Виктрелис капсулы 200 мг 336 шт Цена
-
Страна:Бельгия
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:200 мг
-
В упаковке:84 шт.
Препарат Виктрелис содержит в своем составе действующее вещество боцепревир. Боцепревир является ингибитором NS3 протеазы вируса гепатита С (ВГС). Боцепревир ковалентно, но обратимо, связывается с альфа-кетоамидной функциональной группой активного центра сериновой протеазы NS3 (Ser139), что приводит к ипгибированию репликации вируса в инфицированных вирусом гепатита С клетках хозяина.
Противовирусная активность в клеточной культуре
Противовирусную активность боцепревира оценивали биохимическим анализом, определяя связывание медленных ингибиторов NS3 протеазы и в системе репликона вируса гепатита С. Концентрации боцепревира, при которых наблюдали 50% (IC50) и 90% (IC90) ингибирование вируса, составляли соответственно около 200 нмоль и 400 нмоль при 72-часовом исследовании в культуре клеток. Предполагается, что потеря репликона РНК линейно зависит от времени воздействия боцепревира. Применение препарата Виктрелис в концентрации, соответствующей IC90, в течение 72 ч привело к снижению концентрации РНК в репликоне в 10 раз. Пролонгированная экспозиция привела к снижению концентрации РНК в репликоне в 100 раз к 15 дню. Оценка различных комбинаций боцепревира с интерфероном альфа-2b, которые приводили к 90 % ингибированию репликона РНК, показала аддитивный эффект, при этом никаких признаков синергии или антагонизма не было обнаружено.
Резистентность
Резистентность вируса к боцепревиру оценивали на основании биохимического анализа и анализа репликонов. Биологическая активность боцепревира снижалась в 2-10 раз при наличии следующих основных аминокислотных замен (RAVs - resistant-associated amino acid variants): V36M, T54A, R155K и V170A, определяющих резистентность. Снижение активности боцепревира более, чем в 50 раз наблюдалось при наличии следующих RAVs: А156Т и A156V. Следует отметить, что репликоны, несущие RAV А156Т, обладают меньшей активностью, чем репликоны, несущие другие RAVs. Кратность увеличения резистентности, обусловленная двойными RAVs, была приблизительно равна кратности увеличения резистентности к препарату для отдельных ассоциированных с RAVs.
При обобщенном анализе данных по пациентам, ранее не получавшим противовирусную терапию и пациентам с неэффективной предшествующей терапией пэгинтерфероном альфа-2b и рибавирином в течение 4 недель и по пациентам с последующим приемом препарата Виктрелис в дозе 800 мг три раза в день в комбинации с пэгинтерфероном альфа-2Ь и рибавирином в исследованиях III фазы, RAVs были обнаружены у 15% пациентов. У 53 % пациентов, получавших терапию препаратом Виктрелис и не достигших устойчивого вирусологического ответа, RAVs были обнаружены. Наиболее часто (> 25% пациентов) выявляемыми RAVs являлись V36M (61%) и R155K (68%) у пациентов, инфицированных вирусом генотипа 1а, и Т54А (42%), T54S (37%), A156S (26%) и V170A (32%) - у пациентов, инфицированных вирусом генотипа 1b. У 6% пациентов, принимавших препарат Виктрелис, чувствительность к интерферону (снижение ≥ 1-log10 вирусной нагрузки на 4 неделе лечения) была связана с наличием меньшего количества RAVs в сравнении с 41 % пациентов, у которых наблюдалось снижение вирусной нагрузки < 1-log10 (низкая чувствительность к интерферону). После окончания курса терапии препаратом Виктрелис у пациентов были взяты образцы крови для анализа на наличие RAVs. У 31 % пациентов более высокая чувствительность к интерферону была связана с обнаружением меньшего количества RAVs в сравнении с 68 % пациентов, у которых на 4 неделе лечения наблюдалось снижение вирусной нагрузки < 1-log10. При обобщенном анализе количество RAVs перед началом терапии, по-видимому, не имело значимой связи с ответом на лечение у пациентов, принимавших препарат Виктрелис в комбинации с пэгинтерфероном альфа-2b и рибавирином.
Результаты продолжающегося долгосрочного исследования пациентов, не достигших устойчивого вирусологического ответа при медиане продолжительности наблюдения около 2 лет, позволяют предположить, что после окончания терапии препаратом Виктрелис, с течением времени RAVs могут вернуться к "дикому" типу вируса.
Оценка влияния препарата Виктрелис на интервал QTc
В рандомизированном многодозовом плацебо- и активно-контролируемом перекрестном исследовании проводили оценку боцепревира в отношении его возможного влияния на QT/QTc интервалы при применении в сверхтерапевтических (1200 мг три раза в день) и терапевтических (800 мг три раза в день) дозах у 36 здоровых добровольцев.
Существенных различий в QTc-интервалах между группами участников, получавших боцепревир и плацебо, не выявлено.
Виктрелис капсулы 200 мг 336 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Капсули
Опис
| Капсули | 1 капс. |
| боцепревір | 200 мг |
4 шт. - блістери* (3) - стрипи (7) - пачки картонні.
4 шт. - блістери* (3) - стрипи (7) - пачки картонні (4) - коробки картонні.
* 3 блістери з'єднані у стрип.
Коди АТХ
J05AE12 Boceprevir
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Противірусний препарат, активний щодо вірусу гепатиту C
Діюча речовина
боцепревір
Фармако-терапевтична група
Противірусний засіб
Умови зберігання
Зберігати при температурі від 2° до 8°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Препарат Віктреліса містить у своєму складі діючу речовину боцепревір. Боцепревір є інгібітором NS3 протеази вірусу гепатиту С (ВГС). Боцепревір ковалентно, але оборотно, зв'язується з альфа-кетоамідною функціональною групою активного центру серинової протеази NS3 (Ser139), що призводить до вигину реплікації вірусу в інфікованих вірусом гепатиту С клітинах господаря.
Противірусна активність у клітинній культурі
Противірусну активність боцепревіру оцінювали біохімічним аналізом, визначаючи зв'язування повільних інгібіторів NS3 протеази і в системі реплікону вірусу гепатиту С. Концентрації боцепревіру, при яких спостерігали 50% (IC 50 ) і 90% (IC 90 ) нмоль при 72-годинному дослідженні у культурі клітин. Передбачається, що втрата реплікону РНК лінійно залежить від часу дії боцепревіру. Застосування препарату Віктреліс у концентрації, що відповідає IC 90, протягом 72 год призвело до зниження концентрації РНК у репліконі у 10 разів. Пролонгована експозиція призвела до зниження концентрації РНК у реплікона у 100 разів до 15 дня. Оцінка різних комбінацій боцепревіру з інтерфероном альфа-2b, що призводила до 90% інгібування реплікону РНК, показала адитивний ефект, при цьому жодних ознак синергії чи антагонізму не було виявлено.
Резистентність
Резистентність вірусу до боцепревіру оцінювали на підставі біохімічного аналізу та аналізу репліконів. Біологічна активність боцепревіру знижувалася в 2-10 разів за наявності наступних основних амінокислотних замін (RAVs - resistant-associated amino acid variants): V36M, T54A, R155K та V170A, що визначають резистентність. Зниження активності боцепревіру більш ніж у 50 разів спостерігалося за наявності наступних RAVs: А156Т та A156V. Слід зазначити, що реплікони, що несуть RAV А156Т, мають меншу активність, ніж реплікони, що несуть інші RAVs. Кратність збільшення резистентності, обумовлена подвійними RAVs, була приблизно дорівнює кратності збільшення резистентності до препарату окремих асоційованих з RAVs.
При узагальненому аналізі даних щодо пацієнтів, які раніше не отримували противірусну терапію та пацієнтів з неефективною попередньою терапією пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином протягом 4 тижнів та щодо пацієнтів з наступним прийомом препарату Віктреліс у дозі 800 мг три рази на день у комбінації з 2Ь та рибавірином у дослідженнях III фази, RAVs були виявлені у 15% пацієнтів. У 53% пацієнтів, які отримували терапію препаратом Віктреліс і не досягли стійкої вірусологічної відповіді, RAVs були виявлені. Найчастіше (> 25% пацієнтів) RAVs, що виявляються, були V36M (61%) і R155K (68%) у пацієнтів, інфікованих вірусом генотипу 1а, і Т54А (42%), T54S (37%), A156S (26%) і V170A (32%) – у пацієнтів, інфікованих вірусом генотипу 1b. У 6% пацієнтів, які приймали препарат Віктреліс,чутливість до інтерферону (зниження ≥ 1-log10 вірусного навантаження на 4 тижні лікування) була пов'язана з наявністю меншої кількості RAVs у порівнянні з 41% пацієнтів, у яких спостерігалося зниження вірусного навантаження <1-log 10 (низька чутливість до інтерферону). Після закінчення курсу терапії Віктрелісом у пацієнтів були взяті зразки крові для аналізу на наявність RAVs. У 31% пацієнтів більша чутливість до інтерферону була пов'язана з виявленням меншої кількості RAVs у порівнянні з 68% пацієнтів, у яких на 4 тижні лікування спостерігалося зниження вірусного навантаження <1- log10 . При узагальненому аналізі кількість RAVs перед початком терапії, мабуть, не мала значного зв'язку з відповіддю на лікування у пацієнтів, які приймали Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b і рибавірином.
Результати довготривалого дослідження пацієнтів, які не досягли стійкої вірусологічної відповіді при медіані тривалості спостереження близько 2 років, дозволяють припустити, що після закінчення терапії препаратом Віктреліс, з часом RAVs можуть повернутися до "дикого" типу вірусу.
Оцінка впливу препарату Віктреліс на інтервал QTc
У рандомізованому багатодозовому плацебо- та активно-контрольованому перехресному дослідженні проводили оцінку боцепревіру щодо його можливого впливу на QT/QTc інтервали при застосуванні у надтерапевтичних (1200 мг три рази на день) та терапевтичних (800 мг три рази на день) дозах у 36 здорових добровольців.
Істотних відмінностей у QTc-інтервалах між групами учасників, які отримували боцепревір та плацебо, не виявлено.
Показання лікування хронічного вірусного гепатиту С (генотип 1 вірусу гепатиту С) у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином у дорослих пацієнтів (18 років і старше) з компенсованим захворюванням печінки, які раніше не отримували противірусну терапію, або пацієнтам, у яких попереднє .
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат Віктреліс необхідно приймати у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з інструкціями щодо застосування пегінтерферону альфа та рибавірину.
Режим дозування
Для прийому всередину. Рекомендована доза препарату Віктреліс становить 800 мг внутрішньо тричі на день разом з їдою. Максимальна добова доза препарату Віктреліс становить 2400 мг.
Пацієнти без цирозу печінки, які раніше не одержували противірусну терапію.
Починають терапію препаратами пегінтерферон альфа та рибавірин протягом 4 тижнів (тижня лікування 1 – 4). На 5-му тижні до препаратів пэгінтерферон альфа та рибавірин додають препарат Віктреліс у дозі 800 мг, тричі на день. Тривалість терапії визначають залежно від вірусологічної відповіді (зміст РНК ВГС) через 8, 12 та 24 тижні лікування («відповідна терапія») (див. Таблиця 1).Таблиця 1. Тривалість лікування («терапія за відповіддю») залежно від вірусологічної відповіді у пацієнтів без цирозу печінки, які раніше не отримували противірусну терапію
| Оцінка результатів* (рівень РНК ВДС**) | Дія | |
| 8 тижнів лікування | 24 тижні лікування | |
| Не визначається | Не визначається | Завершити терапію трьома препаратами через 28 тижнів лікування. |
| Визначається | Не визначається | 1. Продовжити прийом усіх трьох препаратів до закінчення 28 тижнів лікування. 2. Далі приймати тільки пегінтерферон альфа та рибавірин до закінчення 48 тижнів лікування. |
| *Правила відміни терапії: Якщо вміст РНК ВГС більше або дорівнює 100 МО/мл через 12 тижнів лікування, всі три препарати повинні бути відмінені. Якщо у пацієнта визначається РНК ВГС через 24 тижні лікування, всі три препарати повинні бути скасовані **У клінічних дослідженнях вміст РНК ВГС у плазмі визначали, використовуючи набір Roche COBAS ® TaqMan ® з порогом визначення 9,3 МО/мл. | ||
Пацієнти без цирозу печінки з неефективною попередньою противірусною терапією (пацієнти, які частково відповіли на лікування або мали рецидив"):
Починають терапію препаратами пегінтерферон альфа і рибавірін протягом 4 тижнів (тижня лікування 1 - 4); На 5-му тижні лікування до препаратів пегінтерферон альфа та рибавірин додають препарат Віктреліс у дозі 800 мг тричі на день. Тривалість терапії визначають залежно від вірусологічної відповіді (рівень РНК ВГС) через 8, 12 та 24 тижні лікування («відповідна терапія») (див. Таблиця 2).Таблиця 2. Тривалість лікування («терапія за відповіддю») залежно від вірусологічної відповіді у пацієнтів без цирозу печінки з неефективною попередньою терапією (пацієнти, які частково відповіли на лікування або мали рецидив)*
| Оцінка результатів** (рівень РНК ВДС***) | Дія | |
| 8 тижнів лікування | 24 тижні лікування | |
| Не визначається | Не визначається | Продовжити терапію трьома препаратами до завершення лікування через 36 тижнів. |
| Визначається | Не визначається | 1. Продовжити застосування всіх трьох препаратів до 36 тижнів лікування. 2. Далі приймати тільки пегінтерферон альфа та рибавірин до 48 тижнів лікування. |
| * Пацієнти, які частково відповіли на лікування, це пацієнти, у яких вірусне навантаження знижувалася до ≥ 2-log 10 через 12 тижнів, але стійка вірусологічна відповідь не була досягнута; пацієнти, які мали рецидив - це пацієнти з невизначеним вмістом РНК ВГС наприкінці періоду терапії та наступним визначальним вмістом РНК ВГС у плазмі крові після закінчення періоду спостереження. ** Правила відміни терапії: якщо вміст РНК ВГС більший або дорівнює 100 МО/мл через 12 тижнів лікування, всі три препарати повинні бути відмінені. Якщо у пацієнта визначається РНК ВГС через 24 тижні лікування, всі три препарати мають бути відмінені. ***У клінічних дослідженнях вміст РНК ВГС у плазмі визначали, використовуючи набір Roche COBAS ® TaqMan ® з порогом визначення 9,3 МО/мл. | ||
Пацієнти з відсутністю відповіді ("нульовою" відповіддю) на попереднє лікування:
Пацієнти, у яких при попередньому лікуванні пегінтерфероном альфа та рибавірином через 12 тижнів лікування рівень РНК ВГС знижувався менш ніж на 2-log 10 (пацієнти з "нульовою" відповіддю), протягом 4 тижнів повинні приймати пегінтерферон альфа та рибавірин, а потім протягом 44 тижнів – препарат Віктреліс у дозі 800 мг три рази на день у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином. Якщо у цих пацієнтів через 12 тижнів лікування рівень вірусного навантаження більший або дорівнює 100 МО/мл або через 24 тижні лікування виявляється РНК ВГС, слід припинити прийом усіх трьох препаратів.
Пацієнти з цирозом печінки:
Пацієнтам із компенсованим цирозом печінки призначають пегінтерферон альфа та рибавірин протягом 4 тижнів з подальшим додаванням до терапії препарату Віктреліс у дозі 800 мг тричі на день протягом 44 тижнів. Якщо у пацієнтів через 12 тижнів лікування рівень РНК ВГС більший або дорівнює 100 МО/мл або через 24 тижні лікування виявляється РНК ВГС, слід припинити прийом усіх трьох препаратів.
Пропуск прийому чергової дози препарату:
Якщо пацієнт пропустив прийом дози препарату і до наступного прийому залишається менше 2 годин, пропущену дозу приймати не слід.
Якщо пацієнт пропустив прийом дози і до наступного прийому залишається 2 або більше годин, пацієнт повинен прийняти пропущену дозу разом з їжею і далі слідувати нормальному режиму дозування.
Зміна дози:
Не рекомендовано знижувати дозу Віктрелісу.
Якщо у пацієнта спостерігаються серйозні небажані побічні реакції, потенційно пов'язані з прийомом пегінтерферону альфа та рибавірину, слід зменшити дозу пегінтерферону альфа та/або рибавірину.
За додатковою інформацією необхідно звернутися до інструкцій із застосування пегінтерферону альфа та рибавірину.
Препарат Віктреліс слід приймати лише у комбінації з пэгінтерфероном альфа ірибавірином.
Ниркова недостатність:
Пацієнтам із будь-яким ступенем ниркової недостатності не потрібна корекція дози препарату Віктреліс (див. розділ "Фармакологічні властивості").
Печінкова недостатність:
Пацієнтам з будь-яким ступенем печінкової недостатності не потрібна корекція дози Віктрелісу. Препарат Віктреліс у поєднанні з пегінтерфероном альфа та рибавірином протипоказаний пацієнтам з декомпенсованим цирозом печінки (функціональний клас цирозу печінки В та С за системою Чайлд-П'ю більше 6 балів) (див. розділи "Фармакологічні властивості" та "Протипоказання").
Діти:
Безпека, ефективність та фармакокінетика препарату Віктреліс у дітей віком до 18 років не вивчалась.
Пацієнти похилого віку:
Кількість пацієнтів похилого віку (65 років і старше), які брали участь у клінічних дослідженнях препарату Віктреліс, була недостатньою для визначення, чи відрізняється терапевтична відповідь у групі літніх пацієнтів від групи молодих пацієнтів. Внаслідок інших клінічних досліджень не були виявлені відмінності у реакціях у молодих та літніх пацієнтів на досліджуваний препарат.
Коінфікування ВІЛ (вірусом імунодефіциту людини):
Профіль безпеки та ефективності препарату Віктреліс, що застосовується окремо або в комбінації з пегінтерфероном альфа та рибаврином для лікування хронічного вірусного гепатиту С (генотип 1) для пацієнтів, коінфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та вірусом гепатиту С, не встановлений.
Коінфікування вірусом гепатиту В:
Профіль безпеки та ефективності препарату Віктреліс застосовуваного окремо або в комбінації з пегінтерфероном альфа та рибаврином для лікування хронічного вірусного гепатиту С (генотип 1) для пацієнтів, коінфікованих вірусом гепатиту В та вірусом гепатиту С, не вивчений.
Пацієнти після трансплантації органів:
Профіль безпеки та ефективності препарату Віктреліс, що застосовується окремо або в комбінації з пегінтерфероном альфа та рибаврином для лікування хронічного вірусного гепатиту С (генотип 1) у пацієнтів, яким була проведена трансплантація печінки або інших органів, не вивчений.
Передозування
У здорових добровольців, які приймали протягом 5 днів добові дози препарату до 3600 мг, будь-яких подальших несприятливих клінічно виражених реакцій не виникало.
Специфічного антидоту для передозування препаратом Віктреліс не існує. Лікування передозування повинно включати загальну підтримуючу терапію, моніторинг основних показників життєво важливих функцій та спостереження за клінічним станом пацієнта.
Лікарська взаємодія
Препарат Віктреліс є сильним інгібітором ізофермеїтів CYP3A4/5. Одночасне застосування препарату Віктреліс та препаратів, що в основному метаболізуються ізоферментами CYP3A4/5, може призвести до підвищення їх концентрації в плазмі та сприяти посиленню або продовженню їх терапевтичного ефекту та появі небажаних побічних реакцій (див. Таблиця 4). Препарат Віктреліс in vitro не інгібує ізофермепти CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 або CYP2E1 і не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP
У дослідженні лікарських взаємодій, що включають дигоксин, препарат Віктреліс показав обмежену здатність інгібувати р-глікопротеїн у клінічно значущих концентраціях.
Препарат Віктреліс частково метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4/5. Спільне застосування препарату Віктреліс з препаратами, що індукують або інгібують активність ізофермеїтів CYP3A4/5, може сприяти збільшенню або зменшенню концентрації боцепревіру.
У дослідженнях in vitro було показано, що боцепревір є субстратом р-глікопротеїну.
Препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином, протипоказаний у разі спільного застосування з препаратами, виведення яких великою мірою залежить від активності ізофермеїтів CYP3A4/5, та для яких підвищені плазмові концентрації пов'язані з серйозними та/або небезпечними для життя небажаними побічними. Наприклад, прийняті перорально препарати мідазолам, аміодарон, астемізол, беприділ, пімозид, пропафенон, хінідин, ловастатин, правастатин і похідні спорині сполуки (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилергоновін) (див. розділ «Про.
Таблиця 4. Дані щодо фармакокінетичних взаємодій
| Лікарські препарати за терапевтичними групами | Взаємодія* (передбачуваний механізм дії, якщо відомий) | Рекомендації щодо спільного прийому |
| Антиаритмічні препарати | ||
| Дігоксин (0,25 мг дигоксину одноразово + 800 мг препарату Віктреліс тричі на день) | Дігоксин AUC↑19% Дігоксин C max ↑ 18% | Не потрібна корекція дози дигоксину або препарату Віктреліс. Пацієнти, які отримують дигоксин, повинні бути під наглядом. |
| Противірусні засоби | ||
| Пегінтерферон альфа-2b (пегінтерферон альфа-2b 1,5 мкг/кг підшкірно один раз на тиждень + препарат Віктреліс 400 мг тричі на день) | Боцепревір AUC** ↔ Боцепревір C max ↓ 12% Боцепревір C min - не застосовується Пегінтерферон альфа-2b AUC↓ 1% 1,2 Пегінтерферон альфа-2b C max - не застосовується | Не потрібна корекція дози пегінтерферону альфа-2b та препарату Віктреліс. |
| Антибіотики | ||
| Кларитроміцин (у комбінації з дифлунісалом) (кларитроміцин: 500 мг тричі на день + дифлунісал 500 мг двічі або тричі на день + препарат Віктреліс 400 мг 2 рази на день) | Боцепревір AUC↑ 21% Боцепревір C max ↑36% Боцепревір C min ↓ 15% | Не потрібна корекція дози препарату Віктреліс у комбінації з кларитроміцином або у комбінації з кларитроміцином та дифлунісалом. |
| Протигрибкові препарати | ||
| Кетоконазол (кетоконазол 400мг двічі на день + препарат Віктреліс 400 мг одноразово) | Боцепревір AUC↑ 131% Боцепревір C max ↑ 41% Боцепревір C min - не застосовується (інгібування ізоферментів CYP3A4/5 та/або р-глікопротеїн) | Не потрібна корекція дози Віктрелісу або кетоконазолу. |
| Противірусні (ВІЛ) засоби | ||
| Інгібітор інтегрази ВІЛ | ||
| Ралтегравір (ралтегравір 400 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Ралтегравір AUC↑ 4%*** Ралтегравір C max ↑ 11% Ралтегравір З 12год ↓ 25% | Не потрібна корекція дози Віктрелісу або ралтегравіру. |
| Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ (НДПТ) | ||
| Тенофовір (тенофовір 300 мг щодня + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревір AUC↑ 8%** Боцепревір C max ↑ 5% Боцепревір C min ↑ 8% Тенофовір AUC↑ 5% Тенофовір C max ↑32% | Не потрібна корекція дози препарату Віктреліс або тенофовіру. |
| Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІОТ) | ||
| Ефавіренз (ефавіренз 600мг щодня + препарат Віктреліс 800мг тричі на день) | Боцепревір AUC↓ 19%** Боцепревір C max ↓ 8% Боцепревір C min ↓ 44% Ефавіренз AUC↑ 20% Ефавіренз C max ↑ 11% (індукція ізоферменту CYP3A4 - вплив на боцепревір) | При прийомі препарату Віктреліс у комбінації з ефавірензом мінімальна концентрація боцепревіру в плазмі знижувалася. Вплив даного зниження мінімальної концентрації препарату Віктреліс на клінічні наслідки не оцінювався. |
| Етравірін (етравірін 200 мг кожні 12 год + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревір AUC↑ 10% Боцепревір C max ↑ 10% Боцепревір С 8ч ↓12% Етравірін AUC↓ 23% Етравірін C max 24% Етравірін С↓ 29% | Безпосередня оцінка клінічної значущості зниження цих фармакокінетичних параметрів етравірину не проводилася. |
| Інгібітори протеази ВІЛ | ||
| Атазанавір/ритонавір (атазанавір 300 мг + ритонавір 100 мг щодня + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревир AUC↓ 5% Боцепревир C max ↓17% Боцепревир C min ↓ 18% Атазанавир AUC↓ 35% Атазанавир C max ↓ 25% Атазанавир C min ↓49% Ритонавир AUC↓ 36% Ритонавир C max ↓ 27% Ритонавир C min ↓ 45 % | Не рекомендується спільний прийом атазанавіру/ритонавіру та препарату Віктреліс. |
| Дарунавір/ритонавір (дарунавір 600 мг + ритонавір 100 мг двічі на день + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Боцепревир AUC↓ 32% Боцепревир C max ↓25% Боцепревир C min ↓ 35% Дарунавир AUC↓ 44% Дарунавир C max ↓ 36% Дарунавир C min ↓59% Ритонавир AUC↓ 27% Ритонавир C max ↓ 13% Ритонавир C min ↓ 45 % | Не рекомендується спільний прийом дарунавіру/ритонавіру та препарату Віктреліс. |
| Лопінавір/ритонавір (лопінавір 400 мг + ритонавір 100 мг двічі на день + Віктреліс 800 мг тричі на день) | Боцепревир AUC↓ 45% Боцепревир C max ↓50% Боцепревир C min ↓ 57% Лопинавир AUC↓ 34% Лопинавир C max ↓ 30% Лопинавир C min ↓43% Ритонавир AUC↓ 22% Ритонавир C max ↓ 12% Ритонавир C min ↓ 42 % | Не рекомендується спільний прийом лопінавіру/ритонавіру та препарату Віктреліс. |
| Ритонавір (ритонавір 100мг один раз на день + препарат Віктреліс 400 мг три рази на день) | Боцепревір AUC↑ 19% Боцепревір C max ↓27% Боцепревір Сmin↑ 4% (за рахунок інгібування ізоферментів CYP3A4/5) | При прийомі препарату Віктреліс у комбінації з ритонавіром концентрація боцепревіру знижується. |
| Аналгетичні наркотичні засоби/опіоїдні | ||
| Бупренорфін/налоксон (бупренорфін/налоксон 8/2 -24/6 мг на день + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Бочепревір AUC↓ 12% Боцепревір C max ↓18% Боцепревір C min ↓ 5% Бупренорфін AUC↑ 19% Бупренорфін C max ↑ 18% Бупренорфін C min ↑ 31% Налоксон AUC↑ 33% Налоксон C max ↑ 9% | Не потрібна корекція дози бупренорфіну/налоксону або препарату Віктреліс. |
| Метадон (метадон 20-150 мг один раз на день + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревир AUC↓ 20% Боцепревир C max ↓38% Боцепревир C min ↑ 3% R-метадон AUC↓ 15% R-метадон C max ↓10% R-метадон C min ↓ 19% S-метадон AUC↓ 22% S-метадон C max ↓17% S-метадон C min ↓ 26% (за рахунок інгібування ізоферментів CYP3A4/5) | Не потрібна корекція дози метадону або препарату Віктреліс. Окремим пацієнтам може знадобитися додаткове титрування дози метадону, на початку/після закінчення прийому Віктрелісу, для забезпечення клінічного ефекту метадону. |
| Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) | ||
| Дифлунізал (дифлунізал 250мг двічі на день + препарат Віктреліс 800мг два або три рази на день) | Боцепревір AUC↓ 4% Боцепревір C max ↓14% Боцепревір Сmin↑ 31% | Не потрібна корекція дози Віктрелісу або дифлунізалу. |
| Ібупрофен (ібупрофен 600мг тричі на день + препарат Віктреліс 400мг одноразово) | Боцепревір AUC↑ 4% Боцепревір C max ↑14% Боцепревір C min - не застосовується | Не потрібна корекція дози Віктрелісу або ібупрофену. |
| Антидепресанти | ||
| Есциталопрам (есциталопрам 10 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревір AUC↓ 9% Боцепревір C max ↑2% Есциталопрам AUC↓ 21% Есциталопрам C max ↓19% | При одночасному застосуванні есциталопраму з препаратом Віктреліс концентрація есциталопраму трохи знижувалася. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, такі як есциталопрам, мають широкий терапевтичний індекс, проте при сумісному застосуванні з препаратом Віктреліс може знадобитися корекція дози. |
| Глюкокортикостероїди | ||
| Преднізон (преднізон 40 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Преднізон AUC↑ 22% Преднізон C max ↓14%Преднізолон AUC↑ 37% Преднізон C max ↓16% | Не потрібна корекція дози Віктрелісу. Пацієнти, які отримують преднізон та препарат Віктреліс, повинні перебувати під наглядом. |
| Гіполіпідемічні засоби | ||
| Аторвастатин (аторвастатин 40 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Боцепревір AUC↓5% Боцепревір C max ↑4%Аторвастатин AUC↑130% Аторвастатин C max ↑166% (інгібування ізоферментів CYP3A4/5 та OATPB1) | Концентрація аторвастатину підвищувалася при одночасному застосуванні з Віктрелісом, тому при одночасному призначенні слід зменшити дозу аторвастатину. Пацієнти, які отримують аторвастатин у добовій дозі, що перевищує 40 мг, повинні перебувати під наглядом. |
| Правастатин (правастатин 40 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Боцепревір AUC↓6% Боцепревір C max ↓7% правастатин AUC↑63% правастатин C max ↑ 49% (інгібування ізоферменту OATPB1) | Одночасне застосування правастатину з препаратом Віктреліс підвищувало концентрацію правастатину, при цьому лікування правастатином може бути розпочато у рекомендованих дозах. Пацієнти, які отримують правастатин та препарат Віктреліс, повинні перебувати під наглядом. |
| Імунодепресанти | ||
| Циклоспорин (циклоспорин 100 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг одноразово) (циклоспорин 100 мг одноразово + препарат Віктреліс тричі на день) | Боцепревір AUC↑ 16% Боцепревір C max ↑8%Циклоспорин AUC↑168% Циклоспорин C max ↑101%(вплив на циклоспорин обумовлений інгібуванням ізоферментів CYP3A4/5) | При одночасному застосуванні з препаратом Віктреліс слід очікувати корекції дози циклоспорину, при цьому слід керуватися результатами ретельного контролю концентрації циклоспорину в крові, контролю функції нирок та побічних реакцій, пов'язаних із прийомом циклоспорину. |
| Такролімус (такролімус 0,5 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг одноразово) (такролімус 0,5 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Боцепревір AUC↔ Боцепревір C max ↓3% Такролімус AUC↑ 1610% Такролімус C max ↑ 890% (вплив на такролімус зумовлений інгібуванням ізоферментів CYP3A4/5) | Одночасне застосування такролімусу з препаратом Віктреліс вимагає значного зниження дози та продовження інтервалу дозування для такролімусу, при цьому необхідний ретельний контроль концентрації такролімусу в крові, контроль функції нирок та контроль побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням такролімусу. |
| Сіролімус | Взаємодія не вивчалася | Очікується, що при одночасному застосуванні з препаратом Віктреліс концентрація сиролімусу в крові значно зросте. Рекомендується ретельний контроль концентрації сиролімусу в крові |
| Контрацептивні засоби | ||
| Дроспіренон/Етинілілестрадіол (дроспіренон 3 мг один раз на день + етинілестрадіол 0,02 мг один раз на день + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Дроспіренон AUC↑ 99%Дроспіренон C max ↑ 57%Етинілестрадіол AUC↓ 24%Етинілестрадіол C max ↔(Дроспіренон - інгібує ізоферменти CYP3A4/5) | Слід бути обережними при призначенні препарату Віктреліс у пацієнтів, які приймають препарати, що містять дроспіренон та пацієнтів, які приймають калієві діуретики помірної дії, оскільки можливий ризик розвитку гіперкаліємії. Слід розглянути можливість застосування альтернативних методів контрацепції. |
| Норетиндрон/етинілестрадіол (норетіндрон 1 мг один раз на день + етинілестрадіол 0,035 мг один раз на день + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Норетиндрон AUC 0-24ч ↓14% Норетіндрон C max ↓17% Етинілестрадіол AUC 0-24ч ↓26% Етинілестрадіол C max ↓21% | Концентрація етинілестрадіолу знижувалася при одночасному застосуванні з боцепревіром. Концентрація прогестерону, лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у сироватці показують, що овуляція пригнічується при одночасному застосуванні етинілестрадіолу/норетіндрону з препаратом Віктреліс. Вплив одночасного застосування препарату Віктреліс та етинілестрадіолу/норетіндрону на ефективність цього комбінованого орального контрацептиву малоймовірний (див. розділ "Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування"). |
| Інгібітор протонної помпи | ||
| Омепразол (омепразол 40 мг один раз на день + препарат Віктреліс 800 мг три рази на день) | Боцепревір AUC↓ 8%** Боцепревір C max ↓6% Боцепревір С 8ч ↑ 17% Омепразол AUC↑6%** Омепразол C max ↑3%Омепразол З 8ч ↑ 12% | Не потрібна корекція дози омепразолу або Віктрелісу. |
| Седативні засоби | ||
| Мідазолам (для прийому внутрішньо) (4 мг одноразово + препарат Віктреліс 800 мг тричі на день) | Мідазолам AUC↑430 % Мідазолам C max ↑177 % (інгібування ізоферментів CYP3A4/5) | Одночасне застосування з препаратом Віктреліс протипоказане. |
| Алпразолам, мідазолам, триазолам (внутрішньовенне введення) | Не вивчені взаємодії (інгібування ізоферментів CYP3A4/5) | Повинне проводитися ретельне клінічне відстеження випадків пригнічення дихання та/або тривалого седативного стану під час одночасного застосування препарату Віктреліс із внутрішньовенним введенням бензодіазепінів (алпразолам, мідазолам, триазолам). Необхідна корекція дози бензодіазепіну. |
* Взаємодія препарату Віктреліс з іншими лікарськими засобами (зміна оцінки середнього співвідношення при застосуванні препарату Віктреліс у комбінації з іншими засобами/при застосуванні тільки препарату Віктреліс): ↓ відповідає зниженню оцінки середнього співвідношення; ↑ відповідає підвищенню оцінки середнього співвідношення; ↔ свідчить про відсутність змін.
** 0-8 год
*** 0-12 год
**** порівняно з даними, отриманими у групи "історичного контролю"
1 0-168 год
2 Вказано комбіновані значення AUC для когорт пацієнтів, які приймали дози 200 мг та 400 мг .
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Фертильність
Вплив препарату Віктреліс на фертильність людини не вивчався. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані показали, що вплив препарату Віктреліс на фертильність щурів був оборотним.
Вагітність
Препарат Віктреліс не впливав на розвиток плода у щурів та кролів. Не вивчався вплив препарату Віктреліс на вагітних жінок у рамках відповідних вимог контрольованих клінічних досліджень. Жінки дітородного віку повинні приймати Віктреліс тільки при застосуванні надійних засобів контрацепції.
Препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавнрином протипоказаний вагітним жінкам (див. розділ "Протипоказання").
Період годування груддю
Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані показали наявність боцепревіру та його похідних у молоці щурів.
Рішення щодо припинення годування груддю або лікування препаратом Віктреліс слід приймати з урахуванням співвідношення користі грудного вигодовування для дитини та терапії для жінки.
Побічна дія
Профіль безпеки заснований на об'єднаних даних з безпеки двох клінічних досліджень за участю близько 1500 пацієнтів, які приймали препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибаврином: одного дослідження – за участю пацієнтів, які не отримували терапію, та іншого клінічного дослідження – за участю пацієнтів , у яких попередня терапія виявилася неефективною
Найчастішими небажаними реакціями були підвищена стомлюваність, анемія, нудота, біль голови та дисгевзія.
Найбільш поширеною причиною зниження доз препаратів була анемія, яка частіше розвивалася у пацієнтів, які отримували терапію препаратом Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином, ніж у пацієнтів, які отримували тільки пегінтерферон альфа-2b та рибавірин.
Небажані реакції наведені нижче та диференційовані за системно-органними класами із зазначенням частоти виникненняючень часто (≥1/10), часто (від 1/100 до <1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000).
Небажані реакції, виявлені в ході клінічних досліджень препарату Віктреліс при застосуванні в комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином 1,2
| Органи та системи органів | Побічні ефекти |
| Інфекційні та паразитарні захворювання | |
| Часто: | Бронхіт*, запалення підшкірної жирової клітковини*, простий герпес, грип, грибкові інфекції порожнини рота, синусит |
| Не часто: | Гастроентерит*, пневмонія*, стафілококова інфекція*, кандидоз, інфекційні захворювання вуха, грибкові ураження шкіри, назофарингіт, оніхомікоз, фарингіт, інфекції дихальних шляхів, риніт, інфекційні ураження шкіри, інфекції сечовивідних шляхів |
| Рідко: | Епіглоттіт, середній отит, сепсис |
| Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи) | |
| Рідко: | Новоутворення щитовидної залози (вузлова форма) |
| Порушення з боку крові та лімфатичної системи | |
| Дуже часто: | Анемія*, нейтропенія* |
| Часто: | Лейкопенія*, тромбоцитопенія* |
| Не часто: | Геморагічний діатез, лімфаденопатія, лімфопенія |
| Рідко: | Гемоліз |
| Порушення з боку імунної системи | |
| Рідко: | Саркоїдоз*, порфірія (за винятком гострої) |
| Порушення з боку ендокринної системи | |
| Часто: | Зоб, гіпотиреоз |
| Не часто: | Гіпертиреоїдизм |
| Порушення з боку обміну речовин та харчування | |
| Дуже часто: | Зниження апетиту* |
| Часто: | Дегідратація*, гіперглікемія*, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія |
| Не часто: | Гіпокаліємія*. розлади апетиту, цукровий діабет, подагра, гіперкальціємія |
| Порушення психіки | |
| Дуже часто: | Тривожність*, депресія*, безсоння, дратівливість |
| Часто: | Афективна лабільність, ажитація, розлади лібідо, розлади настрою, розлади сну |
| Не часто: | Агресія*, гоміцидальні думки*, панічні атаки*, параноя*, зловживання психотропними речовинами*, суїцидальні думки*, аномальна поведінка, гнів, апатія, сплутаність свідомості, зміни ментального статусу, занепокоєння |
| Рідко: | Біполярний розлад, завершене самогубство, спроба самогубства, слухові галюцинації, візуальні галюцинації, психічна декомпенсація |
| Порушення з боку нервової системи | |
| Дуже часто: | Запаморочення*, головний біль* |
| Часто: | Гіпестезія*, парестезія*, непритомність*, амнезія, порушення уваги, погіршення пам'яті, мігрень, паросмія, тремор, запаморочення |
| Не часто: | Периферична невропатія*, когнітивні розлади, гіперестезія, загальмованість, непритомність, психічні порушення, невралгія, переднепритомний стан |
| Рідко: | Церебральна ішемія*, енцефалопатія |
| Порушення з боку органу зору | |
| Часто: | Сухість очей, ретинальний ексудат, нечіткість зору, погіршення зору |
| Не часто: | Ішемія сітківки*, ретинопатія*, сенсорні порушення, неприємні відчуття в оці, крововиливи в кон'юнктиву, кон'юнктивіт, хворобливі відчуття в оці, свербіж, припухлість очей, набряклість повік, сльозогінність, гіперемія очей, світлобоязнь |
| Рідко: | Набряк диска зорового нерва |
| Порушення з боку слуху та лабіринтні порушення | |
| Часто: | Дзвін у вухах |
| Не часто: | Глухота, відчуття дискомфорту у вусі, порушення слуху |
| Порушення з боку серця | |
| Часто: | Серцебиття |
| Не часто: | Тахікардія*, аритмія, серцево-судинні розлади |
| Рідко: | Гострий інфаркт міокарда*, миготлива аритмія*, ІХС*, перикардит*, ексудативний перикардит |
| Порушення з боку судин | |
| Часто: | Гіпотензія*, гіпертензія |
| Не часто: | Тромбоз глибоких вен*, припливи крові до обличчя, блідість, синдром холодних кінцівок |
| Рідко: | Венозний тромбоз |
| Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. | |
| Дуже часто: | Кашель*, задишка* |
| Часто: | Носова кровотеча, закладеність носа, біль у ротоглотці, закладеність дихальних шляхів, придаткових пазух, свистяче дихання |
| Не часто: | Плевральні болі*, легенева емболія*, сухість у горлі, дисфонія, підвищена секреція верхніх дихальних шляхів, утворення везикул у ділянці ротоглотки |
| Рідко: | Плевральний фіброз*, ортопное, дихальна недостатність |
| Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | |
| Дуже часто: | Діарея*, нудота*, блювання*, сухість у роті, спотворення смаку |
| Часто: | Болі в животі*, болі у верхній частині живота*, запор*, гастроезофагеально-рефлюксна хвороба*, геморой*, дискомфорт у животі, здуття живота, дискомфорт в аноректальній ділянці, афтозний стоматит, хейліт, диспепсія, метеоризм, глоссалги порожнини рота, болі в ротовій порожнині, стоматит, порушення з боку зубів |
| Не часто: | Болі в нижній частині живота *, гастрит *, панкреатит *, анальний свербіж, коліт, дисфагія, зміна кольору калових мас, посилення перистальтики, кровоточивість ясен, больові відчуття в яснах, гінгівіт, глосит, сухість губ, одинофагія, прокталгія, ректальні гіперсекреція слини, підвищена чутливість зубів, зміна кольору язика, виразки язиком |
| Рідко: | Функціональна недостатність підшлункової залози |
| Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів | |
| Не часто: | Гіпербілірубінемія |
| Рідко: | Холецистит* |
| Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | |
| Дуже часто: | Алопеція, сухість шкіри, свербіж, висипання |
| Часто: | Дерматит, екзема, еритема, гіпергідроз, нічні поти, периферичні набряки, псоріаз, еритематозний висип, макулярний висип, плямисто-папульозний висип, папульозний висип, сверблячий висип, шкірні поразки |
| Не часто: | Фоточутливість, шкірні виразки, кропив'янка |
| Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини | |
| Дуже часто: | Артралгія, міалгія |
| Часто: | Біль у спині*, біль у кінцівках*, м'язові спазми, м'язова слабкість, біль у ділянці шиї |
| Не часто: | Кістково-м'язові болі в грудній клітці*, артрит, болі в кістках, набряклість суглобів, кістково-м'язові болі |
| Порушення з боку нирок н мочені провідних шляхів | |
| Часто: | Поллакіурія |
| Не часто: | Дизурія, ніктурія |
| Порушення з боку статевих органів та молочної залози | |
| Часто: | еректильна дисфункція |
| Не часто: | Аменорея, менорагія, метрорагія |
| Рідко: | Аспермія |
| Загальні розлади та порушення та місце введення | |
| Дуже часто: | Астенія*, озноб, підвищена стомлюваність*, лихоманка*, грипоподібний синдром |
| Часто: | Дискомфорт у ділянці грудної клітки*, біль у грудях*, нездужання*, відчуття зміни температури тіла, сухість слизових оболонок, біль |
| Не часто: | Відчуття ненормального стану, погіршення процесів загоєння, некардіальний біль у грудній клітці |
| Відхилення у результатах лабораторних досліджень | |
| Дуже часто: | Зниження маси тіла |
| 11годи: | Серцеві шуми, підвищення частоти серцевих скорочень |
| Примітки: * Включає небажані реакції, що виникли під час клінічних досліджень. За оцінкою дослідника може бути серйозними. 1 Оскільки препарат Віктреліс призначають у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином, необхідно ознайомитися з відповідним розділом інструкцій із застосування пегінтерферону альфа та рибавірину. 2 Реакції в місці ін'єкції були включені, оскільки боцепревір вводиться перорально. | |
Анемія
Розвиток анемії спостерігався у 49% пацієнтів, які отримували препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином, порівняно з 29% пацієнтів, які отримували тільки пегінтерферон альфа-2b та рибавірин. Додавання препарату Віктреліс призводило до додаткового зниження концентрації гемоглобіну приблизно на 1 г/дл. Середнє зниження концентрації гемоглобіну порівняно з вихідним значенням було більшим у пацієнтів, які раніше отримували терапію, порівняно з пацієнтами, які не отримували попередню терапію. Внаслідок виникнення анемії/гемолітичної анемії двічі проводили коригування дози у 26% пацієнтів, які приймали препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавінрином, порівняно з 13% пацієнтів, які приймали тільки пегінтерферон альфа-2b та рибарин. У клінічних дослідженнях частка пацієнтів,які отримували еритропоетин для лікування анемії, склала 43% у групі, що отримував препарат Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавінрином, порівняно з 24% у групі, що отримувала лікування тільки пегінтерфероном альфа-2b та рибаунрином. Більшість пацієнтів з анемією при концентрації гемоглобіну ≤10 г/дл (6,2 ммоль/л) одержували еритропоетин. Кількість пацієнтів, яким було зроблено переливання крові з метою лікування анемії, становило 3% у групі, що приймала препарат Віктреліс у комбінації з пэгінтерфероном альфа-2b та рибаврином, порівняно з < 1% пацієнтів, які приймали тільки пэгінтерферон альфа-2b та рибавірин.отримувала лікування тільки пегінтерфероном альфа-2b і рибавінрином. Більшість пацієнтів з анемією при концентрації гемоглобіну ≤10 г/дл (6,2 ммоль/л) одержували еритропоетин. Кількість пацієнтів, яким було зроблено переливання крові з метою лікування анемії, становило 3% у групі, що приймала препарат Віктреліс у комбінації з пэгінтерфероном альфа-2b та рибаврином, порівняно з < 1% пацієнтів, які приймали тільки пэгінтерферон альфа-2b та рибавірин.отримувала лікування тільки пегінтерфероном альфа-2b і рибавінрином. Більшість пацієнтів з анемією при концентрації гемоглобіну ≤10 г/дл (6,2 ммоль/л) одержували еритропоетин. Кількість пацієнтів, яким було зроблено переливання крові з метою лікування анемії, становило 3% у групі, що приймала препарат Віктреліс у комбінації з пэгінтерфероном альфа-2b та рибаврином, порівняно з < 1% пацієнтів, які приймали тільки пэгінтерферон альфа-2b та рибавірин.приймали тільки пегінтерферон альфа-2b та рибавірин.приймали тільки пегінтерферон альфа-2b та рибавірин.
Нейтрофіли
Кількість пацієнтів зі зниженим вмістом нейтрофілів у крові була вищою у групі пацієнтів, які отримували препарат Віктреліс порівняно з групою пацієнтів, що отримувала тільки препарати пэгінтерферон альфа-2b та рибавірин. Відсоток пацієнтів з нейтропенією 3-4 ступеня (число нейтрофілів < 0,75 х 10 9 клітин/л) був вищим за пацієнтів групі, яка отримувала препарат Віктреліс (29%), порівняно з групою плацебо (17%) у комбінації з пегінтерфероном альфа- 2b і рибаврином. Зниження концентрації нейтрофілів до рівня <0,5 х 10 9 клітин/л (4-а ступінь нейтропенії) відмічено у 7% пацієнтів із групи препарату Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавінрином та у 4% пацієнтів, які отримували тільки пегінтерферон альфа -2b та рибавірин.
Тромбоцити
Зниження концентрації тромбоцитів спостерігали у 3% пацієнтів, які отримували препарат Віктреліс у комбінації з пэгінтерфероном альфа-2b та рибавнрином, і у 1% пацієнтів, які отримували тільки пэгінтерферон альфа-2b та рибавірин. В обох групах пацієнти з цирозом печінки були схильні до більшого ризику розвитку тромбоцитопенії 3-4 ступеня, порівняно з пацієнтами без цирозу печінки.
Інші дані лабораторних досліджень
Додавання препарату Віктреліс до терапії з пегінтерфероном альфа-2b та рибавінрином було пов'язане зі збільшенням частоти випадків підвищення концентрації сечової кислоти, тригліцеридів та загального холестерину порівняно з такою при лікуванні лише пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином.
Протипоказання до застосування підвищена чутливість до боцепревіру або будь-якого іншого компонента препарату; аутоімунний гепатит; печінкова недостатність (функціональний клас В та С за системою Чайлд-П'ю, більше 6 балів); комбіноване застосування лікарських засобів, кліренс яких опосередкований дією ізоферментів CYP3A4/5, і для яких підвищені плазмові концентрації пов'язані з серйозними та/або небезпечними для життя побічними реакціями. Наприклад, прийняті перорально препарати мідазолам, аміодарон, астемізол, беприділ, пімозід, пропафенон, хінідин, симвастатин, ловастатин і похідні ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилергоновін) (див. розділ «В»; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не вивчені); вагітність.
З обережністю:
Анемія
Повідомлялося про випадки розвитку анемії під час лікування пегінтерфероном альфа/рибавірином. Додавання препарату Віктреліс у схему лікування з пегінтерфероном альфа та рибаїрином призводить до додаткового зниження концентрації гемоглобіну в сироватці крові. Перед початком комбінованої терапії із застосуванням препарату Віктреліс та через 4 та 8 тижнів лікування, а також надалі протягом курсу лікування за потреби потрібно провести повний аналіз крові. Зниження концентрації гемоглобіну в крові до менше 10г/дл може бути підставою для зменшення дози або припинення прийому рибавірину та/або призначення терапії еритропоетином (епоетин альфа) (див. розділи "Побічна дія" та "Фармакодинаміка").
У проспективному рандомізованому контрольованому дослідженні частота досягнення стійкої вірусологічної відповіді та загальна переносимість препарату Віктреліс була порівнянна при зниженні дози рибавірину або прийому еритропоетину.
Для отримання інформації щодо зменшення дози та/або переривання лікування рибавірином необхідно звернутися до інструкції щодо застосування препарату рибавірину.
Нейтропенія
У ході клінічних досліджень фаз II та III концентрація нейтрофілів склала менше 0,5 х 10 9клітин/л у 7% пацієнтів, які отримували лікування комбінацією препарату Віктреліс з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином, порівняно з 4% пацієнтів, які отримували лікування тільки пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином. У трьох пацієнтів розвинулися пов'язані з нейтропенією серйозні чи життєзагрозливі інфекції. У двох пацієнтів при прийомі препарату Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином було зафіксовано загрозливу для життя нейтропенію. Перед початком комбінованої терапії із застосуванням препарату Віктреліс усім пацієнтам необхідно провести загальний аналіз крові. Повний аналіз крові необхідно проводити через 4, 8 та 12 тижнів лікування і далі, за наявності клінічної доцільності. У разі зниження концентрації нейтрофілів може знадобитися зменшення дози або скасування пегінтерферону альфа та рибавірину.
Для отримання інформації щодо зменшення дози та/або переривання лікування рибавірином необхідно звернутися до інструкції щодо застосування препаратів пегінтерферону альфа та рибавірину.
Препарати, що містять дроспіренон
Слід бути обережними при призначенні препарату Віктреліс у пацієнтів, які приймають препарати, що містять дроспіренон та пацієнтів, які приймають калієві діуретики помірної дії, оскільки можливий ризик розвитку гіперкаліємії. Слід розглянути можливість застосування альтернативних методів контрацепції (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Індуктори ізоферменту CYP3A4
Не рекомендується одночасне застосування препарату Віктреліс із сильними індукторами ізоферменту CYP3A4 (рифампіцином, карбамазепіном, фенобарбіталом та фенітоїном).
Монотерапія інгібіторами протеази вірусу гепатиту С
На підставі результатів клінічних досліджень, препарат Віктреліс не повинен застосовуватися як монотерапія вірусного гепатиту С, оскільки існує велика ймовірність виникнення резистентності до препарату (див. розділ "Фармакодинаміка").
Невідомо, яку дію чинить препарат Віктреліс на активність інгібіторів протеази вірусу гепатиту С, що послідовно застосовуються, включаючи повторне призначення препарату Віктреліс.
Застосування у пацієнтів з рідкісними спадковими захворюваннями
Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, вроджена лактазна недостатність або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не слід приймати препарат Віктреліс.
особливі вказівки
При застосуванні препарату Віктреліс допускається його зберігання при температурі не вище 25°С не більше 3 місяців.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Вплив препарату Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа та рибавірином на здатність керувати транспортними засобами та використовувати різні механізми не вивчався. Однак деякі побічні реакції, що спостерігаються у пацієнтів, можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з різними механізмами. Індивідуальна реакція на препарат Віктреліс у поєднанні з пегінтерфероном альфа та рибавірином може відрізнятися. Пацієнтів слід поінформувати, що застосування препарату може спричинити стомлюваність, запаморочення, непритомність та нечіткість зору (див. розділ "Побічна дія").
Застосування у разі порушення функції нирок
Пацієнтам з будь-яким ступенем ниркової недостатності не потрібна корекція дози Віктрелісу.
Застосування при порушеннях функції печінки
Пацієнтам з будь-яким ступенем печінкової недостатності не потрібна корекція дози Віктрелісу. Препарат Віктреліс у поєднанні з пегінтерфероном альфа та рибавірином протипоказаний пацієнтам з декомпенсованим цирозом печінки (функціональний клас цирозу печінки В та С за системою Чайлд-П'ю понад 6 балів).
Умови реалізації
Відпускають за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Кількість пацієнтів похилого віку (65 років і старше), які брали участь у клінічних дослідженнях препарату Віктреліс, була недостатньою для визначення, чи відрізняється терапевтична відповідь у групі літніх пацієнтів від групи молодих пацієнтів. Внаслідок інших клінічних досліджень не були виявлені відмінності у реакціях у молодих та літніх пацієнтів на досліджуваний препарат.
Застосування у дітей
Протипоказаний дітям віком до 18 років (ефективність та безпека не вивчені);
Нозологія (коди МКЛ)B18.2 Хронічний вірусний гепатит С
Власник реєстраційного посвідчення
SCHERING-PLOUGH LABO NV (Бельгія)
Вироблено
MSD INTERNATIONAL GmbH (Singapore Branch) (Сінгапур)
Власник товарного знаку
SCHERING-PLOUGH LABO NV (Бельгія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Бельгия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Виктрелис капсулы 200 мг 336 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Виктрелис капсулы 200 мг 336 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Виктрелис капсулы 200 мг 336 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!