Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт Цена
-
Страна:Швейцария
-
Форма выпуска:лиофилизат
-
Дозировка:150 мг
Трастузумаб представляет собой рекомбинантные ДНК-производные гуманизированные моноклональные антитела, которые избирательно взаимодействуют с внеклеточным доменом рецепторов эпидермального фактора роста человека 2 типа (HER2). Эти антитела представляют собой IgG1, состоящие из человеческих регионов (константные участки тяжелых цепей) и определяющих комплементарность мышиных участков антитела р185 HER2 к HER2.
Прото-онкоген HER2 или с-erB2 кодирует трансмембранный рецептороподобный белок с молекулярной массой 185 кДа, который структурно подобен другим членам семейства рецепторов эпидермального ростового фактора.
Гиперэкспрессия HER2 обнаруживается в ткани первичного рака молочной железы (РМЖ) у 25-30% больных и в ткани распространенного рака желудка у 6.8-42.6% больных. Амплификация гена HER2 приводит к гиперэкспрессии белка HER2 на мембране клеток опухоли, что в свою очередь вызывает постоянную активацию рецептора HER2.
Исследования показывают, что больные раком молочной железы, у которых отмечена амплификация или гиперэкспрессия HER2 в ткани опухоли, обладают меньшей выживаемостью без признаков заболевания по сравнению с больными без амплификации или гиперэкспрессии HER2 в ткани опухоли.
Трастузумаб блокирует пролиферацию опухолевых клеток человека c гиперэкспрессией HER2 in vivo и in vitro. In vitro антитело-зависимая клеточная цитотоксичность трастузумаба преимущественно направлена на опухолевые клетки с гиперэкспрессией HER2.
Иммуногенность
Антитела к трастузумабу были обнаружены у одной из 903 пациенток с РМЖ, получавших препарат в монотерапии или в комбинации с химиотерапией, при этом явления аллергии на Герцептин® у нее отсутствовали.
Данные по иммуногенности при применении препарата Герцептин® для лечения рака желудка отсутствуют.
Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт инструкция на украинскомФорма випускуліофілізат д/пригот. р-ну д/інф. 150 мг: фл. 1 шт.
Опис
Ліофілізат для виготовлення розчину для інфузій від білого до світло-жовтого кольору; відновлений розчин - безбарвна або світло-жовтого кольору рідина, прозора або злегка опалесцентна.
| 1 фл. | |
| трастузумаб | 150 мг |
Допоміжні речовини : L-гістидину гідрохлорид – 3.36 мг, L-гістидин – 2.16 мг, α,α-трегалози дигідрат – 136.2 мг, полісорбат 20 – 0.6 мг.
Флакони безбарвного скла (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
L01XC03 Trastuzumab
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла
Діюча речовина
трастузумаб
Фармако-терапевтична група
МІБП-антитіла моноклональні
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2°С до 8°С.
Термін придатності
Термін придатності – 4 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Трастузумаб є рекомбінантними ДНК-похідними гуманізованими моноклональними антитілами, які вибірково взаємодіють з позаклітинним доменом рецепторів епідермального фактора росту людини 2 типу (HER2). Ці антитіла є IgG 1 , що складаються з людських регіонів (константні ділянки важких ланцюгів) і визначають комплементарність мишачих ділянок антитіла р185 HER2 до HER2.
Прото-онкоген HER2 або с-erB2 кодує трансмембранний рецептороподібний білок з молекулярною масою 185 кДа, який структурно подібний до інших членів сімейства рецепторів епідермального ростового фактора.
Гіперекспресія HER2 виявляється у тканині первинного раку молочної залози (РМЗ) у 25-30% хворих та у тканині поширеного раку шлунка у 6.8-42.6% хворих. Ампліфікація гена HER2 призводить до гіперекспресії білка HER2 на мембрані клітин пухлини, що, у свою чергу, викликає постійну активацію рецептора HER2.
Дослідження показують, що хворі на рак молочної залози, у яких відзначена ампліфікація або гіперекспресія HER2 у тканині пухлини, мають меншу виживання без ознак захворювання порівняно з хворими без ампліфікації або гіперекспресії HER2 у тканині пухлини.
Трастузумаб блокує проліферацію пухлинних клітин людини з гіперекспресією HER2 in vivo та in vitro. In vitro антитіло-залежна клітинна цитотоксичність трастузумабу переважно спрямована на пухлинні клітини з гіперекспресією HER2.
Імуногенність
Антитіла до трастузумабу були виявлені в однієї з 903 пацієнток з раком молочної залози, які отримували препарат у монотерапії або в комбінації з хіміотерапією, при цьому у неї не було алергії на Герцептин ® .
Немає даних щодо імуногенності при застосуванні Герцептину ® для лікування раку шлунка.
Показання
Рак молочної залози
Метастатичний рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2:
у вигляді монотерапії після однієї або більше схем хіміотерапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом, у разі відсутності попередньої хіміотерапії (перша лінія терапії); у комбінації з інгібіторами ароматази при позитивних гормональних рецепторах (естрогенових та/або прогестеронових) у жінок у постменопаузі.Ранні стадії раку молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2:
у вигляді ад'ювантної терапії після проведення хірургічного втручання, завершення хіміотерапії (неоад'ювантної або ад'ювантної) та променевої терапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом після ад'ювантної хіміотерапії доксорубіцином та циклофосфамідом; у комбінації з ад'ювантною хіміотерапією, що складається з доцетакселу та карбоплатину; у поєднанні з неоад’ювантною хіміотерапією та подальшою ад’ювантною монотерапією Герцептином ® , у разі локально поширеного (включаючи запальну форму) захворювання або у випадках, коли пухлина перевищує 2 см у діаметрі.Поширений рак шлунка
Поширена аденокарцинома шлунка або стравохідно-шлункового переходу з гіперекспресією пухлинної HER2:
у комбінації з капецитабіном або внутрішньовенним введенням фторурацилу та препаратом платини у разі відсутності попередньої протипухлинної терапії з приводу метастатичної хвороби.Спосіб застосування, курс та дозування
Перевірка експресії HER2 на пухлині перед лікуванням Герцептином ® є обов’язковою.
Герцептин ® вводиться тільки внутрішньовенно крапельно! Вводити препарат внутрішньовенно струминно або болюсно не можна!
Герцептин ® не сумісний із 5% розчином декстрози через можливість агрегації білка. Герцептин ® не можна змішувати або розводити разом з іншими лікарськими засобами.
Розчин Герцептин ® сумісний з інфузійними пакетами з полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену.
Приготування розчину
Підготовка препарату до введення має проводитись в асептичних умовах.
Інструкція з приготування розчину
Вміст флакона з 150 мг препарату Герцептин ® розчинити в 7,2 мл стерильної води для ін’єкцій.
Під час розчинення слід акуратно поводитися з препаратом. При розчиненні слід уникати надлишкового піноутворення, останнє може утруднити набір потрібної дози з флакона.
1. За допомогою стерильного шприца повільно введіть 7,2 мл стерильної води для ін’єкцій у флакон із 150 мг Герцептину ® , направляючи струмінь рідини безпосередньо на ліофілізат.
2. Для розчинення акуратно похитати флакон обертальними рухами. Не струшувати!
При розчиненні препарату часто утворюється невелика кількість піни. Щоб уникнути цього, необхідно дати розчину постояти близько 5 хвилин. Приготовлений розчин повинен бути прозорим і безбарвним або мати блідо-жовтий колір.
Умови зберігання приготовленого розчину
Флакон із 150 мг препарату використовується лише одноразово.
Розчин Герцептину ® є фізично та хімічно стабільним протягом 24 годин при температурі 2-8 °С після розчинення стерильною водою для ін’єкцій. Чи не заморожувати!
Приготування розчину для інфузії слід здійснювати безпосередньо після розчинення ліофілізату. У виняткових випадках розчин після розчинення ліофілізату може зберігатися не більше 24 годин при температурі 2-8°С, якщо розчинення ліофілізату відбувалося в контрольованих та валідованих асептичних умовах. При цьому за умови зберігання (правила зберігання та тривалість) відповідає спеціаліст, який розчиняє ліофілізат.
Інструкція з приготування розчину для інфузії
Визначити об'єм розчину:
необхідний для введення навантажувальної дози трастузумабу, що дорівнює 4 мг/кг маси тіла, або підтримуючої дози, що дорівнює 2 мг/кг, визначається за такою формулою:Об'єм (мл) = маса тіла (кг)×доза (4 мг/кг навантажувальна або 2 мг/кг підтримуюча)/21 (мг/мл, концентрація приготовленого розчину);
необхідний для введення навантажувальної дози трастузумабу, що дорівнює 8 мг/кг маси тіла, або підтримуючої дози, що дорівнює 6 мг/кг кожні 3 тижні, визначається за такою формулою:Об'єм (мл) = маса тіла (кг)×доза (8 мг/кг навантажувальна або 6 мг/кг підтримуюча)/21 (мг/мл, концентрація приготовленого розчину).
З флакона з ліофілізатом, що розчинився, слід набрати відповідний об'єм і ввести його в інфузійний пакет з 250 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Потім інфузійний пакет слід обережно перевернути для перемішування розчину, уникаючи піноутворення. Перед введенням розчин слід перевірити (візуально) щодо відсутності механічних домішок і зміни забарвлення. Розчин для інфузій вводять відразу після приготування.
У виняткових випадках приготований розчин для інфузій може зберігатися не більше 24 годин при температурі 2-8°С, якщо розчинення ліофілізату та приготування розчину для інфузій відбувалося в контрольованих та валідованих асептичних умовах. При цьому за умови зберігання (правила зберігання та тривалість) відповідає спеціаліст, який готував розчин.
Інструкції зі знищення невикористаного препарату або з терміном придатності, що минув.
Попадання лікарського засобу у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не слід утилізувати препарат за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. По можливості необхідно використовувати спеціальні системи для утилізації лікарських засобів.
Стандартний режим дозування
Під час кожного введення трастузумабу необхідно ретельно спостерігати за пацієнтом на предмет появи ознобу, лихоманки та інших інфузійних реакцій (протягом 6 годин після початку першої інфузії та протягом 2 годин після початку подальших інфузій). Має бути доступний набір для надання екстреної допомоги, а інфузію повинен проводити медичний фахівець, досвідчений у лікуванні анафілаксії.
У разі появи інфузійних реакцій інфузію переривають. Після зникнення симптомів інфузійних реакцій легкого та помірного ступеня тяжкості згідно з NCI-CTC (загальні критерії токсичності Національного інституту раку в США) можливе відновлення інфузії. У разі розвитку тяжких та загрозливих для життя інфузійних реакцій слід розглянути питання про припинення подальшої терапії Герцептином ® .
Метастатичний рак молочної залози
Щотижневе запровадження
Навантажувальна доза: 4 мг/кг маси тіла у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії.
Доза, що підтримує: 2 мг/кг маси тіла 1 раз на тиждень. Підтримуюча доза вводиться через 1 тиждень після навантаження. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.
Альтернативне введення – через 3 тижні
Навантажувальна доза: 8 мг/кг маси тіла у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії.
Підтримуюча доза: 6 мг/кг маси тіла кожні 3 тижні. Підтримуюча доза вводиться через 3 тижні після навантаження. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.
Застосування у комбінації з паклітакселом або доцетакселом
Паклітаксел або доцетаксел вводять на наступний день після прийому Герцептину ® (див. рекомендації щодо дозування. У відповідній інструкції з медичного застосування) або відразу після наступного введення препарату Герцептин ® , якщо попереднє введення Герцептину ® переносилося добре.
Застосування у комбінації з інгібітором ароматази
Герцептин ® та анастрозол, які вводили на 1-й день. Обмеження щодо часу введення Герцептину ® та анастрозолу не було (див. рекомендації щодо дозування. При медичному застосуванні анастрозол або інші інгібітори ароматази інструкції).
Ранні стадії раку молочної залози
Щотижневе запровадження
При щотижневому введенні Герцептин ® вводиться в дозі навантаження 4 мг/кг маси тіла, далі - в підтримує 2 мг/кг маси тіла 1 раз на тиждень. Підтримуюча доза вводиться через 1 тиждень після навантаження. Навантажувальна доза вводиться у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.
Введення через 3 тижні
При введенні через 3 тижні навантажувальна доза: 8 мг/кг маси тіла (у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії).
Підтримуюча доза: 6 мг/кг маси тіла кожні 3 тижні. Підтримуюча доза вводиться через 3 тижні після навантаження. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.
Застосування препарату Герцептин при ранніх стадіях раку молочної залози вивчено в комбінації з хіміотерапією згідно зі схемами, описаними нижче.
Застосування у комбінації з паклітакселом або доцетакселом після хіміотерапії доксорубіцином та циклофосфамідом
Паклітаксел:
80 мг/м 2 у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії, щотижня, протягом 12 тижнів або 175 мг/м 2 у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії, кожні 3 тижні протягом 4 циклів (на день 1 кожного циклу);Доцетаксел:
100 мг/м 2 у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 1 год, кожні 3 тижні, протягом 4 циклів (починаючи в день 2 в циклі 5, далі в день 1 в кожен наступний цикл);Герцептин ® :
починаючи з першої дози паклітакселу або доцетакселу, Герцептин ® призначали за тижневим графіком під час хіміотерапії (навантажувальна доза 4 мг/кг, потім підтримуюча доза 2 мг/кг щотижня).Надалі монотерапія препаратом Герцептин ® тривала згідно з щотижневою схемою після застосування у комбінації з паклітакселом або згідно з введенням через 3 тижні після застосування у комбінації з доцетакселом. Загальна тривалість терапії Герцептином ® з моменту першої ін’єкції становила 1 рік, незалежно від кількості прийнятих або пропущених доз. Якщо паклітаксел або доцетаксел та Герцептин ® потрібно було ввести в один день, спочатку вводили паклітаксел або доцетаксел.
Застосування у комбінації з доцетакселом та карбоплатином
Доцетаксел/карбоплатин (кожні 3 тижні протягом 6 циклів, починаючи з дня 2 першого циклу, далі на день 1 у кожний наступний цикл):
доцетаксел у дозі 75 мг/м 2 у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 1 год, за яким слідував карбоплатин у дозі для досягнення цільової AUC - 6 мг/мл/хв, у вигляді внутрішньовенної інфузії, протягом 30-60 хв. .Герцептин ® :
Герцептин ® спільно з хіміотерапією вводився відповідно до щотижневої схеми (навантажувальна доза 4 мг/кг, далі – у підтримуючій дозі 2 мг/кг щотижня). Після хіміотерапії монотерапія препаратом Герцептин ® тривала згідно з введенням через 3 тижні. Загальна тривалість терапії Герцептином ® з моменту першої ін’єкції становила 1 рік, незалежно від кількості прийнятих або пропущених доз. Якщо доцетаксел, карбоплатин та Герцептин ® мали бути введені в один день, то спочатку вводили доцетаксел, потім карбоплатин, а потім Герцептин ® .
Неоад'ювантна-ад'ювантна терапія
Герцептин ® вводився згідно з режимом кожні 3 тижні у комбінації з неоад'ювантною хіміотерпією (10 циклів):
доксорубіцин 60 мг/м 2 і паклітаксел 150 мг/м 2 кожні 3 тижні, протягом 3 циклів; далі - паклітаксел 150 мг/м 2 кожні 3 тижні, протягом 4 циклів; далі - циклофосфамід, метотрексат та фторурацил у день 1 та 8, кожні 4 тижні, протягом 3 циклів.Після проведення оперативного втручання ад'ювантна монотерапія препаратом Герцептин ® тривала згідно з режимом кожні 3 тижні. Загальна тривалість терапії Герцептином ® становила 1 рік.
Поширений рак шлунка
Введення через 3 тижні
Навантажувальна доза: 8 мг/кг маси тіла у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії.
Підтримуюча доза: 6 мг/кг маси тіла кожні 3 тижні. Підтримуюча доза вводиться через 3 тижні після навантаження. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.
Метастатичний та ранні стадії РМЗ та поширений рак шлунка
Тривалість терапії
Лікування Герцептином ® у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози або поширеним раком шлунка проводиться до прогресування захворювання. Пацієнтки з ранніми стадіями раку молочної залози повинні отримувати терапію Герцептином ® протягом 1 року або до рецидиву захворювання (залежно від того, що настане швидше).
Пропуск у плановому введенні
Якщо пропуск у плановому введенні трастузумабу становив 7 днів або менше , слід якнайшвидше ввести препарат у звичайній підтримуючій дозі (тижневий режим: 2 мг/кг маси тіла; режим кожні 3 тижні: 6 мг/кг маси тіла), не чекаючи наступного планового введення. Далі вводити препарат у підтримуючій дозі (щотижневий режим: 2 мг/кг маси тіла; режим кожні 3 тижні: 6 мг/кг маси тіла) відповідно до встановленого графіка.
Якщо перерва у введенні препарату склала більше 7 днів, необхідно знову ввести навантажувальну дозу трастузумабу (тижневий режим: 4 мг/кг маси тіла; режим кожні 3 тижні: 8 мг/кг маси тіла), у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної краплинної інфузії . Потім продовжити введення препарату у підтримуючій дозі (тижневий режим: 2 мг/кг маси тіла; режим кожні 3 тижні: 6 мг/кг маси тіла).
Корекція дози
Під час виникнення оборотної мієлосупресії, спричиненої хіміотерапією, курсову терапію Герцептином ® можна продовжити після зниження дози хіміотерапії або її тимчасової скасування (за відповідними рекомендаціями щодо застосування паклітакселу інструкції доцетакселу або інгібітора ароматази), з ретельним контролем спричинених ускладнень. через нейтропенію.
Особливі вказівки щодо дозування
Зниження дози Герцептин ® у літніх пацієнтів не потрібно.
Передозування
У клінічних дослідженнях випадків передозування не спостерігалося. Введення препарату Герцептин ® в разових дозах понад 10 мг/кг не досліджувалося. Герцептин ® у дозах ≤10 мг/кг переносився добре.
Лікарська взаємодія
Спеціальних досліджень лікарських взаємодій Герцептину ® не проводилося.
У клінічних дослідженнях жодних клінічно значущих взаємодій із одночасно застосовуваними препаратами (включаючи доксорубіцин, паклітаксел, доцетаксел, капецитабін або цисплатин) не відзначалося.
Герцептин ® не сумісний із 5% розчином декстрози через можливість агрегації білка.
Герцептин ® не можна змішувати або розчиняти разом з іншими лікарськими засобами.
Ознак несумісності розчину Герцептин ® та інфузійних пакетів із полівінілхлориду, поліетилену чи поліпропілену не було.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом Герцептин ® і щонайменше протягом 6 місяців після закінчення лікування необхідно використовувати надійні методи контрацепції.
У разі настання вагітності необхідно попередити жінку про можливість шкідливого на плід. Якщо вагітна продовжить отримувати терапію препаратом Герцептин ® , вона повинна перебувати під ретельним наглядом лікарів різних спеціальностей. Невідомо, чи Герцептин ® впливає на репродуктивну здатність у жінок. Результати експериментів на тваринах не виявили ознак порушення фертильності або негативного впливу на плід.
Грудне вигодовування не рекомендується під час лікування та щонайменше 6 місяців після закінчення терапії Герцептином ® .
Стерильна вода для ін’єкцій, що використовується для розчинення вмісту 150 мг флакона Герцептину ® , не містить бензилового спирту.
Побічна дія
На даний момент найбільш серйозними та/або частими побічними реакціями, про які повідомлялося при застосуванні Герцептину ®, є: кардіотоксичність, інфузійні реакції, гематотоксичність (зокрема нейтропенія) та легеневі розлади.
Для опису частоти небажаних реакцій у цьому розділі використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але <1/10), нечасто (≥1/1000, але <1/100), рідко (≥1/10 000, але <1/1000) дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не може бути обчислена на основі наявних даних). У межах кожної групи небажані реакції представлені відповідно до зниження серйозності.
Нижче наведено небажані реакції, про які повідомлялося при застосуванні препарату Герцептин ® як у монотерапії, так і в поєднанні з хіміотерапією під час основних клінічних досліджень та постмаркетингового застосування. Частота вказана відповідно до максимально зустрічається у базових клінічних дослідженнях.
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - пневмонія 1 (<1%), нейтропенічний сепсис, цистит, Herpes zoster, інфекції, грип, назофарингіт, синусит, інфекції шкіри, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів; нечасто – сепсис.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): невідомо – прогресування злоякісного новоутворення, прогресування новоутворення.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – фебрильна нейтропенія; часто – анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія; невідомо – гіпопротромбінемія.
З боку імунної системи: часто – реакції гіперчутливості; невідомо - анафілактичні реакції 1 , анафілактичний шок 1 .
З боку обміну речовин: часто – зниження маси тіла, анорексія; невідомо – гіперкаліємія.
З боку психіки: часто – тривога, депресія, безсоння, порушення мислення.
З боку нервової системи: дуже часто - тремор 2 , запаморочення, головний біль; часто – периферична невропатія, парестезії, м'язовий гіпертонус, сонливість, дисгевзія (спотворення смакових сприйняттів), атаксія; рідко – парез; невідомо – набряк мозку.
З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивіт, підвищене сльозовиділення; часто – сухість очей; невідомо - набряк диска зорового нерва, крововилив у сітківку.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – глухота.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто - зниження та підвищення АТ 2 , порушення серцевого ритму 2 , серцебиття 2 , тріпотіння (передсердь або шлуночків) 2 , зниження фракції викиду лівого шлуночка 3 , "припливи"; часто - серцева недостатність (застійна) 1 (2%), суправентрикулярна тахіаритмія 1,2 , кардіоміопатія, артеріальна гіпотензія 1,2 , вазодилатація; нечасто – перикардіальний випіт; невідомо – кардіогенний шок, перикардит, брадикардія, ритм “галопу”.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – хрипи 1,2 , задишка 1 (14%), кашель, носова кровотеча, ринорея; часто – бронхіальна астма, порушення функції легень, фарингіт; нечасто - плевральний випіт 1 ; рідко – пневмоніт; невідомо - легеневий фіброз 1 , дихальна недостатність 1 , інфільтрація легенів 1 , гострий набряк легень 1 , гострий респіраторний дистрес-синдром 1 , бронхоспазм 1 , гіпоксія 1 , знижене насичення гемоглобіну киснем 1 , гортано-легенево-легенева мозоль .
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, блювання, нудота, набряк губ 2 , біль у животі; часто – панкреатит, диспепсія, геморой, запор, сухість у роті.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, болючість у печінці, гепатоцелюлярне пошкодження; рідко – жовтяниця; невідомо – печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – еритема, висипання, набряк обличчя 2 ; часто - акне, алопеція, сухість шкіри, екхімоз, гіпергідроз, макуло-папульозний висип, порушення структури нігтів, свербіж; невідомо – ангіоневротичний набряк, дерматит, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже часто – артралгія, м'язова скутість 2 , міалгія; часто - артрит, біль у спині, оссалгія, спазми м'язів, біль у ділянці шиї.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – захворювання нирок; невідомо – мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність.
Вплив на перебіг вагітності, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – олігогідрамніон, фатальна гіпоплазія легень та гіпоплазія нирок у плода.
З боку статевих органів та молочної залози: часто – запалення молочної залози/мастит.
Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – астенія, біль у грудях, озноб, слабкість, грипоподібний синдром, інфузійні реакції, біль, лихоманка; часто - периферичні набряки, нездужання, мукозит, набряки.
Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: часто – забій.
1 - небажані реакції, які в повідомленнях асоціювалися з летальним кінцем.
2 - небажані реакції, які переважно повідомлялися в асоціації з інфузійними реакціями. Точна відсоткова кількість не встановлена.
3 - небажані реакції спостерігалися при комбінованій терапії після антрациклінів та у комбінації з таксанами.
У дужках представлений точний відсотковий показник частоти тих термінів, які повідомлялися разом із фатальним результатом з частотою " часто " чи " дуже часто " . Відсотковий показник відноситься до загального числа цих явищ з фатальним результатом і без нього.
Наступні небажані реакції повідомлялися в базових клінічних дослідженнях з частотою ≥1/10 у будь-якій з груп терапії без значущої різниці між групою терапії, що містить Герцептин ® , та групою терапії порівняння: летаргія, гіпестезія, біль у кінцівках, біль у роті та глотці, лімфе , підвищення маси тіла, оніхоклазія, кістково-м'язовий біль, фарингіт, бронхіт, дискомфорт у грудях, біль в епігастрії, гастрит, стоматит, вертиго, артеріальна гіпертензія, гикавка, долоново-підошовний синдром, біль у ділянці молочних залоз, оніхорексіс, задишка фізичного навантаження та дизурія.
Нижче представлена інформація щодо окремих небажаних реакцій
Інфузійні реакції та реакції гіперчутливості
Вважається, що близько 40% пацієнтів, які отримували Герцептин ® , відчували інфузійні реакції в тій чи іншій формі. Однак більшість інфузійних реакцій є легкими та помірними за ступенем тяжкості (згідно з NCI-CTC) і мають тенденцію виникати на початку лікування, тобто. під час 1, 2 та 3-ї інфузії, при наступних введеннях виникають рідше. Реакції включають (але не обмежуються) такі симптоми: озноб, лихоманка, висип, нудота і блювання, задишка і головний біль. Тяжкі анафілактичні реакції, що потребують невідкладних додаткових медичних втручань, найімовірніше, можуть виникнути під час першої або другої інфузії препарату Герцептин ® , такі реакції були пов’язані з летальним наслідком.
Кардіотоксичність
Кардіотоксичність (серцева недостатність) II-IV функціонального класу NYHA є поширеною побічною реакцією при застосуванні препарату Герцептин ® і пов’язана з летальним наслідком. У 3 базових клінічних дослідженнях застосування трастузумабу в комбінації з ад'ювантною хіміотерапією частота серцевої дисфункції 3/4 ступеня (симптоматична застійна серцева недостатність) не відрізнялася від такої у пацієнток, які отримували лише хіміотерапію (тобто без препарату Герцептин ® ), та у пацієнток, отримували таксани та Герцептин ® послідовно (0.3-0.4%). Частота була найвищою у пацієнтів, які отримували Герцептин ® у поєднанні з таксанами (2%).
Безпека продовження або поновлення терапії Герцептином ® у пацієнтів, у яких виникла кардіотоксичність, проспективно не вивчалась. Однак стан більшості пацієнтів, які відчували серцеву недостатність у базових дослідженнях, покращився при призначенні стандартної терапії, яка включала діуретики, серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори та/або інгібітори АПФ.
Більшість пацієнтів з кардіальними симптомами та ознаками клінічної користі від терапії препаратом Герцептин ® продовжили терапію без виникнення додаткових клінічно значущих кардіальних явищ.
Досвід застосування Герцептину ® у комбінації з низькими дозами антрациклінів у неоад’ювантній терапії обмежений.
Гематологічна токсичність
Дуже часто виникала фебрильна нейтропенія. Небажані реакції, що виникають часто, включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію і нейтропенію. Частота виникнення гіпопротромбінемії невідома. Ризик нейтропенії може бути дещо вищим при застосуванні трастузумабу в комбінації з доцетакселом після терапії препаратами антрациклінового ряду.
Порушення з боку легень
При застосуванні Герцептину ® пов’язані тяжкі побічні ефекти з боку легенів (включаючи летальні наслідки). Дані реакції включають (але не обмежуються): інфільтрати в легенях, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність.
Протипоказання до застосування важка задишка у спокої, викликана метастазами в легені або потребує підтримуючої терапії киснем; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування у дітей не встановлені); вагітність; період грудного вигодовування; підвищена чутливість до трастузумабу або до будь-якого іншого компонента препарату.
З обережністю застосовувати при ІХС, артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності, супутніх захворюваннях легень або метастазах у легені, що передує терапії кардіотоксичними лікарськими засобами, у т.ч. антрациклінами/циклофосфамідом.
особливі вказівки
Лікування Герцептином ® слід проводити тільки під наглядом онколога.
HER2 тестування має бути проведено у спеціалізованій лабораторії, яка може забезпечити контроль якості процедури тестування.
Герцептин ® повинен використовуватися у пацієнток з метастатичним РМЗ або ранніми стадіями РМЗ тільки за наявності пухлинної гіперекспресії HER2, визначеної методом імуно-гістохімічної реакції (ІГХ), або ампліфікації гена HER2, визначеної методом гібридизації in situ (FISH або SISH). Слід використовувати точні та валідовані методи визначення.
Герцептин ® повинен використовуватися у пацієнтів з метастатичним раком шлунка лише за наявності пухлинної гіперекспресії HER2, визначеної методом ІГХ як ІГХ2+ та підтвердженої результатами SISH або FISH, або ІГХ3+. Слід використовувати точні та валідовані методи визначення.
В даний час відсутні дані з клінічних досліджень про пацієнтів, які отримували Герцептин повторно після застосування в ад'ювантній терапії.
Інфузійні реакції та реакції гіперчутливості
Нечасто при введенні препарату Герцептин ® виникали серйозні інфузійні небажані реакції: задишка, артеріальна гіпотензія, хрипи в легенях, артеріальна гіпертензія, бронхоспазм, суправентрикулярна тахіаритмія, зниження насичення гемоглобіну киснем, анафілаксія, анафілаксія, анафілаксія, анафілаксія. Більшість їх виникало під час інфузії або протягом 2.5 год від початку першого введення. У разі інфузійної реакції слід зупинити введення. Потрібно ретельно спостерігати за пацієнтом до усунення всіх симптомів.
Ефективна терапія серйозних реакцій полягає у застосуванні інгаляції кисню, бета-адреностимуляторів, кортикостероїдів.
У разі розвитку тяжких та загрозливих для життя інфузійних реакцій слід розглянути питання про припинення подальшої терапії Герцептином ® .
У поодиноких випадках дані реакції асоціювалися з фатальним результатом. Ризик смертельних інфузійних реакцій вищий у пацієнтів із задишкою в стані спокою, спричиненою метастазами в легені або супутніми захворюваннями, тому таким пацієнтам не слід проводити терапію Герцептином ® .
Повідомлялися випадки, у яких після початкового поліпшення спостерігалося погіршення стану, і навіть випадки з відстроченим стрімким погіршенням стану. Летальний результат виникав протягом години або одного тижня після інфузії. У окремих випадках у пацієнтів з'являлися симптоми інфузійних реакцій або легеневі симптоми (через більш ніж 6 годин після початку введення препарату Герцептин ® ). Слід попередити пацієнтів про можливий відстрочений розвиток цих симптомів і про необхідність негайного контакту з лікарем у разі їх виникнення.
Порушення з боку легень
При застосуванні препарату Герцептин ®у післяреєстраційному періоді реєструвалися важкі явища з боку легень, які іноді супроводжувалися летальним кінцем. Крім того, спостерігалися випадки інтерстиціальної хвороби легень (ІБЛ), включаючи легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Фактори ризику, асоційовані з ІХЛ, включають: раніше проведену або супутню терапію іншими антинеопластичними препаратами, які, як відомо, пов'язані з ІХЛ (таксани, гемцитабін, винорельбін та променева терапія). Дані явища можуть виникнути під час інфузії (як прояви інфузійних реакцій), і відстрочено. Ризик тяжких реакцій з боку легень вищий у пацієнтів із метастатичним ураженням легень, супутніми захворюваннями, що супроводжуються задишкою у спокої.Тому такі пацієнти не повинні отримувати препарат.® . Слід бути обережними, особливо у пацієнтів, які отримують супутню терапію таксанами, через розвиток пневмоніту.
Кардіотоксичність
загальні вказівки
Серцева недостатність (II-IV функціональний клас по NYHA), що відзначалася після терапії препаратом Герцептин ® як монотерапія або в комбінації з паклітакселом або доцетакселом, особливо після хіміотерапії, що містить антрацикліни (доксорубіцин або епірубіцин), може бути середнього ступеня тяжкості або тяжкий у ряді випадків може призвести до смерті.
Хворі, яким планується призначення препарату Герцептин ® , особливо ті з них, які раніше отримували препарати антрациклінового ряду та циклофосфамід, повинні спочатку пройти ретельне кардіологічне обстеження, що включає збирання анамнезу, фізикальний огляд, ЕКГ, ехокардіографію та/або радіоізотопну.
Перед початком лікування Герцептином ® необхідно ретельно порівняти можливі переваги та ризики його застосування.
Оскільки T 1/2 Герцептину ® становить приблизно 28-38 днів, препарат може залишатися в крові до 27 тижнів після закінчення терапії. Пацієнти, які отримують антрацикліни після завершення лікування Герцептином ®, можуть мати підвищений ризик кардіотоксичності. По можливості лікарі повинні уникати призначення хіміотерапії на основі антрациклінів протягом 27 тижнів після завершення терапії Герцептином ® . При застосуванні препаратів антрациклінового ряду слід проводити ретельний моніторинг функції серця.
Слід оцінити необхідність проведення стандартного кардіологічного обстеження пацієнток, у яких під час обстеження перед початком лікування виявляються підозри на серцево-судинні захворювання.
У всіх пацієнток слід моніторувати функцію серця під час лікування (наприклад, кожні 12 тижнів). Внаслідок моніторингу можна виявити пацієнток, у яких розвинулися порушення функції серця.
У пацієнток з безсимптомним порушенням функції серця може бути корисним частіший моніторинг (наприклад, кожні 6-8 тижнів). При тривалому погіршенні функції лівого шлуночка, що не проявляється симптоматично, доцільно розглянути питання про відміну препарату, якщо клінічна користь від його застосування відсутня. Слід бути обережними під час лікування пацієнток з симптоматичною серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією або документально підтвердженим ураженням коронарних артерій в анамнезі, а також хворих на ранні стадії раку молочної залози з ФВЛШ ≤ 55%.
При падінні ФВЛШ до значень нижче 50% та на 10 пунктів щодо значення перед початком терапії, слід призупинити лікування та провести повторну оцінку ФВЛШ не пізніше ніж через 3 тижні. Якщо ФВЛШ не покращилася або продовжилося її зниження, слід розглянути питання про відміну препарату, якщо користь від його застосування у даної пацієнтки не перевищує ризик. Такі пацієнтки повинні бути обстежені кардіологом та перебувати під його наглядом.
Якщо під час терапії Герцептином ® розвивається симптоматична серцева недостатність, необхідно провести відповідну стандартну медикаментозну терапію. Слід розглянути можливість припинення застосування препарату Герцептин ® при розвитку клінічно значущої серцевої недостатності, якщо користь від застосування препарату у конкретного пацієнта не перевищує ризик.
Безпека продовження або відновлення терапії препаратом Герцептин ® у пацієнтів, у яких розвивається кардіотоксичність, не вивчалась у проспективних клінічних дослідженнях. У більшості пацієнток спостерігалося покращення стану на тлі стандартної медикаментозної терапії у базових клінічних дослідженнях. Як стандартна терапія застосовувалися діуретики, серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори та/або інгібітори АПФ. За наявності клінічної користі від застосування препарату Герцептин ® більшість пацієнтів із побічними реакціями з боку серця продовжували терапію без прояву додаткових клінічно значущих реакцій з боку серця.
Метастатичний рак молочної залози
Не рекомендується застосовувати Герцептин ® у комбінації з антрациклінами для лікування метастатичного раку молочної залози.
Ризик розвитку кардіотоксичності у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози підвищується при попередній терапії антрациклінами, але він нижчий порівняно з таким при одночасному застосуванні антрациклінів та Герцептину ® .
Ранні стадії раку молочної залози
Пацієнткам із ранніми стадіями раку молочної залози слід проводити кардіологічне обстеження перед початком лікування, кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату. Після лікування Герцептином ® у комбінації з антрациклінами рекомендується довший моніторинг з частотою оглядів 1 раз на рік протягом 5 років від останньої дози Герцептину ® або далі, якщо спостерігається тривале зниження ФВ ЛШ.
Ад'ювантна терапія
Не рекомендується застосовувати препарат Герцептин разом у комбінації з антрациклінами у складі ад'ювантної терапії. У пацієнток з ранніми стадіями раку молочної залози, які отримували Герцептин після хіміотерапії на основі антрациклінів, спостерігалося підвищення частоти симптоматичних та безсимптомних небажаних явищ з боку серця в порівнянні з такими, що отримували хіміотерапію доцетакселом і карбоплатином (режими, що не містять препарату). При цьому різниця була більша у випадках спільного застосування препарату Герцептин і таксанів , ніж при послідовному використанні.
Незалежно від режиму, що використовувався, більшість симптоматичних кардіальних явищ виникало в перші 18 місяців лікування. В одному з 3 проведених базових досліджень (з медіаною періоду наступного спостереження 5.5 років) спостерігалося тривале збільшення кумулятивної частоти симптоматичних кардіальних явищ або явищ, пов'язаних зі зниженням ФВЛШ: у 2.37% пацієнток, які отримували Герцептин ® спільно з таксанами після терапії антра 1% пацієнток у групах порівняння (у групі терапії антрациклінами та циклофосфамідом, далі таксанами, та у групі терапії таксанами, карбоплатином та препаратом Герцептин ® ).
Оскільки хворі на ранніх стадіях раку молочної залози з встановленою застійною серцевою недостатністю в анамнезі, неконтрольованими аритміями високого ризику, стенокардією, що потребує медикаментозного лікування, клінічно значущими пороками серця, ознаками трансмурального інфаркту міокарда за даними ЕКГ, погано контрольованою , то інформація про співвідношення користь/ризик у таких пацієнтів відсутня, а відтак лікування препаратом таким пацієнтам не рекомендується.
Неоад'ювантна-ад'ювантна терапія
Для пацієнток з ранніми стадіями раку молочної залози, яким може бути призначена неоад'ювантна-ад'ювантна терапія, застосування препарату Герцептин ® спільно з антрациклінами рекомендовано тільки у випадку, якщо вони раніше не отримували хіміотерапію і тільки при використанні низькодозових режимів терапії антрациклінами. мг/м 2 або епірубіцину 360 мг/м 2 ).
Пацієнтам, які отримували низькі дози антрациклінів та Герцептин ® у рамках неоад’ювантної терапії, додаткову цитотоксичну хіміотерапію після операції не рекомендується.
Оскільки хворі з серцевою недостатністю II-IV функціонального класу за NYHA, ФВЛШ <55% за даними радіоізотопної вентрикулографії або ехокардіографії, наявністю в анамнезі встановленої застійної серцевої недостатності, стенокардії, що вимагає медикаментозного лікування, ознаками трансмурального інфаркту міокарда за даними (систолическое давление >180 мм рт.ст. или диастолическое >100 мм рт.ст.), клинически значимыми пороками сердца и неконтролируемыми аритмиями высокого риска не принимали участие в клиническом исследовании, лечение препаратом Герцептин ® таким пациентам не рекомендуется.
Досвід застосування трастузумабу разом із низькодозовими режимами терапії антрациклінами обмежений. При застосуванні препарату Герцептин ® разом з неоад’ювантною хіміотерапією, яка включала три цикли неоад’ювантного доксорубіцину (загальна доза доксорубіцину 180 мг/м 2 ), частота симптоматичної серцевої дисфункції була низькою (1,7%).
Неоад’ювантно-ад’ювантна терапія Герцептином ® не рекомендується пацієнтам віком від 65 років, оскільки клінічний досвід застосування таких пацієнтів обмежений.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. У разі виникнення симптомів інфузійних реакцій пацієнтам не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами до вирішення симптомів.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У клінічних дослідженнях у пацієнтів похилого віку дозу не знижували (є дані, що свідчать про відсутність зміни розподілу трастузумабу залежно від віку).
Застосування у дітей
Ефективність та безпека застосування препарату у дітей не встановлені, тому препарат протипоказаний дітям.
Нозологія (коди МКЛ)C16 Злоякісне новоутворення шлунка C50 Злоякісне новоутворення молочної залози
Власник реєстраційного посвідчення
F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)
Вироблено
F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Швейцария.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 440 мг в комплекте с растворителем 20 мл, Гертикад лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт., Гертикад лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 440 мг флакон 1 шт., Трастузумаб лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт., Трастузумаб лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 440 мг + растворитель 20 мл 1 шт., Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт..
