Алевал таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:50 мг
-
В упаковке:28 шт.
Антидепрессант, селективный ингибитор обратного захвата серотонина (5-НТ). Оказывает очень слабое влияние на обратный захват норадреналина и допамина. В терапевтических дозах сертралин блокирует захват серотонина тромбоцитами человека.
Не оказывает стимулирующего, седативного или антихолинергического действия. Сертралин не обладает сродством к м-холинорецепторам, адренорецепторам, серотониновым, допаминовым, гистаминовым рецепторам, GABA- или бензодиазепиновым рецепторам.
Антидепрессивный эффект отмечается к концу второй недели регулярного приема сертралина, тогда как максимальный эффект достигается только через 6 недель. Сертралин не вызывает психической или физической лекарственной зависимости.
Алевал таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб, покр. плівковою оболонкою, 25 мг: 14 та 28 шт. таб, покр. плівковою оболонкою, 50 мг: 14 та 28 шт. таб, покр. плівковою оболонкою, 100 мг: 14 та 28 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком з одного боку; на зламі – ядро білого кольору.
| 1 таб. | |
| сертраліну гідрохлорид | 28 мг, |
| що відповідає змісту сертраліну | 25 мг |
Допоміжні речовини : кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза 2910, тальк очищений, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, індигокармін.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910, макрогол 6000, очищений тальк, титану діоксид, індигокармін.
14 шт. - стрипи (1) - пачки картонні.
14 шт. - стрипи (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
N06AB06 Sertraline
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антидепресант
Діюча речовина
сертралін
Фармако-терапевтична група
Антидепресант
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
Антидепресант, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ). Має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та допаміну. У терапевтичних дозах сертралін блокує захоплення серотоніну тромбоцитами людини.
Не чинить стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії. Сертралін не має спорідненості з м-холінорецепторами, адренорецепторами, серотоніновими, допаміновими, гістаміновими рецепторами, GABA- або бензодіазепіновими рецепторами.
Антидепресивний ефект відзначається до кінця другого тижня регулярного прийому сертраліну, тоді як максимальний ефект досягається лише через 6 тижнів. Сертралін не викликає психічної чи фізичної лікарської залежності.
Показання депресії різної етіології (лікування та профілактика); обсесивно-компульсивні розлади (ДКР); панічні розлади (з агорафобією або без); посттравматичні стресові розлади (ПТСР).
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат призначають внутрішньо, 1 раз на добу вранці або ввечері. Таблетки сертраліну можна приймати незалежно від їди.
При депресії та ДКР для дорослих початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу. Дозу можна поступово підвищувати з інтервалом не частіше ніж раз на тиждень до максимальної добової дози 200 мг.
Початковий терапевтичний ефект може проявитися протягом 7 днів, проте повний ефект зазвичай досягається через 2-4 тижні (або навіть протягом тривалішого часу при ДКР). Підтримуюча доза при тривалому лікуванні має бути мінімальною ефективною з відповідними змінами залежно від терапевтичного ефекту.
При ДКР для дітей віком від 6 до 12 років початкова доза становить 25 мг. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг.
Для дітей віком від 12 до 17 років початкова доза становить 50 мг. Добову дозу можна поступово, не раніше ніж через тиждень, збільшувати з 50 мг до максимальної – 200 мг. Щоб уникнути передозування, слід брати до уваги меншу масу тіла у дітей, порівняно з дорослими; при збільшенні дози більше 50 мг на добу необхідно ретельне спостереження за цією категорією хворих та за перших ознак передозування відмінити препарат.
При панічних розладах та ПТСР препарат призначають дорослим . Початкова доза становить 25 мг. З урахуванням переносимості дозу можна поступово збільшувати до максимального значення 200 мг не частіше ніж 1 раз на тиждень на 25 мг до досягнення бажаного терапевтичного ефекту.
Задовільний терапевтичний результат досягається зазвичай через 7 днів від початку лікування. Однак для досягнення повного терапевтичного ефекту потрібний регулярний прийом препарату протягом 2-4 тижнів. Мінімальна доза, що забезпечує лікувальну дію, зберігається надалі як підтримуюча.
У пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушенням функції нирок спеціального підбору дози не потрібно.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки слід зменшити дозу або збільшити інтервали між прийомами.
Передозування
Симптоми: тяжких симптомів передозування сертраліну не виявлено навіть при призначенні препарату у великих дозах. Однак при одночасному введенні з іншими препаратами або етанолом можливе тяжке отруєння, аж до коми та летального результату. Передозування може спричинити серотоніновий синдром із нудотою, блюванням, сонливістю, тахікардією, ажитацією, запамороченням, психомоторним збудженням, діареєю, підвищеним потовиділенням, міоклонусом та гіперрефлексією.
Лікування: специфічних антидотів немає. Потрібна інтенсивна підтримуюча терапія та постійне спостереження за життєво важливими функціями організму. Викликати блювання не рекомендується. Введення активованого вугілля може бути ефективнішим, ніж промивання шлунка. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів. Сертралін має великий V d , тому посилення діурезу, проведення діалізу, гемоперфузії або переливання крові може виявитися неефективним.
Лікарська взаємодія
При сумісному застосуванні сертраліну та пімозиду відзначалося збільшення концентрації пімозиду при його одноразовому призначенні у низькій дозі (2 мг). Збільшення концентрації пімозиду був пов'язані з будь-якими змінами в ЕКГ. Оскільки механізм цієї взаємодії не відомий, а пімозид відрізняється вузьким терапевтичним індексом, одночасний прийом пімозиду та сертраліну протипоказаний.
Відзначаються тяжкі ускладнення при одночасному застосуванні сертраліну та інгібіторів МАО (включаючи вибірково діючий селегілін, інгібітор МАО із оборотним типом дії моклобемід, а також лінезолід). Можливий розвиток серотонінового синдрому (гіпертермія, ригідність, міоклонус, лабільність вегетативної нервової системи (швидкі коливання параметрів дихальної та серцево-судинної системи), зміни психічного статусу, включаючи підвищену дратівливість, виражене збудження, сплутаність свідомості кому). Аналогічні ускладнення, іноді з летальним результатом, виникають при призначенні ІМАО на фоні лікування антидепресантами, що пригнічують зворотний нейрональний захоплення моноамінів або відразу після їх відміни.
Комбіноване застосування сертраліну та препаратів, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, потребує ретельного контролю. У період лікування заборонено вживання алкоголю. Не відзначено потенціювання дії карбамазепіну, галоперидолу або фенітоїну, а також етанолу на когнітивну та психомоторну функцію у здорових людей.
При сумісному призначенні антикоагулянтів непрямої дії (варфарин) із сертраліном відзначається незначне, але статистично достовірне збільшення протромбінового часу – у цих випадках рекомендується контролювати протромбіновий час на початку лікування сертраліном та після його відміни.
При заміні одного інгібітору нейронального захоплення серотоніну на інший немає необхідності в "періоді відмивання". Однак потрібно дотримуватись обережності при змінах курсу лікування. Слід уникати сумісного призначення триптофану або фенфлураміну із сертраліном.
Сертралін викликає мінімальну індукцію мікросомальних ферментів печінки. Одночасне призначення сертраліну та феназону у дозі 200 мг призводить до достовірного зменшення T 1/2 феназону, хоча це виникає лише у 5% випадків.
При сумісному введенні сертралін не змінює бета-адреноблокуючу дію атенололу.
При введенні сертраліну в добовій дозі 200 мг лікарської взаємодії з глібенкламідом та дигоксином не виявлено.
При тривалому застосуванні сертралін у дозі 200 мг на добу не має клінічно значущої дії та не пригнічує метаболізм фенітоїну. Незважаючи на це, рекомендується ретельний контроль концентрації фенітоїну в плазмі з початку лікування сертраліном з відповідною корекцією дози фенітоїну.
Відзначаються дуже рідкісні випадки виникнення слабкості, підвищення сухожильних рефлексів, сплутаності свідомості, тривоги та збудження у пацієнтів, які одночасно приймали сертралін і суматриптан. Рекомендується спостереження за пацієнтами, у яких є відповідні клінічні підстави для одночасного прийому сертраліну та суматриптану.
Фармакокінетична взаємодія
Сертралін зв'язується із білками плазми крові. Тому необхідно враховувати можливість взаємодії з іншими препаратами, що зв'язуються з білками плазми (наприклад, діазепамом і толбутамідом).
При одночасному застосуванні з циметидином одночасне застосування значно знижує кліренс сертраліну.
Тривале лікування сертраліном у дозі 50 мг/добу підвищує концентрацію в плазмі одночасно застосовуваних лікарських засобів, у метаболізмі яких бере участь ізофермент CYP2D6 (трициклічні антидепресанти, антиаритмічні лікарські засоби IC класу – пропафенон, флекаїнід).
В експериментальних дослідженнях з вивчення взаємодії in vitro показано, що бета-гідроксилювання ендогенного кортизолу, яке відбувається за участю ізоферментів CYP3A3/4, а також метаболізм карбамазепіну та терфенадину при тривалому застосуванні сертраліну в дозі 200 мг на добу не змінюються. Концентрація у плазмі крові толбутаміду, фенітоїну та варфарину при тривалому призначенні сертраліну у тій же дозі також не змінюється. Тому вважається, що сертралін не гнітить ізофермент CYP2C9.
При одночасному прийомі сертралін знижує кліренс толбутаміду (необхідний контроль глюкози у крові).
Сертралін не впливає на концентрацію діазепаму в сироватці, що свідчить про відсутність інгібування ізоферменту CYP2C19. За даними досліджень in vitro, сертралін практично не впливає або мінімально пригнічує ізофермент CYP1A2.
Фармакокінетика літію не змінюється при супутньому введенні сертраліну. Однак тремор спостерігається частіше при їхньому спільному застосуванні. Потрібна особлива обережність при сумісному застосуванні сертраліну (як інших СІЗЗС) з лікарськими засобами, що впливають на серотонінергічну передачу (наприклад, з літієм).
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Протипоказано застосування препарату при вагітності та лактації (грудного вигодовування).
Контрольованих результатів застосування сертраліну у вагітних жінок немає.
Жінкам репродуктивного віку , яким призначається сертралін, слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Сертралін виділяється із грудним молоком. Достовірних даних щодо безпеки застосування препарату в період грудного вигодовування немає. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.
У разі застосування сертраліну при вагітності та в період грудного вигодовування у деяких новонароджених, матері яких приймали антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, включаючи серотонін, можуть спостерігатися симптоми, подібні до реакції на відміну препарату.
Побічна дія
З боку травної системи: диспепсичні симптоми (метеоризм, нудота, блювання, діарея), біль у животі, панкреатит, сухість у роті, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність, зниження апетиту аж до анорексії; рідко – підвищення апетиту.
З боку серцево-судинної системи: прискорене серцебиття, тахікардія, зниження артеріального тиску.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, м'язові судоми.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: екстрапірамідні розлади (дискінезії, акатизії, скрегіт зубами, порушення ходи), мимовільні м'язові скорочення, парестезії, непритомність, сонливість, головний біль, мігрень, запаморочення, тремор, безсоння, тривога , маніакальні розлади, галюцинації, ейфорія, нічні кошмари, психоз, зниження лібідо, суїцид, кома
З боку дихальної системи: бронхоспазм, позіхання.
З боку сечовидільної системи: енурез, нетримання чи затримка сечі.
З боку репродуктивної системи: порушення статевої функції (затримка еякуляції, зниження потенції), галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, пріапізм.
З боку органів чуття: порушення зору, мідріаз, періорбітальний набряк, дзвін у вухах.
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гіпотиреоз, синдром неадекватної секреції АДГ.
Дерматологічні реакції: почервоніння шкіри або припливи крові до обличчя, алопеція, фотосенсибілізація, пурпура, підвищене потовиділення; рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж, анафілактоїдна реакція, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя.
Дані лабораторних досліджень: рідко, при тривалому застосуванні – виникає безсимптомне підвищення активності трансаміназ у сироватці крові. Відміна препарату у разі призводить до нормалізації активності ферментів. Можливий розвиток лейкопенії та тромбоцитопенії, а також підвищення концентрації холестерину у сироватці крові.
Інші: слабкість, зниження або збільшення маси тіла, кровотечі (в т.ч. носові, шлунково-кишкові або гематурія), периферичний набряк.
При припиненні лікування сертраліном у поодиноких випадках – синдром відміни: можливі парестезії, гіпестезії, симптоми депресії, галюцинації, агресивні реакції, психомоторне збудження, неспокій або симптоми психозу, які неможливо відрізнити від симптомів основного захворювання.
Протипоказання до застосування неконтрольована епілепсія; спільне застосування з інгібіторами МАО та пімозидом (при заміні одного препарату на інший слід утриматися від прийому антидепресантів протягом 14 днів); спільне застосування сертраліну з триптофаном або фенфлураміном; дитячий вік до 6 років при депресії та ДКР; дитячий та підлітковий вік до 18 років при панічних розладах та ПТСР; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при органічних захворюваннях головного мозку (в т.ч. затримка розумового розвитку), маніакальних станах, епілепсії, печінковій та/або нирковій недостатності, зниженні маси тіла, у дітей старше 6 років з депресією та ДКР.
особливі вказівки
Алевал не слід призначати спільно з інгібіторами МАО, а також протягом 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО. Аналогічно після відміни препарату Алевал протягом 14 днів не призначають інгібітори МАО.
При застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) описані випадки розвитку серотонінового синдрому та ЗНС, ризик яких підвищується при комбінуванні СІЗЗЗ іншими серотонінергічними засобами (в т.ч. з триптанами), а також препаратами, що впливають на метаболізм. ч. інгібіторами МАО), антипсихотичними засобами та іншими антагоністами допамінових рецепторів. Проявами серотонінового синдрому можуть бути зміни психічного статусу (зокрема, ажитація, галюцинації, кома), автономна нестабільність (тахікардія, АТ, гіпертермія), зміни нервово-м'язової передачі (гіперрефлексія, порушення координації рухів) та/або порушення з боку ШКТ ( нудота, блювання та діарея). Деякі прояви серотонінового синдрому, зокрема. гіпертермія, ригідність м'язів,автономна нестабільність з можливістю швидких коливань параметрів життєво важливих функцій, а також зміни психічного статусу можуть нагадувати симптоматику, що розвивається при ЗНС.
Необхідно бути обережними при одночасному призначенні сертраліну з іншими препаратами, що посилюють серотонінергічну нейротрансмісію, такими як, триптофан, фенфлурамін або агоністи серотонінових 5-НТ-рецепторів. Подібне спільне призначення слід, по можливості, виключити з огляду на ймовірність фармакодинамічної взаємодії.
Досвід клінічних досліджень, метою яких було визначення оптимального часу, необхідного для переведення хворих з прийому інших антидепресантів та засобів, що застосовуються при ДКР, на сертралін обмежений. Необхідно бути обережними при такому переході, особливо з довготривалих препаратів, наприклад, з флуоксетину. Необхідний інтервал між скасуванням одного СІЗЗЗ та початком прийому іншого подібного препарату не встановлений.
Необхідно відзначити, що у пацієнтів, які зазнають електросудомної терапії, достатній досвід застосування сертраліну відсутній. Можливий успіх чи ризик такого комбінованого лікування не вивчений.
Немає досвіду застосування сертраліну у пацієнтів із судомним синдромом, тому слід уникати застосування препарату у хворих з нестабільною епілепсією, а хворих із контрольованою епілепсією необхідно ретельно спостерігати під час лікування. При появі судом препарат слід відмінити.
Під час клінічних досліджень до застосування сертраліну ринку, маніакальні розлади спостерігалися приблизно в 0.4% хворих, які приймали сертралін. Випадки активації маніакальних розладів описані також у невеликої частини хворих на маніакально-депресивний психоз, які отримували інші антидепресивні або засоби, що застосовуються при ДКР.
Сертралін активно біотрансформується у печінці. За даними фармакокінетичного дослідження, при багаторазовому прийомі сертраліну у хворих зі стабільним цирозом печінки легкої течії спостерігалося збільшення T 1/2 препарату та збільшення Cmax та AUC майже в 3 рази порівняно з цими показниками у здорових людей. Істотних відмінностей у зв'язуванні з білками плазми у двох групах не було. Застосовувати сертралін у пацієнтів із захворюваннями печінки слід з обережністю. При призначенні препарату пацієнту з порушенням функції печінки необхідно обговорити доцільність зниження дози або збільшення інтервалу між прийомами препарату.
Сертралін у незначній кількості у незміненому вигляді виводиться із сечею. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня (КК 30-60 мл/хв) та пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК ≤10-29 мл/хв і менше) фармакокінетичні параметри (C max та AUC 0-24 ) сертраліну при багаторазовому його прийомі суттєво не відрізнялися від групи контролю. У всіх групах T 1/2 препарату був однаковий, так само як і не було відмінностей у зв'язуванні з білками плазми. Результати цього дослідження свідчать, що, як і очікувалося з урахуванням незначної ниркової екскреції сертраліну, корекції його дози в залежності від виразності ниркової недостатності не потрібно.
Рекомендується бути обережним при призначенні СІОЗС у поєднанні з препаратами, що мають встановлену здатність до зміни функцій тромбоцитів, а також у пацієнтів з геморагічними захворюваннями в анамнезі.
Під час лікування сертраліном може виникати транзиторна гіпонатріємія. Це частіше розвивається у пацієнтів похилого віку, а також при прийомі діуретиків або інших препаратів. Подібний побічний ефект пов'язують із синдромом неадекватної секреції АДГ. При розвитку симптоматичної гіпонатріємії сертралін слід відмінити та призначити адекватну терапію, спрямовану на корекцію концентрації натрію у крові. Ознаки та симптоми гіпонатріємії включають головний біль, порушення концентрації уваги, порушення пам'яті, слабкість та нестійкість, що може призводити до падінь. У більш важких випадках можуть виникнути галюцинації, непритомність, судоми, кома, зупинка дихання та летальний кінець.
Ризик суїцидальних спроб
Пацієнти з депресією є групою ризику щодо суїцидальних спроб. Ця небезпека зберігається до ремісії. Тому від початку лікування до досягнення оптимального клінічного ефекту за хворими слід встановити постійне медичне спостереження.
У дітей, підлітків та молодих людей віком до 24 років з депресією та іншими психічними порушеннями антидепресанти, у порівнянні з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. Тому при призначенні препарату Алевал або будь-яких інших антидепресантів у дітей, підлітків та молодих людей віком до 24 років слід співвіднести ризик суїциду та користь від їх застосування. У короткострокових дослідженнях у людей старших 24 років ризик суїциду не підвищувався, а у людей старших 65 років дещо знижувався. Будь-який депресивний розлад сам собою збільшує ризик суїциду. Тому під час лікування антидепресантами за всіма пацієнтами має бути встановлене спостереження з метою раннього виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Під час лікування препаратом Алевал пацієнтам не рекомендується керувати транспортними засобами, спеціальною технікою або займатися діяльністю, пов'язаною з підвищеним ризиком.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності.
У пацієнтів із порушенням функції нирок спеціального підбору дози не потрібне.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій недостатності.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки слід зменшити дозу або збільшити інтервали між прийомами.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку спеціального підбору дози не потрібно.
У пацієнтів похилого віку під час лікування сертраліном може виникати транзиторна гіпонатріємія. Подібний побічний ефект пов'язують із синдромом неадекватної секреції АДГ. При розвитку симптоматичної гіпонатріємії сертралін слід відмінити та призначити адекватну терапію, спрямовану на корекцію концентрації натрію у крові. Ознаки та симптоми гіпонатріємії включають головний біль, порушення концентрації уваги, порушення пам'яті, слабкість та нестійкість, що може призводити до падінь. У більш важких випадках можуть виникнути галюцинації, непритомність, судоми, кома, зупинка дихання та летальний кінець.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування у дітей віком до 6 років при депресії та ДКР; у дітей та підлітків віком до 18 років при панічних розладах та ПТСР.
У дітей та підлітків з депресією та іншими психічними порушеннями антидепресанти, в порівнянні з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. Тому при призначенні препарату Алевал або будь-яких інших антидепресантів у дітей, підлітків та молодих людей віком до 24 років слід співвіднести ризик суїциду та користь від їх застосування.
Нозологія (коди МКЛ)F31 Біполярний афективний розлад F32 Депресивний епізод F33 Рекурентний депресивний розлад F40 Фобічні тривожні розлади (в т.ч. агорафобія, соціальні фобії) F41.0 Панічне розлад [епізодична пароксизмальна тривожність] F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад F42 Обсесивно-компульсивний розлад F43 Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації
Власник реєстраційного посвідчення
Sun Pharmaceutical Industries Ltd. (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Алевал таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Алевал таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Алевал таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Серлифт таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 28 шт., Серлифт таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт., Серената таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Серената таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Золофт таблетки покрытые оболочкой 50 мг 14 шт., Стимулотон таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 28 шт., Стимулотон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Золофт таблетки покрытые оболочкой 100 мг 28 шт., Асентра таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 28 шт., Золофт таблетки покрытые оболочкой 50 мг 28 шт., Стимулотон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 10 шт..
