Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт Цена
-
Страна:Чешская Республика
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:5 мг+80 мг
-
В упаковке:28 шт.
Препарат Телзап® AM содержит два гипотензивных вещества с взаимодополняющими механизмами действия, которые обеспечивают контроль показателей АД у пациентов с эссенциальной артериальной гипертензией; амлодипин принадлежит к фармакологической группе блокаторов медленных кальциевых каналов (БМКК), а телмисартан - к группе антагонистов рецепторов ангиотензина II (АРА II). Комбинация данных веществ проявляет аддитивный антигипертензивный эффект, вызывая более выраженное снижение АД, чем каждый из компонентов препарата по отдельности.
Амлодипин
Амлодипин - производное дигидропиридина, относится к классу БМКК, ингибирует трансмембранное поступление ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки кровеносных сосудов. Механизм антигипертензивного действия амлодипина связан с вазодилатирующим действием на гладкие мышцы сосудов. Точный механизм, с помощью которого амлодипин уменьшает частоту и выраженность приступов стенокардии, до конца не установлен, но амлодипин может уменьшать ишемию миокарда за счет указанных ниже двух эффектов:
амлодипин расширяет периферические артериолы и за счет этого уменьшает ОПСС, так называемую постнагрузку. Т.к. ЧСС при приеме амлодипина практически не увеличивается, это уменьшение нагрузки на сердечную мышцу снижает энергозатраты миокарда и его потребность в кислороде;механизм антиангинального действия амлодипина также, по-видимому, связан с расширением главных коронарных артерий и артериол, как в зонах миокарда с нормальным кровотоком, так и в ишемизированных зонах. Это расширение увеличивает доставку кислорода к миокарду у пациентов со спазмом коронарных артерий (при стенокардии Принцметала или вариантной стенокардии).У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя в течение 24 ч. Ортостатическая артериальная гипотензия не характерна во время применения амлодипина вследствие медленного начала действия препарата.
У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах приводит к уменьшению сопротивления сосудов почек, повышению СКФ и эффективного кровотока плазмы в почках без изменения фильтрации или протеринурии.
При приеме амлодипина не наблюдалось каких-либо нежелательных метаболических эффектов или изменения концентрации липидов в плазме крови. Амлодипин можно принимать пациентам с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Применение амлодипина у пациентов с сердечной недостаточностью не сопровождается отрицательным инотропным действием (не снижается толерантность к физической нагрузке, не снижается фракция выброса левого желудочка).
Телмисартан
Телмисартан представляет собой специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладая очень высоким сродством к центру связывания рецептора подтипа AT1 с ангиотензином II, телмисартан вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан не проявляет свойств частичного агониста рецептора АТ1. Телмисартан селективно связывается с рецептором АТ1. Связывание с рецептором - долговременное. Телмисартан не проявляет сродства к другим рецепторам, включая рецепторы типа АТ2 и другие менее изученные рецепторы ангиотензина. Телмисартан снижает концентрацию альдостерона в плазме крови, не ингибирует ренин и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не угнетает активность ангиотензинпревращающего фермента (кининазы II) - фермента, который также разрушает брадикинин. Это позволяет сделать вывод, что препарат не будет усиливать нежелательные явления, связанные с действием брадикинина.
Доза телмисартана 80 мг/сут практически полностью купирует повышение АД под влиянием ангиотензина II. Антигипертензивный эффект сохраняется в течение 24 ч и остается значимым на протяжении 48 ч.
После приема первой дозы телмисартана антигипертензивный эффект развивается постепенно на протяжении 3 ч. Выраженное антигипертензивное действие обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема. Действие сохраняется в течение 24 ч после приема телмисартана и остается значимым до 48 ч.
У пациентов с артериальной гипертензией телмисартан обеспечивает снижение САД и ДАД, не оказывая влияния на ЧСС.
После резкой отмены лечения телмисартаном наблюдается постепенный (на протяжении нескольких дней) возврат показателей АД к их значениям до начала приема препарата без развития синдрома отмены.
У пациентов, принимавших телмисартан, частота возникновения сухого кашля была значительно ниже, чем у пациентов, получавших ингибиторы АПФ. Эти данные были получены в ходе клинических исследований с прямым сравнением этих двух типов антигипертензивной терапии.
Комбинированный препарат (амлодипин+телмисартан), применяемый 1 раз/сут, приводит к эффективному и устойчивому снижению АД в течение 24 ч.
Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб. 5 мг+40 мг: 28 або 56 шт. таб. 5 мг +80 мг: 28 або 56 шт. таб. 10 мг+80 мг: 28 чи 56 шт. таб. 10 мг+40 мг: 28 чи 56 шт.
Опис
Таблетки від білого або майже білого до жовтого або жовтого кольору, довгасті, двоопуклі, з гравіюваннями "10" і "80" на одній стороні.
| 1 таб. | |
| амлодипіну безілат | 13.87 мг, |
| що відповідає вмісту амлодипіну | 10 мг |
| телмісартан | 80 мг |
Допоміжні речовини : сорбітол, гідроксид натрію, повідон К25, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфату дигідрат, меглюмін, магнію стеарат.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (8) - пачки картонні.
Коди АТХ
C09DB04 Телмісартан у комбінації з амлодипіном
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Комбінований гіпотензивний препарат (блокатор повільних кальцієвих каналів + антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ)
Діюча речовина
телмісартан
амлодипін
Фармако-терапевтична група
Комбінований гіпотензивний засіб (блокатор повільних кальцієвих каналів + ангіотензину II антагоніст рецепторів)
Умови зберігання
Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці (блістер у картонній пачці), у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Препарат Телзап® AM містить дві гіпотензивні речовини із взаємодоповнювальними механізмами дії, які забезпечують контроль показників АТ у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією; амлодипін належить до фармакологічної групи блокаторів повільних кальцієвих каналів (БМКК), а телмісартану - до групи антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II). Комбінація цих речовин виявляє адитивний антигіпертензивний ефект, викликаючи більш виражене зниження артеріального тиску, ніж кожен із компонентів препарату окремо.
Амлодипін
Амлодипін - похідне дигідропіридину, відноситься до класу БМКК, інгібує трансмембранне надходження іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини кровоносних судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну пов'язаний із вазодилатуючою дією на гладкі м'язи судин. Точний механізм, за допомогою якого амлодипін зменшує частоту та вираженість нападів стенокардії, до кінця не встановлений, але амлодипін може зменшувати ішемію міокарда за рахунок наведених нижче двох ефектів:
амлодипін розширює периферичні артеріоли і за рахунок цього зменшує ОПСС, так зване постнавантаження. Т.к. ЧСС при прийомі амлодипіну практично не збільшується, це зменшення навантаження на серцевий м'яз знижує енерговитрати міокарда та його потребу в кисні; механізм антиангінальної дії амлодипіну також, мабуть, пов'язаний з розширенням головних коронарних артерій та артеріол, як у зонах так і в ішемізованих зонах. Це розширення збільшує доставку кисню до міокарда у пацієнтів зі спазмом коронарних артерій (при стенокардії Принцметалу або варіантної стенокардії).У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом 24 годин. Ортостатична гіпотензія не характерна під час застосування амлодипіну внаслідок повільного початку дії препарату.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нормальною функцією нирок амлодипін у терапевтичних дозах призводить до зменшення опору судин нирок, підвищення СКФ та ефективного кровотоку плазми у нирках без зміни фільтрації чи протеринурії.
При прийомі амлодипіну не спостерігалося жодних небажаних метаболічних ефектів або зміни концентрації ліпідів у плазмі. Амлодипін можна приймати пацієнтам з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Застосування амлодипіну у пацієнтів із серцевою недостатністю не супроводжується негативною інотропною дією (не знижується толерантність до фізичного навантаження, не знижується фракція викиду лівого шлуночка).
Телмісартан
Телмісартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (тип AT1), ефективний при прийомі внутрішньо. Маючи дуже високу спорідненість до центру зв'язування рецептора підтипу AT1 з ангіотензином II, телмісартан витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не володіючи дією агоніста щодо цього рецептора. Телмісартан не має властивостей часткового агоніста рецептора АТ1. Телмісартан селективно зв'язується із рецептором АТ1. Зв'язування з рецептором – довготривале. Телмісартан не виявляє спорідненості з іншими рецепторами, включаючи рецептори типу АТ2 та інші менш вивчені рецептори ангіотензину. Телмісартан знижує концентрацію альдостерону в плазмі, не інгібує ренін і не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує активність ангіотензинперетворюючого ферменту (кінінази II) - ферменту, який також руйнує брадикінін. Це дозволяє зробити висновок, що препарат не посилюватиме небажані явища, пов'язані з дією брадикініну.
Доза телмісартану 80 мг на добу практично повністю усуває підвищення АТ під впливом ангіотензину II. Антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 годин і залишається значним протягом 48 годин.
Після прийому першої дози телмісартану антигіпертензивний ефект поступово розвивається протягом 3 год. Виражена антигіпертензивна дія зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного прийому. Дія зберігається протягом 24 годин після прийому телмісартану і залишається значущою до 48 годин.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан забезпечує зниження САД та ДАТ, не впливаючи на ЧСС.
Після різкої відміни лікування телмісартаном спостерігається поступове (протягом кількох днів) повернення показників АТ до їх значень до початку прийому препарату без розвитку синдрому відміни.
У пацієнтів, які приймали телмісартан, частота виникнення сухого кашлю була значно нижчою, ніж у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ. Ці дані були отримані в ході клінічних досліджень із прямим порівнянням цих двох типів антигіпертензивної терапії.
Комбінований препарат (амлодипін+телісартан), що застосовується 1 раз на добу, призводить до ефективного та стійкого зниження артеріального тиску протягом 24 годин.
Показання
артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, у яких АТ недостатньо контролюється телмісартаном або амлодипіном як засоби монотерапії); артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показана комбінована терапія); артеріальна гіпертензія у пацієнтів, які отримують телмісартан та амлодипін у вигляді окремих монопрепаратів, терапії.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Пацієнти, які отримують терапію амлодипіном і телмісартаном у вигляді окремих таблеток, можуть бути переведені на терапію препаратом Телзап AM, що містить ті ж дози діючих речовин.
Препарат Телзап® AM можна застосовувати у пацієнтів, у яких застосування одного амлодипіну або одного телмісартану не призводить до адекватного контролю артеріального тиску.
Пацієнти, які приймають амлодипін у дозі 10 мг, у яких відзначаються побічні реакції, що обмежують прийом препарату, наприклад, периферичні набряки, можуть перейти на прийом препарату Телзап® AM у дозі 5 мг + 40 мг 1 раз на добу, що дозволить зменшити дозу амлодипіну, але не знизить загальну очікувану гіпотензивну дію.
Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнта може починатися з застосування препарату Телзап AM у тому випадку, коли передбачається, що досягнення контролю АТ за допомогою будь-якого одного препарату малоймовірне.
Початкова доза препарату Телзап AM становить 5 мг + 40 мг 1 раз на добу.
Пацієнти, яким необхідне значне зниження артеріального тиску, можуть починати прийом препарату Телзап® AM у дозі 5 мг + 80 мг 1 раз на добу.
Якщо потрібне додаткове зниження артеріального тиску, доза препарату може бути поступово збільшена до максимальної 10 мг + 80 мг, не раніше як через 2 тижні після початку терапії.
Максимальна добова доза – 10 мг амлодипіну + 80 мг телмісартану.
Пацієнтам похилого віку (старше 65 років) корекції дози не потрібні.
У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або на гемодіалізі обмежений. У пацієнтів цієї категорії лікування препаратом Телзап AM слід проводити з обережністю, т.к. амлодипін та телмісартан не виводяться з організму за допомогою гемодіалізу.
Підбір дози препарату Телзап® AM у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості потребує обережності. Добова доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг. Препарат Телзап® AM протипоказаний у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки .
Застосування препарату Телзап® AM у пацієнтів віком до 18 років протипоказано через відсутність достатньої кількості даних про безпеку та ефективність застосування препарату в даній віковій групі.
Передозування
Симптоми
Випадки передозування комбінації амлодипін + телмісартану не реєструвалися. Можливі симптоми передозування складаються із симптомів з боку окремих компонентів препарату.
Передозування амлодипіну може призводити до надмірної периферичної вазодилатації та рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток вираженого та стійкого зниження АТ, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату. Найбільш вираженими симптомами передозування телмісартану були зниження артеріального тиску та тахікардія. Також реєструвалися такі клінічні прояви, як брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в плазмі та гостра ниркова недостатність.
Лікування
Пацієнт повинен перебувати під пильним клінічним наглядом. Лікування має включати симптоматичну та підтримуючу терапію. Набір лікувальних заходів залежить від тривалості часу з моменту прийому препарату та виразності симптомів. Рекомендовані заходи включають стимуляцію блювоти та/або промивання шлунка, прийом активованого вугілля.
Слід проводити регулярний контроль концентрації електролітів та креатиніну у плазмі крові. У разі зниження артеріального тиску пацієнту слід надати положення лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками, а також негайно розпочати введення сольових та інших плазмозамінних розчинів для заповнення ОЦК. Відновлення судинного тонусу та нормалізація АТ можуть бути досягнуті шляхом введення судинозвужувальних препаратів за умови відсутності протипоказань до їх використання. В/в введення кальцію глюконату може забезпечити усунення симптомів, пов'язаних з блокадою кальцієвих каналів.
Амлодипін та телмісартан практично не виводяться з організму за допомогою гемодіалізу.
Лікарська взаємодія
Взаємодії між двома діючими речовинами, що входять до складу даного препарату у фіксованих дозах, у клінічних дослідженнях не було виявлено. Досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії препарату Телзап® AM з іншими препаратами не проводилося.
Взаємодія з амлодипіном
Вплив інших лікарських засобів на фармакологічні властивості амлодипіну
Інгібітори ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну з потужними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (інгібіторами ВІЛ-протеази, протигрибковими препаратами з групи азолів, макролідами, наприклад, еритроміцином або кларитроміцином, а також з верапамілом або дилтіазем ризик різкого зниження артеріального тиску. Клінічні прояви даних варіантів одночасного застосування можуть бути більш виражені у пацієнтів похилого віку, необхідне лікарське спостереження з метою можливої корекції доз препаратів.
Індуктори ізоферменту CYP3A4. При одночасному застосуванні індукторів ізоферменту CYP3A4 концентрація амлодипіну може змінюватись. Необхідно контролювати АТ, слід розглянути можливість корекції дози амлодипіну під час та після одночасного прийому, особливо з сильними індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин та препарати Звіробою продірявленого).
Грейпфрут та грейпфрутовий сік. Застосування амлодипіну на фоні вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку не рекомендується, т.к. у деяких пацієнтів це може призводити до підвищення біодоступності препарату та, відповідно, до посилення антигіпертензивного ефекту.
Дантролен (як інфузій). У тварин, які отримували верапаміл у поєднанні з внутрішньовенним введенням дантролену, спостерігався розвиток летальної фібриляції шлуночків та серцево-судинного колапсу, пов'язаних з гіперкаліємією. У зв'язку з ризиком гіперкаліємії рекомендується уникати застосування БМКК, таких як амлодипін, одночасно з дантроленом у пацієнтів, схильних до розвитку злоякісної гіпертермії, а також для лікування даного стану.
Вплив амлодипіну на фармакологічні властивості інших лікарських засобів.
Амлодипін посилює дію інших гіпотензивних препаратів .
Аторвастатин, дигоксин та варфарин. У ході клінічних досліджень лікарської взаємодії амлодипін не впливав на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину та варфарину.
Циклоспорин. Дослідження взаємодії циклоспорину та амлодипіну не проводилися ні у здорових добровольців, ні в будь-яких інших популяціях, за винятком пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки. У цих пацієнтів виявили підвищення залишкових концентрацій циклоспорину в плазмі крові (в середньому на 0-40%). У пацієнтів, які отримують амлодипін у поєднанні з циклоспорином після трансплантації нирки, рекомендується здійснювати моніторинг концентрацій циклоспорину і при необхідності зменшити його дозу.
Симвастатин. При багаторазовому одночасному застосуванні амлодипіну в дозі 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг 1 раз на добу показник системної експозиції симвастатину був на 77% вищим, ніж на тлі монотерапії симвастатином. У пацієнтів, які приймають амлодипін, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.
Такролімус. Спільне застосування такролімусу з амлодипіном характеризується ризиком підвищення концентрації такролімусу у плазмі. Пацієнтам, які приймають амлодипін, слід проводити моніторинг концентрації такролімусу в плазмі крові, а також при необхідності корекцію дози, щоб уникнути токсичного впливу такролімусу.
Інші препарати. Встановлено безпеку спільного застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином (застосовуваним сублінгвально), НПЗП, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. При одночасному застосуванні амлодипіну та силденафілу показано, що кожен із препаратів чинив незалежну гіпотензивну дію.
Взаємодія з телмісартаном
Дігоксин
При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину спостерігалося підвищення медіани Сmax дигоксину на 49% та його залишкової концентрації на 20%. На початкових етапах прийому дигоксину, а також при корекції його дози та відміні лікування необхідно контролювати показники концентрації препарату в організмі для їхньої підтримки в межах терапевтичного діапазону.
Препарати, одночасне застосування яких не рекомендується
Калійзберігаючі діуретики та харчові добавки. АРА II, такі як телмісартан, зменшують втрати калію, зумовлені дією діуретиків. Калійзберігаючі діуретики, зокрема спіронолактон, еплеренон, тріамтерен і амілорид, а також харчові добавки, що містять калій, або замінники солі можуть викликати значне підвищення вмісту калію в плазмі крові. У тих випадках, коли одночасне застосування цих лікарських засобів з телмісартаном потрібне для ліквідації підтвердженої гіпокаліємії, лікування слід проводити з обережністю та за умови проведення регулярного контролю вмісту калію у плазмі.
Препарати літію. Одночасне застосування препаратів літію та інгібіторів АПФ або АРА II, включаючи телмісартан, супроводжувалося випадками оборотного підвищення концентрації літію у плазмі та симптомами токсичності. Якщо одночасне застосування телмісартану з препаратом літію є необхідним, рекомендується проводити посилений контроль концентрації літію в плазмі.
Препарати, одночасне застосування яких вимагає дотримання обережності
НПЗЗ (ацетилсаліцилова кислота в дозах, що забезпечують протизапальну дію, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби) можуть послаблювати антигіпертензивний ефект АРА II. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (зокрема, у пацієнтів з дегідратацією або у пацієнтів похилого віку зі зниженою функцією нирок) одночасне застосування АРА II та лікарських засобів, що пригнічують ЦОГ-2, може призводити до посилення порушення функції нирок, а в ряді випадків. і до гострої ниркової недостатності, яка, як правило, має оборотний характер. У зв'язку з цим лікування цими комбінаціями препаратів потребує обережності, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнт повинен мати достатній рівень гідратації. Проведення моніторингу функції нирок рекомендується перед початком прийому комбінації препаратів, а також регулярно під час лікування.
Раміпріл. У ході клінічного дослідження з одночасним застосуванням телмісартану та раміприлу спостерігалося підвищення показників AUC0-24 та Сmax раміприлу та раміприлату до 2.5 разів. Клінічне значення цього спостереження неясно.
Діуретики (тіазидні та "петлеві"). Попереднє лікування діуретиками у високих дозах, таких як фуросемід ("петлевий" діуретик) і гідрохлоротіазид (тіазидний діуретик), а також обмеження споживання кухонної солі, діарея або блювота можуть призводити до зниження ОЦК і підвищувати ризик надмірного зниження артеріального тиску.
Препарати, одночасне застосування яких потребує підвищеної уваги
Інші гіпотензивні препарати. Дія телмісартану може посилюватись при одночасному застосуванні інших гіпотензивних препаратів.
Подвійна блокада РААС. Клінічні дослідження показали, що досягнення подвійної блокади РААС на тлі комбінованого застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену асоціювалося з підвищенням частоти розвитку таких небажаних явищ, як зниження АТ, гіперкаліємія та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), порівняно з препаратом , що діє на РААС. Одночасне застосування комбінації амлодипіну та телмісартану з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або із середньою або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.
Одночасне застосування комбінації амлодипіну та телмісартану з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів.
Баклофен та аміфостин. Враховуючи фармакологічні властивості деяких препаратів (зокрема, баклофену та аміфостину), можна прогнозувати, що вони потенціюватимуть дію всіх гіпотензивних препаратів, включаючи телмісартан.
Етанол, барбітурати, наркотичні засоби та антидепресанти. Ризик розвитку ортостатичної гіпотензії може зростати і натомість вживання алкоголю, і навіть застосування барбітуратів, наркотичних засобів чи антидепресантів.
Глюкокортикоїди (для системного застосування). Послаблення антигіпертензивного ефекту телмісартану.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Застосування препарату Телзап AM під час вагітності протипоказане. Спеціальних досліджень щодо застосування комбінації амлодипін+телісартан під час вагітності та в період грудного вигодовування не проводилося. Вплив, пов'язаний з окремими речовинами, що діють, описано нижче.
Амлодипін
Безпека застосування амлодипіну у вагітних жінок не вивчена.
У дослідженнях на лабораторних тваринах застосування препарату у високих дозах супроводжувалося ознаками репродуктивної токсичності.
Застосування амлодипіну під час вагітності допускається лише за відсутності більш безпечної альтернативи і в тих випадках, коли ризик для матері та дитини, пов'язаний із захворюванням, переважає ризик, пов'язаний із застосуванням препарату.
Телмісартан
Епідеміологічні докази ризику тератогенного впливу інгібіторів АПФ протягом першого триместру вагітності є недостатньо переконливими, проте не дозволяють виключити невелике підвищення ризику негативного впливу на плід. Хоча контрольовані епідеміологічні дослідження тератогенного ефекту, пов'язаного з прийомом АРА II, не проводилися, застосування препаратів цієї групи може бути пов'язане зі схожим ризиком. За винятком випадків крайньої необхідності в безперервному лікуванні АРА II, пацієнтки, які планують вагітність, повинні перейти на прийом альтернативних антигіпертензивних препаратів із вивченим профілем безпеки під час вагітності. При підтвердженні факту вагітності лікування препаратом Телзап® AM необхідно негайно припинити та при необхідності розпочати альтернативну терапію.
Отримано відомості про те, що вплив АРА II протягом II та III триместрів вагітності може супроводжуватися явищами токсичності щодо плода (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, гіперкаліємія). У разі прийому препарату Телзап AM, починаючи з II триместру вагітності, необхідно провести ультразвукове дослідження функції нирок та кісток черепа плода.
Немовлята, які народилися у жінок, які приймали препарат Телзап® AM під час вагітності, повинні бути під пильним клінічним наглядом для своєчасного виявлення артеріальної гіпотензії.
Період грудного вигодовування
Відомості про застосування амлодипіну та телмісартану під час грудного вигодовування відсутні. У зв'язку з цим застосування препарату Телзап AM під час грудного вигодовування протипоказане.
Амлодипін проникає у грудне молоко у кількості 3-7% від материнської дози (максимально до 15%). Вплив амлодипіну на новонароджених невідомий. У разі лікування жінок, що годують, слід віддавати перевагу альтернативним препаратам з більш вивченим профілем безпеки під час грудного вигодовування, особливо при вигодовуванні новонародженої або недоношеної дитини. Слід прийняти рішення про припинення грудного вигодовування або скасування препарату з огляду на необхідність його застосування для матері.
Фертильність
Амлодипін
Клінічні дані щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність є недостатніми. В одному дослідженні на щурах виявили небажані явища з боку фертильності самців.
При застосуванні БМКК у деяких пацієнтів спостерігалися біохімічні зміни у головці сперматозоїдів. Обсяг клінічних даних щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність є недостатнім.
Телмісартан
В рамках доклінічних досліджень телмісартан не впливав на фертильність самців та самок.
Побічна дія
Частота виникнення небажаних реакцій визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та <1/10); нечасто (≥1/1000 та <1/100); рідко (≥1/10 000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (не може бути підрахована на підставі наявних даних).
Потенційні небажані реакції на фоні лікування препаратом Телзап® AM включають усі небажані реакції, які раніше були зареєстровані на фоні застосування окремих компонентів препарату.
Небажані реакції, які очікуються на підставі досвіду застосування амлодипіну
Найчастіші небажані реакції на фоні застосування амлодипіну включають сонливість, запаморочення, головний біль, серцебиття, відчуття "припливу" крові до шкіри, біль у животі, нудоту, набряки кісточок та іншої локалізації, стомлюваність.
З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції.
З боку обміну речовин: нечасто – зниження маси тіла; збільшення маси тіла; дуже рідко – гіперглікемія.
Психічні порушення: нечасто – безсоння, зміни настрою (включаючи тривожність), депресія; рідко – сплутаність свідомості.
З боку нервової системи: часто – сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування); нечасто – тремор, дисгевзія, синкопе, гіпестезія, парестезія; дуже рідко – гіпертонус, периферична невропатія; частота невідома – екстрапірамідні порушення.
З боку органу зору: часто – зорові розлади (включаючи диплопію).
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто – відчуття серцебиття, відчуття “припливу” крові до шкіри; нечасто – аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляцію передсердь), зниження артеріального тиску; дуже рідко – інфаркт міокарда, васкуліт.
З боку дихальної системи: часто – задишка; нечасто – кашель, риніт.
З боку травної системи: часто – біль у животі, нудота, порушення ритму спорожнення кишечника (включаючи діарею та запор); нечасто – блювання, сухість слизової ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гепатит, жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів (у більшості випадків у поєднанні з холестазом).
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - набряклість кісточок та стоп; нечасто - алопеція, пурпура, зміна пігментації шкіри (поява знебарвлених ділянок шкіри), підвищене потовиділення, свербіж шкіри, шкірний висип, висип, кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість; частота невідома – токсичний епідермальний некроліз.
З боку кістково-м'язової системи: часто – м'язові спазми; нечасто – артралгія, міалгія, біль у спині.
З боку сечовивідної системи: нечасто – прискорене сечовипускання, дизурія, ніктурія.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, гінекомастія.
Інші: дуже часто – набряки; часто – підвищена стомлюваність, астенічний синдром; нечасто – біль у грудній клітці, біль, загальне нездужання.
Небажані реакції, які очікуються на підставі досвіду застосування телмісартану
Серйозні побічні реакції включають анафілактичні реакції та ангіоневротичний набряк (частота виникнення "рідко") і гостру ниркову недостатність.
У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з артеріальною гіпертензією загальна частота розвитку небажаних реакцій у групі телмісартану, як правило, була подібною до такої у групі плацебо (41.4% і 43.9%, відповідно). Частота розвитку небажаних реакцій не залежала від дози, а також від статі, віку або расової приналежності пацієнтів. Профіль безпеки телмісартану у пацієнтів, які отримували препарат з метою зменшення серцево-судинної захворюваності, був подібним до таких у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Небажані реакції, наведені нижче, були зареєстровані в рамках контрольованих клінічних досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або виявлені при аналізі повідомлень, отриманих у післяреєстраційному періоді. До цього переліку також увійшли серйозні та несерйозні небажані реакції, які були причиною скасування лікування протягом трьох довготривалих клінічних досліджень за участю 21 642 пацієнтів, які приймали телмісартан для зниження серцево-судинної захворюваності протягом періоду до 6 років.
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів (включаючи цистит), інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи фарингіт та синусит); рідко - сепсис (в т.ч. зі смертю).
З боку системи кровотворення: нечасто – анемія; рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції, реакції гіперчутливості.
З боку обміну речовин: нечасто – гіперкаліємія; рідко – гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом).
Психічні порушення: нечасто – безсоння, депресія; рідко – тривожність.
З боку нервової системи: нечасто – непритомність; рідко – сонливість.
З боку органу зору: рідко – зорові розлади.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – брадикардія, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко – тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, кашель; дуже рідко – інтерстиціальне захворювання легень.
З боку травної системи: нечасто – біль у животі, діарея, диспепсія, здуття живота, блювання; рідко – сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки/ураження печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - свербіж шкіри, підвищене потовиділення, шкірний висип; рідко - ангіоневротичний набряк (в т.ч. з летальним результатом), екзема, еритема, кропив'янка, лікарський висип, токсикодермія.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – біль у спині (наприклад, ішіалгія), м'язові спазми, міалгія; рідко – артралгія, біль у кінцівках, біль у сухожиллях (симптоми, що нагадують тендиніт).
З боку сечовидільної системи: нечасто – порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.
Інші: нечасто – біль у грудній клітці, астенічний синдром (загальна слабкість); рідко – грипоподібний синдром.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові; рідко – зниження концентрації гемоглобіну у плазмі крові, підвищення концентрації сечової кислоти у плазмі крові, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення концентрації креатинфосфокінази у плазмі крові.
Опис окремих небажаних реакцій
Сепсис
У клінічному дослідженні частота розвитку сепсису групи телмисартана була вищою, ніж у групі плацебо. Це може бути розцінено як випадкову знахідку або як розвиток явища, пов'язаного з невідомим в даний час механізмом.
Зниження АТ
Ця небажана реакція часто реєструвалася у пацієнтів з контрольованим АТ на фоні застосування телмісартану у поєднанні зі стандартною терапією з метою зниження серцево-судинної захворюваності.
Порушення функції печінки/ураження печінки
Найбільше випадків порушення функції печінки або ураження печінки було виявлено при аналізі постреєстраційних повідомлень про клінічні випадки у пацієнтів японської етнічної групи. Пацієнти цієї етнічної групи схильні до розвитку небажаних реакцій даного типу.
Інтерстиціальне захворювання легень
Протягом постреєстраційного періоду було отримано повідомлення про випадки розвитку інтерстиціального захворювання легень, які мали тимчасовий зв'язок із прийомом телмісартану. Однак причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням телмісартану та розвитком даного захворювання не встановлено.
Небажані реакції, що очікуються на підставі досвіду застосування амлодипіну та телмісартану
Найчастіші небажані реакції на фоні застосування амлодипіну включають сонливість, запаморочення, головний біль, серцебиття, відчуття "припливу" крові до шкіри, біль у животі, нудоту, набряки кісточок та іншої локалізації, стомлюваність.
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – цистит.
Психічні порушення: рідко – занепокоєння, безсоння, депресія.
З боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто - сонливість, мігрень, біль голови, парестезії; рідко – непритомність, периферична невропатія, гіпестезія, дисгевзія, тремор.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – брадикардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, “припливи”.
З боку дихальної системи: нечасто – кашель; дуже рідко – інтерстиціальне захворювання легень.
З боку травної системи: нечасто – біль у животі, діарея, нудота; рідко – блювання, гіпертрофія ясен, задишка, сухість у порожнині рота.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри; рідко – екзема, еритема.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія, спазми м'язів (судоми литкових м'язів), міалгія; рідко – біль у спині, біль у нижніх кінцівках (ногах).
З боку сечовидільної системи: рідко – ніктурія.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція.
Інші: часто – периферичні набряки; нечасто – астенія, біль у грудній клітці, втома, набряки.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення концентрації печінкових трансаміназ; рідко – підвищення концентрації сечової кислоти в крові.
Додаткова інформація щодо комбінації амлодипіну та телмісартану: периферичні набряки, дозозалежний побічний ефект амлодипіну спостерігалися у пацієнтів, які отримували комбінацію амлодипіну та телмісартану рідше, ніж у пацієнтів, які отримують лише амлодипін.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до діючих, допоміжних речовин і до інших похідних дигідропіридину; обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів; важка артеріальна гіпотензія; обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (в т.ч. високий ступінь аортального стенозу); порушення функції печінки; шок (в т.ч. кардіогенний); тіла); одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією;
З обережністю:
двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки; нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда (немає даних про застосування в гострому періоді та протягом одного місяця після інфаркту міокарда); порушення функції нирок та стан після трансплантації нирки (порушення; щодо режиму дозування у пацієнтів з порушенням функції печінки не розроблені, тому в таких клінічних випадках слід дотримуватися обережності); зниження ОЦК на тлі попереднього прийому діуретиків, обмеження споживання кухонної солі, діареї або блювання; цукровий діабет; гіпонатріємія; гіперкаліємія; клапана; первинний гіперальдостеронізм (ефективність і безпека не встановлені); вік старше 70 років; СССУ (у виражена брадикардія, тахікардія); хронічна серцева недостатність (ХСН) неішемічної етіології III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія.особливі вказівки
Амлодипін
Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю
У довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні (PRAISE-2) у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу (за класифікацією NYHA) неішемічної етіології застосування амлодипіну було пов'язане зі збільшенням повідомлень про розвиток набряку легенів, незважаючи на відсутність достовірної відмінності у частоті прогресування серцевої недостатності. порівняно із плацебо. Слід обережно застосовувати БМКК, зокрема. амлодипін, у пацієнтів з ХСН через можливий ризик розвитку інших серцево-судинних ускладнень та смертності.
Порушення функції печінки
Як і при прийомі інших БМКК, Т1/2 амлодипіну збільшується у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Тому препарат Телзап® AM слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів, а доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу. Пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки препарат Телзап® AM протипоказаний.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок амлодипін можна застосовувати у звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелювали зі ступенем тяжкості порушення функції нирок. Амлодипін не виводиться із організму під час діалізу.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози препарату Телзап AM у пацієнтів похилого віку не потрібна. Підвищення дози слід проводити з обережністю.
Використання у педіатрії
Безпечність та ефективність застосування препарату Телзап AM у дітей на даний момент не встановлені.
Сорбітол
Препарат містить сорбітол (Е420). У пацієнтів з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози застосування препарату Телзап AM протипоказане.
Телмісартан
Порушення функції печінки
Застосування комбінації амлодипіну + телмісартану протипоказане у пацієнтів з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів та/або тяжким порушенням функції печінки, оскільки телмісартан в основному виводиться з жовчю. Є підстави припускати, що у цих пацієнтів знижено печінковий кліренс телмісартану. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості.
Реноваскулярна гіпертензія
При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки зростає ризик значного зниження артеріального тиску та розвитку гострої ниркової недостатності.
Порушення функції нирок та пересадка нирки
При застосуванні телмісартану у пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію, креатиніну у плазмі. Досвід застосування препарату у пацієнтів, які незадовго до застосування перенесли трансплантацію нирки, відсутній. Телмісартан не виводиться за допомогою діалізу.
Зменшення ОЦК
Зниження АТ, особливо після першого прийому препарату Телзап AM, може виникати у пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або низьким вмістом натрію в плазмі крові на тлі попереднього лікування діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання. Подібні стани (дефіцит рідини та/або натрію) повинні бути усунені до початку прийому препарату Телзап AM.
Подвійна блокада РААС
Дані про одночасне застосування інгібіторів АПФ з АРА II або з препаратами, що містять аліскірен, підтверджують підвищений ризик різкого зниження АТ, розвитку гіперкаліємії та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність).
Одночасне застосування АРА II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або із середньою або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів. При необхідності здійснення подвійної блокади РААС слід розглядати кожен випадок індивідуально та ретельно контролювати функцію нирок, водно-електролітний баланс та показники АТ. Одночасне застосування АРА II з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів.
На фоні блокади РААС були відзначені випадки розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи розвиток гострої ниркової недостатності) у схильних до цього пацієнтів, особливо при одночасному прийомі лікарських препаратів, що діють на РААС. У зв'язку з цим подвійна блокада РААС (зокрема, при одночасному застосуванні телмісартану з іншими блокаторами РААС) не рекомендується. За необхідності одночасного застосування кількох блокаторів РААС слід ретельно контролювати функцію нирок.
Інші стани, пов'язані зі стимуляцією РААС
У пацієнтів, судинний тонус та ниркова функція яких залежать переважно від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або наявним захворюванням нирок, у тому числі стенозом ниркової артерії), застосування лікарських засобів, що діють на цю систему, таких як телмісартан , пов'язане з виникненням гострого зниження артеріального тиску, гіперазотемії, олігурії або рідко з розвитком гострої ниркової недостатності
Первинний гіперальдостеронізм
У пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом лікування гіпотензивними лікарськими засобами, дія яких здійснюється шляхом пригнічення РААС, зазвичай неефективна. У зв'язку з цим застосування препарату Телзап AM не рекомендується.
Стеноз аортального або мітрального клапана, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Як і щодо інших судиннорозширювальних засобів, пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом, а також гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією необхідно дотримуватися особливої обережності.
Пацієнти з цукровим діабетом, які отримують інсулін або інші гіпоглікемічні препарати
У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або інші гіпоглікемічні препарати, застосування телмісартану може призводити до розвитку гіпоглікемії та має супроводжуватися контролем концентрації глюкози в крові. При необхідності слід провести корекцію дози інсуліну чи інших гіпоглікемічних препаратів.
Гіперкаліємія
Як і інші препарати, що діють на РААС, застосування телмісартану може сприяти розвитку гіперкаліємії.
У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю або цукровим діабетом, а також у пацієнтів, які одночасно отримують лікування іншими препаратами, що підвищують вміст калію в плазмі, або мають супутні патологічні стани, гіперкаліємія може бути причиною смертельного результату.
При одночасному застосуванні препаратів, що діють на РААС, слід ретельно оцінити співвідношення користі та ризику.
Основні фактори ризику гіперкаліємії включають:
цукровий діабет, порушення функції нирок, літній вік (пацієнти старше 70 років); одночасне застосування з лікарськими засобами, що діють на РААС, та/або добавками, що містять калій. Лікарськими препаратами, здатними викликати гіперкаліємію, є калійвмісні замінники солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, АРА II, НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, гепарин, імунодепресанти (циклоспорин і такролімус); недостатність, метаболічний ацидоз, гостра ниркова недостатність (наприклад, при інфекційних захворюваннях), синдром цитолізу (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, велика травма).Пацієнтам із групи ризику рекомендується ретельно контролювати вміст калію у плазмі крові.
Етнічні відмінності
Як і всі інші АРА II, телмісартан менш ефективно знижує артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо, внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну в популяції даних пацієнтів.
ІХС та цереброваскулярна хвороба
Як і при прийомі будь-яких інших гіпотензивних препаратів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ІХС або цереброваскулярною хворобою може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Препарат Телзап® AM має помірний вплив на здатність до керування транспортними засобами та управління рухомими механізмами. Через можливий розвиток запаморочення, головного болю, підвищеної стомлюваності, нудоти при прийомі препарату слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. З появою описаних небажаних реакцій слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю слід призначати препарат при порушенні функції нирок та стані після трансплантації нирки.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказане застосування препарату при тяжкому порушенні функції печінки.
У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості потрібне дотримання обережності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Пацієнтам похилого віку (старше 65 років) корекції дози не потрібні.
З обережністю слід призначати препарат старше 70 років.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування у віці до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення
SANOFI RUSSIA AO (Росія)
Вироблено
ZENTIVA ks (Чеська Республіка)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Чешская Республика.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Телсартан АМ таблетки 10 мг+80 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт., Твинста таблетки 5 мг+40 мг 28 шт., Твинста таблетки 5 мг+80 мг 28 шт., Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 5 мг+40 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 10 мг+40 мг 28 шт..
