Каталог товаров

Дуопресс таблетки 160 мг+12,5 мг 30 шт Цена

( 11 )
Бренд: Озон ООО
Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Россия
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    160 мг+12,5 мг
  • В упаковке:
    160 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Дуопресс - гипотензивное комбинированное средство, в состав которого входит антагонист рецепторов ангиотензина II и тиазидный диуретик.

Валсартан

Валсартан является селективным ангиотензина II рецепторов антагонистом для приема внутрь, небелковой природы.

Оказывает избирательное антагонистическое действие на рецепторы подтипа AT1. Следствием блокады AT1 - рецепторов является повышение плазменной концентрации ангиотензина II, который может стимулировать заблокированные рецепторы подтипа AT2, что уравновешивает эффекты, связанные со стимуляцией AT1 - рецепторов. Валсартан не обладает атавистической активностью в отношении AT1 - рецепторов. Его сродство к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20000 раз больше, чем к рецепторам подтипа AT2. Валсартан не ингибирует АПФ, известный также под названием кининазы II, который превращает ангиотензин I в ангиотензин II и разрушает брадикинин. В связи с отсутствием влияния на АПФ эффекты брадикинина и субстанции Р не потенцируются, поэтому при приеме антагонистов рецепторов ангиотензина II маловероятно развитие сухого кашля. Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, участвующие в регуляции функции сердечно-сосудистой системы. При лечении артериальной гипертензии валсартан снижает артериальное давление (АД), не влияя на частоту сердечных сокращений (ЧСС). После приема внутрь разовой дозы валсартана антигипертензивный эффект развивается в течение 2-х часов, а максимальное снижение АД достигается в течение 4-6 часов.Антигипертензивный эффект валсартана сохраняется в течение 24 часов. При повторных назначениях валсартана максимальное снижение АД: вне зависимости от дозы, достигается через 2-4 недели и сохраняется на достигнутом уровне в ходе длительной терапии. Комбинация с гидрохлоротиазидом позволяет достичь значимого дополнительного снижения АД. Внезапное прекращение приема валсартана не сопровождается синдромом «отмены» (резким подъемом АД или другими нежелательными клиническими последствиями).

Гидрохлоротиазид

Тиазидный диуретик, диуретический эффект которого связан с нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора, калия, магния, воды в дистальном отделе пефрона; задерживает выведение ионов кальция, мочевой кислоты. Обладает гипотензивным действием, которое обусловлено расширением артериол. Практически не оказывает влияния на нормальные показатели АД.Диуретический эффект развивается через 1-2 часа после приема препарата внутрь, достигает максимума через 4 часа и сохраняется в течение 6-12 часов. Антигипертензивное действие наступает через 3-4 дня, но для достижения оптимального терапевтического эффекта может потребоваться 3-4 недели.

Дуопресс таблетки 160 мг+12,5 мг 30 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 80 мг+12.5 мг: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 10, 120, 140, 150, 160, 180, 200, 210, 23 0 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 160 мг+25 мг: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 10, 120, 140, 150, 160, 180, 200, 210, 240, 2 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 160 мг+12.5 мг: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 10, 120, 140, 150, 160, 180, 200, 210, 2 3 шт.
Опис

Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на зламі видно два шари - ядро білого або майже білого кольору та плівкова оболонка.

1 таб.
валсартан 160 мг
гідрохлортіазид 25 мг

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна 142.4 мг, кроскармелоза натрію 14 мг, повідон 10 мг, кремнію діоксид колоїдний 5.4 мг, магнію стеарат 3.2 мг.

Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 5.7 мг, макрогол-4000 1.5 мг, титану діоксид 2.8 мг.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (4) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (7) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (8) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (9) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (10) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (12) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (4) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (5) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (6) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (7) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (8) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (9) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (10) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (12) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (4) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (5) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (6) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (7) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (8) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (9) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (10) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (12) - пачки картонні.
10 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
20 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
30 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
40 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
50 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
60 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
70 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
80 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
90 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
100 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
120 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.
180 шт. - банки поліпропіленові (1) - пачки картонні.


Коди АТХ

C09DA03 Валсартан у комбінації з діуретиками


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антигіпертензивний препарат


Діюча речовина

гідрохлортіазид

валсартан


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензину II рецепторів блокатор + діуретик)


Умови зберігання

У захищеному від світла місці за нормальної температури не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки.


Фармакологічна дія

Дуопрес - гіпотензивний комбінований засіб, до складу якого входить антагоніст рецепторів ангіотензину II та тіазидний діуретик.

Валсартан

Валсартан є селективним ангіотензином II рецепторів антагоністом для прийому всередину, небілкової природи.

Чинить вибіркову антагоністичну дію на рецептори підтипу AT1. Наслідком блокади AT1 – рецепторів є підвищення плазмової концентрації ангіотензину II, який може стимулювати заблоковані рецептори підтипу AT2, що врівноважує ефекти, пов'язані зі стимуляцією AT1 – рецепторів. Валсартан не має атавістичної активності щодо AT1 - рецепторів. Його спорідненість до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20000 разів більша, ніж до рецепторів підтипу AT2. Валсартан не інгібує АПФ, відомий також під назвою кінінази II, який перетворює ангіотензин I на ангіотензин II і руйнує брадикінін. У зв'язку з відсутністю впливу на АПФ ефекти брадикініну та субстанції Р не потенціюються, тому при прийомі антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ малоймовірний розвиток сухого кашлю. Валсартан не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що беруть участь у регуляції функції серцево-судинної системи. При лікуванні гіпертензії валсартан знижує артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС). Після прийому внутрішньо разової дози валсартану антигіпертензивний ефект розвивається протягом 2-х годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Антигіпертензивний ефект валсартану зберігається протягом 24 годин. При повторних призначеннях валсартану максимальне зниження артеріального тиску: незалежно від дози, досягається через 2-4 тижні і зберігається на досягнутому рівні під час тривалої терапії. Комбінація з гідрохлортіазидом дозволяє досягти значного додаткового зниження артеріального тиску. Раптове припинення прийому валсартану не супроводжується синдромом "скасування" (різким підйомом АТ або іншими небажаними клінічними наслідками).

Гідрохлоротіазид

Тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний із порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води у дистальному відділі пефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має гіпотензивну дію, яка обумовлена розширенням артеріол. Практично не впливає на нормальні показники АТ. Діуретичний ефект розвивається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягає максимуму через 4 години та зберігається протягом 6-12 годин. Антигіпертензивна дія настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.


Показання

артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показано комбіновану терапію).


Спосіб застосування, курс та дозування

Перед початком терапії препаратом Дуопрес необхідно скоригувати водно-електролітні порушення (див. розділи «З обережністю» та «Особливі вказівки»).

Всередину, незалежно від часу їди, кратність прийому - 1 раз на добу. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи рідиною.

Залежно від клінічної ситуації рекомендована добова доза препарату становить 1 таблетка препарату Дуопрес, що містить валсартан/гідрохлортіазид у дозі 80 мг+12,5 мг, 160 мг+12,5 мг або максимально 160 мг+25 мг. Максимальний антигіпертензивний ефект препарату Дуопрес розвивається протягом 2-4 тижнів терапії.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК понад 30 мл/хв (0,5 мл/сек)) не потрібна зміна доз препарату.

Дуопрес не рекомендується пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки без супутніх явищ холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг.


Передозування

Валсартан

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску. яке може призвести до запаморочення, колапсу та/або шоку зі смертельним наслідком.

Лікування: симптоматичне, рекомендується викликати блювання та промити шлунок, призначення активованого вугілля. При вираженому зниженні артеріального тиску необхідно надати пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами, заповнити об'єм циркулюючої рідини (ОЦК) та провести корекцію порушень водно-електролітного балансу. Гемодіаліз неефективний.

Гідрохлортіазнд

Симптоми: найчастіші симптоми є наслідком дефіциту електролітів (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія) та дегідратації внаслідок надмірного діурезу: нудота, сонливість, аритмія, спазми м'язів. При одночасному прийомі серцевих глікозидів гіпокаліємія може посилювати перебіг аритмій.

Лікування: симптоматичне.


Лікарська взаємодія

Взаємодії для валсартану та гідрохлоротіазиду

Лікарські засоби, одночасне застосування з якими слід уникати:

Препарати літію

При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ або тіазидними діуретиками відзначалося оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та пов'язані з цим посилення токсичних проявів. Досвід одночасного застосування валсартану та препаратів літію поки що відсутній, тому в цьому випадку рекомендується контроль концентрації літію у сироватці крові.

Лікарські засоби, одночасне застосування з якими потребує обережності:

Гіпотензивні засоби

Можливе посилення антигіпертензивної дії при одночасному застосуванні з іншими засобами, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гуанетидин, метилдопа, вазодилататори, прямі інгібітори реніну, антагоністи.

Пресорні аміни

Можливе послаблення дії пресорних амінів (норепінефрину, епііефрину), що не потребують припинення одночасного застосування.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)

Можливе зниження діуретичної та антигіпертензивної дії препарату Дуопрес при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами, наприклад, з похідними саліцилової кислоти, індометацином. Супутня гіповолемія може призвести до гострої ниркової недостатності.

Взаємодії для валсартану

Лікарські засоби, одночасне застосування з якими слід уникати:

Одночасне застосування антагоністів рецепторів до ангіотензину II з іншими препаратами, що впливають на РААС (інгібітори АПФ, аліскірен), призводить до підвищення частоти розвитку гіпотензії, гіперкаліємії, порушення функції нирок. Необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок, а також вміст електролітів у плазмі крові при призначенні препарату Дуопрес з іншими препаратами, що впливають на РААС. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, біологічно активних добавок, що містять калій; калійвмісних замінників харчової солі; інших лікарських засобів, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин) вимагає дотримання запобіжних заходів, (у тому числі, регулярного визначення вмісту калію в крові).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ)

При застосуванні валсартану одночасно з нестероїдними протизапальними засобами (селективні інгібітори ЦОГ-2) можливе зменшення його антигіпертензивної дії. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок та/або гіповолемією (у тому числі на тлі діуретичної терапії) може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності. При необхідності одночасного застосування валсартану з нестероїдними протизапальними засобами перед початком терапії необхідно оцінити функцію нирок і скоригувати водно-електролітні порушення.

Білки-переносники

За результатами дослідження in vitro на культурах печінки валсартан є субстратом для білків-переносників ОАТР1В1 та MRP2. Одночасне призначення валсартану з інгібіторами білка-переносника ОАТР1В1 (рифампіцин, циклоспорин) та з інгібіторами білка-переносника MRP2 (ритонавір) може збільшити системну експозицію валсартану (максимальну концентрацію в плазмі та AUC).

Відсутність лікарської взаємодії

Не було відзначено клінічно значущих взаємодій при проведенні монотерапії валсартаном на фоні застосування наступних лікарських засобів: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін, глібенкламід.

Взаємодії для гідрохлортіазиду

Літій

При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ та діуретиками повідомлялося про випадки оборотного підвищення плазмової концентрації літію та його токсичної дії. Вивчення одночасного застосування гідрохлортіазиду з валсартаном та препаратами літію не проводилося. Тому при одночасному застосуванні гідрохлортіазиду та препаратів, що містять літій, рекомендується контролювати концентрацію літію у крові.

Інші гіпотензивні засоби

Тіазидні діуретики посилюють антигіпертензивний ефект інших гіпотензивних препаратів (у тому числі гуанетидину, метилдопи, бета-адреноблокаторів, вазодилататорів, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів до ангіотензину II,

Курареподібні міторелаксанти

Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортіазид, потенціюють дію недеполяризуючих міорелаксантів.

Лікарські препарати, що впливають вміст калію в плазмі крові

Ризик гіпокаліємії, що викликається діуретиками, може посилюватися при одночасному застосуванні кортикостероїдів, АКТГ, амфотерицину, карбеноксолону, пеніциліну, ацетилсаліцилової кислоти або її похідних та антиаритмічних препаратів.

Лікарські препарати, що впливають вміст натрію в плазмі крові

Гіпонатріємічний ефект, що викликається діуретиками, може посилюватися при одночасному застосуванні з антидепресантами, антипсихотичними, протисудомними препаратами тощо. Слід бути обережними при тривалому одночасному застосуванні гідрохлортіазиду з вищепереліченими препаратами.

Гіпоглікемічні засоби

Тіазидні діуретики можуть порушувати толерантність до глюкози, у зв'язку з чим може знадобитися корекція доз інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо.

Серцеві глікозиди

Гігюкаліємія та гіпомагніємія (небажані ефекти тіазидних діуретиків) можуть сприяти розвитку порушень ритму серця у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди.

НПЗП

Одночасне застосування НПЗЗ та гідрохлортіазиду може призвести до зниження діуретичного та антигіпертензивного ефектів останнього. Супутня гіповолемія може спровокувати розвиток гострої ниркової недостатності.

Н- та м-холіноблокатори

Н- та м-холіноблокатори (у тому числі атропін, біпериден) можуть підвищувати біодоступність гідрохлортіазиду, що пов'язано зі зниженням перистальтики ШКТ та швидкості спорожнення шлунка. Відповідно, стимулятори моторики ШКТ (цизаприд) можуть знижувати біодоступність гідрохлортіазиду.

Аніонообмінні смоли

Всмоктування гідрохлортіазиду порушується у присутності колестираміну та колестиполу. Гідрохлортіазнд слід гринмати або за 4 години до, або через 4-6 годин після прийому зазначених сполук.

Вітамін D та солі кальцію

Одночасний прийом гідрохлортіазиду з вітаміном D або препаратами кальцію може призводити до гіперкальціємії внаслідок посилення реабсорбцину кальцію.

Циклоспорин

При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду та циклоспорину збільшується ризик розвитку гіперурикемії та загострення перебігу подагри.

Метилдопа

Повідомлялося про випадки розвитку гемолітичної анемії при одночасному призначенні гідрохлортіазиду та метилдопи.

Пресорні аміни

Гідрохлортіазид може знижувати відповідь організму на введення амінів пресору (норепінефрін). Клінічне значення цієї взаємодії незначне і не може перешкоджати їхньому спільному застосуванню.

Інші види взаємодії

Одночасне призначення тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, може призвести до збільшення частоти реакцій гіперчутливості до алопуринолу; збільшення ризику розвитку побічних ефектів амантадину; посилити гіперглікемічний ефект діазоксиду, зменшення виведення нирками препаратів, що мають цитотоксичну дію (наприклад, циклофосфаміду, мстотрексату), до потенціювання їх мієлосупресивної дії.

Етанол, барбітурати та наркотичні засоби

Одночасне застосування з гідрохлоротіазидом може потенціювати розвиток ортостатичної гіпотензії.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Як і будь-який інший препарат, що впливає на РААС, Дуопрес не повинен застосовуватись у жінок, які планують вагітність. При призначенні будь-якого препарату, що впливає на РААС, лікар повинен проінформувати жінок дітородного віку про потенційну небезпеку застосування цих препаратів під час вагітності.

Застосування препарату Дуопрес під час вагітності протипоказане, оскільки з огляду на механізм дії антагоністів рецепторів до ангіотензину II не можна виключити ризик для плода. Дія інгібіторів АПФ (препаратів, що впливають на РААС) на плід, у разі їх призначення у другому та третьому триместрах вагітності, призводить до пошкодження та загибелі плода. За ретроспективними даними при застосуванні інгібіторів АПФ у першому триместрі вагітності підвищується ризик народження дітей із вродженими дефектами. Є повідомлення про мимовільні аборти, маловоддя та порушення функції нирок у новонароджених, матері яких під час вагітності ненавмисно отримували валсартан. Введення тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, в порожнину матки призводило до розвитку жовтяниці або тромбоцитопенії у плода або в неонатальному періоді, а також до розвитку інших небажаних явищ, які спостерігаються у дорослих. Якщо вагітність діагностована в період лікування препаратом Дуопрес, препарат слід відмінити якнайшвидше.

Невідомо, чи проникає валсартан у грудне молоко. В експериментальних дослідженнях показано, що валсартаї виділяється з молоком лактуючих тварин.

Гідрохлоротіазид проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком, тому не рекомендується застосовувати препарат у період годування груддю.


Побічна дія

Класифікація частоти розвитку побічних ефектів всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто > 1/10; часто від > 1/100 до < 1/50; нечасто від > 1/1000 до < 1/100; рідко від >1/10000 до <1/1000; дуже рідко від < 1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома (недостатньо даних для оцінки частоти розвитку)

Небажані явища мали загалом слабо виражений і перехідний характер.

З боку центральної та периферичної нервової системи: часто – головний біль; нечасто – парестезія, підвищена стомлюваність; дуже рідко – запаморочення; частота невідома – синкопе.

З боку дихальної системи: нечасто – кашель; частота невідома – некардіогенний набряк легень.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – виражене зниження артеріального тиску, периферичні набряки.

З боку травного тракту: нечасто – нудота; дуже рідко – діарея.

З боку опоріо-даїгательного апарату: нечасто - міалгія; дуже рідко – артралгія.

З боку сечостатевої системи: частота невідома – порушення функції нирок.

Лабораторні показники: частота невідома – підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові, підвищення концентрації білірубіну та креатиніну у сироватці крові, гіпокаліємія, гіпонатріємія, нейтропенія, підвищення концентрації азоту сечовини у сироватці крові.

З питання обміну речовин: нечасто - дегідратація.

З боку органів зору: нечасто – зниження гостроти зору.

З боку органу слуху: нечасто – шум у вухах.

Наступні небажані явища спостерігалися у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без очевидного зв'язку з прийомом препарату: біль у животі, тривожність, артрит, астенія, біль у спині, бронхіт (у тому числі гострий), біль у грудях, постуральне запаморочення, диспепсія, задишка, сухість слизової оболонки порожнини рота, носові кровотечі, еректильна дисфункція, гастроентерит, головний біль, підвищене потовиділення, гіпестезія, грипоподібний стан, безсоння, розтягнення зв'язок, м'язові спазми, м'язовий гіпертонус, закладеність носа, назофаринг, отит, біль у кінцівках, прискорене серцебиття, біль у гортані та глотці, пірексія, поллакіурія, гіпертермія, синусит, сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів, вертиго, вірусні інфекції, порушення зору.

Нижче наведено небажані явища, пов'язані із застосуванням кожного компонента окремо.

Валсартан

З боку системи крові: частота невідома – зниження гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитопенію.

З боку імунної системи: частота невідома – явища гіперчутливості/алергічні реакції, включаючи сироваткову хворобу.

З боку обману речовин: частота невідома – підвищення вмісту калію у сироватці крові.

З боку органу слуху: нечасто – вертиго.

З боку серцево-судинної системи: частота невідома – васкуліт.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – підвищення активності «печінкових» трансаміназ.

З боку шкірних покривів: частота невідома - набряк Квінке, висипання на шкірі, свербіж.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – ниркова недостатність.

Наступні небажані явища спостерігалися під час клінічних досліджень валсартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією незалежно від їх причинного зв'язку з препаратом: артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, біль голови, безсоння, зниження лібідо, нудота, набряки, фарингіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.

Гідрохлоротіазид

З боку обміну речовин: дуже часто – підвищення концентрації ліпідів у плазмі крові (особливо на тлі високих доз гідрохлортіазиду), часто – гіпомагніємія та гіперурикемія, рідко – гіперкальціємія, гіперглікемія, глкжозурія та погіршення перебігу цукрового діабету, дуже рідко – гіпохлоремічний алка.

З боку системи крові: рідко – тромбоцитопенія, іноді у поєднанні з пурпурою, дуже рідко – агранулоцитоз, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гемолітична анемія, лейкопенія, частота невідома – апластична анемія.

З боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості.

З боку психіки: рідко – порушення сну, депресія.

З боку нервової системи: рідко – головний біль, парестезія, запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія (може посилюватись при вживанні алкоголю, седативних чи знеболювальних засобів), рідко – аритмії.

З боку дихальної системи: дуже рідко – респіраторний дистрес-синдром, включаючи набряк легенів та пневмоніт.

З боку травної системи: часто – зниження апетиту, помірно виражена нудота, блювання; рідко – дискомфорт у животі, запор, діарея; дуже рідко – панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – внутрішньопечінковий холестаз та жовтяниця.

З боку шкірних покровів: часто – кропив'янка та інші види шкірного висипу; рідко – фотосенсибілізація; дуже рідко - некротизуючий васкуліт і токсичний епідермальний некроліз, вовчаковоподібні реакції, загострення шкірних проявів системного червоного вовчаку; частота невідома – мультиформна еритема.

З боку статевих органів та молочної залози: часто – імпотенція.

З боку органу зору: порушення зору (особливо у перші кілька тижнів терапії); частота невідома – гострий напад закритокутової глаукоми.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок.

З боку м'язової системи: частота невідома – спазми м'язів.

Інші: частота невідома – лихоманка, астенія.


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до валсартану, гідрохлортіазиду та інших похідних сульфонаміду або до інших компонентів препарату; вагітність, планування вагітності, період лактації; тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); мл/хв (0,5 мл/сек)); вік до 18 років (ефективність та безпека валсартану у дітей не встановлена); одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

З обережністю

Одночасний прийом препаратів калію, калійзберігаючих діуретиків, калій, що містять замінників харчової солі та інших засобів, здатних підвищувати вміст калію в крові (наприклад, гепарин), хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, ниркова недостатність (КК понад 30 мл/хв. (0,5 мл/сек)), двосторонній або односторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки; стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та/або іонів натрію (у тому числі діарея, блювання, високі дози діуретиків); помірно виражені порушення функції печінки, первинний гіперальдостеронізм, стеноз аортального та мітрального клапанів, гіпертрофічна обструктивпа кардіоміопатія (ГОКМП), системний червоний вовчак (ВКВ), цукровий діабет, гіперурикемія, гіперхолестеринемія та гіпертригліцеридемія, обструктивна стани, що супроводжуються водно-електролітними порушеннями: нефропатії, що супроводжується втратою солей, та преренальним (кардіогенним) порушенням функції нирок, у пацієнтів з гіпокаліємією, гіпомагніємією, гіпонатріємією, гіперкальціємією.


особливі вказівки

Дуопрес можна застосовувати як початкову терапію у пацієнтів, яким може знадобитися кілька гіпотензивних препаратів для досягнення цільових значень артеріального тиску. Вибір препарату Дуопрес для початкової терапії артеріальної гіпертензії повинен бути заснований на оцінці співвідношення потенційної користі та ризиків.

Хронічна, серцева недостатність III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, у тому числі після перенесеного інфаркту міокарда

У пацієнтів, функція нирок яких залежить від стану РААС (наприклад, пацієнти з хронічною серцевою недостатністю), терапія інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів до ангіотензину II може супроводжуватися олігурією та/або прогресуючою азотемією, у поодиноких випадках – гострою нирковою недостатністю. Обстеження пацієнтів із недостатністю кровообігу та пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, має включати дослідження функції нирок.

Пацієнти з гіпонатріємією та/або зниженим ОЦК

У пацієнтів з вираженою гіпонатріємією та/або зниженим ОЦК (наприклад, внаслідок прийому великих доз діуретиків), у поодиноких випадках на початку терапії препаратом Дуопрес може розвинутись виражена артеріальна гіпотензія. Перед початком лікування рекомендовано скоригувати вміст в організмі натрію та/або заповнити ОЦК, інакше терапію слід розпочинати під суворим лікарським контролем.

При розвитку артеріальної гіпотензії з клінічними проявами необхідно надати пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами, заповнити ОЦК та провести корекцію порушень водно-електролітного балансу. Терапію препаратом Дуопрес можна продовжити лише після стабілізації показників АТ.

Зміни вмісту електролітів сироватки крові

Тіазидні діуретики через здатність знижувати вміст калію та магнію в сироватці крові повинні з обережністю застосовуватися у пацієнтів зі станами, що супроводжуються водно-електролітними порушеннями: нефропатією, що супроводжується втратою солей, та преренальним (кардіогенним) порушенням функції нирок. При виникненні клінічних проявів гіпокаліємії (м'язової слабкості, парезів, змін показників ЕКГ) лікування препаратом Дуопрес слід припинити. Перед початком застосування препарату необхідно скоригувати гілокаліємію та гіпомагніємію. Усім пацієнтам, які приймають препарати, що містять тіазидні діуретики, необхідний регулярний контроль вмісту електролітів плазми, особливо калію.

При застосуванні препарату Дуопрес слід враховувати здатність тіазидних діуретиків викликати гіпонатріємію та гіпохлоремічний алкалоз, а також посилювати наявну гіпонатріємію. Гіпонатріємія та цих випадках рідко супроводжується неврологічною симптоматикою. Необхідний регулярний контроль вмісту натрію у плазмі крові.

Стеноз ниркової артерії

У пацієнтів з одностороннім або двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки прийом препарату Дуопрес може супроводжуватися підвищенням концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові, тому у таких пацієнтів препарат Дуопрес повинен застосовуватися з обережністю.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК понад 30 мл/хв (більше 0.5 мл/сек)) не потрібна зміна доз препарату. Рекомендується періодично контролювати вміст калію, концентрацію креатиніну та сечової кислоти у сироватці крові.

Досвід застосування препарату Дуопрес у пацієнтів із нещодавно перенесеною трансплантацією нирки відсутній.

Порушення функції печінки

Препарат Дуопрес не повинен застосовуватися у пацієнтів з тяжкими (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) порушення функції печінки; при наявності обструкції жовчовивідних шляхів та холестазу препарат Дуопрес слід застосовувати з обережністю.

Первинний гіперапдостеронізм

Дуопрес не рекомендований пацієнтам з первинним гіперальдостеронізмом.

Системний червоний вовчак (ВКВ)

Є повідомлення про загострення перебігу захворювань сполучної тканини (наприклад, ВКВ) при застосуванні тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид.

Інші метаболічні порушення

Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортіазид, можуть порушувати толерантність до глюкози та підвищувати сироваткові концентрації холестерину, тригліцеридів та сечової кислоти у сироватці крові.

Зниження кліренсу сечової кислоти може призвести до гіперурикемії та розвитку подагри у схильних пацієнтів, за наявності супутнього порушення метаболізму кальцію. Тіазидні діуретики знижують екскрецію кальцію нирками і можуть викликати незначне підвищення вмісту кальцію в плазмі за відсутності супутніх порушень метаболізму кальцію. Виражена гіперкальціємія на фоні терапії тіазидним діуретиком (більше 12 мг/дл) або яка не відповідає на відміну препарату може свідчити про наявність супутнього порушення метаболізму кальцію. У кількох пацієнтів з гіперкальціємією та гіпофосфатемією на фоні тривалого застосування тіазидних діуретиків визначали патологічні зміни у паращитовидних залозах.

Реакції гіперчутливості

Виникнення реакцій гіперчутливості на фоні застосування гідрохлортіазиду найчастіше відзначалося у пацієнтів з алергічними реакціями та бронхіальною астмою в анамнезі. Набряк Квінке, у тому числі набряк гортані та голосових складок, що призводить до обструкції дихальних шляхів, та/або набряк обличчя, губ, глотки та/або набряку язика, зустрічався у пацієнтів, які отримували валсартан, у деяких з цих пацієнтів раніше виникав набряк Квінке на фоні застосування інших препаратів, у тому числі інгібіторів АПФ. Прийом препарату Дуопрес у разі розвитку набряку Квінке має бути негайно скасовано, відновлення застосування препарату Дуопрес заборонено.

Гострий напад закритокутової глаукоми

На фоні застосування гідрохлортіазиду відзначалися випадки транзиторної міопії та гострого розвитку глаукоми. Факторами ризику гострого розвитку глаукоми можуть бути анамнестичні дані про алергічні реакції на сульфаніламід і пеніцилін. Симптоми: раптовий початок, різке зниження гостроти зору або біль у оці, які зазвичай виникають у період від декількох годин до тижня після початку терапії. Не лікована закритокутова глаукома може призвести до стійкої втрати зору. Насамперед необхідно припинити прийом гідрохлортіазиду. Додаткове медикаментозне або хірургічне лікування може бути потрібним, якщо всередині очний тиск після відміни препарату не знижується.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Пацієнтам необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і роботі з механізмами, що вимагають підвищеної уваги і швидкості реакцій, т.к. можливий розвиток запаморочення або слабкості.


Застосування при порушеннях функції нирок

Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК понад 30 мл/хв (0,5 мл/сек)) слід призначати препарат з обережністю.

Протипоказане застосування препарату при анурії, тяжких порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв (0,5 мл/сек)).


Застосування при порушеннях функції печінки

Дуопрес не рекомендується пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки без супутніх явищ холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг.


Умови реалізації

За рецептом.


Застосування у дітей

Протипоказаний дітям до 18 років, т.к. ефективність та безпеку валсартану у дітей не встановлено.


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

ATOLL OOO (Росія)


Вироблено

Озон ТОВ (Росія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дуопресс таблетки 160 мг+12,5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дуопресс таблетки 160 мг+12,5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Дуопресс таблетки 160 мг+12,5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Вальсакор Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг+12,5 мг 90 шт., Вальсакор Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+12,5 мг 90 шт., Вальсакор Н160 таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+12,5 мг 30 шт., Вальсакор НД таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+25 мг 30 шт., Вальсакор Н80 Вальсакор Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг+12,5 мг 30 шт., Ко-Диован таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг+12,5 мг 28 шт., Вальсакор таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 90 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг+12,5 мг 98 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 320 мг+25 мг 28 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 320 мг+12,5 мг 28 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+25 мг 28 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+12,5 мг 98 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+12,5 мг 28 шт., Валз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг+12,5 мг 28 шт., Ко-Диован таблетки покрытые пленочной оболочкой 160 мг+12,5 мг 28 шт..

(5183)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, в состав которого входят блокатор рецепторов ангиотензина II и тиазидный диуретик. Ангиотензин II является активным гормоном РААС и образуется из ангиотензина I при участии АПФ. Ангиотензин II связывается со специфическими рецепторами, расположенными на клеточных мембранах в различных тканях. Он имеет широкий спектр физиологических эффектов, включающих в первую очередь как непосредственное, так и опосредованное участие в регуляции АД. Являясь мощным сосудосуживающим веществом, ангиотензин II вызывает прямой прессорный ответ. Кроме того, он стимулирует секрецию альдостерона и способствует задержке ионов натрия.Валсартан - активный специфический блокатор рецепторов ангиотензина II. Он избирательно блокирует рецепторы подтипа АТ1, которые ответственны за вазопрессорное действие ангиотензина II. Увеличение в сыворотке крови концентрации ангиотензина II вследствие блокады валсартаном AT1-рецепторов может приводить к стимуляции незаблокированных АТ2-рецепторов, что уравновешивает вазопрессорные эффекты, связанные с возбуждением АТ1-рецепторов.Валсартан не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT1-рецепторов. Сродство валсартана к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа АТ2.Т.к. валсартан не ингибирует АПФ, превращающий ангиотензин I в ангиотензин II и вызывающий разрушение брадикинина, развитие побочных эффектов, связанных с накоплением брадикинина, маловероятно.Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие большое значение для регуляции функций сердечно-сосудистой системы.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик. Точкой приложения действия тиазидных диуретиков являются дистальные извитые почечные канальцы. При воздействии тиазидных диуретиков на высокочувствительные рецепторы дистальных канальцев коркового слоя почек происходит подавление реабсорбции ионов натрия (Na+) и хлора (Cl-). Подавление ко-транспортной системы Na+ и Cl-, по-видимому, происходит за счет конкуренции за участки связывания ионов Cl- в данной системе. В результате этого экскреция ионов натрия и хлора увеличивается примерно в одинаковой степени. В результате диуретического действия наблюдается уменьшение ОЦК, вследствие чего повышается активность ренина, секреция альдостерона, выведение почками калия и, следовательно, снижение содержания калия в сыворотке крови.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, в состав которого входят блокатор рецепторов ангиотензина II и тиазидный диуретик. Ангиотензин II является активным гормоном РААС и образуется из ангиотензина I при участии АПФ. Ангиотензин II связывается со специфическими рецепторами, расположенными на клеточных мембранах в различных тканях. Он имеет широкий спектр физиологических эффектов, включающих в первую очередь как непосредственное, так и опосредованное участие в регуляции АД. Являясь мощным сосудосуживающим веществом, ангиотензин II вызывает прямой прессорный ответ. Кроме того, он стимулирует секрецию альдостерона и способствует задержке ионов натрия.Валсартан - активный специфический блокатор рецепторов ангиотензина II. Он избирательно блокирует рецепторы подтипа АТ1, которые ответственны за вазопрессорное действие ангиотензина II. Увеличение в сыворотке крови концентрации ангиотензина II вследствие блокады валсартаном AT1-рецепторов может приводить к стимуляции незаблокированных АТ2-рецепторов, что уравновешивает вазопрессорные эффекты, связанные с возбуждением АТ1-рецепторов.Валсартан не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT1-рецепторов. Сродство валсартана к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа АТ2.Т.к. валсартан не ингибирует АПФ, превращающий ангиотензин I в ангиотензин II и вызывающий разрушение брадикинина, развитие побочных эффектов, связанных с накоплением брадикинина, маловероятно.Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие большое значение для регуляции функций сердечно-сосудистой системы.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик. Точкой приложения действия тиазидных диуретиков являются дистальные извитые почечные канальцы. При воздействии тиазидных диуретиков на высокочувствительные рецепторы дистальных канальцев коркового слоя почек происходит подавление реабсорбции ионов натрия (Na+) и хлора (Cl-). Подавление ко-транспортной системы Na+ и Cl-, по-видимому, происходит за счет конкуренции за участки связывания ионов Cl- в данной системе. В результате этого экскреция ионов натрия и хлора увеличивается примерно в одинаковой степени. В результате диуретического действия наблюдается уменьшение ОЦК, вследствие чего повышается активность ренина, секреция альдостерона, выведение почками калия и, следовательно, снижение содержания калия в сыворотке крови.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, состоящий из блокатора рецепторов ангиотензина II и тиазидного диуретика.Валсартан - периферический вазодилататор, оказывает гипотензивное и диуретическое действие. Специфический блокатор AT1-рецепторов ангиотензина II, не ингибирует АПФ; не влияет на содержание общего холестерина, ТГ, глюкозы и мочевой кислоты, не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие значение для регуляции функций сердечно-сосудистой системы. Отмечается снижение АД, не сопровождающееся изменением частоты пульса.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик средней силы. Снижает реабсорбцию натрия на уровне кортикального сегмента петли Генле, не влияя на ее участок, проходящий в мозговом слое почки, что определяет более слабый диуретический эффект по сравнению с фуросемидом. Блокирует карбоангидразу в проксимальном отделе извитых канальцев, усиливает выведение с мочой калия (в дистальных канальцах натрий обменивается на калий), гидрокарбонатов и фосфатов. Практически не влияет на кислотно-основное состояние (ионы натрия выводятся либо вместе с ионами хлора, либо с гидрокарбонатом, поэтому при алкалозе усиливается выведение гидрокарбоната, при ацидозе - хлора). Повышает выведение магния; задерживает в организме ионы кальция и ураты. Диуретический эффект развивается через 1-2 ч, достигает максимума через 4 ч, продолжается 10-12 ч. Действие снижается при уменьшении скорости клубочковой фильтрации и прекращается при ее величине менее 30 мл/мин. Снижает АД за счет уменьшения ОЦК, изменения реактивности сосудистой стенки, снижения прессорного влияния эндогенных катехоламинов (адреналина, норадреналина) и усиления депрессорного влияния на ганглии.Максимальный гипотензивный эффект препарата Валз Н наблюдается в первые 2-4 недели лечения.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, в состав которого входят блокатор рецепторов ангиотензина II и тиазидный диуретик. Ангиотензин II является активным гормоном РААС и образуется из ангиотензина I при участии АПФ. Ангиотензин II связывается со специфическими рецепторами, расположенными на клеточных мембранах в различных тканях. Он имеет широкий спектр физиологических эффектов, включающих в первую очередь как непосредственное, так и опосредованное участие в регуляции АД. Являясь мощным сосудосуживающим веществом, ангиотензин II вызывает прямой прессорный ответ. Кроме того, он стимулирует секрецию альдостерона и способствует задержке ионов натрия.Валсартан - активный специфический блокатор рецепторов ангиотензина II. Он избирательно блокирует рецепторы подтипа АТ1, которые ответственны за вазопрессорное действие ангиотензина II. Увеличение в сыворотке крови концентрации ангиотензина II вследствие блокады валсартаном AT1-рецепторов может приводить к стимуляции незаблокированных АТ2-рецепторов, что уравновешивает вазопрессорные эффекты, связанные с возбуждением АТ1-рецепторов.Валсартан не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT1-рецепторов. Сродство валсартана к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа АТ2.Т.к. валсартан не ингибирует АПФ, превращающий ангиотензин I в ангиотензин II и вызывающий разрушение брадикинина, развитие побочных эффектов, связанных с накоплением брадикинина, маловероятно.При сравнении валсартана с ингибитором АПФ частота развития сухого кашля была достоверно (р<0.05) ниже у пациентов, получавших валсартан, чем у пациентов, принимавших ингибитор АПФ (2.6% против 7.9% соответственно). В клиническом исследовании, включающем пациентов, у которых ранее при лечении ингибитором АПФ развивался сухой кашель, при лечении валсартаном это осложнение было отмечено в 19.5% случаев, а при лечении тиазидным диуретиком - в 19% случаев, в то время как в группе пациентов, получивших лечение ингибитором АПФ, кашель наблюдался в 68.5% случаев (р<0.05).Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие большое значение для регуляции функций сердечно-сосудистой системы.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик. Точкой приложения действия тиазидных диуретиков являются дистальные извитые почечные канальцы. При воздействии тиазидных диуретиков на высокочувствительные рецепторы дистальных канальцев коркового слоя почек происходит подавление реабсорбции ионов натрия (Na+) и хлора (Cl-). Подавление ко-транспортной системы Na+ и Cl-, по-видимому, происходит за счет конкуренции за участки связывания ионов Cl- в данной системе. В результате этого экскреция ионов натрия и хлора увеличивается примерно в одинаковой степени. В результате диуретического действия наблюдается уменьшение ОЦК, вследствие чего повышается активность ренина, секреция альдостерона, выведение почками калия и, следовательно, снижение содержания калия в сыворотке крови.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, в состав которого входят блокатор рецепторов ангиотензина II и тиазидный диуретик. Ангиотензин II является активным гормоном РААС и образуется из ангиотензина I при участии АПФ. Ангиотензин II связывается со специфическими рецепторами, расположенными на клеточных мембранах в различных тканях. Он имеет широкий спектр физиологических эффектов, включающих в первую очередь как непосредственное, так и опосредованное участие в регуляции АД. Являясь мощным сосудосуживающим веществом, ангиотензин II вызывает прямой прессорный ответ. Кроме того, он стимулирует секрецию альдостерона и способствует задержке ионов натрия.Валсартан - активный специфический блокатор рецепторов ангиотензина II. Он избирательно блокирует рецепторы подтипа АТ1, которые ответственны за вазопрессорное действие ангиотензина II. Увеличение в сыворотке крови концентрации ангиотензина II вследствие блокады валсартаном AT1-рецепторов может приводить к стимуляции незаблокированных АТ2-рецепторов, что уравновешивает вазопрессорные эффекты, связанные с возбуждением АТ1-рецепторов.Валсартан не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT1-рецепторов. Сродство валсартана к рецепторам подтипа AT1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа АТ2.Т.к. валсартан не ингибирует АПФ, превращающий ангиотензин I в ангиотензин II и вызывающий разрушение брадикинина, развитие побочных эффектов, связанных с накоплением брадикинина, маловероятно.При сравнении валсартана с ингибитором АПФ частота развития сухого кашля была достоверно (р<0.05) ниже у пациентов, получавших валсартан, чем у пациентов, принимавших ингибитор АПФ (2.6% против 7.9% соответственно). В клиническом исследовании, включающем пациентов, у которых ранее при лечении ингибитором АПФ развивался сухой кашель, при лечении валсартаном это осложнение было отмечено в 19.5% случаев, а при лечении тиазидным диуретиком - в 19% случаев, в то время как в группе пациентов, получивших лечение ингибитором АПФ, кашель наблюдался в 68.5% случаев (р<0.05).Валсартан не вступает во взаимодействие и не блокирует рецепторы других гормонов или ионные каналы, имеющие большое значение для регуляции функций сердечно-сосудистой системы.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик. Точкой приложения действия тиазидных диуретиков являются дистальные извитые почечные канальцы. При воздействии тиазидных диуретиков на высокочувствительные рецепторы дистальных канальцев коркового слоя почек происходит подавление реабсорбции ионов натрия (Na+) и хлора (Cl-). Подавление ко-транспортной системы Na+ и Cl-, по-видимому, происходит за счет конкуренции за участки связывания ионов Cl- в данной системе. В результате этого экскреция ионов натрия и хлора увеличивается примерно в одинаковой степени. В результате диуретического действия наблюдается уменьшение ОЦК, вследствие чего повышается активность ренина, секреция альдостерона, выведение почками калия и, следовательно, снижение содержания калия в сыворотке крови.