Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт Озон Цена

Бета1-адреноблокатор. Оказывает антиангинальное, антигипертензивное и антиаритмическое действие. Не обладает мембраностабилизирующей и внутренней симпатомиметической активностью. Уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ. В первые 24 ч после перорального приема на фоне снижения сердечного выброса отмечается реактивное повышение общего периферического сопротивления сосудов, выраженность которого в течение 1-3 сут постепенно снижается.

Гипотензивный эффект связан с уменьшением сердечного выброса, снижением активности ренин-ангиотензиновой системы, чувствительности барорецепторов и влиянием на центральную нервную систему. Гипотензивное действие проявляется как снижением систолического, так и диастолического АД, уменьшением ударного и минутного объемов. В средних терапевтических дозах не оказывает влияния на тонус периферических артерий. Гипотензивный эффект продолжается 24 ч, при регулярном применении стабилизируется к концу второй недели лечения.

Антиангинальный эффект определяется снижением потребности миокарда в кислороде в результате уменьшения частоты сердечных сокращений (удлинение диастолы и улучшение перфузии миокарда) и сократимости, а также снижением чувствительности миокарда к воздействию симпатической стимуляции. Урежает ЧСС в покое и при физической нагрузке. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышать потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.

Антиаритмическое действие проявляется подавлением синусовой тахикардии и связано с устранением аритмогенных симпатических влияний на проводящую систему сердца, уменьшением скорости распространения возбуждения через синоатриальный узел и удлинением рефрактерного периода. Угнетает проведение импульсов в антеградном и в меньшей степени в ретроградном направлениях через AV (атриовентрикулярный) узел и по дополнительным путям проведения.

Отрицательный хронотропный эффект проявляется через 1 ч после приема, достигает максимума спустя 2-4 ч, продолжается до 24 ч.

Уменьшает автоматизм синусового узла, уряжает ЧСС, замедляет AV проводимость, снижает сократимость миокарда, снижает потребность миокарда в кислороде. Уменьшает возбудимость миокарда. При применении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на гладкую мускулатуру бронхов и периферических артерий, чем неселективные бета-адреноблокаторы.

таб. 25 мг: 10, 20 чи 30 шт.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.

C07AB03 Atenolol

Бета<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

атенолол

Бета1-адреноблокатор селективний

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Бета1-адреноблокатор. Чинить антиангінальну, антигіпертензивну та антиаритмічну дію. Не має мембраностабілізуючої та внутрішньої симпатоміметичної активності. Зменшує стимульоване катехоламіном утворення цАМФ з АТФ. У перші 24 години після перорального прийому на фоні зниження серцевого викиду відзначається реактивне підвищення загального периферичного опору судин, вираженість якого протягом 1-3 діб поступово знижується.

Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням серцевого викиду, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи, чутливості барорецепторів та впливом на центральну нервову систему. Гіпотензивна дія проявляється як зниженням систолічного, так і діастолічного артеріального тиску, зменшенням ударного та хвилинного обсягів. У середніх терапевтичних дозах не впливає тонус периферичних артерій. Гіпотензивний ефект триває 24 години, при регулярному застосуванні стабілізується до кінця другого тижня лікування.

Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення частоти серцевих скорочень (подовження діастоли та поліпшення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної стимуляції. Уріжає ЧСС у спокої та при фізичному навантаженні. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих із хронічною серцевою недостатністю.

Антиаритмічна дія проявляється придушенням синусової тахікардії та пов'язана з усуненням аритмогенних симпатичних впливів на провідну систему серця, зменшенням швидкості поширення збудження через синоатріальний вузол та подовженням рефрактерного періоду. Пригнічує проведення імпульсів в антеградному та меншою мірою в ретроградному напрямках через AV (атріовентрикулярний) вузол та за додатковими шляхами проведення.

Негативний хронотропний ефект проявляється через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2-4 години, триває до 24 годин.

Зменшує автоматизм синусового вузла, уряджає ЧСС, уповільнює AV провідність, знижує скоротливість міокарда, знижує потребу міокарда в кисні. Зменшує збудливість міокарда. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори.

артеріальна гіпертензія; профілактика нападів стенокардії (за винятком стенокардії Принцметала); порушення серцевого ритму: синусова тахікардія, профілактика надшлуночкових тахіаритмій, шлуночкова екстрасистолія.

Призначають внутрішньо перед їжею, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія. Лікування починають з 50 мг Атенололу 1 раз на добу. Для досягнення стабільного гіпотензивного ефекту потрібно 1-2 тижні прийому. При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту дозу збільшують до 100 мг на один прийом. Подальше збільшення дози не рекомендується, оскільки воно не супроводжується посиленням клінічного ефекту.

Стенокардія. Початкова доза становить 50 мг на добу. Якщо протягом тижня не досягається оптимальний терапевтичний ефект, збільшують дозу до 100 мг на добу. Пацієнтам похилого віку та хворим з порушеннями функції виділення нирок необхідна корекція режиму дозування.

За наявності ниркової недостатності рекомендують корекцію дози залежно від кліренсу креатиніну. У хворих з нирковою недостатністю при значеннях КК вище 35 мл/хв/1.73 м2 (нормальні значення становлять 100-150 мл/хв/1.73 м) значної кумуляції атенололу не відбувається. Рекомендуються наступні максимальні дози для хворих з нирковою недостатністю:

Для забезпечення перерахованого нижче режиму дозування можливе застосування Атенололу в лікарській формі таблетки 25 мг.

Хворим, що перебувають на гемодіалізі, Атенолол призначають по 25 або 50 мг на добу відразу після кожного діалізу, що необхідно проводити в стаціонарних умовах, оскільки може мати місце зниження АТ.

У пацієнтів похилого віку початкова одноразова доза - 25 мг (може бути збільшена під контролем АТ, ЧСС).

Підвищення добової дози понад 100 мг не рекомендується, оскільки терапевтичний ефект не посилюється, а ймовірність розвитку побічних ефектів зростає.

Симптоми: виражена брадикардія, AV блокада II-III ступеня, наростання симптомів серцевої недостатності, надмірне зниження артеріального тиску, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, ціаноз нігтів пальців або долонь.

Лікування: промивання шлунка та призначення адсорбуючих лікарських засобів; при виникненні бронхоспазму показано інгаляційне або внутрішньовенне введення бета2-адреноміметика сальбутамолу. При порушенні AV провідності, брадикардії - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати 1А класу не застосовуються); при зниженні АТ - хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга. Якщо немає ознак набряку легень - внутрішньовенні плазмозамінні розчини, при неефективності - введення епінефрину, допаміну, добутаміну; при хронічній серцевій недостатності – серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах - внутрішньовенні діазепам. Можливе проведення діалізу.

При одночасному застосуванні атенололу з інсуліном, пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами – їх гіпоглікемізуюча дія посилюється.

При сумісному застосуванні з антигіпертензивними засобами різних груп або нітратів відбувається посилення гіпотензивної дії.

Одночасне застосування атенололу та верапамілу (або дилтіазему) може спричинити взаємне посилення кардіодепресивної дії.

Гіпотензивний ефект послаблюють естрогени (затримка натрію) та НПЗЗ, глюкокортикостероїди.

При одночасному застосуванні атенололу та серцевих глікозидів підвищується ризик розвитку брадикардії та порушення атріовентрикулярної провідності.

При одночасному призначенні атенололу з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливе виникнення вираженої брадикардії.

Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу та дилтіазему може спровокувати зупинку серця; ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.

При одночасному прийомі атенололу з похідними ерготаміну, ксантину, ефективність його знижується.

При припиненні комбінованого застосування атенололу та клонідину лікування клонідином продовжують ще кілька днів після відміни атенололу.

Одночасне застосування з лідокаїном може зменшити його виведення та підвищити ризик токсичної дії лідокаїну.

Застосування спільно з похідними фенотіазину сприяє підвищенню концентрації кожного з препаратів у сироватці крові.

Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження АТ.

При сумісному застосуванні з еуфіліном та теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення гіпотензивної дії, перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та атенололу має становити не менше 14 днів.

Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.

Кошти для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку артеріальної гіпертензії.

Аміодарон підвищує ризик розвитку брадикардії та пригнічення AV провідності.

Циметидин збільшує концентрацію у плазмі (гальмує метаболізм). Йодвмісні рентгеноконтрастні лікарські засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.

Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні лікарські засоби посилюють пригнічення ЦНС.

Вагітним слід призначати атенолол лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Атенолол виділяється з грудним молоком, тому в період годування його слід приймати лише у виняткових випадках та з великою обережністю.

Серцево-судинна система: розвиток (погіршення) симптомів хронічної серцевої недостатності (набряклість кісточок, стоп; задишка), порушення атріовентрикулярної провідності, аритмії, брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, серцебиття.

ЦНС: запаморочення, зниження здатності до концентрації уваги, зниження швидкості реакції, сонливість або безсоння, депресія, галюцинації, підвищена стомлюваність, біль голови, слабкість, "кошмарні" сновидіння, занепокоєння, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, парестезії в кінцівках (у хворих з "переміжною" кульгавістю і синдромом Рейно), м'язова слабкість, судоми.

ШКТ: сухість у роті, нудота, блювання, пронос, біль у животі, запор, зміна смаку.

Дихальна система: диспное, бронхоспазм, апное, закладеність носа.

Гематологічні реакції: тромбоцитарна пурпура, анемія (апластична), тромбоз.

Ендокринна система: гінекомастія, зниження потенції, зниження лібідо, гіперглікемія (у хворих з інсуліннезалежним цукровим діабетом), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.

Метаболічні реакції: гіперліпідемія.

Шкірні реакції: кропив'янка, дерматити, свербіж, фоточутливість, посилення потовиділення, гіперемія шкіри, загострення перебігу псоріазу, оборотна алопеція.

Органи почуттів: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.

Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.

Лабораторні показники: агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія.

Інші: біль у спині, артралгія, синдром "скасування" (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

Частота побічних явищ зростає зі збільшенням дози препарату.

кардіогенний шок; AV-блокада II і III ст; виражена брадикардія (ЧСС менше 45-50 уд./хв.); синдром слабкості синусового вузла; ;стенокардія Принцметала;артеріальна гіпотензія (у разі використання при інфаркті міокарда, систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.); період лактації; ;літній вік;підвищена чутливість до препарату.

З обережністю: цукровий діабет, метаболічний ацидоз, гіпоглікемія, алергічні реакції в анамнезі, хронічна обструктивна хвороба легень (в т.ч. емфізема легень), AV-блокада I ступеня, хронічна серцева недостатність (компенсована), облітеруючі захворювання периферичних сосудів. кульгавість, синдром Рейно), феохромоцитома, печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, міастенія, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.

Контроль за хворими, які приймають Атенолол, повинен включати спостереження за ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 міс), вмістом глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 міс). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс).

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд./хв. При тиреотоксикозі атенолол може маскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різке скасування у хворих з тиреотоксикозом протипоказане, оскільки здатне посилити симптоматику. При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення вмісту глюкози в крові до нормальної концентрації.

У хворих з ІХС різка відміна бета-адреноблокаторів може викликати збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, тому припинення прийому атенололу у хворих на ІХС необхідно проводити поступово.

У порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами, кардіоселективні бета-адреноблокатори мають менший вплив на функцію легень, проте при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів атенолол призначають тільки у разі абсолютних показань. У разі необхідності їх призначення в деяких випадках можна рекомендувати застосування бета2-адреноміметиків.

Хворим на бронхоспастичні захворювання можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів, але при цьому слід суворо стежити за дозуванням. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.

Особлива увага потрібна у випадках, якщо потрібне хірургічне втручання під наркозом у хворих, які приймають атенолол. Прийом препарату слід припинити за 48 годин до втручання. Як анестетик слід вибирати препарат з можливо мінімально негативною інотропною дією.

При одночасному застосуванні атенололу та клонідину прийом атенололу припиняють на кілька днів раніше за клонідин з метою уникнення симптому відміни останнього.

Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.

Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.

У разі появи у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст,), AV-блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та нирок необхідно зменшити. або припинити лікування.

Рекомендується припиняти терапію при розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.

У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менше 48 годин після прийому атенололу.

При застосуванні атенололу можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення у пацієнтів, які мають контактні лінзи.

Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів. і більше (знижують дозу на 25% на 3-4 дні).

Слід скасовувати перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілілміндальної кислоти; титрів антинуклеарних антитіл.

У курців ефективність бета-адреноблокаторів нижча.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У період лікування необхідно утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

За наявності ниркової недостатності рекомендують корекцію дози залежно від кліренсу креатиніну. У хворих з нирковою недостатністю при значеннях КК вище 35 мл/хв/1.73 м2 (нормальні значення становлять 100-150 мл/хв/1.73 м) значної кумуляції атенололу не відбувається. Рекомендуються наступні максимальні дози для хворих з нирковою недостатністю:

Для забезпечення перерахованого нижче режиму дозування можливе застосування Атенололу в лікарській формі таблетки 25 мг.

Хворим, що перебувають на гемодіалізі, Атенолол призначають по 25 або 50 мг на добу відразу після кожного діалізу, що необхідно проводити в стаціонарних умовах, оскільки може мати місце зниження АТ.

З обережністю: печінкова недостатність.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку початкова одноразова доза - 25 мг (може бути збільшена під контролем АТ, ЧСС).

Підвищення добової дози понад 100 мг не рекомендується, оскільки терапевтичний ефект не посилюється, а ймовірність розвитку побічних ефектів зростає.

Протипоказання: вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

SHREYA LIFE SCIENCES Pvt.Ltd. (Індія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт Озон с доставкой в любой город или село Украины. Купить Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт Озон можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт Озон быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки покрытые оболочкой 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол-Тева таблетки 25 мг 30 шт., Атенолол-Акри таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол таблетки 50 мг 30 шт., Атенолол таблетки 100 мг 30 шт., Атенолол Белупо Атенолол таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Атенолол Никомед таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Атенолол-Акри таблетки 50 мг 30 шт..