Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 10 мл 1 шт Цена
-
Страна:Тайвань
-
Форма выпуска:концентрат
-
Дозировка:2 мг/мл
Противоопухолевый препарат. Доксорубицин - цитотоксический антрациклиновый антибиотик, выделяемый из Streptomyces peucetius var. caesius. Точный механизм противоопухолевого действия доксорубицина неизвестен. Полагают, что цитотоксический эффект обусловлен его способностью ингибировать синтез ДНК, РНК и белков путем внедрения доксорубицина между соседними парами оснований двойной спирали ДНК, что препятствует разворачиванию спирали для последующей репликации.
Келикс® представляет собой пегилированную липосомальную форму доксорубицина, длительно циркулирующую в крови и обеспечивающую более высокую концентрацию доксорубицина в опухолевой ткани, чем в нормальных тканях. Липосомы содержат поверхностно связанные гидрофильные полимеры метоксиполиэтиленгликоля (МПЭГ). Эти линейные группы МПЭГ создают выступающую над поверхностью липосом защитную оболочку, уменьшающую возможность взаимодействия между липидной двухслойной мембраной и компонентами плазмы, что защищает липосомы от распознавания фагоцитарной системой и позволяет удлинить время циркуляции доксорубицина в кровотоке. Пегилированные липосомы имеют также липидную матрицу с низкой проницаемостью и внутреннюю водную буферную систему, что в комбинации позволяет удерживать доксорубицин внутри липосомы во время циркуляции ее в кровотоке. Достаточно малый размер пегилированных липосом (средний диаметр приблизительно 100 нм) позволяет им проникать через дефекты кровеносных сосудов опухоли. Результаты экспериментальных исследований свидетельствуют о проникновении пегилированных липосом из кровеносных сосудов и их кумуляции в опухоли.
Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 10 мл 1 шт инструкция на украинскомФорма випускуконцентрат д/пригот. розчину д/в/в введення 2 мг/1 мл: фл. 10мл або 25мл 1 шт.
Опис
Концентрат для приготування розчину для внутрішньовенного введення у вигляді напівпрозорої суспензії червоного кольору.
| 1 мл | |
| доксорубіцину гідрохлорид пегільований ліпосомальний | 2 мг |
Допоміжні речовини : фосфатидилхолін, карбомоїлметоксимакроголдистеароілгліцерофосфоетаноламін натрію, холестерол, амонію сульфат, гістидин, сахароза, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид, вода д/і.
10 мл - скляні флакони (1) - пачки картонні.
25 мл - флакони скляні (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
L01DB01 Doxorubicin
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний антибіотик
Діюча речовина
доксорубіцину гідрохлорид пегільований ліпосомальний
Фармако-терапевтична група
Протипухлинний засіб, антибіотик
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2° до 8°С; не заморожувати.
Термін придатності
Термін придатності – 20 місяців. Не використовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат. Доксорубіцин – цитотоксичний антрацикліновий антибіотик, що виділяється із Streptomyces peucetius var. caesius. Точний механізм протипухлинної дії доксорубіцину невідомий. Вважають, що цитотоксичний ефект зумовлений його здатністю інгібувати синтез ДНК, РНК та білків шляхом впровадження доксорубіцину між сусідніми парами основ подвійної спіралі ДНК, що перешкоджає розгортанню спіралі для подальшої реплікації.
Келікс ®являє собою пегільовану ліпосомальну форму доксорубіцину, що довго циркулює в крові і забезпечує більш високу концентрацію доксорубіцину в пухлинній тканині, ніж у нормальних тканинах. Ліпосоми містять поверхнево пов'язані гідрофільні полімери метоксиполіетиленгліколю (МПЕГ). Ці лінійні групи МПЕГ створюють захисну оболонку, що виступає над поверхнею ліпосом, що зменшує можливість взаємодії між ліпідною двошаровою мембраною і компонентами плазми, що захищає ліпосоми від розпізнавання фагоцитарною системою і дозволяє подовжити час циркуляції доксорубіцину в кровотоку. Пегільовані ліпосоми мають також ліпідну матрицю з низькою проникністю та внутрішню водну буферну систему, що в комбінації дозволяє утримувати доксорубіцин усередині ліпосоми під час циркуляції її в кровотоку.Досить малий розмір пегільованих ліпосом (середній діаметр приблизно 100 нм) дозволяє проникати через дефекти кровоносних судин пухлини. Результати експериментальних досліджень свідчать про проникнення пегільованих ліпосом із кровоносних судин та їх кумуляцію в пухлини.
Показання метастатичний рак молочної залози за наявності показань до терапії антрациклінами, у т.ч. у разі підвищеного ризику кардіологічних ускладнень та при неефективності терапії таксанами; поширений рак яєчників за неефективності хіміотерапії препаратами платини; прогресуюча множинна мієлома (у комбінації з бортезомібом) у пацієнтів, які отримали принаймні одну лінію хіміотерапії і перенесли трансплантацію кісткового мозку (ТКМ) або не є кандидатами на ТКМ; СНІД-асоційована саркома Капоші у пацієнтів з низьким рівнем CD4 (<200 CD4 лімфоцит/мм 3 ) та великими ураженнями шкіри та слизових оболонок або вісцеральних органів, крім саркоми Капоші, що піддається місцевому лікуванню або системному лікуванню інтерфероном аль. Препарат Келікс® можна застосовувати як першу або другу лінію хіміотерапії у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші, нечутливих до таких препаратів, як алкалоїди барвінку, блеоміцин та стандартний доксорубіцин (або іншим антрациклінам).
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат вводять внутрішньовенно краплинно. Препарат не можна вводити струминно або у нерозведеному вигляді.
Лікування продовжують до появи ознак прогресування чи розвитку неприйнятної токсичності.
Келікс ® має унікальні фармакокінетичні властивості і не повинен замінюватися іншими формами доксорубіцину гідрохлориду.
Лікування Келіксом ® слід проводити тільки під наглядом кваліфікованого онколога, який має досвід лікування цитостатиками.
Рак молочної залози або рак яєчників
При раку молочної залози та раку яєчників препарат вводиться внутрішньовенно в дозі 50 мг/м 2 1 раз на 4 тижні, до прогресії хвороби і поки що зберігається допустима переносимість.
При розрахунковій дозі менше 90 мг концентрат розводять у 250 мл розчину 5% декстрози для інфузій; при дозі 90 мг і більше - 500 мл розчину 5% декстрози для інфузій.
Для зниження ризику інфузійних реакцій перше введення здійснюють зі швидкістю не більше 1 мг/хв. За відсутності реакцій наступні інфузії можна проводити протягом 60 хв.
Повторне введення препарату пацієнтам, у яких відзначалися інфузійні реакції на попереднє введення, слід проводити наступним чином: 5% розрахункової дози повільно вводять протягом 15 хв. За відсутності реакцій, введення продовжують з подвоєною швидкістю протягом ще 15 хв. При добрій переносимості інфузію продовжують протягом наступної години (загальний час введення – 90 хв).
Наступні інфузії Келікс ® можна проводити протягом 60 хв.
Множинна мієлома
При лікуванні множинної мієломи препарат вводять у дозі 30 мг/м 2 на 4 день тритижневого циклу в поєднанні з бортезомібом (1.3 мг/м 2 в 1, 4, 8 і 11 дні). Препарат вводиться одразу після бортезомібу протягом 1 години. Проведення терапії показано доти, поки спостерігається ефект від лікування, що проводиться, при його допустимій переносимості.
При розрахунковій дозі менше 90 мг концентрат розводять у 250 мл 5% (50 мг/мл) розчину декстрози для інфузій; при дозі 90 мг і більше – 500 мл 5 % (50 мг/мл) розчину декстрози для інфузій.
Внутрішньовенний катетер та систему краплинного введення між введенням бортезомібу та доксорубіцину слід промити розчином 5 % декстрози. При неможливості введення доксорубіцину та бортезомібу на 4 день циклу їх введення можна відкласти на 48 год. Якщо введення бортезомібу було проведено пізніше часу, позначеного схемою терапії, то наступне введення бортезомібу повинно здійснюватися не раніше, ніж через 72 години після введення останньої дози препарату. Першу інфузію Келікса ® можна ввести протягом 90 хвилин за такою схемою:
10 мл перші 10 хв; 20 мл наступні 10 хвилин; 40 мл наступні 10 хвилин; потім кількість розчину, що залишилася, протягом 60 хвилин.Згодом дозу Келікс ® можна вводити протягом 1 години. При виникненні реакцій на інфузію Келіксом ® вливання припиняють і після зникнення симптомів Келікс ® призначають за такою схемою:
10 мл за перші 10 хв; 20 мл за наступні 10 хв; 40 мл за наступні 10 хв; потім кількість розчину, що залишилася, за 60 хвилин;Інфузійне введення може проводитись через центральний або периферичний венозний катетер.
СНІД-асоційована саркома Капоші
Препарат вводять внутрішньовенно в дозі 20 мг/м 2 1 раз кожні 2-3 тижні, до прогресії хвороби і поки що зберігається допустима переносимість. Слід уникати інтервалів між дозуванням менше 10 днів, оскільки в даному випадку можливе накопичення препарату в організмі та підвищення його токсичності. Для досягнення терапевтичного ефекту курс лікування становитиме 2 – 3 місяці. Лікування слід продовжувати для підтримки терапевтичного ефекту.
Концентрат розводять у 250 мл 5% розчину декстрози для інфузій та вводять у вигляді внутрішньовенних інфузій протягом 30 хв.
Усі пацієнти
Якщо у пацієнта виникають початкові симптоми або ознаки реакції на введення препарату, інфузію негайно припиняють, здійснюють премедикацію антигістамінними препаратами та/або швидкодіючими кортикостероїдами та відновлюють інфузію на більш повільній швидкості.
Не можна вводити препарат у вигляді болюсних ін'єкцій чи у вигляді нерозведеного розчину. При проведенні інфузій рекомендується поєднувати розчин Келікс ® через крайній порт для внутрішньовенної інфузії з водним розчином 5 % декстрози для досягнення подальшого розчинення та зниження ризику тромбозу та синців. Інфузія може проводитись через периферичну вену. Келікс ® не слід вводити внутрішньом’язово або підшкірно, не слід застосовувати інфузійні системи з вбудованими фільтрами.
Для зниження проявів деяких побічних ефектів, таких як долонно-підошовний синдром (еритродизестезія), стоматит або гематологічна токсичність, доза препарату може бути зменшена або відмінена.
Модифікація режиму дозування
Вказівки щодо зміни режиму дозування доксорубіцину наведено в таблицях нижче. Ступені токсичності, що наведені в таблицях, засновані на шкалі токсичності Національного інституту злоякісних новоутворень, США.
Таблиця 1. Модифікація режиму дозування при розвитку долонно-підошовного синдрому
| Долонно-підошовний синдром | |
| Ступінь токсичності після попереднього введення препарату Келікс ® | Корекція дози препарату Келікс ® |
| I ступінь (слабка еритема, набряк, або десквамація, що не впливають на повсякденну діяльність) | Введення препарату можливе в 4-тижневий термін від моменту попереднього введення або може бути відкладене ще на 1 тиждень. Якщо у пацієнта раніше відзначалася 3-4 ступінь токсичності, необхідно відкласти лікування на 2 тижні (зачекати додатково тиждень) та відновити терапію у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового 4-тижневого інтервалу між введеннями. |
| II ступінь (еритема, десквамація, набряк, що впливають на повсякденну фізичну активність, але не обмежують її; маленькі пухирі або виразки (< 2 см у діаметрі)) | Відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Потім лікування можна продовжити у початковій дозі та в колишньому режимі. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, терапію відновити у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового інтервалу між введеннями. Якщо у пацієнтів раніше відзначалася токсичність 3-4 ступеня, терапію необхідно відновити у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового інтервалу між введеннями. |
| III ступінь (пухирі, виразки, набряки, що заважають ходьбі або повсякденній діяльності, пацієнт не може носити звичайний одяг та взуття) | Відкласти лікування на 2 тижні до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Якщо через 2 тижні не спостерігається зниження токсичності, лікування Келіксом ® слід припинити. |
| IV ступінь (дифузні або локальні процеси, що призводять до інфекційних ускладнень, постільного режиму або госпіталізації) | Відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, лікування препаратом Келікс слід припинити. |
Таблиця 2. Модифікація режиму дозування у разі розвитку стоматиту
| Стоматит | |
| Ступінь токсичності після попереднього введення препарату Келікс ® | Корекція дози препарату Келікс ® |
| I ступінь (безболісні виразки, еритема або слабка болючість) | Введення препарату можливе у 4-тижневий термін від моменту попереднього введення або може бути відкладено ще на 1 тиждень. Якщо у пацієнта раніше відзначалася 3 – 4 ступінь токсичності, необхідно відкласти лікування на 2 тижні (зачекати додатково тиждень) та відновити терапію у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового 4-тижневого інтервалу між введеннями або припинити лікування за рішенням лікаря. |
| II ступінь (болючі еритема, набряки або виразки, але пацієнт може їсти) | Відкласти лікування на 2 тижні до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, слід відновити терапію в редукованій на 25% дозі, дотримуючись початкового інтервалу між введеннями або припинити лікування за рішенням лікаря. |
| III ступінь (болючі еритема, набряки або виразки, пацієнт не може їсти) | Відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, лікування препаратом Келікс слід припинити. |
| IV ступінь (стан потребує парентерального або ентерального харчування) | Відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, лікування препаратом Келікс слід припинити. |
Таблиця 3. Модифікація режиму дозування у разі розвитку гематологічної токсичності (при раку молочної залози, раку яєчників)
| Гематологічнатоксичність | |||
| Ступінь | Нейтрофіли (в 1 мкл) | Тромбоцити (1 мкл) | Зміна режиму дозування |
| I | 1500–1900 | 75 000-150 000 | Продовження терапії без зменшення дози |
| II | 1000 - <1500 | 50 000-<75 000 | При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше та тромбоцитів до 75 000 і більше продовжити лікування без зменшення дози. |
| III | 500-<1000 | 25 000-<50 000 | При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше та тромбоцитів до 75 000 і більше продовжити лікування без зменшення дози. |
| IV | Менш 500 | Менш 25 000 | При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше і тромбоцитів до 75 000 і більше продовжити лікування, зменшивши дозу на 25%, або продовжити лікування в тій же дозі за допомогою колонієстимулюючих факторів. |
Таблиця 4. Модифікація режиму дозування при множинні мієломи
| Стан пацієнта | Келікс ® | Бортезоміб |
| Гарячка ≥38°С та число нейтрофілів < 1000/мкл | Не вводити препарат у цьому циклі, якщо небажана реакція виникає до 4-го дня. Якщо вона спостерігається після 4-го дня, наступну дозу знизити на 25%. | Наступну дозу зменшити на 25% |
| Будь-якого дня застосування препарату після 1-го дня кожного циклу: Число тромбоцитів <25 000/мкл Гемоглобін <8 г/дл Число нейтрофілів <500/мкл | Не вводити препарат у цьому циклі, якщо небажана реакція виникає до 4-го дня. Якщо вона спостерігається після 4-го дня, то наступну дозу зменшити на 25%, якщо доза бортезомібу знижена через гематологічну токсичність. | Чи не вводити препарат; якщо циклі не вводяться 2 чи більше доз, то наступних циклах знизити дозу на 25%. |
| Негематологічна токсичність 3-4 ступеня | Не вводити препарат, доки токсичність не зменшиться до <2 ступеня; усі наступні дози знизити на 25%. | Не вводити препарат, доки токсичність не зменшиться до <2 ступеня; усі наступні дози знизити на 25%. |
| Невропатичний біль або периферична невропатія | Корекція дози не потрібна | інструкцію із застосування бортезомібу |
*Детальнішу інформацію про схему застосування бортезомібу та корекції його дози див. в інструкції з застосування бортезомібу в розділі «Спосіб застосування та дози».
Если у пациента с множественной миеломой, получающего комбинированную терапию препаратом Келикс ® и бортезомибом, развивается ладонно-подошвенный синдром или стоматит, то дозу препарата следует корректировать, как указано в таблицах1 и 2 («Модификация режима при развитии ладонно-подошвенного синдрома» и «Модификация режиму у разі розвитку стоматиту»).
Пацієнти з порушенням функції печінки
При вмісті білірубіну у сироватці крові від 1.2 до 3 мг/дл розрахункову дозу знижують на 25%. Якщо вміст білірубіну перевищує 3 мг/дл, розрахункову дозу знижують на 50%. Якщо пацієнт добре переніс введення цієї дози (без гіпербілірубінемії або підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові), то наступну дозу збільшують до попереднього рівня (тобто при зниженні дози на 25% її підвищують до повної дози, при зниженні дози на 50%). - Підвищують до 75% повної дози). При хорошій переносимості у наступних циклах дозу можна збільшити до повної дози. Препарат можна призначати пацієнтам з метастазами в печінці із супутньою гіпербілірубінемією та підвищенням активності печінкових ферментів, що до 4 разів перевищують верхню межу норми. Перед введенням доксорубіцину слід провести клініко-лабораторне дослідження функції печінки,включаючи визначення активності АЛТ/АСТ, ЛФ, білірубіну.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Корекція режиму дозування не потрібна. Дані про фармакокінетику препарату у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв відсутні.
Пацієнти зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші та спленектомією
Оскільки на даний момент немає клінічних даних щодо застосування Келікса ® для лікування цієї групи пацієнтів, застосування Келікса ® цим пацієнтам не рекомендується.
Діти
Обмежені дані про безпеку, отримані в ході досліджень фази 1, свідчать про те, що доза до 60 мг/м 2 кожні 4 тижні добре переноситься педіатричною практикою, однак ефективність препарату Келікс ® для лікування пацієнтів молодше 18 років не встановлена.
Дорослі пацієнти
У пацієнтів віком від 21 до 75 років істотних відмінностей у фармакокінетиці Келіксу ® не виявлено.
Правила приготування та введення розчину для інфузій
Не можна використовувати препарат з ознаками випадання осаду або зваженими частинками.
При використанні препарату необхідно дотримуватись правил роботи з протипухлинними препаратами. Необхідно використовувати рукавички. У разі потрапляння препарату на шкіру або слизові оболонки негайно промийте цю ділянку водою з милом.
Визначте дозу доксорубіцину, необхідну для введення. Необхідний обсяг препарату набирається у стерильний шприц. Усі маніпуляції слід проводити із суворим дотриманням правил асептики (препарат не містить консервантів та бактеріостатичних добавок).
Рекомендується вводити препарат через бічний порт інфузійної системи, через яку вводять розчин 5% декстрози для досягнення більшого розведення та мінімізації ризику тромбозу та екстравазації. Інфузію можна проводити у периферичну вену.
Препарат не можна вводити внутрішньом'язово чи підшкірно.
Не використовуйте інфузійні системи з вбудованим фільтром для введення Келікса ® .
Рекомендується вводити Келікс ® відразу після розведення 5 % розчином декстрози для інфузій. У випадках, коли це неможливо, приготований розчин можна зберігати за температури 2-8°C і використовувати протягом 24 год.
Передозування
Симптоми: тяжка мієлосупресія (переважно лейкопенія та тромбоцитопенія), токсичні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (мукозит).
Лікування: при гострому передозуванні у пацієнтів з тяжкою мієлосупресією лікування повинно проводитися в стаціонарі та включати застосування антибактеріальних препаратів, переливання гранулоцитів та тромбоцитів та симптоматичну терапію мукозиту.
Лікарська взаємодія
При сумісному застосуванні доксорубіцину з циклофосфамідом або таксанами у хворих із солідними пухлинами (включаючи рак яєчників та рак молочної залози) збільшення токсичності не виявлено. Проте слід мати на увазі, що Келікс ® , як і інші препарати доксорубіцину гідрохлориду, може посилювати токсичну дію інших протипухлинних препаратів.
Є повідомлення про загострення індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу та підвищення гепатотоксичності меркаптопурину у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші при терапії стандартним доксорубіцином гідрохлоридом. Слід виявляти обережність при одночасному застосуванні будь-яких інших цитостатиків, особливо мієлотоксичних агентів.
Препарат не можна змішувати з іншими розчинами, крім 5% розчину декстрози для інфузій.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування Келіксу ® під час вагітності не рекомендується.
Жінкам дітородного віку слід застосовувати методи контрацепції, якщо пацієнтка або її партнер отримують терапію Келікс ® та протягом 6 місяців після закінчення лікування.
Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко, тому для запобігання потенційним тяжким реакціям немовлят на Келікс ® жінкам слід припинити годування груддю під час терапії Келіксом ® .
Побічна дія
Дані про небажані реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень
Нижче перераховані небажані явища, зазначені в ході клінічних досліджень та систематизовані щодо кожної із систем органів залежно від частоти народження, з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.
Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень застосування Келікса ® для лікування пацієнтів з раком молочної залози:
Інфекції та інвазії: часто – фарингіт, фолікуліт, грибкові інфекції, гарячкові висипання на шкірі (не герпетичні), інфекції верхніх дихальних шляхів.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто – лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитемія.
Порушення з боку нервової системи: часто – парестезія, периферична невропатія, припливи; нечасто – сонливість.
Порушення з боку органу зору: часто – сльозотеча, затуманений зір.
Порушення з боку серця: часто – шлуночкова аритмія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка, носова кровотеча.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже часто – анорексія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, стоматит; часто - виразка слизової оболонки порожнини рота, біль у животі, запор, діарея, диспепсія, біль у ротовій порожнині.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – алопеція, долоново-підошовний синдром, висипання; часто - еритема, сухість шкіри, порушення пігментації, свербіж, зміна забарвлення шкіри, бульозний висип, дерматит, еритематозний висип, ураження нігтів, луската шкіра.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканин: часто – судоми ніг, біль у кістках, м'язовий біль.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – біль у молочній залозі.
Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – стомлюваність, астенія, запалення слизових оболонок; часто – слабкість, лихоманка, біль, зниження маси тіла, набряк, набряк у ділянці ніг.
Клінічно значущі відхилення лабораторних показників (ступеня III та IV) у цій групі хворих на рак молочної залози включали підвищення концентрації загального білірубіну (2.4%) та активності АСТ (1.6%). Підвищення активності АЛТ спостерігалося рідше (<1%). Не відзначалося клінічно значущого підвищення рівня сироваткового креатиніну.
Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень застосування препарату Келікс ® для лікування хворих на рак яєчників
Інфекції та інвазії: часто – інфекції, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, інші інфекції (в т.ч. грибкові інфекції, інфекції нижніх дихальних шляхів).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; часто – гіпохромна анемія.
Порушення з боку нервової системи: часто – парестезія, сонливість, головний біль, запаморочення, невропатія, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – фарингітфарингіт, задишка, посилення кашлю.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - стоматит, запор, діарея, нудота, блювання; часто – біль у животі, диспепсія, виразка порожнини рота, езофагіт, гастрит, дисфагія, сухість у роті, метеоризм, гінгівіт, спотворення смаку.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – долонно-підошовний синдром, алопеція, висипання; часто - сухість шкіри, зміна забарвлення шкіри, везикуло-бульозний висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, шкірні порушення, макуло-папульозний висип, пітливість, вугри, шкірні виразки.
Порушення з боку імунної системи: часто – алергічні реакції.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже часто – анорексія; часто – дегідратація, кахексія.
Порушення психіки: часто – тривога, депресія, безсоння.
Порушення органу зору: часто - кон'юнктивіт.
Порушення з боку серця: часто – серцево-судинні розлади.
Порушення з боку судин: часто – вазодилатація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – біль у спині, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – дизурія.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: часто – вагініт.
Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – астенія, порушення з боку слизових оболонок; часто: лихоманка, біль, озноб, біль у грудній клітці, нездужання, периферичні набряки.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: часто – зниження маси тіла.
Клінічно значущі лабораторні відхилення, що спостерігалися у пацієнтів з раком яєчників під час клінічних досліджень Келікс ®, включали підвищення загального білірубіну (зазвичай у пацієнтів з метастазами в печінці) (5%) та рівня креатиніну в сироватці крові (5%). Підвищення АСТ відзначали менш часто (<1%). Сепсис при лейкопенії відзначався нечасто (<1%).
Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень застосування препарату Келікс ® для лікування пацієнтів з множинною мієломою
Інфекції та інвазії: часто - простий герпес, оперізуючий лишай, назофарингіт, кандидоз ротової порожнини, пневмонія, інфекція верхніх дихальних шляхів.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; часто - фебрильна нейтропенія, лейкопенія, лімфопенія.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже часто – анорексія; часто - зниження апетиту, зневоднення, гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпонатріємія.
Порушення психіки: часто – тривога, безсоння.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – головний біль, невралгія, периферична сенсорна невропатія; часто - запаморочення, дизестезія, дисгевзія, гіпестезія, загальмованість, невропатія, парестезія, периферична невропатія, поліневропатія, непритомність.
Порушення органу зору: часто - кон'юнктивіт.
Порушення з боку судин:
Нерідко - припливи, зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, флебіт.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель, задишка, носова кровотеча, задишка при фізичному навантаженні.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, діарея, стоматит, запор; часто – біль у животі, диспепсія, біль у верхній частині живота, виразка порожнини рота, сухість у роті, дисфагія, афтозний стоматит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – долонно-підошовний синдром, висипання; часто - сухість шкіри, свербіж, папульозний висип, алергічний дерматит, еритема, гіперпігментація шкіри, петехії, алопеція, медикаментозна висипка.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, м'язові спазми, м'язова слабкість, м'язово-скелетний біль у ділянці грудної клітки, м'язово-скелетний біль, міалгія, біль у кінцівках.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – еритема мошонки.
Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – астенія, стомлюваність, пірексія; часто – озноб, гіпертермія, грипоподібне захворювання, нездужання, периферичні набряки.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: часто – підвищення активності АЛТ у крові, підвищення активності АСТ у крові, підвищення концентрації креатинінав крові, зниження фракції викиду, зниження маси тіла.
Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень застосування Келікса ® для лікування пацієнтів із СНІД-асоційованою саркомою Капоші
Інфекції та інвазії: часто – кандидоз порожнини рота.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – нейтропенія, анемія, лейкопенія; часто – тромбоцитопенія.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – анорексія.
Порушення психіки: часто – сплутаність свідомості.
Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – парестезія.
Порушення з боку органу зору: часто – ретиніт.
Порушення з боку судин: часто – вазодилатація.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто - діарея, стоматит, блювання, виразка слизової оболонки порожнини рота, біль у ділянці живота, глосит, запор, нудота та блювання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – алопеція, висипання; нечасто – долонно-підошовний синдром.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, лихоманка, гострі реакції на інфузію.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: часто – втрата маси тіла.
Гематологічні токсичні явища можуть вимагати зниження дози або припинення терапії. Необхідно тимчасово призупинити терапію Келіксом ® у пацієнтів з абсолютним вмістом нейтрофілів <1000/мм 3 та/або кількістю тромбоцитів <50 000 /мм 3 . Г-КСФ (або ГМ-КСФ) можуть застосовуватися для супутньої терапії для підтримки кількості формених елементів за абсолютної кількості нейтрофілів <1000 /мм 3 у наступних циклах. Респіраторні побічні ефекти часто (≥ 5%) спостерігалися у клінічних дослідженнях препарату Келікс ®і можуть бути пов'язані з опортуністичними інфекціями у популяції пацієнтів зі СНІДом. Оппортуністичні інфекції (ОІ) відзначалися у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші після застосування препарату Келікс ® і часто відзначаються у пацієнтів з обумовленим ВІЛ імунодефіцитом. Найбільш часто відзначалися ОІ у клінічних дослідженнях були кандидоз, цитомегаловірусна інфекція, простий герпес, пневмонія , викликана Pneumocystis carinii та комплекс Mycobacterium avium.
У клінічних дослідженнях Келікса ® часто спостерігалися клінічно значущі лабораторні відхилення (≥ 5%) . Вони включали підвищення активності АЛФ та збільшення активності АСТ та концентрації білірубіну, які вважалося пов’язаними з основним захворюванням, а не з прийомом Келікс ® . Зниження рівня гемоглобіну та кількості тромбоцитів відзначалося рідко (<5%). Сепсис, пов'язаний із лейкопенією, відзначався рідко (<1%). Деякі з описаних відхилень можуть бути пов’язані з наявністю ВІЛ-інфекції, а не з прийомом Келікс ® .
Дані післяреєстраційного спостереження
Небажані реакції, що відзначалися в ході постмаркетингового застосування препарату Келікс ® та систематизовані щодо кожної із систем органів залежно від частоти народження, з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10) , нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.
Порушення з боку судин
У пацієнтів зі злоякісними пухлинами відзначається підвищення ризику розвитку тромбоемболії. У пацієнтів, які приймають Келікс ® , нечасто спостерігаються випадки тромбофлебіту та венозного тромбозу, а також тромбоемболії легеневої артерії.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Серйозні шкірні порушення, включаючи поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз відзначалися дуже рідко.
Вторинні новоутворення порожнини рота
У пацієнтів з тривалим (більше одного року) застосуванням препарату Келікс ® або пацієнтами, які отримують загальну дозу Келікс ® 720 мг/м 2 , дуже рідко спостерігаються випадки вторинного раку порожнини рота.
Протипоказання до застосування - підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування; саркома Капоші, що піддається місцевому лікуванню або системному лікуванню альфа інтерфероном.
З обережністю
недостатність кровообігу; попереднє застосування інших антрациклінів; одночасне застосування з препаратами, що мають цитотоксичний (особливо мієлотоксичний) ефект; пригнічення кістковомозкового кровотворення (в т.ч. інфільтрація кісткового мозку пухлинними клітинами, попередня хіміо- або променева терапія), паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або недавно перенесені, включаючи нещодавній контакт з , оперізувальний герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний), подагра (в т.ч. в анамнезі), уратнийнефроуролітіаз (в т.ч. в анамнезі), захворювання серця (кардито відмічатися при нижчих сумарних дозах), печінкова недостатність; цукровий діабет.особливі вказівки
Інфузійні реакції
На фоні застосування препарату Келікс®в основному під час першої інфузії та в результаті взаємодії з іншими лікарськими засобами спостерігалися анафілактоїдні реакції, напад задухи, астма, набряк обличчя, розширення судин, підвищення або зниження артеріального тиску, кропив'янка, біль у спині, біль у грудній клітці, озноб, лихоманка, тахікардія , диспепсія, нудота, запаморочення, утруднення дихання, фарингіт, висипання на шкірі, свербіж шкіри, підвищена пітливість, судоми (дуже рідко), а також реакції в місці введення. Тимчасове припинення інфузії зазвичай призводить до вирішення цих симптомів без додаткового лікування. Тим не менш, при введенні препарату повинні бути підготовлені лікарські засоби з метою проведення симптоматичної терапії, призначені для усунення інфузійних реакцій (епінефрін, антигістамінні засоби, протисудомні засоби, глюкокортикостероїди та ін.).лікарські засоби для надання невідкладної медичної допомоги). Практично у всіх пацієнтів, які отримували препарат Келікс® терапія може бути відновлена після вирішення всіх симптомів без рецидиву.
При появі симптомів інфузійної реакції слід негайно припинити інфузію та провести симптоматичну терапію (антигістамінні препарати та/або глюкокортикостероїди короткої дії). Відновлення інфузії можливе після повного усунення всіх симптомів зі зменшенням швидкості введення доксорубіцину. Інфузійні реакції рідко повторюються після першого циклу терапії препаратом.
Стоматит
Стоматит спостерігався у пацієнтів, які отримували безперервну інфузію і стандартний доксорубіцину гідрохлорид, часто спостерігався у пацієнтів, які отримували препарат Келікс ® , не перешкоджаючи пацієнтам, які завершують терапію. Корекція дози зазвичай не потрібна, за винятком випадків, коли стоматит призводить до неможливості прийому їжі пацієнтом. В даному випадку можливе продовження інтервалів між введеннями препаратів на 1-2 тижні або зниження дози.
Долонно-підошовний синдром
Характеризується хворобливими макулярними шкірними висипаннями червоного кольору. У пацієнтів, що відзначають це явище, воно зазвичай спостерігається після двох-трьох циклів терапії. У більшості пацієнтів стан проходить протягом одного-двох тижнів при терапії кортикостероїдами або без неї. Для профілактики та лікування цього синдрому застосовують піридоксин у дозі 50-150 мг на добу. Інші методи лікування та профілактики долонно-підошовного синдрому: слід містити руки та ноги у прохолодному стані (ванночки для кистей та стоп та ванни для тіла зі зниженою температурою води, плавання у прохолодній воді); також слід уникати зайвої дії теплої/гарячої води і намагатися не носити щільно облягаючі шкарпетки, рукавички, тісне взуття, щоб не порушувати кровообіг у ногах та руках.
Стан, ймовірно, пов'язаний із дозою та схемою застосування та може бути знижений за рахунок збільшення інтервалу введення препарату на 1-2 тижні або зниження дози. Тим не менш, дана реакція у деяких пацієнтів може бути важкою і виснажливою і може вимагати відміни препарату.
З появою симптомів екстравазального потрапляння препарату (печіння, почервоніння) негайно припиняють інфузію та обкладають льодом місце введення на 30 хв. Введення препарату продовжують до іншої вени.
Повторні шкірні реакції, пов’язані з попередньою променевою терапією, рідко спостерігаються при застосуванні препарату Келікс ® .
Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень
Кардіотоксичність. Усім пацієнтам, які одержують терапію препаратом, рекомендується проводити контроль ЕКГ. Минущі зміни на ЕКГ, такі як сплощення зубця Т, зниження сегмента ST і клінічно малозначущі порушення ритму не є обов'язковими показаннями до відміни доксорубіцину. Специфічним проявом кардіотоксичного впливу є зниження вольтажу комплексу QRS. При виникненні такої зміни слід розглянути можливість проведення біопсії міокарда як найбільш специфічного тесту для діагностики пошкодження серцевого м'яза, спричиненого антрациклінами.
Методи вимірювання фракції викиду лівого шлуночка - ЕхоКГ і є кращим MUGA-сканування (багатовхідна артеріографія) - відносяться до більш специфічних методів контролю стану функції серця в порівнянні з ЕКГ. Саме ці методи слід використовувати перед початком та під час проведення терапії препаратом. Вимірювання фракції викиду лівого шлуночка обов'язкове при кожному наступному введенні препарату при сумарній дозі препарату, що перевищує 450 мг/м 2 .
За підозри на кардіоміопатію, тобто. при зниженні фракції викиду лівого шлуночка порівняно з цим показником до початку лікування та/або при прогностично значущому зниженні цього показника (менше 45%) слід провести біопсію міокарда.
Перелічені методи дослідження для виявлення можливого негативного впливу терапії антрациклінами на серцеву діяльність рекомендується застосовувати у наступній послідовності: ЕКГ-контроль, вимірювання фракції викиду лівого шлуночка, біопсія міокарда.
Якщо за результатами обстеження можна припустити пошкодження міокарда, пов'язане з терапією препаратом, слід провести ретельну оцінку співвідношення очікуваної користі від продовження застосування препарату та ризику розвитку кардіотоксичності.
Застійна серцева недостатність внаслідок кардіоміопатії може розвинутись несподівано, без попередніх змін на ЕКГ, а також може з'явитись через кілька тижнів після припинення терапії.
Пацієнтам з кардіологічними захворюваннями, що вимагають відповідної терапії, застосування препарату можливе лише у випадку, коли користь від застосування препарату перевищує ризик для пацієнта.
При розрахунку кумулятивної дози доксорубіцину слід приймати до уваги будь-яке попереднє або супутнє застосування кардіотоксичних препаратів (інші антрацикліни/антрахінони або фторурацил).
Мієлосупресія
Під час терапії доксорубіцин слід регулярно і як мінімум перед кожним введенням препарату контролювати картину периферичної крові з обов'язковим підрахунком числа клітин.
У пацієнтів, які отримували Келікс ® , спостерігалася мієлосупресія, що супроводжувалася анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією та, у рідкісних випадках, фебрильною нейтропенією . Стійка виражена мієлосупресія може призвести до розвитку суперінфекції або кровотечі.
Вторинні гематологічні злоякісні новоутворення
У пацієнтів, які отримували комбіновану хіміотерапію, що включає доксорубіцин, (як і при застосуванні інших ДНК-зв'язуючих протипухлинних препаратів) відзначалися випадки розвитку вторинного гострого мієлобластного лейкозу та мієлодиспластичного синдрому, у зв'язку з чим таким пацієнтам рекомендується періодично проводити контроль ге.
Цукровий діабет
При застосуванні препарату у хворих на цукровий діабет слід враховувати , що препарат містить сахарозу, і що препарат вводять разом із 5% розчином декстрози.
Діти
Безпека та ефективність застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років до кінця не вивчені.
Чоловіки та жінки дітородного віку під час лікування, а також упродовж 6 місяців після його відміни повинні використовувати надійні методи контрацепції.
Вторинний рак ротової порожнини
Дуже рідко повідомлялося про випадки вторинного раку порожнини рота у пацієнтів, які тривало (більше одного року) лікування Келіксом ® або у тих, хто отримував кумулятивні дози препарату понад 720 мг/м 2 . Випадки вторинного раку ротової порожнини були діагностовані як під час лікування, так і протягом 6 років після прийому останньої дози. Пацієнти повинні регулярно проходити огляд на наявність виразок у ротовій порожнині або будь-якого дискомфорту, який може свідчити про вторинний рак порожнини рота.
Фармацевтична взаємодія
Присутність в інфузійному розчині бактеріостатичних добавок, таких як бензиловий спирт, може спричинити осадження препарату.
Келікс ® слід застосовувати під наглядом лікаря, який має досвід лікування цитостатиками.
Оскільки Келікс ® має особливі фармакокінетичні властивості, не слід проводити чергування циклів терапії Келіксом ® і традиційним доксорубіцином.
Вплив на здатність до керування автомобілем та керування механізмами
Хоча препарат безпосередньо не впливає на здатність до керування автомобілем, проте, у деяких пацієнтів може відзначатися запаморочення, сонливість. Тому в період лікування даним пацієнтам необхідно утримуватися від водіння автомобіля та керування механізмами.
Застосування у разі порушення функції нирок
Пацієнтам із порушенням функції нирок корекції режиму дозування не потрібно.
Застосування при порушеннях функції печінки
Пацієнтам із порушенням функції печінки при вмісті білірубіну у сироватці крові від 1.2 до 3 мг/дл розрахункову дозу знижують на 25%. Якщо вміст білірубіну перевищує 3 мг/дл, розрахункову дозу знижують на 50%. Якщо пацієнт добре переніс введення цієї дози (без гіпербілірубінемії або підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові), то наступну дозу збільшують до попереднього рівня (тобто при зниженні дози на 25% її підвищують до повної дози, при зниженні дози на 50%). - Підвищують до 75% повної дози). При хорошій переносимості у наступних циклах дозу можна збільшити до повної дози. Келікс можна призначати пацієнтам з метастазами в печінку із супутньою гіпербілірубінемією та підвищенням активності печінкових ферментів, що до 4 разів перевищують верхню межу норми. Перед введенням Келікса слід провести клініко-лабораторне дослідження функції печінки,включаючи визначення активності АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)C50 Злоякісне новоутворення молочної залози C56 Злоякісне новоутворення яєчника C90.0 Множинна мієлома
Власник реєстраційного посвідчення
Johnson & Johnson OOO (Росія)
Власник товарного знаку
JANSSEN PHARMACEUTICA NV (Бельгія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Тайвань.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 10 мл 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 10 мл 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 10 мл 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Доксорубицин-ЛЭНС лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого и внутрипузырного введения 50 мг (2 мг/мл) флакон 1 шт., Доксорубицин-РОНЦ лиофилизат для приготовления раствора для внтурисосудистого и внутрипузырного введения 50 мг, Доксорубицин-ЛЭНС Доксорубицина-Лэнс раствор для внутрисосудистого и внутрипузырного введения 10 мг флакон 1 шт., Доксорубицин-Эбеве концентрат для приготовления раствора для внтурисосудистого и внутрипузырного введения 2мг/мл 5 мл 1 шт., Доксорубицин-Тева лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 10 мг флакон 1 шт., Доксорубицин-Ферейн лиофилизат для приготовления раствора для внтурисосудистого и внутрипузырного введения 10 мг, Синдроксоцин лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого и внутрипузырного введения 50 мг флакон 1 шт., Келикс концентрат для приготовлнения раствора для внутривенного веедения 2 мг/мл флакон 25 мл 1 шт., Доксорубицин-Тева лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 50 мг флакон 1 шт., Адрибластин быстрорастворимый лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого и внутрипузырного введения 50 мг флакон 1 шт., Адрибластин быстрорастворимый лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого и внутрипузырного введения 10 мг флакон 1 шт..
