Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт Цена
-
Страна:Швейцария
-
Форма выпуска:раствор
-
Дозировка:600 мг/5 мл
Противоопухолевый препарат. Трастузумаб представляет собой рекомбинантные ДНК-производные гуманизированные моноклональные антитела, которые избирательно взаимодействуют с внеклеточным доменом рецепторов эпидермального фактора роста человека 2 типа (HER2). Эти антитела представляют собой IgG1, состоящие из человеческих регионов (константные участки тяжелых цепей) и определяющих комплементарность мышиных участков антитела p185 HER2 к HER2.
Прото-онкоген HER2 или с-еrВ2 кодирует трансмембранный рецептороподобный белок с молекулярной массой 185 кДа, который структурно подобен другим членам семейства рецепторов эпидермального фактора роста. Гиперэкспрессия HER2 обнаруживается в ткани первичного рака молочной железы (РМЖ) у 15-20% больных.
Амплификация гена HER2 приводит к гиперэкспрессии белка HER2 на мембране клеток опухоли, что в свою очередь вызывает постоянную активацию рецептора HER2. Внеклеточный домен рецептора (ECD, p105) может попадать ("слущиваться") в кровоток и определяться в образцах сыворотки крови.
Исследования показывают, что больные раком молочной железы, у которых отмечена амплификация или гиперэкспрессия HER2 в ткани опухоли, обладают меньшей выживаемостью без признаков заболевания по сравнению с больными без амплификации или гиперэкспрессии HER2 в ткани опухоли.
Трастузумаб блокирует пролиферацию опухолевых клеток человека с гиперэкспрессией HER2 in vivo и in vitro. In vitro антитело-зависимая клеточная цитотоксичность трастузумаба преимущественно направлена на опухолевые клетки с гиперэкспрессией HER2.
Иммуногенность
При неоадъювантной и адъювантной терапии препаратом Герцептин® у 14.9% пациентов, получавших препарат в лекарственной форме для п/к введения, образовывались антитела к трастузумабу (включая пациентов, у которых антитела к трастузумабу обнаруживались до лечения). Нейтрализующие антитела к трастузумабу обнаруживались у 4 из 44 пациентов, получавших препарата в лекарственной форме для п/к введения, после первоначального забора проб.
Клиническая значимость наличия антител к трастузумабу неизвестна. Не отмечено нежелательного влияния данных антител на фармакокинетику, эффективность (определяемую по полному патологическому ответу) или безопасность (определяемую по частоте реакций, связанных с введением) препарата Герцептин®.
Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт инструкция на украинскомФорма випуску
розчин д/п/к введення 600 мг/5 мл: фл. 1 шт.
Опис
Розчин для підшкірного введення прозорий або опалесцентний, безбарвний або жовтуватого кольору.
| 1 фл. | |
| трастузумаб | 600 мг |
Допоміжні речовини : рекомбінантна людська гіалуронідаза (rHuPH20) – 10 000 ОД, L-гістидин – 1.95 мг, L-гістидину гідрохлориду моногідрат – 18.35 мг, α,α-трегалози – дигідрат – 397.25 мг. 2 мг, вода д/і – до 5 мл.
5 мл – флакони безбарвного скла (1) – пачки картонні.
Коди АТХ
L01XC03 Trastuzumab
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла
Діюча речовина
трастузумаб
Фармако-терапевтична група
Протипухлинний засіб, моноклональні антитіла
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 2° до 8°С. Чи не заморожувати.
Термін придатності
Термін придатності – 1 рік 9 місяців.
Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат. Трастузумаб є рекомбінантними ДНК-похідними гуманізованими моноклональними антитілами, які вибірково взаємодіють з позаклітинним доменом рецепторів епідермального фактора росту людини 2 типу (HER2). Ці антитіла є IgG 1 , що складаються з людських регіонів (константні ділянки важких ланцюгів) і визначають комплементарність мишачих ділянок антитіла p185 HER2 до HER2.
Прото-онкоген HER2 або с-еrВ2 кодує трансмембранний рецептороподібний білок з молекулярною масою 185 кДа, який структурно подібний до інших членів сімейства рецепторів епідермального фактора росту. Гіперекспресія HER2 виявляється у тканині первинного раку молочної залози (РМЗ) у 15-20% хворих.
Ампліфікація гена HER2 призводить до гіперекспресії білка HER2 на мембрані клітин пухлини, що, у свою чергу, викликає постійну активацію рецептора HER2. Позаклітинний домен рецептора (ECD, p105) може потрапляти ("злущуватися") у кровотік та визначатися у зразках сироватки крові.
Дослідження показують, що хворі на рак молочної залози, у яких відзначена ампліфікація або гіперекспресія HER2 у тканині пухлини, мають меншу виживання без ознак захворювання порівняно з хворими без ампліфікації або гіперекспресії HER2 у тканині пухлини.
Трастузумаб блокує проліферацію пухлинних клітин людини з гіперекспресією HER2 in vivo та in vitro. In vitro антитіло-залежна клітинна цитотоксичність трастузумабу переважно спрямована на пухлинні клітини з гіперекспресією HER2.
Імуногенність
При неоад’ювантній та ад’ювантній терапії Герцептином ® у 14,9% пацієнтів, які отримували препарат у лікарській формі для п/к введення, утворювалося антитіла трастузумабу (у тому числі у пацієнтів антитіла трастузумабу були виявлені до початку лікування). Нейтралізуючі антитіла до трастузумабу виявлялися у 4 з 44 пацієнтів, які отримували препарати у лікарській формі для підшкірного введення, після початкового забору проб.
Клінічна значимість наявності антитіл до трастузумабу невідома. Не було виявлено небажаного впливу цих антитіл на фармакокінетику, ефективність (визначається повною патологічною відповіддю) або безпеку (визначається частотою реакцій, пов’язаних із застосуванням) Герцептину ® .
Показання
Метастатичний рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2:
як монотерапія, після однієї або більше схем хіміотерапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом, у разі відсутності попередньої хіміотерапії (перша лінія терапії); у комбінації з інгібіторами ароматази при позитивних гормональних рецепторах (естрогенових та/або прогестеронових) у жінок у постменопаузі.Ранні стадії раку молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2:
у вигляді ад'ювантної терапії після проведення хірургічного втручання, завершення хіміотерапії (неоад'ювантної або ад'ювантної) та променевої терапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом після ад'ювантної хіміотерапії доксорубіцином та циклофосфамідом; у комбінації з ад'ювантною хіміотерапією, що складається з доцетакселу та карбоплатину; у поєднанні з неоад’ювантною хіміотерапією та подальшою ад’ювантною монотерапією Герцептином ® у разі локально поширеного (у тому числі запальної форми) захворювання або у випадках, коли пухлина перевищує 2 см у діаметрі.Спосіб застосування, курс та дозування
Перевірка експресії HER2 на пухлині перед лікуванням Герцептином ® є обов’язковою.
Лікування Герцептином ® слід проводити лише під наглядом лікаря, який має досвід застосування цитотоксичної хіміотерапії.
Препарат повинен вводити медичний персонал за дотримання асептичних умов.
Перед введенням препарату важливо перевірити його маркування та переконатися, що лікарська форма препарату відповідає призначенню – для підшкірного введення.
Герцептин ® у формі розчину для підшкірного введення не призначений для внутрішньовенного введення і повинен застосовуватися тільки підшкірно у вигляді ін'єкції.
Перехід з лікарської форми для внутрішньовенного введення на лікарську форму для підшкірного введення і навпаки при режимі введення 1 раз на 3 тижні вивчався в клінічному дослідженні.
З метою запобігання помилковому введенню препарату Кадсила ® (трастузумаб емтанзин) замість препарату Герцептин ® (трастузумаб) перед введенням препарату пацієнт повинен перевірити етикетку на флаконі.
Препарат Герцептин ® у лікарській формі для п/к введення являє собою готовий до застосування розчин, який не можна розчиняти в інших препаратах або змішувати.
Перед введенням розчин слід перевірити (візуально) щодо відсутності механічних домішок і зміни забарвлення.
Правила зберігання розчину для підшкірного введення після забору в шприц
Т.к. Розчин Герцептин ® для підшкірного введення не містить антимікробного консерванту, з мікробіологічної точки зору препарат слід застосовувати одразу після відкриття флакона та набору в шприц.
Після набору в шприц лікарський препарат зберігає фізичну та хімічну стабільність протягом 48 годин при температурі 2-8°С та протягом 6 годин при кімнатній температурі (максимально 30°С) за розсіяного денного освітлення, за умови, що набір препарату у шприц проводиться у контрольованих, валідованих асептичних умовах. Якщо препарат у флаконі вже зберігався якийсь час при кімнатній температурі, зберігати препарат, набраний у шприц, при кімнатній температурі не можна. Після набору розчину в шприц рекомендується замінити голку-перехідник на шприц, що закриває ковпачок, щоб уникнути висихання розчину в голці і зниження якості лікарського препарату. Голку для підшкірного введення слід приєднувати до шприца безпосередньо перед введенням з корекцією об'єму розчину до 5 мл. Флакон із препаратом використовується лише одноразово.
Стандартний режим дозування
Препарат призначають підшкірно у фіксованій дозі 600 мг (незалежно від маси тіла пацієнта), протягом 2-5 хв, кожні 3 тижні. Доза навантаження не потрібна.
Ін'єкції слід проводити поперемінно в ліве та праве стегно. Місце нової ін'єкції має відстояти від попереднього мінімум на 2.5 см, розташовуватися на здоровій ділянці шкіри та не торкатися ділянок почервоніння, синців, хворобливості та ущільнень. Для підшкірного введення інших препаратів слід використовувати інші місця введення.
Тривалість терапії
Лікування препаратом Герцептин у пацієнтів з метастатичним РМЗ проводиться до прогресування захворювання. Пацієнти з ранніми стадіями РМЗ повинні отримувати терапію препаратом Герцептин протягом 1 року або до рецидиву захворювання (залежно від того, що відбудеться швидше). Лікування препаратом Герцептин пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ понад 1 рік не рекомендується.
Корекція дози
Під час виникнення оборотної мієлосупресії, спричиненої хіміотерапією, курсову терапію Герцептином ® можна продовжити після зниження дози хіміотерапії або її тимчасової скасування (за відповідними рекомендаціями щодо застосування паклітакселу інструкції доцетакселу або інгібітора ароматази), з ретельним контролем спричинених ускладнень. через нейтропенію.
При зниженні ФВЛШ (в%) на ≥10 одиниць від вихідної та нижче значення 50% лікування має бути припинено. Повторну оцінку ФВЛШ слід проводити приблизно через 3 тижні. За відсутності поліпшення показника ФВЛШ або його подальшого зниження або появи симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН) необхідно розглянути питання про припинення лікування препаратом Герцептин ® , якщо тільки користь для конкретного пацієнта не перевищує ризик. Таких пацієнтів слід направити до кардіолога для проведення обстеження та спостерігати.
Пропуск у плановому введенні
Якщо пропустити фіксовану дозу Герцептину ® для підшкірного введення, наступну (тобто пропущену) дозу 600 мг слід ввести якомога швидше. Інтервал між наступними ін'єкціями препарату Герцептин ® для підшкірного введення не повинен бути менше 3 тижнів.
Особливі вказівки щодо дозування
Зниження дози Герцептин ® у літніх пацієнтів не потрібно.
Зміна дози Герцептин ® у пацієнтів з легкої до помірної ниркової недостатності є не потрібно. У зв'язку з обмеженими даними дати рекомендації з дозування препарату у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок неможливо.
У зв'язку з відсутністю даних дати рекомендації з дозування препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки неможливо.
Передозування
Введення препарату Герцептин ® у лікарській формі для підшкірного введення в разових дозах до 960 мг не супроводжувалося небажаними ефектами.
Лікарська взаємодія
Спеціальних досліджень лікарської взаємодії Герцептину ® не проводилося.
У клінічних дослідженнях не було клінічно значущої взаємодії між Герцептином ® та препаратами, що застосовуються одночасно.
При застосуванні трастузумабу в комбінації з доцетакселом, карбоплатином або анастрозолом фармакокінетичні параметри цих препаратів, включаючи трастузумаб, не змінювалися.
Концентрації паклітакселу та доксорубіцину та їх основних метаболітів (6-α-гідроксипаклітаксел та доксорубіцинол) у присутності трастузумабу не змінювалися. Тим не менш, трастузумаб може підвищити загальну експозицію одного з метаболітів доксорубіцину (7-дезокси-13-дигідродоксорубіцинон). Біологічна активність цього метаболіту та клінічне значення підвищення його експозиції невідомі.
У присутності паклітакселу та доксорубіцину змін у концентрації трастузумабу не спостерігалося.
Результати вивчення фармакокінетики капецитабіну та цисплатину при застосуванні у комбінації з трастузумабом або без нього припускають, що експозиція біологічно активних метаболітів капецитабіну (наприклад, фторурацил) не змінювалася при одночасному застосуванні цисплатину або цисплатину та трастузумабу. Однак були зареєстровані більш високі концентрації капецитабіну і триваліший його Т 1/2 при комбінації з трастузумабом. Дані також вказують, що фармакокінетика цисплатину не змінювалася при одночасному застосуванні капецитабіну або капецитабіну у комбінації з трастузумабом.
Препарат Герцептин ® у лікарській формі для п/к введення являє собою готовий до застосування розчин, який не можна розчиняти в інших препаратах або змішувати.
Ознак несумісності між розчином препарату Герцептин ® для підшкірного введення та шприцами з поліпропілену не виявлено .
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.
Жінки дітородного віку повинні використовувати надійні методи контрацепції під час лікування Герцептином ® та протягом щонайменше 7 місяців після закінчення лікування.
У разі настання вагітності необхідно попередити жінку про можливість шкідливого на плід. Якщо вагітна жінка отримує терапію Герцептином ® або вагітність настає під час лікування або протягом 7 місяців після останньої дози препарату, то вона повинна перебувати під ретельним наглядом лікарів різних спеціальностей.
Невідомо, чи Герцептин ® впливає на репродуктивну здатність у жінок. Результати експериментальних досліджень на тваринах при внутрішньовенному застосуванні Герцептину ® не виявили ознак порушення фертильності або негативного впливу на плід.
Вигодовування грудним молоком не рекомендується під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення терапії препаратом Герцептин ® .
Побічна дія
На даний момент найбільш серйозними та/або частими побічними реакціями, про які повідомлялося при застосуванні Герцептину ®, є: серцеві розлади; реакції, пов'язані із запровадженням; гематотоксичність (зокрема, нейтропенія); інфекції та порушення з боку легень.
Профіль безпеки препарату Герцептин ® у в/к лікарській формі на ранніх стадіях раку молочної залози порівнянний з відомим профілем безпеки для в/в лікарської форми.
Деякі небажані явища/реакції частіше розвивалися при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення:
серйозні небажані явища (більшість з яких були пов'язані з госпіталізацією або продовженням госпіталізації): 14.1% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 21.5% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення. Відмінності по частоті серйозних небажаних явищ між лікарськими формами спостерігалися переважно за рахунок інфекцій з/без нейтропенії (4.4% проти 8.1%) та кардіологічних порушень (0.7% проти 1.7%); інфекції післяопераційної рани (важкі та/або серйозні): 1.7% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 3% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення; реакції, пов'язані з введенням: 37.2% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 47.8% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення; артеріальна гіпертензія: 4.7% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 9.8% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення.Для опису частоти небажаних реакцій у цьому розділі використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але <1/10), нечасто (≥1/1000, але <1/100), рідко (≥1/10 000, але <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (частота не може бути обчислена на основі наявних даних). У межах кожної групи небажані реакції представлені відповідно до зниження серйозності. Частота вказана відповідно до максимально зустрічається у базових клінічних дослідженнях.
Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – назофарингіт, інфекції; часто - нейтропенічний сепсис, цистит, Herpes zoster, грип, синусит, інфекції шкіри, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, бешиха, запалення підшкірно-жирової клітковини, фарингіт; нечасто – сепсис.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): невідомо – прогресування злоякісного новоутворення, прогресування новоутворення.
З боку системи кровотворення: дуже часто – фебрильна нейтропенія, анемія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія; невідомо – гіпопротромбінемія, імунна тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: часто – реакції гіперчутливості; невідомо - анафілактичні реакції 1 , анафілактичний шок 1 .
З боку обміну речовин: дуже часто – зниження маси тіла, анорексія; невідомо – гіперкаліємія.
Психічні порушення: дуже часто – безсоння; часто – тривога, депресія, порушення мислення.
З боку нервової системи: дуже часто - тремор 2 , запаморочення, головний біль, парестезії, дисгевзія (спотворення смакових сприйняттів); часто – периферична невропатія, м'язовий гіпертонус, сонливість, атаксія; рідко – парез; невідомо – набряк мозку.
З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивіт, підвищене сльозовиділення; часто – сухість очей; невідомо - набряк диска зорового нерва, крововилив у сітківку.
З боку органу слуху: нечасто – глухота.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто - зниження та підвищення АТ 2 , порушення серцевого ритму 2 , відчуття серцебиття 1 , тріпотіння (передсердь або шлуночків) 2 , зниження фракції викиду лівого шлуночка 3 , "припливи"; часто - серцева недостатність (хронічна) 1 , суправентрикулярна тахіаритмія 1,2 , кардіоміопатія, артеріальна гіпотензія 1, 2 , вазодилатація; нечасто – перикардіальний випіт; невідомо – кардіогенний шок, перикардит, брадикардія, ритм “галопу”.
З боку дихальної системи: дуже часто - хрипи 1, 2 , задишка 1 , кашель, пневмонія, носова кровотеча, ринорея; часто - бронхіальна астма, порушення функції легень, плевральний випіт 1 ; рідко – пневмоніт; невідомо - легеневий фіброз 1 , дихальна недостатність 1 , інфільтрація легень 1 , гострий набряк легень 1 , гострий респіраторний дистрес-синдром 1 , бронхоспазм 1 , гіпоксія 1 , зниження насичення гемоглобіну киснем 1 ,
З боку травної системи: дуже часто – діарея, блювання, нудота, набряк губ 2 , біль у животі, диспепсія, запор, стоматит; часто – панкреатит, геморой, сухість у роті.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, болючість у печінці, гепатоцелюлярне пошкодження; рідко – жовтяниця; невідомо – печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – еритема, висипання, набряк обличчя 2 , алопеція, порушення структури нігтів, долонно-підошовний синдром; часто - акне, сухість шкіри, екхімоз, гіпергідроз, макуло-папульозний висип, свербіж, оніхоклазія, дерматит; нечасто – кропив'янка; невідомо – ангіоневротичний набряк.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – артралгія, м'язова скутість 2 , міалгія; часто - артрит, біль у спині, оссалгія, спазми м'язів, біль у ділянці шиї, біль у кінцівках.
З боку сечовидільної системи: часто – захворювання нирок; невідомо – мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: часто – запалення молочної залози/мастит.
Вплив протягом вагітності, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – олігогідрамніон, фатальна гіпоплазія легень та гіпоплазія та/або порушення функції нирок у плода.
Загальні реакції та порушення в місці введення: дуже часто – астенія, біль у грудях, озноб, слабкість, грипоподібний синдром, реакції, пов'язані з введенням препарату, біль, гарячка, мукозит, периферичні набряки; часто - нездужання, набряки.
Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: часто – забій.
1 - небажані реакції, які в повідомленнях асоціювалися з летальним кінцем.
2 - небажані реакції, які переважно повідомлялися в асоціації з реакціями на введення. Точна відсоткова кількість не встановлена.
3 - небажані реакції спостерігалися при комбінованій терапії після антрациклінів та у комбінації з таксанами.
Нижче представлена інформація щодо окремих небажаних реакцій.
Порушення з боку серця
Хронічна серцева недостатність (ХСН) II-IV функціонального класу NYHA є поширеною побічною реакцією при застосуванні препарату Герцептин ® і пов’язана з летальним наслідком. У пацієнтів, які отримували Герцептин ® , спостерігалися такі ознаки та симптоми порушення функції серця: задишка, ортопное, посилення кашлю, набряк легенів, ритм галопу або зниження фракції викиду лівого шлуночка.
В 3 базовых клинических исследованиях применения препарата Герцептин ® в/в в комбинации с адъювантной химиотерапией частота нарушений со стороны сердца 3/4 степени (а именно симптоматическая хроническая сердечная недостаточность) не отличалась от таковой у пациентов, получавших только химиотерапию (т.е. без препарату Герцептин ® , та у пацієнтів, які отримували Герцептин ® після таксанів (0.3-0.4%). Частота була найвищою у пацієнтів, які отримували Герцептин ® у поєднанні з таксанами (2%).
Досвід застосування Герцептину ® у комбінації з низькими дозами антрациклінів у неоад’ювантній терапії обмежений.
При застосуванні препарату Герцептин ® протягом одного року після завершення допоміжної хіміотерапії серцева недостатність III-IV функціонального класу NYHA спостерігалася у 0,6% пацієнтів через 12 місяців медіанного спостереження та у 0,8% пацієнтів у середньому 8 років. спостереження. Частота легкої симптоматичної та безсимптомної дисфункції лівого шлуночка склала 4.6%. Тяжка ХСН була оборотна в 71.4% випадків (оборотність визначалася як мінімум два послідовні підвищення показника ФВЛШ ≥50% після явища). Легка симптоматична та безсимптомна дисфункція лівого шлуночка була оборотна у 79.5% випадків. Приблизно 17% явищ, пов'язаних з порушеннями серця, виникли після завершення терапії препаратом Герцептин ® .
Базові клінічні випробування при метастазному раку молочної залози частота порушень серця при/в введенні препарату Герцептин ® у комбінації з паклітакселом становила від 9% до 12% порівняно з 1% -4% для монотерпенів паклітакселу. Для монотерапії Герцептином ® частота становила 6% -9%. Найвища частота серцевих розладів спостерігалася у пацієнтів, які отримували Герцептин ® одночасно з антрациклінами/циклофосфамідом (27%), що значно вище, ніж при терапії антрациклінами/циклофосфамідом (7%-10%).
У проспективному дослідженні моніторингу серцевої функції частоти симптоматичної серцевої недостатності склала 2,2% у пацієнтів, які отримували Герцептин препарати ® і доцетаксел, по порівнянні з 0% у пацієнтів , які отримували монотерапію доцетакселом. У більшості пацієнтів (79%) з порушеннями серця спостерігалося поліпшення стану після отримання стандартної терапії ХСН.
Реакції, пов'язані з введенням, та реакції гіперчутливості
Реакції, пов'язані з введенням/реакції гіперчутливості, такі як озноб та/або лихоманка, задишка, артеріальна гіпотензія, хрипи в легенях, бронхоспазм, тахікардія, зниження насичення гемоглобіну киснем, респіраторний дистрес-синдром, висипання, тош застосування препарату Герцептин ® . Частота реакцій на введення всіх ступенів тяжкості варіюється і залежить від показань, методології збору інформації та від того, чи призначали Герцептин ® разом із хіміотерапією чи застосовували як монотерапію.
При порівнянні Герцептину ® у лікарській формі для внутрішньовенного введення з лікарською формою для підшкірного введення частота реакцій, пов’язаних із застосуванням усіх ступенів тяжкості, становила 37,2% та 47,8% відповідно. Серед тяжких реакцій спостерігалися лише явища 3 ступеня тяжкості у 2% та 1.7% пацієнтів відповідно. Реакції 4 та 5 ступеня тяжкості не зареєстровані. Всі тяжкі реакції при застосуванні препарату Герцептин ® розвивалися на тлі спільного застосування хіміотерапії. Найчастішою тяжкою реакцією була лікарська гіперчутливість. Системні реакції включали гіперчутливість, артеріальну гіпотензію, тахікардію, кашель та задишку. Місцеві реакції включали почервоніння, свербіж, набряк та висип у місці введення.
Гематологічна токсичність
Дуже часто виникала фебрильна нейтропенія. Небажані реакції, що виникають часто, включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію і нейтропенію. Частота виникнення гіпопротромбінемії невідома. Ризик нейтропенії може бути дещо вищим при застосуванні трастузумабу в комбінації з доцетакселом після терапії препаратами антрациклінового ряду.
Порушення з боку легень
При застосуванні Герцептину ® пов’язані тяжкі побічні ефекти з боку легенів (включаючи летальні наслідки). Дані реакції включають (але не обмежуються): інфільтрати в легенях, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність.
Інфекції
Частота важких інфекцій (≥3 ступеня тяжкості відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного інституту раку в США (NCI СТСАЕ) версія 3.0) становить 5% для препарату Герцептин ® у лікарській формі для внутрішньовенного введення порівняно з 7.1% для препарату Герцептин ® у лікарській формі для підшкірного введення.
Частота серйозних інфекцій (більшість з яких була пов'язана з госпіталізацією або продовженням госпіталізації) становить 4.4% при внутрішньовенному застосуванні препарату Герцептин ® і 8.1% - при підшкірному введенні. Різниця між лікарськими формами спостерігалася в основному в рамках фази ад'ювантної терапії (монотерапії) і переважно за рахунок інфекцій післяопераційних ран, хоча були відмінності і за частотою інших інфекцій, таких як інфекції дихальних шляхів, гострий пієлонефрит і сепсис. Усі явища зникали в середньому протягом 13 днів при застосуванні Герцептину ® у лікарській формі для внутрішньовенного введення та протягом 17 днів при застосуванні Герцептину ® у лікарській формі для підшкірного введення.
Підвищення АТ
Частота підвищення артеріального тиску при застосуванні препарату Герцептин ® у лікарській формі для підшкірного введення в 2 рази вища порівняно з застосуванням у лікарській формі для внутрішньовенного введення (9,8% проти 4,7% відповідно). При этом доля пациентов с тяжелыми явлениями (NCI СТСАЕ ≥3 степени) больше среди пациентов, получавших препарат Герцептин ® в лекарственной форме для п/к введения (2%), по сравнению с <1% в группе пациентов, получавших препарат в лекарственной форме для внутрішньовенного введення. Усі пацієнти, які повідомили про тяжку артеріальну гіпертензію, крім одного, мали артеріальну гіпертензію в анамнезі до включення до дослідження. Розвиток важких небажаних явищ підвищення артеріального тиску можливе як у день ін'єкції, так і в наступні дні.
Перехід з лікарської форми для внутрішньовенного введення Герцептину ® на лікарську форму для підшкірного введення і навпаки
Загалом, перехід від лікарської форми для внутрішньовенного введення Герцептину ® до лікарської форми для підшкірного введення пацієнтками з ранніми стадіями HER2-позитивного раку молочної залози переносився добре. Частота серйозних небажаних явищ, небажаних явищ 3 ступеня тяжкості та припинення терапії через розвиток небажаних явищ до переходу на іншу лікарську форму була низькою (<5%) та відповідала такій після переходу на іншу лікарську форму. Про небажані явища 4 або 5 ступеня тяжкості не повідомлялося.
Безпека та переносимість Герцептину ® у лікарській формі для підшкірного введення пацієнтам з ранніми стадіями раку молочної залози
При дослідженні безпеки та переносимості Герцептину ® у лікарській формі для підшкірного введення при допоміжній терапії ранніх стадій HER2-позитивного раку молочної залози нових сигналів безпеки отримано не було. Результати відповідали вже відомому профілю безпеки Герцептину ® у лікарській формі для внутрішньовенного та підшкірного введення. Кроме того, адъювантная терапия препаратом Герцептин ® в лекарственной форме для п/к введения (фиксированная доза) у пациентов с более низкой массой тела не ассоциировалась с повышенным риском безопасности, нежелательных явлений и серьезных нежелательных явлений, по сравнению с пациентами, имеющими более высокую массу тіла.
Протипоказання до застосування підвищена чутливість до трастузумабу, білка миші або до будь-якого компонента препарату; важка задишка у спокої, викликана метастазами в легені або потребує підтримуючої терапії киснем; хворі на ранніх стадіях РМЗ з інфарктом міокарда в анамнезі, стенокардією, що вимагає лікування, хронічною серцевою недостатністю (II-IV функціональний клас за NYHA), ФВЛШ <55%, кардіоміопатією, аритмією, клінічно значущими пороками серця, неконтрольованим випотом (ефективність та безпека застосування препарату у цих груп пацієнтів не вивчені); одночасне застосування препарату з антрациклінами у складі ад'ювантної терапії у пацієнтів із ранніми стадіями РМЗ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування у дітей не встановлені).
З обережністю слід призначати препарат при ІХС; артеріальної гіпертензії; серцевої недостатності; супутніх захворюваннях легень або метастазів у легені; попередньої терапії кардіотоксичними лікарськими засобами, у т.ч. антрациклінами/циклофосфамідом; фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) <50%; пацієнтам похилого віку.
особливі вказівки
У медичній документації хворого слід зазначати торгове найменування препарату та номер серії. Заміна препарату на будь-який інший біологічний лікарський препарат вимагає узгодження з лікарем.
У зв’язку з відсутністю передачі даних про результати застосування препарату Герцептин ® на аналогічному біологічному препараті, що підтверджує взаємозамінність, слід дотримуватися обережності при заміні препарату Герцептин ® на аналогічний біологічний препарат.
Подана інформація стосується виключно препарату Герцептин ® .
HER2 тестування має бути проведено у спеціалізованій лабораторії, яка може забезпечити контроль якості процедури тестування.
Герцептин ® слід застосовувати у пацієнтів з метастатичним РМЗ або ранніми стадіями РМЗ тільки за наявності пухлинної гіперекспресії HER2, визначеної методом імуно-гістохімічної реакції (ІГХ), або ампліфікації гена HER2, визначеної методом гібридизації in situ (FISH або CISH). Слід використовувати точні та валідовані методи визначення.
На даний момент відсутні дані клінічних досліджень пацієнтів, які отримували Герцептин ® повторно після застосування в допоміжній терапії.
Порушення з боку серця
Пацієнти, які отримують Герцептин ® як монотерапію або в комбінації з паклітакселом або доцетакселом, особливо після хіміотерапії, що складається з антрациклінів (доксорубіцин або епірубіцин), мають підвищений ризик розвитку ХСН (II-IV функціональний клас NYHA) або безсимптомної серцевої функції. Тяжкість цих явищ може варіювати від середнього до тяжкого ступеня. Ці явища можуть призвести до смерті. Крім цього, необхідно бути обережними при лікуванні пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів похилого віку, з артеріальною гіпертензією, документально підтвердженою ІХС, хронічною серцевою недостатністю, ФВЛШ <55%.
Хворі, яким планується призначення препарату Герцептин ® , особливо ті з них, які раніше отримували препарати антрациклінового ряду та циклофосфамід, повинні спочатку пройти ретельне кардіологічне обстеження, що включає збирання анамнезу, фізикальний огляд, ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та/або ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Моніторування може дозволити виявити пацієнтів з порушеннями функції серця. Вихідно проведене кардіологічне обстеження слід повторювати кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату.
Перед початком лікування Герцептином ® необхідно ретельно порівняти можливі переваги та ризики його застосування.
За даними, отриманими в результаті популяційного фармакокінетичного моделювання, Герцептин може перебувати в крові до 7 місяців після завершення терапії. У пацієнтів, які отримують антрацикліни після завершення лікування препаратом Герцептин , можливе підвищення ризику порушень функції серця. По можливості слід уникати призначення хіміотерапії на основі антрациклінів протягом 7 місяців після завершення терапії препаратом Герцептин . При застосуванні препаратів антрациклінового ряду слід проводити ретельний моніторинг функції серця.
Слід оцінити необхідність проведення стандартного кардіологічного обстеження у пацієнтів із підозрою на серцево-судинні захворювання.
У всіх пацієнтів слід проводити моніторинг функції серця під час лікування (наприклад, кожні 12 тижнів).
Внаслідок моніторингу можна виявити пацієнтів, у яких розвинулися порушення функції серця.
У пацієнтів з безсимптомним порушенням функції серця може бути корисним часте проведення моніторингу (наприклад, кожні 6-8 тижнів). При тривалому погіршенні функції лівого шлуночка, що не проявляється симптоматично, доцільно розглянути питання про відміну препарату, якщо клінічна користь від його застосування відсутня. Безпека продовження або поновлення терапії Герцептином ® у пацієнтів, у яких розвиваються серцеві розлади, не вивчалась.
При зниженні ФВЛШ (в%) на ≥10 одиниць від вихідної та нижче значення 50% лікування слід призупинити. Повторну оцінку ФВЛШ слід проводити приблизно через 3 тижні. У разі відсутності покращення індексу ФВ ЛШ або подальшого зниження, або при наявності симптомів ХСН необхідно розглянути можливість припинення лікування Герцептином ® , за винятком випадків, коли користь для окремого пацієнта не перевищує ризик. Таких пацієнтів слід направляти до кардіолога для проведення обстеження та спостерігати.
Якщо на тлі терапії Герцептином ® розвивається симптоматична серцева недостатність, необхідно провести відповідну стандартну медикаментозну терапію ХСН. У більшості пацієнтів з ХСН або безсимптомним порушенням функції серця в базових дослідженнях спостерігалося покращення стану на тлі стандартної медикаментозної терапії ХСН: інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину та бета-адреноблокатори. За наявності клінічної користі від застосування Герцептину ® більшість пацієнтів із побічними реакціями з боку серця продовжували терапію без додаткових клінічно значущих серцевих реакцій.
Метастатичний рак молочної залози
Не рекомендується застосовувати препарат Герцептин у комбінації з антрациклінами для лікування метастатичного раку молочної залози.
Ризик розвитку порушень з боку серця у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози підвищений при попередній терапії антрациклінами, проте він нижчий порівняно з таким при одночасному застосуванні антрациклінів та препарату Герцептин .
Ранні стадії раку молочної залози
Пацієнтам з ранніми стадіями раку молочної залози слід проводити кардіологічне обстеження перед початком лікування, кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату. Рекомендується триваліший моніторинг після лікування Герцептином ® у комбінації з антрациклінами з частотою обстеження 1 раз на рік протягом 5 років після останньої дози препарату Герцептин ® або далі, якщо спостерігається стійке зниження ФВЛШ.
Лікування препаратом Герцептин не рекомендується хворим на ранніх стадіях РМЗ (ад'ювантна та неоад'ювантна терапія) з: інфарктом міокарда в анамнезі; стенокардією, яка потребує лікування; ХСН (II-IV функціональний клас з NYHA) в анамнезі або в даний час; ФВЛШ нижче за 55%; іншими кардіоміопатіями; аритміями, що потребують лікування; клінічно значущими вадами серця; погано контрольована артеріальна гіпертензія, за винятком артеріальної гіпертензії, що піддається стандартній медикаментозній терапії; та гемодинамічно значущим перикардіальним випотом, оскільки ефективність та безпека застосування препарату у таких пацієнтів не вивчені.
Ад'ювантна терапія
Не рекомендується застосовувати Герцептин ® у комбінації з антрациклінами у складі допоміжної терапії. У пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ, які отримували Герцептин ® (в/в) після хіміотерапії на основі антрациклінів, спостерігалося підвищення частоти симптоматичних та безсимптомних небажаних явищ з боку серця в порівнянні з такими, що отримували хіміотерапію доцетакселом та карбоплатином (режими ). При цьому різниця була більшою у випадках одночасного застосування препарату Герцептин ® та таксанів, ніж у разі послідовного застосування.
Незалежно від режиму, що використовувався, більшість симптоматичних кардіальних явищ виникало в перші 18 міс лікування. Продолжительное увеличение кумулятивной частоты симптоматических кардиальных явлений или явлений, связанных со снижением ФВЛЖ, наблюдается у 2.37% пациентов, получавших Герцептин ® в комбинации с таксанами после терапии антрациклинами, по сравнению с 1% пациентов в группах сравнения (в группе терапии антрациклинами и циклофосфамидом, далее таксанами, та у групі терапії таксанами, карбоплатином та препаратом Герцептин ® ).
Идентифицированными факторами риска развития нежелательных явлений со стороны сердца при адъювантной терапии препаратом Герцептин ® являются: возраст >50 лет, низкая исходная ФВЛЖ (<55%) перед и после начала лечения паклитакселом, снижение ФВЛЖ на 10-15 единиц, предшествующий или сопутствующий прием антигипертензивных препаратів.
Ризик серцевих розладів у пацієнтів, які отримували Герцептин ® після завершення ад’ювантної хіміотерапії, був пов’язаний з більшою загальною дозою антрациклінів до лікування Герцептином ® з ІМТ > 25 кг/м 2 .
Неоад'ювантна-ад'ювантна терапія
Для пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ, яким може бути призначена неоад'ювантна-ад'ювантна терапія, застосування препарату Герцептин ® спільно з антрациклінами рекомендовано тільки у випадку, якщо вони раніше не отримували хіміотерапію і тільки при використанні низькодозових режимів терапії антрациклінами (максимальна сумарна м 2 або епірубіцину 360 мг/м 2 ).
Пацієнтам, які отримували повний курс низьких доз антрациклінів та Герцептин ® в рамках неоад’ювантної терапії, додаткову цитотоксичну хіміотерапію після операції не рекомендується. У всіх інших випадках рішення щодо необхідності додаткової цитотоксичної хіміотерапії приймається на підставі індивідуальних факторів.
Досвід застосування трастузумабу разом із низькодозовими режимами терапії антрациклінами обмежений двома дослідженнями.
При застосуванні препарату Герцептин ® у лікарській формі для в/в введення разом з неоад’ювантною хіміотерапією, яка включала 3 цикли доксорубіцину (загальна доза 180 мг/м 2 ), частота симптоматичної серцевої дисфункції становила 1,7%.
У вихідному дослідженні при застосуванні препарату Герцептин ® у лікарській формі для п/к введення разом з неоад’ювантною терапією включали 4 цикли епірубіцину (загальна доза 300 мг/м 2 ), частота хронічної серцевої недостатності становила 0,7% при середній період спостереження 40 місяців.
У пацієнтів з нижчою масою тіла (<59 кг, найнижчий квартиль маси тіла) застосування фіксованої дози Герцептину ® у вигляді в/к лікарської форми не було пов’язано з підвищенням ризику серцевих подій або значним зниженням фракція викиду лівого шлуночка.
Клінічний досвід застосування у пацієнтів віком від 65 років обмежений.
Реакції, пов'язані із запровадженням
Для зниження ризику виникнення реакцій на вступ може використовуватися премедикація.
Несмотря на то, что серьезных реакций (включающих одышку, артериальную гипотензию, хрипы в легких, бронхоспазм, тахикардию, снижение насыщения гемоглобина кислородом и респираторный дистресс-синдром), связанных с введением, для препарата Герцептин ® в лекарственной форме для п/к введения не зареєстровано, необхідно бути обережними, оскільки дані явища спостерігалися при введенні внутрішньовенної лікарської форми препарату Герцептин ® .
Рекомендується нагляд за пацієнтами з метою своєчасного виявлення реакцій, пов'язаних із запровадженням препарату.
Можливий прийом анальгетиків/антипіретиків, таких як парацетамол, або антигістамінних препаратів, таких як дифенгідрамін. Успішно лікували серйозні реакції, пов’язані з внутрішньовенним введенням Герцептину ® , яке полягало у застосуванні бета-адреностимуляторів, ГКС, інгаляції кисню. У поодиноких випадках дані реакції асоціювалися з фатальним результатом. Ризик розвитку летальних реакцій, пов’язаних із введенням, вищий у пацієнтів із задишкою в спокої, спричиненою метастазами в легені або супутніми захворюваннями, тому таким пацієнтам не слід лікувати Герцептин ® .
Порушення з боку легень
Слід бути обережним при застосуванні препарату Герцептин ® у лікарській формі для підшкірного введення, т.к. при застосуванні препарату Герцептин ®у лікарській формі для внутрішньовенного введення в післяреєстраційному періоді реєструвалися тяжкі явища з боку легень, які іноді супроводжувалися летальним результатом. Ці явища можуть виникнути як при введенні препарату, так і відстрочено. Крім того, спостерігалися випадки інтерстиціальної хвороби легень (ІБЛ), включаючи легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Фактори ризику, асоційовані з ІХЛ, включають раніше проведену або супутню терапію іншими протипухлинними препаратами, які, як відомо, пов'язані з ІХЛ (таксани, гемцитабін, винорелбін та променева терапія). Ризик тяжких реакцій з боку легень вищий у пацієнтів з метастатичним ураженням легень, супутніми захворюваннями, що супроводжуються задишкою у спокої,тому такі пацієнти не повинні отримувати препарат.® . Слід бути обережними, особливо у пацієнтів, які отримують супутню терапію таксанами, через можливість розвитку пневмоніту.
Утилізація препарату та витратних матеріалів
Голки та шприци не можна використовувати повторно. Використані голки та шприци поміщають у захищений від проколів контейнер (ємність). Переробку препарату Герцептин ® та витратних матеріалів слід виконувати відповідно до місцевих вимог.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. У разі виникнення реакцій, пов'язаних із введенням препарату, пацієнтам не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами до вирішення симптомів.
Застосування у разі порушення функції нирок
Окремі фармакокінетичні дослідження у пацієнтів із нирковою недостатністю не проводились.
Застосування при порушеннях функції печінки
Окремі фармакокінетичні дослідження у пацієнтів із печінковою недостатністю не проводились.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)C50 Злоякісне новоутворення молочної залози
Власник реєстраційного посвідчення
F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)
Вироблено
F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)
Власник товарного знаку
ORTAT AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Швейцария.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Tot у нас есть такой товар со схожим действием. Хотите приобрести Герцептин раствор для подкожного введения 600 мг/5 мл 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 440 мг в комплекте с растворителем 20 мл, Гертикад лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт., Гертикад лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 440 мг флакон 1 шт., Трастузумаб лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт., Трастузумаб лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 440 мг + растворитель 20 мл 1 шт., Герцептин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 150 мг флакон 1 шт..
