Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт Цена

Противоэпилептическое средство (производное дибензазепина), оказывающее также нормотимическое, антиманиакальное, антидиуретическое (у больных с несахарным диабетом) и анальгезирующее (у больных с невралгией) действие.

Механизм действия связан с блокадой потенциал зависимых Na+-каналов, что приводит к стабилизации мембраны нейронов, ингибированию возникновения серийных разрядов нейронов и снижению синаптического проведения импульсов. Предотвращает повторное образование Na+-зависимых потенциалов действия в деполяризованных нейронах. Снижает высвобождение возбуждающей нейромедиаторной аминокислоты глутамата, повышает сниженный судорожный порог и т.о. уменьшает риск развития эпилептического приступа. Увеличивает проводимость для К+, модулирует потенциалзависимые Са2+-каналы, что также может обусловить противосудорожное действие препарата. Корректирует эпилептические изменения личности и, в конечном счете, повышает коммуникабельность больных, способствует их социальной реабилитации. Может назначаться в качестве основного терапевтического лекарственного средства и в сочетании с др. противосудорожными лекарственными средствами. Эффективен при фокальных (парциальных) эпилептических приступах (простых и комплексных), сопровождающихся или не сопровождающихся вторичной генерализацией, при генерализованных тонико-клонических эпилептических приступах, а также при комбинации указанных типов (обычно неэффективен при малых приступах - petit mal, абсансах и миоклонических приступах).

У пациентов с эпилепсией (в особенности у детей и подростков) отмечено положительное влияние на симптомы тревожности и депрессии, а также снижение раздражительности и агрессивности. Влияние на когнитивную функцию и психомоторные показатели зависит от дозы и весьма вариабельно.

Начало противосудорожного эффекта варьирует от нескольких часов до нескольких дней (иногда до 1 месяца вследствие аутоиндукции метаболизма). При эссенциальной и вторичной невралгии тройничного нерва в большинстве случаев предупреждает появление болевых приступов. Эффективен для облегчения нейрогенной боли при сухотке спинного мозга, посттравматических парестезиях и постгерпетической невралгии. Ослабление болей при невралгии тройничного нерва отмечается через 8-72 ч. При синдроме алкогольной абстиненции повышает порог судорожной готовности (который при данном состоянии обычно снижен) и уменьшает выраженность клинических проявлений синдрома (повышенная возбудимость, тремор, нарушения походки).

У больных несахарным диабетом приводит к быстрой компенсации водного баланса, снижает диурез и чувство жажды.

Антипсихотическое (антиманиакальное) действие развивается через 7-10 дней, может быть обусловлено угнетением метаболизма допамина и норадреналина.

таб. 200 мг: 10, 50 чи 100 шт.

Допоміжні речовини : кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 960 мкг, картопляний крохмаль 96.64 мг, повідон К30 14.4 мг, полісорбат 80 1.6 мг, тальк 3.2 мг, магнію стеарат 3.2 мг.

10 шт. - Упаковки коміркові контурні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні.

N03AF01 Carbamazepine

Протисудомний препарат

карбамазепін

Протисудомний засіб

Препарат зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Протиепілептичний засіб (похідне дибензазепіну), що надає також нормотимічну, антиманіакальну, антидіуретичну (у хворих з нецукровим діабетом) та аналгетичну (у хворих з невралгією) дію.

Механізм дії пов'язаний з блокадою потенціал залежних Na+-каналів, що призводить до стабілізації мембрани нейронів, інгібування виникнення серійних розрядів нейронів та зниження синаптичного проведення імпульсів. Запобігає повторному утворенню Na+-залежних потенціалів дії у деполяризованих нейронах. Знижує вивільнення збудливої ​​нейромедіаторної амінокислоти глутамату, підвищує знижений судомний поріг тощо. зменшує ризик розвитку епілептичного нападу. Збільшує провідність для К+, модулює потенціалзалежні Са2+-канали, що також може зумовити протисудомну дію препарату. Коригує епілептичні зміни особистості і, зрештою, підвищує комунікабельність хворих, сприяє їх соціальній реабілітації.Може призначатися як основний терапевтичний лікарський засіб і в поєднанні з ін. протисудомними лікарськими засобами. Ефективний при фокальних (парціальних) епілептичних нападах (простих і комплексних), що супроводжуються або не супроводжуються вторинною генералізацією, при генералізованих тоніко-клонічних епілептичних нападах, а також при комбінації зазначених типів (зазвичай неефективний при малих нападах - petit mal, абсансах та міоклонічних) .а також при комбінації зазначених типів (зазвичай неефективний при малих нападах – petit mal, абсансах та міоклонічних нападах).а також при комбінації зазначених типів (зазвичай неефективний при малих нападах – petit mal, абсансах та міоклонічних нападах).

У пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей та підлітків) відзначено позитивний вплив на симптоми тривожності та депресії, а також зниження дратівливості та агресивності. Вплив на когнітивну функцію та психомоторні показники залежить від дози та дуже варіабельно.

Початок протисудомного ефекту варіює від кількох годин до кількох днів (іноді до 1 місяця внаслідок аутоіндукції метаболізму). При есенціальній та вторинній невралгії трійчастого нерва здебільшого попереджає поява больових нападів. Ефективний для полегшення нейрогенного болю при сухоті спинного мозку, посттравматичних парестезіях та постгерпетичної невралгії. Ослаблення болю при невралгії трійчастого нерва відзначається через 8-72 год. При синдромі алкогольної абстиненції підвищує поріг судомної готовності (який при цьому стані зазвичай знижений) і зменшує вираженість клінічних проявів синдрому (підвищена збудливість, тремор, порушення ходи).

У хворих на нецукровий діабет призводить до швидкої компенсації водного балансу, знижує діурез і почуття спраги.

Антипсихотична (антиманіакальна) дія розвивається через 7-10 днів, може бути обумовлена ​​пригніченням метаболізму допаміну та норадреналіну.

Епілепсія (виключаючи абсанси, міоклонічні або мляві напади) – парціальні напади зі складною та простою симптоматикою, первинно та вдруге генералізовані форми нападів з тонікоклонічними судомами, змішані форми нападів (монотерапія або у поєднанні з іншими протисудомними препаратами); ідіопатична невралгія трійчастого нерва, невралгія трійчастого нерва при розсіяному склерозі, ідіопатична мовоглоточна невралгія, алкогольний абстинентний синдром, лікування афективних розладів, полідипсія та поліурія при нецукровому діабеті, больовий синдром при діабеті.

Профілактика фазнопротікаючих афективних порушень (маніакально-депресивний психоз, шизоафективні розлади тощо).

Всередину, незалежно від їди, разом з невеликою кількістю рідини.

Епілепсія. У випадках, коли це можливо, карбамазепін слід призначати у вигляді монотерапії. Лікування починають із застосування невеликої добової дози, яку надалі повільно підвищують до досягнення оптимального ефекту.

Приєднання карбамазепіну до протиепілептичної терапії, що вже проводиться, слід проводити поступово, при цьому дози застосовуваних лікарські засоби не змінюють або, при необхідності коригують.

Для дорослих початкова доза становить 100–200 мг 1–2 рази на день. Потім дозу повільно підвищують до досягнення оптимального лікувального ефекту (зазвичай 400 мг 2-3 десь у день, максимально - 1.6-2 г/сут.).

Дітям від 3 років – у початковій дозі 20-60 мг на добу, поступово підвищуючи на 20-60 мг через день.

У дітей старше 3 років – у початковій дозі 100 мг на добу, дозу підвищують поступово, щотижня на 100 мг. Підтримуючі дози: 10-20 мг/кг на добу. (у кілька прийомів): для 4-5 років - 200-400 мг (в 1-2 прийоми), 6-10 років - 400-600 мг (в 2-3 прийоми), для 11-15 років - 600-1000 мг (в 2-3 прийоми).

При невралгії трійчастого нерва першого дня призначають 200-400 мг/сут., поступово підвищують лише на 200 мг/сут. аж до припинення болю (в середньому 400-800 мг на добу), а потім зменшують до найменшої ефективної дози.

При больовому синдромі нейрогенного генезу початкова доза – 100 мг 2 рази на добу. першого дня, потім дозу збільшують не більше ніж на 200 мг на добу, при необхідності підвищуючи її на 100 мг кожні 12 годин до ослаблення болю. Підтримуюча доза – 200-1200 мг на добу. у кілька прийомів.

При лікуванні хворих похилого віку та хворих з підвищеною чутливістю початкова доза – 100 мг 2 рази на день.

Синдром алкогольної абстиненції : середня доза – 200 мг 3 рази на день; у тяжких випадках протягом перших кількох днів дозу можна збільшити до 400 мг 3 рази на день. На початку лікування при тяжких явищах абстиненції рекомендується призначати у поєднанні з седативно-снодійними лікарськими засобами (клометіазол, хлордіазепоксид).

Нецукровий діабет : середня доза для дорослих – 200 мг 2-3 рази на день. У дітей доза повинна бути зменшена відповідно до віку та маси тіла дитини.

Діабетична невропатія, що супроводжується болями : середня доза – 200 мг 2-4 рази на день. При профілактиці рецидивів афективних та шизоафективних психозів – 600 мг/добу. у 3-4 прийоми.

При гострих маніакальних станах та афективних (біполярних) розладах добові дози – 400-1600 мг. Середня добова доза - 400-600 мг (2-3 прийоми). При гострому маніакальному стані дозу підвищують швидко, при підтримуючій терапії афективних розладах – поступово (для поліпшення переносимості).

Симптоми: пригнічення дихання, гіперрефлексія, що змінюється на гіпорефлексію, гіпотермія, пригнічення моторики ШКТ, посилення виразності побічних ефектів.

Лікування: специфічний антидот відсутній. Промивання шлунка, призначення активованого вугілля (пізня евакуація шлункового вмісту може призвести до відстроченого всмоктування на 2-3 діб та повторної появи симптомів інтоксикації), симптоматична терапія. Неефективні форсований діурез, гемодіаліз та перитонеальний діаліз (діаліз показаний при поєднанні тяжкого отруєння та ниркової недостатності). У дітей може виникнути потреба в обмінному переливанні крові. Рекомендується проведення гемосорбції на вугільних сорбентах.

Карбамазепін посилює активність мікросомальних ферментів печінки та може знижувати ефективність препаратів, що метаболізуються у печінці. Одночасне призначення карбамазепіну з інгібіторами CYP3A4 може призвести до підвищення його концентрації у плазмі. Спільне застосування з індукторами CYP3A4 може призвести до прискорення метаболізму карбамазепіну та зниження його концентрації в плазмі крові, навпаки, їх скасування може знижувати швидкість біотрансформації карбамазепіну та призводити до підвищення його концентрації.

Підвищують концентрацію карбамазепіну в плазмі: верапаміл, дилтіазем, фелодипін, декстропропоксифен, вилоксазин, флуоксетин, флувоксамін, циметидин, ацетазоламід, даназол, дезіпрамін, нікотинамід (у дорослих, лише у високих дозах); макроліди (еритроміцин, джозаміцин, кларитроміцин, тролеандоміцин); азоли (ітраконазол, кетоконазол, флуконазол), терфенадин, лоратадин, ізоніазид, пропоксифен, грейпфруктовий сік, інгібітори вірусної протеази, що використовуються при терапії ВІЛ. Фелбамат знижує концентрацію карбамазепіну в плазмі та підвищує концентрацію карбамазепін-10,11-епоксиду, при цьому можливе одночасне зниження концентрації у сироватці фелбамату. Концентрацію карбамазепіну знижують фенобарбітал, фенітоїн, примідон, метсуксімід, фенсуксимід, теофілін, рифампіцин, циспластин, доксирубіцин, можливо: клоназепам, вальпромід, вальпроєва кислота,окскарбазепін та рослинні препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum). Є повідомлення про можливість витіснення вальпроєвою кислотою та примідоном карбамазепіну із зв'язку з білками плазми та підвищення концентрації фармакологічно активного метаболіту (карбамазепіну-10,11-епоксиду). Ізотретиноїн змінює біодоступність та/або кліренс карбамазепіну та карбамазепіну-10,11-епоксиду (необхідний моніторинг концентрації карбамазепіну в плазмі). Карбамазепін може знизити концентрацію в плазмі (зменшити або навіть повністю нівелювати ефекти) і вимагати корекції доз наступних препаратів: клобазаму, клоназепаму, етосуксиміду, примідону, вальпроєвої кислоти, алпразоламу, глюкокортикостероїди (преднізолону, циклу, препаратів,містять естрогени та/або прогестерон (необхідний підбір альтернативних методів контрацепції), теофіліну, пероральних антикоагулянтів (варфарину, фенпрокумону, дикумаролу), ламотриджину, топірамату, трициклічних антидепресантів (іміпраміну, амітриптиліну, нортриптіна, нортриптіна інгібіторів протеаз, що застосовуються при терапії ВІЛ-інфекції (індинавіру, ритонавіру, саквіновіру), блокаторів кальцієвих каналів (група дигідропіридонів, наприклад, фелодипін), ітраконазолу, левотироксину, мідазоламу, олазапіну, празікдонатілу, празиквантелу, Є повідомлення про те, що на тлі прийому карбамазепіну рівень фенітоїну в плазмі може як підвищуватися, так і знижуватися, а рівень мефенітоїну - підвищуватися (у рідкісних випадках).Карбамазепін при сумісному застосуванні з парацетамолом підвищує ризик його токсичного впливу на печінку та знижує терапевтичну ефективність (прискорення метаболізму парацетамолу). Одночасне призначення карбамазепіну з фенотіазином, пімозидом, тіоксан-тенами, моліндоном, галоперидолом, мапротиліном, клозапіном та трициклічними антидепресантами призводить до посилення гнітючої дії на ЦНС та послаблення протисудомного ефекту карбамазепіну. Одночасне призначення з діуретиками (гідрохлортіазид, фуросемід) може призводити до гіпонатріємії, що супроводжується клінічними проявами. Знижує ефекти недеполяризуючих міорелаксантів (панкуронія). Знижує переносимість етанолу. Прискорює метаболізм непрямих антикоагулянтів, гормональних контрацептивних препаратів, фолієвої кислоти; празіквантела,може посилювати елімінацію гормонів щитовидної залози Прискорює метаболізм засобів для загальної анестезії (енфлурану, галотану, фторотану) з підвищенням ризику гепатоксичних ефектів; посилює утворення нефротоксичних метаболітів метоксифлурану. Підсилює гепатотоксичну дію ізоніазиду.

При настанні вагітності (при вирішенні питання призначення карбамазепіну в період вагітності) необхідно ретельно зіставити очікувані переваги терапії та можливі її ускладнення, особливо в перші 3 місяці вагітності. Відомо, що діти, які народжуються у матерів з епілепсією, схильні до порушень внутрішньоутробного розвитку, включаючи вади розвитку.

Карбамазепін, як і всі інші протиепілептичні лікарські засоби, здатний підвищувати ризик виникнення цих порушень. Є поодинокі повідомлення про випадки вроджених захворювань і вад розвитку, включаючи незарощення дужок хребців (spina bifida), гіпоспадії. Пацієнткам має надаватися інформація про можливість підвищення ризику вад розвитку та можливість пройти антенатальну діагностику.

Протиепілептичні лікарські засоби посилюють дефіцит фолієвої кислоти, який часто спостерігається під час вагітності, що може сприяти збільшенню частоти вроджених дефектів у дітей (до і під час вагітності рекомендується додатковий прийом фолієвої кислоти). З метою профілактики підвищеної кровоточивості у новонароджених жінкам протягом останніх тижнів вагітності, а також новонародженим рекомендується призначати вітамін К1. Карбамазепін проникає в грудне молоко, слід зіставити переваги і можливі небажані наслідки грудного вигодовування в умовах терапії, що триває. Матері, які приймають карбамазепін, можуть годувати своїх дітей грудьми за умови, що за дитиною буде встановлено спостереження щодо розвитку можливих побічних реакцій (наприклад, сонливості, алергічних шкірних реакцій).

З боку центральної нервової системи: запаморочення, атаксія, сонливість, загальна слабкість, головний біль, парез акомодації, тремор, тики, ністагм, орофаціальна дискінезія, окорухові порушення, дизартрія, хореоатетоїдні розлади, периферичний неврит, парестезія, парестезія.

З боку психічної сфери:галюцинації, депресія, втрата апетиту, занепокоєння, агресивна поведінка, збудження, дезорієнтація, активація психозу. Алергічні реакції: кропив'янка, ексфоліативний дерматит, еритродермія, вовчаковоподібний синдром, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, мультиформна та вузлувата еритема. Можливі муль-тіорганні реакції гіперчутливості уповільненого типу з лихоманкою, шкірними висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією, ознаками, що нагадують лімфому, артралгіями, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією та зміненими показниками функції печінки. Можуть також залучатися інші органи (наприклад, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард, товста кишка). Дуже рідко – асептичний менінгіт з міоклонусом,анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості з боку легень, що характеризуються лихоманкою, задишкою, пневмонітом або пневмонією.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфоаденопатія; агранулоцитоз, апластична анемія, справжня еритроци-тарна аплазія, мегалобластична анемія, гостра перемежується порфірія, ретику-лоцитоз, гемолітична анемія.

З боку травної системи (далі ШКТ): нудота, блювання, сухість у роті, діарея або запор, біль у животі, глосит, стоматит, панкреатит.

З боку печінки: підвищення активності гамма-глутамілтрансферази (зазвичай не має клінічного значення), підвищення активності лужної фосфатази та "печінкових" трансаміназ, гепатит (гранулематозний, холестатичний, паренхіматозний (ге-патоцелюлярний) або змішаного типу); печінкова недостатність.

З боку серцево-судинної системи (далі ССС): порушення внутрішньосерцевої провідності; зниження чи підвищення артеріального тиску; брадикардія, аритмії, атріовентрикулярна блокада з непритомністю, колапс, посилення або розвиток застійної серцевої недостатності, загострення ішемічної хвороби серця (в т.ч. поява або почастішання нападів стенокардії), тромбофлебіт, тромбоемболічний синдром.

З боку ендокринної системи та обміну речовин: набряки, збільшення маси тіла, гіпонатріємія, підвищення рівня пролактину (може супроводжуватися галактореєю та гінекомастією); зниження рівня L-тироксину (вільного Т4, ТЗ) та підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) (зазвичай не супроводжується клінічними проявами), порушення кальцієво-фосфорного обміну в кістковій тканині (зниження концентрації Са2+ та 25-ОН-холекальциферолу у плазмі крові); остеомаляція; гіперхолестеринемія та гіпертригліцеридемія.

З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, порушення функції нирок (альбумінурія, гематурія, олігурія, підвищення сечовини/азотемія), прискорене сечовипускання, затримка сечі, розлади статевої функції/імпотенція.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія чи судоми.

З боку органів чуття: порушення смакових відчуттів, помутніння кришталика, кон'юнктивіт; гіпер- або гіпоакузія, зміни сприйняття висоти звуку.

Інші: порушення пігментації шкіри, пурпуру, акне, пітливість, алопеція.

Гіперчутливість до карбамазепіну та подібних у хімічному відношенні лікарських препаратів (трициклічні антидепресанти) або до будь-якого іншого компонента препарату, гостра переміжна порфірія (в т.ч. в анамнезі), одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (далі після інгібітори М2) відміни, порушення кістковомозкового кровотворення, атріовентрикулярна блокада, вагітність та період лактації.

З обережністю. Гіпонатріємія розведення, похилого віку, прийом алкоголю, пригнічення кістковомозкового кровотворення на фоні прийому медикаментів (в анамнезі); гіперплазія передміхурової залози, підвищення внутрішньоочного тиску, виражена серцева недостатність, печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність.

Перед початком лікування необхідно провести загальний аналіз крові (включаючи підрахунок тромбоцитів, ретикулоцитів), загальний аналіз сечі, визначити рівень заліза, концентрації електролітів та сечовини у сироватці крові. Згодом ці показники слід контролювати протягом першого місяця лікування щотижня, а потім щомісяця. При призначенні пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском необхідний періодичний контроль. Непрогресуюча асимптоматична лейкопенія не вимагає відміни, проте лікування слід припинити при появі прогресуючої лейкопенії або лейкопенії, що супроводжується клінічними симптомами інфекційного захворювання.

Відомості про можливий вплив лікарського засобу для медичного застосування на здатність керувати транспортними засобами, механізмами. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та занятті ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З обережністю : хронічна ниркова недостатність.

З обережністю: печінкова недостатність.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю : літній вік.

Застосування можливе у дітей старше 3-х років відповідно до режиму дозування.

OBNOVLENIJE PFK AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт., Финлепсин таблетки 200 мг 50 шт., Зептол таблетки пролонгированного дейсвия покрытые пленочной оболочкой 400 мг 30 шт., Зептол таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 200 мг 30 шт., Тегретол ЦР таблетки пролонгированного действия покрытые оболочкой 400 мг 30 шт., Тегретол таблетки 200 мг 50 шт., Финлепсин Ретард таблетки пролонгированного действия 400 мг 50 шт., Тегретол ЦР таблетки пролонгированного действия покрытые оболочкой 200 мг 50 шт., Финлепсин Ретард таблетки пролонгированного действия 200 мг 50 шт., Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт., Карбамазепин таблетки 200 мг 40 шт., Карбамазепин таблетки 200 мг 50 шт..