Телзап таблетки 40 мг 30 шт Цена

Фармакодинамика

Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (АРА II) (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает очень высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов, через которые реализуется действие ангиотензина II. Телмисартан вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора; связывается только с подтипом АТ1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит устойчивый характер. Телмисартан не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецепторам и другим, менее изученным рецепторам ангиотензина. Функциональное значение этих рецепторов, а также эффект их возможной избыточной стимуляции ангиотензином II, концентрация которого увеличивается при назначении телмисартана, не изучены. Телмисартан снижает концентрацию альдостерона в плазме крови, не снижает активность ренина и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не угнетает АПФ (кининазу II), который также катализирует разрушение брадикинина. Это позволяет избежать побочных эффектов, связанных с действием брадикинина (например, сухой кашель).

Эссенциальная гипертензия

У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Действие препарата сохраняется в течение более 24 ч и остается клинически значимым до 48 ч.

Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Максимальное антигипертензивное действие обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема. Постоянное антигипертензивное действие сохраняется в течение 24 ч после приема телмисартана, включая последние 4 ч перед приемом очередной дозы препарата, что подтверждается результатами измерения АД в амбулаторных условиях. Доказательством продолжительности антигипертензивного действия также являлись значения отношения остаточного действия телмисартана к пиковому действию, которые стабильно превышали 80% после приема препарата в дозе 40 мг и 80 мг в рамках контролируемых клинических исследований.

Показатель продолжительности времени до восстановления исходных показателей систолического АД проявлял отчетливую зависимость от дозы препарата. Аналогичные данные, полученные для диастолического АД, являлись противоречивыми. У пациентов с артериальной гипертензией телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.

В случае резкого прекращения приема телмисартана АД в течение нескольких дней постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.

Как показали результаты сравнительных клинических исследований, антигипертензивное действие телмисартана сопоставимо с антигипертензивным действием препаратов других классов (амлодипином, атенололом, эналаприлом, гидрохлоротиазидом и лизиноприлом).

Частота возникновения сухого кашля была значительно ниже на фоне применения телмисартана в отличие от ингибиторов АПФ.

Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний

У пациентов в возрасте 55 лет и старше с ИБС, инсультом, транзиторной ишемической атакой, поражением периферических артерий или с осложнениями сахарного диабета 2 типа (например, ретинопатией, гипертрофией левого желудочка, макро- или микроальбуминурией) в анамнезе, подверженных риску возникновения сердечно-сосудистых событий, телмисартан оказывал действие, подобное эффекту рамиприла по снижению комбинированной конечной точки: сердечно-сосудистой смертности от инфаркта миокарда без смертельного исхода, инсульта без смертельного исхода и госпитализации в связи с хронической сердечной недостаточностью.

Телмисартан был также эффективен, как и рамиприл в отношении снижения частоты вторичных точек: сердечно-сосудистой смертности, инфаркта миокарда без летального исхода или инсульта без летального исхода.

Сухой кашель и ангионевротический отек реже были описаны на фоне применения телмисартана в отличие от рамиприла, при этом артериальная гипотензия чаще возникала на фоне приема телмисартана.

Пациенты детского и подросткового возраста

Безопасность и эффективность телмисартана у детей и подростков в возрасте до 18 лет не установлены.

Таблетки від майже білого до жовтуватого кольору, довгасті, двоопуклі, з ризиком з двох сторін.

Допоміжні речовини : меглюмін, сорбітол, гідроксид натрію, повідон 25, магнію стеарат.

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (9) - пачки картонні.

C09CA07 Telmisartan

Антагоніст рецепторів ангіотензину II

телмісартан

Ангіотензину II рецепторів антагоніст

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Фармакодинаміка

Телмісартан - специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (АРА II) (тип AT1), ефективний прийому внутрішньо. Має дуже високу спорідненість до підтипу AT1-рецепторів, через які реалізується дія ангіотензину II. Телмісартан витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора; зв'язується лише з підтипом АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язування має стійкий характер. Телмісартан не має спорідненості з іншими рецепторами, в т.ч. до АТ2-рецепторів та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартану, не вивчені. Телмісартан знижує концентрацію альдостерону в плазмі, не знижує активність реніну і не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує АПФ (кініназу II), який також каталізує руйнування брадикініну. Це дозволяє уникнути побічних ефектів, пов'язаних із дією брадикініну (наприклад, сухий кашель).

Есенціальна гіпертензія

У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Дія препарату зберігається протягом більше 24 годин і залишається клінічно значущою до 48 годин.

Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Максимальна антигіпертензивна дія зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного прийому. Постійна антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин після прийому телмісартану, включаючи останні 4 години перед прийомом чергової дози препарату, що підтверджується результатами вимірювання АТ в амбулаторних умовах. Доказом тривалості антигіпертензивної дії також були значення ставлення залишкової дії телмісартану до пікової дії, які стабільно перевищували 80% після прийому препарату у дозі 40 мг та 80 мг у межах контрольованих клінічних досліджень.

Показник тривалості часу до відновлення вихідних показників систолічного артеріального тиску виявляв чітку залежність від дози препарату. Аналогічні дані, отримані для діастолічного артеріального тиску, були суперечливими. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск, не впливаючи на ЧСС.

У разі різкого припинення прийому телмісартану АТ протягом кількох днів поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому відміни.

Як показали результати порівняльних клінічних досліджень, антигіпертензивна дія телмісартану можна порівняти з антигіпертензивною дією препаратів інших класів (амлодипіном, атенололом, еналаприлом, гідрохлортіазидом та лізиноприлом).

Частота виникнення сухого кашлю була значно нижчою на фоні застосування телмісартану на відміну від інгібіторів АПФ.

Профілактика серцево-судинних захворювань

У пацієнтів віком 55 років і старше з ІХС, інсультом, транзиторною ішемічною атакою, ураженням периферичних артерій або з ускладненнями цукрового діабету 2 типу (наприклад, ретинопатією, гіпертрофією лівого шлуночка, макро- або мікроальбумінурією) в анамнезі, схильних до ризику подій, телмісартан надавав дію, подібну до ефекту раміприлу щодо зниження комбінованої кінцевої точки: серцево-судинної смертності від інфаркту міокарда без смертельного результату, інсульту без смертельного результату та госпіталізації у зв'язку з хронічною серцевою недостатністю.

Телмісартан був також ефективний, як і раміприл щодо зниження частоти вторинних точок: серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда без смерті або інсульту без летального результату.

Сухий кашель та ангіоневротичний набряк рідше були описані на фоні застосування телмісартану на відміну від раміприлу, при цьому артеріальна гіпотензія частіше виникала на фоні прийому телмісартану.

Пацієнти дитячого та підліткового віку

Безпека та ефективність телмісартану у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

есенціальна гіпертензія; зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань у дорослих пацієнтів: із серцево-судинними захворюваннями атеротромботичного генезу (ІХС, інсульт або ураження периферичних артерій в анамнезі); з цукровим діабетом 2 типу з ураженням органів-мішеней.

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, незалежно від їди; таблетки слід запивати рідиною.

Артеріальна гіпертензія

Початкова рекомендована доза препарату Телзап становить 40 мг (1 таб.) 1 раз на добу. У деяких пацієнтів може бути ефективним прийом препарату у дозі 20 мг на добу. Дозу 20 мг можна отримати шляхом поділу таблетки 40 мг навпіл за ризиком. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, доза препарату Телзап®, що рекомендується, може бути збільшена до максимальної - 80 мг 1 раз на добу.

В якості альтернативи препарат Телзап® можна приймати у поєднанні з тіазидними діуретиками, наприклад, гідрохлортіазидом, який при спільному застосуванні чинив додаткову антигіпертензивну дію. При вирішенні питання збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.

Зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань

Рекомендована доза препарату Телзап - 80 мг 1 раз на добу. У початковий період лікування рекомендується спостереження за рівнем артеріального тиску, може знадобитися корекція гіпотензивної терапії.

Особливі популяції пацієнтів

Досвід застосування телмісартану у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , обмежений. Цим пацієнтам рекомендована нижча початкова доза - 20 мг на добу. Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.

Одночасне застосування препарату Телзап з аліскіреном або препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла).

Одночасне застосування препарату Телзап з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

Препарат Телзап протипоказаний пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) . Пацієнтам з легким та помірним ступенем печінкової недостатності (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю відповідно) препарат слід призначати з обережністю, доза не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів похилого віку не потрібна корекція дози.

Застосування препарату Телзап® у дітей та підлітків віком до 18 років протипоказане через відсутність даних про безпеку та ефективність.

Інформація щодо передозування препарату обмежена.

Симптоми: найбільш вираженими проявами передозування були виражене зниження артеріального тиску та тахікардія; також повідомляли про брадикардію, запаморочення, підвищення концентрації сироваткового креатиніну та гостру ниркову недостатність.

Лікування: телмісартан не виводиться при гемодіалізі. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів та проводити симптоматичне, а також підтримуюче лікування. Підхід до лікування залежить від часу, що минув після прийому препарату, та виразності симптомів. Рекомендовані заходи включають стимуляцію блювоти та/або промивання шлунка, доцільний прийом активованого вугілля. Слід регулярно контролювати вміст електролітів та креатиніну у плазмі крові. При надмірному зниженні артеріального тиску пацієнту слід прийняти горизонтальне положення з піднятими ногами, при цьому необхідно швидко заповнити ОЦК та нестачу електролітів.

Дігоксин

При одночасному застосуванні телмісартану з дигоксином було відмічено середнє підвищення Сmax дигоксину в плазмі на 49% і Cmin на 20%. На початку лікування, при доборі дози та припиненні лікування телмісартаном слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі для її підтримання в рамках терапевтичного діапазону.

Подвійна блокада РААС

Одночасне застосування телмісартану з аліскіреном або препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірною та тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується іншим пацієнтам.

Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується іншим пацієнтам.

Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС внаслідок комбінованого застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II або аліскірену пов'язана з підвищеною частотою небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) лікарського засобу, що діє на РААС.

Гіперкаліємія

Ризик розвитку гіперкаліємії може зростати при спільному застосуванні з іншими лікарськими препаратами, здатними викликати гіперкаліємію (калієвмісні харчові добавки та замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), НПЗП , гепарин, імунодепресанти (циклоспорин або такролімус) та триметоприм).

Частота розвитку гіперкаліємії залежить від пов'язаних факторів ризику. Ризик підвищується при застосуванні вищезгаданих комбінацій, особливо високий при одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками і замінниками солі, що містять калій. Застосування телмісартану в комбінації з інгібіторами АПФ або НПЗЗ становить менший ризик за умови суворого дотримання запобіжних заходів.

Нерекомендовані комбінації

Калійзберігаючі діуретики або харчові добавки, що містять калій.

Антагоністи рецепторів ангіотензину II, такі як телмісартан, знижують втрату калію, що викликається діуретиком. Калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), харчові добавки, що містять калій, або замінники солі можуть призвести до значного підвищення вмісту калію в плазмі крові.

При необхідності одночасного застосування на тлі документально підтвердженої гіпокаліємії слід бути обережним і регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові.

Препарати літію

При сумісному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину II, включаючи телмісартан, виникало оборотне підвищення концентрації літію у плазмі та його токсичної дії. За необхідності застосування цієї комбінації препаратів рекомендується ретельно контролювати концентрації літію у плазмі крові.

Комбінації, що вимагають дотримання обережності

НПЗП

НПЗЗ (тобто ацетилсаліцилова кислота в дозах, що використовуються для протизапального лікування, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби) можуть послаблювати антигіпертензивну дію антагоністів рецепторів ангіотензину II. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, пацієнтів з зневодненням, літніх пацієнтів з порушенням функції нирок) одночасне застосування АРА II та препаратів, що пригнічують ЦОГ-2, може призводити до подальшого погіршення ниркової функції, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Тому одночасне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю, особливо пацієнтам похилого віку. Слід забезпечити належне надходження рідини, крім того, на початку спільного застосування та періодично надалі слід контролювати показники функції нирок.

Раміприл

При одночасному застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося збільшення показників AUC та Сmax раміприлу та раміприлату у 2.5 рази. Клінічна значимість цього явища не встановлена.

Діуретики (тіазидні або "петлеві")

Попереднє лікування діуретиками у високих дозах, такими як фуросемід ("петлевий" діуретик) і гідрохлортіазид (тіазидний діуретик), може призвести до гіповолемії та ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку лікування телмісартаном.

Інші комбінації

Інші гіпотензивні засоби

Дія телмісартану може посилюватись при одночасному застосуванні інших гіпотензивних лікарських засобів.

На підставі фармакологічних властивостей баклофену та аміфостину можна припустити, що вони посилюватимуть терапевтичний ефект усіх гіпотензивних засобів, включаючи телмісартан. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватись на фоні застосування етанолу, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.

Кортикостероїди (для системного застосування)

Кортикостероїди послаблюють дію телмісартану.

Вагітність

Застосування телмісартану при вагітності протипоказане.

В даний час достовірної інформації щодо безпеки застосування телмісартану у вагітних жінок немає. У дослідженнях на тваринах було виявлено репродуктивну токсичність препарату.

Епідеміологічні докази ризику тератогенного впливу інгібіторів АПФ протягом першого триместру вагітності є недостатньо переконливими, проте не дозволяють виключити невелике підвищення ризику негативного впливу на плід. Хоча контрольовані епідеміологічні дослідження тератогенного ефекту, пов'язаного з прийомом антагоністів рецепторів ангіотензину II, не проводилися, застосування препаратів цієї групи може бути пов'язане зі схожим ризиком.

За необхідності тривалого лікування телмісартаном пацієнтки, які планують вагітність, повинні вибрати альтернативний гіпотензивний препарат із доведеним профілем безпеки застосування під час вагітності. Після встановлення факту вагітності лікування телмісартаном слід негайно припинити та при необхідності розпочати альтернативне лікування.

Як показали результати клінічних спостережень, застосування АРА II у II та III триместрах вагітності надає токсичну дію на плід (погіршення ниркової функції, олігогідрамніон, затримка окостеніння черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія та гіперкаліємія). При застосуванні АРА II у II та III триместрах вагітності рекомендовано ультразвукове дослідження нирок та черепа плода.

Дітей, матері яких приймали АРА II під час вагітності, слід ретельно спостерігати за артеріальною гіпотензією.

Період грудного вигодовування

Інформація щодо застосування телмісартану в період грудного вигодовування відсутня. Прийом препарату Телзап у період грудного вигодовування протипоказаний, слід застосовувати альтернативний гіпотензивний препарат з більш сприятливим профілем безпеки, особливо при годівлі новонародженої або недоношеної дитини.

Фертильність

У доклінічних дослідженнях був виявлено впливу телмисартана на жіночу чи чоловічу фертильність.

У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з артеріальною гіпертензією загальна частота розвитку небажаних реакцій у групі телмісартану, як правило, була подібною до такої в групі плацебо (41.4% і 43.9% відповідно). Частота розвитку небажаних реакцій не залежала від дози, а також від статі, віку або расової приналежності пацієнтів. Профіль безпеки телмісартану у пацієнтів, які отримували препарат з метою зменшення серцево-судинної захворюваності, був подібним до таких у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Наведені нижче небажані реакції включають дані клінічних досліджень у пацієнтів з гіпертензією, а також результати післяреєстраційного досвіду клінічного застосування препарату. В т.ч. представлена інформація про частоту розвитку анафілактичних реакцій та гостру ниркову недостатність за даними довгострокових клінічних досліджень у пацієнтів, які приймали препарат з метою зменшення частоти серцево-судинних ускладнень.

За даними ВООЗ, небажані ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100) ), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.

У межах кожної групи відповідно до частоти виникнення небажані реакції представлені порядку спадання серйозності.

Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів, включаючи цистит, інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи фарингіт та синусит; рідко – сепсис, у т.ч. з летальним исходом1.

З боку системи кровотворення: нечасто – анемія; рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – анафілактична реакція, гіперчутливість.

З боку обміну речовин: нечасто – гіперкаліємія; рідко – гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом).

З боку психіки: нечасто – безсоння, депресія; рідко – тривога.

З боку нервової системи: нечасто – непритомність; рідко – сонливість.

З боку органу зору: рідко – зорові розлади.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.

З боку серця: нечасто – брадикардія; рідко – тахікардія.

З боку судин: нечасто – виражене зниження АТ2, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: нечасто – задишка, кашель; дуже рідко – інтерстиціальне захворювання легких3.

З боку травної системи: нечасто – біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко – сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка, порушення смакових відчуттів.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки/ураження печінки4.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - свербіж шкіри, гіпергідроз, шкірний висип; рідко - ангіоневротичний набряк (також з летальним результатом), екзема, еритема, кропив'янка, лікарський висип, токсичний шкірний висип.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – біль у спині (ішіалгія), м'язові спазми, міалгія; рідко – артралгія, біль у кінцівках, біль у сухожиллях (тенденітоподібні симптоми).

З боку сечовидільної системи: нечасто – порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.

Загальні розлади: нечасто – біль у грудях, астенія (слабкість); рідко – грипоподібний синдром.

З боку лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові; рідко – зниження вмісту гемоглобіну, підвищення вмісту сечової кислоти у плазмі крові, підвищення активності печінкових ферментів та КФК.

Опис окремих небажаних реакцій

1 Сепсис

У дослідженні PRoFESS частота розвитку сепсису у групі телмісартана була вищою, ніж у групі плацебо. Це може бути розцінено як випадкову знахідку або як розвиток явища, пов'язаного з невідомим в даний час механізмом.

2 Виражене зниження АТ

Ця небажана реакція часто реєструвалася у пацієнтів з контрольованим АТ на фоні застосування телмісартану у поєднанні зі стандартною терапією з метою зниження серцево-судинної захворюваності.

3 Інтерстиціальне захворювання легень

Протягом постреєстраційного періоду було отримано повідомлення про випадки розвитку інтерстиціального захворювання легень, які мали тимчасовий зв'язок із прийомом телмісартану. Однак причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням телмісартану та розвитком даного захворювання не встановлено.

4 Порушення функції печінки/ураження печінки

Найбільше випадків порушення функції печінки або ураження печінки було виявлено при аналізі постреєстраційних повідомлень про клінічні випадки у пацієнтів японської етнічної групи. Пацієнти цієї етнічної групи схильні до розвитку небажаних реакцій даного типу.

підвищена чутливість до активної речовини або будь-яких допоміжних речовин препарату; обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів; тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю); тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла); одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією; спадкова непереносимість фруктози (через наявність сорбітолу у складі препарату); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

З обережністю слід застосовувати препарат Телзап® при наступних захворюваннях/станах:

Порушення функції печінки

Застосування телмісартану протипоказане у пацієнтів з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів або тяжким порушенням функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), оскільки телмісартан здебільшого виводиться з жовчю. Припускають, що у таких пацієнтів знижено печінковий кліренс телмісартану. У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) телмісартан слід застосовувати з обережністю.

Реноваскулярна гіпертензія

При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки зростає ризик розвитку тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.

Порушення функції нирок та трансплантація нирки

При застосуванні телмісартану у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодичний контроль вмісту калію та креатиніну в плазмі. Досвід клінічного застосування телмісартану у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Зниження ОЦК

Симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому телмісартану, може виникати у пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або вмістом натрію в плазмі крові на тлі попереднього лікування діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання. Подібні стани (дефіцит рідини та/або натрію) слід усунути до початку прийому телмісартану.

Подвійна блокада РААС

Одночасне застосування телмісартану з аліскіреном або препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірною та тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів.

Внаслідок пригнічення РААС були відзначені: артеріальна гіпотензія, непритомність, гіперкаліємія та порушення ниркової функції (в т.ч. гостра ниркова недостатність) у схильних до цього пацієнтів, особливо при спільному застосуванні кількох лікарських засобів, що також діють на цю систему. Тому подвійна блокада РААС (наприклад, на фоні прийому телмісартану з іншими антагоністами РААС) не рекомендована. При необхідності здійснення подвійної блокади РААС слід розглядати кожен випадок індивідуально та ретельно контролювати функцію нирок, водно-електролітний баланс та показники АТ.

Інші стани, пов'язані зі стимуляцією РААС

У пацієнтів, судинний тонус та ниркова функція яких залежать переважно від активності РААС (наприклад, пацієнти з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, у т.ч. при стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки), застосування препаратів, що впливають на цю систему, може супроводжуватися розвитком гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і в окремих випадках гострої ниркової недостатністю.

Первинний гіперальдостеронізм

У пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом лікування гіпотензивними лікарськими засобами, дія яких здійснюється шляхом пригнічення РААС, зазвичай неефективна. У зв'язку з цим застосування телмісартану не рекомендовано.

Стеноз аортального та мітрального клапанів, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія

Як і щодо інших судинно-розширювальних засобів, пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом, а також гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією при застосуванні телмісартану необхідно дотримуватися особливої обережності.

Пацієнти з цукровим діабетом, які отримували інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього прийому.

На тлі лікування телмісартаном у таких пацієнтів може виникати гіпоглікемія. Слід посилити контроль за глікемією, т.к. може виникнути потреба у корекції дози інсуліну або гіпоглікемічного засобу.

Гіперкаліємія

Застосування лікарських засобів, що діють на РААС, може спричинити гіперкаліємію. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю або цукровим діабетом, пацієнтів, які приймають лікарські препарати, що сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі крові, та/або пацієнтам із супутніми захворюваннями гіперкаліємія може призвести до смерті.

При вирішенні питання про супутнє застосування лікарських засобів, що діють на РААС, необхідно оцінити співвідношення ризику та користі.

Основними факторами ризику гіперкаліємії, які слід враховувати, є:

Пацієнтам із групи ризику рекомендується ретельно контролювати вміст калію у плазмі крові.

Сорбітол

Телзап містить сорбітол (E420). Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати препарат.

Етнічні відмінності

Як зазначено для інгібіторів АПФ, телмісартан та інші АРА II, мабуть, менш ефективно знижують АТ у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо, внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну у популяції цих пацієнтів.

Інше

Як і при застосуванні інших гіпотензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ІХС може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

При застосуванні препарату можливий розвиток запаморочення або сонливості, тому слід бути обережним при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що вимагають підвищеної концентрації уваги.

З обережністю слід призначати препарат при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки, що функціонує; порушення функції нирок; стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній).

Протипоказане застосування препарату при обструктивних захворюваннях жовчовивідних шляхів; тяжких порушеннях функції печінки (клас З класифікації Чайлд-Пью).

З обережністю слід призначати препарат при легких та помірних порушеннях функції печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку не потрібна корекція дози.

Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

SANOFI RUSSIA AO (Росія)

SANOFI ILAC SANAYI VE TICARET AS (Туреччина)

В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Телзап таблетки 40 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Телзап таблетки 40 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите Ваше внимание на этот товар в нашем каталоге. Хотите приобрести Телзап таблетки 40 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Телмиста таблетки 80 мг 84 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт., Телзап таблетки 40 мг 90 шт., Телпрес таблетки 20 мг 28 шт., Телзап таблетки 80 мг 90 шт., Телсартан таблетки 80 мг 30 шт., Телсартан таблетки 40мг 30 шт., Телзап таблетки 80 мг 30 шт., Телмиста таблетки 80 мг 28 шт., Телмиста таблетки 40 мг 28 шт., Микардис таблетки 40 мг 28 шт., Микардис таблетки 80 мг 28 шт., Телпрес таблетки 20 мг 98 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 14 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 80 мг 28 шт..