Бетаспан Депо суспензия для инъекций 7 мг/мл ампулы 1 мл 1 шт Цена

ГКС. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, десенсибилизирующее, противошоковое, антитоксическое и иммунодепрессивное действие, а также оказывает выраженное и разнообразное действие на различные виды обмена веществ.

Подавляет высвобождение гипофизом АКТГ и бета-липотропина, но не снижает уровень циркулирующего бета-эндорфина. Угнетает секрецию ТТГ и ФСГ.

Повышает возбудимость ЦНС, снижает количество лимфоцитов и эозинофилов, увеличивает количество эритроцитов (стимулирует выработку эритропоэтинов).

Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами и образует комплекс, проникающий в ядро клетки, и стимулирует синтез мРНК; последняя индуцирует образование белков, в т.ч. липокортина, опосредующих клеточные эффекты. Липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет высвобождение арахидоновой кислоты и подавляет синтез эндоперекисей, простагландинов, лейкотриенов, способствующих процессам воспаления, аллергии.

Противовоспалительный эффект связан с угнетением высвобождения эозинофилами медиаторов воспаления; индуцированием образования липокортина и уменьшения количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту; с уменьшением проницаемости капилляров; стабилизацией клеточных мембран и мембран органелл (особенно лизосомальных).

Противоаллергический эффект развивается в результате подавления синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и других биологически активных веществ, T- и B-лимфоцитов, тучных клеток, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.

Противошоковое и антитоксическое действие связано с повышением АД (за счет увеличения концентрации циркулирующих катехоламинов и восстановления чувствительности к ним адренорецепторов, а также вазоконстрикции), снижением проницаемости сосудистой стенки, мембранопротекторными свойствами, активацией ферментов печени, участвующих в метаболизме эндо- и ксенобиотиков.

При ХОБЛ действие основывается главным образом на торможении воспалительных процессов, угнетении развития или предупреждении отека слизистых оболочек, торможении эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов, отложении в слизистой оболочке бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также на торможении эрозирования и десквамации слизистой оболочки. Повышает чувствительность бета-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет угнетения или сокращения ее продукции.

Иммунодепрессивный эффект обусловлен торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, интерлейкина-2, интерферона гамма) из лимфоцитов и макрофагов.

Подавляет синтез и секрецию АКТГ и вторично - синтез эндогенных ГКС. Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.

Белковый обмен: уменьшает количество белка в плазме (за счет глобулинов) с повышением коэффициента альбумин/глобулин, повышает синтез альбуминов в печени и почках; усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.

Липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и ТГ, перераспределяет жир (накопление жира преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.

Углеводный обмен: увеличивает всасывание углеводов из ЖКТ; повышает активность глюкозо-6-фосфатазы, приводящей к повышению поступления глюкозы из печени в кровь; повышает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз, приводящих к активации глюконеогенеза.

Водно-электролитный обмен: задерживает натрий и воду в организме, стимулирует выведение калия, снижает всасывание кальция из ЖКТ, "вымывает" кальций из костей, повышает выведение почками.

Бетаметазона натрия фосфат является легко растворимым соединением, которое хорошо всасывается после парентерального введения в ткани и обеспечивает быстрый эффект.

Бетаметазона дипропионат имеет более медленную абсорбцию. Комбинированием этих солей возможно создание лекарственных средств как с кратковременным (но быстрым), так и длительным действием. В зависимости от способа применения (в/в, в/м, внутриартикулярно, периартикулярно, в/к) достигается общий или местный эффект.

Суспензія для ін'єкцій

Суспензія для ін'єкцій прозора, безбарвна або жовтуватого кольору, злегка в'язка, що містить частинки, що легко суспендуються, білого або майже білого кольору; при збовтуванні утворюється суспензія білого або майже білого кольору.

Вспомогательные вещества : метилпарагидроксибензоат (Е218) - 1.3 мг, пропилпарагидроксибензоат (Е216) - 0.2 мг, бензиловый спирт - 9 мг, натрия хлорид - 5.5 мг, натрия гидрофосфат - 0.6 мг, динатрия эдетата дигидрат - 0.1 мг, кармеллоза натрия - 5.2 мг, полісорбат 80 – 0.5 мг, макрогол 4000 – 25 мг, вода д/і – до 1 мл.

1 мл - ампули скляні (1) - блістери з полімерної плівки (1) - пачки картонні.
1 мл - ампули скляні (5) - блістери з полімерної плівки (1) - пачки картонні.

H02AB01 Betamethasone

ГКС для ін'єкцій

бетаметазону динатрію фосфат

бетаметазону дипропіонат

Глюкокортикостероїд

ГКС. Чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, антитоксичну та імунодепресивну дію, а також надає виражену та різноманітну дію на різні види обміну речовин.

Пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ та бета-ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого бета-ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ та ФСГ.

Підвищує збудливість ЦНС, знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, збільшує кількість еритроцитів (стимулює вироблення еритропоетинів).

Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами та утворює комплекс, що проникає в ядро ​​клітини, та стимулює синтез мРНК; остання індукує утворення білків, зокрема. ліпокортину, що опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А 2 пригнічує вивільнення арахідонової кислоти і пригнічує синтез ендоперекисів, простагландинів, лейкотрієнів, що сприяють процесам запалення, алергії.

Протизапальний ефект пов'язаний із пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран та мембран органел (особливо лізосомальних).

Протиалергічний ефект розвивається в результаті придушення синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування відповіді організму.

Протишокова та антитоксична дія пов'язана з підвищенням АТ (за рахунок збільшення концентрації циркулюючих катехоламінів та відновлення чутливості до них адренорецепторів, а також вазоконстрикції), зниженням проникності судинної стінки, мембранопротекторними властивостями, активацією ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі енд.

При ХОЗЛ дія ґрунтується головним чином на гальмуванні запальних процесів, пригніченні розвитку або попередженні набряку слизових оболонок, гальмуванні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів, відкладенні в слизовій оболонці бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або скорочення її продукції.

Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-2, інтерферону гама) з лімфоцитів та макрофагів.

Пригнічує синтез та секрецію АКТГ і вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів. Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.

Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках; посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.

Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та ТГ, перерозподіляє жир (накопичення жиру переважно в області плечового поясу, особи, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.

Вуглеводний обмін: збільшує всмоктування вуглеводів із ШКТ; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки до крові; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз, що призводять до активації глюконеогенезу.

Водно-електролітний обмін: затримує натрій та воду в організмі, стимулює виведення калію, знижує всмоктування кальцію із ШКТ, "вимиває" кальцій з кісток, підвищує виведення нирками.

Бетаметазону натрію фосфат є легко розчинною сполукою, яка добре всмоктується після парентерального введення у тканини та забезпечує швидкий ефект.

Бетаметазон дипропіонат має більш повільну абсорбцію. Комбінуванням цих солей можливе створення лікарських засобів як із короткочасною (але швидкою), так і тривалою дією. Залежно від способу застосування (в/в, внутрішньом'язово, внутрішньоартикулярно, періартикулярно, внутрішньом'язово) досягається загальний або місцевий ефект.

Лікування у дорослих станів та захворювань, при яких кортикостероїд терапія дозволяє домогтися необхідного клінічного ефекту (необхідно враховувати, що при деяких захворюваннях кортикостероїд терапія є додатковою і не замінює стандартну терапію): захворювання кістково-м'язової системи та м'яких тканин, в т.ч. ревматоїдний артрит, остеоартроз, бурсити, анкілозуючий спондилоартрит, епікондиліт, кокцигодинія, кривошия, гангліозна кіста, фасціїт; алергічні захворювання, зокрема. бронхіальна астма, сінна лихоманка (поліноз), алергічний бронхіт, сезонний або цілорічний риніт, лікарська алергія, сироваткова хвороба, реакції на укуси комах; дерматологічні захворювання, зокрема. атопічний дерматит, монетоподібна екзема, нейродерміти, контактний дерматит, виражений фотодерматит, кропив'янка, червоний плоский лишай, гніздова алопеція,дискоїдний червоний вовчак, псоріаз, келоїдні рубці, звичайна пухирчатка, кістозні вугри; системні захворювання сполучної тканини, включаючи системний червоний вовчак, склеродермію, дерматоміозит, вузликовий періартеріїт; гемобластози (паліативна терапія лейкозу та лімфом у дорослих; гострий лейкоз у дітей); первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз (при обов'язковому одночасному застосуванні мінералокортикостероїдів).первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз (при обов'язковому одночасному застосуванні мінералокортикостероїдів).первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз (при обов'язковому одночасному застосуванні мінералокортикостероїдів).

Інші захворювання та патологічні стани, що потребують системної глюкокортикоїди терапії (адреногенітальний синдром, регіонарний ілеїт, патологічні зміни крові при необхідності застосування глюкокортикостероїдів).

Індивідуальний, залежно від показань, застосовуваних лікарської форми, віку пацієнта.

При одночасному застосуванні фенобарбіталу, рифампіцину, фенітоїну або ефедрину можливе прискорення метаболізму бетаметазону при зниженні його терапевтичної активності.

При одночасному застосуванні кортикостероїдів та естрогенів може знадобитися корекція дози бетаметазону (через ризик передозування).

При сумісному застосуванні бетаметазону та калій виводять діуретиків підвищується ймовірність розвитку гіпокаліємії.

Одночасне застосування кортикостероїдів та серцевих глікозидів підвищує ризик виникнення аритмії або дигіталісної інтоксикації (через гіпокаліємію). Бетаметазон може посилювати виведення калію, спричинене амфотерицином.

При сумісному застосуванні бетаметазону та непрямих антикоагулянтів можливі зміни згортання крові, що вимагають корекції дози антикоагулянтів.

При комбінованому застосуванні глюкокортикостероїдів з НПЗЗ або з етанолом і етанолвмісними препаратами можливе підвищення частоти розвитку або інтенсивності ерозивно-виразкових уражень ШКТ.

При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів можуть знизити концентрацію саліцилатів у плазмі крові.

Одночасне введення глюкокортикостероїдів та соматотропіну може призвести до уповільнення абсорбції останнього (слід уникати введення доз бетаметазону, що перевищують 300-450 мкг/м 2 /добу).

ГКС можуть впливати на азотний блакитний тетразолевий тест на бактеріальну інфекцію та викликати помилково-негативний результат.

Аміноглутетимід може спричинити зниження спричиненого кортикостероїдами пригнічення функції надниркових залоз.

При одночасному застосуванні кортикостероїдів та кетоконазолу або ітраконазолу можливе посилення системних побічних ефектів кортикостероїдів.

ГКС здатні зменшувати ефект інгібіторів холінестерази, що може призвести до розвитку вираженої м'язової слабкості у пацієнтів із міастенією. По можливості, інгібітори холінестерази повинні бути скасовані принаймні за 24 години до початку терапії кортикостероїдами.

При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів та ізоніазиду можливе зниження концентрації ізоніазиду в плазмі крові. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, які приймають ізоніазид.

Одночасне застосування циклоспорину та кортикостероїдів може призвести до підвищення концентрації циклоспорину та посилення дії кортикостероїдів. Існує високий ризик розвитку судом.

При одночасному застосуванні кортикостероїдів з антибіотиками групи макролідів можливе значне зменшення виведення кортикостероїдів.

При одночасному застосуванні з колестираміном можливе збільшення виведення кортикостероїдів.

Не рекомендується застосування при вагітності.

Бетаметазон проникає крізь плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах були зареєстровані вади та порушення (затримка) розвитку плода на фоні застосування кортикостероїдів при вагітності.

При тривалому або неодноразовому застосуванні кортикостероїдів при вагітності може збільшуватися ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При застосуванні бетаметазону під час вагітності у новонароджених були зареєстровані випадки гіпертрофії міокарда та гастроезофагеального рефлюксу.

Новонароджені, матері яких отримували терапевтичні дози кортикостероїдів при вагітності, повинні перебувати під медичним контролем (для раннього виявлення ознак надниркової недостатності).

Протипоказане застосування у період лактації (грудного вигодовування).

З боку обміну речовин: гіпернатріємія, підвищення виділення калію, збільшення виведення кальцію, гіпокаліємічний алкалоз, затримка рідини в тканинах, негативний азотний баланс (через катаболізм білка), ліпоматоз (в т.ч. медіастинальний та епідуральний ліпоматоз, які можуть викликати неврологічні ускладнення), підвищення маси тіла.

Серцево-судинна система: хронічна серцева недостатність (у схильних пацієнтів), підвищення артеріального тиску.

З боку кістково-м'язової системи: м'язова слабкість, стероїдна міопатія, втрата м'язової маси, посилення міастенічних симптомів при тяжкій псевдопаралітичній міастенії, остеопороз, компресійний перелом хребта, асептичний некроз головки стегнової або плечової кісток. при повторних внутрішньосуглобових вступах).

З боку травної системи: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту з можливою подальшою перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, гикавка.

Дерматологічні реакції: порушення загоєння ран, атрофія та витончення шкіри, петехії, екхімози, підвищена пітливість, дерматит, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозу, зниження реакції під час проведення шкірних тестів.

З боку нервової системи: судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва (частіше після закінчення терапії); запаморочення, головний біль, ейфорія, зміни настрою, депресія (з вираженими психотичними реакціями), особистісні розлади, підвищена дратівливість, безсоння.

З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, вторинна наднирникова недостатність (особливо в період стресу при захворюванні, травмі, хірургічному втручанні), синдром Іценко-Кушинга, зниження вуглеводної толерантності, стероїдний цукровий діабет або маніфестація. гіпоглікемічні препарати, порушення внутрішньоутробного розвитку, затримка росту та статевого розвитку у дітей.

З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, екзофтальм; у поодиноких випадках - сліпота (при введенні препарату в області обличчя та голови).

Алергічні реакції: анафілактичні реакції, шок, ангіоневротичний набряк, гіпотензія.

Місцеві реакції: рідко – гіпер- або гіпопігментація, підшкірна та шкірна атрофія, асептичні абсцеси.

Інші: приплив крові до обличчя після ін'єкції (або внутрішньосуглобового введення), нейрогенна артропатія.

Частота розвитку та вираженість побічних ефектів, як при застосуванні та інших кортикостероїдів, залежать від величини застосовуваної дози та тривалості застосування препарату. Ці явища зазвичай є оборотними і можуть бути усунені або зменшені при зниженні дози.

При короткочасному застосуванні за життєвими показаннями, єдиним протипоказанням є підвищена чутливість; внутрішньовенне, підшкірне, епідуральне, інтратекальне введення; введення безпосередньо у сухожилля м'язів; порушення коагуляції (в т.ч. лікування антикоагулянтами); набряк головного мозку внаслідок черепно-мозкової травми; період грудного вигодовування, одночасне введення імуносупресивних доз із живими та ослабленими вакцинами.

Для внутрішньосуглобового введення: попередня артропластика, патологічна кровоточивість (ендогенна або викликана застосуванням антикоагулянтів), внутрішньосуглобовий перелом кістки, інфекційний (септичний) запальний процес у суглобі та периартикулярні інфекції (в т.ч. в анамнезі), а також загальний інфекцій остеопороз, відсутність ознак запалення в суглобі ("сухий" суглоб, наприклад, при остеоартрозі без синовіту), виражена кісткова деструкція та деформація суглоба (різке звуження суглобової щілини, анкілоз), нестабільність суглоба як результат артриту, асептичний некроз формуючих суглобів; введення у міжхребцевий простір.

З обережністю

Паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний та латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях припустимо лише тлі специфічної терапії.

Поствакцинальний період (період тривалістю 8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ. Імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфікування).

Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, неспецифічний виразковий коліт із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт.

Захворювання серцево-судинної системи: нещодавно перенесений інфаркт міокарда (у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та внаслідок цього розрив серцевого м'яза), декомпенсована хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідем

Ендокринні захворювання: цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга.

Тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз.

Гіпоальбумінемія та стани, що призводять до її виникнення.

Системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, ожиріння (III-IV ст.), поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома, вагітність, період лактації.

Для внутрішньосуглобового введення: загальний тяжкий стан пацієнта, неефективність (або короткочасність) дії 2 попередніх введень (з урахуванням індивідуальних властивостей ГКС, що застосовувалися).

Даний лікарський засіб слід застосовувати у найменшій ефективній дозі протягом мінімального часу. Початкову дозу підбирають доти, доки не буде досягнуто необхідного терапевтичного ефекту. Потім поступово знижують дозу до мінімальної ефективної підтримуючої дози. За відсутності ефекту від терапії або його тривалому застосуванні скасування проводиться поступово, знижуючи дозу. Спостереження за станом пацієнта здійснюють принаймні протягом одного року після закінчення тривалої терапії або застосування у високих дозах.

У разі виникнення або загрози виникнення стресової ситуації (не пов'язаної із захворюванням) може виникнути необхідність збільшення дози.

Введення препарату в м'які тканини, в осередок ураження та внутрішньосуглобово може при вираженій місцевій дії одночасно призвести до системної дії.

При застосуванні у пацієнтів з цукровим діабетом може знадобитися корекція гіпоглікемічної терапії.

Пацієнтів, які отримують кортикостероїди, не слід вакцинувати проти віспи. Не слід проводити й іншу імунізацію у хворих, які отримують кортикостероїди (особливо у високих дозах!, зважаючи на можливість розвитку неврологічних ускладнень та низької імунної реакції у відповідь ("відсутність утворення антитіл " ). Проте проведення імунізації можливе при проведенні замісної терапії (наприклад, при первинній недостатності). кори надниркових залоз).

Пацієнтів, які отримують цю комбінацію в дозах, що пригнічують імунітет, слід попередити про необхідність уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір (особливо важливо при застосуванні препарату у дітей).

Можливе пригнічення реакції при проведенні шкірних проб на фоні застосування кортикостероїдів. Слід враховувати, що кортикостероїди здатні маскувати ознаки інфекційного захворювання, а також знижувати опірність організму інфекціям.

Можливе пригнічення реакції при проведенні шкірних проб на фоні застосування кортикостероїдів.

Дія кортикостероїдів посилюється у пацієнтів з гіпотиреозом та цирозом печінки.

Необхідно бути обережними при застосуванні кортикостероїдів у пацієнтів похилого віку ; у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, дивертикулітом, активною або латентною виразковою хворобою шлунка та/або кишечнику або з наявністю нещодавно створених кишкових анастомозів, остеопорозом, міастенією, підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями (наприклад, стронгілоїдоз).

Розвиток вторинної недостатності кори надниркових залоз у зв'язку з занадто швидким скасуванням кортикостероїдів можливе протягом декількох місяців після закінчення терапії.

На фоні застосування кортикостероїдів можлива зміна рухливості та числа сперматозоїдів. При тривалій терапії кортикостероїдами доцільно розглянути можливість переходу з парентерального на пероральне застосування кортикостероїдів, з урахуванням оцінки співвідношення користь/ризик.

Застосування у педіатрії

Діти, яким проводиться терапія (особливо тривала) препаратом, що містить цю комбінацію, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом щодо можливого відставання у зростанні та розвитку вторинної недостатності кори надниркових залоз.

Застосування у спортсменів

Пацієнтам, які беруть участь у змаганнях під контролем Всесвітньої антидопінгової агенції (WADA), перед початком лікування препаратом, що містить цю комбінацію, слід ознайомитися з правилами WADA, оскільки застосування таких препаратів може вплинути на результати допінгового контролю.

FARMAK PAO (Україна)

Страна производства (на момент написания) Украина.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Бетаспан Депо суспензия для инъекций 7 мг/мл ампулы 1 мл 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Бетаспан Депо суспензия для инъекций 7 мг/мл ампулы 1 мл 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Бетаспан Депо суспензия для инъекций 7 мг/мл ампулы 1 мл 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Бетаспан Депо суспензия для инъекций 7 мг/мл ампулы 1 мл 5 шт., Белодерм Экспресс спрей для наружного применения 0,05% флакон 50 мл, Акридерм мазь для наружного применения 0,05% туба 30 г, Акридерм мазь для наружного применения 0,05% туба 15 г, Акридерм крем для наружного применения 0,05% 30 г туба, Акридерм крем для наружного применения 0,05% туба 15 г, Белодерм мазь для наружного применения 15 г, Целестодерм-В мазь для наружного применения 0,1% туба 15 г, Целестодерм-В крем для наружного применения 0,1% туба 15 г, Белодерм мазь для наружного применения 30 г, Белодерм крем для наружного применения 0,05% туба 30 г, Целестодерм-В крем для наружного применения 0,1 % туба 30 г, Дипроспан суспензия для инъекций 2 мг+5 мг/мл 1 мл ампула 1 шт., Дипроспан суспензия 7 мг/мл 1 мл, Белодерм крем для наружного применения 0,05% туба 15 г, Белодерм мазь для наружного применения 0,05% туба 40 г, Белодерм крем для наружного применения 0,05% туба 40 г, Белодерм Экспресс Белодерм экспресс спрей для наружного применения 0,05% флакон 20 мл, Целестодерм-В мазь для наружного применения 0,1% туба 30 г, Дипроспан суспензия для инъекций 2 мг+5 мг/мл 1 мл ампула 1 шт., Дипроспан суспензия для инъекций 2 мг+5 мг/мл 1мл ампула 5 шт..