Разо таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 30 шт Цена

Механизм действия

Рабепразол относится к классу антисекреторных соединений, которые в химическом отношении являются замещенными бензимидазолами. Препарат угнетает активность фермента Н+-К+-АТФ-азы (протоновый насос), блокируя тем самым заключительную стадию синтеза соляной кислоты. Этот эффект носит дозозависимый характер и приводит к угнетению как базальной, так и стимулированной секреции соляной кислоты независимо от раздражителя. Как слабое основание рабепразол в любых дозах быстро абсорбируется и концентрируется в кислой среде париетальных клеток.

Антисекреторная активность

После приема внутрь рабепразола в дозе 20 мг антисекреторный эффект развивается в течение 1 ч. Угнетение базальной и стимулированной секреции соляной кислоты через 23 ч после приема первой дозы рабепразола натрия составляет 62% и 82% соответственно и продолжается до 48 ч. Такая продолжительность фармакокинетического действия намного превышает предсказуемое по Т1/2, который составляет примерно 1 ч. Данный эффект возможно объясняется связыванием лекарственного вещества с Н+-К+-АТФ-азой париетальных клеток желудка. Величина ингибирующего действия рабепразола натрия на секрецию кислоты достигает плато после 3 дней приема рабепразола натрия. При прекращении приема секреторная активность восстанавливается в течение 1-2 дней.

Влияние на концентрацию гастрина в сыворотке крови

В начале терапии рабепразолом концентрация гастрина в сыворотке крови увеличивается, что является отражением ингибирующего влияния на секрецию соляной кислоты. Концентрация гастрина возвращается к исходному уровню обычно в течение 1-2 недель после прекращения лечения.

Влияние на энтерохромаффиноподобные клетки

Изучение биоптатов дна и антрального отдела желудка более чем у 500 пациентов, получавших рабепразол натрия или препарат сравнения продолжительностью до 8 недель, не выявило изменений в морфологической структуре энтерохромаффиноподобных (ECL) клеток, степени выраженности гастрита, частоте атрофического гастрита, кишечной метаплазии или распространенности инфекции, вызванной Helicobacter pylori.

В исследовании с участием более 400 пациентов, получавших рабепразол в дозе 10 мг/сут или 20 мг/сут, продолжительностью до 1 года, частота гиперплазии была низкой и сравнимой с таковой для пациентов, получавших омепразол в дозе 20 мг/сут. Не было зарегистрировано ни одного случая аденоматозных изменений или карциноидных опухолей, наблюдавшихся у крыс.

Другие эффекты

В настоящее время нет данных о том, что рабепразол вызывает системные эффекты со стороны ЦНС, сердечно-сосудистой и дыхательной систем. При приеме внутрь в дозе 20 мг в течение 2 недель рабепразол не оказывал влияния на функцию щитовидной железы, метаболизм углеводов, а также на концентрации в крови паратиреоидного гормона, кортизола, эстрогенов, тестостерона, пролактина, секретина, глюкагона, ФСГ, ЛГ, ренина, альдостерона и соматотропного гормона.

таб., покр. кишковорозчинною оболонкою, 20 мг: 15 або 30 шт.

Таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з маркуванням червоного кольору "RB20" на одній стороні; на поперечному розрізі ядро від білого до майже білого кольору.

Допоміжні речовини : манітол, гіпоролоза низькозаміщена, магнію оксид важкий, гіпромелоза (5cps), натрію лаурилсульфат, тальк, магнію стеарат.

Склад оболонки: зеїн, триетилцитрат.
Склад оболонки кишковорозчинної: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] (сополімер метакрилової кислоти (тип С)), триетилцитрат, тальк.
Склад оболонки: Опадрай жовтий OY-52945 (гіпромелоза 5 cP, титану діоксид (E171), макрогол 400, барвник заліза оксид жовтий (E172)).
Склад червоного чорнила для нанесення напису на таблетці: шеллак глазур 45%, барвник червоний чарівний (E129), н-бутанол, денатурований етанол, титану діоксид (E171), пропіленгліколь, ізопропіловий спирт, аміаку розчин концентрований 28.

15 шт. - блістери (ПВХ/АЛ/ПА) фольги / алюмінієвої фольги (1) - пачки картонні.
15 шт. - блістери (ПВХ/АЛ/ПА) фольги / алюмінієвої фольги (2) - пачки картонні.
15 шт. - банки з поліетилену високої густини (1) - пачки картонні.
30 шт. - банки з поліетилену високої густини (1) - пачки картонні.

A02BC04 Rabeprazole

Інгібітор Н<SUP>+</SUP>-К<SUP>+</SUP>-АТФ-ази. Противиразковий препарат

рабепразол натрію

Засіб, що знижує секрецію залоз шлунка - протонної помпи інгібітор

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки (у банках), 3 роки (у блістерах). Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Механізм дії

Рабепразол належить до класу антисекреторних сполук, які у хімічному відношенні є заміщеними бензимидазолами. Препарат пригнічує активність ферменту Н+-К+-АТФ-ази (протоновий насос), блокуючи цим завершальну стадію синтезу соляної кислоти. Цей ефект має дозозалежний характер і призводить до пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від подразника. Як слабка основа рабепразол у будь-яких дозах швидко абсорбується та концентрується у кислому середовищі парієтальних клітин.

Антисекреторна активність

Після прийому внутрішньо рабепразолу в дозі 20 мг антисекреторний ефект розвивається протягом 1 години. перевищує передбачуване Т1/2, який становить приблизно 1 год. Даний ефект можливо пояснюється зв'язуванням лікарської речовини з Н+-К+-АТФ-азою парієтальних клітин шлунка. Розмір інгібуючої дії рабепразолу натрію на секрецію кислоти досягає плато після 3 днів прийому рабепразолу натрію. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів.

Вплив на концентрацію гастрину у сироватці крові

На початку терапії рабепразолом концентрація гастрину у сироватці крові збільшується, що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти. Концентрація гастрину повертається до початкового рівня, зазвичай, протягом 1-2 тижнів після припинення лікування.

Вплив на ентерохромафіноподібні клітини

Вивчення біоптатів дна та антрального відділу шлунка більш ніж у 500 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію або препарат порівняння тривалістю до 8 тижнів, не виявило змін у морфологічній структурі ентерохромафіноподібних (ECL) клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової викликаний Helicobacter pylori.

У дослідженні за участю понад 400 пацієнтів, які отримували рабепразол у дозі 10 мг/добу або 20 мг/добу, тривалістю до 1 року, частота гіперплазії була низькою та порівнянною з такою для пацієнтів, які отримували омепразол у дозі 20 мг/добу. Не було зареєстровано жодного випадку аденоматозних змін або карциноїдних пухлин, що спостерігалися у щурів.

Інші ефекти

В даний час немає даних про те, що рабепразол викликає системні ефекти з боку ЦНС, серцево-судинної та дихальної систем. При прийомі внутрішньо в дозі 20 мг протягом 2 тижнів рабепразол не впливав на функцію щитовидної залози, метаболізм вуглеводів, а також на концентрації в крові паратиреоїдного гормону, кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, секретину, глюкагону, ФСГ, Л альдостерону та соматотропного гормону.

виразкова хвороба шлунка у фазі загострення і виразка анастомозу; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у фазі загострення; ерозивно і виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба або рефлюкс-езофагіт; підтримуюча терапія ГЕРХ; неерозівная гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією; у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією для ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою.

Препарат приймають внутрішньо. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи і не подрібнюючи. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу.

При виразковій хворобі шлунка у фазі загострення та виразці анастомозу рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 1 раз на добу. Зазвичай лікування наступає після 6 тижнів терапії, проте в деяких випадках тривалість лікування може бути збільшена.

При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки у фазі загострення рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить від 2 до 4 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 4 тижні.

При лікуванні ерозивної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби або рефлюкс-езофагіті рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить від 4 до 8 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 8 тижнів.

При підтримуючій терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить стану пацієнта.

При неерозивній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 1 раз на добу.

Якщо після 4-х тижнів лікування симптоми не зникають, слід провести додаткове дослідження пацієнта. Після усунення симптомів для попередження їх подальшого виникнення слід приймати препарат внутрішньо в дозі 10 мг 1 раз на добу на вимогу.

Для лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших станів, що характеризуються патологічною гіперсекрецією, дозу підбирають індивідуально. Початкова доза - 60 мг на добу, потім дозу підвищують і призначають препарат у дозі до 100 мг 1 раз на добу або по 60 мг 2 рази на добу. Для деяких пацієнтів дрібне дозування препарату є кращим. Лікування слід продовжувати у міру клінічної необхідності. У деяких пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона тривалість лікування рабепразолом може становити до 1 року.

Для ерадикації Helicobacter pylori рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг 2 рази на добу за певною схемою з відповідною комбінацією антибіотиків. Тривалість лікування становить 7 днів.

Корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна.

У пацієнтів з легким та помірним ступенем печінкової недостатності концентрація рабепразолу в крові зазвичай вища, ніж у здорових пацієнтів. При призначенні препарату Разо® пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності слід дотримуватися обережності.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Безпека та ефективність застосування рабепразолу у дітей віком 12 років та старше встановлена для короткострокового (до 8 тижнів) лікування ГЕРХ . Рекомендована доза для дітей віком 12 років і старше становить 20 мг 1 раз на добу тривалістю до 8 тижнів. Безпека та ефективність рабепразолу для застосування за іншими показаннями не встановлена для пацієнтів дитячого віку.

Дані про навмисне або випадкове передозування мінімальні.

Симптоми: повідомлялося про прийом препарату в дозі 60 мг 2 рази на добу або 160 мг одноразово, при цьому побічні ефекти були мінімальними та оборотними і не вимагали медичного втручання.

Лікування: специфічний антидот для рабепразолу невідомий. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому виводиться слабко при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.

Система цитохрому Р450

Рабепразол, як і інші інгібітори протонової помпи (ІПП), метаболізується за участю системи цитохрому Р450 (CYP450) у печінці. У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що рабепразол метаболізується ізоферментами CYP2C19 та CYP3A4.

Дослідження у здорових добровольців показали, що рабепразол не має фармакокінетично або клінічно значущої взаємодії з лікарськими речовинами, які метаболізуються системою цитохрому Р450 - варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом (незалежно від того, чи метаболізують пацієнти).

Проведено дослідження комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами. У цьому чотиристоронньому перехресному дослідженні брали участь 16 здорових добровольців, які отримували 20 мг рабепразолу, 1000 мг амоксициліну, 500 мг кларитроміцину або комбінацію цих трьох препаратів (РАК – рабепразол, амоксицилін, кларитроміцин). Показники AUC та Сmax для кларитроміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC та Сmax для рабепразолу збільшилися на 11% та 34%, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC та Сmax збільшилися на 42% та 46%, відповідно, для комбінованої терапії порівняно з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим.

Взаємодія внаслідок інгібування секреції шлункового соку

Рабепразол здійснює стійке та тривале пригнічення секреції шлункового соку. Таким чином може відбуватися взаємодія з речовинами, для яких абсорбція залежить від pH. При одночасному прийомі з рабепразолом абсорбція кетоконазолу зменшується на 30%, а абсорбція дигоксину збільшується на 22%. Отже, для деяких пацієнтів має проводитися спостереження для вирішення питання необхідності корекції дози при одночасному застосуванні рабепразолу з кетоконазолом, дигоксином або іншими лікарськими препаратами, для яких абсорбція залежить від pH.

Атазанавір

При одночасному прийомі атазанавіру 300 мг/ритонавіру 100 мг з омепразолом (40 мг 1 раз на добу) або атазанавіру 400 мг з лансопразолом (60 мг 1 раз на добу) здоровими добровольцями спостерігалося суттєве зниження впливу атазанавіру. Абсорбція атазанавіру залежить від pH. Хоча одночасний прийом з рабепразолом не вивчався, подібні результати очікуються також інших інгібіторів протонового насоса. Таким чином, не рекомендується одночасне застосування атазанавіру з інгібіторами протонового насоса, включаючи рабепразол.

Антацидні засоби

У клінічних дослідженнях антацидні препарати застосовувалися разом із рабепразолом. Клінічно значуща взаємодія рабепразолу з гелем гідроксиду алюмінію або гідроксидом магнію не спостерігалися.

Приймання їжі

У клінічному дослідженні під час застосування рабепразолу з збідненою жирами їжею клінічно значущої взаємодії не спостерігалося. Прийом рабепразолу одночасно з збагаченою жирами їжею може уповільнити всмоктування рабепразолу до 4 год і більше, проте Сmax та AUC не змінюються.

Циклоспорин

Експерименти in vitro з допомогою мікросом печінки людини показали, що рабепразол інгібує метаболізм циклоспорину з IC50 62 мкмоль, тобто. у концентрації, що у 50 разів перевищує Сmax для здорових добровольців після 20 днів прийому 20 мг рабепразолу. Ступінь інгібування схожий на такий для омепразолу в еквівалентних концентраціях.

Метотрексат

За даними повідомлень про небажані явища, даними опублікованих фармакокінетичних досліджень та даними ретроспективного аналізу можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (насамперед у високих дозах), може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрекса/. Проте спеціальних досліджень лікарської взаємодії метотрексату з ІПП не проводилося.

Даних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; однак у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Рабепразол не слід застосовувати при вагітності за винятком тих випадків, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевершує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження у жінок, що годують, не проводилися. Разом з тим, рабепразол виявлений у молоці щурів, тому препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування.

Рабепразол зазвичай добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти загалом слабко виражені чи помірні і мають минущий характер.

При прийомі рабепразолу під час клінічних досліджень відзначалися такі побічні дії: головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, запор, сухість у роті, запаморочення, висипання, периферичний набряк.

Частота розвитку побічних ефектів викладена відповідно до наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (1/10-1/100); нечасто (1/100-1/1000); рідко (1/1000-1/10000); дуже рідко (<1/10000).

З боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції.

З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія.

З боку обміну речовин: рідко – гіпомагніємія.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко – багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія, артралгія.

З боку статевих органів та молочної залози: дуже рідко – гінекомастія.

Змін інших лабораторних показників у ході прийому рабепразолу натрію не спостерігалося.

При прийомі інгібіторів протонової помпи можливе збільшення ризику переломів кісток.

вагітність; період грудного вигодовування (лактації); дитячий вік до 12 років; підвищена чутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату.

З обережністю: тяжка ниркова недостатність, дитячий вік (старше 12 років).

Відповідь пацієнта на терапію рабепразолом натрію не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку.

У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів рабепразолу від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому застосуванні рабепразолу у пацієнтів з тяжкими порушеннями. функції печінки. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки корекція дози рабепразолу не потрібна.

Гіпомагніємія

При лікуванні інгібіторами протонової помпи протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії інгібіторами протонової помпи. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають інгібітори протонової помпи з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати рівень магнію до початку лікування інгібіторами протонової помпи та в період лікування.

Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-рецепторів або інгібітори протонового насоса.

Переломи кісток

За даними спостережних досліджень, можна припустити, що терапія інгібіторами протонової помпи може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше).

Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом

Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити Т1/2, що може призвести до прояву токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату можна розглянути можливість тимчасового припинення терапії ІПП.

Clostridium difficile

Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, спричинених Clostridium difficile.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що рабепразол впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати інші види діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Однак у разі появи сонливості та запаморочення слід уникати цих видів діяльності.

З обережністю слід призначати препарат при тяжкій нирковій недостатності.

При призначенні препарату пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності слід бути обережним.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 12 років.

Dr. Reddy`s Laboratories LTD (Індія)

Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Разо таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Разо таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Разо таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Рабевита таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 14 шт., Рабиет капсулы кишечнорастворимые 20 мг 14 шт., Рабиет капсулы кишечнорастворимые 20 мг 28 шт., Хайрабезол таблетки покрытые кишечнорастворимой пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Рабиет капсулы кишечнорастворимые 10 мг 14 шт., Рабепразол -СЗ капсулы кишечнорастворимые 20 мг 28 шт., Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт., Зульбекс таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 14 шт., Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 20 мг 14 шт., Хайрабезол таблетки покрытые кишечнорастворимой пленочной оболочкой 20 мг 30 шт., Париет таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 14 шт., Рабелок таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 14 шт., Рабелок лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного введения 20 мг, Хайрабезол таблетки покрытые кишечнорастворимой пленочной оболочкой 10 мг 15 шт., Зульбекс таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 28 шт., Зульбекс таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 28 шт., Париет таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 28 шт., Париет таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 14 шт., Ульцернил таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 28 шт., Ульцернил таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 28 шт., Рабелок таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 14 шт., Берета таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 28 шт., Разо таблетки покрытые кишечнорастворимые оболочкой 10 мг 30 шт., Зульбекс таблетки кишечнораств. 20 мг 28 шт., Рабепразол-СЗ капсулы кишечнорастворимые 10 мг 14 шт., Зульбекс таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 14 шт., Берета таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 20 мг 14 шт., Париет таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 7 шт., Берета таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 10 мг 14 шт., Хайрабезол таблетки покрытые кишечнорастворимой пленочной оболочкой 20 мг 15 шт..