Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт Цена

Кардиоселективный бета1-адреноблокатор, не обладает мембраностабилизирующей и внутренней симпатомиметической активностью. Оказывает антигипертензивное, антиангинальное и антиаритмическое действие. Блокируя в невысоких дозах бета1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование циклического аденозинмонофосфата (цАМФ) из аденозинтрифосфата (АТФ), снижает внутриклеточный ток ионов кальция, оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и инотропное действие (урежает ЧСС), угнетает проводимость и возбудимость, снижает сократимость миокарда).

Общее периферическое сосудистое сопротивление в начале применения бета-адреноблокаторов (в первые 24 ч после приема внутрь) увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности альфа-адренорецепторов и устранения стимуляции бета2-адренорецепторов), которое через 1-3 дня возвращается к исходному, а при длительном назначении снижается.

Антигипертензивный эффект связан с уменьшением минутного объема кровотока, снижением активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (имеет большее значение для больных с исходной гиперсекрецией ренина), чувствительности барорецепторов дуги аорты (не происходит усиления их активности в ответ на снижение АД и влиянием на центральную нервную систему.

Антигипертензивное действие проявляется снижением как систолического, так и диастолического АД, уменьшением ударного и минутного объема кровообращения. В средних терапевтических дозах не оказывает действия на тонус периферических артерий. Антигипертензивный эффект продолжается 24 ч, при регулярном приеме стабилизируется к концу 2 недели лечения.

Антиангинальный эффект определяется снижением потребности миокарда в кислороде в результате уменьшения ЧСС (удлинение диастолы и улучшение перфузии миокарда) и сократимости, а также снижением чувствительности миокарда к воздействию симпатической стимуляции. Урежает ЧСС в покое и при физической нагрузке. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышать потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.

Антиаритмический эффект обусловлен устранением аритмогенных факторов (тахикардии, повышенной активности симпатической нервной системы, увеличенного содержания цАМФ, артериальной гипертензии), уменьшением скорости спонтанного возбуждения синусного и эктопического водителей ритма и замедлением атриовентрикулярного проведения. Угнетение проведения импульсов отмечается преимущественно в антеградном и в меньшей степени в ретроградном направлениях через атриовентрикулярный (AV) узел и по дополнительным путям.

Практически не ослабляет бронходилатирующее действие изопреналина.

В отличие от неселективных бета-адреноблокаторов при назначении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие бета2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки), и на углеводный обмен; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола. В меньшей степени оказывает отрицательный батмо-, хроно-, ино- и дромотропный эффект. При применении в больших дозах (более 100 мг/сут) оказывает блокирующий эффект на оба подтипа бета-адренорецепторов.

Отрицательный хронотропный эффект проявляется через 1 ч после приема, достигает максимума спустя 2-4 ч, продолжается до 24 ч.

таб., покр. плівковою оболонкою, 50 мг: 30 шт.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, капсулоподібні, двоопуклі, з ризиком для розлому та тисненням "AB55".

Допоміжні речовини : желатин – 2.1 мг, натрію лаурилсульфат – 3.3 мг, магнію стеарат – 5 мг, крохмаль кукурудзяний – 60 мг, магнію карбонат – 87.5 мг.

Склад оболонки: пропіленгліколь – близько 400 мкг, титану діоксид – близько 800 мкг, тальк – близько 800 мкг, гіпромелоза E15 – близько 2.1 мг.

30 шт. - Флакони пластикові.

C07AB03 Atenolol

Бета<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

атенолол

Бета1-адреноблокатор селективний

Зберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 5 років.

Кардіоселективний бета1-адреноблокатор, не має мембраностабілізуючої та внутрішньої симпатоміметичної активності. Чинить антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, надає негативну хроно-, дромо-, дромо-, бат- і збудливість, що знижує скоротливість міокарда).

Загальний периферичний судинний опір на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 год після прийому внутрішньо) збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного призначення знижується.

Антигіпертензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму кровотоку, зниженням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (має більше значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь на зниження АТ та впливом на центральну нервову систему) .

Антигіпертензивна дія проявляється зниженням як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску, зменшенням ударного та хвилинного об'єму кровообігу. У середніх терапевтичних дозах не впливає на тонус периферичних артерій. Антигіпертензивний ефект триває 24 години, при регулярному прийомі стабілізується до кінця 2 тижнів лікування.

Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення ЧСС (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної стимуляції. Уріжає ЧСС у спокої та при фізичному навантаженні. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих із хронічною серцевою недостатністю.

Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного проведення. Пригнічення проведення імпульсів відзначається переважно в антеградному та меншою мірою в ретроградному напрямках через атріовентрикулярний (AV) вузол і за додатковими шляхами.

Практично не послаблює бронходилатируючу дію ізопреналіну.

На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів при призначенні в середніх терапевтичних дозах надає менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів та матки); виразність атерогенної дії не відрізняється від дії пропранололу. У меншій мірі має негативний батмо-, хроно-, іно- та дромотропний ефект. При застосуванні у великих дозах (більше 100 мг на добу) має блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.

Негативний хронотропний ефект проявляється через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2-4 години, триває до 24 годин.

артеріальна гіпертензія; профілактика нападів стабільної стенокардії (за винятком стенокардії Принцметала); порушення серцевого ритму: синусова тахікардія, профілактика надшлуночкових тахіаритмій.

Призначають внутрішньо перед їжею, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія. Лікування починають з 50 мг Атенололу Нікомед 1 раз на добу. Для досягнення стабільного гіпотензивного ефекту потрібно 1-2 тижні прийому. При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту дозу збільшують до 100 мг на один прийом. Подальше збільшення дози не рекомендується, оскільки воно не супроводжується посиленням гіпотензивної дії.

Стенокардія. Початкова доза становить 50 мг на добу. Якщо протягом тижня не досягається оптимальний терапевтичний ефект, збільшують дозу до 100 мг на добу. Іноді можливе збільшення дози до 200 мг один раз на добу. Пацієнтам похилого віку та хворим з порушеннями функції виділення нирок необхідна корекція режиму дозування. За наявності ниркової недостатності рекомендують корекцію дози залежно від КК. У хворих з нирковою недостатністю при значеннях КК вище 35 мл/хв/1.73 м2 (нормальні значення становлять 100-150 мл/хв/1.73 м2) значної кумуляції атенололу не відбувається.

Рекомендуються наступні максимальні дози для хворих з нирковою недостатністю:

Хворим, що перебувають на гемодіалізі, Атенолол Нікомед призначають по 25 або 50 мг на добу відразу після кожного діалізу, що необхідно проводити в стаціонарних умовах, оскільки може мати місце зниження АТ. У пацієнтів похилого віку початкова одноразова доза - 25 мг (може бути збільшена під контролем АТ, ЧСС). Підвищення добової дози понад 100 мг рекомендується, т.к. терапевтичний ефект не посилюється, а можливість розвитку побічних ефектів зростає.

Симптоми: виражена брадикардія, запаморочення, виражене зниження артеріального тиску, непритомні стани, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, AV блокада II-III ступеня, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів або долонь, судоми, утруднення дихання, бронхоспазм.

Лікування: при порушенні AV провідності та/або брадикардії - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину (адреналіну) або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати IA класу не застосовуються); при вираженому зниженні АТ - пацієнт повинен перебувати у положенні Тренделенбурга. Якщо немає ознак набряку легень - внутрішньовенні плазмозамінні розчини, при неефективності - введення епінефрину, допаміну, добутаміну; при хронічній серцевій недостатності – серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах - в/в діазепам; при бронхоспазму – інгаляційно або парентерально – бета-адреностимулятори. Можливе проведення гемодіалізу.

При одночасному застосуванні атенололу з інсуліном, гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо – гіпоглікемізуюча дія останніх посилюється. При сумісному застосуванні із гіпотензивними засобами різних груп або нітратів відбувається посилення гіпотензивної дії. Одночасне застосування атенололу та верапамілу (або дилтіазему) може спричинити взаємне посилення дії цих препаратів.

Антигіпертензивний ефект послаблюють естрогени (затримка натрію) та нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди.

При одночасному застосуванні атенололу та серцевих глікозидів підвищується ризик розвитку брадикардії та порушення AV провідності.

При одночасному призначенні атенололу з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливе виникнення вираженої брадикардії.

Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу та дилтіазему може спровокувати зупинку серця; ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску. При одночасному прийомі атенололу з похідними ерготаміну, ксантину, ефективність його знижується.

При припиненні комбінованого застосування атенололу та клонідину лікування клонідином продовжують ще кілька днів після відміни атенололу. Одночасне застосування з лідокаїном може зменшити його виведення та підвищити ризик токсичної дії лідокаїну.

Застосування спільно з похідними фенотіазину сприяє підвищенню концентрації кожного з препаратів у сироватці крові.

Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження АТ.

При сумісному застосуванні з еуфіліном та теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення гіпотензивної дії, перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та атенололу має становити не менше 14 днів.

Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.

Кошти для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку артеріальної гіпертензії.

Аміодарон підвищує ризик розвитку брадикардії та пригнічення AV провідності.

Циметидин збільшує концентрацію у плазмі (гальмує метаболізм).

Йодвмісні рентгеноконтрастні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.

Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення ЦНС.

Вагітним слід призначати Атенолол Нікомед тільки у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Атенолол виділяється з грудним молоком, тому в період лактації, за необхідності застосування препарату Атенолол Нікомед, необхідно припинити грудне вигодовування.

Дуже часті (> 1/10); часті (>1/100, <1/10); нечасті (>1/1000, <1/100); рідкісні (>1/10000, <1/1000); дуже рідкісні (<1/10000).

З боку серцево-судинної системи: часто – брадикардія, похолодання нижніх кінцівок, гіпотензія; рідко – розвиток або посилення хронічної серцевої недостатності, AV-блокада, аритмії, непритомність, периферичні набряки, біль у грудях, порушення провідності серця, ортостатична гіпотензія та непритомність, синдром Рейно.

З боку центральної нервової системи: часто – астенія, м'язова слабкість; нечасто - порушення сну (сонливість чи безсоння); рідко – «кошмарні» сновидіння, галюцинації, психози, депресія, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, занепокоєння, запаморочення, головний біль, парестезії кінцівок (у пацієнтів із переміжною кульгавістю та синдромом Рейно), судоми, зміни смаку; дуже рідко – міастенія.

З боку органів чуття: порушення зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.

З боку ендокринної системи: нечасто – може маркувати симптоми гіпертиреозу. Гіпоглікемії (у пацієнтів, які отримують інсулін) або гіперглікемії (у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу).

З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм, хрипи, задишка у схильних до цього пацієнтів та/або прийому у високих дозах (втрата селективності), закладеність носа.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання. Біль у животі, запор або діарея; рідко – сухість слизової оболонки ротової порожнини, холестаз.

Лабораторні показання: нечасто – підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, гіпербілірубінемія; дуже рідко – позитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла.

З боку шкірних покривів: рідко - шкірний висип, оборотна алопеція, пурпура, загострення псоріазу та свербіж шкіри; дуже рідко – вовчаково-подібний синдром. Псоріазоподібний шкірний висип, реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк та кропив'янку.

Інші: рідко – зниження потенції; дуже рідко – зниження лібідо.

шок (включаючи кардіогенний і гіповолемічний); AV блокада II-III ступеня; гостра серцева недостатність або декомпенсована хронічна серцева недостатність; ознак хронічної серцевої недостатності; Стенокардія Принцметала; встановлені); феохромоцитома, за винятком супутньої терапії альфа-адреноблокаторами; підвищена чутливість до препарату.

З обережністю: цукровий діабет 1 і 2 типу, метаболічний ацидоз, гіпоглікемія, алергічні реакції в анамнезі, хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма, емфізема легень, AV блокада I ступеня, хронічна серцева недостатність (компенсована), облітеруюча кульгавість, синдром Рейно, феохромоцитома (при одночасному застосуванні альфа-адреноблокаторів), печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, міастенія, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.

Контроль за пацієнтами, які приймають Атенолол Нікомед, повинен включати спостереження за ЧСС та АТ (на початку лікування - щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), концентрацією глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 місяців). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс).

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд./хв.

При тиреотоксикозі Атенолол Нікомед може маскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику. При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормальних значень.

У хворих з ІХС різка відміна бета-адреноблокаторів може викликати збільшення частоти або тяжкості нападів стенокардії, тому припинення прийому препарату Атенолол Нікомед у хворих на ІХС необхідно проводити поступово. Знижують дозу протягом двох тижнів та більше. У порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами, кардіоселективні бета-адреноблокатори мають менший вплив на функцію легень, проте при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів Атенолол Нікомед застосовують тільки у разі абсолютних показань. У разі необхідності їх призначення в деяких випадках можна рекомендувати застосування бета2-адреноміметиків.

Хворим на бронхоспастичні захворювання можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів, але при цьому слід суворо стежити за дозуванням. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.

Особлива увага потрібна у випадках, якщо потрібне хірургічне втручання під наркозом у хворих, які приймають Атенолол Нікомед. Прийом препарату слід припинити за 48 годин до втручання. Як анестетик слід вибирати препарат з можливо мінімальною негативною інотропною дією.

При одночасному застосуванні препарату Атенолол Нікомед та клонідину прийом препарату Атенолол Нікомед припиняють на кілька днів раніше за клонідин з метою уникнення синдрому «відміни».

Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.

Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.

У разі появи у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 40 уд./хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV-блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та нирок необхідно зменшити. або припинити лікування.

Рекомендується припиняти терапію при розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.

У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менше 48 годин після прийому препарату Атенололу Нікомед.

При застосуванні препарату Атенололу Нікомед можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення у пацієнтів, які користуються контактними лінзами.

Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів та більше (знижують дозу на 25% на 3-4 дні).

Слід скасовувати перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілілміндальної кислоти; титрів антинуклеарних антитіл (за 1-2 дні).

У курців ефективність бета-адреноблокаторів нижча.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та виконання робіт, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З обережністю: хронічна ниркова недостатність.

З обережністю: печінкова недостатність.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю: літній вік. У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс). У разі появи у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 40 уд./хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV-блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та нирок необхідно зменшити. або припинити лікування.

Протипоказаний: вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

TAKEDA PHARMA A/S (Данія)

Страна производства (на момент написания) Дания.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки покрытые оболочкой 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Атенолол-Тева таблетки 25 мг 30 шт., Атенолол-Акри таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол Белупо Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Атенолол-Акри таблетки 50 мг 30 шт..