) або гіпотензією (АТ менше 90/5). ст.). Прийом силденафілу таких пацієнтів протипоказаний. У клінічних дослідженнях показано відсутність відмінностей у частоті розвитку інфаркту міокарда (1.1 на 100 осіб на рік) або частоті смертності від серцево-судинних захворювань (0.3 на 100 осіб на рік) у пацієнтів, які отримували силденафіл, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо.
Серцево-судинні ускладнення
В ході постмаркетингового застосування силденафілу для лікування еректильної дисфункції повідомлялося про такі небажані явища, як тяжкі серцево-судинні ускладнення (в т.ч. інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть, шлуночкова аритмія, геморагічний інсульт, транзи гіпотензія), які мали тимчасовий зв'язок із застосуванням силденафілу. Більшість цих пацієнтів (але не всі) мали фактори ризику серцево-судинних ускладнень. Багато із зазначених небажаних явищ спостерігалися невдовзі після сексуальної активності і деякі з них відзначалися після прийому силденафілу без подальшої сексуальної активності. Неможливо встановити наявність прямого зв'язку між небажаними явищами, що відзначалися, і зазначеними або іншими факторами.
Артеріальна гіпотензія
Силденафіл має системну вазодилатуючу дію, що призводить до скороминучого зниження АТ, що не є клінічно значущим явищем і не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів. Тим не менш, до застосування силденафілу лікар повинен оцінити ризик розвитку можливих небажаних проявів вазодилатуючої дії у пацієнтів із відповідними захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена сприйнятливість до вазодилататорів спостерігається у пацієнтів з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка серця (стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія), а також з синдромом множинної системної атрофії, що рідко зустрічається, що виявляється важким порушенням регуляції АТ з боку ве.
Оскільки спільне застосування силденафілу та альфа-адреноблокаторів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у окремих чутливих пацієнтів, препарат слід з обережністю призначати хворим, які приймають альфа-адреноблокатори. Щоб мінімізувати ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які приймають альфа-адреноблокатори, прийом силденафілу слід розпочинати лише після досягнення стабільності показників гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід розглянути доцільність зниження початкової дози силденафілу. Лікар повинен проінформувати пацієнта про те, які дії слід зробити у разі появи симптомів постуральної гіпотензії.
Зорові порушення
В окремих випадках під час постреєстраційного застосування всіх інгібіторів ФДЕ5, в т.ч. силденафілу, повідомляли про неартеріїтну передню ішемічну невропатію зорового нерва (НПІНЗН) - рідкісне захворювання і причину зниження або втрати зору. У більшості з цих пацієнтів були фактори ризику, зокрема, зниження відношення діаметрів екскавації та диска зорового нерва ("застійний диск"), вік старше 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ІХС, гіперліпідемія та куріння. В обсерваційному дослідженні оцінювали, чи пов'язане недавнє застосування препаратів інгібіторів ФДЕ5 з гострим початком НПІНЗН. Результати вказують на приблизно дворазове підвищення ризику НПІНЗН у межах 5 періодів напіввиведення після застосування інгібітору ФДЕ5. Згідно з опублікованими літературними даними,річна частота виникнення НПІНЗН становить 2.5-11.8 випадків на 100 000 чоловіків віком ≥50 років у загальній популяції. Слід рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити терапію силденафілом та негайно проконсультуватися з лікарем. Особи, які вже мали випадок НПІНЗН, мають підвищений ризик рецидиву НПІНЗН. Тому лікарю слід обговорити цей ризик із такими пацієнтами, а також обговорити з ними потенційний ризик несприятливого впливу інгібіторів ФДЕ5. Інгібітори ФДЕ5, в т.ч. силденафіл, у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю і лише у ситуаціях, коли очікувана користь перевищує ризик. У пацієнтів з епізодами розвитку НПІНЗН із втратою зору в одному оці прийом силденафілу протипоказаний.Слід рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити терапію силденафілом та негайно проконсультуватися з лікарем. Особи, які вже мали випадок НПІНЗН, мають підвищений ризик рецидиву НПІНЗН. Тому лікарю слід обговорити цей ризик із такими пацієнтами, а також обговорити з ними потенційний ризик несприятливого впливу інгібіторів ФДЕ5. Інгібітори ФДЕ5, в т.ч. силденафіл, у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю і лише у ситуаціях, коли очікувана користь перевищує ризик. У пацієнтів з епізодами розвитку НПІНЗН із втратою зору в одному оці прийом силденафілу протипоказаний.Слід рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити терапію силденафілом та негайно проконсультуватися з лікарем. Особи, які вже мали випадок НПІНЗН, мають підвищений ризик рецидиву НПІНЗН. Тому лікарю слід обговорити цей ризик із такими пацієнтами, а також обговорити з ними потенційний ризик несприятливого впливу інгібіторів ФДЕ5. Інгібітори ФДЕ5, в т.ч. силденафіл, у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю і лише у ситуаціях, коли очікувана користь перевищує ризик. У пацієнтів з епізодами розвитку НПІНЗН із втратою зору в одному оці прийом силденафілу протипоказаний.Тому лікарю слід обговорити цей ризик із такими пацієнтами, а також обговорити з ними потенційний ризик несприятливого впливу інгібіторів ФДЕ5. Інгібітори ФДЕ5, в т.ч. силденафіл, у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю і лише у ситуаціях, коли очікувана користь перевищує ризик. У пацієнтів з епізодами розвитку НПІНЗН із втратою зору в одному оці прийом силденафілу протипоказаний.Тому лікарю слід обговорити цей ризик із такими пацієнтами, а також обговорити з ними потенційний ризик несприятливого впливу інгібіторів ФДЕ5. Інгібітори ФДЕ5, в т.ч. силденафіл, у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю і лише у ситуаціях, коли очікувана користь перевищує ризик. У пацієнтів з епізодами розвитку НПІНЗН із втратою зору в одному оці прийом силденафілу протипоказаний.
У невеликої кількості пацієнтів із спадковим пігментним ретинитом є генетично детерміновані порушення функцій ФЕД сітківки ока. Відомості про безпеку застосування препарату у пацієнтів з пігментним ретинітом відсутні, тому у таких пацієнтів не слід застосовувати силденафіл.
Порушення слуху
У деяких постмаркетингових та клінічних дослідженнях повідомляється про випадки раптового погіршення або втрати слуху, пов'язані із застосуванням усіх інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл. Більшість пацієнтів мали фактори ризику раптового погіршення або втрати слуху. Причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 та раптовим погіршенням слуху або втратою слуху не встановлено. У разі раптового погіршення слуху або втрати слуху на фоні прийому силденафілу слід негайно проконсультуватися з лікарем.
Кровотечі
Силденафіл посилює антиагрегантний ефект нітропрусиду натрію, донатора оксиду азоту на тромбоцити людини in vitro. Дані щодо безпеки застосування силденафілу у пацієнтів зі схильністю до кровоточивості або загостренням виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки відсутні, тому препарат у цих пацієнтів слід застосовувати з обережністю. Частота носових кровотеч у пацієнтів з легеневою гіпертензією, пов'язаною з дифузними захворюваннями сполучної тканини, була вищою (силденафіл 12.9%, плацебо 0%), ніж у пацієнтів з первинною легеневою артеріальною гіпертензією (силденафіл 3.0%, плацебо 2.4%). У пацієнтів, які отримували силденафіл у поєднанні з антагоністом вітаміну К, частота носових кровотеч була вищою (8.8%), ніж у пацієнтів, які не приймали антагоніст вітаміну К (1.7%).
Застосування спільно з іншими засобами лікування порушень ерекції
Безпека та ефективність силденафілу спільно з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування легеневої артеріальної гіпертензії, що містять силденафіл, або іншими засобами лікування порушень ерекції не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
На тлі прийому силденафілу будь-якого негативного впливу на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами не спостерігалося. Однак, оскільки при прийомі силденафілу можливе запаморочення, зниження АТ, розвиток хроматопсії, затуманеного зору та інших побічних явищ, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Також слід уважно ставитися до індивідуальної дії препарату у зазначених ситуаціях, особливо на початку лікування та при зміні режиму дозування.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю слід застосовувати препарат при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв).
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказане застосування при тяжкій печінковій недостатності.
З обережністю слід застосовувати препарат у разі порушення функції печінки.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.
Застосування у дітей
Протипоказаний у віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)F52.2 Недостатність генітальної реакції (імпотенція психогенна) N48.4 Імпотенція органічного походження
Власник реєстраційного посвідчення
PLIVA HRVATSKA doo (Хорватія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Хорватия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Джент спрей для приема внутрь дозированный 12,5 мг/доза 32 дозы 5 мл, Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил-ФПО таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 15 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 12 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 12 шт., Силденафил Кардио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 20 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 12 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 14 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 20 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 20 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 4 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт. Польфарма, Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт. Польфарма, Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт. Северная звезда, Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт, Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 2 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 7 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 7 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Силденафил таблетки покрытые оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил-ФПО таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 20 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 2 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Виагра таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт. Вертекс, Силденафил Вертекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт. Озон, Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 50 мг 2 шт., Динамико Форвард пленка диспергируемая в полости рта 50 мг 1 шт., Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 100 мг 2 шт., Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 100 мг 1 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 14 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт. Вертекс, Торнетис таблетки 100 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 4 шт., Визарсин Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 1 шт., Визарсин Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 1 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 12 шт., Торнетис таблетки 100 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 2 шт., Ревацио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт..
Селективный ингибитор циклогуанозинмонофосфат (цГМФ)-специфической ФДЭ5. ФДЭ5, ответственная за распад цГМФ, содержится не только в кавернозном теле полового члена, но и в сосудах легких. Восстанавливает нарушенную эректильную функцию и обеспечивает естественный ответ на сексуальное возбуждение. Силденафил не оказывает прямого расслабляющего влияния на кавернозное тело, но активно усиливает расслабляющий эффект окиси азота на эту ткань. При сексуальном возбуждении локальное высвобождение NO под влиянием силденафила приводит к угнетению ФДЭ5 и повышению уровня цГМФ в кавернозном теле, в результате этого происходит расслабление гладких мышц и усиление кровотока в кавернозном теле.Являясь ингибитором ФДЭ5, силденафил увеличивает содержание цГМФ в гладкомышечных клетках легочных сосудов и вызывает их расслабление. У пациентов с легочной гипертензией прием силденафила приводит к расширению сосудов легких и, в меньшей степени, других сосудов.Силденафил селективен в отношении ФДЭ5 in vitro. Его активность в отношении ФДЭ5 превосходит активность в отношении других известных изоферментов ФДЭ: ФДЭ6, участвующей в передаче светового сигнала в сетчатой оболочке глаза - в 10 раз; ФДЭ1 - в 80 раз; ФДЭ2, ФДЭ4, ФДЭ7-ФДЭ11 - более чем в 700 раз. Активность силденафила в отношении ФДЭ5 более чем в 4000 раз превосходит его активность в отношении ФДЭ3, цАМФ-специфической ФДЭ, участвующей в сокращении сердца.Силденафил может вызывать легкое и преходящее нарушение различения цвета (синего/зеленого). Предполагаемым механизмом нарушения цветного зрения считается угнетение ФДЭ6, которая участвует в процессе передачи света в сетчатке. Исследования in vitro показали, что влияние силденафила на ФДЭ6 в 10 раз уступает его активности в отношении ФДЭ5.