Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:40 мг
-
В упаковке:30 шт.
Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип АТ1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу АТ1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора.
Телмисартан связывается только с подтипом АТ1-рецепторов ангиотензина II. Связь носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в том числе к АТ2-рецептору и другим, менее изученным рецепторам ангиотензина. Функциональное значение этих рецепторов, а также эффект их возможной избыточной стимуляции ангиотензином II, концентрация которого увеличивается при назначении телмисартана, не изучены. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (кининаза II) (фермент, который также разрушает брадикинин). Поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.
У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный антигипертензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема внутрь.
У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.
В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.
Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб. 40 мг: 14, 28, 30 чи 60 шт. таб. 80 мг: 14, 28, 30 чи 60 шт.
Опис
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком.
1 таб. | |
телмісартан | 40 мг |
Допоміжні речовини : натрію гідроксид – 3.4 мг, повідон К30 (полівінілпіролідон середньомолекулярний) – 12 мг, меглюмін – 12 мг, манітол – 165.2 мг, магнію стеарат – 2.4 мг, тальк – 5 мг.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (6) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки контурні осередкові (1) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
30 шт. - флакони полімерні (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
C09CA07 Telmisartan
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антагоніст рецепторів ангіотензину II
Діюча речовина
телмісартан
Фармако-терапевтична група
Ангіотензину II рецепторів антагоніст
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Телмісартан - специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип АТ1), ефективний прийому внутрішньо. Має високу спорідненість до підтипу АТ1-рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора.
Телмісартан зв'язується лише з підтипом АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості до інших рецепторів, у тому числі до АТ2-рецептора та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартану, не вивчені. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не інгібує ренін у плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не інгібує ангіотензинперетворюючий фермент (кініназа II) (фермент, який також руйнує брадикінін). Тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується.
У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значною до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного прийому внутрішньо.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний АТ, не впливаючи на ЧСС.
У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому відміни.
Показання
артеріальна гіпертензія; зниження серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів віком 55 років і старше з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від часу їди.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза препарату, що рекомендується, - 1 таб. (40 мг) 1 раз на добу. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, максимальна доза, що рекомендується, може бути збільшена до 80 мг 1 раз на добу. При вирішенні питання збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.
Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності
Рекомендована доза – 1 таб. 80 мг 1 раз на добу. У початковий період лікування може бути потрібна додаткова корекція АТ.
У пацієнтів із нирковою недостатністю , у т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , корекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю та на гемодіалізі обмежений досвід застосування препарату, рекомендується починати терапію з початкової дози в 20 мг (1/2 таб. по 40 мг).
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг.
У пацієнтів похилого віку режим дозування не потребує змін.
Передозування
Випадки передозування не виявлено.
Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія.
Лікування: симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний.
Лікарська взаємодія
Телмісартан може збільшувати антигіпертензивний ефект інших гіпотезів. Інші види взаємодії, мають клінічну значимість, не виявлено.
Одночасне застосування з дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, глібенкламідом, ібупрофеном, парацетамолом, симвастатином та амлодипіном не призводить до клінічно значущої взаємодії. Відзначено збільшення середньої концентрації дигоксину в плазмі в середньому на 20% (в одному випадку на 39%). При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину доцільно періодичне визначення концентрації дигоксину в крові.
При одночасному застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося підвищення AUC0-24 та Cmax раміприлу та раміприлату у 2.5 рази. Клінічна значимість цього явища не встановлено.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів літію відзначалося оборотне збільшення концентрації літію у крові, що супроводжується токсичною дією. В окремих випадках подібні зміни зареєстровані при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II. При одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецепторів ангіотензину II рекомендується проводити визначення концентрації літію у крові.
Лікування НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту як протизапальний засіб (більше 3 г на добу), інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗЗ, може спричинити розвиток гострої ниркової недостатності у зневоднених пацієнтів. Препарати, що діють на РААС, можуть мати синергічний ефект. У пацієнтів, які отримують НПЗП та телмісартан, на початку лікування має бути компенсований ОЦК та проведено контроль функції нирок.
Зниження ефекту гіпотензивних засобів, таких як телмісартан, за допомогою інгібування судинорозширювального ефекту простагландинів відзначалося при сумісному лікуванні з нестероїдними протизапальними засобами.
Протипоказано одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла).
Застосування інгібіторів АПФ та АРА II у пацієнтів із діабетичною нефропатією протипоказано.
При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ, калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), імуносупресорами (циклоспорин або такролімус), триметопримом та іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові, нирковою недостатністю, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії. Необхідний регулярний контроль вмісту калію у сироватці крові. Спільне застосування не рекомендується.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування препарату Телмісартан-СЗ протипоказане під час вагітності. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II у І триместрі вагітності не рекомендується, ці препарати не слід призначати під час вагітності. При діагностуванні вагітності прийом препарату слід негайно припинити. При необхідності слід призначити альтернативну терапію (інші класи гіпотензивних препаратів, дозволених для застосування під час вагітності).
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II у II та III триместрах вагітності протипоказане.
У доклінічних дослідженнях телмісартана тератогенного впливу виявлено не було, але встановлено фетотоксичність. Відомо, що вплив антагоністів рецепторів ангіотензину II у II та III триместрах вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідроамніон, уповільнення осифікації черепа), а також неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія артеріальна, гіперкаліємія). Пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативну терапію. Якщо лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ відбувалося у ІІ триместрі вагітності, рекомендується оцінка ультразвуковим методом функції нирок та стану черепа у плода.
Новонароджені, матері яких отримували антагоністи рецепторів ангіотензину II, повинні ретельно спостерігатися щодо гіпотензії.
Терапія препаратом Телмісартан-СЗ протипоказана у період грудного вигодовування.
Дослідження впливу фертильність не проводилися.
Побічна дія
Випадки побічних ефектів, що спостерігаються, не корелювали з статтю, віком або расовою приналежністю пацієнтів.
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів ВООЗ: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/ 10000 <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних).
Інфекції: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів (включаючи цистит), інфекції верхніх дихальних шляхів; частота невідома - сепсис, включаючи сепсис із летальним кінцем.
З боку системи кровотворення: нечасто – анемія; рідко – тромбоцитопенія; частота невідома – еозинофілія.
З боку нервової системи: нечасто – безсоння, сонливість, депресія, вертиго; рідко - непритомність, тривога.
З боку органу зору: рідко – зорові розлади.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко – тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, кашель.
З боку травної системи: нечасто – біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко – сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка, порушення функції печінки/захворювання печінки* (*за результатами постмаркетингових спостережень, здебільшого порушення функції печінки/захворювання печінки були виявлені у пацієнтів Японії).
Алергічні реакції: нечасто - свербіж шкіри, висип; рідко - підвищена чутливість (еритема, ангіоневротичний набряк), екзема, ангіоневротичний набряк (зі смертельним наслідком), лікарський висип, токсичний висип; частота невідома – анафілактичні реакції, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – міалгія, біль у спині, спазми м'язів (судоми литкових м'язів); рідко – артралгія, біль у нижніх кінцівках; частота невідома – біль у сухожиллях (симптоми, схожі з проявом тендиніту).
З боку сечовидільної системи: нечасто – порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.
Інші: нечасто – біль у грудній клітці, загальна слабкість, гіпергідроз; рідко – грипоподібний синдром.
Лабораторні показники: нечасто – гіперкаліємія, підвищення концентрації креатиніну в крові; рідко – підвищення концентрації сечової кислоти в крові, підвищення, активності печінкових ферментів, підвищення активності КФК, зниження гемоглобіну, гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом).
У постмаркетинговому періоді застосування телмісатрану відзначали: дуже рідко – інтерстиційна хвороба легень (причинно-наслідковий зв'язок не встановлена).
Протипоказання до застосування
обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів; тяжкі порушення функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-Пью); /1.73 м2 площі поверхні тіла); одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією; вагітність; період годування груддю; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
Обережно: двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; порушення функції печінки та/або нирок; зниження ОЦК внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання; гіпонатріємія, гіперкаліємія; стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній); хронічна серцева недостатність; стеноз аортального та мітрального клапана; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; первинний альдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені); гемодіаліз.
особливі вказівки
У деяких пацієнтів унаслідок пригнічення РААС, особливо при застосуванні комбінації засобів, що діють на цю систему, порушується функція нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому терапія, що супроводжується подібною подвійною блокадою РААС (наприклад, при додаванні інгібітору АПФ або прямого інгібітору реніну - аліскірену, до АРА II), повинна проводитися строго індивідуально і при ретельному контролі функції нирок (в т.ч. періодичний моніторинг вмісту калію та креатиніну сироватці крові).
У випадках залежності судинного тонусу та функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, у т.ч. при двосторонньому стенозі ниркових артерій, або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему, що може супроводжуватися розвитком гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і, в окремих випадках, гострої ниркової недостатності.
Грунтуючись на досвіді застосування інших засобів, що впливають на РААС, при спільному застосуванні препарату Телмісартан-СЗ та калійзберігаючих діуретиків, калійвмісних добавок, калійвмісної харчової солі, інших засобів, що підвищують вміст калію в крові (наприклад, гепарину), слід контролювати цей показник у пацієнтів.
У пацієнтів з цукровим діабетом та додатковим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом та ІХС, у разі застосування препаратів, що знижують АТ, таких як антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II) або інгібітори АПФ, може підвищуватись ризик фатального інфаркту міокардом. та раптової серцево-судинної смерті. У пацієнтів з цукровим діабетом ішемічна хвороба серця може протікати безсимптомно і тому може бути недіагностованою. У пацієнтів з цукровим діабетом перед початком застосування препарату Телмісартан-СЗ для виявлення та лікування ІХС слід проводити відповідні діагностичні дослідження, у т.ч. пробу із фізичним навантаженням.
В якості альтернативи препарат Телмісартан-СЗ може застосовуватися у комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, які додатково мають антигіпертензивний ефект.
У пацієнтів з первинним альдостеронізмом гіпотензивні лікарські препарати, механізм дії яких полягає в інгібуванні РААС, як правило, є неефективними. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Телмісартан-СЗ (так само як і інших вазодилататорів) у пацієнтів з аортальним та мітральним стенозом, або при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.
Телмісартан виводиться головним чином із жовчю. У пацієнтів з обструктивними захворюваннями жовчних шляхів або печінковою недостатністю очікується зменшення кліренсу препарату.
У пацієнтів з тяжким ступенем артеріальної гіпертензії доза телмісартану 160 мг на добу та у комбінації з гідрохлортіазидом 12.5-25 мг добре переносилася і була ефективна.
Порушення функції печінки при призначенні телмісартану здебільшого спостерігалися у жителів Японії.
У пацієнтів зі зниженням ОЦК та/або вмісту натрію внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання може виникати симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телмісартан-СЗ. Подібні стани мають бути усунені до його прийому. Дефіцит рідини та/або натрію слід усунути до початку прийому препарату Телмісартан-СЗ.
Телмісартан-СЗ менш ефективний у пацієнтів негроїдної раси.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату Телмісартан-СЗ на здатність керувати автотранспортом та механізмами не проводились. Однак при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення та сонливості, що вимагає дотримання обережності.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю слід призначати препарат при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки, порушення функції печінки нирок, стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній).
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід призначати препарат у разі порушення функції печінки.
Протипоказане застосування препарату при тяжких порушеннях функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю).
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку режим дозування не потребує змін.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення
SEVERNAYA ZVEZDA NAO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. У нас еще есть схожая продукция, например этот товар. Хотите приобрести Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Телмиста таблетки 80 мг 84 шт., Телзап таблетки 40 мг 90 шт., Телпрес таблетки 20 мг 28 шт., Телзап таблетки 80 мг 90 шт., Телсартан таблетки 80 мг 30 шт., Телсартан таблетки 40мг 30 шт., Телзап таблетки 80 мг 30 шт., Телзап таблетки 40 мг 30 шт., Телмиста таблетки 80 мг 28 шт., Телмиста таблетки 40 мг 28 шт., Микардис таблетки 40 мг 28 шт., Микардис таблетки 80 мг 28 шт., Телпрес таблетки 20 мг 98 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 40 мг 14 шт., Телмисартан-СЗ таблетки 80 мг 28 шт..