Микофенолата Мофетил-ТЛ капсулы 250 мг 100 шт Цена

Иммунодепрессивное средство. Микофенолата мофетил (ММФ) представляет собой 2-морфолиноэтиловый эфир микофеноловой кислоты (МФК). МФК - мощный селективный неконкурентный и обратимый ингибитор инозинмонофосфатдегидрогеназы (ИМФДГ), который подавляет синтез гуанозиновых нуклеотидов de novo. Механизм, путем которого МФК подавляет ферментную активность ИМФДГ, по-видимому, связан с тем, что МФК структурно имитирует как кофактор никотинамиддинуклеотидфосфата, так и катализирующую молекулу воды. Это препятствует окислению ИМФ в ксантозо-5-монофосфат - важнейший этап биосинтеза гуанозиновых нуклеотидов de novo. МФК оказывает более выраженное цитостатическое действие на лимфоциты, чем на другие клетки, поскольку пролиферация Т- и В-лимфоцитов очень сильно зависит от синтеза пуринов de novo, в то время как клетки других типов могут переходить на обходные пути метаболизма.

капс. 250 мг: 30 чи 100 шт.

Капсули тверді желатинові №0, з корпусом жовтого з коричневим відтінком кольору та кришечкою світло-коричневого кольору; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна 0.065 г, повідон К90 0.014 г, кроскармеллозу натрію 0.0175 г, магнію стеарат 0.0035 г.

Склад корпусу капсули: барвник заліза оксид чорний 0.0224%, барвник заліза оксид червоний - 0.0224%, барвник заліза оксид жовтий 0.4343%, діоксид титану 0.5265%, желатин до 100%.

Склад кришечки капсули: барвник заліза оксид чорний 0.7%, барвник заліза оксид червоний - 0.07%, барвник заліза оксид жовтий 0.5%, діоксид титану 0.667%, желатин до 100%.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (10) - пачки картонні.
100 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.

L04AA06 Mycophenolic acid

Імунодепресивний препарат

мікофенолату мофетил

Імунодепресивний засіб

Імунодепресивний засіб. Мікофенолату мофетил (ММФ) являє собою 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти (МФК). МФК – потужний селективний неконкурентний та оборотний інгібітор інозинмонофосфатдегідрогенази (ІМФДГ), який пригнічує синтез гуанозинових нуклеотидів de novo. Механізм, шляхом якого МФК пригнічує ферментну активність ІМФДГ, мабуть, пов'язаний з тим, що МФК структурно імітує як кофактор нікотинамідинуклеотидфосфату, так і каталізуючу молекулу води. Це перешкоджає окисленню ІМФ у ксантозо-5-монофосфаті - найважливіший етап біосинтезу гуанозинових нуклеотидів de novo. МФК має більш виражену цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини, оскільки проліферація Т- та В-лімфоцитів дуже залежить від синтезу пуринів de novo, тоді як клітини інших типів можуть переходити на обхідні шляхи метаболізму.

Мікофенолату мофетил застосовують у вигляді комбінованої терапії з циклоспорином та кортикостероїдами.

Дорослі та діти з площею поверхні тіла >1.5 м2 (приблизний дитячий вік старше 14 років): профілактика гострого відторгнення трансплантату у пацієнтів після алогенної пересадки нирки.

Дорослі: профілактика гострого відторгнення трансплантату у пацієнтів після алогенної пересадки серця; профілактика гострого відторгнення трансплантату у пацієнтів після алогенної трансплантації печінки.

Всередину. Застосовують у складі комбінованої терапії з циклоспорином та кортикостероїдами. Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань, схеми терапії та віку (площі поверхні тіла) пацієнта.

При одночасному застосуванні ММФ та ацикловіру спостерігалися вищі концентрації ацикловіру в плазмі, ніж при застосуванні лише ацикловіру. Зміни показників фармакокінетики (а саме підвищення концентрації МФКГ на 8%) МФКГ (фенольний глюкуронід МФК) були мінімальними і не вважаються клінічно значущими. Оскільки плазмові концентрації МФКГ, як і ацикловіру, підвищуються при нирковій недостатності, є ймовірність, що ММФ та ацикловір (або його проліки, наприклад, валацикловір) конкурують щодо канальцевої секреції, що може призводити до подальшого підвищення концентрації обох лікарських засобів.

При сумісному застосуванні мікофенолату мофетилу з антацидами (алюмінію та магнію гідроксид) та з інгібіторами протонного насоса (лансопразол та пантопразол) спостерігалося зниження концентрації МФК. Однак значної різниці між частотами відторгнення трансплантату у пацієнтів, які приймають мікофенолат мофетил одночасно з інгібіторами протонного насоса і без них, була відсутня. Даний висновок теоретично поширюється і на всі антациди, так як при прийомі магнію та алюмінію гідроксиду одночасно з мікофенолату мофетилом концентрація МФК знижується значно меншою мірою, ніж при одночасному прийомі мікофенолату мофетилу з інгібіторами протонного насоса.

Слід бути обережними при застосуванні лікарських препаратів, які впливають на печінково-кишкову циркуляцію (наприклад, колестірамін, циклоспорин, антибіотики), в силу їх потенціалу знижувати ефективність мікофенолату мофетилу.

Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні колестираміну через можливість зниження ефективності мікофенолату мофетилу.

ММФ не впливає на фармакокінетику циклоспорину. Однак при припиненні одночасного застосування циклоспорину слід очікувати збільшення AUCМФК приблизно на 30%. Циклоспорин впливає на печінково-кишкову рециркуляцію МФК, що може призвести до зниження експозиції МФК приблизно на 30-50% у пацієнтів після трансплантації нирок, які отримують мікофенолату мофетил та циклоспорин. Навпаки, при переході пацієнтів з терапії циклоспорином на терапію імуносупресантами, які не впливають на печінково-кишкову рециркуляцію МФК, слід очікувати на зміну експозиції МФК.

Антибіотики, що призводять до загибелі бактерій, що продукують β-глюкуронідазу в кишечнику (наприклад, антибіотики з групи аміноглікозидів, цефалоспоринів, фторхінолонів і пеніцилінів), можуть порушувати печінково-кишкову рециркуляцію МФКГ/МФК, що, МФК.

При одночасному застосуванні з препаратами, що інгібують глюкуронування МФК (ісавуконазол та телмісартан), її експозиція може збільшитися.

У пацієнтів, які не приймали циклоспорин, одночасний прийом мікофенолату мофетилу та рифампіцину спричиняв зменшення експозиції МФК на 18-70% (AUC0-12). Рекомендується контроль експозиції МФК та корекція дози мікофенолату мофетилу для підтримки клінічного ефекту при сумісному застосуванні.

Одночасне застосування севеламеру та МФК у дорослих та дітей знижувало Сmax та AUC0-12 МФК на 30% та 25%, відповідно, без будь-яких клінічних наслідків (наприклад, відторгнення трансплантату). Тим не менш, рекомендується приймати мікофенолату мофетил як мінімум за 1 годину до або через 3 години після прийому севеламеру для мінімізації впливу на всмоктування МФК. Дані щодо застосування мікофенолату мофетилу разом із препаратами, відмінними від севеламеру та зв'язуючими фосфатами, відсутні.

У пацієнтів після пересадки печінки, які почали терапію мікофенолату мофетилом і такролімусом, не відзначалося значного впливу на AUC та Сmax МФК (активного метаболіту мікофенолату мофетилу). Навпаки, у пацієнтів із печінковим трансплантатом після багаторазового прийому мікофенолату мофетилу в дозі 1,5 г 2 рази на добу AUC такролімусу зростала приблизно на 20%. У пацієнтів після трансплантації нирок застосування мікофенолату мофетилу, мабуть, не впливало на концентрацію такролімусу.

Живі ослаблені вакцини не слід вводити пацієнтам у стані імунодепресії. Антитілоутворення у відповідь інші вакцини може бути знижено.

Протипоказане застосування при вагітності (внаслідок мутагенного та тератогенного потенціалу мікофенолату мофетилу). Застосування мікофенолату мофетилу протипоказане у період грудного вигодовування у зв'язку з можливістю серйозних небажаних реакцій у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.

Застосування мікофенолату мофетилу протипоказане у жінок дітородного потенціалу, які не використовують високоефективні методи контрацепції. Перед початком терапії пацієнток з репродуктивним потенціалом необхідно проінформувати про підвищений ризик смерті плода та вроджені вади розвитку; слід провести консультацію про заходи запобігання вагітності та її планування.

Реакції гіперчутливості: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

Інфекційні захворювання: дуже часто – сепсис, кандидоз шлунково-кишкового тракту, інфекції сечовивідних шляхів, простий герпес, оперізуючий герпес; часто – пневмонія, грип, інфекції дихальних шляхів, респіраторний моніліаз, інфекції ШКТ, кандидоз, гастроентерит, бронхіт, фарингіт, синусит, грибкова інфекція шкіри, кандидоз шкіри, вагінальний кандидоз, риніт.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто – рак шкіри, доброякісне новоутворення шкіри.

З боку системи кровотворення: дуже часто – лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія; часто – панцитопенія, лейкоцитоз.

З боку обміну речовин: часто - ацидоз, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіперглікемія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, гіпофосфатемія, гіперурикемія, подагра, анорексія.

З боку психіки: часто – збудження, сплутаність свідомості, депресія, тривога, порушення мислення, безсоння.

З боку нервової системи: часто - судоми, гіпертонус, тремор, сонливість, міастенічний синдром, запаморочення, біль голови, парестезія, дисгевзія.

Серцево-судинна система: часто - тахікардія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, вазодилатація.

З боку дихальної системи: часто – плевральний випіт, задишка, кашель.

З боку травної системи: дуже часто – блювання, біль у животі, діарея, нудота; часто – шлунково-кишкова кровотеча, перитоніт, кишкова непрохідність, коліт, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, гастрит, езофагіт, стоматит, запор, диспепсія, метеоризм, відрижка.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, жовтяниця, гіпербілірубінемія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – гіпертрофія шкіри, висипання, акне, алопеція.

З боку лабораторних показників: часто – підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня креатиніну у крові, підвищення рівня ЛДГ у крові, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення активності ЛФ у крові.

Інші: артралгія, ниркова недостатність, набряк, пропасниця, озноб, біль, нездужання, астенія, зниження маси тіла.

Підвищена чутливість до мікофенолату мофетилу. Дефіцит гіпоксантингуанінфосфорібозилтрансферази (рідкісне генетичне захворювання, обумовлене спадковим дефіцитом гіпоксантингуанінфосфорібозилтрансферази – синдроми Лєша-Ніхена та Келлі-Зігміллера). Одночасний прийом з азатіоприном. Діти із площею поверхні тіла <1.5 м2 (приблизний дитячий вік до 14 років). Вагітність, період грудного вигодовування. Жінки дітородного потенціалу, які не використовують високоефективні методи контрацепції. Жінки дітородного потенціалу без попереднього проведення тесту на вагітність, щоб унеможливити ненавмисне застосування мікофенолату мофетилу при вагітності.

З обережністю: захворювання ШКТ у фазі загострення. Перехід з комбінованої терапії, що включає імуносупресанти, що мають вплив на печінково-кишкову рециркуляцію МФК, наприклад, циклоспорин, на терапію препаратами, позбавленими даного ефекту, наприклад такролімус, сиролімус і белатацепт, і навпаки. Одночасне застосування препаратів, що впливають на печінково-кишковий цикл МФК, наприклад, колестірамін, севеламер, антибіотики, і глюкуронування, наприклад, ісавуконазол.

У хворих, які приймають мікофенолат мофетил, підвищений ризик виникнення лімфом та інших злоякісних пухлин, зокрема раку шкіри. Слід обмежити вплив сонячних та ультрафіолетових променів носінням відповідного закритого одягу та використанням сонцезахисних кремів з високим значенням захисного фактора.

На фоні застосування мікофенолату мофетилу існує підвищений ризик розвитку опортуністичних інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних та протозойних), інфекцій з летальним результатом та сепсису. Подібні випадки включають реактивацію латентної вірусної інфекції, наприклад, гепатиту В або С або інфекції, викликаної поліомавірусами (нефропатія, асоційована з ВК-вірусом, ПМЛ, асоційована з JC-вірусом). Повідомлялося про випадки розвитку гепатиту внаслідок реактивації вірусів гепатиту В або С у пацієнтів-носіїв вірусів гепатиту В або С, які отримували імуносупресивну терапію. Дані інфекції часто пов'язані з високим загальним імуносупресивним навантаженням і можуть призводити до серйозних порушень або летального результату, що слід враховувати при проведенні диференціальної діагностики пацієнтів з імуносупресією та погіршенням функції нирок або неврологічними симптомами.

При застосуванні мікофенолату мофетилу у комбінації з іншими імуносупресантами спостерігалися випадки гіпогаммаглобулінемії при рецидивуючих інфекціях. У деяких із цих випадків перехід з мікофенолату мофетилу на альтернативний імуносупресант спричиняв нормалізацію рівнів IgG у сироватці крові.

У пацієнтів з рецидивуючими інфекціями, які отримують мікофенолат мофетил, слід вимірювати рівень імуноглобулінів у сироватці крові. При стійкій, клінічно значущій гіпогаммаглобулінемії необхідно застосовувати відповідні клінічні заходи, з урахуванням можливих цитостатичних ефектів, які МФК має на Т та В лімфоцити.

Є дані про розвиток бронхоектазів у дорослих та дітей, які отримували мікофенолату мофетил, у комбінації з іншими імуносупресантами. У деяких із цих випадків перехід з мікофенолату мофетилу на інший імуносупресант спричиняв зниження симптомів з боку дихальної системи. Ризик розвитку бронхоектазів може бути пов'язаний із гіпогаммаглобулінемією або з прямим впливом на легені. Є окремі повідомлення про интерстициальном захворюванні легень і легеневому фіброзі, деякі з яких були з летальним результатом. Рекомендується обстежити пацієнтів із стійкими легеневими симптомами, такими як кашель та задишка.

Випадки розвитку ПККА спостерігалися у пацієнтів, які приймали мофетил мікофенолату в комбінації з іншими імуносупресивними препаратами. Механізм розвитку ПККА при застосуванні мікофенолату мофетилу не відомий, так само як і внесок інших імуносупресантів та їх комбінації. У деяких випадках ПККА була оборотною після зниження дози мікофенолату мофетилу або його відміни. Однак у пацієнтів, які перенесли трансплантацію, зниження імуносупресії може поставити під загрозу трансплантат.

Пацієнти, які отримують ММФ, повинні бути поінформовані про необхідність негайно повідомляти лікаря про будь-які ознаки інфекції, несподіване виникнення гематом, кровотечі або інші ознаки пригнічення кісткового мозку.

При лікуванні ММФ необхідно визначати розгорнуту формулу крові протягом першого місяця щотижня, протягом другого та третього місяців лікування – 2 рази на місяць, а потім протягом першого року – щомісяця. Особливу увагу слід привернути до себе можливість розвитку нейтропенії. Нейтропенія може бути пов'язана як із прийомом ММФ, так і із застосуванням інших лікарських препаратів, вірусними інфекціями або поєднанням цих причин. При виникненні нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів <1.3×103/мкл) необхідно перервати лікування ММФ або зменшити дозу, проводячи при цьому ретельне спостереження за цими пацієнтами.

Пацієнтам, які отримують мікофенолат мофетил, не слід бути донорами крові в період лікування та, як мінімум, протягом 6 тижнів після його останнього прийому.

У ході лікування ММФ вакцинація може бути менш ефективною; необхідно уникати застосування живих ослаблених вакцин. Можна проводити протигрипозну вакцинацію відповідно до національних рекомендацій.

Прийом ММФ може супроводжуватися побічними реакціями з боку ШКТ (виразка слизової оболонки ШКТ, шлунково-кишкові кровотечі, перфорації ШКТ). Необхідно бути обережними при застосуванні ММФ у пацієнтів із захворюваннями травного тракту в стадії загострення.

ММФ є інгібітором ІМФДГ, не слід застосовувати його у пацієнтів з рідкісним генетично обумовленим спадковим дефіцитом гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (синдроми Льоша-Найєна та Келлі-Зігміллера).

Мікофенолат є сильним тератогеном для людини. Відзначалися випадки спонтанних абортів (з частотою від 45% до 49%) та вроджених вад розвитку (розрахункова частота від 23% до 27%) при застосуванні ММФ під час вагітності.

Лікувальному лікарю слід переконатися, що жінка, яка приймає мікофенолат, розуміє ризик заподіяння шкоди дитині, необхідність ефективної контрацепції, а також необхідність негайної консультації з лікарем, якщо ймовірний настання вагітності.

Жінки дітородного потенціалу повинні використовувати як мінімум один надійний метод контрацепції перед початком, під час лікування та протягом 6 тижнів після припинення терапії мікофенолату мофетилом, якщо утримання від статевого життя неможливе. Переважно використовувати 2 взаємодоповнюючі методи контрацепції одночасно для мінімізації можливості неефективної контрацепції та настання незапланованої вагітності.

Донорство сперми не дозволено в період лікування та протягом 90 днів після останнього прийому мікофенолату мофетилу.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У період лікування пацієнтам слід уникати водіння автотранспорту та іншої діяльності, що потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

У пацієнтів, які перенесли пересадку нирки, з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації менше 25 мл/хв/1,73 м2) поза найближчим посттрансплантаційним періодом слід уникати застосування доз вище 1 г 2 рази на добу.

Коригування дози пацієнтам із затримкою функції ниркового трансплантату не рекомендується, проте таким пацієнтам необхідне ретельне медичне спостереження.

У пацієнтів похилого віку (≥65 років) може зростати ризик небажаних явищ, наприклад, деяких інфекцій (включаючи тканинні інвазивні форми маніфестної цитомегаловірусної інфекції), шлунково-кишкових кровотеч та набряку легень порівняно з молодшими пацієнтами.

Протипоказано застосування у дітей із площею поверхні тіла <1.5 м2 (приблизний дитячий вік до 14 років). У дітей із площею поверхні тіла >1.5 м2 мікофенолат мофетил застосовують для профілактики гострого відторгнення трансплантату після алогенної пересадки нирки.

ТЕХНОЛОГІЯ ЛЕКАРСТВ ТОВ (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Микофенолата Мофетил-ТЛ капсулы 250 мг 100 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Микофенолата Мофетил-ТЛ капсулы 250 мг 100 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Микофенолата Мофетил-ТЛ капсулы 250 мг 100 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Микофенолата мофетил таблетки покрытые оболочкой 250 мг 100 шт., Микофенолата мофетил таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт. Тева, Селлсепт капсулы 250 мг 100 шт., Микофенолата Мофетил-ТЛ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт., Микофенолат-Тева капсулы 250 мг 100 шт., Селлсепт таблетки 500 мг 50 шт..