Экватор таблетки 10 мг+20 мг 30 шт Цена

Экватор® представляет собой комбинированный препарат, содержащий действующие вещества - амлодипин и лизиноприл.

Амлодипин

Производное дигидропиридина - блокатор медленных кальциевых каналов (БМКК), снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).

Оказывает длительное дозозависимое гипотензивное действие. Антигипертензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении пациента "лежа" и "стоя").

Ортостатическая гипотензия при применении амлодипина встречается достаточно редко.

Амлодипин не вызывает снижения толерантности к физической нагрузке, фракции выброса левого желудочка. Уменьшает степень гипертрофии миокарда левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает скорость клубочковой фильтрации, обладает слабым натрийуретическим действием. При диабетической нефропатии не увеличивает выраженность микроальбуминурии. Не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови и может применяться при терапии пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Значимое снижение АД наблюдается через 6-10 ч, длительность эффекта - 24 ч.

Не повышает риск смерти или развития осложнений и летальных исходов у пациентов с ХСН (III-IV ФК по классификации NYHA) на фоне терапии дигоксином, диуретиками и ингибиторами АПФ.

У пациентов с ХСН (III-IV ФК по классификации NYHA) неишемической этиологии при применении амлодипина существует вероятность возникновения отека легких.

Лизиноприл

Лизиноприл представляет собой ингибитор АПФ, который предотвращает превращение ангиотензина I в ангиотензин II. Снижение содержания ангиотензина II приводит к прямому уменьшению секреции альдостерона. Лизиноприл уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландинов. Снижает ОПСС, АД, преднагрузку и давление в легочных капиллярах. Лизиноприл обеспечивает более выраженное расширение артерий, чем вен. Некоторые эффекты лизиноприла опосредованы его влиянием на тканевую ренин-ангиотензиновую систему. Длительное его применение ведет к уменьшению гипертрофии миокарда и стенок артерий резистивного типа.

Лизиноприл улучшает кровоснабжение миокарда при ишемии.

Эффект наступает в течение 1 ч после приема лизиноприла внутрь. Максимальный эффект развивается в течение 6-7 ч; длительность эффекта сохраняется 24 ч. У пациентов с артериальной гипертензией эффект отмечается в течение первых дней после начала лечения; стабильный эффект достигается в течение 1-2 месяцев лечения. При резкой отмене лизиноприла случаи значительного повышения АД не отмечались. Лизиноприл обеспечивает как снижение АД, так и уменьшение альбуминурии. У пациентов с гипергликемией лизиноприл способствует восстановлению функции поврежденного эндотелия клубочков. У пациентов с сахарным диабетом лизиноприл не оказывает влияния на концентрацию глюкозы в крови; применение лизиноприла не приводит к увеличению частоты случаев гипогликемии.

Экватор®

Комбинированный препарат, содержащий амлодипин и лизиноприл, позволяет предотвратить развитие возможных побочных эффектов, вызванных одним из действующих веществ. Например, блокатор медленных кальциевых каналов, вызывая расширение артериол, может приводить к задержке натрия и жидкости в организме, что, в свою очередь, может привести к активации системы ренин-ангиотензин-альдостерон. Ингибитор АПФ блокирует этот процесс и нормализует реакцию на солевую нагрузку.

Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з ризиком на одному боці та з гравіюванням "A+L" - на іншій.

Допоміжні речовини : магнію стеарат, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип "А"), целюлоза мікрокристалічна (тип 101), целюлоза мікрокристалічна (тип 12).

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

C09BB03 Лізиноприл у комбінації з амлодипіном

Антигіпертензивний препарат

лізиноприл

амлодипін

Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ + БМКК)

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи, у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Екватор, таблетки, 5 мг + 10 мг: термін придатності препарату, виробленого ВАТ "Гедеон Ріхтер" - 4 роки, АТ "ГЕДЕОН РІХТЕР - РУС" - 3 роки.

Екватор, таблетки, 10 мг + 10 мг: термін придатності препарату - 2 роки.

Екватор, таблетки, 5 мг + 20 мг: термін придатності препарату - 3 роки.

Екватор, таблетки, 10 мг + 20 мг: - 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Екватор® є комбінованим препаратом, що містить діючі речовини - амлодипін і лізиноприл.

Амлодипін

Похідне дигідропіридину - блокатор повільних кальцієвих каналів (БМКК), знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно в гладком'язові клітини судин, ніж у кардіоміоцитах).

Чинить тривалу дозозалежну гіпотензивну дію. Антигіпертензивна дія обумовлена прямим вазодилатуючим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин (у положенні пацієнта "лежачи" і "стоячи").

Ортостатична гіпотензія при застосуванні амлодипіну трапляється досить рідко.

Амлодипін не викликає зниження толерантності до фізичного навантаження, фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує рівень гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичну дію. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми крові та може застосовуватися при терапії пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Значне зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту - 24 год.

Не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень та летальних випадків у пацієнтів з ХСН (III-IV ФК за класифікацією NYHA) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами АПФ.

У пацієнтів із ХСН (III-IV ФК за класифікацією NYHA) неішемічної етіології при застосуванні амлодипіну існує ймовірність виникнення набряку легень.

Лізіноприл

Лізиноприл є інгібітором АПФ, який запобігає перетворенню ангіотензину I на ангіотензин II. Зниження вмісту ангіотензину II призводить до прямого зменшення секреції альдостерону. Лізиноприл зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує ОПСС, АТ, переднавантаження та тиск у легеневих капілярах. Лізиноприл забезпечує більш виражене розширення артерій ніж вен. Деякі ефекти лізиноприлу опосередковані його впливом на тканинну ренін-ангіотензинову систему. Тривале застосування веде до зменшення гіпертрофії міокарда і стінок артерій резистивного типу.

Лізинопріл покращує кровопостачання міокарда при ішемії.

Ефект настає протягом 1 години після прийому лізиноприлу всередину. Максимальний ефект розвивається протягом 6-7 год; тривалість ефекту зберігається 24 години. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією ефект відзначається протягом перших днів після початку лікування; Стабільний ефект досягається протягом 1-2 місяців лікування. При різкій відміні лізиноприлу випадки значного підвищення артеріального тиску не спостерігалися. Лізиноприл забезпечує як зниження артеріального тиску, так і зменшення альбумінурії. У пацієнтів із гіперглікемією лізиноприл сприяє відновленню функції пошкодженого ендотелію клубочків. У пацієнтів з цукровим діабетом лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози у крові; застосування лізиноприлу не призводить до збільшення частоти випадків гіпоглікемії.

Екватор®

Комбінований препарат, що містить амлодипін і лізиноприл, дозволяє запобігти розвитку можливих побічних ефектів, спричинених однією з діючих речовин. Наприклад, блокатор повільних кальцієвих каналів, викликаючи розширення артеріол, може призводити до затримки натрію та рідини в організмі, що, у свою чергу, може призвести до активації системи ренін-ангіотензин-альдостерон. Інгібітор АПФ блокує цей процес та нормалізує реакцію на сольове навантаження.

артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показано комбіновану терапію).

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Доза, що рекомендується, становить 1 таб. препарату Екватор® щодня, в один і той же час.

Екватор, таблетки, 5 мг + 10 мг показаний тільки тим пацієнтам, у яких оптимальна підтримуюча доза амлодипіну та лізиноприлу становить 5 мг та 10 мг відповідно.

Екватор, таблетки, 5 мг + 20 мг показаний тільки тим пацієнтам, у яких оптимальна підтримуюча доза амлодипіну та лізиноприлу становить 5 мг та 20 мг відповідно.

Екватор®, таблетки, 10 мг + 20 мг показаний тільки тим пацієнтам, у яких оптимальна підтримуюча доза амлодипіну та лізиноприлу становить 10 мг та 20 мг відповідно.

Максимальна добова доза препарату Екватор - 1 таб.

Максимальні добові дози активних речовин при монотерапії: амлодипіну – 10 мг, лізиноприлу – 40 мг.

При розвитку артеріальної гіпотензії на початку терапії препаратом Екватор®: при розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід лягти на спину, призупинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Транзиторна гіпотензія зазвичай не вимагає відміни препарату, проте слід оцінити необхідність зниження дози. За необхідності підбору дози слід застосовувати лікарські препарати амлодипін та лізиноприл окремо.

Якщо пацієнт забув прийняти таблетку препарату Екватор, слід почекати до часу наступного прийому та прийняти препарат у звичайній дозі. Не слід приймати подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю. Для визначення оптимальної початкової та підтримуючої дози для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно титрувати дози та визначити режим дозування в індивідуальному порядку, застосовуючи окремо лізиноприл та амлодипін. Під час терапії препаратом Екватор® слід контролювати функцію нирок, а також вміст калію та натрію у сироватці крові. У разі погіршення функції нирок слід відмінити препарат Екватор і призначити терапію коректно підібраними дозами окремих компонентів.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Можлива затримка виведення амлодипіну у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Чітких рекомендацій щодо дози препарату Екватор® у таких випадках не встановлено, тому пацієнтам з порушеннями функції печінки слід призначати з обережністю. Для визначення оптимальної початкової та підтримуючої дози для пацієнтів з печінковою недостатністю необхідно титрувати дози та визначити режим дозування в індивідуальному порядку, застосовуючи окремо лізиноприл та амлодипін. Починати лікування слід з нижчих доз, дотримуючись обережності.

Діти та підлітки (до 18 років). Безпека та ефективність препарату Екватор® у дітей та підлітків не встановлені.

Пацієнти похилого віку (старше 65 років). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити з обережністю. У клінічних дослідженнях не виявлено пов'язаних із віком змін ефективності або профілю безпеки амлодипіну та лізиноприлу. Для визначення оптимальної підтримуючої дози необхідно визначати режим дозування в індивідуальному порядку, застосовуючи окремо лізиноприл та амлодипін.

Амлодипін

Симптоми: виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату).

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), підтримання функції серцево-судинної системи, підвищене положення нижніх кінцівок, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль ОЦК та діурезу. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних засобів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів - внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз неефективний.

Лізіноприл

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечі, тривожність, дратівливість.

Лікування: симптоматична терапія, інфузія 0.9% розчину натрію хлориду та вазопресорів (по можливості), контроль АТ, підтримка водно-електролітного балансу. Можливе проведення гемодіалізу.

Амлодипін

Протипоказані поєднання лікарських засобів

Дантролен (в/в вступ)

У лабораторних тварин були відзначені випадки фібриляції шлуночків з летальним кінцем і колапсом на фоні застосування верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену, що супроводжувалися гіперкаліємією. Внаслідок ризику гіперкаліємії слід виключити одночасний прийом блокаторів повільних кальцієвих каналів, у т.ч. амлодипіну, у пацієнтів, схильних до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії.

Нерекомендовані комбінації лікарських засобів

Грейпфрутовий сік

Прийом амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів може збільшуватись біодоступність амлодипіну, що призводить до посилення ефектів зниження артеріального тиску.

Комбінації лікарських засобів, що вимагають особливої обережності при застосуванні

Індуктори ізоферменту CYP3A4

При одночасному застосуванні відомих індукторів CYP3A4 концентрація амлодипіну в плазмі може коливатися. З цієї причини слід як контролювати АТ, так і коригувати дозу препарату під час та після одночасного застосування, особливо з потужними індукторами CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, препаратами звіробою продірявленого).

Інгібітори ізоферменту CYP3A4

Одночасний прийом амлодипіну та сильних або помірних інгібіторів CYP3A4 (інгібітори протеази, наприклад, ритонавір, протигрибкові препарати групи азолів, макроліди, наприклад, еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до суттєвого збільшення. Клінічні прояви зазначених фармакокінетичних відхилень можуть бути більш вираженими у пацієнтів похилого віку. У зв'язку з цим може знадобитися моніторинг клінічного стану та корекція дози Екватору.

Комбінації лікарських засобів, що вимагають обережності при застосуванні

Симвастатин

Багаторазовий прийом амлодипіну в дозі 10 мг у комбінації з симвастатином у дозі 80 мг спричиняв збільшення експозиції симвастатину на 77% порівняно з монотерапією симвастатином. Таким чином, пацієнтам, які отримують амлодипін, слід приймати симвастатин у добовій дозі не вище 20 мг.

Препарати кальцію

Можуть зменшувати ефект БМКК.

Препарати літію

При сумісному застосуванні БМКК з препаратами літію (для амлодипіну дані відсутні) можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор або шум у вухах).

Баклофен

Посилення антигіпертензивного ефекту. Слід контролювати артеріальний тиск і функцію нирок, при необхідності - коригувати дозу амлодипіну.

Аміфостін

Можливе посилення антигіпертензивної дії амлодипіну.

Глюкокортикоїди

Зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).

Трициклічні антидепресанти, нейролептики

Існує підвищений ризик ортостатичної гіпотензії та посилення антигіпертензивного ефекту (адитивний ефект).

Такролімус

При одночасному застосуванні з амлодипіном є ризик збільшення концентрації такролімусу у плазмі. Щоб уникнути токсичності такролімусу при одночасному застосуванні з амлодипіном, слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові пацієнтів та коригувати дозу такролімусу за необхідності.

Тасонермін: при одночасному застосуванні амлодипін може підвищувати системну експозицію тасонерміну у плазмі. У таких випадках необхідний регулярний контроль тасонерміну в крові та корекція дози за потреби.

Взаємодія амлодипіну з іншими препаратами

Для лікування артеріальної гіпертензії амлодипін можна безпечно застосовувати з тіазидними діуретиками, альфа-адреноблокаторами, бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ. У пацієнтів із стабільною стенокардією можливе одночасне застосування амлодипіну з іншими антиангінальними препаратами, такими як нітрати тривалої та короткої дії, бета-адреноблокатори .

Ймовірно, посилення антиангінальної та антигіпертензивної дії БМКК при одночасному застосуванні з тіазидними та "петлевими" діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами, а також посилення їх антигіпертензивної дії при призначенні з альфа1-адреноблоком.

Амлодипін не спричиняє негативного інотропного ефекту. Тим не менш, деякі БМКК можуть збільшувати виразність негативного інотропного ефекту антиаритмічних препаратів, які спричиняють подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон та хінідин).

На відміну від інших БМКК, не виявлено значущої взаємодії амлодипіну (3-е покоління БМКК) та нестероїдних протизапальних засобів, включаючи індометацин.

Безпечно призначати амлодипін із пероральними гіпоглікемічними препаратами.

Одноразовий прийом силденафілу в дозі 100 мг пацієнтами з есенціальною артеріальною гіпертензією не впливав на фармакокінетику амлодипіну.

Спільний багаторазовий прийом амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг призводив до незначної зміни фармакокінетичних параметрів аторвастатину у стані рівноважної концентрації.

Етанол (напої, що містять алкоголь): амлодипін не має значного впливу на фармакокінетику етанолу при одноразовому та багаторазовому застосуванні в дозі 10 мг.

Дослідження взаємодії циклоспорину і амлодипіну у здорових добровольців та спеціальних групах пацієнтів не проводилися, крім пацієнтів після трансплантації нирки. Різні дослідження взаємодії амлодипіну з циклоспорином у пацієнтів після трансплантації нирки показують, що застосування цієї комбінації може не призводити до будь-якого ефекту або підвищувати мінімальну концентрацію циклоспорину різною мірою до 40%. Слід проводити контроль концентрації циклоспорину у пацієнтів після трансплантації нирки.

При одночасному застосуванні амлодипіну та дигоксину нирковий кліренс та концентрація дигоксину у сироватці крові не змінюються.

При одночасному застосуванні варфарину з амлодипіном протромбіновий час не змінюється.

При одночасному застосуванні з циметидином фармакокінетика амлодипіну не змінюється.

Амлодипін не впливає на ступінь зв'язування дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину з білками плазми in vitro.

Алюміній і магнійсодержащіе антациди: одноразовий прийом таких антацидів спільно з амлодипіном не істотно впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, сиролімус, еверолімус) є субстратами CYP3A4. Оскільки амлодипін є слабким інгібітором CYP3A4, при сумісному застосуванні може збільшитися експозиція інгібіторів mTOR.

Лізіноприл

Протипоказані комбінації лікарських засобів

Аліскірен

Одночасний прийом інгібіторів АПФ з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) протипоказаний.

Призначення інгібіторів АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину II протипоказане пацієнтам із діабетичною нефропатією.

Нерекомендовані комбінації лікарських засобів

Антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II)

У літературі повідомлялося, що у пацієнтів із встановленим атеросклеротичним захворюванням, хронічною серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней, одночасна терапія інгібітором АПФ та АРА II пов'язана з вищою частотою розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршення. ниркову недостатність) порівняно із застосуванням лише одного препарату, що впливає на РААС. Подвійна блокада (наприклад, при поєднанні інгібітору АПФ з АРА II) повинна бути обмежена окремими випадками з ретельним моніторингом функції нирок, вмісту калію та АТ.

Препарати калію, калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон) або замінники солі, що містять калій.

Можливий розвиток гіперкаліємії (з можливим летальним кінцем), особливо при порушенні функції нирок (додаткові ефекти, пов'язані з гіперкаліємією). Інгібітори АПФ не слід застосовувати одночасно з речовинами, що підвищують вміст калію в плазмі, за винятком випадків гіпокаліємії. Поєднання лізиноприлу та зазначених вище засобів не рекомендується. Якщо, однак, одночасне застосування показано, їх слід застосовувати, дотримуючись запобіжних заходів і регулярно контролюючи вміст калію в сироватці крові.

Препарати літію

При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ може спостерігатися оборотне збільшення концентрації літію у сироватці крові та пов'язані з цим токсичні ефекти. Одночасне застосування лізиноприлу та препаратів літію не рекомендується. За необхідності проведення такої терапії слід проводити регулярний контроль концентрації літію у сироватці крові.

Комбінації лікарських засобів, що вимагають особливої обережності при застосуванні

Інсулін та пероральні гіпоглікемічні засоби

Епідеміологічні дослідження показали, що спільне застосування інгібіторів АПФ та гіпоглікемічних засобів (інсуліни, гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо) може посилювати їхню гіпоглікемічну дію аж до розвитку гіпоглікемії. Цей ефект, найімовірніше, можна спостерігати протягом перших тижнів одночасної терапії, а також у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Баклофен

Посилює антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. Слід ретельно контролювати рівень артеріального тиску і, у разі потреби, коригувати дозу гіпотензивних препаратів.

Діуретики

У пацієнтів, які приймають діуретики, що особливо виводять рідину та/або солі, на початку терапії інгібітором АПФ може спостерігатися значне зниження артеріального тиску. Ризик розвитку антигіпертензивних ефектів можна зменшити шляхом відміни діуретичного засобу, заповнення втрати рідини або солей перед початком терапії інгібіторами АПФ. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів з попередньою терапією діуретиками, яка могла призвести до надмірного виведення рідини та/або солей, діуретики слід відмінити до початку застосування препарату Екватор.
Функцію нирок (концентрація креатиніну) слід контролювати у перші тижні застосування препарату Екватор.

НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозі ≥3 г/добу

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з НПЗП (ацетилсаліцилова кислота в дозі, що чинить протизапальну дію, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗЗ) може призвести до зниження антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ. Одночасне застосування препаратів інгібіторів АПФ та НПЗЗ може призводити до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності та збільшення вмісту калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів із зниженою функцією нирок. Слід бути обережними при призначенні даної комбінації, особливо у літніх пацієнтів. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та ретельно контролювати функцію нирок, як на початку лікування, так і в процесі лікування.

Естрамустин, інгібітори mTOR (сиролімус, еверолімус, темсіролімус), інгібітори нейтральної ендопептидази (омапатрилат, ілепатрил, даглутрил, сакубітрил)

Одночасне застосування з інгібіторами АПФ супроводжується підвищеним ризиком розвитку ангіоневротичного набряку.

Інгібітори ДПП-4 (гліптини)

Лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, віллдагліптин: при їх спільному застосуванні з інгібіторами АПФ зростає ризик виникнення ангіоневротичного набряку внаслідок пригнічення активності дипептидилпептидази-4 (DPP-IV) гліптином.

Інгібітори нейтральної ендопептидази (НЕП)

Повідомлялося про підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та рацекадотрилу (інгібітор енкефаліпази).

При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з лікарськими препаратами, що містять сакубітрил (інгібітор неприлізину), зростає ризик розвитку ангіоневротичного набряку, через що одночасне застосування зазначених препаратів протипоказане. Інгібітори АПФ слід призначати не раніше, ніж через 36 годин після відміни препаратів, що містять сакубітрил. Протипоказано призначення препаратів, що містять сакубітрил, пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, а також протягом 36 годин після відміни інгібіторів АПФ.

Комбінації лікарських засобів, що вимагають обережності при застосуванні

Інші антигіпертензивні засоби (наприклад, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, діуретики) та вазодилататори

Можливе посилення антигіпертензивного ефекту препарату. Слід бути обережними при одночасному призначенні з нітрогліцерином, іншими нітратами або іншими вазодилататорами, оскільки при цьому можливе додаткове зниження АТ.

Антациди та колестірамін

Одночасне застосування з антацидами та колестираміном призводить до придушення шлунково-кишкової абсорбції.

Трициклічні антидепресанти, нейролептики, засоби для загальної анестезії, барбітурати, фенотіазин, етанол

При сумісному прийомі можливе посилення дії лізиноприлу.

Симпатоміметики

Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.

Міорелаксанти

Одночасне застосування міорелаксантів з інгібіторами АПФ може призводити до вираженого зниження артеріального тиску.

Препарати золота

При застосуванні інгібіторів АПФ, зокрема. лізиноприлу, пацієнтами, які отримують внутрішньовенний препарат золота (натрію ауротіомалат), були описані рідкісні випадки нітритоїдних реакцій (симптомокомплекс, що включає гіперемію шкіри обличчя, нудоту, запаморочення та артеріальну гіпотензію), які можуть бути дуже важкими.

Ко-тримоксазол (сульфометоксазол та триметоприм)

Підвищений ризик розвитку гіперкаліємії.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (есциталопрам, пароксетин, флуоксетин, сертралін)

При одночасному застосуванні з СІЗЗЗ можливий розвиток вираженої гіпонатріємії.

Алопуринол, прокаїнамід, цитостатики (5-фторурацил, вінкрістин, доцетаксел)

Можливий розвиток лейкопенії.

Тканинні активатори плазміногену (альтеплаза, ретеплаза, тенектеплаза)

Підвищення ризику ангіоневротичного набряку при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ. В обсерваційних дослідженнях виявлено підвищену частоту розвитку ангіоневротичного набряку у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ після застосування алтеплази для тромболітичної терапії ішемічного інсульту.

Вагітність

Застосування препарату Екватор протипоказано під час вагітності.

Дані щодо застосування препарату Екватор у вагітних жінок у межах адекватних контрольованих клінічних досліджень відсутні. При виявленні вагітності слід негайно припинити лікування Екватором. Пацієнткам, які планують вагітність, слід звернутися до лікаря для призначення антигіпертензивної терапії із встановленим профілем безпеки при вагітності.

Амлодипін

Безпека застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена. У доклінічних дослідженнях фетотоксична та ембріотоксична дія амлодипіну не виявлена. У щурів амлодипін збільшував тривалість гестаційного періоду та пологів. Деякі інші БМКК мають тератогенну дію.

Лізіноприл

Застосування інгібіторів АПФ у ІІ-ІІІ триместрах вагітності може призвести до смерті плода та новонародженого. Рекомендується проводити ретельне спостереження за новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, з метою своєчасного виявлення значного зниження АТ, олігурії та гіперкаліємії. Можливе виникнення маловоддя, гіпоплазії лицевих кісток, деформації кісток обличчя та черепа, гіпоплазії легень та аномалій розвитку нирок у дитини.

Жінки дітородного віку повинні застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування лізиноприлом.

Лізинопріл може проникати через гематоплацентарний бар'єр. Лікування лізиноприлом не слід розпочинати під час вагітності. Пацієнткам, які планують вагітність, слід звернутися до лікаря для призначення антигіпертензивної терапії із встановленим профілем безпеки при вагітності.

Період грудного вигодовування

Застосування препарату Екватор під час грудного вигодовування протипоказане.

Амлодипін

Досвід застосування препарату показує, що амлодипін виділяється із грудним молоком. Середнє співвідношення молоко/плазма для концентрації амлодипіну склало 0.85 серед 31 жінки-годувальниці, які страждали на артеріальну гіпертензію, зумовлену вагітністю, і отримували амлодипін у початковій дозі 5 мг/добу. Доза препарату при необхідності коригувалася (залежно від середньої добової дози та ваги: 6 мг та 98.7 мкг/кг відповідно). Передбачувана добова доза амлодипіну, що отримується немовлям через грудне молоко, становить 4.17 мкг/кг.

Застосування амлодипіну у період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.

Лізіноприл

Дані про проникнення лізиноприлу у грудне молоко відсутні.

Частота виникнення небажаних реакцій у пацієнтів, які приймали комбінований препарат, не перевищувала таку у пацієнтів, які отримували одну з діючих речовин. Небажані реакції відповідали даним, отриманим раніше для амлодипіну та/або лізиноприлу. Небажані реакції були легкими, транзиторними та рідко вимагали припинення терапії. Найчастішими небажаними реакціями при застосуванні комбінованого препарату були біль голови (8%), кашель (5%) і запаморочення (3%).

Частота небажаних реакцій наведена окремо для лізиноприлу та амлодипіну. Нижче представлені небажані лікарські реакції (НЛР), зареєстровані під час роздільного застосування амлодипіну та лізиноприлу.

Визначення частоти небажаних реакцій: дуже часто – 1/10 випадків (≥10%), часто – 1/100 випадків (≥1% та <10%), нечасто – 1/1000 випадків (≥0.1% та <1%), рідко – 1/10 000 випадків (≥0.01% та <0.1%), дуже рідко – менше 1/10 000 випадків (<0.01%), частота невідома – частота не могла бути встановлена на основі наявних даних.

У кожній групі небажані реакції представлені в порядку зменшення їхньої серйозності.

* Повідомлялося про симптомокомплекс, який може включати один або кілька з наступних симптомів: лихоманка, васкуліт, міалгія, артралгія/артрит, позитивна реакція на антинуклеарні антитіла (АНА), збільшення ШОЕ, еозинофілія та лейкоцитоз, шкірна висипка, інші шкіри.

підвищена чутливість до лізиноприлу або іншого інгібітора АПФ; підвищена чутливість до амлодипіну або будь-якого іншого похідного дигідропіридину; підвищена чутливість до будь-якої з допоміжних речовин; ангіоневротичний набряк в анамнезі, в т.ч. у зв'язку із застосуванням інгібіторів АПФ; спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; шок (включаючи кардіогенний); нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметала); (наприклад, при тяжкому аортальному стенозі, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії), гемодинамічно значущий мітральний стеноз; нестабільні показники гемодинаміки при гострому інфаркті міокарда (і протягом 1 місяця після нього); та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла); одночасне застосування з антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II) у пацієнтів з діабетичною нефропатією; сакубітрил); вагітно сть; період грудного вигодовування; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

З обережністю: аортальний стеноз, мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, артеріальна гіпотензія, цереброваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ІХС, ХСН неішемічного генезу ФК III-IV, стенокардія Принцметала, СССУ важкі аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак, склеродермія), прийом калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію та замінників солі на основі калію, гіперкаліємія, гіпонатріємія, мієлосупресія, цукровий діабет, двосторонній стеноз пацієнтів з єдиною ниркою, реноваскулярна гіпертензія, стан після трансплантації нирок, ниркова недостатність, азотемія, гемодіаліз з використанням мембран з високою проникністю, первинний альдостеронізм, дієта з обмеженням солі, стани, пов'язані зі зниженням ОЦК (в т.ч. блювання та діарея) , літній вік, печінкова недостатність аточність, одночасне застосування з інгібіторами або індукторами ізоферменту CYP3A4, одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, або антагоністами рецепторів ангіотензину II (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та ниркової недостатності при подвійній блокаді яу або комбінація зазначених ускладнюючих факторів (ризик розвитку нейтропенії та агранулоцитозу), одночасне застосування з препаратами літію, обтяжений алергологічний анамнез, одночасне проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих, одночасне проведення процедури ЛПНЩ-афереза з використанням декран хірургічних втручань або при проведенні загальної анестезії у пацієнтів негроїдної раси.

Екватор® не слід застосовувати для усунення гіпертонічного кризу.

При вступі до стаціонару пацієнт повинен повідомити лікаря про прийом препарату Екватор.

При застосуванні препарату Екватор слід брати до уваги попередження щодо його окремих компонентів, наведених нижче.

Пов'язані з амлодипіном

Необхідна підтримка гігієни зубів та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен.

У пацієнтів похилого віку може збільшуватись Т1/2 та знижуватися кліренс препарату. Зміни доз не потрібні, але необхідно більш ретельне спостереження за пацієнтами цієї категорії.

Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлені.

Синдром відміни

Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому відміни, припинення лікування амлодипіном бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату. Амлодипін не запобігає розвитку синдрому відміни при різкому припиненні прийому бета-адреноблокаторів.

Серцево-судинні захворювання

У поодиноких випадках у пацієнтів з ІХС (особливо при тяжкому обструктивному ураженні коронарних артерій) відзначалося збільшення частоти, тривалості та/або тяжкості нападів стенокардії після початку застосування БМКК або після збільшення їх дози.

На фоні застосування амлодипіну у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю клас III та IV по NYHA неішемічного генезу відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легенів, незважаючи на відсутність ознак погіршення серцевої недостатності.

Периферичні набряки

Незначно або помірно виражені периферичні набряки були найчастішим небажаним явищем амлодипіну у клінічних дослідженнях. Частота виникнення периферичних набряків зростає із збільшенням дози амлодипіну. Слід ретельно диференціювати периферичні набряки, пов'язані із застосуванням амлодипіну, від симптомів прогресування лівшлуночкової серцевої недостатності.

Вплив на фертильність

У деяких пацієнтів, які отримували блокатори повільних кальцієвих каналів, були виявлені оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїдів, що може бути клінічно значущим під час проведення ЕКЗ. Однак нині немає достатніх клінічних даних щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність. У доклінічному дослідженні виявлено небажані впливи на фертильність у самців.

Пов'язані з лізиноприлом

Симптоматична артеріальна гіпотензія

Найчастіше значне зниження артеріального тиску відбувається при зменшенні ОЦК, викликаному застосуванням діуретиків, зниженням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, у поєднанні з нирковою недостатністю або без неї, можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії. Вона частіше розвивається у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю, що пов'язано із застосуванням високих доз діуретиків, гіпонатріємією або порушенням функції нирок. Такі пацієнти потребують ретельного медичного спостереження (з обережним підбором доз лізиноприлу та діуретиків). Такі ж рекомендації застосовуються до пацієнтів з ІХС та цереброваскулярною недостатністю, коли швидке зниження артеріального тиску може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Пацієнтам з вираженим зниженням артеріального тиску слід надати горизонтальне положення; за необхідності виконується інфузія 0.9% розчину хлориду натрію. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням до прийому наступної дози лізиноприлу.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю із нормальним або зниженим АТ застосування лізиноприлу може призводити до зниження АТ; як правило, це не потребує припинення лікування. Якщо артеріальна гіпотензія стає симптоматичною, слід оцінити показання щодо зниження дози лізиноприлу або його скасування.

У пацієнтів з ризиком розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії (пацієнти на дієті без солі або з низьким вмістом солі) з гіпонатріємією або без неї, а також у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків, до початку лікування необхідно компенсувати дані відхилення (втрату води та солей).

Необхідно контролювати вплив стартової дози лізиноприлу на артеріальний тиск.

Гострий інфаркт міокарда

Застосування препарату Екватор у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда не рекомендується через недостатній досвід клінічного застосування.

Ниркова недостатність

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю значне зниження артеріального тиску, що настає після початку терапії інгібіторами АПФ, може призвести до збільшення порушення функції нирок. Були зареєстровані випадки гострої ниркової недостатності.

У пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки були зареєстровані випадки збільшення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові, пов'язані із застосуванням інгібіторів АПФ; як правило, ці порушення були транзиторними та припинялися після відміни лізиноприлу. Вони частіше виникали у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Трансплантація нирки

Досвід застосування лізиноприлу у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк

У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, у т.ч. лізиноприл, реєструвалися рідкісні випадки ангіоневротичного набряку особи, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані, які могли виникати у будь-який період лікування. У таких випадках необхідно негайно відмінити лізиноприл; спостереження за пацієнтами має здійснюватись до повного зникнення симптомів. Зазвичай випадки ангіоневротичного набряку обличчя та губ мають тимчасовий характер та не вимагають жодного лікування; можливе призначення антигістамінних препаратів.

Ангіоневротичний набряк гортані може спричинити смерть. Ангіоневротичний набряк язика, надгортанника або гортані може призвести до вторинної обструкції дихальних шляхів, тому необхідно негайно почати відповідну терапію (0.3-0.5 мл розчину епінефрину (адреналін) у концентрації 1:1000 п/к) та/або вжити заходів .

У поодиноких випадках на тлі терапії інгібіторами АПФ розвивався ангіоневротичний набряк кишечника. При цьому у пацієнтів відзначався біль у животі як ізольований симптом або у поєднанні зі нудотою або блюванням, у деяких випадках, без попереднього ангіоневротичного набряку обличчя та при нормальному рівні C1-естерази. Діагноз встановлювався за допомогою КТ черевної області, УЗД або на момент хірургічного втручання. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ. Тому у пацієнтів з болем у животі, які отримують інгібітори АПФ, при проведенні диференціальної діагностики необхідно враховувати можливість розвитку ангіоневротичного набряку кишечника.

У пацієнтів з ангіоневротичним набряком в анамнезі, не пов'язаним із прийомом інгібіторів АПФ, застосування інгібіторів АПФ може бути пов'язане з більш високим ризиком розвитку ангіоневротичного набряку.

Анафілактичні реакції, пов'язані з десенсибілізацією отрутою перетинчастокрилих комах

Існують повідомлення про дуже рідкісні випадки, що загрожують життю анафілактичних реакцій, що розвивалися у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час десенсибілізації отрутою перетинчастокрилих комах. Для запобігання таким випадкам слід тимчасово відмінити інгібітори АПФ перед проведенням десенсибілізації.

Гемодіаліз

Анафілактичні реакції також зареєстровані у пацієнтів, яким проводився гемодіаліз з використанням мембран з високою проникністю (наприклад, AN69), яким одночасно призначали інгібітори АПФ. Така група пацієнтів повинна розглянути можливість використання інших мембран для діалізу або інших гіпотензивних препаратів.

Кашель

Застосування інгібіторів АПФ може асоціюватись із кашлем. Сухий кашель, що триває протягом тривалого часу, як правило, зникає після відміни інгібітора АПФ. При проведенні диференціальної діагностики слід враховувати можливість появи кашлю, пов'язаного із застосуванням інгібіторів АПФ.

Хірургічне втручання/загальна анестезія

Застосування лікарських засобів, що знижують артеріальний тиск, під час великих хірургічних втручань або загальної анестезії може призводити до придушення утворення ангіотензину II у відповідь на компенсаторну секрецію реніну. Значне зниження артеріального тиску, яке розглядається як результат даного ефекту, можна контролювати шляхом зменшення ОЦК.

Пацієнти, які приймають інгібітори АПФ, повинні інформувати про це свого хірурга/анестезіолога перед проведенням хірургічного втручання (включаючи стоматологічні втручання).

Зміст калію в сироватці крові

Були зареєстровані випадки розвитку гіперкаліємії. Фактори ризику гіперкаліємії включають ниркову недостатність, цукровий діабет та одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, а також амілорид), а також препаратів калію та замінників солі на основі калію, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок. При необхідності одночасного застосування лізиноприлу та вищевказаних препаратів слід дотримуватися обережності та регулярно контролювати вміст калію у сироватці.

Подвійна блокада РААС

Доведено, що одночасне призначення інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Таким чином, не рекомендується призначати інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II або аліскірен для подвійної блокади РААС.

Якщо є абсолютні показання до подвійної блокади РААС, вона повинна проводитися під ретельним наглядом спеціаліста з частим контролем АТ, функції нирок і вмісту електролітів.

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину II протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.

Нейтропенія/агранулоцитоз/тромбоцитопенія/анемія

На фоні прийому інгібіторів АПФ можуть виникати нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія та анемія. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та за відсутності інших обтяжливих факторів нейтропенія розвивається рідко. Нейтропенія та агранулоцитоз є оборотними та зникають після відміни інгібітору АПФ.

З особливою обережністю слід призначати препарат Екватор® пацієнтам із системними захворюваннями сполучної тканини, на фоні прийому імунодепресантів, алопуринолу або прокаїнаміду або при комбінації цих факторів ризику, особливо пацієнтам з порушеною функцією нирок. У деяких пацієнтів виникали важкі інфекції, у ряді випадків стійкі до інтенсивної антибіотикотерапії. При призначенні препарату Екватор таким пацієнтам рекомендується періодично контролювати кількість лейкоцитів у плазмі крові. Пацієнти повинні повідомляти лікаря про будь-які ознаки інфекційних захворювань (наприклад, біль у горлі, гарячка).

Мітральний стеноз/аортальний стеноз/гіпертрофічна кардіоміопатія

Інгібітори АПФ слід обережно призначати пацієнтам з мітральним стенозом, а також пацієнтам з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (аортальний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія).

Печінкова недостатність

Дуже рідко на тлі прийому інгібіторів АПФ виникає холестатична жовтяниця. При прогресуванні цього синдрому розвивається фульмінантний некроз печінки, іноді з летальним кінцем. Механізм розвитку цього синдрому незрозумілий. При появі жовтяниці або значного підвищення активності печінкових ферментів на фоні прийому інгібіторів АПФ слід відмінити препарат Екватор і ретельно спостерігати за пацієнтом.

Цукровий діабет

При застосуванні лізиноприлу у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби або інсулін, протягом першого місяця лікування необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові.

Літній вік

У пацієнтів похилого віку застосування стандартних доз призводить до більш високої концентрації лізиноприлу в крові, тому потрібна особлива обережність щодо дози, незважаючи на те, що відмінностей в антигіпертензивній дії лізиноприлу у літніх та молодих пацієнтів не виявлено.

Етнічні відмінності

У пацієнтів негроїдної раси частіше, ніж у інших рас, на фоні прийому інгібіторів АПФ розвивається ангіоневротичний набряк. Інгібітори АПФ, можливо, мають менш виражену антигіпертензивну дію у пацієнтів негроїдної раси порівняно з представниками інших рас. Можливо, ця відмінність зумовлена тим, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією негроїдної раси найчастіше відзначається низька активність реніну.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Дані щодо впливу на здатність до керування транспортними засобами та механізмами відсутні. Через можливість надмірного зниження АТ, розвитку запаморочення, сонливості та інших побічних ефектів на початку лікування пацієнтам слід утримуватися від керування автомобілем та керування іншими транспортними засобами, роботи з механізмами та виконання іншої роботи, що потребує концентрації уваги.

З обережністю слід призначати препарат при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі ниркової артерії у пацієнтів з єдиною ниркою, стані після трансплантації нирок, нирковій недостатності.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку.

Протипоказання: дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені препарату у даній віковій групі).

GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Экватор таблетки 10 мг+20 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Экватор таблетки 10 мг+20 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Экватор таблетки 10 мг+20 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Эквакард таблетки 5 мг+5 мг 30 шт., Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт., Экватор таблетки 5 мг+10 мг 30 шт., Экватор таблетки 5 мг+20 мг 30 шт..