Вориконазол Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт Цена

Вориконазол - противогрибковый препарат широкого спектра действия из группы триазолов. Механизм действия вориконазола связан с ингибироваиием деметилирования 14 альфа-стерола, опосредованного грибковым цитохромом Р450 - ключевого этапа биосинтеза эргостерола.

In vitro вориконазол обладает широким спектром противогрибкового действия: активен в отношении Candida spp. (включая штаммы С. krusei, С. glabrata и С. albicans), Aspergillus sp., Scedosporium spp., Fusarium spp. Клиническая эффективность вориконазола была продемонстрирована при инфекциях, вызванных Aspergillus spp., включая A. flavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans), Candida spp., включая С. albicans, С. glabrata, С. krusei, С. parapsilosis, С. tropicalis, а так же в отношении ограниченного числа штаммов С. dubliniensis, С. inconspicua, С. guillermondii, Scedosporium spp., включая S. apiospermum, S. prolifecans и Fusarium spp. Другие грибковые инфекции, при которых применялся вориконазол включали в себя отдельные случаи инфекций, вызваны Alternaria spp., Blastomyces dermatitidis, Blastoschizomyces capitatus, Cladosporium spp., Coccidoides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, Penicillium spp., включая P. marneffei, Philaphora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis и Trychosporon spp., включая Т. beigelii. Продемонстрирована активность вориконазола in vitro в отношении клинических штаммов Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Выявлена также активность вориконазола in vitro в отношении Curvularia spp. и Sporothrix spp., однако клиническое значение данного эффекта неизвестно.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – майже білого кольору.

Допоміжні речовини : крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 81 мг, кроскармеллозу натрію 18 мг, манітол 83 мг, магнію стеарат 3 мг, целюлоза мікрокристалічна 65 мг.

Склад плівкової оболонки: опадрай II білий 13 мг, у т. ч.: полівініловий спирт 6.097 мг, макрогол 3.068 мг, тальк 2.262 мг, титану діоксид 1.573 мг.

2 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (4) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (8) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (10) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (4) - пачки картонні.
15 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні.

J02AC03 Voriconazole

Протигрибковий препарат

вориконазол

Протигрибковий засіб

Зберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.

Вориконазол – протигрибковий препарат широкого спектра дії групи триазолів. Механізм дії вориконазолу пов'язаний з інгібіруванням деметилювання 14 альфа-стеролу, опосередкованого грибковим цитохромом Р450 - ключового етапу біосинтезу ергостеролу.

In vitro вориконазол має широкий спектр протигрибкової дії: активний щодо Candida spp. (включаючи штами С. krusei, С. glabrata та С. albicans), Aspergillus sp., Scedosporium spp., Fusarium spp. Клінічна ефективність вориконазолу була продемонстрована при інфекціях, викликаних Aspergillus spp., включаючи A. flavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans, Candida spp., включаючи С. albicans, С. glabrata, С. krusei, С. parapsilosis, С. tropicalis, а також щодо обмеженої кількості штамів С. dubliniensis, С. inconspicua, С. guillermondii, Scedosporium spp., включаючи S. apiospermum, S. prolifecans і Fusarium spp. Інші грибкові інфекції, при яких застосовувався вориконазол включали окремі випадки інфекцій, викликані Alternaria spp., Blastomyces dermatitidis, Blastoschizomyces capitatus, Cladosporium spp.,Coccidoides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, Penicillium spp. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.marneffei, Philaphora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis та Trychosporon spp., включаючи Т. beigelii. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.marneffei, Philaphora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis та Trychosporon spp., включаючи Т. beigelii. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.проте клінічне значення цього ефекту невідоме.проте клінічне значення цього ефекту невідоме.

Всередину, за 1 годину до їди або через 1 годину після їди.

Дорослі і діти з 12 років: призначення препарату Вориконазол Канон слід починати з рекомендованої дози, що насичує, щоб вже в перший день досягти концентрації в плазмі крові, близької до рівноважної.

Підбір дози: при недостатній ефективності лікування підтримуюча доза препарату Вориконазол Канон може бути збільшена до 300 мг кожні 12 годин.

Якщо пацієнт не переносить препарат у високій дозі (300 мг кожні 12 год), то підтримуючу дозу поступово знижують до 200 мг по 50 мг кожні 12 годин (для пацієнтів з масою тіла менше 40 кг – по 100 мг кожні 12 год).

Фенітоїн можна застосовувати одночасно з препаратом Вориконазол Канон, якщо підтримуючу дозу останнього збільшують з 200 мг до 400 мг кожні 12 годин (зі 100 мг до 200 мг кожні 12 годин у пацієнтів з масою тіла менше 40 кг).

При одночасному застосуванні вориконазолу та ефавірензу (у дозі 300 мг 1 раз на добу) підтримуючу дозу препарату Вориконазол Канон слід збільшити до 400 мг кожні 12 год.

Порушення функції нирок: Корекція дози вориконазолу у пацієнтів з легким до тяжкого ступеня порушенням функції нирок не потрібна.

Порушення функції печінки: при гострому пошкодженні печінки, що виявляється підвищенням активності АЛТ (АЛТ), АСТ (ACT), корекція дози не потрібна, але рекомендується продовжувати контроль за показниками функції печінки. Пацієнтам з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) слід призначати стандартну дозу препарату Вориконазол Канон, а підтримуючу дозу знижувати в 2 рази. Пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки препарат Вороконазол Канон слід призначати лише у випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик, та під постійним контролем з метою виявлення ознак токсичної дії препарату.

Літні пацієнти: корекція дози у людей похилого віку не потрібна.

Діти Препарат у вигляді таблеток призначають дітям у тому випадку, якщо дитина може ковтати таблетки.

Рекомендована доза для дітей віком від 3 до 12 років: Якщо дитина може ковтати таблетки, то дозу округляють до найближчої дози мг/кг, кратної 50 мг, і призначають у вигляді цілих таблеток. Режим дозування вориконазолу у дітей (віком від 3 до 12 років) та підлітків віком від 12 до 14 років та масою тіла менше 50 кг:

Фармакокінетика та переносимість вищих доз вориконазолу у дітей не вивчалися.

Рекомендації щодо застосування вориконазолу у дітей даються на підставі досліджень його застосування у формі порошку для приготування суспензії для внутрішнього застосування. Біоеквівалентність вориконазолу у формі порошку для приготування суспензії для внутрішнього застосування та таблеток при застосуванні у дітей не вивчалася. Враховуючи, що у дітей уповільнено проходження їжі через шлунково-кишковий тракт, цілком імовірно, що всмоктування вориконазолу при вживанні буде іншим, ніж у дорослих. Застосування вориконазолу у дітей віком від 3 до 12 років із порушеннями функції печінки або нирок не вивчалося.

Корекція дози: При неадекватній клінічній відповіді пацієнта доза може бути збільшена з кроком 1 мг/кг (або 50 мг у випадку, якщо спочатку застосовували максимальну дозу 350 мг).

У разі передозування показана симптоматична та підтримуюча терапія. Антидот вориконазолу невідомий. У разі передозування гемодіаліз може сприяти виведенню вориконазолу з організму.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику вориконазолу

Одночасне застосування вориконазолу протипоказане з наступними лікарськими засобами.

Звіробій продірявлений надає короткий початковий інгібуючий ефект на метаболізм вориконазолу, за яким слідує його активація. Одночасне застосування вориконазолу та звіробою продірявленого протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Концентрація вориконазолу в плазмі значно знижується при одночасному застосуванні з наступними лікарськими препаратами

Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує З maх та AUС t вориконазолу на 93% та 96%, відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та рифампіцину протипоказане (див. розділ "Протипоказання").

Ритонавір . Прийом ритоїавіру (400 мг кожні 12 год) знижував С maх і AUС t вориконазолу при внутрішньому прийомі в середньому на 66% і 82%, відповідно.
Прийом ритоїавіру (100 мг кожні 12 год) знижував З maх і AUС t вориконазолу при внутрішньому прийомі в середньому на 24% і 39%, відповідно. Встановлено, що повторний прийом вориконазолу внутрішньо не виявляє вираженого ефекту на С maх у рівноважному стані та AUС t ритоївіру, що приймається в дозі 400 мг кожні 12 год. У той же час, стійке зниження С maх та AUС tна 25% і 13%, відповідно, спостерігалося при прийомі ритоївіру в дозі 100 мг кожні 12 годин. Одночасне застосування вориконазолу та ритоїавіру в дозі 100 мг кожні 12 годин слід уникати.

Високоймовірно, що карбамазепін і довготривалі барбітурати (фенобарбітал) значно знижують концентрацію вориконазолу в плазмі крові. Одночасне застосування вориконазолу з карбамазепіном і барбітуратами, що довго діють, протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Враховуючи незначну фармакокінетичну взаємодію, не потрібна корекція доз наступних лікарських препаратів.

Циметидин (400 мг 2 рази на добу) викликає підвищення С maх і AUС t вориконазолу на 18% та 23% відповідно. Корекція дози вориконазолу не потрібна.

Ранітідин (150 мг 2 рази на добу) не має значного впливу на С maх і AUС t вориконазолу.

Еритроміцин (1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають суттєвого впливу на С maх та AUС t вориконазолу. Вплив вориконазолу на метаболізм еритроміцину або азитроміцину невідомий. Корекція дози не потрібна.

Дія вориконазолу на фармакокінетику інших лікарських засобів.

Протипоказано одночасне застосування вориконазолу з наступними лікарськими засобами.

Терфенадин, астемізол, цизаприд, пімозід та хінідин. Одночасне застосування вориконазолу з цими препаратами протипоказане, оскільки може призвести до підвищення їх концентрації у плазмі. Це, в свою чергу, може викликати подовження інтервалу QT і, в окремих випадках, призвести до розвитку мерехтіння/тремтіння шлуночків (див. розділ «Протипоказання»).

Сіролімус. Вориконазол підвищує З maх і AUС t сиролімусу (2 мг одноразово) на 556% та 1014% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та сиролімусу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Високоймовірно, що вориконазол може викликати підвищення концентрацій препаратів алкалоїдів ріжків (ерготамін та дигідроерготамін) у плазмі крові та розвиток ерготизму. Одночасне застосування алкалоїдів ріжків з вориконазолом протипоказано (див. розділ "Протипоказання").

Взаємодія з вориконазолом може призводити до підвищення концентрації в плазмі наступних лікарських препаратів

Циклоспорин . У пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки і перебувають у стабільному стані, вориконазол підвищує С maх і AUС t циклоспорину принаймні на 13% та 70% відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують циклоспорин, рекомендується зменшити дозу циклоспорину вдвічі та контролювати його концентрацію у плазмі.

Такролімус . Вориконазол підвищує З maх і AUС t такролімусу (0,1 мг/кг одноразово) на 117% та 221% відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують такролімус, рекомендується зменшити дозу останнього до однієї третини та контролювати його концентрацію у плазмі.

Метадон . Багаторазове введення вориконазолу всередину підвищує З maх і AUС t фармакологічно активного R-метадону на 31% і 47%, відповідно, у пацієнтів, які отримують підтримуючу дозу метадону (30 - 100 мг на добу). Підвищення концентрації метадону в плазмі призводить до прояву токсичних ефектів, включаючи подовження інтервалу QT. При одночасному застосуванні вориконазолу та метадону необхідно уважно стежити за проявом небажаних та токсичних ефектів. При необхідності доза метадону може бути знижена.

Наркотичні аналгетики короткої дії. Постійне застосування вориконазолу внутрішньо у 6 разів збільшує AUC алфентанілу в одноразовій дозі. При одночасному застосуванні вориконазолу та алфентанілу або інших наркотичних аналгетиків короткої дії, його структурних аналогів (наприклад суфентаніл) слід передбачити зниження дози останніх. Оскільки T 1/2 алфентанілу при його одночасному введенні з вориконазолом збільшується в 4 рази, необхідний ретельний моніторинг небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням наркотичних аналгетиків, включаючи триваліший моніторинг функції дихання.

Фентаніл . Одночасне застосування вориконазолу та фентанілу в одноразовій дозі 5 мкг/кг внутрішньовенно підвищує AUC фентанілу в середньому у 1,4 рази. При необхідності доза фентанілу має бути знижена.

Оксикодон . Одночасне застосування вориконазолу та оксикодону внутрішньо в одноразовій дозі 10 мг підвищує З maх та AUC оксикодону в 1,7 раза та в 3,6 раза. T 1/2 оксикодону збільшується вдвічі. Необхідно проводити ретельний моніторинг небажаних явищ. Може знадобитися зниження дози оксикодону при спільній терапії з вориконазолом.

Варфарин . Одночасне застосування вориконазолу (300 мг 2 рази на добу) із варфарином (30 мг одноразово) супроводжувалося збільшенням максимального протромбінового часу на 93%. При одночасному застосуванні варфарину та вориконазолу рекомендується контролювати протромбіновий час.

Інші пероральні антикоагулянти, наприклад, фенпрокумон, аценокумарол. Вориконазол може викликати підвищення концентрації похідних кумарину в плазмі та протромбінового часу. При сумісному застосуванні необхідно з короткими інтервалами контролювати протромбіновий час та відповідним чином підбирати дози антикоагулянтів.

Похідні сульфонілсечовини. Вориконазол може підвищувати концентрацію похідних сульфонілсечовини (толбутаміду, гліпізиду та глибуриду) у плазмі крові та викликати гіпоглікемію. При одночасному застосуванні вориконазолу із зазначеними препаратами необхідно ретельно контролювати концентрацію глюкози у крові.

Статини . Вориконазол може спричинити підвищення плазмових концентрацій статинів. При одночасному застосуванні рекомендується оцінити доцільність корекції дози статинів. Підвищення концентрації статинів іноді супроводжується розвитком рабдоміолізу.

Бензодіазепіни. Вориконазол може викликати підвищення плазмових концентрацій бензодіазепінів (мідазоламу, тріазоламу, алпразоламу) та розвиток пролонгованого седативного ефекту. При одночасному застосуванні вориконазолу та бензодіазепінів рекомендується оцінити доцільність корекції дози бензодіазепінів.

Алкалоїди барвінку . Вориконазол може підвищувати вміст алкалоїдів барвінку (вінкрістину та вінбластину) у плазмі крові та викликати нейротоксичність. При одночасному застосуванні вориконазолу та алкалоїдів барвінку рекомендується оцінити доцільність корекції дози алкалоїдів барвінку.

НПЗП . Вориконазол підвищує З maх та AUС t ібупрофену (400 мг одноразово) на 20% та 100%, відповідно, а З maх та AUС t диклофенаку (50 мг одноразово) – на 114% та 78%, відповідно. У разі одночасного застосування вориконазолу та нестероїдних протизапальних засобів пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів та при необхідності коригувати дозу нестероїдних протизапальних засобів.

При одночасному застосуванні вориконазолу з наступними лікарськими препаратами значущої фармакокінетичної взаємодії не виявлено, тому корекція їхньої дози не потрібна.

Преднізолон . Вориконазол підвищує З maх і AUС t преднізолону (60 мг одноразово) на 11% та 34% відповідно. Корекція дози не потрібна.

Дігоксин . Вориконазол не істотно впливає на С maх і AUС t дигоксії (0,25 мг 1 раз на день).

Мікофенолова кислота. Вориконазол не впливає на С maх і AUС t мікофенолової кислоти (1 г одноразово).

Двостороння взаємодія.

Фенітоїн . Одночасне застосування вориконазолу та фенітоїну слід уникати, за винятком тих випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Фенітоїн (300 мг 1 раз на добу) знижує З maх та AUС t вориконазолу на 49% та 69%, відповідно. Вориконазол (400 мг 1 раз на добу) підвищує З maх та AUС t фенітоїну (300 мг 1 раз на добу) на 67% та 81%, відповідно. При одночасному застосуванні фенітоїну з вориконазолом рекомендується контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі. Фенітоїн можна застосовувати спільно з вориконазолом, якщо підтримуюча доза останнього збільшена з 200 мг до 400 мг кожні 12 годин всередину (зі 100 мг до 200 мг кожні 12 годин внутрішньо).

Омепразол (40 мг 1 раз на добу) підвищує З maх і AUС t вориконазолу на 15% та 41% відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Вориконазол підвищує З maх і AUС t омепразолу на 116% та 280% відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують омепразол, дозу останнього рекомендується зменшити вдвічі. Вориконазол може інгібувати метаболізм інших інгібіторів протонної помпи, які є субстратами ізоферменту CYP2C19.

Пероральні контрацептиви . Одночасне застосування вориконазолу та пероральних контрацептивів (1 мг норетистерону та 0,035 мг етинілестрадіолу 1 раз на добу) призводить до збільшення З maх та AUС t норетистерону на 15% та 53%, відповідно, а етинілестрадіолу – на 36% та 61. При цьому З maх та AUС tвориконазолу збільшується на 14% та 46%, відповідно. Оскільки співвідношення між норетистероном та етинілестрадіолом залишається приблизно однаковим при взаємодії з вориконазолом, можна припустити, що їхня контрацептивна активність не змінюється. У разі одночасного застосування вориконазолу та пероральних контрацептивів слід проводити моніторинг з метою виявлення можливих небажаних ефектів. Низькодозовані пероральні контрацептиви не досліджувалися.

Індинавір (800 мг 3 рази на добу) не істотно впливає на С maх і AUС t вориконазолу. Вориконазол істотно не впливає на min , С maх і AUС t індинавіру (800 мг 3 рази на добу).

Інші інгібітори протеази ВІЛ. Вориконазол може інгібувати метаболізм інгібіторів протеази ВІЛ: саквінавіру, ампренавіру та нелфінавіру. Інгібітори протеази ВІЛ можуть пригнічувати метаболізм вориконазолу. У разі одночасного застосування вориконазолу з інгібіторами протеази ВІЛ пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів.

Ефавіренз . У рівноважному стані ефавіренз (400 мг 1 раз на добу) знижує рівноважну З maх і AUС t вориконазолу в середньому на 61% та 77%, відповідно. Вориконазол у рівноважному стані підвищує рівноважну З maх і AUС t ефавірензу в середньому на 38% та 44%, відповідно. Стандартні дози вориконазолу та ефавірензу (400 мг один раз на добу) протипоказані. Одночасне застосування можливе, якщо підтримуюча доза вориконазолу буде підвищена до 400 мг двічі на добу, а доза ефавірензу знижена до 300 мг один раз на добу. При відміні терапії вориконазолом початкова доза ефавірензу повинна бути відновлена.

Інші ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази . Делавірдін може пригнічувати метаболізм вориконазолу. Невірапін може викликати метаболізм вориконазолу. Вориконазол може пригнічувати метаболізм ненуклеозидих інгібіторів зворотної транскриптази. При одночасному застосуванні вориконазолу з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів.

Флуконазол (200 мг один раз на день). Одночасне пероральне застосування вориконазолу та флуконазолу призводить до підвищення С maх та AUС t вориконазолу на 57% та 79%, відповідно. Зміни З maх та AUС t флуконазолу не встановлені. Відповідний режим корекції дози та/або частоти прийому вориконазолу та флуконазолу не встановлено. Якщо вориконазол застосовується після флуконазолу, рекомендується проводити ретельний контроль небажаних реакцій, пов'язаних з прийомом вориконазолу.

Еверолімус . Взаємодія не вивчалася, однак одночасне застосування не рекомендується, оскільки очікується, що вориконазол значно підвищує плазмові концентрації еверолімусу. На даний момент немає достатньої інформації для рекомендації щодо корекції режиму дозування.

Одночасне застосування вориконазолу протипоказане з наступними лікарськими засобами.

Рифабутин (300 мг 1 раз на добу) знижує З maх та AUС t вориконазолу (200 мг 2 рази на добу) на 69% та 78%, відповідно. При одночасному застосуванні рифабутину С maх та AUС t вориконазолу у дозі 350 мг 2 рази на добу склали 96% та 68% від показників при застосуванні тільки вориконазолу у дозі 200 мг 2 рази на добу. При застосуванні вориконазолу

дозі 400 мг 2 рази на добу З maх і AUС t відповідно на 104% і 87% вище, ніж при монотерапії вориконазолом у дозі 200 мг 2 рази на добу. Вориконазол у дозі 400 мг 2 рази на добу підвищує З maх та AUС t рифабутину на 195% та 331% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та рифабутину протипоказано (див. розділ "Протипоказання").

Достатньої інформації щодо застосування вориконазолу у вагітних жінок немає. У дослідженнях на тваринах встановлено, що препарат має токсичну дію на репродуктивну функцію. Можливий ризик для людини невідомий.

Вориконазол не слід застосовувати вагітним жінкам за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода.

Виведення вориконазолу із грудним молоком не вивчалося. На час застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Жінки репродуктивного віку при застосуванні Вориконазолу Канон повинні використовувати надійні методи контрацепції.

Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів:

дуже часто - ≥ 1/10

часто – від ≥1/100 до < 1/10

нечасто – від ≥1/1000 до <1/100

рідко – від ≥ 1/10000 до <1/1000

дуже рідко - < 1/10000, включаючи окремі повідомлення.

Лабораторні показники: часто – порушення функції печінки (включаючи підвищення активності ACT, АЛТ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, ЛДГ, концентрації білірубіну); підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові; нечасто – подовження інтервалу QT, підвищення залишкового азоту сечовини, гіперхолестеринемія.

Серцево-судинна система: дуже часто — периферичні набряки; часто - зниження артеріального тиску, тромбофлебіт, флебіт; нечасто - фібриляція шлуночків, шлуночкова аритмія, непритомність, передсердна аритмія, надшлуночкова аритмія, надшлуночкова тахікардія, брадикардія, тахікардія; рідко – шлуночкова тахікардія (включаючи тріпотіння шлуночків), шлуночкова тахісистолічна аритмія типу «пірует», повна атріовентрикулярна блокада, блокада ніжки пучка Гіса, вузлові аритмії, лімфангіт.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: часто – панцитопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення, тромбоцитопенія, лейкопенія, пурпура, анемія (у тому числі макроцитарна, мікроцитарна, нормоцитарна, мегалобластна, апластична); нечасто – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, лімфаденопатія, агранулоцитоз, еозинофілія.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто - запаморочення, сплутаність свідомості, ажитація, тремор, парестезії; нечасто – набряк головного мозку, атаксія, диплопія, вертиго, гіпестезія; рідко судоми, енцефалопатія, синдром Гійєна-Барре, екстрапірамідні розлади, сонливість під час інфузії, периферична нейропатія.

З боку органу зору: дуже часто – зорові порушення (включаючи порушення/посилення зорового сприйняття, виникнення «завіси» перед очима, зміна колірного сприйняття, фотофобія); нечасто - набряк соска зорового нерва, склерит, блефарит, неврит зорового нерва, ністагм; рідко - крововилив у сітчасту оболонку ока, атрофія зорового нерва, помутніння рогівки, окулогірний криз.

З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто – гіпоакузія, шум у вухах.

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: часто – гострий респіраторний дистрес-синдром, набряк легень, порушення дихання, біль у грудях.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; нечасто - запор, дуоденіт, диспепсія, гінгівіт, глосит, панкреатит, набряк язика, перитоніт; рідко – порушення смакового сприйняття.

З боку сечостатевої системи: часто – гостра ниркова недостатність, гематурія; нечасто – альбумінурія, нефрит; рідко – некроз ниркових канальців.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – висип; часто - набряк особи, свербіж, макулопапульозний висип, макульозний висип, папульозний висип, фотосенсибілізація, алопеція, ексфоліативний дерматит, хейліт, еритема; нечасто - синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, фіксований лікарський висип, екзема, псоріаз, кропив'янка; рідко - дискоїдний червоний вовчак, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, псевдопорфірія; частота невідома – плоскоклітинний рак.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – біль у спині; нечасто – артрит; рідко – гіпертонія; частота невідома - періостит.

З боку ендокринної системи: нечасто – недостатність кори надниркових залоз; рідко – гіпертиреоз, гіпотиреоз.

Порушення метаболізму та харчування: часто – гіпокаліємія, гіпоглікемія.

Інфекції та інвазії: часто – гастроентерит, грипоподібний синдром; рідко – псевдомембранозний коліт.

Загальні та місцеві реакції: дуже часто – гарячка; часто - озноб, астенія.

З боку імунної системи: часто – синусити; нечасто – алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

З боку гепатобіліарної системи: часто – жовтяниця, холестатична жовтяниця; нечасто – холецистит, холелітіаз, збільшення печінки, гепатит, печінкова недостатність; рідко – печінкова кома.

Психічні розлади: часто галюцинації, депресія, тривога; рідко - безсоння.

Застосування у дітей: небажані ефекти препарату у дітей подібні до таких у дорослих.

З обережністю

Підвищена чутливість до інших препаратів – похідних азолів. Тяжкий ступінь недостатності функції печінки, тяжкий ступінь недостатності функції нирок.

Препарат Вориконазол Канон слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з проаритмічними станами: вроджене або набуте збільшення інтервалу QT, кардіоміопатія, особливо із серцевою недостатністю, синусова брадикардія, наявність симптоматичної аритмії, одночасний прийом препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT. Електролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, необхідно контролювати і при необхідності коригувати до початку терапії препаратом Вориконазол Канон або під час терапії.

Взяття проб для лабораторних досліджень з метою виділення та ідентифікації збудників слід проводити до початку лікування. Терапія може бути розпочата до отримання результатів лабораторних досліджень, проте за їх наявності лікування слід відповідним чином скоригувати.

Небажані явища із боку серцево-судинної системи. Застосування вориконазолу пов'язане з подовженням інтервалу QT на ЕКГ, що супроводжується рідкісними випадками мерехтіння/трепетування шлуночків у тяжкохворих пацієнтів з множинними факторами ризику, такими як кардіотоксична хіміотерапія, кардіоміопатія, гіпокаліємія

Гепатотоксичність. При лікуванні вориконазолом спостерігаються нечасті (0,1 - 1%) випадки серйозних реакцій з боку печінки, включаючи клінічно проявляється гепатит, холестаз і печінково-клітинну недостатність, у тому числі з летальним результатом. Небажані явища з боку печінки спостерігаються переважно у пацієнтів із злоякісними пухлинами крові. У пацієнтів без будь-яких факторів ризику спостерігаються тимчасові реакції з боку печінки, включаючи гепатит та жовтяницю. Порушення функції печінки зазвичай оборотні та проходять після припинення лікування. Під час лікування препаратом Вориконазол Канон рекомендується постійно контролювати функцію печінки. При появі клінічних ознак порушення функції печінки необхідно обговорити доцільність припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Зорові порушення , такі як «завіса» перед очима, неврит зорового нерва і набряк соска зорового нерва розвиваються найчастіше у тяжкохворих пацієнтів та/або одержують супутню терапію, яка може викликати подібні небажані явища. При лікуванні вориконазолом приблизно у 21% пацієнтів спостерігається порушення зорового сприйняття: затуманювання зору, зміна колірного зору або фотофобія. Порушення зору є тимчасовими та повністю оборотними; здебільшого вони мимовільно зникають протягом 60 хвилин. При повторному застосуванні вориконазолу відзначається послаблення їхньої виразності. Зорові порушення зазвичай легко виражені, рідко вимагають припинення лікування та не призводять до будь-яких віддалених наслідків.

Небажані явища із боку нирок. У тяжкохворих пацієнтів, які отримують вориконазол, відзначалися випадки розвитку гострої ниркової недостатності, що, ймовірно, було пов'язане з терапією основного або супутніх захворювань, нефротоксичними лікарськими засобами. Пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення ознак порушення функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Моніторинг функції підшлункової залози. Дорослі та діти, що мають фактори ризику розвитку гострого панкреатиту, повинні пройти обстеження для вирішення питання про терапію вориконазолом.

Небажані явища з боку шкіри. Якщо у пацієнта розвиваються ексфоліативні реакції шкіри, то вориконазол слід відмінити. Крім того, тривале застосування вориконазолу супроводжується шкірними реакціями фоточутливості. Під час лікування пацієнтам рекомендується уникати інтенсивної або тривалої дії прямих сонячних променів. Якщо у пацієнта розвиваються ураження шкіри, пов'язані з плоскоклітинним раком шкіри або меланомою, слід розглянути питання про припинення терапії вориконазолом.

Небажані явища з боку кістково-м'язової системи. Є повідомлення про випадки розвитку періоститу у пацієнтів після трансплантації, які отримують тривалу терапію вориконазолом. Терапію вориконазолом слід відмінити у випадку, якщо у пацієнта є біль у кістках і на рентгенограмі спостерігаються зміни, характерні для періоститу.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Вориконазол може спричинити тимчасові та оборотні порушення зору, включаючи виникнення «завіси» перед очима, порушення/посилення зорового сприйняття та/або фотофобію. За наявності таких симптомів пацієнти повинні уникати виконання потенційно небезпечних дій, зокрема керування автотранспортом або використання складної техніки, що потребують швидкості психомоторних реакцій. При прийомі вориконазолу пацієнти не повинні керувати автомобілем у нічний час.

Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності застосовувати з обережністю.

Пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності застосовувати з обережністю.

Препарат відпускається за рецептом.

Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібні.

Препарат протипоказаний дітям віком до 3 років (для даної лікарської форми).

СANONPHARMA PRODUCTION ZAO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Вориконазол Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Вориконазол Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Хотите приобрести Вориконазол Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Вориконазол Сандоз таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 28 шт., Вориконазол Сандоз таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт., Вориконазол Сандоз лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий 200 мг флакон 1 шт., Бифлурин таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт., Вифенд порошок для приготовления суспензии для приема внутрь 40 мг/мл флакон 45 г, Вифенд лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 200 мг флакон 1 шт., Вифенд таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 14 шт..