Силденафил Кардио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт Цена

Силденафил - мощный селективный ингибитор циклогуанозинмонофосфат (цГМФ)-специфической фосфодиэстеразы-5 (ФДЭ5). Поскольку ФДЭ5, ответственная за распад цГМФ, содержится не только в кавернозном теле полового члена, но и в сосудах легких, силденафил, являясь ингибитором этого фермента, увеличивает содержание цГМФ в гладкомышечных клетках легочных сосудов и вызывает их расслабление. У пациентов с легочной гипертензией (ЛГ) прием силденафила приводит к расширению сосудов легких и, в меньшей степени, других сосудов.

Силденафил селективен в отношении ФДЭ5 in vitro. Его активность в отношении ФДЭ5 превосходит активность в отношении других известных изоферментов фосфодиэстеразы: ФДЭ6, участвующей в передаче светового сигнала в сетчатой оболочке глаза - в 10 раз; ФДЭ1 - в 80 раз; ФДЭ2, ФДЭ4, ФДЭ7-ФДЭ11 - более чем в 700 раз. Активность силденафила в отношении ФДЭ5 более чем в 4000 раз превосходит его активность в отношении ФДЭ3, цАМФ-специфической фосфодиэстеразы, участвующей в сокращении сердца.

Силденафил вызывает небольшое и преходящее снижение АД, которое в большинстве случаев не сопровождается клиническими симптомами. После приема силденафила внутрь в дозе 100 мг максимальное снижение систолического и диастолического АД в положении лежа составило в среднем 8.3 мм рт.ст. и 5.3 мм рт.ст. соответственно. После приема силденафила в дозе 80 мг 3 раза/сут у здоровых мужчин-добровольцев отмечалось максимальное снижение систолического и диастолического АД в положении лежа в среднем на 9.0 мм рт.ст. и 8.4 мм рт.ст. соответственно.

После приема силденафила в дозе 80 мг 3 раза/сут у пациентов с системной артериальной гипертензией систолическое и диастолическое АД снижалось в среднем на 9.4 мм рт.ст. и 9.1 мм рт.ст. соответственно.

У пациентов с ЛГ, получавших силденафил в дозе 80 мг 3 раза/сут, снижение АД было менее выраженным: систолическое и диастолическое АД снижалось на 2 мм рт.ст.

При однократном приеме внутрь в дозах до 100 мг здоровыми добровольцами силденафил не оказывал существенного влияния на показатели ЭКГ. При применении препарата в дозе 80 мг 3 раза/сут у пациентов с ЛГ клинически значимые изменения ЭКГ не выявлялись.

При изучении гемодинамических эффектов силденафила при однократном приеме внутрь в дозе 100 мг у 14 пациентов с тяжелым коронарным атеросклерозом (стеноз, по крайней мере, одной коронарной артерии более 70%) среднее систолическое и диастолическое АД в покое снизилось на 7% и 6% соответственно, по сравнению с исходным уровнем. Систолическое давление в легочной артерии снижалось в среднем на 9%. Силденафил не влиял на сердечный выброс и не ухудшал кровоток в стенозированных коронарных артериях.

У некоторых пациентов через 1 ч после приема силденафила в дозе 100 мг с помощью теста Фансворса-Мунселя 100 выявлено легкое и преходящее нарушение способности цветовосприятия (синего/зеленого цветов); через 2 ч после приема препарата эти изменения исчезали. Считается, что нарушение цветового зрения вызывается ингибированием ФДЭ6, участвующей в процессе передачи света в сетчатой оболочке глаза. Силденафил не оказывает влияния на остроту зрения, восприятие контрастности, данные электроретинографии, внутриглазное давление или диаметр зрачка.

У пациентов с подтвержденной начальной возрастной дегенерацией макулы силденафил при однократном приеме в дозе 100 мг не вызывал существенных изменений зрительных функций, в частности, остроты зрения, оцениваемой с помощью решетки Амслер, способности различать цвета светофора, оцениваемые методом периметрии Хамфри, и преходящих нарушений зрительных функций, оцениваемых с помощью метода фотостресса.

Эффективность у взрослых пациентов с ЛГ

Исследовали эффективность силденафила у 278 пациентов с первичной ЛГ (63%), ЛГ, ассоциировавшейся с системными заболеваниями соединительной ткани (30%), и ЛГ, развившейся после хирургического лечения врожденных пороков сердца (7%). У большинства пациентов имелся II (107; 39%) или III (160; 58%) функциональный класс ЛГ по классификации ВОЗ, реже определялись I (1; 0.4%) или IV (9; 3%) функциональные классы. Пациентов с фракцией выброса левого желудочка менее 45% или фракцией укорочения размера левого желудочка менее 0.2 в исследование не включали, так же как и пациентов, для которых оказалась неэффективной терапия бозентаном. Силденафил в дозах 20 мг, 40 мг или 80 мг применяли вместе со стандартной терапией (пациенты контрольной группы получали плацебо). Первичной конечной точкой было повышение толерантности к физической нагрузке по тесту 6-минутной ходьбы через 12 недель после начала лечения. Во всех трех группах пациентов, получавших силденафил в разных дозах, она достоверно увеличивалась по сравнению с плацебо. Увеличение пройденной дистанции (с поправкой на плацебо) составило 45 м, 46 м и 50 м у пациентов, получавших силденафил в дозах 20 мг, 40 мг и 80 мг соответственно. Достоверных различий между группами пациентов, принимавших силденафил, не выявлено.

Улучшение в результатах теста 6-минутной ходьбы отмечалось после 4 недель терапии. Данный эффект сохранялся на 8-й и 12-й неделях терапии. Средний терапевтический эффект последовательно наблюдался в результатах теста 6-минутной ходьбы во всех группах силденафила по сравнению с плацебо в популяциях пациентов, специально отобранных по следующим признакам: демографическим, географическим и по особенностям заболевания. Базовые параметры (тест ходьбы и гемодинамика) и эффекты, в основном, были схожими в группах пациентов с ЛГ различных функциональных классов по ВОЗ и различных этиологий.

Статистически значимое повышение результатов теста 6-минутной ходьбы наблюдалось в группе пациентов, получавших 20 мг силденафила. Для пациентов с ЛГ функциональных классов II и III улучшение результатов теста 6-минутной ходьбы, скорректированные по плацебо, составляет 49 м и 45 м соответственно.

У пациентов, получавших силденафил во всех дозах, среднее давление в легочной артерии достоверно снижалось по сравнению с плацебо. У пациентов, получавших силденафил в дозах 20 мг, 40 мг и 80 мг, снижение давления в легочной артерии с поправкой на эффект плацебо составило: 2.7 мм рт. ст., 3.0 мм рт. ст. и 5.1 мм рт. ст. соответственно. Кроме того, выявлялось улучшение следующих показателей: сопротивление легочных сосудов, давление в правом предсердии и сердечный выброс. Изменения ЧСС и системного АД были незначительными. Степень снижения сопротивления легочных сосудов превосходила степень снижения периферического сосудистого сопротивления. У пациентов, получавших силденафил, выявили тенденцию к улучшению клинического течения заболевания, в частности снижение частоты госпитализаций по поводу ЛГ. Доля пациентов, состояние которых улучшилось, по крайней мере, на один функциональный класс по классификации ВОЗ в течение 12 недель в группах силденафила была выше (28%, 36% и 42% пациентов, получавших силденафил в дозах 20 мг, 40 мг и 80 мг соответственно), чем в группе плацебо (7%). Кроме того, лечение силденафилом по сравнению с плацебо приводило к улучшению качества жизни, особенно по показателям физической активности и тенденции к улучшению индекса одышки Борга. Процент пациентов, которым к стандартной терапии пришлось добавить препарат еще одного класса, в группе плацебо был выше (20%), чем в группах пациентов, получавших силденафил в дозах 20 мг (13%), 40 мг (16%) и 80 мг (10%).

Информация по долгосрочной выживаемости

В продленном исследовании было установлено, что силденафил повышает выживаемость пациентов с ЛГ.

Эффективность у взрослых пациентов с ЛГ при совместном применении с эпопростенолом

Эффективность силденафила изучали у 267 пациентов со стабильным течением ЛГ на фоне в/в введения эпопростенола. В исследование включали пациентов с первичной ЛГ и ЛГ, ассоциировавшейся с системными заболеваниями соединительной ткани.

Пациенты были рандомизированы на группы плацебо и силденафила (с фиксированным подбором доз, начиная с дозы 20 мг, до 40 мг и затем 80 мг, 3 раза/сут) при комбинированной терапии с в/в введением эпопростенола. Первичной конечной точкой было повышение толерантности к физической нагрузке по тесту 6-минутной ходьбы через 16 недель после начала лечения. Увеличение пройденной дистанции в группе силденафила составило 30.1 м против 4.1 м в группе плацебо. У пациентов, принимавших силденафил, среднее давление в легочной артерии достоверно снижалось на 3.9 мм рт. ст. по сравнению с группой плацебо.

Клинические исходы

Терапия силденафилом значительно увеличивала время до клинического ухудшения ЛГ по сравнению с плацебо. По оценке Каплана-Майера, у пациентов, получающих плацебо, риск развития ухудшения был в 3 раза выше (пропорция пациентов с ухудшением в группе плацебо составила 0.187 (0.12-0.26), а в группе лечения силденафилом - 0.062 (0.02-0.10), доверительный интервал 95%). Период времени до клинического ухудшения определялся как время от рандомизации пациентов до первых признаков ухудшения (летальный исход, трансплантация легкого, инициирование терапии бозентаном или изменение дозы эпопростенола из-за клинического ухудшения). У 23 пациентов из группы плацебо отмечали признаки клинического ухудшения (17.6%), в то время как в группе силденафила ухудшение отмечалось у 8 пациентов (6%).

У пациентов с первичной ЛГ отмечали среднее отклонение в тесте 6-минутной ходьбы: при одновременном применении с силденафилом - 26.39 м, при применении с плацебо - 11.84 м. У пациентов с ЛГ, связанной с системными заболеваниями соединительной ткани - 18.32 и 17.5 м соответственно.

Эффективность и безопасность применения силденафила у взрослых пациентов с ЛГ (при одновременном применении с бозентаном)

В целом, профиль побочных эффектов в двух группах (одновременное применение силденафила и бозентана и монотерапия бозентаном) был одинаковый и соответствовал профилю побочных эффектов при применении силденафила.

Пігулки, покриті плівковою оболонкою

Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро ​​таблетки білого чи майже білого кольору.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна - 50 мг, кроскармелоза натрію (примелоза) - 7.5 мг, повідон К30 (полівінілпіролідон середньомолекулярний) - 4.5 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) - 58.4 мг, магнію.

Склад оболонки: гіпромелоза – 2.39988 мг, полісорбат 80 (твін 80) – 1.09994 мг; тальк – 0.99995 мг; титану діоксид (Е171) – 0.49998 мг; барвник кармуазин (азорубін) – 0.00025 мг.

10 шт. - упаковки контурні осередкові (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (9) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки контурні осередкові (1) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
30 шт. - флакони полімерні (1) - пачки картонні.

C02KX Інші антигіпертензивні препарати

Вазодилатуючий препарат

силденафіл

Вазодилатуючий засіб

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Силденафіл – потужний селективний інгібітор циклогуанозинмонофосфат (цГМФ)-специфічної фосфодіестерази-5 (ФДЕ5). Оскільки ФДЕ5, відповідальна за розпад цГМФ, міститься у кавернозному тілі статевого члена, а й у судинах легень, силденафіл, будучи інгібітором цього ферменту, збільшує вміст цГМФ в гладком'язових клітинах легеневих судин і їх розслаблення. У пацієнтів з легеневою гіпертензією (ЛГ) прийом силденафілу призводить до розширення судин легень та, меншою мірою, інших судин.

Силденафіл селективний щодо ФДЕ5 in vitro. Його активність щодо ФДЕ5 перевершує активність щодо інших відомих ізоферментів фосфодіестерази: ФДЕ6, що бере участь у передачі світлового сигналу в сітчастій оболонці ока - у 10 разів; ФДЕ1 – у 80 разів; ФДЕ2, ФДЕ4, ФДЕ7-ФДЕ11 - більш ніж у 700 разів. Активність силденафілу щодо ФДЕ5 більш ніж у 4000 разів перевищує його активність щодо ФДЕ3, цАМФ-специфічної фосфодіестерази, що бере участь у скороченні серця.

Силденафіл викликає невелике і скороминуще зниження артеріального тиску, яке в більшості випадків не супроводжується клінічними симптомами. Після прийому силденафілу внутрішньо у дозі 100 мг максимальне зниження систолічного та діастолічного АТ у положенні лежачи у середньому 8.3 мм рт.ст. та 5.3 мм рт.ст. відповідно. Після прийому силденафілу в дозі 80 мг 3 рази на добу у здорових чоловіків-добровольців відзначалося максимальне зниження систолічного та діастолічного АТ у положенні лежачи в середньому на 9.0 мм рт.ст. та 8.4 мм рт.ст. відповідно.

Після прийому силденафілу в дозі 80 мг 3 рази на добу у пацієнтів із системною артеріальною гіпертензією систолічний та діастолічний АТ знижувався в середньому на 9.4 мм рт.ст. та 9.1 мм рт.ст. відповідно.

У пацієнтів з ЛГ, які отримували силденафіл у дозі 80 мг 3 рази на добу, зниження артеріального тиску було менш вираженим: систолічний та діастолічний артеріальний тиск знижувався на 2 мм рт.ст.

При одноразовому прийомі внутрішньо в дозах до 100 мг здоровими добровольцями силденафіл не суттєво впливав на показники ЕКГ. При застосуванні препарату в дозі 80 мг 3 рази на добу у пацієнтів з ЛГ клінічно значущі зміни ЕКГ не виявляли.

При вивченні гемодинамічних ефектів силденафілу при одноразовому прийомі внутрішньо в дозі 100 мг у 14 пацієнтів з тяжким коронарним атеросклерозом (стеноз, принаймні однієї коронарної артерії більше 70%) середній систолічний і діастолічний АТ у спокої знизився на 7% проти вихідним рівнем. Систолічний тиск у легеневій артерії знижувався в середньому на 9%. Силденафіл не впливав на серцевий викид і не погіршував кровообіг у стенозованих коронарних артеріях.

У деяких пацієнтів через 1 годину після прийому силденафілу в дозі 100 мг за допомогою тесту Фансворса-Мунселя 100 виявлено легке та минуще порушення здатності сприйняття кольору (синього/зеленого кольорів); через 2 години після прийому препарату ці зміни зникали. Вважається, що порушення колірного зору викликається пригніченням ФДЕ6, що бере участь у процесі передачі світла в сітчастій оболонці ока. Силденафіл не впливає на гостроту зору, сприйняття контрастності, дані електроретинографії, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці.

У пацієнтів з підтвердженою початковою віковою дегенерацією макули силденафіл при одноразовому прийомі в дозі 100 мг не викликав істотних змін зорових функцій, зокрема, гостроти зору, оцінюваної за допомогою решітки Амслер, здатності розрізняти кольори світлофора, що оцінюються методом периметрії Хамфрі, та мінливих порушень. , що оцінюються за допомогою методу фотостресу

Ефективність у дорослих пацієнтів із ЛГ

Досліджували ефективність силденафілу у 278 пацієнтів з первинною ЛГ (63%), ЛГ, що асоціювалася з системними захворюваннями сполучної тканини (30%), та ЛГ, що розвинулася після хірургічного лікування вроджених вад серця (7%). У більшості пацієнтів був II (107; 39%) або III (160; 58%) функціональний клас ЛГ за класифікацією ВООЗ, рідше визначалися I (1; 0.4%) або IV (9; 3%) функціональні класи. Пацієнтів з фракцією викиду лівого шлуночка менше 45% або фракцією укорочення розміру лівого шлуночка менше 0.2 до дослідження не включали, як і пацієнтів, котрим виявилася неефективною терапія бозентаном. Силденафіл у дозах 20 мг, 40 мг або 80 мг застосовували разом із стандартною терапією (пацієнти контрольної групи отримували плацебо).Первинною кінцевою точкою було підвищення толерантності до фізичного навантаження на тест 6-хвилинної ходьби через 12 тижнів після початку лікування. У всіх трьох групах пацієнтів, які отримували силденафіл у різних дозах, вона достовірно збільшувалася порівняно з плацебо. Збільшення пройденої дистанції (з поправкою на плацебо) склало 45 м, 46 м та 50 м у пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг, 40 мг та 80 мг відповідно. Достовірних відмінностей між групами пацієнтів, які приймали силденафіл, не виявлено.Достовірних відмінностей між групами пацієнтів, які приймали силденафіл, не виявлено.Достовірних відмінностей між групами пацієнтів, які приймали силденафіл, не виявлено.

Поліпшення результатів тесту 6-хвилинної ходьби відзначалося після 4 тижнів терапії. Цей ефект зберігався на 8-му та 12-му тижнях терапії. Середній терапевтичний ефект послідовно спостерігався в результатах тесту 6-хвилинної ходьби у всіх групах силденафілу порівняно з плацебо у популяціях пацієнтів, спеціально відібраних за такими ознаками: демографічним, географічним та особливостям захворювання. Базові параметри (тест ходьби та гемодинаміка) та ефекти, в основному, були схожими у групах пацієнтів з ЛГ різних функціональних класів з ВООЗ та різних етіологій.

Статистично значуще підвищення результатів тесту 6-хвилинної ходьби спостерігалося у групі пацієнтів, які отримували 20 мг силденафілу. Для пацієнтів з ЛГ функціональних класів II та III покращення результатів тесту 6-хвилинної ходьби, скориговані по плацебо, становить 49 м та 45 м відповідно.

У пацієнтів, які отримували силденафіл у всіх дозах, середній тиск у легеневій артерії достовірно знижувався порівняно з плацебо. У пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг, 40 мг та 80 мг, зниження тиску в легеневій артерії з поправкою на ефект плацебо становило: 2.7 мм рт. ст., 3.0 мм рт. ст. та 5.1 мм рт. ст. відповідно. Крім того, виявлялося покращення наступних показників: опір легеневих судин, тиск у правому передсерді та серцевий викид. Зміни ЧСС та системного АТ були незначними. Ступінь зниження опору легеневих судин перевищувала ступінь зниження периферичного судинного опору. У пацієнтів, які отримували силденафіл, виявили тенденцію до покращення клінічного перебігу захворювання, зокрема зниження частоти госпіталізацій щодо ЛГ. Частка пацієнтів, стан яких покращився,принаймні, на один функціональний клас за класифікацією ВООЗ протягом 12 тижнів у групах силденафілу була вищою (28%, 36% та 42% пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг, 40 мг та 80 мг відповідно), ніж у групі плацебо (7%). Крім того, лікування силденафілом у порівнянні з плацебо призводило до покращення якості життя, особливо за показниками фізичної активності та тенденції до покращення індексу задишки Борга. Відсоток пацієнтів, яким до стандартної терапії довелося додати препарат ще одного класу, у групі плацебо був вищим (20%), ніж у групах пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг (13%), 40 мг (16%) та 80 мг ( 10%).ніж у групі плацебо (7%). Крім того, лікування силденафілом у порівнянні з плацебо призводило до покращення якості життя, особливо за показниками фізичної активності та тенденції до покращення індексу задишки Борга. Відсоток пацієнтів, яким до стандартної терапії довелося додати препарат ще одного класу, у групі плацебо був вищим (20%), ніж у групах пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг (13%), 40 мг (16%) та 80 мг ( 10%).ніж у групі плацебо (7%). Крім того, лікування силденафілом у порівнянні з плацебо призводило до покращення якості життя, особливо за показниками фізичної активності та тенденції до покращення індексу задишки Борга. Відсоток пацієнтів, яким до стандартної терапії довелося додати препарат ще одного класу, у групі плацебо був вищим (20%), ніж у групах пацієнтів, які отримували силденафіл у дозах 20 мг (13%), 40 мг (16%) та 80 мг ( 10%).40 мг (16%) та 80 мг (10%).40 мг (16%) та 80 мг (10%).

Інформація щодо довгострокового виживання

У продовженому дослідженні було встановлено, що силденафіл підвищує виживання пацієнтів із ЛГ.

Ефективність у дорослих пацієнтів із ЛГ при сумісному застосуванні з епопростенолом

Ефективність силденафілу вивчали у 267 пацієнтів із стабільним перебігом ЛГ на фоні внутрішньовенного введення епопростенолу. У дослідження включали пацієнтів з первинною ЛГ та ЛГ, що асоціювалася із системними захворюваннями сполучної тканини.

Пацієнти були рандомізовані на групи плацебо та силденафілу (з фіксованим підбором доз, починаючи з дози 20 мг, до 40 мг і потім 80 мг, 3 рази на добу) при комбінованій терапії з внутрішньовенним введенням епопростенолу. Первинною кінцевою точкою було підвищення толерантності до фізичного навантаження на тест 6-хвилинної ходьби через 16 тижнів після початку лікування. Збільшення пройденої дистанції у групі силденафілу становило 30.1 м проти 4.1 м у групі плацебо. У пацієнтів, які приймали силденафіл, середній тиск легеневої артерії достовірно знижувався на 3.9 мм рт. ст. порівняно із групою плацебо.

Клінічні наслідки

Терапія силденафілом значно збільшувала час до клінічного погіршення ЛГ проти плацебо. За оцінкою Каплана-Майєра, у пацієнтів, які отримують плацебо, ризик розвитку погіршення був у 3 рази вищим (пропорція пацієнтів з погіршенням у групі плацебо склала 0.187 (0.12-0.26), а у групі лікування силденафілом – 0.062 (0.02). інтервал 95%. Період часу до клінічного погіршення визначався час від рандомізації пацієнтів до перших ознак погіршення (летальний результат, трансплантація легені, ініціювання терапії бозентаном або зміна дози епопростенолу через клінічне погіршення). У 23 пацієнтів із групи плацебо відзначали ознаки клінічного погіршення (17.6%), тоді як у групі силденафілу погіршення відзначалося у 8 пацієнтів (6%).

У пацієнтів з первинною ЛГ відзначали середнє відхилення в тесті 6-хвилинної ходьби: при одночасному застосуванні з силденафілом – 26.39 м, при застосуванні з плацебо – 11.84 м. У пацієнтів з ЛГ, пов'язаною із системними захворюваннями сполучної тканини – 18.5 м2.

Ефективність та безпека застосування силденафілу у дорослих пацієнтів з ЛГ (при одночасному застосуванні з бозентаном)

В цілому, профіль побічних ефектів у двох групах (одночасне застосування силденафілу та бозентану та монотерапія бозентаном) був однаковий та відповідав профілю побічних ефектів при застосуванні силденафілу.

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди.

Рекомендована доза Силденафілу Кардіо - 20 мг 3 рази на добу з інтервалом близько 6-8 годин. Максимальна рекомендована доза становить 60 мг.

При порушеннях функції нирок корекція дози не потрібна, проте при поганій переносимості препарату дозу знижують до 20 мг 2 рази на добу.

Корекція дози у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (5-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібна, проте при поганій переносимості препарату дозу знижують до 20 мг 2 рази на добу. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) застосування препарату не досліджувалося.

У пацієнтів похилого віку (≥65 років) корекція дози не потрібна.

Застосування силденафілу у дітей та підлітків віком до 18 років не рекомендується (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки).

Застосування у пацієнтів, які отримують супутню терапію

Поєднане застосування силденафілу та епопростенолу розглядається в розділах "Фармакологічна дія" та "Побічна дія".

Контрольовані дослідження щодо оцінки ефективності та безпеки застосування силденафілу у поєднанні з іншими препаратами (бозентан, илопрост) для лікування легеневої гіпертензії не проводилися. Комбіновану терапію препаратом Силденафіл Кардіо із зазначеними препаратами слід проводити з обережністю, можливо, може знадобитися корекція дози силденафілу. Тим не менш, немає даних про необхідність підвищення дози силденафілу при одночасному застосуванні з бозентаном.

Ефективність та безпека застосування препарату Силденафіл Кардіо у поєднанні з іншими інгібіторами ФДЕ5 у пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією не вивчена.

Одночасне застосування силденафілу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується. Однак у разі потреби такого поєднання дозу препарату Силденафіл Кардіо слід зменшити до 20 мг 2 рази на добу у пацієнтів, які вже отримують такі інгібітори ізоферменту CYP3A4, як еритроміцин та саквінавір. При необхідності одночасного застосування з більш потужними індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон, дозу препарату Сілденафіл Кардіо слід зменшити до 20 мг на 1 раз на добу.

Симптоми: головний біль, "припливи" крові до шкіри обличчя, запаморочення, диспепсія, закладеність носа, порушення органу зору.

Лікування: симптоматичне. Гемодіаліз неефективний (силденафіл активно зв'язується з білками плазми).

Дослідження взаємодії силденафілу з іншими лікарськими засобами проводилися на здорових добровольцях, крім випадків, зазначених окремо. Дані результати справедливі для інших груп пацієнтів та методів введення.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику силденафілу

Дослідження in vitro

Метаболізм силденафілу відбувається, в основному, під дією ізоферментів цитохрому Р450: ізофермент CYP3A4 (основний шлях) та ізофермент CYP2C9 (мінорний шлях), тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу, а індуктори – по.

Дослідження in vivo

В исследовании на здоровых мужчинах-добровольцах применение антагониста эндотелина бозентана, который является умеренным индуктором изоферментов CYP3A4, CYP2C9 и, возможно, CYP2C19, в равновесном состоянии (125 мг 2 раза/сут) приводило к снижению AUC и С max силденафила в равновесном состоянии (80 мг 3 рази/добу) на 62.6% та 55.4%, відповідно. Хоча спільний прийом двох препаратів не супроводжувався клінічно значущими змінами АТ у положенні лежачи і стоячи і добре переносився здоровими добровольцями, силденафіл разом із бозентаном слід застосовувати з обережністю. Застосування ритонавіру (500 мг 2 рази на добу), інгібітору протеази ВІЛ та потужного інгібітору ізоферменту CYP3A4, у комбінації з силденафілом (100 мг одноразово) призводило до збільшення З maxсилденафілу на 300% (в 4 рази) та AUC на 1000% (в 11 разів). Через 24 години концентрація силденафілу в плазмі крові склала близько 200 нг/мл проти 5 нг/мл при призначенні тільки силденафілу, що узгоджується з інформацією про виражений ефект ритонавіру на фармакокінетику різних субстратів цитохрому Р450. Одночасне застосування препарату Силденафіл Кардіо з ритонавіром протипоказане.

Спільне застосування саквінавіру (1200 мг 3 рази на добу), інгібітору протеази ВІЛ та ізоферменту CYP3A4, з силденафілом (100 мг одноразово) призводить до збільшення Сmax силденафілу на 140% та AUC на 210% відповідно. Силденафіл не впливав на фармакокінетику саквінавіру.

Найбільш потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, можуть надавати дію, подібну до ритонавіру. При одноразовому прийомі силденафілу в дозі 100 мг на фоні терапії еритроміцином, що є помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4, у рівноважному стані (500 мг 2 рази на добу протягом 5 днів) виявлено збільшення AUC силденафілу на 182%.

Такі інгібітори ізоферменту CYP3A4, як кларитроміцин, телитроміцин і нефазодон, ймовірно, можуть чинити ефект, подібний до ефекту ритонавіру. Такі інгібітори ізоферменту CYP3A4, як саквінавір або еритроміцин, можуть збільшувати AUC у 7 разів. У зв'язку з цим, при одночасному застосуванні з силденафілом слід коригувати дозу інгібіторів ізоферменту CYP3A4.

У здорових чоловіків-добровольців азитроміцин (500 мг на добу протягом 3 днів) не впливав на AUC, С max , Т max , константу швидкості елімінації або Т 1/2 силденафілу та його основного циркулюючого метаболіту.

Циметидин (800 мг), інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор ізоферменту CYP3A4, викликав збільшення концентрацій силденафілу (50 мг) у плазмі здорових добровольців на 56%. Одноразовий прийом антацидів (магнію гідроксиду та алюмінію гідроксиду) не впливав на біодоступність силденафілу.

Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу 30 мкг та левоноргестрелу 150 мкг) не впливало на фармакокінетику силденафілу.

Інгібітори ізоферменту CYP3A4 та бета-адреноблокатори

Встановлено, що у пацієнтів з ЛАГ знижується кліренс силденафілу приблизно на 30% при одночасному застосуванні зі слабкими або середніми інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та на 34% при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами. AUC силденафілу при його застосуванні в дозі 80 мг 3 рази на добу була в 5 разів вищою, ніж при призначенні препарату в дозі 20 мг 3 рази на добу. У дослідженнях взаємодії з інгібіторами ізоферменту CYP3A4, такими як саквінавір і еритроміцин (за винятком найпотужніших інгібіторів ізоферменту CYP3A4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) AUC силденафілу в цьому діапазоні концентрацій.

Індуктори ізоферменту CYP3A4

Кліренс силденафілу збільшується приблизно в 3 рази при одночасному застосуванні зі слабкими індукторами ізоферменту CYP3A4, що відповідає ефекту бозентана на кліренс силденафілу у здорових добровольців. Очікується, що одночасне застосування силденафілу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 призведе до значного зниження концентрації силденафілу у плазмі.

При одночасному застосуванні силденафілу (у дозі 20 мг 3 рази на добу) у дорослих пацієнтів з ЛАГ та бозентану у стабільній дозі (62.5-125 мг 2 рази на добу) відзначалося таке саме зниження експозиції силденафілу, як і при застосуванні у здорових добровольців.

Одночасне застосування силденафілу та епопростенолу призводить до зниження середнього тиску в легеневій артерії.

Одночасне застосування силденафілу з илопростом, для лікування легеневої гіпертензії не проводилося, тому терапію препаратом Силденафіл Кардіо слід проводити з обережністю, можливо, може знадобитися корекція дози силденафілу.

При одночасному застосуванні силденафілу з амбризентаном спостерігалося невелике підвищення Cmax силденафілу в плазмі, яке не вважається клінічно значущим.

Одночасне застосування силденафілу з іншими інгібіторами ФДЕ5 у пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією не вивчене, тому застосування такої комбінації не рекомендується.

Одночасне застосування силденафілу з потужними індукторами CYP3A4 (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, препарати звіробою продірявленого, рифампіцин) може призводити до значного зниження концентрації силденафілу в плазмі.

Грейпфрутовий сік, слабкий інгібітор CYP3A4 може помірно підвищувати плазмові концентрації силденафілу.

Одночасне застосування силденафілу із нікорандилом протипоказано, т.к. може призвести до різкого зниження артеріального тиску.

Вплив силденафілу на фармакокінетику інших лікарських засобів

Дослідження in vitro

Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4 цитохрому Р450 (IC 50 >150 мкМ). Не очікується, що силденафіл впливатиме на сполуки, що є субстратами цих ізоферментів, у клінічно значущих концентраціях.

Дослідження in vivo

Силденафіл діє на систему NO/цГМФ і посилює гіпотензивну дію нітратів. Його спільне застосування з донаторами оксиду азоту чи нітратами у будь-яких формах протипоказано.

При одночасному призначенні альфа-адреноблокатора доксазозину (4 мг та 8 мг) та силденафілу (25 мг, 50 мг та 100 мг) пацієнтам з доброякісною гіперплазією передміхурової залози додаткове зниження систолічного/діастолічного АТ у положенні лежачи становило 7/7, 9 8/4 мм рт.ст., а в положенні стоячи - 6/6, 11/4 та 4/5 мм рт.ст. відповідно. При призначенні силденафілу пацієнтам, які отримують доксазозин, відмічені рідкісні випадки розвитку ортостатичної гіпотензії, що супроводжувалася запамороченням, але не непритомністю.

Застосування силденафілу у пацієнтів, які приймають альфа-адреноблокатори, може призвести до клінічно значущої гіпотензії у пацієнтів з лабільністю артеріального тиску.

При вивченні взаємодії силденафілу (100 мг) з амлодипіном у пацієнтів з артеріальною гіпертензією було відмічено додаткове зниження систолічного та діастолічного АТ у положенні лежачи на 8 мм рт.ст. та 7 мм рт.ст., відповідно. Подібне зниження артеріального тиску відзначалося при застосуванні одного силденафілу у здорових добровольців.

Ознак взаємодії силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), що метаболізуються під дією ізоферменту CYP2C9, не виявлено.

Силденафіл (50 мг) не викликав додаткового збільшення часу кровотечі, викликаного ацетилсаліцилової кислотою (АСК) як антиагрегантний засіб (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не посилював гіпотензивну дію етанолу у здорових добровольців за максимальної концентрації етанолу в крові 80 мг/дл.

У здорових добровольців силденафіл у рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) викликав збільшення AUC та С max бозентану (125 мг 2 рази на добу) на 49.8% та 42% відповідно.

При одночасному застосуванні бозентану в початковій дозі 62.5-125 мг 2 рази на добу у дорослих пацієнтів з ЛАГ та силденафілу в дозі 20 мг 3 рази на добу відзначається менше збільшення AUC бозентану порівняно зі здоровими добровольцями, які отримують силденафіл у дозі 80 мг. добу.

Силденафіл в одноразовій дозі 100 мг не впливав на рівноважну фармакокінетику інгібіторів протеази ВІЛ саквінавіру та ритонавіру, які є субстратами ізоферменту CYP3A4.

Силденафіл не надавав клінічно значущого впливу на концентрацію пероральних контрацептивів у плазмі крові (етинілестрадіолу 30 мкг та левоноргестрелу 150 мкг).

Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, включаючи силденафіл, протипоказаний, т.я. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5.

Одночасний прийом силденафілу та неспецифічних інгібіторів ФДЕ (теофіліну та дипіридамолу) протипоказаний.

Одночасний прийом з аценокумаролом може призвести до підвищеного ризику кровотечі.

Комбінація аторвастатину та силденафілу для лікування легеневої гіпертензії має значні терапевтичні переваги. Одночасний прийом з аторвастатином зменшує індуковану гіпоксією легеневу гіпертензію. Ефект на судинне ремоделювання та гіпертрофію правого шлуночка збільшує при одночасному застосуванні медикаментів, ніж при монотерапії.

У дослідах на тваринах препарат не чинив прямої або непрямої небажаної дії протягом вагітності та розвитку ембріона/плода. Дослідження на тваринах показали токсичний вплив по відношенню до постнатального розвитку. Оскільки адекватні контрольовані дослідження застосування силденафілу у вагітних не проводилися, застосовувати препарат Силденафіл Кардіо під час вагітності можна лише в тому випадку, якщо користь матері перевищує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи виділяється силденафіл із грудним молоком. При необхідності застосування препарату Силденафіл Кардіо у період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Доклінічні дослідження не показали негативного впливу силденафілу на фертильність.

Побічні явища розподілені за системою класифікації MedDRA за системами органів та частотою: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), рідко (>1/1000, <1/100), дуже рідко (<1/1000), частота невідома (частота може бути визначено виходячи з наявних даних).

Інфекції та інвазії: часто – запалення підшкірної клітковини, грип, неуточнений синусит.

З боку системи кровотворення: часто – неуточнена анемія.

З боку обміну речовин та харчування: часто – затримка рідини (набряки).

Психічні порушення: часто – безсоння, тривога.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – тремор, парестезія, неуточнене відчуття печіння, гіпестезія; частота невідома – мігрень.

З боку органу зору: часто – крововилив у сітчасту оболонку ока, неуточнені порушення зору, затуманений зір, фотофобія, хроматопсія, ціанопсія, запалення очей, почервоніння очей; рідко – зниження гостроти зору, диплопія, порушення чутливості ока.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго; частота невідома – раптова глухота.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – гіперемія (почервоніння шкіри обличчя); частота невідома – зниження АТ.

З боку дихальної системи: часто – неуточнений бронхіт, носова кровотеча, неуточнений риніт, кашель, закладеність носа.

З боку травної системи: дуже часто – діарея, диспепсія; часто - неуточнений гастрит, неуточнений гастроентерит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, геморой, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – алопеція, еритема, підвищене потовиділення у нічний час доби; частота невідома - шкірний висип.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у кінцівках; часто – міалгія, біль у спині.

З боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – гінекомастія, гемоспермія; частота невідома – пріапізм, тривала ерекція.

Загальні реакції: часто – лихоманка.

Загальна частота припинення лікування силденафілом у рекомендованій дозі 20 мг 3 рази на добу була низькою і не відрізнялася від такої у групі плацебо (2.9%).

У плацебо-контрольованому дослідженні вивчали ефект ад'ювантної терапії силденафілом як доповнення до внутрішньовенного введення епопростенолу. 134 пацієнти з ЛАГ отримували силденафіл у добових дозах від 20 мг до 80 мг 3 рази на добу та епопростенол, і 131 пацієнт отримував плацебо та епопростенол. Тривалість лікування становила 16 тижнів. Загальна частота припинення терапії через несприятливі події у групі силденафіл/епопростенол становила 5.2% порівняно з 10.7% у групі плацебо/епопростенол.

З обережністю

Щоб уникнути ускладнень, препарат слід застосовувати строго за призначенням лікаря.

Ефективність та безпека застосування препарату Силденафіл Кардіо у пацієнтів з тяжкою легеневою гіпертензією (функціональний клас IV) не доведена. У разі погіршення стану пацієнта на тлі терапії препаратом Силденафіл Кардіо слід розглянути можливість переходу на терапію, що застосовується для лікування даної стадії легеневої гіпертензії (наприклад, епопростенолом). При сумісному застосуванні Силденафілу Кардіо з бозентаном або іншими індукторами ізоферменту CYP3A4 може знадобитися корекція дози.

Співвідношення користь/ризик препарату Силденафіл Кардіо у пацієнтів з легеневою гіпертензією І функціонального класу не встановлено. Дослідження щодо застосування препарату Силденафіл Кардіо у лікуванні вторинної легеневої гіпертензії, за винятком легеневої гіпертензії, пов'язаної із захворюваннями сполучної тканини та резидуальної легеневої гіпертензії, не проводилися.

Артеріальна гіпотензія

Препарат Силденафіл Кардіо має системну вазодилатуючу дію, що призводить до невеликого транзиторного зниження артеріального тиску. До призначення препарату необхідно уважно оцінити ризик можливих небажаних проявів вазодилатуючого ефекту у пацієнтів з артеріальною гіпотензією (АТ <90/50 мм рт.ст. у стані спокою), гіповолемією, тяжкою обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна а також з синдромом множинної системної атрофії, що рідко зустрічається, що виявляється важким порушенням регуляції АТ з боку вегетативної нервової системи. Оскільки спільне застосування препарату Силденафіл Кардіо та альфа-адреноблокаторів може призвести до розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії у чутливих пацієнтів,Силденафіл Кардіо слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають альфа-адреноблокатори. Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які приймають альфа-адреноблокатори, починати приймати препарат Силденафіл Кардіо слід лише після того, як буде досягнуто стабілізації показників гемодинаміки у цих пацієнтів. Лікар повинен проінформувати пацієнтів про те, які дії слід зробити у разі появи симптомів постуральної гіпотензії.які дії слід зробити у разі появи симптомів постуральної гіпотензії.які дії слід зробити у разі появи симптомів постуральної гіпотензії.

Серцево-судинні ускладнення

В ході постмаркетингового застосування препарату Силденафіл Кардіо для лікування еректильної дисфункції повідомлялося про такі небажані явища, як серйозні серцево-судинні ускладнення (в т.ч. інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть, шлуночкова аритмія, геморрагічна інсульт гіпертензія та артеріальна гіпотензія), які мали тимчасовий зв'язок із застосуванням силденафілу. Більшість цих пацієнтів, але не всі з них мали фактори ризику серцево-судинних ускладнень. Багато з цих небажаних явищ спостерігалися незабаром після сексуальної активності, і деякі з них відзначалися після прийому препарату Сілденафіл Кардіо без подальшої сексуальної активності.Неможливо встановити наявність прямого зв'язку між небажаними явищами, що відзначалися, і зазначеними факторами або іншими причинами.

Зорові порушення

Були відмічені рідкісні випадки розвитку передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва як причини погіршення або втрати зору на фоні застосування всіх інгібіторів ФДЕ5, включаючи Сілденафіл Кардіо. Більшість цих пацієнтів мали фактори ризику, такі як екскавація (поглиблення) диска зорового нерва, вік старше 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ІХС, гіперліпідемія та куріння. У разі раптової втрати зору пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату Сілденафіл Кардіо та звернутися за медичною допомогою.

У пацієнтів, у яких раніше спостерігалися випадки передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва, відзначається підвищений ризик розвитку цього захворювання. У зв'язку з цим лікар повинен обговорити з пацієнтом можливі ризики застосування інгібіторів ФДЕ5. У таких пацієнтів препарат Силденафіл Кардіо слід застосовувати з обережністю та після ретельної оцінки співвідношення користі-ризику.

Порушення слуху

У деяких постмаркетингових та клінічних дослідженнях повідомляється про випадки раптового погіршення або втрати слуху, пов'язані із застосуванням усіх інгібіторів ФДЕ5, включаючи Сілденафіл Кардіо. Більшість пацієнтів мали фактори ризику раптового погіршення або втрати слуху. Причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 та раптовим погіршенням слуху або втратою слуху не встановлено. У разі раптового погіршення слуху або втрати слуху на фоні прийому препарату Сілденафіл Кардіо слід негайно проконсультуватися з лікарем.

Кровотечі

Силденафіл посилює антиагрегантний ефект нітропрусиду натрію, донатора оксиду азоту на тромбоцити людини in vitro. Дані щодо безпеки застосування препарату Сілденафіл Кардіо у пацієнтів зі схильністю до кровоточивості або загостренням виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки відсутні, тому препарат Сілденафіл Кардіо у цих пацієнтів слід застосовувати з обережністю. Частота носових кровотеч у пацієнтів з ЛАГ, пов'язаної із системними захворюваннями сполучної тканини, була вищою, ніж у пацієнтів з первинною ЛАГ. У пацієнтів, які отримували Силденафіл Кардіо у поєднанні з антагоністом вітаміну К, частота носових кровотеч була вищою, ніж у пацієнтів, які не приймали антагоніст вітаміну К.

Пріапізм

При тривалості ерекції понад 4 години слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо не було проведено негайне медичне втручання, можливе пошкодження тканин статевого члена та повна втрата потенції.

Одночасне застосування з бозентаном

При застосуванні препарату Силденафіл Кардіо на тлі початкової терапії бозентаном не відзначалося покращення стану пацієнтів (оцінка за допомогою тесту 6-хвилинної ходьби) порівняно із застосуванням монотерапії бозентаном. Результати тесту 6-хвилинної ходьби відрізнялися у пацієнтів з первинною ЛАГ та ЛАГ, пов'язаною із системними захворюваннями сполучної тканини. У пацієнтів з ЛАГ, пов'язаною із системними захворюваннями сполучної тканини, результат одночасного застосування препарату Силденафіл Кардіо та бозентана був гіршим, ніж при застосуванні монотерапії бозентаном, але краще, ніж у пацієнтів з первинною ЛАГ, які отримували монотерапію бозентаном. Таким чином, лікарю слід оцінювати результат терапії при одночасному застосуванні препарату Сілденафіл Кардіо та бозентана у пацієнтів з первинною ЛАД, спираючись на свій досвід терапії ЛАД.Одночасне застосування препарату Силденафіл Кардіо та бозентана у пацієнтів з ЛАГ, пов'язаною із системними захворюваннями сполучної тканини, не рекомендується.

Одночасне застосування з іншими інгібіторами ФДЕ5

Ефективність та безпека одночасного застосування препарату Силденафіл Кардіо з іншими інгібіторами ФДЕ5, у т.ч. з препаратом Віагра ® пацієнти з ЛАГ не досліджувались, тому застосування такої комбінації не рекомендується.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Препарат Силденафіл Кардіо незначно впливає на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами. Однак оскільки при прийомі препарату Силденафіл Кардіо можливі виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, розвиток хроматопсії, затуманеного зору та інших побічних явищ, слід уважно ставитися до індивідуальної дії препарату у зазначених ситуаціях, особливо на початку лікування та зміні режиму дозування.

При порушеннях функції нирок корекція дози не потрібна, проте при поганій переносимості препарату дозу знижують.

Протипоказане застосування препарату при тяжкому порушенні функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Корекція дози у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (5-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібна, проте при поганій переносимості препарату дозу знижують.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку (≥65 років) корекція дози не потрібна.

Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (дослідження ефективності та безпеки не проводились).

SEVERNAYA ZVEZDA NAO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Силденафил Кардио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Силденафил Кардио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Силденафил Кардио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Джент спрей для приема внутрь дозированный 12,5 мг/доза 32 дозы 5 мл, Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил-ФПО таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Эффекс Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 15 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 12 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 12 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 20 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 12 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 14 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 20 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 20 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 4 шт., Визарсин Ку-таб Визарсин КУ-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт. Польфарма, Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт. Польфарма, Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил -СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт. Северная звезда, Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Динамико таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт, Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 2 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 7 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 7 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Силденафил таблетки покрытые оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил-ФПО таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 20 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 2 шт., Виасан-ЛФ таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 10 шт., Виагра таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Виатайл таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Вилдегра таблетки с пролонгированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт. Вертекс, Силденафил Вертекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт. Озон, Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 50 мг 2 шт., Динамико Форвард пленка диспергируемая в полости рта 50 мг 1 шт., Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 100 мг 2 шт., Динамико Форвард пленки диспергируемые в полости рта 100 мг 1 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 14 шт., Силденафил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт. Вертекс, Торнетис таблетки 100 мг 4 шт., Силденафил-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 4 шт., Визарсин Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 50 мг 1 шт., Визарсин Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 100 мг 1 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 4 шт., Эрексезил таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 4 шт., Максигра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 1 шт., Визарсин таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 12 шт., Торнетис таблетки 100 мг 1 шт., Виагра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 2 шт., Ревацио таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 90 шт..