Нипертен Комби таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг+5 мг 30 шт Цена

Комбинированный антигипертензивный препарат. Обладает выраженными антигипертензивным и антиангинальным эффектами благодаря взаимодополняющему действию двух активных веществ: блокатора медленных кальциевых каналов - амлодипина и селективного бета1-адреноблокатора - бисопролола.

Амлодипин

Амлодипин блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).

Антигипертензивный эффект амлодипина обусловлен прямым релаксирующим действием на гладкомышечные клетки сосудов, что ведет к снижению ОПСС.

Механизм антиангинального действия до конца не изучен, возможно он связан с двумя следующими эффектами:

У пациентов с артериальной гипертензией прием препарата 1 раз/сут вызывает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя на протяжении 24 ч. В связи с медленным развитием антигипертензивного эффекта амлодипин не вызывает резкого снижения АД.

У пациентов со стенокардией прием препарата 1 раз/сут увеличивает общее время выполнения физической нагрузки, время до развития приступа стенокардии, а так же время до значительного снижения интервала ST, а также снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина.

Не обнаружено отрицательного влияния амлодипина на концентрацию липидов, глюкозы и мочевой кислоты в сыворотке крови.

Бисопролол

Бисопролол - селективный бета1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Обладает лишь незначительным сродством к β2-адренорецепторам гладкой мускулатуры бронхов и сосудов, а также к β2-адренорецепторам, участвующим в регуляции метаболизма. Поэтому бисопролол в целом не влияет на сопротивление дыхательных путей и метаболические процессы, в которые вовлечены β2-адренорецепторы.

Избирательное действие препарата на β1-адренорецепторы сохраняется и за пределами терапевтического диапазона.

Бисопролол не обладает выраженным отрицательным инотропным действием.

Максимальный эффект препарата достигается через 3-4 ч после приема внутрь. Даже при назначении бисопролола 1 раз/сут его терапевтический эффект сохраняется в течение 24 ч, т.к. его T1/2 из плазмы крови составляет 10-12 ч. Как правило, максимальный антигипертензивный эффект достигается через 2 недели после начала лечения.

Бисопролол снижает активность симпатоадреналовой системы, блокируя β1-адренорецепторы сердца.

При однократном приеме внутрь у пациентов с ИБС без признаков хронической сердечной недостаточности бисопролол урежает ЧСС, уменьшает ударный объем сердца и, как следствие, уменьшает фракцию выброса и потребность миокарда в кислороде. При длительной терапии изначально повышенное ОПСС снижается. Снижение активности ренина в плазме крови рассматривается как один из компонентов гипотензивного действия бета-адреноблокаторов.

таб., покр. плівковою оболонкою, 10 мг+5 мг: 28, 30, 56, 60, 84 або 90 шт.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, злегка двоопуклі, з фаскою та ризиком на одному боці та гравіюванням "CS" на іншій стороні.

допоміжні речовини : магнію стеарат – 2 мг, допоміжні речовини субстанції-гранул: целюлоза мікрокристалічна – 271.13 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 10 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг, магнію стеарат – 2 мг.

7 шт. - упаковки контурні осередкові (4) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки контурні осередкові (8) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки контурні осередкові (12) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні осередкові (9) - пачки картонні.

C07FB Бета-адреноблокатори в комбінації з блокаторами кальцієвих каналів

Бета<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

бісопрололу фумарат

амлодипін

Бета1-адреноблокатор селективний

Комбінований антигіпертензивний препарат. Має виражені антигіпертензивні та антиангінальні ефекти завдяки взаємодоповнюючій дії двох активних речовин: блокатора повільних кальцієвих каналів - амлодипіну та селективного бета1-адреноблокатора - бісопрололу.

Амлодипін

Амлодипін блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно в гладком'язові клітини судин, ніж у кардіоміоцитах).

Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на клітини гладком'язових судин, що веде до зниження ОПСС.

Механізм антиангінальної дії до кінця не вивчений, можливо він пов'язаний із двома наступними ефектами:

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату 1 раз на добу викликає клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом 24 годин. У зв'язку з повільним розвитком антигіпертензивного ефекту амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску.

У пацієнтів зі стенокардією прийом препарату 1 раз на добу збільшує загальний час виконання фізичного навантаження, час до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу в прийомі нітрогліцерину.

Не виявлено негативного впливу амлодипіну на концентрацію ліпідів, глюкози та сечової кислоти у сироватці крові.

Бісопролол

Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючої дії. Має лише незначну спорідненість до β2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до β2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Тому бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені β2-адренорецептори.

Виборча дія препарату на β1-адренорецептори зберігається і за межами терапевтичного діапазону.

Бісопролол не має вираженої негативної інотропної дії.

Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Навіть за призначенням бісопрололу 1 раз/сут його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 год, т.к. його T1/2 із плазми становить 10-12 год. Як правило, максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 2 тижні після початку лікування.

Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи, блокуючи β1-адренорецептори серця.

При одноразовому прийомі внутрішньо у пацієнтів з ІХС без ознак хронічної серцевої недостатності бісопролол уріжає ЧСС, зменшує ударний об'єм серця і, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений ОПСС знижується. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один із компонентів гіпотензивної дії бета-адреноблокаторів.

Лікування артеріальної гіпертензії (для заміщення терапії монокомпонентними препаратами амлодипіну та бісопрололу у тих же дозах).

Приймають усередину.

Добова доза, що рекомендується, - 1 таб. певного дозування. Терапія тривала.

Підбір та титрування дози лікар здійснює індивідуально для кожного пацієнта під час призначення монокомпонентних препаратів, що містять активні речовини, що входять до складу комбінованого препарату.

У пацієнтів з порушенням функції печінки виведення амлодипіну може бути сповільнене. Спеціальний режим дозування для цієї групи пацієнтів не визначено, проте препарат у цьому випадку слід призначати з обережністю. Для пацієнтів з тяжким розладом печінки максимальна добова доза бісопрололу становить 10 мг.

Пацієнтам з порушенням функції нирок легкої або середньої тяжкості корекція режиму дозування, як правило, не потрібна. Амлодипін не виводиться за допомогою діалізу. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі , амлодипін слід призначати з особливою обережністю. Для пацієнтів з вираженими порушеннями ниркової функції (КК менше 20 мл/хв) максимальна добова доза бісопрололу становить 10 мг.

Пацієнтам похилого віку препарат можна призначати у звичайних дозах. Обережність потрібна лише при збільшенні дози.

У разі відміни препарату рекомендується поступове зниження дози, т.к. різке припинення терапії може призвести до тимчасового погіршення клінічного стану, особливо у пацієнтів з ІХС.

Амлодипін

Одночасне застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними засобами, антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо вважається безпечним.

Слід застосовувати з обережністю амлодипін одночасно з інгібіторами CYP3A4 .

Сильні та помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, інгібітори протеази, верапаміл або дилтіазем, протигрибкові засоби групи азолів, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин ) можуть збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі крові до клінічно значущих значень.

Одночасне застосування з індукторами CYP3А4 (в т.ч. рифампіцин, звіробій продірявлений) може призводити до зниження концентрації амлодипіну в плазмі. З обережністю слід застосовувати амлодипін одночасно з індукторами CYP3A4.

Одночасне багаторазове застосування амлодипіну у дозі 10 мг та симвастатину у дозі 80 мг призводить до збільшення експозиції симвастатину на 77%. Пацієнтам, які приймають амлодипін, не рекомендовано застосування симвастатину у дозі понад 20 мг на добу.

Грейпфрутовий сік, циметидин, алюміній/магній (у складі антацидів) та силденафіл не впливають на фармакокінетику амлодипіну.

Амлодипін може посилювати антигіпертензивний ефект інших гіпотензивних засобів .

Амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, етанолу (напоїв, що містять алкоголь), варфарину .

Амлодипін не впливає на лабораторні показники .

При одночасному застосуванні з амлодипіном існує ризик підвищення концентрації такролімусу у сироватці крові, але фармакокінетичний механізм цієї взаємодії повністю не вивчений. Для запобігання токсичній дії такролімусу при одночасному застосуванні з амлодипіном слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові та коригувати дозу такролімусу за необхідності.

Кларитроміцин є інгібітором ізоферменту CYP3A4. При одночасному застосуванні амлодипіну та кларитроміцину підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Рекомендується ретельне медичне спостереження за пацієнтами, які отримують амлодипін одночасно з кларитроміцином.

При одночасному застосуванні амлодипіну та циклоспорину у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, слід контролювати концентрацію циклоспорину у сироватці крові та за необхідності знизити його дозу.

Бісопролол

Блокатори повільних кальцієвих каналів типу верапамілу і, меншою мірою, дилтіазему при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда, вираженого зниження АТ і порушення AV-провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади.

Гіпотензивні засоби центральної дії (клонідин, метилдопа, моксонідин, рілменідин) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призвести до ушкодження ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різке скасування, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку "рикошетної" артеріальної гіпертензії.

Блокатори повільних кальцієвих каналів – похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.

Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV-провідність та скорочувальну здатність міокарда.

Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV-провідності.

Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV-провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, очних крапель для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження артеріального тиску, ушкодження ЧСС).

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії – зокрема тахікардія – можуть маскуватися. Подібна взаємодія більш ймовірна при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Засоби для загальної анестезії можуть послаблювати рефлекторну тахікардію і збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу та розвитку брадикардії.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивний ефект бісопрололу.

Одночасне застосування бісопрололу з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.

Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на α- та β-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрін) може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю α-адренорецепторів, що призводить до підвищення АТ. Подібна взаємодія більш ймовірна при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Антигіпертензивні засоби, як і інші засоби з можливим гіпотензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини) можуть посилювати гіпотензивний ефект бісопрололу.

Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.

Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.

Рифампіцин викликає деяке скорочення T1/2 бісопрололу. Як правило, корекція дози не потрібна.

Похідні ерготаміну при одночасному застосуванні з бісопрололом збільшують ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.

Застосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода.

При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Амлодипін

В експериментальних дослідженнях фетотоксична та ембріотоксична дія препарату не встановлена, але застосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Відсутні дані, що свідчать про екскрецію амлодипіну з грудним молоком. Однак відомо, що інші блокатори повільних кальцієвих каналів – похідні дигідропіридину екскретуються з грудним молоком. Тому за необхідності застосування амлодипіну в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Бісопролол

Застосування бісопрололу при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода.

Бета-адреноблокатори зменшують кровообіг у плаценті і можуть впливати на розвиток плода. Слід контролювати кровообіг у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини. У разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плода необхідно призначити альтернативну терапію. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.

Даних щодо виділення бісопрололу з грудним молоком немає. При необхідності лікування бісопрололом у період лактації необхідне грудне вигодовування слід припинити.

Амлодипін

З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперглікемія.

З боку психіки: нечасто – безсоння, зміна настрою (в т.ч. тривога), депресія; рідко – сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість (особливо на початку лікування); нечасто - непритомність, гіпестезія, парестезія, дисгевзія, тремор; дуже рідко – м'язова гіпертонія, периферична невропатія; частота невідома – екстрапірамідні порушення.

З боку органу зору: нечасто – порушення зору (зокрема диплопія).

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто – відчуття серцебиття, припливи крові до обличчя; нечасто – виражене зниження АТ, аритмія (брадикардія, шлуночкова тахікардія, мерехтіння передсердь); дуже рідко – інфаркт міокарда, васкуліт.

З боку дихальної системи: часто – задишка; нечасто – риніт; дуже рідко – кашель.

З боку травної системи: часто – нудота, біль у животі, зміна режиму дефекації (в т.ч. запор або діарея), диспепсія; нечасто – сухість у роті, блювання; дуже рідко – гастрит, гіперплазія ясен, панкреатит, гепатит (переважно з холестазом), жовтяниця (переважно з холестазом), збільшення активності печінкових ферментів (переважно з холестазом).

З боку сечовивідної системи: нечасто – півлакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія.

З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – імпотенція, гінекомастія.

З боку кістково-м'язової системи: часто судоми м'язів; нечасто – артралгія, міалгія.

Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алопеція, пурпура, зміна кольору шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висипання, висип, екзантема; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація.

Загальні порушення: дуже часто – набряки; часто - набряки кісточок, підвищена стомлюваність, астенія; нечасто – біль у грудях, біль у спині, біль неуточненої локалізації, загальне нездужання, збільшення маси тіла, зниження маси тіла.

Бісопролол

З боку обміну речовин: рідко – підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові.

З боку психіки: нечасто – депресія; рідко – галюцинації, кошмарні сновидіння.

З боку нервової системи: часто – головний біль*, запаморочення*; нечасто – безсоння; рідко - непритомність.

З боку органу зору: рідко – зменшення сльозотечі (слід враховувати при носінні контактних лінз); дуже рідко – кон'юнктивіт.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: часто – відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску; нечасто – порушення AV-провідності, брадикардія, посилення симптомів перебігу хронічної серцевої недостатності, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі; рідко – алергічний риніт.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, запор; рідко – гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ у крові (ACT та АЛТ).

З боку шкіри та підшкірних покривів: рідко – реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висип, гіперемія шкірних покривів; дуже рідко – алопеція. Бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів перебігу псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язова слабкість, судоми м'язів.

З боку статевих органів та молочної залози: рідко – імпотенція.

Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність*; нечасто – виснаження*.

* Особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.

Амлодипін

Нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметалу); гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда; клінічно значущий аортальний стеноз.

Бісопролол

Гостра серцева недостатність або хронічна серцева недостатність на стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії; AV-блокада II та III ступеня без електрокардіостимулятора; СССУ; синоатріальна блокада; виражена брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв); тяжкі форми бронхіальної астми або ХОЗЛ; виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдром Рейно; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз.

Комбінація амлодипін/бісопролол

Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.); шок (у т.ч. кардіогенний); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до амлодипіну, інших похідних дигідропіридину, бісопрололу.

З обережністю

Хронічна серцева недостатність (в т.ч. неішемічна етіологія III-IV ФК за класифікацією NYHA), печінкова недостатність, ниркова недостатність, гіпертиреоз, цукровий діабет 1 типу, цукровий діабет зі значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV-блокада I ступеня, стенокардія Принцметала, артеріальна гіпотензія, аортальний стеноз, мітральний стеноз, гострий інфаркт міокарда (після перших 28 днів), оклюзійні захворювання периферичних артерій, псоріаз (в т.ч. в анамнезі), голодування (строга дієта), феохромоцитом адреноблокаторів), бронхіальна астма та ХОЗЛ, що одночасно проводиться десенсибілізуюча терапія, проведення загальної анестезії, літній вік.

Пацієнтам із серцевою недостатністю слід приймати амлодипін з обережністю. У пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV ФК за класифікацією NYHA амлодипін підвищує ризик виникнення набряку легенів, що не пов'язане із посиленням симптомів перебігу хронічної серцевої недостатності.

Припинення лікування бісопрололом не повинно бути раптовим, особливо у пацієнтів з ІХС, якщо тільки немає чітких показань щодо відміни препарату. Раптове скасування бісопрололу може призвести до тимчасового погіршення серцево-судинної патології.

Бісопролол слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією у поєднанні із серцевою недостатністю.

Як і у випадку з іншими бета-адреноблокаторами, бісопролол може викликати підвищення чутливості до алергенів і посилення анафілактичних реакцій, тому необхідно бути обережним при одночасно проведеній десенсибілізуючій терапії. Застосування епінефрину який завжди може дати очікуваний терапевтичний ефект.

При застосуванні бісопрололу симптоми гіпертиреозу можуть маскуватися.

У пацієнтів з феохромоцитомою бісопролол слід призначати лише на фоні застосування альфа-адреноблокаторів.

Перед проведенням загальної анестезії анестезіолог повинен бути поінформований про прийом пацієнтом бета-адреноблокаторів. Якщо необхідно відмінити бета-адреноблокатор перед хірургічним втручанням, це слід виконувати поступово та завершити приблизно за 48 годин до анестезії.

При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе збільшення опору дихальних шляхів, що потребує більш високої дози бета2-адреноміметиків.

Незважаючи на те, що бета1-адреноблокатори мають менший вплив на функцію легень, ніж неселективні бета-адреноблокатори, слід уникати застосування будь-яких бета-адреноблокаторів у пацієнтів з ХОЗЛ, якщо немає переконливих клінічних причин для їх застосування. За клінічної необхідності слід з обережністю застосовувати бісопролол. У пацієнтів з ХОЗЛ терапію бісопрололом слід починати з мінімально можливої дози. Слід ретельно контролювати появу нових симптомів (наприклад, задишка, непереносимість фізичного навантаження, кашель).

Вплив на здатність до керування автотранспортом та механізмами

У період лікування препаратом необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з технічно складними механізмами, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності.

Пацієнтам похилого віку препарат можна призначати у звичайних дозах. Обережність потрібна лише при збільшенні дози.

Препарат не рекомендується приймати у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність даних щодо ефективності та безпеки.

KRKA-RUS OOO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Нипертен Комби таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг+5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Нипертен Комби таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг+5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Нипертен Комби таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг+5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Конкор АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт., Конкор АМ таблетки 5 мг+10 мг 30 шт., Конкор АМ таблетки 10 мг+5 мг 30 шт., Бисопролол АМЛ таблетки 5 мг+10 мг 30 шт., Бисопролол АМЛ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт., Нипертен Комби таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг + 5 мг 30 шт., Конкор АМ таблетки 10 мг+10 мг 30 шт..