Каталог товаров

Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт Цена

( 18 )
Наличие уточняйте
Вариант:
924,00 грн
840,00 грн
-9.09 %
+
  • Страна:
    Индия
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    5 мг+10 мг
  • В упаковке:
    30 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Комбинированный препарат, содержащий действующие вещества: лизиноприл и амлодипин.

Лизиноприл

Ингибитор ангиотензинпревращающего фермента (АПФ), уменьшает образование ангиотензииа II из ангиотензина I. Снижение содержания ангиотензина II ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. Уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландинов. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПСС), АД, преднагрузку, давление в легочных капиллярах, вызывает увеличение минутного объема крови и повышение толерантности миокарда к нагрузке у пациентов с хронической сердечной недостаточностью. Расширяет артерии в большей степени, чем вены. Некоторые эффекты объясняются воздействием на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему (РАЛС). При длительном применении уменьшается гипертрофия миокарда и стенок артерий резистивного типа. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда.

Ингибиторы АПФ удлиняют продолжительность жизни у пациентов хронической сердечной недостаточностью, замедляют прогрессирование дисфункции левою желудочка у пациентов, перенесших острый инфаркт миокарда без клинических проявлений сердечной недостаточности.

Начало действия препарата через 1 ч, максимальный антигипертензивный эффект достигается через 6-7 ч и сохраняется в течение 24 ч. Продолжительность эффекта зависит также от величины принятой дозы. При артериальной гипертензии эффект отмечается в первые дни после начала лечения, стабильное действие развивается через 1-2 месяца терапии. При резкой отмене лизиноприла не наблюдалось выраженного повышения АД. Лизиноприл уменьшает альбуминурию. Не влияет на концентрацию глюкозы в крови у пациентов сахарным диабетом и не приводит к учащению случаев гипогликемии.

Амлодипин

Блокатор «медленных» кальциевых каналов, производное дигидропиридина блокатор «медленных» кальциевых каналов (БМКК), оказывает антиангинальное и антигипертензивное действие, блокирует кальциевые каналы, снижает гранемембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).

Антиангинальное действие обусловлено расширением коронарных и периферических артерий и артериол: при стенокардии уменьшает выраженность ишемии миокарда; расширяя периферические артериолы, снижает ОПСС, уменьшает постнагрузку на сердце, снижает потребность миокарда в кислороде. Расширяя коронарные артерии и артериолы в неизмененных и в ишемизированных зонах миокарда, увеличивает поступление кислорода в миокард (особенно при вазоспастической стенокардии); предотвращает спазм коронарных артерий (в т.ч. вызванной курением). У пациентов со стабильной стенокардией разовая суточная доза увеличивает толерантность к физической нагрузке, увеличивает время до наступления приступа стенокардии и «ишемической» депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребления нитроглицерина и других нитратов.

Оказывает длительный дозозависимый антигипертензивный эффект. Антигипертензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении пациента "лежа" и "стоя"). Ортостатическая гипотензия при назначении амлодипина встречается достаточно редко. Не вызывает снижения фракции выброса левого желудочка. Уменьшает степень гипертрофии миокарда левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает скорость клубочковой фильтрации, обладает слабым натрийуретическим действием.

При диабетической нефропатии не увеличивает выраженность микроальбумиурии. Не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови и может применяться при терапии пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Значимое снижение АД наблюдается через 6-10 ч, длительность эффекта 24 ч.

Эквакард®

Сочетание лизиноприла с амлодипином в одном лекарственном препарате позволяет предупредить развитие возможных нежелательных эффектов, вызванных противорегуляцией какого-либо из действующих веществ. Так, блокатор «медленных» кальциевых каналов, непосредственно расширяя артериолы, может приводить к задержке натрия и жидкости в организме, и. следовательно, может активировать РААС. Ингибитор АПФ блокирует этот процесс, нормализирует реакции на нагрузку солями.

Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб. 5 мг+5 мг: 10, 20, 30 чи 100 шт. таб. 5 мг+10 мг: 10, 20, 30 чи 100 шт.
Опис

Пігулки рожевого кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою, з ризиком на одному боці.

1 таб.
амлодипін 5 мг
лізиноприл 5 мг

Допоміжні речовини : лактоза 106.34 мг, крохмаль кукурудзяний 58.86 мг, повідон 5.7 мг, тальк 3.8 мг, стеарат магнію 1.95 мг, барвник червоний (Понсо 4R) 0.1 мг.

10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.


Коди АТХ

C09BB03 Лізиноприл у комбінації з амлодипіном


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антигіпертензивний препарат


Діюча речовина

лізиноприл

амлодипін


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ + БМКК)


Умови зберігання

Препарат зберігати у недоступному для дітей, у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.


Фармакологічна дія

Комбінований препарат, що містить діючі речовини: лізиноприл та амлодипін.

Лізіноприл

Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), зменшує утворення ангіотензії II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), АТ, переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантаження у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РАЛС). При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівою шлуночка у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності.

Початок дії препарату через 1 годину, максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 6-7 годин і зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить також від величини прийнятої дози. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці терапії. При різкій відміні лізиноприлу не спостерігалося вираженого підвищення артеріального тиску. Лізиноприл зменшує альбумінурію. Не впливає на концентрацію глюкози в крові у пацієнтів на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Амлодипін

Блокатор «повільних» кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), має антиангінальну та антигіпертензивну дію, блокує кальцієві канали, знижує гранемембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно у гладком'язові клітини судин,

Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних та периферичних артерій та артеріол: при стенокардії зменшує вираженість ішемії міокарда; розширюючи периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує поста навантаження на серце, знижує потребу міокарда у кисні. Розширюючи коронарні артерії та артеріоли у незмінених та в ішемізованих зонах міокарда, збільшує надходження кисню до міокарда (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає спазму коронарних артерій (в т.ч. викликаної курінням). У пацієнтів зі стабільною стенокардією разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, збільшує час до приступу стенокардії та «ішемічної» депресії сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.

Чинить тривалий дозозалежний антигіпертензивний ефект. Антигіпертензивна дія обумовлена прямим вазодилатуючим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин (у положенні пацієнта "лежачи" і "стоячи"). Ортостатична гіпотензія при призначенні амлодипіну трапляється досить рідко. Не викликає зниження фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує рівень гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичну дію.

При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбуміурії. Не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми крові та може застосовуватися при терапії пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Значне зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту 24 год.

Еквакард®

Поєднання лізиноприлу з амлодипіном в одному лікарському препараті дозволяє запобігти розвитку можливих небажаних ефектів, спричинених протирегуляцією будь-якої з діючих речовин. Так, блокатор «повільних» кальцієвих каналів, безпосередньо розширюючи артеріоли, може призводити до затримки натрію та рідини в організмі. отже, може активувати РААС. Інгібітор АПФ блокує цей процес, нормалізує реакцію навантаження солями.


Показання

есенціальна гіпертензія (хворим, яким показана комбінована терапія).


Спосіб застосування, курс та дозування

Таблетки препарату Еквакард приймають внутрішньо один раз на добу незалежно від часу прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Дорослі

Рекомендована доза становить 1 таблетка Еквакарду 1 раз на добу. На початку терапії препаратом Еквакард може розвинутись симптоматична артеріальна гіпотензія, яка частіше виникає у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу внаслідок попередньої терапії діуретиками. Прийом діуретиків слід припинити за 2-3 дні до початку терапії препаратом Еквакард®.

У випадках, коли відміна діуретиків неможлива, початкова доза препарату Еквакард® становить 1/2 таблетки (5 мг+5 мг) 1 раз на добу, після прийому якої протягом декількох годин слід забезпечити спостереження за хворим через можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується застосовувати препарат Еквакард у дозі 5 мг +5 мг (збільшення T1/2 лізиноприлу). Підтримуюча доза підбирається в залежності від переносимості терапії, що проводиться, потрібен контроль функції нирок, вмісту калію і натрію в плазмі крові.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з порушеннями функції печінки рекомендується застосовувати препарат Еквакард у дозі 5 мг +5 мг (збільшення T1/2 амлодипіну).


Передозування

Лізіноприл

Симптоми: виражене зниження АТ, сухість слизової оболонки порожнини рота, порушення водно-електролітного балансу, ниркова недостатність, почастішання дихання, тахікардія, відчуття серцебиття, брадикардія, запаморочення, стан тривоги, підвищена дратівливість, кашель, сонливість, затримка. Лікування: специфічний антидот відсутній. Промивання шлунка, застосування ентеросорбентів та проносних засобів. Показано внутрішньовенне введення 0.9% розчину натрію хлориду. У разі стійкої до лікування брадикардії необхідно застосування штучного водія ритму. Необхідний контроль АТ, показників водно-електролітного балансу. Гемодіаліз ефективний.

Амлодипін

Симптоми: виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату).

Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), підтримання функції серцево-судинної системи, підвищене положення нижніх кінцівок, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та діурезу. Для відновлення тонусу судин застосування судинозвужувальних засобів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів внутрішньовенне введення кальцію глюконату. Гемодіаліз не є ефективним.


Лікарська взаємодія

Лізіноприл

З обережністю слід застосовувати лізиноприл одночасно з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, циклоспорином – підвищуємо ризик гіперкаліємії, особливо при порушеній функції нирок. Тому ці комбінації слід застосовувати тільки на основі індивідуального рішення лікаря при регулярному контролі вмісту калію в сироватці крові та функції нирок.

При одночасному застосуванні з діуретиками та іншими гіпотензивними засобами антигіпертензивний ефект лізиноприлу посилюється.

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) (в т.ч. селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)), естрогенами, а також симпатоміметиками знижується антигіпертензивна дія лізиноприлу. НПЗЗ, у тому числі ЦОГ-2, та інгібітори АПФ збільшують вміст калію у сироватці крові та можуть погіршити функцію нирок. Цей ефект зазвичай оборотний.

Лізиноприл уповільнює виведення препаратів літію, тому при одночасному застосуванні відбувається оборотне збільшення його концентрації у плазмі крові, що може підвищувати ймовірність розвитку небажаних явищ, тому слід регулярно контролювати концентрацію літію у сироватці крові.

При одночасному застосуванні з антацидами та коліс тирами ном знижується всмоктування лізиноприлу з ЖКГ.

Етанол посилює дію лізиноприлу.

При одночасному застосуванні з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо підвищується ризик розвитку гіпоглікемії.

При одночасному застосуванні лізиноприлу з вазодилататорами, барбітуратами, антипсихотичними засобами (нейролептиками), трициклічними антидепресантами.

БМКК, бета-адреноблокаторами можливе посилення антигіпертензивного ефекту. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота внутрішньовенно (натрію ауротіамалат) описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.

Спільне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками може призводити до лейкопенії.

Амлодипін

Амлодипін може безпечно застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії разом з тіазидними діуретиками, альфа-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ.

На відміну від інших БМКК клінічно значущої взаємодії амлодипіну не було виявлено при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами, у тому числі і з індометацином.

Можливе посилення антиангінальної та гіпотензивної дії БМКК при спільному застосуванні з тіазидними та «петлевими» діуретиками, інгібіторами АПФ та нітратами, а також посилення їх антигіпертензивної дії при одночасному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами.

Еритроміцин при сумісному застосуванні підвищує Cmax амлодипіну у молодих пацієнтів на 22%, а у літніх пацієнтів – на 50%.

Бета-адреноблокатори при одночасному застосуванні з амлодипіном можуть викликати загострення перебігу хронічної серцевої недостатності.

Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігали, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон та хінідин).

Одноразовий прийом 100 мг силденафілу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.

Повторне застосування амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг не супроводжується значними змінами показників фармакокінетики аторвастатину.

Етанол (напої, що містять алкоголь): амлодипін при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг не впливає на фармакокінетику етанолу.

Антиретровірусні засоби (ритонавір) збільшує плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну.

Нейролептики та ізофлуран посилення гіпотензивної дії похідних дигідропіридину.

Препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.

При сумісному застосуванні амлодипіну з препаратами літію можливе посилення прояву нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум та вухах).

Амлодипін не змінює фармакокінетику циклоспорину.

Не впливає на концентрацію у сироватці крові дигоксину та його нирковий кліренс.

Не має істотного впливу на дію варфарину (протромбіновий час).

Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

У дослідженнях in vitro амлодипін не впливає на зв'язування з білками плазми, дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину.

Грейпфрутовий сік: одноразовий одноразовий прийом 240 мг грейпфрутового соку та 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується істотною зміною фармакокінетики амлодипіну.

Алюміній-або магнійсодержащіе антациди: їх одноразовий прийом не істотно впливає на фармакокінетику амлодипіну.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування препарату Еквакард не рекомендується під час вагітності.

При діагностуванні вагітності прийом препарату Еквакард необхідно припинити якомога раніше.

Прийом інгібіторів АПФ у II та III триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних щодо негативних впливів препарату на плід у разі застосування під час І триместру немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження АТ, олігурії, гіперкаліємії.

Безпека застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена, тому застосування при вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Лізиноприл проникає крізь плаценту. Немає даних про проникнення лізиноприлу у грудне молоко.

Відсутні дані, що свідчать про виділення амлодипіну у грудне молоко.

Однак відомо, що інші БМКК – похідні дигідропіридину, екскретуються з грудним молоком.

Застосування препарату Еквакард у період годування груддю не рекомендується.

Якщо застосування препарату необхідне в період лактації, грудне вигодовування необхідно припинити.


Побічна дія

Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0.1%, але менше 1%; рідко – не менше 0.01%, але менше 0.1%; дуже рідко – менше 0.01%, включаючи окремі повідомлення.

Лізіноприл

З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; нечасто – гострий інфаркт міокарда, тахікардія, відчуття серцебиття; синдром Рейно; рідко – брадикардія, тахікардія, збільшення симптомів перебігу хронічної серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, біль у грудях.

З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, біль голови; нечасто – лабільність настрою, парестезії, порушення сну, інсульт; рідко - сплутаність свідомості, астенічний синдром, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, сонливість.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко – зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, еритропенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання.

З боку дихальної системи: часто кашель; нечасто – риніт; дуже рідко – синусит, бронхоспазм, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія, задишка.

З боку травної системи: часто – діарея, блювання; нечасто – диспепсія, зміни смаку, біль у животі; рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота; дуже рідко – панкреатит, жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична), гепатит, печінкова недостатність, інтерстиціальний набряк, анорексія.

З боку шкірних покровів: нечасто - свербіж шкіри, висип; рідко – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, гортані, кропив'янка, алопеція, псоріаз; дуже рідко – підвищене потовиділення, васкуліт, пухирчатка, фотосенсибілізація, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок; нечасто – уремія, гостра ниркова недостатність; дуже рідко – анурія, олігурія, протеїнурія.

З боку репродуктивної системи: нечасто – імпотенція, рідко – гінекомастія.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіпоглікемія.

З боку лабораторних показників: нечасто – підвищення концентрації сечовини в крові, гіперкреатинінемія, гіперкаліємія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, рідко – гіпербілірубінемія, гіпонатріємія, підвищення швидкості осідання еритроцитів, хибнопозитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла.

З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія/артрит, міалгія.

Амлодипін

З боку ЦНС: часто – головний біль (особливо на початку лікування), запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість; нечасто – загальне нездужання, гіпестезія, астенія, парестезії, периферична нейропатія, тремор, безсоння, емоційна лабільність, незвичайні сновидіння, нервозність, підвищена збудливість, депресія, тривога, підвищене потовиділення; рідко – судоми, апатія, ажитація; дуже рідко – атаксія, амнезія.

З боку травної системи: часто – нудота, біль у животі; нечасто – блювання, зміна режиму дефекації (у тому числі запор, метеоризм), диспепсія, діарея, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; рідко – гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко – панкреатит, гастрит, жовтяниця (зазвичай холестатична), гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит.

З боку серцево-судинної системи: часто – периферичні набряки (човник та стоп), відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя; нечасто – надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія, васкуліт; рідко – розвиток або посилення перебігу хронічної серцевої недостатності; дуже рідко - непритомність, задишка, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, набряк легень, мігрень.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: дуже рідко – тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовивідної системи: нечасто – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія; дуже рідко – дизурія, поліурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – гінекомастія, імпотенція.

З боку дихальної системи: нечасто – задишка, риніт; дуже рідко – кашель.

З боку опорно-рухового апарату: нечасто – м'язові судоми, міалгія. артралгія, біль у спині, артроз; рідко – міастенія.

З боку шкірних покровів: нечасто – алопеція: рідко – дерматит; дуже рідко – алопеція, ксеродермія, холодний липкий піт, порушення пігментації шкіри.

Алергічні реакції: рідко - свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип); дуже рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.

З боку органів чуття: нечасто – дзвін у вухах, порушення зору, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль в очах; дуже рідко – паросмія.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперглікемія.

Інші: нечасто – зниження маси тіла, збільшення маси тіла, збочення смаку, носова кровотеча, озноб.


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату або до інших похідних дигідропіридину, інших інгібіторів АПФ; ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі викликаний застосуванням інших інгібіторів АПФ; спадковий та/або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; або стенозний обструктивна кардіоміопатія; важка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.); кардіогенний шок; вагітність, період лактації; вік до 18 років; гострий інфаркт міокарда (протягом перших 28 днів), нестабільна стенокардія (за виключенням ;непереносимість лактози, дефіцит лактози та глюкозо-галактозна мальабсорбція.

З обережністю: цереброваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ІХС, коронарна недостатність, артеріальна гіпотензія, системні захворювання сполучної тканини (в т.ч. склеродермія, системний червоний вовчак), пригнічення кістковомозкового кровотворення, гіперкалієм, нирки, ниркова та/або печінкова недостатність, синдром слабкості синусового вузла (виражена брадикардія, тахікардія), хронічна серцева недостатність неішемічної етіології III-IV функціонального класу за класифікацією NYНA, серцева недостатність у стадії декомпенсації, аортальний стеноз, мітральний стеноз, гострий інфаркт після перших 28 днів), літній вік, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, гемодіаліз з використання високопроточних діалізних мембран (AN69®), азотемії, первинний гіперальдостеронізм, стани, що супроводжуються зниженням обсягу циркулюючої крові (ОЦК) (у тому числі внаслідок діареї, блювання); застосування у пацієнтів, які перебувають на дієті з обмеженням кухонної солі.


особливі вказівки

Лікування препаратом Еквакард можна розпочинати тільки після корекції гіпонатріємії та відновлення об'єму циркулюючої крові.

Після прийому першої дози препарату рекомендується ретельний контроль артеріального тиску, можливе значне зниження артеріального тиску з розвитком симптоматичної артеріальної гіпотензії. Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні ОЦК, викликаному терапією діуретиками, зменшенням вмісту кухонної солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням.

При артеріальній гіпотензії пацієнтові надають горизонтальне положення і при необхідності внутрішньовенно вводять розчин, що заповнює обсяг циркулюючої рідини (інфузія 0.9% розчину натрію хлориду).

Подібних правил слід дотримуватися при застосуванні препарату Еквакард® пацієнтів з ІХС, цереброваскулярною недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

При стенозі аорти, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії призначення вазодилататора потребує обережності.

У період терапії препаратом Еквакард® необхідно контролювати масу тіла та споживання кухонної солі, показано призначення відповідної дієти.

Необхідна підтримка гігієни порожнини рота та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).

У період терапії необхідний періодичний контроль периферичної крові, т.к. не можна виключити потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібний періодичний контроль периферичної крові.

При порушенні функції нирок, наприклад, при стенозі ниркової артерії (особливо, двосторонньому або при стенозі артерій єдиної нирки), гіпонатріємії, зневодненні, недостатності кровообігу, прийом препарату може спровокувати погіршення функції нирок і гостру ниркову недостатність, оборотну після припинення лікування. Необхідний контроль пацієнтів із порушеннями функції нирок.

У пацієнтів похилого віку може збільшуватись T1/2 амлодипіну та знижуватися кліренс препарату. Необхідно ретельніше спостереження за пацієнтами даної категорії.

При порушенні функції печінки період напіввиведення амлодипіну зростає, таким пацієнтам призначають препарат з обережністю, після оцінки користі та ризику. При застосуванні інгібіторів АПФ можливий розвиток ангіоневротичного набряку особи, кінцівок, губ, язика, надгортанника або гортані, що потребує негайного припинення лікування препаратом та встановлення лікарського спостереження до повної регресії симптомів. Ангіоневротичний набряк із набряком гортані може бути смертельним. Набряк язика, надгортанника або гортані може бути причиною обструкції дихальних шляхів, тому необхідно негайно проводити відповідну терапію (0.3-0.5 мл 1:1000 розчину епінефрину (адреналіну) п/к) та/або заходи для забезпечення прохідності дихальних шляхів. У випадках, коли набряк локалізується лише на обличчі та губах, стан найчастіше проходить без лікування, проте можливе застосування антигістамінних засобів.

Ризик розвитку ангіоневротичного набряку підвищується у пацієнтів, які мають в анамнезі ангіоневротичний набряк від інгібіторів АПФ.

У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час процедури десенсибілізації на отруту перетинчастокрилих, дуже рідко можуть розвиватися небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Це можна уникнути, якщо тимчасово припиняти лікування інгібітором АПФ перед кожною процедурою десенсибілізації па гіменоптеру.

Хірургічне втручання/загальна анестезія: при застосуванні засобів для загальної анестезії з антигіпертензивною дією та при проведенні великих хірургічних втручань лізиноприл гальмує утворення ангіотензину-II у відповідь на компенсаторне виділення реніну. При такій артеріальній гіпотензії артеріальний тиск нормалізують шляхом збільшення обсягу циркулюючої крові.

Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологічну хірургію) слід інформувати хірурга/анестезіолога про застосування інгібітору АПФ.

Анафілактоїдні реакції спостерігаються і у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних діалізних мембран (AN69®), які одночасно приймають інгібітори АПФ. У таких випадках слід розглянути можливість застосування іншого типу мембрани для діалізу чи іншого гіпотензивного засобу. При доборі дози слід враховувати, що у хворих похилого віку обидві діючі речовини визначаються у крові у більшій концентрації, при цьому ефективність не змінюється.

При застосуванні інгібіторів АПФ відзначали кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення інгібітором АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю треба враховувати і кашель, спричинений застосуванням інгібітору AПФ.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Слід бути обережними при прийомі препарату Еквакард® у зв'язку з тим, що можливий розвиток артеріальної гіпотензії, запаморочення та сонливості, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та роботу з потенційно небезпечними механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю: ниркова недостатність.


Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю: печінкова недостатність.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю: літній вік.


Застосування у дітей

Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

MICRO LABS Limited (Індія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обязательно посетите страницу с этим товаров. Хотите приобрести Эквакард таблетки 5 мг+10 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Эквакард таблетки 5 мг+5 мг 30 шт., Экватор таблетки 10 мг+20 мг 30 шт., Экватор таблетки 5 мг+10 мг 30 шт., Экватор таблетки 5 мг+20 мг 30 шт..

(5169)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*