Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт Цена

Комбинированное антигипертензивное лекарственное средство.

Эналаприл ингибирует АПФ, способствующий превращению ангиотензина I в ангиотензин II, уменьшает концентрацию альдостерона в крови, повышает высвобождение ренина, улучшает функционирование калликреин-кининовой системы, стимулирует высвобождение простагландинов и эндотелиального релаксирующего фактора, угнетает симпатическую нервную систему. В совокупности эти эффекты устраняют спазм и расширяют периферические артерии, снижают общее периферическое сопротивление сосудов, систолическое и диастолическое АД, пост- и преднагрузку на миокард. Расширяет артерии в большей степени, чем вены, при этом рефлекторного увеличения ЧСС не отмечается. Гипотензивный эффект более выражен при высокой концентрации ренина в плазме крови, чем при нормальной или сниженной. Снижение АД в терапевтических пределах не оказывает влияния на мозговое кровообращение. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Усиливает почечный кровоток, при этом скорость клубочковой фильтрации не изменяется. У пациентов с исходно сниженной клубочковой фильтрацией ее скорость обычно увеличивается.

Максимальный эффект эналаприла развивается через 6-8 ч и сохраняется до 24 ч.

Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик средней силы действия. Снижает реабсорбцию ионов натрия на уровне кортикального сегмента петли Генле, не влияя на ее участок, проходящий в мозговом слое почки. Блокирует карбоангидразу в проксимальном отделе извитых канальцев, усиливает выведение почками ионов калия, гидрокарбонатов и фосфатов. Практически не влияет на кислотно-основное состояние. Повышает выведение ионов магния. Задерживает в организме ионы кальция. Диуретический эффект развивается через 1-2 ч, достигает максимума через 4 ч, продолжается 10-12 ч. Действие снижается при уменьшении скорости клубочковой фильтрации и прекращается при величине ее менее 30 мл/мин. Снижает АД за счет уменьшения ОЦК, изменения реактивности сосудистой стенки.

Применение комбинации эналаприла и гидрохлоротиазида приводит к более выраженному снижению АД в сравнении с монотерапией каждым из препаратов в отдельности.

таб. 10 мг+12.5 мг: 20 шт.

Пігулки білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеним краєм та насічкою на одній стороні.

Допоміжні речовини : натрію гідрокарбонат, моногідрат лактози, кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль кукурудзяний, тальк, магнію стеарат.

10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.

C09BA02 Еналаприл у комбінації з діуретиками

Антигіпертензивний препарат

гідрохлортіазид

еналаприлу малеат

Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ+діуретик)

Комбінований антигіпертензивний лікарський засіб.

Еналаприл інгібує АПФ, що сприяє перетворенню ангіотензину I на ангіотензин II, зменшує концентрацію альдостерону в крові, підвищує вивільнення реніну, покращує функціонування калікреїн-кінінової системи, стимулює вивільнення простагландинів та ендотеліального релаксуючого фактора. У сукупності ці ефекти усувають спазм та розширюють периферичні артерії, знижують загальний периферичний опір судин, систолічний та діастолічний АТ, пост- та переднавантаження на міокард. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного збільшення ЧСС не відзначається. Гіпотензивний ефект більш виражений при високій концентрації реніну в плазмі, ніж при нормальній або зниженій. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Підсилює нирковий кровообіг, при цьому швидкість клубочкової фільтрації не змінюється. У пацієнтів із вихідно зниженою клубочковою фільтрацією її швидкість зазвичай збільшується.

Максимальний ефект еналаприлу розвивається через 6-8 годин і зберігається до 24 годин.

Гідрохлортіазид – тіазидний діуретик середньої сили дії. Знижує реабсорбцію іонів натрію на рівні кортикального сегмента петлі Генле, не впливаючи на її ділянку, що проходить у мозковому шарі нирки. Блокує карбоангідразу в проксимальному відділі звивистих канальців, посилює виведення нирками іонів калію, гідрокарбонатів та фосфатів. Фактично не впливає на кислотно-основний стан. Підвищує виведення іонів магнію. Затримує в організмі іони кальцію. Діуретичний ефект розвивається через 1-2 години, досягає максимуму через 4 години, триває 10-12 годин. Дія знижується при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації і припиняється при величині її менше 30 мл/хв. Знижує АТ за рахунок зменшення ОЦК, зміни реактивності судинної стінки.

Застосування комбінації еналаприлу та гідрохлортіазиду призводить до більш вираженого зниження АТ порівняно з монотерапією кожним із препаратів окремо.

Артеріальна гіпертензія; Хронічна серцева недостатність.

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, по 1-2 таб. 1 раз на добу. У пацієнтів зі зниженням клубочкової фільтрації до 30 мл/хв потрібен індивідуальний підбір дози, у перерахунку на еналаприл – 5-10 мг/добу.

Використання калієвих добавок, калійзберігаючих засобів або препаратів, що містять калій , замінників солі, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, може призвести до значного збільшення вмісту калію у сироватці крові. Втрата калію на фоні прийому тіазидних діуретиків, як правило, зменшується під дією еналаприлу. Зміст калію у сироватці крові зазвичай залишається у межах норми.

При одночасному застосуванні з препаратами літію відбувається уповільнення виведення літію (посилення кардіотоксичної та нейротоксичної дії літію).

Тіазидні діуретики можуть посилювати ефект хлориду тубокурарину.

Одночасне застосування тіазидних діуретиків, опіоїдних анальгетиків або похідних фенотіазину може призводити до ортостатичної гіпотензії.

Спільне з еналаприлом застосування бета-адреноблокаторів, альфа-адреноблокаторів, гангліоблокуючих засобів, метилдопи або блокаторів повільних кальцієвих каналів може додатково знижувати артеріальний тиск.

Одночасне застосування алопуринолу, цитостатиків та імунодепресантів з інгібіторами АПФ може підвищувати ризик розвитку лейкопенії.

Одночасний прийом тіазидних діуретиків з кортикостероїдами, кальцитоніном може призводити до розвитку гіпокаліємії.

Одночасний прийом циклоспорину з інгібіторами АПФ може підвищувати ризик гіперкаліємії.

Одночасне застосування НПЗЗ (в т.ч. селективних інгібіторів ЦОГ-2) може послаблювати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. НПЗЗ та інгібітори АПФ мають адитивний ефект щодо підвищення вмісту калію у сироватці крові, що може призвести до погіршення функції нирок, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Цей ефект оборотний. НПЗЗ можуть зменшувати діуретичний та антигіпертензивний ефекти діуретиків.

Антациди можуть зменшувати біодоступність інгібіторів АПФ.

Симпатоміметики можуть зменшувати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.

Тіазидні діуретики можуть зменшувати дію адреноміметиків (епінефрін).

Етанол посилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ та тіазидних діуретиків, що може спричинити ортостатичну гіпотензію.

Епідеміологічні дослідження дають підстави припускати, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та гіпоглікемічних засобів може призводити до гіпоглікемії. Найчастіше гіпоглікемія розвивається у перші тижні терапії у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Тривалі та контрольовані клінічні дослідження еналаприлу не підтверджують ці дані та не обмежують застосування еналаприлу у пацієнтів з цукровим діабетом. Тим не менш, такі пацієнти повинні бути під регулярним медичним наглядом. Застосування гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування та інсуліну з тіазидними діуретиками може вимагати корекції їх доз.

Одноразовий прийом колестираміну або колестиполу зменшує всмоктування гідрохлортіазиду в ШКТ на 85% та 43% відповідно.

При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота (натрію ауротіомалат) внутрішньовенно описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію шкіри обличчя, нудоту, блювання та артеріальну гіпотензію.

Застосування протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування.

Найчастіше: запаморочення, підвищена стомлюваність.

1-2%: м'язові судоми, нудота, астенія, ортостатична гіпотензія, біль голови, кашель, імпотенція.

З боку серцево-судинної системи: непритомність, зниження артеріального тиску, серцебиття, тахікардія, біль у грудях.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (особи, язика, губ, голосових зв'язок, гортані, кінцівок, кишечника), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).

З боку нервової системи: запаморочення, безсоння чи сонливість, парестезія, підвищена збудливість.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія (в т.ч. нудота, блювання, метеоризм), діарея або запор, біль у животі, панкреатит.

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, зниження лібідо.

З боку шкірних покривів: висипання на шкірі, свербіж, пітливість.

Лабораторні показники: гіперглікемія, гіпер- або гіпокаліємія, підвищення концентрації сечовини у сироватці крові, гіперкреатинінемія, гіперурикемія, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, зниження Hb та гематокриту.

Інші: подагра, шум у вухах, артралгія, вовчаковоподібний синдром (лихоманка, серозит, васкуліт, міалгія/міозит, артралгія/артрит, позитивний тест на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія, лейкоцитоз, шкірний сип).

Анурія; виражені порушення функції нирок (КК<30 мл/хв); ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний із прийомом інгібіторів АПФ; спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки; вагітність, період лактації (грудного розірвання); дитячий вік до 18 років; підвищена чутливість до компонентів комбінації (зокрема до інших похідних сульфонаміду).

З обережністю

Виражений стеноз гирла аорти або ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз; ІХС та цереброваскулярні захворювання (в т.ч. при недостатності мозкового кровообігу), т.к. надмірне зниження АТ може призвести до розвитку інфаркту міокарда та інсульту; хронічна серцева недостатність; виражений атеросклероз; важкі аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (в т.ч. ВКВ, склеродермія); пригнічення кістковомозкового кровотворення; цукровий діабет (бо тіазидні діуретики здатні знижувати толерантність до глюкози); гіперкаліємія; стан після трансплантації нирок; порушення функції печінки та/або нирок (КК 30-75 мл/хв); стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (в результаті терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, діареї та блювоті); пацієнти похилого віку.

Артеріальна гіпотензія з усіма клінічними наслідками може спостерігатися після першого прийому цієї комбінації у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та гіпонатріємією, тяжкою нирковою недостатністю, артеріальною гіпертензією або дисфункцією лівого шлуночка та, особливо, у пацієнтів, які перебувають у стані гиловолемії, внаслідок терапії діуретиками. дієти без солі, діареї, блювання або гемодіалізу.

У разі виникнення артеріальної гіпотензії необхідно укласти пацієнта на спину з низьким узголів'ям та за необхідності скоригувати об'єм ОЦК шляхом інфузії 0.9% розчину натрію хлориду. Артеріальна гіпотензія, що виникла після прийому першої дози, не є протипоказанням для подальшого лікування.

Потрібно бути обережними у пацієнтів з ІХС, вираженими цереброваскулярними захворюваннями, аортальним стенозом або ідіопатичним гіпертрофічним обструктивним субаортальним стенозом, що перешкоджає відтоку крові з лівого шлуночка, вираженим атеросклерозом, у літніх пацієнтів унаслідок ризику розвитку артеріальної гіпотензії.

Необхідний регулярний контроль сироваткової концентрації електролітів у період лікування для виявлення можливого дисбалансу та своєчасного вживання необхідних заходів. Визначення сироваткової концентрації електролітів є обов'язковим для пацієнтів з тривалою діареєю, блюванням.

При застосуванні даної комбінації слід контролювати ознаки порушення водно-електролітного балансу, такі як, сухість у роті, спрага, слабкість, сонливість, підвищена збудливість, міалгія та судоми (переважно литкових м'язів), зниження артеріального тиску, тахікардія, олігурія та шлунково-кишкові нудота блювота).

У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 30-75 мл/хв) цю комбінацію слід застосовувати лише після попереднього титрування доз еналаприлу та гідрохлортіазиду окремо, відповідно до фіксованих доз застосовуваної комбінації.

З обережністю застосовувати у пацієнтів із печінковою недостатністю чи прогресуючими захворюваннями печінки, т.к. гідрохлортіазид може викликати печінкову кому навіть при мінімальних порушеннях водно-електролітного балансу. Повідомлялося про декілька випадків розвитку гострої печінкової недостатності з холестатичною жовтяницею, фульмінантним некрозом печінки та летальним наслідком (рідко) під час лікування інгібіторами АПФ. При виникненні жовтяниці та підвищенні активності печінкових трансаміназ лікування слід негайно припинити, пацієнти повинні бути під наглядом.

Обережність необхідна у всіх пацієнтів, які отримують лікування гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо або інсуліном, т.к. гідрохлортіазид може послаблювати, а еналаприл посилювати їхню дію.

Тіазидні діуретики можуть зменшувати виведення кальцію нирками і викликати незначне і скороминуще підвищення вмісту кальцію в сироватці крові.

Виражена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Перед проведенням дослідження функції паращитовидних залоз тіазидні діуретики необхідно відмінити.

На тлі лікування тіазидними діуретиками можуть підвищуватися концентрації холестерину та тригліцеридів у сироватці крові.

Терапія тіазидними діуретиками у деяких пацієнтів може посилювати гіперурикемію та/або загострювати перебіг подагри. Однак еналаприл посилює виведення сечової кислоти нирками, тим самим протидіючи гіперурикемічному ефекту гідрохлортіазиду.

При виникненні ангіоневротичного набряку особи зазвичай буває достатньо скасування терапії та призначення пацієнту антигістамінних засобів.

Ангіоневротичний набряк язика, глотки або гортані може виявитися летальним. При ангіоневротичному набряку язика, глотки або гортані, який може призвести до обструкції дихальних шляхів, необхідно негайно ввести епінефрин (0.3-0.5 мл розчину епінефрину (адреналіну) п/к у співвідношенні 1:1000) і підтримувати прохідність дихальних шляхів. .

Серед пацієнтів негроїдної раси, які отримують терапію інгібітором АПФ, частота виникнення ангіоневротичного набряку є вищою, ніж серед пацієнтів іншої расової приналежності.

Пацієнти з ангіоневротичним набряком в анамнезі, не пов'язаним з інгібіторами АПФ, мають підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку при прийомі будь-якого інгібітору АПФ.

У пацієнтів, які приймають тіазидні діуретики, реакції підвищеної чутливості можуть розвинутись як за наявності, так і за відсутності в анамнезі алергічних реакцій. Повідомлялося про погіршення перебігу системного червоного вовчаку.

Внаслідок підвищення ризику анафілактичних реакцій не слід застосовувати цю комбінацію у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних поліакрилнітрилових мембран (AN 69®), що використовуються при аферезі ЛПНГ з декстрансульфатом і безпосередньо перед процедурою десенсибілізації до осиного або п.

Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) необхідно попередити лікаря-анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ. Під час хірургічних втручань або проведення загальної анестезії з використанням засобів, що викликають гіпотензію, інгібітори АПФ можуть блокувати утворення ангіотензину II у відповідь на компенсаторне вивільнення реніну. Якщо при цьому розвивається виражене зниження артеріального тиску, зумовлене цим механізмом, з метою корекції слід вжити заходів для збільшення ОЦК.

При застосуванні інгібіторів АПФ відзначали кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення інгібіторів АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю треба враховувати і кашель, викликаний застосуванням інгібіторів АПФ.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

На початку лікування цією комбінацією можливі виражене зниження АТ, запаморочення та сонливість, що може знижувати здатність до керування транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Тому, на початку лікування, не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися роботою, яка потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

У пацієнтів зі зниженням клубочкової фільтрації до 30 мл/хв потрібен індивідуальний підбір дози, у перерахунку на еналаприл – 5-10 мг/добу.

З обережністю: ниркова недостатність, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки.

C обережністю: печінкова недостатність.

З обережністю: літній вік.

Протипоказання: дитячий вік до 18 років.

KRKA dd (Словенія)

VEKTOR-MEDICA AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Энап-H таблетки 25 мг+10 мг 60 шт., Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+20 мг 60 шт., Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 60 шт., Берлиприл плюс Берлиприл Плюс таблетки 25 мг+ 10 мг 30 шт., Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+20 мг 20 шт., Ко-ренитек Ко-Ренитек таблетки 20 мг+12,5 мг 28 шт., Рениприл ГТ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт., Энап-H Энап-Н таблетки 25 мг+10 мг 20 шт., Эналаприл НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт. Озон, Эналаприл Н таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт. Озон, Эналаприл НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 20 шт. Акрихин.