Ленуксин таблетки покрытые оболочкой 10 мг 28 шт Цена
-
Страна:Польша
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг
-
В упаковке:28 шт.
Эсциталопрам является антидепрессантом, селективным ингибитором обратного захвата серотонина (СИОЗС) с высокой аффинностью к первичному месту связывания. Эсциталопрам также связывается с аллостерическим местом связывания белка-транспортера, с аффинностью меньшей в 1000 раз. Аллостерическая модуляция белка-транспортера усиливает связывание эсциталопрама в первичном месте связывания, что приводит к более полному ингибированию обратного захвата серотонина.
Эсциталопрам не имеет совсем или имеет очень слабую способность связываться с рядом рецепторов, включая: серотониновые 5-HT1A-, 5-НТ2-рецепторы, дофаминовые D1- и D2-рецепторы, α1-, α2-, β-адренорецепторы, гистаминовые H1-рецепторы, м-холинорецепторы, бензодиазепиновые и опиоидные рецепторы.
Ленуксин таблетки покрытые оболочкой 10 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випуску
таб., покр. плівковою оболонкою, 10 мг: 14 або 28 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "N54" на одній стороні та ризиком на іншій стороні; на поперечному розрізі білого чи майже білого кольору.
| 1 таб. | |
| есциталопраму оксалат | 12.775 мг, |
| що відповідає змісту есциталопраму | 10 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, тальк, целюлоза мікрокристалічна силіконізована 90 (Prosolv 90) (целюлоза мікрокристалічна - 98%, кремнію діоксид колоїдний - 2%), целюлоза діоксид колоїдний – 2%), магнію стеарат.
Склад оболонки: опадрай II білий 33G28523 (гіпромелоза 6cP (2910) – 40%, титану діоксид (Е171) – 25%, лактози моногідрат – 21%, макрогол 3350 – 8%, глицерола триацетат (6)
14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
N06AB10 Escitalopram
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антидепресант
Діюча речовина
есциталопрам
Фармако-терапевтична група
Антидепресант
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Есциталопрам є антидепресантом, селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) з високою афінністю до первинного місця зв'язування. Есциталопрам також зв'язується з алостеричним місцем зв'язування білка-транспортера з афінністю меншою в 1000 разів. Алостерична модуляція білка-транспортера посилює зв'язування есциталопраму в первинному місці зв'язування, що призводить до повнішого інгібування зворотного захоплення серотоніну.
Есциталопрам не має зовсім або має дуже слабку здатність зв'язуватися з рядом рецепторів, включаючи: серотонінові 5-HT 1A -, 5-НТ 2 -рецептори, дофамінові D 1 - і D 2 -рецептори, α 1 -, α 2 -, β- адренорецептори, гістамінові H 1 -рецептори, м-холінорецептори, бензодіазепінові та опіоїдні рецептори.
Показання депресивні епізоди будь-якого ступеня тяжкості; панічні розлади з агорафобією або без неї; обсесивно-компульсивний розлад.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо 1 раз на добу, незалежно від їди.
Депресивні епізоди
Зазвичай призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Антидепресивний ефект зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Після зникнення симптомів депресії необхідно продовжувати терапію для закріплення отриманого ефекту протягом щонайменше 6 місяців.
Панічні розлади з агорафобією або без неї
Протягом першого тижня лікування рекомендується доза 5 мг на добу, яка потім збільшується до 10 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Максимальний терапевтичний ефект досягається приблизно через 3 місяці після початку лікування. Терапія триває кілька місяців.
Обсесивно-компульсивний розлад
Зазвичай призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта доза згодом може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Оскільки обсесивно-компульсивний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, курс лікування повинен бути досить тривалим для забезпечення повного позбавлення від симптомів і тривати щонайменше 6 місяців. Для запобігання рецидивам рекомендується лікування не менше 1 року.
Пацієнтам похилого віку (старше 65 років) рекомендується призначати половину звичайної рекомендованої дози – 5 мг на добу. Максимальна доза – 10 мг на добу.
Ленуксин ® не слід застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років . Крім того, немає достатнього обсягу даних довгострокових досліджень щодо безпеки застосування препарату у дітей та підлітків, що стосуються зростання, дозрівання, когнітивного та поведінкового розвитку.
Порушення функції нирок: при нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК нижче 30 мл/хв) препарат призначають з обережністю.
Порушення функції печінки: при печінковій недостатності початкова доза, що рекомендується, протягом перших 2 тижнів лікування становить 5 мг/добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу.
Знижена активність ізоферменту CYP2C19: для пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших 2 тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу.
Припинення лікування: при припиненні лікування дозу слід знижувати поступово протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути синдрому відміни.
Передозування
Дані про передозування есциталопраму обмежені, у таких випадках було і передозування інших препаратів. Найчастіше симптоми передозування не виявляються чи виявляються слабо. Випадки передозування есциталопраму (без прийому інших препаратів) з летальним результатом поодинокі, у більшості випадків відбувається передозування та іншими препаратами. При прийомі есциталопраму в дозі 400-800 мг як монотерапія клінічно значущих симптомів передозування не виникало.
Симптоми: в основному виникають симптоми з боку ЦНС (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків розвитку серотонінового синдрому, судомних розладів і коми), з боку шлунково-кишкового тракту (нудота/блювота), серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія, тахікардія, подовження та QT та аритмія) та порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія).
Лікування: специфічного антидоту немає. Рекомендується проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Слід забезпечити нормальну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію легень. Слід провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля. Промивання шлунка слід провести якнайшвидше після прийому препарату. Рекомендується контролювати показники роботи серця та інших життєво важливих органів
Лікарська взаємодія
Для уникнення можливої лікарської взаємодії з Ленуксином ® інші препарати можна застосовувати лише після консультації з лікарем.
Фармакодинамічна взаємодія
Неселективні незворотні інгібітори МАО
Повідомлялося про виникнення серйозних небажаних реакцій при одночасному прийомі СІОЗС та неселективних необоротних інгібіторів МАО, а також на початку прийому інгібіторів МАО пацієнтами, які незадовго до цього припинили прийом СІОЗС. У деяких випадках у пацієнтів розвивався серотоніновий синдром. Застосовувати есциталопрам одночасно з неселективними необоротними інгібіторами МАО заборонено. Прийом есциталопраму може бути розпочато через 14 днів після відміни прийому необоротних інгібіторів МАО. Перед початком прийому неселективних необоротних інгібіторів МАО має пройти щонайменше 7 днів після закінчення прийому есциталопраму.
Оборотний селективний інгібітор МАО-А (моклобемід)
Через ризик розвитку серотонінового синдрому не рекомендується застосовувати есциталопрам одночасно з інгібітором МАО-А моклобемідом. Якщо прийом такої комбінації препаратів визнаний клінічно необхідним, рекомендується розпочати з мінімально можливих доз, а також проводити постійний клінічний моніторинг стану пацієнта. Прийом есциталопраму можна розпочати, як мінімум, через день після відміни оборотного інгібітора МАО-А моклобеміду.
Оборотний неселективний інгібітор МАО (лінезолід)
Антибіотик лінезолід відноситься до оборотних неселективних інгібіторів МАО, і тому його не рекомендується призначати пацієнтам, які отримують есциталопрам. При доведеній необхідності такої комбінованої терапії її слід призначати у мінімальній дозі та під ретельним наглядом за пацієнтом.
Необоротний інгібітор МАО-В (селегілін)
Через ризик розвитку серотонінового синдрому необхідно бути обережним при прийомі есциталопраму одночасно з незворотним інгібітором МАО-В селегіліном.
Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT
Фармакокінетичних та фармакодинамічних досліджень застосування есциталопраму у комбінації з іншими лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT, не проводилося. Не можна виключити можливість адитивного ефекту застосування есциталопраму у комбінації з цими препаратами. Тому протипоказано комбіноване застосування есциталопраму з лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT, такими як антиаритмічні засоби IA та III класів, нейролептики (наприклад, похідні фенотіазину, пімозид, галоперидол), трициклічні антидепресанти, деякі протимікробні препарати (наприклад, спарф /введення, пентамідин, протималярійні препарати, особливо галофантрин), деякі антигістамінні препарати (астемізол, мізоластин).
Серотонінергічні препарати
Одночасне застосування із серотонінергічними препаратами (наприклад, трамадолом, суматриптаном та іншими триптанами) може призвести до розвитку серотонінового синдрому.
Лікарські засоби, що знижують поріг судомної готовності
СІЗЗС можуть знижувати поріг судомної готовності. Потрібно виявляти обережність при одночасному застосуванні з есциталопрамом інших лікарських засобів, що знижують поріг судомної готовності (трициклічних антидепресантів; СІОЗС; нейролептиків – похідних фенотіазину, тіоксантену та бутирофенону; мефлохіну; бупропіону; трамадолу).
Літій та триптофан
При одночасному застосуванні есциталопраму та літію або триптофану зареєстровані випадки посилення дії есциталопраму.
Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)
Одночасне застосування есциталопраму та препаратів звіробою може призвести до збільшення кількості побічних ефектів.
Антикоагулянти та інші засоби, що впливають на згортання крові
При одночасному застосуванні есциталопраму з пероральними антикоагулянтами та іншими засобами, що впливають на згортання крові (наприклад, атиповими нейролептиками та похідними фенотіазину, більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та нестероїдними протизапальними засобами), може виникнути порушення кровообігу. У подібних випадках на початку або закінчення терапії есциталопрамом необхідний регулярний моніторинг згортання крові. Одночасний прийом із нестероїдними протизапальними препаратами може призвести до збільшення кількості кровотеч.
Лікарські засоби, що викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію
Слід бути обережним при спільному застосуванні есциталопраму з лікарськими засобами, що викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію, оскільки ці порушення підвищують ризик виникнення злоякісних аритмій.
Етанол
Есциталопрам не вступає з етанолом у фармакодинамічну або фармакокінетичну взаємодію. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, одночасне застосування есциталопраму та алкоголю не рекомендується.
Фармакокінетична взаємодія
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику есциталопраму
Метаболізм есциталопраму переважно здійснюється за участю ізоферменту CYP2C19. Найменшою мірою у метаболізмі можуть брати участь ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6. Метаболізм основного метаболіту – деметильованого есциталопраму – мабуть, частково каталізується ізоферментом CYP2D6.
Одночасне застосування есциталопраму та езомепразолу (інгібітор ізоферменту CYP2C19) призводить до помірного (приблизно 50%) підвищення концентрації есциталопраму у плазмі крові.
Одночасне застосування есциталопраму та циметидину в дозі 400 мг 2 рази на добу (інгібітор ізоферментів CYP2D6, CYP3A4 та CYP1A2) призводить до підвищення (приблизно 70%) концентрації есциталопраму в плазмі крові.
Таким чином, слід з обережністю застосовувати максимально можливі дози есциталопраму одночасно з інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолом, езомепрозолом, флуоксетином, флувоксаміном, лансопразолом, тіклопідином) та циметидином. При одночасному застосуванні есциталопраму та вищезгаданих препаратів може знадобитися зменшення дози есциталопраму на основі клінічної оцінки.
Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських засобів
Есциталопрам є інгібітором ізоферменту CYP2D6. Необхідно виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських засобів, що метаболізуються за допомогою цього ізоферменту та мають малий терапевтичний індекс, наприклад, флекаїніду, пропафенону та метопрололу (при застосуванні при серцевій недостатності), або лікарських засобів, в основному метаболізуються за допомогою ізоферменту CY ЦНС, наприклад, антидепресантів: дезіпраміну, кломіпраміну, нортриптиліну, або нейролептиків: рисперидону, тіоридазину, галоперидолу. У цих випадках може знадобитися корекція дози.
Одночасне застосування есциталопраму та дезіпраміну або метопрололу призводить до дворазового збільшення концентрації двох останніх препаратів. Есциталопрам може трохи інгібувати ізофермент CYP2C19. Тому рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських засобів, що метаболізуються CYP2C19.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Є обмежені дані про прийом есциталоіраму під час вагітності. Доклінічні дослідження есциталопраму продемонстрували репродуктивну токсичність.
Есциталопрам під час вагітності слід приймати лише у випадках крайньої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Якщо прийом есциталопраму продовжувався на пізніх термінах вагітності, особливо у третьому триместрі, то за новонародженим слід встановити спостереження. Якщо прийом есциталопраму продовжувався аж до пологів або був припинений незадовго до пологів, у новонародженого можливий розвиток симптомів "скасування".
У разі прийому матір'ю СІОЗС/СІОЗСН (селективні інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну) на пізніх термінах вагітності у новонародженого можуть розвинутися наступні побічні ефекти: пригнічення дихання, ціаноз, апное, судомні розлади, стрибки температури, , м'язова гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, летаргічний сон, постійний плач, сонливість, поганий сон. Ці симптоми можуть виникати внаслідок розвитку синдрому "скасування" або серотонінергічної дії. Найчастіше подібні ускладнення виникають протягом 24 год після народження.
Дані епідеміологічних досліджень дозволяють припустити, що застосування СІГЗЗ під час вагітності, особливо на пізніх термінах, може збільшити ризик розвитку стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (PPHN). Ризик, що спостерігається, склав близько 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції спостерігається 1-2 випадки PPHN на 1000 вагітностей.
Період грудного вигодовування
Очікується, що есциталопрам проникатиме у грудне молоко, тому під час лікування есциталопрамом годування груддю не рекомендується.
Фертильність
Дані доклінічних досліджень показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми, подібні доклінічні дані для есциталопраму відсутні. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС у людини показали, що вплив цих лікарських препаратів на якість сперми є оборотним. Досі впливу есциталопраму на фертильність у людини не спостерігалося.
Побічна дія
Побічні ефекти найчастіше виникають на першому чи другому тижні лікування препаратом і потім зазвичай стають менш інтенсивними та виникають рідше при продовженні терапії.
Небажані побічні реакції представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA та з частотою розвитку згідно з класифікацією ВООЗ: дуже часто – 1/10 призначень (≥10%), часто – 1/100 призначень (≥1% та <10%) , нечасто – 1/1000 призначень (≥0.1% та <1%), рідко – 1/10 000 призначень (≥0.01% та <0.1%), дуже рідко – 1/10 000 призначень (<0.01%), невідомо ( частоту виникнення не можна оцінити виходячи з існуючих даних).
З боку системи кровотворення: невідомо – тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції.
З боку ендокринної системи: невідомо – недостатня секреція АДГ.
З боку обміну речовин: часто – зниження апетиту, підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження маси тіла; невідомо – гіпонатріємія, анорексія.
Порушення психіки: часто – тривога, неспокій, незвичайні сновидіння, зниження лібідо, аноргазмія (у жінок); нечасто – бруксизм, ажитація, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості; рідко – агресія, деперсоналізація, галюцинації; невідомо – манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка.
Випадки появи суїцидальних думок та поведінки були відзначені при прийомі есциталопраму та одразу після відміни терапії.
Скасування препаратів групи СІОЗС/СІОЗСН (особливо різке) часто призводить до виникнення симптомів відміни. Найчастіше виникають запаморочення, розлади чутливості (в т.ч. парестезії та відчуття проходження струму), розлади сну (в т.ч. безсоння та інтенсивні сновидіння), ажитація або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, біль голови, діарея, відчуття серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість, розлади зору. Як правило, ці ефекти виражені слабко або помірно і швидко проходять, однак у деяких пацієнтів вони можуть виявлятися у більш гострій формі та/або триваліше. Рекомендується проводити поступове відміна препарату шляхом зниження його дози.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто - запаморочення, безсоння чи сонливість, тремор, парестезії; нечасто - порушення смакових відчуттів, порушення сну, непритомність; рідко – серотоніновий синдром; невідомо - дискінезія, рухові порушення, судомні розлади, психомоторне збудження/акатизія.
З боку органу зору: нечасто – мідріаз (розширення зіниці), порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – тінітус (шум у вухах).
З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія; рідко – брадикардія; невідомо – подовження інтервалу QT на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. Випадки подовження інтервалу QT відзначалися переважно у пацієнтів із вказівками в анамнезі на серцево-судинні захворювання.
З боку дихальної системи: часто – синусити, позіхання; нечасто – носова кровотеча.
З боку травної системи: дуже часто – нудота; часто – діарея, блювання, сухість у роті, запори; нечасто – шлунково-кишкова кровотеча (в т.ч. ректальна кровотеча).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: невідомо – гепатит, порушення функціональних показників печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищена пітливість; нечасто - кропив'янка, алопеція, висипання, свербіж; невідомо – екхімоз, ангіоневротичний набряк.
З боку кістково-м'язової системи: часто – артралгія, міалгія. У пацієнтів віком 50 років і старших на фоні прийому СІОЗС та трициклічних антидепресантів виявлено підвищений ризик переломів, механізм виникнення якого не встановлено.
З боку статевої системи та молочної залози: часто – порушення еякуляції, імпотенція; нечасто – метрорагія (маткова кровотеча), менорагія; невідомо – галакторея, пріапізм.
З боку сечовивідної системи: невідомо – затримка сечі.
Загальні реакції: часто – слабкість, гіпертермія; нечасто – набряки.
Протипоказання до застосування підвищена чутливість до есциталопраму та інших компонентів препарату; дитячий та підлітковий вік (до 18 років) (ефективність та безпека не встановлені); подовження інтервалу QT в анамнезі, включаючи вроджений синдром подовженого інтервалу QT; одночасний прийом із неселективними необоротними інгібіторами МАО. одночасний прийом з оборотними інгібіторами МАО, МАО-А (наприклад, мокломемід) або оборотними неселективними інгібіторами МАО (лінезолід); одночасний прийом лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT (наприклад, антиаритмічні препарати ІА та ІІІ класів, трициклічні антидепресанти, макроліди). одночасне застосування пімозиду; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю: тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), гіпоманія, манія, фармакологічно неконтрольована епілепсія, виражена суїцидальна поведінка, цукровий діабет, літній вік (старше 65 років), електросудомна терапія (ЕСТ), цироз печінки, схильність до кровотечі ; одночасний прийом з препаратами, що знижують поріг судомної готовності, з інгібітором МАО-В (селегіліном), серотонінергічними лікарськими препаратами, літієм, триптофаном, лікарськими препаратами, що містять звіробій продірявлений, пероральними антикоагулянтами та лікарськими препаратами, що впливають на , препаратами, що метаболізуються ізоферментом CYP2C19, етанолом; вагітність, період грудного вигодовування.
особливі вказівки
Антидепресанти не слід призначати дітям та підліткам до 18 років у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення суїцидальної поведінки (спроб суїциду та суїцидальних думок), ворожості (з переважанням агресивної поведінки, схильності до конфронтації та роздратування). У разі прийняття на підставі клінічної оцінки рішення про початок терапії антидепресантами пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом з метою раннього виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів.
При застосуванні препаратів, що належать до терапевтичної групи СІЗЗЗ, включаючи есциталопрам, слід враховувати наступне:
У деяких пацієнтів з панічним розладом на початку лікування СІЗЗЗ може спостерігатися посилення тривоги. Подібна парадоксальна реакція, як правило, зникає протягом перших двох тижнів лікування. Щоб зменшити ймовірність виникнення анксіогенного ефекту, рекомендується використовувати низькі початкові дози.Слід відмінити препарат у разі первинного розвитку судомних нападів або у разі посилення їх частоти (у пацієнтів із раніше діагностованою епілепсією). СІЗЗЗ не слід застосовувати у пацієнтів з нестабільною епілепсією; при контрольованих нападах необхідне ретельне спостереження.
Есциталопрам слід обережно застосовувати у пацієнтів з манією/гіпоманією в анамнезі. При розвитку маніакального стану есциталопрам слід скасувати. У пацієнтів із цукровим діабетом лікування есциталопрамом може змінити концентрацію глюкози у плазмі крові. Тому може знадобитися корекція дози інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, нанесення собі тілесних ушкоджень та суїциду (суїцидальні явища). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії. Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших кількох тижнів терапії або навіть більшого проміжку часу, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом до настання поліпшення їхнього стану, оскільки існує можливість клінічного погіршення та/або появи суїцидальних проявів (думок та поведінки) або заподіяння собі шкоди. . Загальна клінічна практика показує, що на ранніх стадіях одужання можливе збільшення ризику самогубства.Інші психічні стани, для лікування яких призначають есциталопрам, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних подій і явищ. Крім того, ці стани можуть бути супутньою патологією щодо депресивного епізоду. При лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами слід дотримуватися тих самих застережень, що при лікуванні пацієнтів з депресивним епізодом.
Пацієнти з анамнезом суїцидальної поведінки або пацієнти зі значним рівнем роздумів на суїцидальні теми до початку лікування більш схильні до ризику суїцидальних думок або спроб суїциду, тому під час лікування за ними має вестися ретельне спостереження. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів за участю дорослих пацієнтів із психічними порушеннями показав, що при прийомі антидепресантів у пацієнтів молодше 25 років існує підвищений ризик суїцидальної поведінки порівняно з прийомом плацебо. Медикаментозне лікування цих пацієнтів і, зокрема, пацієнтів з високим ступенем ризику суїциду, має супроводжуватися ретельним наглядом, особливо на ранній стадії лікування та при змінах дози.
Пацієнти (і особи, які доглядають пацієнтів) повинні бути попереджені про необхідність контролювати будь-які прояви клінічної погіршення, суїцидальної поведінки або думок, а також незвичайних змін у поведінці, і негайно звертатися за медичною консультацією з появою цих симптомів.
Прийом СІОЗС/СІОЗСН асоціюється з розвитком акатизії, що характеризується розвитком суб'єктивно неприємного або пригнічуючого занепокоєння та потреби в постійному русі, часто у поєднанні з нездатністю спокійно сидіти чи стояти. Це найчастіше проявляється протягом перших кількох тижнів лікування. У пацієнтів із такими симптомами підвищення дози може призвести до погіршення. Гіпонатріємія, можливо пов'язана з порушенням секреції АДГ, на фоні прийому СІЗЗЗ виникає рідко і зазвичай зникає при відміні терапії. Слід бути обережними при призначенні есциталопраму та інших СІЗЗС особам, що входять до групи ризику розвитку гіпонатріємії: літнім, пацієнтам з цирозом печінки та приймаючим препарати, здатні викликати гіпонатріємію. При прийомі СІЗЗЗ можливий розвиток шкірних крововиливів (екхімоз і пурпура). Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам у пацієнтів зі схильністю до кровотеч, а також приймають пероральні антикоагулянти та лікарські засоби, що впливають на згортання крові. Оскільки клінічний досвід одночасного застосування есциталопраму та ЕСТ обмежений, то в подібних випадках слід дотримуватися обережності. Поєднувати есциталопрам та інгібітори МАО-А не рекомендується через ризик розвитку серотонінового синдрому. Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам одночасно з лікарськими препаратами, які мають серотонінергічну дію (наприклад, суматриптаном або іншими триптанами, трамадолом та триптофаном). У пацієнтів, які приймають есциталопрам та інші СІЗЗЗ одночасно з серотонінергічними препаратами, у поодиноких випадках розвивався серотоніновий синдром. На його розвиток може вказувати комбінація таких симптомів, як ажитація, тремор, міоклонус та гіпертермія. Якщо це сталося, слід негайно припинити одночасне лікування СІОЗС та серотонінергічними препаратами та розпочати симптоматичне лікування. У зв'язку з обмеженим досвідом застосування у пацієнтів з ІХС рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні препарату. Було встановлено, що есциталопрам спричинює дозозалежне подовження інтервалу QT. У післяреєстраційному періоді повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT та шлуночкової аритмії, включаючи двонаправлену шлуночкову тахікардію, переважно у пацієнтів жіночої статі, з гіпокаліємією, або вже існуючим подовженням інтервалу QT, або іншими захворюваннями серця.Потрібно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з вираженою брадикардією або у пацієнтів з недавно перенесеним гострим інфарктом міокарда або декомпенсованою серцевою недостатністю.
Порушення електролітного балансу, такі як гіпокаліємія та гіпомагніємія, підвищують ризик розвитку злоякісних аритмій, необхідно скоригувати ці порушення перед початком лікування есциталопрамом. У пацієнтів із стабільним перебігом ІХС перед початком лікування необхідно зробити ЕКГ. При виникненні ознак аритмії серця під час лікування есциталопрамом необхідно припинити терапію та зробити ЕКГ.
СІЗЗЗ, у тому числі і есциталопрам, можуть змінювати розмір зіниці, надаючи мідріатичний ефект. У цьому випадку можливе звуження латерального кута ока, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску та закритокутової глаукоми, особливо у пацієнтів із схильністю до цього захворювання. Тому есциталопрам слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із закритокутовою глаукомою або вказівками на глаукому в анамнезі. При припиненні лікування часто трапляються симптоми відміни, особливо при різкому припиненні лікування. У клінічних дослідженнях небажані явища при припиненні лікування спостерігалися приблизно у 25% пацієнтів, які отримували лікування есциталопрамом, та у 15% пацієнтів, які отримували плацебо.Ризик виникнення симптомів відміни може залежати від кількох факторів, включаючи тривалість терапії та дозу препарату, а також швидкість зниження дози. Найчастіше повідомлялося про такі реакції як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію та відчуття удару електричним струмом), порушення сну (включаючи безсоння та інтенсивні сновидіння), ажитація або тривога, нудота та/або блювота, тремор, сплутаність свідомості, підвищене біль, діарея, відчуття серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість та порушення зору. Зазвичай ці симптоми мають легкий або середній ступінь, однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими.
Зазвичай симптоми виникають протягом перших кількох днів після припинення лікування, але дуже рідко повідомлялося про виникнення таких симптомів у пацієнтів, які випадково пропустили прийом препарату. Як правило, ці симптоми проходять самостійно, зазвичай, протягом двох тижнів, хоча у деяких пацієнтів вони можуть бути тривалими (2-3 місяці або більше). Тому при припиненні лікування рекомендується поступове зниження дози протягом декількох тижнів або місяців відповідно до стану пацієнта.
Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат Ленуксин . Есциталопрам не вступає з алкоголем до фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії. Однак, як і у випадку з іншими антидепресантами, слід утриматися від вживання алкоголю протягом усього періоду лікування.Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування слід утримуватися від виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).
Застосування у разі порушення функції нирок
При середній мірі тяжкості ниркової недостатності корекція дози не потрібна. Пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) препарат призначають з обережністю.
Застосування при порушеннях функції печінки
При легкій та помірній печінковій недостатності рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. При вираженій печінковій недостатності необхідно бути обережними при титруванні.
Для пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Літнім пацієнтам (старше 65 років) рекомендується призначати половину звичайної рекомендованої дози – 5 мг на добу. Максимальна доза – 10 мг на добу.
Застосування у дітей
Протипоказаний дітям віком до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)F31 Біполярний афективний розлад F32 Депресивний епізод F33 Рекурентний депресивний розлад F40 Фобічні тривожні розлади (в т.ч. агорафобія, соціальні фобії) F41.0 Панічне розлад [епізодична пароксизмальна тривожність] F41.1 Генералізований тривожний розлад F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад
Власник реєстраційного посвідчення
GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)
Вироблено
GEDEON RICHTER POLAND Co. Ltd. (Польща)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Польша.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ленуксин таблетки покрытые оболочкой 10 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ленуксин таблетки покрытые оболочкой 10 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Хотите приобрести Ленуксин таблетки покрытые оболочкой 10 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Эсциталопрам таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Селектра таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 56 шт., Селектра таблетки покрытые пленочной оболочкой10 мг 28 шт., Ципралекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Ципралекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 14 шт., Элицея Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 10 мг 28 шт., Элицея Ку-таб таблетки диспергируемые в полости рта 10 мг 56 шт., Эсциталопрам Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 28 шт., Эсциталопрам Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 14 шт., Эсциталопрам Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Элицея таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 56 шт., Ципралекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 28 шт., ЭЙСИПИ Эйсипи таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт., Элицея таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт..
