Каталог товаров

Викейра Пак набор таблеток покрытых пленочной оболочкой 112 шт Цена

( 4 )
Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Ирландия
  • Форма выпуска:
    набор таблеток
  • В упаковке:
    112 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Фармакодинамика

Механизм действия

Препарат Викейра Пак сочетает в себе три противовирусных вещества прямого действия для лечения вирусного гепатита С (ВГС) с различными механизмами действия и с непересекающимися профилями резистентности, что позволяет бороться с вирусом гепатита С на разных этапах его жизненного цикла, и ритонавир.

Дасабувир

Дасабувир является ненуклеозидным ингибитором РНК-зависимой РНК-полимеразы вируса, кодируемой геном NS5B, которая необходима для репликации вирусного генома. Согласно биохимическим исследованиям, дасабувир ингибирует полимеразную активность NS5B ферментов рекомбинантного генотипа 1а и 1b ВГС со значениями IC50 2.8 и 10.7 нМ соответственно.

Омбитасвир

Омбитасвир является ингибитором белка NS5A ВГС, необходимого для репликации вируса. В исследованиях на репликонных клеточных культурах значения EC50 для омбитасвира составляли 14.1 и 5.0 нМ для генотипов 1а и 1b ВГС соответственно.

Паритапревир

Паритапревир является ингибитором протеазы ВГС NS3/4A, которая необходима для протеолитического расщепления кодированного полипротеина ВГС (в зрелые формы белков NS3, NS4A, NS4B, NS5A и NS5B) и имеет важное значение для репликации вируса. Согласно биохимическому анализу, паритапревир ингибирует протеолитическую активность протеазы NS3/4A рекомбинантного генотипа ВГС 1а и 1b со значениями IC50 0.18 и 0.43 нМ соответственно.

Ритонавир

Ритонавир не обладает противовирусной активностью в отношении ВГС. Ритонавир выступает как фармакокинетический усилитель, который увеличивает Cmax паритапревира в плазме крови и концентрацию паритапревира, измеряемую непосредственно перед приемом его очередной дозы, и увеличивает общую экспозицию препарата (т.е. AUC).

Резистентность

В клеточной культуре

Генотип 1

Устойчивость к паритапревиру и омбитасвиру контролируется генами NS3 и NS5A соответственно, выявленными в культуре клеток или идентифицированными в клинических исследованиях фаз IIb и III. Данные варианты были фенотипически охарактеризованы для соответствующих репликонов генотипов 1a или 1b.

В генотипе 1а замещения F43L, R155K, A156T и D168A/F/H/V/Y в NS3 ВГС снижают чувствительность к паритапревиру. В репликоне генотипа 1a активность паритапревира была снижена в 20, 37 и 17 раз при заменах F43L, R155K и A156T соответственно. Активность паритапревира снижалась в 96 раз заменой D168V и от 50 до 219 раз при каждой из других замен D168. Активность паритапревира в отношении ВГС генотипа 1а существенно не изменялась (изменение было менее или равно 3-кратному) одиночными заменами V36A/M, V55I, Y56H, Q80K или E357K. Двойные варианты, включая комбинации V36LM, F43L, Y56H, Q80K или E357K с R155K или с заменой D168, дополнительно снижают активность паритапревира в 2-3 раза по сравнению с одиночной заменой R155K или D168. В репликоне генотипа 1b активность паритапревира снижалась в 76, 159 и 337 раз при замене D168A, D168H, D168V и D168Y соответственно. Оценить изолированную замену Y56H было невозможно из-за плохой репликационной способности, однако комбинация Y56H и D168A/V/Y снижала активность паритапревира от 700 до 4118 раз.

В генотипе 1a замещения M28T/V, Q30E/R, L31V, H58D, Y93C/H/N и M28V + Q30R в NS5A ВГС снижают восприимчивость к омбитасвиру. В репликоне генотипа 1а активность омбитасвира была снижена в 896, 58 и 243 раза по сравнению с заменами M28T/V и H58D соответственно, а также в 1326, 800, 155 раз и от 1675 до 66740 раз заменой Q30E/R, L31V и Y93C/H/N соответственно. Y93H, Y93N или M28V в сочетании с Q30R снижали активность омбитасвира более чем в 42802 раза. В генотипе 1b замены L28T, L31F/V, а также Y93H отдельно или в сочетании с L28M, R30Q, L31F/M/V или P58S в NS5A ВГС снижали чувствительность к омбитасвиру. В репликоне генотипа 1b активность омбитасвира снижалась менее чем в 10 раз при вариациях аминокислот в позициях 30 и 31. Активность омбитасвира была снижена в 661, 77, 284 и 142 раза по сравнению с генотипом 1b при замене L28T, Y93H, R30Q в комбинации с Y93H и L31M в комбинации с Y93H соответственно. Все другие двойные замены Y93H в сочетании с заменами в положениях 28, 31 или 58 снижали активность омбитасвира более чем в 400 раз.

Генотип 4

В генотипе 4а была фенотипически охарактеризована резистентность к паритапревиру или омбитасвиру по вариантам в NS3 или NS5A соответственно (определение в клеточной культуре). Замены R155C, A156T/V и D168H/V в NS3 ВГС снижают чувствительность к паритапревиру в 40-332 раза. Замена L28V в NS5A ВГС снизила восприимчивость к омбитасвиру в 21 раз.

Перекрестная резистентность

Перекрестная резистентность может наблюдаться у ингибиторов NS5A, ингибиторов протеазы NS3/4А и ненуклеозидных ингибиторов NS5B по классам. Влияние предыдущего опыта лечения омбитасвиром, паритапревиром или дасабувиром на эффективность других ингибиторов NS5A, ингибиторов протеазы NS3/4А или ингибиторов NS5B не изучалось.

Викейра Пак набор таблеток покрытых пленочной оболочкой 112 шт инструкция на украинском

Форма випуску

Таблеток набір


Опис

Таблеток набір.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-коричневого кольору, овальні, з гравіюванням "AV2" на одній стороні (2 шт. у блістері).

1 таб.
дасабувір натрію моногідрат 270.26 мг,
 що відповідає змісту дасабувіру 250 мг

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна (типу Avicel ® РН101) - 103.04 мг, целюлоза мікрокристалічна (типу Avicel ® PH102) - 104.72 мг, лактози моногідрат - 47.3 мг, 3 кро 5, 3 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 . , магнію стеарат – 11.15 мг.

Склад плівкової оболонки: Опадрай II бежевий (Opadry II Beige) – 21 мг (полівініловий спирт – 40%, титану діоксид – 21.55%, макрогол 3350 – 20.2%, тальк – 14.8%, заліза оксид жовтий – 3%, 0.35%, заліза оксид чорний – 0.1%).

Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, довгасті, двоопуклі, з гравіюванням "AV1" на одній стороні (2 шт. у блістері).

1 таб.
омбітасвір гідрат (1 : 4.5) 13.6 мг,
 що відповідає змісту омбітасвіру 12.5 мг
паритапревір дигідрат 78.5 мг,
 що відповідає змісту паритапревіру 75 мг
ритонавір 50 мг

Допоміжні речовини : коповідон – 849.2 мг, D-альфа-токоферолу макроголу сукцинат – 42.5 мг, кремнію діоксид колоїдний – 10.8 мг, пропіленгліколю монолаурат – 10 мг, сорбітану лаурат – 33.3 мг.

Склад плівкової оболонки: Опадрай II рожевий (Opadry II Pink) – 32.5 мг (полівініловий спирт – 46.94%, макрогол 3350 – 23.7%, тальк – 17.36%, титану діоксид – 11.9%, заліза оксид червоний – 0.1).

4 шт. (2+2) - блістери (7) - пачки картонні (4) - пачки картонні.


Коди АТХ

J05AP52 Dasabuvir, ombitasvir, paritaprevir and ritonavir


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Противірусний препарат, активний щодо вірусу гепатиту C


Діюча речовина

ритонавір

дасабувір

омбітасвір

паритапревір


Фармако-терапевтична група

Противірусний засіб


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.


Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Механізм дії

Препарат Вікейра Пак поєднує в собі три противірусні речовини прямої дії для лікування вірусного гепатиту С (ВГС) з різними механізмами дії і з профілями резистентності, що не перетинаються, що дозволяє боротися з вірусом гепатиту С на різних етапах його життєвого циклу, і ритонавір.

Дасабувір

Дасабувір є ненуклеозидним інгібітором РНК-залежної РНК-полімерази вірусу, що кодується геном NS5B, яка необхідна для реплікації вірусного геному. Згідно з біохімічними дослідженнями, дасабувір інгібує полімеразну активність NS5B ферментів рекомбінантного генотипу 1а та 1b ВГС зі значеннями IC 50 2.8 та 10.7 нМ відповідно.

Омбітасвир

Омбітавір є інгібітором білка NS5A ВГС, необхідного для реплікації вірусу. У дослідженнях на репліконних клітинних культурах значення EC 50 для омбітасвіру становили 14.1 та 5.0 нМ для генотипів 1а та 1b ВГС відповідно.

Парітапревір

Паритапревір є інгібітором протеази ВГС NS3/4A, яка необхідна для протеолітичного розщеплення кодованого поліпротеїну ВГС (зрілі форми білків NS3, NS4A, NS4B, NS5A і NS5B) і має важливе значення для реплікації вірусу. Згідно з біохімічним аналізом, паритапревір інгібує протеолітичну активність протеази NS3/4A рекомбінантного генотипу ВГС 1а та 1b зі значеннями IC 50 0.18 та 0.43 нМ відповідно.

Рітонавір

Ритонавір не має противірусної активності щодо ВГС. Ритонавір виступає як фармакокінетичний підсилювач, який збільшує C max паритапревіру в плазмі крові та концентрацію паритапревіру, що вимірюється безпосередньо перед прийомом його чергової дози, і збільшує загальну експозицію препарату (тобто AUC).

Резистентність

У клітинній культурі

Генотип 1

Стійкість до паритапревіру та омбітасвіру контролюється генами NS3 та NS5A відповідно, виявленими у культурі клітин або ідентифікованими у клінічних дослідженнях фаз IIb та III. Дані варіанти були фенотипно охарактеризовані для відповідних репліконів генотипів 1a або 1b.

У генотипі 1а заміщення F43L, R155K, A156T та D168A/F/H/V/Y у NS3 ВГС знижують чутливість до паритапревіру. У репліконі генотипу 1a активність паритапревіра була знижена в 20, 37 та 17 разів при замінах F43L, R155K та A156T відповідно. Активність паритапревіра знижувалася в 96 разів заміною D168V і від 50 до 219 разів при кожній інші заміни D168. Активність паритапревіра щодо ВГС генотипу 1а істотно не змінювалася (зміна була меншою або дорівнює 3-кратному) одиночними замінами V36A/M, V55I, Y56H, Q80K або E357K. Подвійні варіанти, включаючи комбінації V36LM, F43L, Y56H, Q80K або E357K з R155K або із заміною D168, додатково знижують активність паритапревіру в 2-3 рази порівняно з одиночною заміною R155K або D168. У репліконі генотипу 1b активність парітапревіру знижувалася в 76, 159 і 337 разів при заміні D168A, D168H,D168V та D168Y відповідно. Оцінити ізольовану заміну Y56H було неможливо через погану реплікаційну здатність, проте комбінація Y56H та D168A/V/Y знижувала активність паритапревіру від 700 до 4118 разів.

У генотипі 1a ​​заміщення M28T/V, Q30E/R, L31V, H58D, Y93C/H/N та M28V + Q30R в NS5A ВГС знижують сприйнятливість до омбітасвіру. У репліконі генотипу 1а активність омбітасвіру була знижена в 896, 58 і 243 рази в порівнянні з замінами M28T/V і H58D відповідно, а також в 1326, 800, 155 разів і від 1675 до 66740 разів Y3 H/N відповідно. Y93H, Y93N або M28V у поєднанні з Q30R знижували активність омбітасвіру більш ніж у 42802 рази. У генотипі 1b заміни L28T, L31F/V, а також Y93H окремо або у поєднанні з L28M, R30Q, L31F/M/V або P58S в NS5A ВГС знижували чутливість до омбітасуру. У репліконі генотипу 1b активність омбітасвіру знижувалася менш ніж у 10 разів при варіаціях амінокислот у позиціях 30 і 31. Активність омбітасвіру була знижена в 661, 77, 284 і 142 рази в порівнянні з генотипом 1b, 9R30Q у комбінації з Y93H та L31M у комбінації з Y93H відповідно. Всі інші подвійні заміни Y93H у поєднанні із замінами у положеннях 28, 31 або 58 знижували активність омбітасвіру більш ніж у 400 разів.

Генотип 4

У генотипі 4а була фенотипно охарактеризована резистентність до паритапревіру або омбітасвіру за варіантами NS3 або NS5A відповідно (визначення в клітинній культурі). Заміни R155C, A156T/V та D168H/V у NS3 ВГС знижують чутливість до паритапревіру в 40-332 рази. Заміна L28V в NS5A ВГС знизила сприйнятливість до омбітасвіру в 21 раз.

Перехресна резистентність

Перехресна резистентність може спостерігатися у інгібіторів NS5A, інгібіторів протеази NS3/4А та ненуклеозидних інгібіторів NS5B за класами. Вплив попереднього досвіду лікування омбітасвіром, паритапревіром або дасабувіром на ефективність інших інгібіторів NS5A, інгібіторів протеази NS3/4А або інгібіторів NS5B не вивчався.


Показания

хронический гепатит С генотипа 1, включая пациентов с компенсированным циррозом печени, в сочетании с рибавирином или без него.


Способ применения, курс и дозировка

Внутрь. Препарат Викейра Пак следует принимать во время еды, независимо от жирности или калорийности пищи. Не следует ломать, жевать или растворять таблетки.

Перед началом терапии препаратом Викейра Пак необходимо исключить декомпенсацию функции печени на основании лабораторных и клинических признаков.

Рекомендуемая доза препарата Викейра Пак включает 2 таб. омбитасвира/паритапревира/ритонавира 12.5/75/50 мг 1 раз/сут (утром) и 1 таб. дасабувира 250 мг 2 раза/сут (утром и вечером). У некоторых групп пациентов препарат Викейра Пак используется в комбинации с рибавирином (см. таблицу 2).

В таблице 2 приведены рекомендуемые схемы лечения и продолжительность терапии в зависимости от группы пациентов.

Таблица 2. Схема лечения и ее продолжительность для разных групп пациентов (впервые начинающих лечение или после терапии интерфероном)

Группа пациентов Лекарственные препараты* Продолжительность
Генотип 1а, без цирроза Викейра Пак + рибавирин 12 недель
Генотип 1а, с компенсированным циррозом Викейра Пак + рибавирин 24 недели**
Генотип 1b, без цирроза Викейра Пак 12 недель
Курс продолжительностью 8 недель может применяться у ранее не получавших лечение пациентов с генотипом 1b без выраженного фиброза (F3 по Metavir) и цирроза (F4 по Metavir)
Генотип 1b, с компенсированным циррозом, класс А по классификации Чайлд-Пью Викейра Пак 12 недель
Примечания:
* Рекомендуется следовать режиму дозирования для генотипа 1а у пациентов с неизвестным подтипом генотипа 1 или генотипом 1 смешанного типа.
** Схема применения препарата Викейра Пак в комбинации с рибавирином в течение 12 недель может быть рассмотрена для некоторых пациентов на основе предшествующей терапии.

При применении с препаратом Викейра Пак, рекомендуемая доза рибавирина основывается на массе тела пациента: 1000 мг/сут для пациентов с массой тела <75 кг и 1200 мг/сут для пациентов с массой тела ≥75 кг, разделенная на 2 приема в день с едой. При необходимости коррекции дозы рибавирина рекомендуется ознакомиться с его инструкцией по применению.

Препарат Викейра Пак следует принимать в соответствии с продолжительностью, рекомендованной и инструкции по его применению, без перерыва или изменения дозы препарата. Если препарат Викейра Пак применяется совместно с рибавирином, то рибавирин следует назначать на тот же срок, что и препарат Викейра Пак.

Пропуск приема препарата

В случае пропуска приема таблетки, содержащей омбитасвир + паритапревир + ритонавир, назначенная доза может быть принята в течение 12 ч после запланированного времени.

В случае пропуска приема таблетки, содержащей дасабувир, назначенная доза может быть принята в течение 6 часов после запланированного времени.

В случае, если прошло более 12 ч с запланированного времени приема таблетки, содержащей омбитасвир + паритапревир + ритонавир или более 6 ч после запланированного времени приема таблетки, содержащей дасабувир, пропущенные дозы не принимаются, и пациент должен принять следующую дозу согласно обычному графику приема препарата.

Особые группы пациентов

Пациенты после трансплантации печени

Рекомендуемая продолжительность лечения пациентов с нормальной функцией печени и стадией фиброза по шкале Metavir-2 и менее после трансплантации печени с применением препарата Викейра Пак в комбинации с рибавирином составляет 24 недели, независимо от генотипа ВГС 1 подтипа. При применении препарата Викейра Пак с ингибиторами кальциневрина необходима коррекция дозы ингибиторов кальциневрина. В клинических исследованиях у пациентов после трансплантации печени были индивидуально подобраны дозы рибавирина, которые составляли от 600 мг до 800 мг в сутки.

Пациенты с ко-инфекцией ВГС/ВИЧ-1

Следует выполнять рекомендации, указанные в таблице 2. Рекомендации по сопутствующей противовирусной терапии ВИЧ-1 представлены в разделе "Лекарственное взаимодействие".

Печеночная недостаточность

У пациентов с легкой степенью печеночной недостаточности (класс А по шкале Чайлд-Пью) коррекции дозы препарата Викейра Пак не требуется. Препарат Викейра Пак противопоказан у пациентов со средней и тяжелой формой печеночной недостаточности (класс В и С по шкале Чайлд-Пью). Следует проводить контроль показателей функции печени в течение первых 4 недель терапии (см. раздел "Особые указания").

Почечная недостаточность

У пациентов с почечной недостаточностью легкой, средней, тяжелой степени тяжести, а также у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности (4–5 степень), находящихся на диализе, коррекция дозы не требуется. В случае необходимости включения в схему рибавирина, следует ознакомиться с инструкцией по применению рибавирина.

Дети

Данные по эффективности и безопасности у детей младше 18 лет отсутствуют.

Пациенты пожилого возраста

Коррекция дозы у пациентов пожилого возраста не требуется. В III стадии клинических исследований генотипа 1 участвовали пациенты старше 65 лет. Не наблюдалось отличий в эффективности и безопасности терапии у молодых пациентов и пациентов пожилого возраста. Но не следует исключать повышенную чувствительность у людей пожилого возраста.


Передозування

Найвищі документально зафіксовані разові дози, що призначаються здоровим добровольцям, становили 400 мг для паритапревіру (+100 мг ритонавіру), 200 мг для ритонавіру (+100 мг паритапревіру), 350 мг для омбітасвіру та 2000 мг для дасабу.

Лікування: у разі передозування рекомендується проводити моніторинг появи будь-яких ознак або симптомів побічних реакцій та, у разі потреби, негайного проведення відповідної симптоматичної терапії.


Лікарська взаємодія

a:2:{s:4:"TEXT";s:66723:"

Лікарські препарати, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4

Ритонавір є сильним інгібітором ізоферменту CYP3A. Спільний прийом препарату омбітасвіру/паритапревіру/ритонавіру та дасабувіру з препаратами, що переважно метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A, може призводити до підвищення концентрації даних лікарських засобів у плазмі. Протипоказано спільне застосування з лікарськими засобами, кліренс яких значною мірою залежить від активності ізоферменту CYP3A, та підвищення концентрації у плазмі яких може спричинити серйозні небажані явища (див. розділ "Протипоказання").

Субстрати ізоферменту CYP3A, які оцінювалися в дослідженнях лікарської взаємодії, і які можуть вимагати корекції дози та/або моніторингу клінічних показників, включають циклоспорин, сиролімус, такролімус, амлодипін, рілпівірін та алпразолам (див. таблицю 5). Приклади інших субстратів CYP3A4, які можуть вимагати корекції дози та/або моніторингу клінічних показників, включають блокатори кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипін) та тразодон. Незважаючи на те, що бупренорфін та золпідем також метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A, у дослідженнях лікарської взаємодії було показано, що при їх одночасному застосуванні з омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром та дасабувіром коригування дози не потрібно (див. таблицю 5).

Лікарські препарати, що переносяться транспортними білками OATP та OCT1

Паритапревір є інгібітором печінкових білків-переносників OATP1B1 і OATP1B3, а паритапревір та ритонавір - OATP2B1. Ритонавір – інгібітор OCT1 in vitro, проте клінічне значення цього факту невідоме. Спільний прийом омбітасвіру/паритапревіру/ритонавіру та дасабувіру з препаратами, що є субстратами OATP1B1, OATP1B3, OATP2B1 або OCT1, може підвищувати плазмові концентрації цих субстратів транспортних білків, і потенційно викликати необхідність корекції доз препаратів. До таких лікарських засобів відносять деякі статини (див. таблицю 5), фексофенадин, репаглінід та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (наприклад, валсартан).

Субстратами OATP1B1/3 були правастатин та розувастатин, які оцінювалися у дослідженнях лікарської взаємодії (див. таблицю 5).

Лікарські препарати, що транспортуються білками BCRP

Паритапревір, ритонавір та дасабувір є інгібіторами білка резистентності раку молочної залози (BCRP) in vivo. Спільний прийом омбітасвіру/паритапревіру/ритонавіру та дасабувіру з препаратами, що є субстратами BCRP, може підвищувати плазмові концентрації цих субстратів транспортних білків, і потенційно викликати необхідність зміни доз препаратів або проведення клінічного контролю. Такими лікарськими препаратами є сульфасалазин, іматиніб та деякі статини (див. таблицю 5).

Субстратом BCRP був розувастатин, який оцінювався у дослідженнях лікарської взаємодії (див. таблицю 5).

Лікарські препарати, що транспортуються P-gp у кишечнику

Хоча паритапревір, ритонавір та дасабувір є інгібіторами Р-глікопротеїну in vitro, не відзначалося суттєвих змін експозиції субстрату Р-глікопротеїну, дигоксину, при спільному прийомі з препаратами омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір.

Лікарські препарати, що метаболізуються шляхом глюкуронізації (UGT1A1)

Омбітавір, паритапревір та дасабувір є інгібіторами ферменту UGT1A1. Одночасне застосування препаратів омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір з лікарськими препаратами, що метаболізуються переважно ферментом UGT1A1, призводить до підвищення їх концентрації в плазмі крові. Для лікарських препаратів із вузьким терапевтичним індексом (наприклад, левотироксин) рекомендовано плановий моніторинг клінічних показників. Особливі вказівки щодо застосування ралтегравіру та бупренорфіну, які оцінювалися у дослідженнях лікарської взаємодії, зазначені також у таблиці 5.

Лікарські препарати, що метаболізуються ізоферментом CYP2С19

Спільний прийом препарату Вікейра Пак з лікарськими препаратами (наприклад, лансопразол, езомепразол, s-мефенітоїн), які піддаються метаболізму СYP2C19, може знижувати їхню експозицію, що може вимагати корекції дози та клінічного спостереження.

Субстратами ізоферменту CYP2C19 були омепразол та есциталопрам, які оцінювалися у дослідженнях лікарської взаємодії (див. таблицю 5).

Лікарські препарати, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9

Прийом препарату Вікейра Пак не впливає на експозицію варфарину, субстрату ізоферменту CYP2C9. Для інших субстратів ізоферменту CYP2C9 (НПЗЗ, наприклад, ібупрофен; протидіабетичні препарати, наприклад, глімепірид, гліпізид) у більшості випадків корекція дози не потрібна.

Лікарські препарати, що метаболізуються ізоферментами CYP2D6 або CYP1A2

Прийом препарату Вікейра Пак не впливав на експозицію субстрату ізоферменту CYP2D6/CYP1A2, дулоксетину. Експозиція циклобензаприну, субстрату ізоферменту CYP1A2 знижувалася. Для інших субстратів ізоферменту CYP1A2 (наприклад, ципрофлоксацину, циклобензаприну, теофіліну та кофеїну) може знадобитися корекція дози або моніторинг клінічних показників. Для субстратів ізоферменту CYP2D6 (наприклад, дезіпрамін, метопролол та декстрометорфан) у більшості випадків корекція дози не потрібна.

Лікарські препарати, що виводяться нирками за допомогою транспортних білків

Омбітавір, паритапревір, дасабувір та ритонавір не інгібують переносника органічних аніонів (OAT1) in vivo, що показано відсутністю взаємодії з тенофовіром (субстрат OAT1). Дослідження in vitro показали, що омбітасвір, паритапревір, дасабувір і ритонавір у клінічно значущих концентраціях не інгібують переносники органічних катіонів (OCT2), переносники органічних аніонів (OAT3) або білки, що витісняють різні лікарські речовини та M12 (MATE). Тому вважається, що омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір не впливають на лікарські речовини, які в основному виводяться через нирки цими переносниками.

Лікарські препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4

Спільний прийом препарату Вікейра Пак із потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A може призвести до підвищення концентрації паритапревіру у плазмі (див. таблицю 5).

Індуктори ферментів

Спільний прийом препарату Вікейра Пак з препаратами, які індукують ізофермент CYP3A, веде до очікуваного зниження концентрації дасабувіру, паритапревіру, омбітасвіру та ритонавіру в плазмі крові та знижують їх терапевтичний ефект.

Індуктори ферментів, одночасне застосування з якими протипоказано, наведено у таблиці 5.

Лікарські препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4 та білки-транспортери

Паритапревір виводиться шляхом CYP3A4-опосередкованого метаболізму та з жовчю (субстрат печінкових білків-транспортерів OATP1B1, P-gp та BCRP). При застосуванні Вікейра Пак з лікарськими препаратами, які одночасно є помірними інгібіторами CYP3A4 та інгібіторами множинних білків-транспортерів (P-gp, BCRP та/або OATP1B1/OATP1B3), слід виявляти обережність. Ці лікарські препарати можуть призводити до клінічно значущого підвищення експозиції паритапревіру (наприклад, ритонавір з атазанавіром, еритроміцин, дилтіазем або верапаміл).

Лікарські препарати, що інгібують білки-транспортери

Потужні інгібітори P-gp, BCRP, OATP1B1 та/або OATP1B3 можуть потенційно збільшувати концентрації парітапревіру. При інгібуванні даних білків-транспортерів не очікується клінічно значущого збільшення концентрації омбітасвіру та дасабувіру у плазмі.

Пацієнти, які приймають антагоністи вітаміну К

Якщо препарат Вікейра Пак застосовується разом із антагоністом вітаміну K, рекомендується проводити ретельний моніторинг МНО. Це пов'язано із можливими змінами функції печінки під час лікування препаратом Вікейра Пак.

У таблиці 5 наведено рекомендації щодо спільного застосування препарату Вікейра Пак з деякими іншими препаратами.

Якщо пацієнт вже приймає лікарський препарат або починає прийом лікарського препарату на фоні прийому Вікейра Пак і при цьому очікується лікарська взаємодія, то слід розглянути можливість корекції дози препарату, що одночасно приймається, або належний моніторинг клінічних показників. (Таблиця 5).

Якщо на фоні лікування препаратом Вікейра Пак застосовано корекцію дози спільно застосовуваних лікарських препаратів, їх дози слід переглянути після закінчення терапії препаратом Вікейра Пак.

У таблиці 5 наведено співвідношення мінімальних середніх квадратичних значень (90% довірчий інтервал) впливу Вікейра Пак на концентрацію спільно застосовуваних лікарських препаратів.

Напрямок стрілки вказує на напрям зміни концентрації в плазмі (C max та AUC) паритапревіру, омбітасвіру, дасабувіру та спільно застосовуваного лікарського препарату (↑ = збільшення (більш ніж на 20%), ↓= зниження (більш ніж на 20%), ↔ = немає зміни або зміна менш як на 20%). Список не повний.

Таблиця 5. Встановлена ​​лікарська взаємодія на основі даних досліджень щодо лікарської взаємодії препаратів

Клас спільно застосовуваного лікарського препарату/назва препарату Вплив на концентрацію Коментарі
Антиаритмічні препарати
Дігоксин
одноразово у дозі 0.5 мг
↔ дигоксин
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Незважаючи на те, що при одноразовому прийомі дигоксину корекція дози не потрібна, рекомендується проводити моніторинг сироваткових концентрацій дигоксину.
Аміодарон
Хінідін
Дронедарон
Ранолазін
Дізопірамід
Не вивчено, ймовірно:
↑ аміодарон
↑ хінідин
↑ дронедарон
↑ ранолазин
↑ дизопірамід
Спільне застосування протипоказане.
Антибіотики (системне введення)
Кларитроміцин,
Телітроміцин
Не вивчено, імовірно:
↑ кларитроміцин
↑ телітроміцин
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Еритроміцин Не вивчено, ймовірно:
↑ еритроміцин
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Слід застосовувати обережно, т.к. спільне застосування може призвести до підвищення концентрацій еритроміцину та паритапревіру.
Фузидова кислота Не вивчено, ймовірно:
↑ фузидова кислота
Спільне застосування протипоказане.
Сульфаметоксазол
Триметоприм
800/160 мг 2 рази на добу
↑ сульфаметоксазол
↑ триметоприм
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↑ дасабувір
Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Протипухлинні препарати/інгібітори кінази
Ензалутамід
Мітотан
Не вивчено, імовірно:
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Іматініб Не вивчено, ймовірно:
↑ іматініб
Рекомендований клінічний моніторинг та знижені дози іматинібу.
Енкорафеніб
Фостаматиніб
Ібрутініб
Івосіденіб
Не вивчено, імовірно:
↑ енкорафеніб
↑ фостаматініб
↑ ібрутініб
↑ івосіденіб
Спільне застосування з цими протипухлинними препаратами інгібіторами кінази може підвищити ризик розвитку небажаних явищ. Слід уважно вивчити інструкції щодо застосування зазначених препаратів на предмет взаємодії з сильними інгібіторами CYP3A.
Антикоагулянти
Варфарин одноразово в дозі 5 мг та інші антагоністи вітаміну К ↔ R-варфарин
↔ S-варфарин
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Незважаючи на те, що не очікується змін у фармакокінетиці варфарину при одноразовому прийомі, рекомендується проводити моніторинг МНО для всіх антагоністів вітаміну К. Це пов'язано з можливою зміною функцій печінки під час терапії препаратом Вікейра Пак.
Дабігатран Чи не вивчено, імовірно:
↑ дабігатран
Спільне застосування з препаратом Вікейра Пак може призвести до підвищення концентрацій дабігатрану у плазмі.
Протигрибкові препарати
Кетоконазол 400 мг 1 раз на добу ↑ кетоконазол
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Вориконазол Не вивчено, ймовірно, у швидких метаболізаторів ізоферменту CYP2C19:
↓ вориконазол
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Не вивчено, імовірно у повільних метаболізаторів ізоферменту CYP2C19:
↑ вориконазол
↑ паритапревір
↑ дасабувир
Спільне застосування протипоказане.
Ітраконазол
Позаконазол
Не вивчено, імовірно:
↑ ітраконазол
↑ позаконазол
↑ парітапревір
↑ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Блокатори повільних кальцієвих каналів
Амлодипін
(5 мг одноразово)
↑ амлодипін
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Дозу амлодипіну слід зменшити на 50% та проводити клінічний моніторинг пацієнтів.
Ділтіазем
Верапаміл
Не вивчено, імовірно:
↑ дилтіазем, верапаміл
↑ паритапревір
↑/↔ дасабувір
Слід застосовувати з обережністю через ймовірне підвищення концентрації парітапревіру. Рекомендується знизити дозу блокаторів повільних кальцієвих каналів та проводити клінічний моніторинг.
Ніфедипін Не вивчено, ймовірно:
↑ ніфедипін
Рекомендується знизити дозу блокаторів повільних кальцієвих каналів та проводити клінічний моніторинг.
ГКС (інгаляційні/назальні)
Флутиказон Не вивчено, ймовірно:
↑ флутиказон
Спільне застосування препарату Вікейра Пак з інгаляційним або назальним флутиказоном може призвести до підвищення концентрації флутиказону. Спільне застосування препарату Вікейра Пак із флутиказоном протягом тривалого часу слід призначати лише у випадку, якщо потенційна користь перевищує ризик при застосуванні системних кортикостероїдів.
Пероральні контрацептиви
Етинілестрадіол/норгестимат 0.035/0.25 мг 1 раз на добу ↔ етинілестрадіол
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Метаболіти норгестимату:
↑ норгестрел
↑ норелгестромін
Протипоказано застосування етинілестрадіолсодержащих препаратів з препаратом Вікейра Пак.
Норетиндрон (прогестиновий пероральний контрацептив) 0.35 мг 1 раз на добу ↔ норетиндрон
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози не потрібна ні для норетіндрону, ні для Вікейра Пак.
Діуретики
Фуросемід 20 мг
одноразово
↑ фуросемід
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Рекомендується клінічний нагляд за пацієнтами. Допускається зниження дози фуросеміду до 50% залежно від клінічної відповіді. Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Антагоністи рецепторів ГнРГ
Елаголікс Не вивчено, ймовірно:
↑ елаголікс
Спільне застосування препарату Вікейра Пак та елаголіксу 200 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця не рекомендується.
Спільне застосування препарату Вікейра Пак та елаголіксу 150 мг 1 раз на добу повинно бути обмежене курсом терапії не більше 6 місяців.
Противірусні (ВІЛ) засоби: інгібітори протеази
Атазанавір 300 мг 1 раз на добу (одночасно з препаратом Вікейра Пак) ↔ атазанавір
↓ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Препарат Вікейра Пак і атазанавір 300 мг 1 раз на добу, прийнятих одномоментно, повинні застосовуватися спільно без додаткового призначення ритонавіру (ритонавір, що міститься в таблетці омбітасвір + паритапревір + ритонавір, є фармакокінетичним підсилювачем атазаві. Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Також при сумісному застосуванні препарату Вікейра Пак та атазанавіру може підвищуватися концентрація білірубіну в крові, особливо коли до схеми терапії гепатиту С включений рибавірин.
Атазанавір/ритонавір 300/100 мг 1 раз на добу (через 12 год після прийому препарату Вікейра Пак) ↔ атазанавір
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Дарунавір 800 мг 1 раз на добу (прийняті одночасно з препаратом Вікейра Пак) ↓ дарунавір
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔дасабувір
Препарат Вікейра Пак і дарунавір повинні застосовуватися спільно без додаткового призначення ритонавіру (ритонавір, що міститься в таблетці омбітасвір + паритапревір + ритонавір, є фармакокінетичним підсилювачем дарунавіру). Рекомендована доза дарунавіру 800 мг 1 раз на добу, без ритонавіру, при його одночасному застосуванні з препаратом Вікейра Пак (доза ритонавіру, що міститься в препараті Вікейра Пак, забезпечить посилення фармакокінетичних властивостей дарунавіру). Цю схему можна використовувати за відсутності вираженої стійкості до ІП (тобто при малій кількості асоційованих з даравір мутацій резистентності).
Для препарату Вікейра Пак корекція дози не потрібна.
Комбіноване лікування дарунавіром та препаратом Вікейра Пак у пацієнтів із вираженою стійкістю до ІП не рекомендується.
Дарунавір/ритонавір 600/100 мг 2 рази на добу ↔ дарунавір
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Дарунавір/ритонавір 800/100 мг 1 раз на добу (через 12 год після прийому препарату Вікейра Пак) ↑ дарунавір
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Лопінавір/ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу 1 ↔лопінавір
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Спільне застосування лопінавіру/ритонавіру та препарату Вікейра Пак протипоказане.
Індинавір
Саквінавір
Типранавір
Не вивчено, ймовірно:
↑ паритапревір
Спільне застосування протипоказане.
Противірусні (ВІЛ) засоби: ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Рилпівірин 25 мг 1 раз/добу вранці під час їжі 2 ↑ рилпівірін
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Одночасне застосування препарату Вікейра Пак з рілпівіріном 1 раз на добу слід розглядати лише у пацієнтів без відомого подовження інтервалу QT в анамнезі та за відсутності спільно застосовуваних препаратів, здатних до нього призвести. З використанням цієї комбінації слід проводити безперервний моніторинг ЕКГ. Для препарату Вікейра Пака корекція дози не потрібна.
Ефавіренз/емтрицитабін/тенофовіру дизопроксил фумарат 600/300/200 мг 1 раз на добу Одночасне застосування схем лікування на основі ефавірензу (індуктор ферментів) з паритапревіром/ритонавіром + дасабувіром призводило до підвищення активності АЛТ і, таким чином, до раннього припинення участі в дослідженні. Спільне застосування з ефавіренз протипоказано.
Невірапін
етравірин
Не вивчено, імовірно:
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Противірусні (ВІЛ) засоби: інгібітори переносу ланцюга інтегразою
Долутегравір 50 мг 1 раз на добу ↑ долутегравір
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози долутегравіру не потрібна при сумісному застосуванні препарату Вікейра Пак.
Ралтегравір
400 мг 2 рази на добу
↑ ралтегравір
Не спостерігалося змін концентрацій дасабувіру, паритапревіру, омбітасвіру
Не потрібна корекція доз ралтегравіру або препарату Вікейра Пак.
Противірусні (ВІЛ) засоби: нуклеозидні інгібітори
Абакавір/ламівудін 600/300 мг 1 раз на добу ↔ абакавір
↓ ламівудін
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози абакавіру або ламівудину не потрібна при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Емтрицитабін/тенофовір 200 мг 1 раз на добу/300 мг 1 раз на добу ↔ емтрицитабін
↔ тенофовір
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Не потрібна корекція доз емтрицитабіну/тенофовіру або препарату Вікейра Пак.
Противірусні (ВІЛ) засоби, фармакокінетичні підсилювачі
Спільна терапія з кобіцистатом Не вивчено, імовірно:
↑ омбітасвір
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Противірусні (вірус гепатиту С) засоби
Софозбувір 400 мг 1 раз на добу ↑ софосбувір
↑ GS-331007
↔ омбітасвір ↔
паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози софозбувіру не потрібна при одночасному застосуванні препарату Вікейра Пак.
Інгібітори ГМК-КоА редуктази
Розувастатин 5 мг 1 раз на добу ↑ розувастатин
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↔ дасабувір
Максимальна добова доза розувастатину – 5 мг на добу. Не потрібна корекція дози препарату Вікейра Пак.
Правастатин 10 мг 1 раз на добу ↑ правастатин
↔ омбітасвір
↔ дасабувір
↔ паритапревір
Слід зменшити дозу правастатину на 50%. Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Флувастатин
Пітавастатин
Не вивчено, ймовірно:
↑ флувастатин
↑ питавастатин
Спільне застосування не рекомендоване. Рекомендується тимчасове зупинення терапії флувастатином та пітавастатином на час лікування препаратом Вікейра Пак. Якщо застосування статинів необхідно протягом усього періоду терапії, необхідно, по можливості, знизити дозу флувастатину або питавастатину.
Ловастатин
Симвастатин
Аторвастатин
Не вивчено, ймовірно,
↑ ловастатин
↑ симвастатин
↑ аторвастатин
Спільне застосування протипоказане.
Імунодепресанти
Циклоспорин 30 мг 1 раз на добу 3 ↑ циклоспорин
↔ омбітасвір
↑ паритапревір
↓ дасабувір
На початку схеми спільного застосування з препаратом Вікейра Пак необхідно призначити 1/5 від загальної добової дози циклоспорину 1 раз на добу. Необхідно вести моніторинг концентрації циклоспорину та коригувати дозу та/або частоту застосування при необхідності.
Не потрібна корекція дози препарату Вікейра Пак.
Такролімус 2 мг одноразово 7 ↑ такролімус
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Не рекомендується спільне застосування такролімусу та препарату Вікейра Пак, за винятком випадків, коли користь перевищує ризик. Якщо такролімус і препарат Вікейра Пак застосовуються спільно, такролімус не слід призначати в день початку прийому Вікейра Пак. Починаючи з наступного дня після початку прийому Вікейра Пак можливе застосування такролімусу в зниженій дозі з урахуванням концентрацій такролімусу в крові. Рекомендована доза такролімусу становить 0,5 мг кожні 7 днів (див. розділ "Особливі вказівки").
Моніторинг концентрацій такролімусу в крові повинен проводитися на початку та протягом спільного застосування з препаратом Вікейра Пак. Доза та/або частота застосування повинні бути скориговані за необхідності. Після закінчення лікування препаратом Вікейра Пак доза та/або частота застосування такролімусу повинні бути скориговані на підставі концентрацій такролімусу в крові.
Еверолімус 0.75 мг одноразово 4 ↑ еверолімус
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Спільне застосування еверолімусу з препаратом Вікейра Пак не рекомендується через значне підвищення концентрації еверолімусу в плазмі, тому неможливо підібрати відповідну дозу для застосування.
Сиролімус 0.5 мг одноразово 5 ↑ сиролімус
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Не рекомендується спільне застосування препарату Вікейра Пак та сиролімусу, за винятком випадків, коли користь від застосування перевищує можливий ризик.
У разі спільного застосування сиролімусу з препаратом Вікейра Пак слід застосовувати 0.2 мг сиролімусу 2 рази на тиждень (кожні 3 або 4 дні в ті самі два дні тижня). Після початку лікування препаратом Вікейра Пак необхідно моніторувати концентрації сиролімусу в крові починаючи з 4 по 7 день і доти, поки 3 послідовні результати аналізу покажуть стабільну концентрацію сиролімусу. Доза та частота застосування сиролімусу повинна бути скоригована при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Через 5 днів після завершення застосування препарату Вікейра Пак слід відновити застосування сиролімусу за схемою, яка застосовувалася до початку спільного застосування з препаратом Вікейра Пак. При цьому необхідно на рутинній основі контролювати концентрацію сиролімусу в плазмі.
Міорелаксанти
Каризопродол 250 мг одноразово ↓ каризопродол
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози карізопродолу не потрібна. Слід збільшити дозу у разі клінічної потреби.
Циклобензаприн 5 мг одноразово ↓ циклобензаприн
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози циклобензаприну не потрібна. Слід збільшити дозу у разі клінічної потреби.
Інгаляційні агоністи β-адренорецепторів тривалої дії
Салметерол Не вивчено, ймовірно:
↑ салметерол
Спільне застосування препарату Вікейра Пак та салметеролу протипоказане.
Гіпоглікемічні засоби
Репаглінід Не вивчено, ймовірно:
↑ репаглінід
Слід застосовувати з обережністю, можливо, буде потрібно зниження дози репаглініду при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Наркотичні анальгетики
Парацетамол (прийом фіксованої дози гідрокодон/парацетамол) 300 мг одноразово ↔ парацетамол
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози парацетамолу не потрібна при сумісному застосуванні препарату Вікейра Пак.
Гідрокодон (прийом фіксованої дози гідрокодон/парацетамол) 5 мг одноразово ↑ гідрокодон
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Потрібне зниження дози гідрокодону на 50% від рекомендованої та/або клінічного спостереження за пацієнтами при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Опіоїди
Бупренорфін/налоксон 4-24 мг/1-6 мг 1 раз на добу ↑ бупренорфін
↑ норбупренорфін
↑ налоксон
↔ паритапревір/омбітасвір/дасабувір
Не потрібна корекція доз бупренорфіну/налоксону та препарату Вікейра Пак.
Метадон 20-120 мг 1 раз на тиждень 8 ↔ R-метадон
↔ S-метадон
↔ паритапревір/омбітасвір/дасабувір
Не потрібна зміна дози метадону та препарату Вікейра Пак.
Інгібітори протонної помпи
Омепразол 40 мг 1 раз на добу ↓ омепразол
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
У разі клінічної необхідності доза омепразолу може бути збільшена.
Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Езомепразол
Лансопразол
Чи не вивчено, імовірно:
↓ езомепразол
↓ лансопразол
У разі клінічної необхідності дози езомепразолу/лансопразолу можуть бути збільшені.
Седативні/снодійні лікарські препарати
Алпразолам 0.5 мг одноразово ↑ алпразолам
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Рекомендується клінічний нагляд за пацієнтами. Дозволяється зменшення дози алпразоламу залежно від клінічної відповіді. Корекція дози препарату Вікейра Пак не потрібна.
Діазепам 2 мг одноразово ↓ діазепам
↓ нордіазепам (метаболіт діазепаму)
↔ омбітасвір
↔ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози діазепаму не потрібна. Доза може бути збільшена у разі клінічної потреби.
Мідазолам у лікарській формі для прийому внутрішньо
Триазолам у лікарській формі для прийому внутрішньо
Не вивчено, ймовірно:
↑ мідазолам або тріазолам
Спільне застосування протипоказане.
При сумісному застосуванні мідазоламу для парентерального введення з препаратом Вікейра Пак необхідно ретельне клінічне спостереження за пацієнтами щодо пригнічення дихання та/або тривалого седативного ефекту. Потрібна корекція дози.
Золпідем 5 мг одноразово ↔ золпідем
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Не потрібна зміна дози золпідему та препарату Вікейра Пак.
Антипсихотичні засоби
Кветіапін
Пімозід
Луразідон
Механізм дії: інгібування CYP3A4 ритонавірів
Не вивчено, ймовірно:
↑ кветіапін
↑ пімозід
↑ луразідон
Спільне застосування протипоказане.
Альфа 1- адреноблокатори
Алфузозін Не вивчено, ймовірно:
↑ алфузозин
Спільне застосування протипоказане.
Аміносаліцілати
Сульфасалазін Чи не вивчено, імовірно:
↑ сульфасалазин
Слід бути обережними при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Антагоністи рецепторів ангіотензину II
Валсартан
Лозартан
Кандесартан
Не вивчено, імовірно:
антагоністи рецепторів ангіотензину II
Рекомендується проводити клінічний моніторинг та знизити дозу антагоністів рецепторів ангіотензину II при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Протиепілептичні засоби
Карбамазепін 200 мг 2 рази на добу, з наступним прийомом 200 мг 2 рази на добу ↔ карбамазепін
↓ карбамазепін 10,11-епоксид
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Фенобарбітал Не вивчено, імовірно:
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Фенітоїн Не вивчено, імовірно:
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
S-мефенітоїн Не вивчено, імовірно:
↓ мефенітоїн
Рекомендується проводити клінічний моніторинг та можливе зниження дози мефенітоїну.
Антидепресанти
Есциталопрам
10 мг одноразово
↔ есциталопрам
↑ S-десметил циталопрам
↔ омбітасвір
↔ дасабувір
↔ паритапревір
Не потрібна зміна дози для есциталопраму.
Дулоксетин 60 мг одноразово ↓ дулоксетин
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Не потрібна зміна дози для дулоксетину та препарату Вікейра Пак.
Тразодон Не вивчено, ймовірно:
↑ тразодон
Слід застосовувати обережністю. Можливо, буде потрібно зниження дози тразодону.
Антидіуретичний гормон
Коніваптан Не вивчено, імовірно:
↑ коніваптан
↑ паритапревір
↑ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Засоби, що впливають на обмін сечової кислоти
Колхіцін Чи не вивчено, імовірно:
↑ колхіцин
Спільне застосування протипоказане у пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю.
У пацієнтів з нормальною функцією нирок або печінки, якщо потрібне лікування препаратом Вікейра Пак, рекомендовано зниження дози колхіцину або переривання лікування колхіцином.
Антигістамінні препарати
Астемізол
Терфенадін
Не вивчено, ймовірно:
↑ астемізол/терфенадін
Спільне застосування протипоказане.
Фексофенадин Не вивчено, ймовірно:
↑ фексофенадин
Слід застосовувати з обережністю.
Гіполіпідемічні засоби
Гемфіброзіл 600 мг 2 рази на добу
Механізм дії: можливе збільшення системного впливу дасабувіру за допомогою інгібування CYP2C8 та можливе збільшення системного впливу паритапревіру за допомогою інгібування OATP1B1 гемфіброзилом.
↑ паритапревір C max 1.21 (0.94-1.57), AUC 1.38 (1.18-1.61)
↑ дасабувір C max 2.01 (1.71-2.38), AUC 11.25 (9.05-13.99)
Спільне застосування протипоказане.
Протитуберкульозні препарати
ріфампіцин Не вивчено, імовірно:
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
↓ дасабувір
Спільне застосування протипоказане.
Гіпоглікемічні препарати: бігуаніди для прийому внутрішньо
Метформін 500 мг одноразово ↓ метформін
↔ омбітасвір
↓ паритапревір
↔ дасабувір
Корекція дози метформіну не потрібна при сумісному застосуванні з препаратом Вікейра Пак.
Антиагреганти
Тікагрелор Не вивчено, ймовірно:
↑ тикагрелор
Спільне застосування протипоказане.
Алкалоїди ріжків
Ерготамін
Дігідроерготамін
Ергометрин
Метилергометрин
Не вивчено, ймовірно:
↑ алкалоїди ріжків
Спільне застосування протипоказане.
Стимулятори моторики ШКТ
Цизапрід Чи не вивчено, імовірно:
↑ цизаприд
Спільне застосування протипоказане.
Рослинні лікарські препарати
Звіробій продірявлений, Hypericum perforatum Не вивчено, імовірно:
↓ дасабувір
↓ омбітасвір
↓ паритапревір
Спільне застосування протипоказане.
Інгібітори ФДЕ5
Силденафіл (при лікуванні легеневої гіпертензії) Не вивчено, ймовірно:
↑ силденафіл
Спільне застосування протипоказане.
Тиреоїдні засоби
Левотироксин Не вивчено, ймовірно:
↑ левотироксин
Можливо знадобиться клінічний моніторинг та корекція дози левотироксину.

1 Лопінавір/ритонавір 800/200 мг 1 раз на добу (прийом у вечірній час) також застосовувався з препаратом Вікейра Пак. Вплив на C max та AUC препаратів прямої дії був ідентичний впливу, що спостерігається при застосуванні лопінавіру/ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу з препаратом Вікейра Пак.

2 У двох інших групах даного дослідження рілпівірін також приймався ввечері з їжею і вночі через 4 години після їди, спільно з препаратом Вікейра Пак. Вплив на концентрацію рилпівірину в плазмі був ідентичним впливу, що спостерігається при його прийомі вранці під час їжі, спільно з препаратом Вікейра Пак (див. таблицю вище).

3 Циклоспорин у дозі 100 мг приймався окремо, у дозі 30 мг разом із препаратом Вікейра Пак. Показано нормалізоване співвідношення дози циклоспорину при взаємодії з омбітасвіром паритапревіром/ритонавіром з дасабувіром або без дасабувіру.

4 C 12 : = концентрація через 12 годин після одноразового прийому еверолімусу.

5 Сиролімус у дозі 2 мг приймався окремо, а також у дозі 0.5 мг разом із препаратом Вікейра Пак. Спостерігалося нормалізоване за дозою співвідношення сиролімусу при взаємодії із препаратом Вікейра Пак.

6 З 24 : = концентрація протягом 24 годин після одноразового прийому циклоспорину, такролімусу або сиролімусу.

7 Такролімус у дозі 2 мг приймався окремо, а також у дозі 2 мг разом із препаратом Вікейра Пак. Спостерігалося нормалізоване за дозою співвідношення такролімусу при взаємодії з омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром з дасабувіром або без дасабувіру.

8 Нормалізовані за дозою параметри були зафіксовані


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність

Результати якісних та добре контрольованих досліджень щодо застосування препарату Вікейра Пак у вагітних жінок відсутні.

У дослідженнях на тваринах із застосуванням омбітасвіру/паритапревіру/ритонавіру та його основних неактивних метаболітів у людини (М29, М36), а також дасабувіру, будь-якого впливу на розвиток ембріона та плоду відзначено не було. У дослідженнях із застосуванням паритапревіру/ритонавіру використовувалися максимальні дози, що відповідають 98-кратній (у мишей) або 8-кратній (у щурів) рекомендованій клінічній дозі у людей. У дослідженнях із застосуванням омбітасвіру використовувалися максимальні дози, що відповідають 28-кратній (у мишей) або 4-кратній (у кроликів) рекомендованій клінічній дозі у людей. Найвищі дози основних неактивних метаболітів у людини в дослідженні на мишах призводили до експозиції в 26 разів вище, ніж в організмі людини при використанні рекомендованих клінічних доз.У дослідженнях із застосуванням дасабувіру використовувалися максимальні дози, що відповідають 24-кратній (у щурів) або 6-кратній (у кроликів) рекомендованій клінічній дозі у людей.

У зв'язку з тим, що неможливо зробити висновки щодо застосування препарату у вагітних жінок, ґрунтуючись на даних, отриманих на тваринах, препарат Вікейра Пак слід застосовувати під час вагітності лише у разі крайньої необхідності, обґрунтованої клінічною ситуацією.

Спільне застосування з рибавірином

Одночасний прийом препарату Вікейра Пак з рибавірином протипоказаний вагітним жінкам, а також чоловікам, партнерки яких вагітні. Рибавірин може викликати вади розвитку та/або смерть плода. Пацієнтам-жінкам і партнеркам пацієнтів-чоловіків слід вживати максимально можливих заходів, щоб уникнути вагітності, оскільки в дослідженнях на тваринах у всіх видів, що зазнали впливу рибавірину, було підтверджено виражену тератогенну дію та/або ембріоцидний ефект. Не слід застосовувати схему лікування з використанням рибавірину доти, доки безпосередньо перед початком терапії не буде отримано негативного результату тесту на вагітність. На період лікування та протягом не менше 7 місяців після його закінчення жінкам дітородного віку та їх партнерам,а також пацієнтам чоловічої статі та їхнім партнеркам рекомендується використовувати не менше двох ефективних способів контрацепції. Протягом усього часу лікування із застосуванням рибавірину щомісяця мають проводитися планові тести на вагітність.

Протипоказаний одночасний прийом препарату Вікейра Пак комбінованих контрацептивів, що містять етинілестрадіол.

Перед початком терапії необхідно уважно ознайомитися з інструкцією із застосування рибавірину.

Період грудного вигодовування

Немає інформації про проникнення омбітасвіру, паритапревіру, ритонавіру або дасабувіру та їх метаболітів у грудне молоко у жінок.

Паритапревір і продукт його гідролізу M13, омбітасвір і дасабувір у незміненому вигляді були переважаючими компонентами, виявленими в молоці щурів щурів без впливу на дитинчат, що годуються. Через можливість виникнення побічних реакцій внаслідок впливу препарату на немовлят слід прийняти рішення про припинення грудного вигодовування або переривання лікування препаратом Вікейра Пак з урахуванням важливості терапії для матері. Пацієнтам, які отримують рибавірин, необхідно ознайомитися з його інструкцією із застосування.


Побічна дія

Оцінка безпеки ґрунтується на об'єднаних даних фази 2 та 3 клінічних випробувань більш ніж у 2600 пацієнтів, які отримували препарат Вікейра Пак з рибавірином або без нього.

Препарат Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином

У пацієнтів, які отримують препарат Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином, найпоширенішими побічними реакціями (більш ніж у 20% пацієнтів) були втома і нудота. Кількість пацієнтів, які повністю припинили лікування через побічні реакції, склала 0.2% (5/2044). 4.8% (99/2044) пацієнтам потрібно зниження дози рибавірину внаслідок виникнення побічних реакцій.

Застосування препарату Вікейра Пак без рибавірину

У пацієнтів, які отримували Вікейра Пак без рибавірину, побічні реакції, зазвичай пов'язані з прийомом рибавірину (наприклад, нудота, безсоння, анемія), спостерігалися менш часто. Жодного пацієнта (0/588), який повністю припинив лікування через побічні реакції, виявлено не було.

Профіль безпеки препарату Вікейра Пак у пацієнтів без цирозу був таким самим, як і у пацієнтів з компенсованим цирозом, за винятком транзиторної гіпербілірубінемії при одночасному прийомі з рибавірином.

У таблиці 3 наведено небажані реакції, причинно-наслідковий зв'язок яких не можна виключити у зв'язку із застосуванням препарату Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином або без нього. Більшість побічних реакцій, представлених у таблиці 3, були легким ступенем тяжкості (1 клас).

Нижче наведені небажані реакції згідно з системно-органними класами та частотою народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1 /1000) або дуже рідко (<1/10000).

Таблиця 3. Небажані реакції, виявлені при застосуванні препарату Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином або без нього

Частота Вікейра Пак + рибавірін* (N=2044) Вікейра Пак (N=588)
З боку крові та лімфатичної системи
Часто анемія
З боку імунної системи
Частота невідома анафілактичні реакції анафілактичні реакції
З боку обміну речовин зневоднення
Не часто
З боку психіки
Дуже часто безсоння
З боку шлунково-кишкового тракту
Дуже часто нудота, діарея
Часто блювота
З боку гепатобіліарної системи
Частота невідома Декомпенсація функції печінки та печінкова недостатність Декомпенсація функції печінки та печінкова недостатність
З боку шкіри та підшкірних тканин
Дуже часто свербіння
Часто свербіння
Рідко набряк Квінке набряк Квінке
Загальні розлади та порушення у місці введення
Дуже часто слабкість, втома
* Дані з урахуванням усіх пацієнтів, інфікованих ВГС генотипу 1 у дослідженнях фази 2 та 3, включаючи пацієнтів з цирозом печінки
Примітка: відхилення лабораторних показників наведено у таблиці 4.

Відхилення від норми лабораторних показників

Зміни окремих лабораторних показників наведено у таблиці 4. Дані представлені як таблиці для зручнішого сприйняття; Прямі порівняння не повинні проводитися для результатів досліджень, що відрізняються за дизайном.

Таблиця 4. Вибіркові відхилення лабораторних показників, що виникли під час лікування

Лабораторні показники Дослідження SAPPHIRE I та II (пацієнти без цирозу) Дослідження PEARL II, III та IV (пацієнти без цирозу) Дослідження TURQUOISE II (пацієнти з цирозом)
Вікейра Пак + рибавірин
12 тижнів
N = 770
n (%)
Вікейра Пак
12 тижнів
N=509
n (%)
Вікейра Пак + рибавірин
12 або 24 тижнів
N=380
n (%)
АЛТ (аланінамінотрансфераза)
>5-20 × ВГН* (3 ступінь) 6/765 (0.8%) 1/509 (0.2%) 4/380 (1.1%)
>20 × ВДН (4 ступінь) 3/765 (0.4%) 0 2/380 (0.5%)
Гемоглобін
<10-8 г/дл (2 ступінь) 41/765 (5.4%) 0 30/380 (7.9%)
<8-6.5 г/дл (3 ступінь) 1/765 (0.1%) 0 3/380 (0.8%)
<6.5 г/дл (4 ступінь) 0 0 1/380 (0.3%)
Загальний білірубін
>3-10 × ВГН (3 ступінь) 19/765 (2.5%) 2/509 (0.4%) 37/380 (9.7%)
>10 × ВДН (4 ступінь) 1/765 (0.1%) 0 0
* ВГН відповідно до лабораторних даних

Підвищення активності АЛТ у сироватці крові

У ході клінічних досліджень із застосуванням препарату Вікейра Пак із рибавірином і без нього, у 1% пацієнтів було виявлено тимчасове підвищення активності АЛТ більш ніж у 5 разів від ВГН після початку лікування.

У жінок на тлі супутнього застосування препаратів, що містять етинілестрадіол, частота випадків підвищення активності АЛТ збільшилася до 26%. Застосування препарату Вікейра Пак проти цих препаратів протипоказано (див. розділ "Протипоказання"). Не спостерігалося збільшення частоти випадків клінічно значущого збільшення активності АЛТ серед жінок, які отримували інші естрогени (наприклад, естрадіол та кон'юговані естрогени) як гормоно-замісну терапію. Як правило, це явище протікало безсимптомно, і, як правило, виявлялося протягом перших 4 тижнів лікування (в середньому 20 днів, діапазон 8-57 днів) і дозволялося в міру продовження терапії. 2 пацієнти припинили прийом препарату Вікейра Пак через підвищений рівень АЛТ, 1 з цих пацієнтів приймав етинілестрадіол.3 пацієнти тимчасово припинили прийом препарату Вікейра Пак на термін 1-7 днів, 1 з цих пацієнтів приймав етинілестрадіол. Більшість випадків підвищення активності АЛТ мало тимчасовий характер і дозволялося самостійно на тлі продовження терапії. Підвищення активності АЛТ, зазвичай, був пов'язані з підвищенням концентрації білірубіну. Цироз не був фактором ризику для підвищення активності АЛТ.

Підвищення концентрації білірубіну

Тимчасове підвищення концентрації білірубіну (переважно непрямого) спостерігалося у пацієнтів, які отримують препарат Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином, що пов'язано з інгібуванням паритапревіром транспортерів білірубіну OATP1B1/1B3 та внаслідок гемолізу, спричиненого застосуванням рибавірину. Підвищення концентрації білірубіну відбувалося після початку лікування, досягало піку на першому тижні дослідження та повністю дозволялося в міру продовження терапії. Підвищення концентрації білірубіну був пов'язані з підвищенням концентрації амінотрансфераз. Частота підвищення непрямого білірубіну була нижчою серед пацієнтів, які не отримували рибавірину.

Застосування препарату Вікейра Пак у пацієнтів з ко-інфекцією ВГС/ВІЛ-1

Застосування препарату Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином оцінювалося у 63 пацієнтів з коінфекцією ВГС/ВІЛ-1, які отримували антиретровірусну терапію на стабільній основі. Найбільш поширені небажані явища, зареєстровані як мінімум у 10% пацієнтів: слабкість (48%), безсоння (19%), нудота (17%), біль голови (16%), свербіж (13%), кашель (11%), дратівливість (10%), іктеричність склер (10%).

Загальний профіль безпеки у пацієнтів із ко-інфекцією ХГС генотипу 1 та ВІЛ-1 був схожим з профілем безпеки у пацієнтів із ВГС генотип 1 без супутньої ВІЛ-1 інфекції. Короткочасні підвищення загального білірубіну >3×ВГН (переважно непрямі) відбувалися у 17 (27.0%) пацієнтів; 15 з цих пацієнтів отримували атазанавір. Жоден з пацієнтів з гіпербілірубінемією у відсутності супутнього підвищення амінотрансферази.

У пацієнтів з гіпербілірубінемією не спостерігалося супутнього збільшення активності амінотрансфераз.

У 7 пацієнтів (11%) було зареєстровано як мінімум по одному випадку зниження концентрації гемоглобіну нижче 10 г/дл; у 6 з них проведено корекцію дози рибавірину. У цих випадках переливання крові та призначення еритропоетину не потрібно.

Наприкінці 12 та 24 тижнів терапії відзначалося зменшення середньої кількості CD4 + T-клітин до концентрації 47 клітин/мм 3 та 62 клітин/мм 3 відповідно; Найчастіше після завершення курсу терапії показники повернулися до вихідним. У 2 пацієнтів під час курсу терапії зафіксовано зниження кількості CD4 + Т-клітин до концентрації менше 200 клітин/мм 3 без зниження CD4 + . Випадків СНІД-асоційованих опортуністичних інфекцій зареєстровано не було.

Застосування препарату Вікейра Пак без рибавірину у пацієнтів із ВГС генотипу 1b із компенсованим цирозом печінки

У ході клінічного дослідження TURQUOISE-III за участю 60 пацієнтів з гепатитом С генотипу 1b з компенсованим цирозом печінки, які приймали препарат Вікейра Пак без рибавірину протягом 12 тижнів, найбільш часто зустрічаються небажаними явищами (20% і більше) були втома і діарея.

В одного пацієнта (2%) спостерігалося зниження (2 ступеня) концентрації гемоглобіну в крові.

Збільшення (2 ступеня) загального білірубіну спостерігалося у 12 пацієнтів (20%).

Не було зафіксовано жодного випадку зниження гемоглобіну 3 ступеня та більше від вихідного значення або збільшення загального білірубіну від вихідного значення 3 ступеня та більше. В одного пацієнта (2%) спостерігалося збільшення активності АЛТ 3 ступеня. В одного пацієнта (2%) спостерігалося серйозне небажане явище. Один пацієнт (2%) тимчасово перервав терапію через небажане явище. Жоден пацієнт повністю не припиняв терапію через небажані явища.

Застосування препарату Вікейра Пак у реципієнтів трансплантату печінки

Загальний профіль безпеки у реципієнтів трансплантату печінки, інфікованих ВГС, які приймали препарат Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином (на додаток до імунодепресантів), був аналогічний профілю безпеки у пацієнтів, які приймали препарат Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином у фазі 3 клінічних досліджень, деяких побічних реакцій зростала. У 10 пацієнтів (29.4%) відзначалося як мінімум по одному випадку зниження концентрації гемоглобіну до концентрації менше 10 г/дл. У 10 із 34 пацієнтів (29.4%) проводилася корекція дози рибавірину через зниження концентрації гемоглобіну; у 2.9% (1/34) пацієнтів курс терапії рибавірином переривався. Зміна дози рибавірину не впливала на стійку вірусологічну відповідь. 5 пацієнтів отримували еритропоетин;у всіх цих пацієнтів початкова доза рибавірину становила 1000-1200 мг на добу. Переливання крові не проводилося.

Застосування препарату Вікейра Пак у пацієнтів з ВГС генотипу 1 з цирозом або без цирозу печінки з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі

У ході клінічного дослідження RUBY-I за участю 68 пацієнтів з гепатитом С генотипу 1 з цирозом або без цирозу печінки та термінальною стадією ниркової недостатності, що перебувають на діалізі, не спостерігалося відмінностей у профілі ефективності та безпеки порівняно з попереднім дослідженням III фази без участі пацієнта з тяжким ступенем ниркової недостатності. Виняток становлять пацієнти, які припинили терапію через побічні реакції, пов'язані з рибавірином (зниження концентрації гемоглобіну). Середній вихідний рівень гемоглобіну становив 12.1 г/дл, а середнє зниження рівня гемоглобіну до кінця лікування для пацієнтів, які приймали рибавірин, становило 1.2 г/дл. У 39 з 50 випадків застосування препарату Вікейра Пак у комбінації з рибавірином, вимагалося тимчасове припинення прийому рибавірину,та в 11 із 50 випадків проводилася терапія еритропоетином. У 4 пацієнтів спостерігалося зниження рівня гемоглобіну <8 г/дл. 2 пацієнтам знадобилося переливання крові. У 18 пацієнтів з гепатитом С генотипу 1b, які не приймали рибавірину, анемія не спостерігалася.

У 18 пацієнтів із гепатитом С генотипів 1a та 4, які не приймають рибавірин, не спостерігалося випадків анемії.

Постреєстраційні небажані явища

Наступні небажані реакції були виявлені під час післяреєстраційного застосування препарату Вікейра Пак у поєднанні з рибавірином або без нього.

Небажані явища наведені згідно з системно-органними класами. Частота народження невідома.

Порушення з боку імунної системи: анафілактичні реакції.

З боку гепатобіліарної системи: декомпенсація функції печінки, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: багатоформна еритема.

Діти

Профіль безпеки застосування препарату Вікейра Пак у дітей до 18 років встановити неможливо, т.к. відсутні відповідні дані.


Противопоказания к применению

гиперчувствительность к омбитасвиру, паритапревиру, ритонавиру, дасабувиру или любым вспомогательным веществам препарата (например, токсический эпидермальный некролиз или синдром Стивенса-Джонсона); средняя и тяжелая степень печеночной недостаточности (классы B и С по Чайлд-Пью); противопоказания к применению рибавирина (при совместном применении препарата Викейра Пак и рибавирина). Для получения информации о противопоказаниях к применению рибавирина необходимо ознакомиться с его инструкцией по применению; применение рибавирина у женщин во время беременности, а также у мужчин, чьи партнерши беременны; одновременное применение препаратов, повышение концентрации которых и плазме крови может принести к серьезным побочным реакциям и клиренс которых значительно зависит от метаболизма посредством изофермента CYP3A; одновременное применение препаратов, являющихся мощными ингибиторами CYP2C8 (т.к. это может привести к существенному повышению концентрации дасабувира в плазме крови и риску удлинения интервала QT); одновременное применение препаратов - мощных и умеренных индукторов изофермента CYP3A (может существенно снижать концентрации паритапревира, омбитасвира и дасабувира в плазме крови); одновременное применение препаратов, являющихся мощными индукторами изофермента CYP2C8 (т.к. это может привести к существенному снижению концентрации дасабувира в плазме крови); одновременное применение с препаратами, содержащими этинилэстрадиол (например, комбинированные пероральные контрацептивы); одновременное применение с препаратами: субстраты изофермента CYP3A4 - алфузозин; ранолазин; дронедарон; амиодарон; астемизол, терфенадин; колхицин (у пациентов с почечной и/или печеночной недостаточностью); дизопирамид; алкалоиды спорыньи (эрготамин, дигидроэрготамин, эргометрин, метилэргометрин); фузидовая кислота; ловастатин, симвастатин, аторвастатин; мидазолам и триазолам (в лекарственных формах для приема внутрь); луразидон; пимозид; кветиапин; хинидин; салметерол; силденафил (при использовании для лечения легочной артериальной гипертензии); тикагрелор, цизаприд; индукторы изофермента CYP3A4 - карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал; эфавиренз; невирапин; этравирин; энзалутамид; митотан; рифампицин; препараты зверобоя (зверобой продырявленный /Hypericum perforatum/); ингибиторы изофермента CYP3A4 - кобицистат; индинавир, лопинавир/ритонавир; сквинавир; типранавир; итраконазол, кетоконазол, позаконазол, вориконазол; кларитромицин, телитромицин; кониваптан; ингибиторы изофермента CYP2C8 - гемфиброзил; ингибитор микросомального белка-переносчика триглицеридов - ломитапид; противоопухолевые препараты - апалутамид; детский возраст до 18 лет; дефицит лактазы, непереносимость галактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.

С осторожностью

совместное применение препарата Викейра Пак и флутиказона или других ГКС, которые метаболизируются с участием изофермента CYP3A4; совместное применение с антиаритмическими препаратами; совместное применение не рекомендуется со следующими препаратами (см. раздел "Лекарственное взаимодействие"): дарунавир (у пациентов с резистентностью к ингибиторам протеазы); флувастатин; питавастатин; эверолимус; сиролимус (за исключением случаев, когда польза превышает риск); такролимус (за исключением случаев, когда польза превышает риск); следует применять с осторожностью со следующими препаратами (см. раздел "Лекарственное взаимодействие"): репаглинид; сульфасалазин; эритромицин; тразодон; фексофенадин; дилтиазем; верапамил.


Особые указания

Повышение активности АЛТ

В ходе клинических исследований препарата Викейра Пак с рибавирином или без рибавирина, приблизительно в 1% случаев, наблюдалось преходящее, происходило бессимптомное повышение активности АЛТ более чем в 5 раз выше ВГН (см. раздел "Побочное действие").

Увеличение активности АЛТ значительно чаще отмечалось у женщин, принимавших препараты на основе этинилэстрадиола, например, комбинированные пероральные контрацептивы, контрацептивные пластыри и контрацептивные вагинальные кольца (см. раздел "Противопоказания"). Повышение активности АЛТ обычно наблюдалось в течение 4 недель терапии и уменьшалось в течение 2-8 недель с момента начала повышения активности АЛТ при продолжении терапии препаратом Викейра Пак с рибавирином или без рибавирина. Следует прекратить прием препаратов, содержащих этинилэстрадиол до начала применения препарата Викейра Пак. Во время курса терапии препаратом Викейра Пак рекомендуется использовать альтернативные методы контрацепции (например, пероральные контрацептивы на основе прогестина, либо негормональные контрацептивы). Возобновление приема препаратов, содержащих этинилэстрадиол, рекомендуется начинать спустя примерно 2 недели после окончания курса терапии препаратом Викейра Пак.

У женщин, получавших не этинилэстрадиол, а другие эстрогены (например, эстрадиол и конъюгированные эстрогены) в качестве заместительной гормонотерапии, показатели активности АЛТ соответствовали показателям, зарегистрированным у пациенток, не получавших эстрогены. Тем не менее, поскольку число пациенток, получавших другие эстрогены, ограничено, применять их в сочетании с препаратом Викейра Пак следует с осторожностью.

Биохимические показатели печени следует измерять в течение первых 4 недель терапии и если показатели активности АЛТ в сыворотке превышают ВГН, то необходимо повторно провести исследование и далее контролировать активность АЛТ таких пациентов, а также:

пациенты должны быть проинформированы о необходимости консультации с лечащим врачом немедленно, если у них наблюдается усталость, слабость, потеря аппетита, тошнота и рвота, желтуха или обесцвечивание кала; рассмотреть вопрос о прекращении применения препарата Викейра Пак, если показатели активности АЛТ в сыворотке превышают ВГН в 10 раз.

Не обязательно проводить рутинный мониторинг активности ферментов печени у пациентов без цирроза.

Риск реактивации вируса гепатита В (ВГВ)

При применении противовирусных препаратов прямого действия для лечения вирусного гепатита С у пациентов с коинфекцией ВГВ/ВГС наблюдались случаи реактивации вируса гепатита В, некоторые из которых приводили к печеночной недостаточности и летальному исходу. Реактивация ВГВ характеризуется внезапным повышением репликации ВГВ, проявляющаяся увеличением ДНК ВГВ в сыворотке крови. У пациентов, ранее прошедших успешное лечение инфекции ВГВ (HBsAg-отрицательных и анти-HBc-положительных), возможно повторное появление HBsAg. Реактивация ВГВ часто сопровождается отклонениями функциональных проб печени, такими как повышением активности аминотрансфераз и/или концентрации билирубина.

У всех пациентов перед началом лечения необходимо проводить скрининг ВГВ. Пациенты с коинфекцией ВГВ/ВГС, включая пациентов с инфекцией ВГВ в анамнезе, имеют риск реактивации ВГВ, следовательно, для них должно проводиться наблюдение и лечение в соответствии с текущими клиническими рекомендациями.

Риск развития декомпенсации функции печени и печеночной недостаточности у пациентов с циррозом печени

В постмаркетинговом периоде зарегистрированы случаи декомпенсации функции печени и печеночной недостаточности, в т.ч. трансплантации печени или летальных исходов, у пациентов, получавших препарат Викейра Пак. Большинство пациентов с этими тяжелыми исходами имели признаки продвинутых стадий цирроза печени до начала терапии препаратом Викейра Пак. Зарегистрированные случаи, как правило, происходили в течение 1-4 недель после начала терапии и характеризовались острым повышением концентрации прямого билирубина в сыворотке крови без повышения активности АЛТ наряду с клиническими признаками декомпенсации функции печени. В связи с тем, что сообщения об этих событиях поступают добровольно из популяции неопределенного размера, не всегда можно достоверно оценить их частоту или установить причинно-следственную взаимосвязь с воздействием лекарственного препарата.

Препарат Викейра Пак противопоказан пациентам с умеренным и тяжелым нарушением функции печени (класс B и C по шкале Чайлд-Пью).

Для пациентов с циррозом печени необходимо:

отслеживать появление клинических признаков декомпенсации функции печени (например, асцита, печеночной энцефалопатии, кровотечения из варикозно расширенных вен); лабораторные показатели функции печени, в т.ч. концентрацию прямого билирубина, следует оценивать перед началом терапии и в течение первых 4 недель после начала лечения, а также при наличии клинических показаний; отменить препарат Викейра Пак у пациентов с признаками декомпенсации функции печени.

Риск, связанный с одновременным применением рибавирина

В случае комбинированного применения препарат Викейра Пак с рибавирином следует учитывать предупреждения и предосторожности, применимые к рибавирину, в частности, нежелательность беременности. Полный перечень предупреждений и предосторожностей на фоне применения рибавирина представлен в инструкции по его применению.

Риск, связанный с побочными эффектами или снижением эффекта от терапии вследствие одновременного назначения с другими препаратами

Комбинированное применение ряда препаратов может привести к известному, либо потенциально значимому лекарственному взаимодействию, в результате которого возможны:

потеря терапевтической эффективности, возможно - с развитием резистентности; клинически значимые нежелательные реакции, связанные с увеличением экспозиции препаратов, которые применяются в сочетании с препаратом Викейра Пак, либо со вспомогательными веществами препарата.

В таблице 5 (раздел "Лекарственное взаимодействие") указаны меры по коррекции возможного и известного значимого лекарственного взаимодействия, в т.ч. - рекомендации по дозированию препаратов. Следует оценивать возможность развития лекарственного взаимодействия до начала применения препарата Викейра Пак и во время курса терапии; рекомендован мониторинг побочных реакций, связанных с приемом препаратов, применяемых совместно с активными и вспомогательными веществами препарата Викейра Пак.

Совместное применение с такролимусом, сиролимусом и эверолимусом

При совместном применении препарата Викейра Пак с такролимусом, сиролимусом и эверолимусом для системного применения, увеличивается концентрация такролимуса, сиролимуса и эверолимуса посредством ингибирования изофермента CYP3A. При совместном применении препарата Викейра Пак и такролимуса, сиролимуса и эверолимуса для системного применения наблюдались серьезные и/или угрожающее жизни явления.

Следует избегать совместного применения такролимуса или сиролимуса с препаратом Викейра Пак за исключением случаев, когда польза превышает риск. Если такролимус или сиролимус и препарат Викейра Пак применяются совместно, следует соблюдать осторожность (схему дозирования см. в разделе "Лекарственное взаимодействие"). Эверолимус не следует применять в связи с отсутствием подходящей дозы.

Мониторинг концентраций такролимуса или сиролимуса в крови должен проводиться в начале совместного применения с препаратом Викейра Пак, а также на протяжении всего совместного применения с препаратом Викейра Пак. Доза и/или частота применения должны быть скорректированы при необходимости. Следует проводить регулярный мониторинг изменений функции почек и связанных с применением такролимуса или сиролимуса нежелательных явлений. Следует ознакомиться с инструкцией по применению такролимуса или сиролимуса для получения дополнительной информации о дозах и инструкциях, касающихся мониторинга.

Совместное применение с флутиказоном

Флутиказон - ГКС, метаболизирующийся посредством изофермента CYP3A. Следует соблюдать осторожность при совместном применении препарата Викейра Пак и флутиказона или других ГКС, которые метаболизируются с участием изофермента CYP3A4. Совместное применение ингаляционных ГКС, метаболизирующихся посредством изофермента CYP3A, может увеличить системное воздействие ГКС; были зарегистрированы случаи возникновения синдрома Кушинга и последующего подавления функции надпочечников препаратами, содержащими ритонавир. Совместное применение препарата Викейра Пак и ГКС, в частности для длительной терапии, следует начинать, только в случае, если потенциальная польза лечения перевешивает риск системных эффектов ГКС.

Одновременное применение с другими противовирусными препаратами прямого действия против вируса гепатита С

Установлены безопасность и эффективность препарата Викейра Пак с рибавирином или без рибавирина. Одновременное применение препарата Викейра Пак с другими противовирусными препаратами прямого действия для лечения хронического гепатита С не изучалось и поэтому не может быть рекомендовано.

Одновременное применение с колхицином

Взаимодействие между препаратом Викейра Пак и колхицином не изучалось. Рекомендуется снижение дозы колхицина или временное прекращение лечения колхицином у пациентов с нормальной функцией почек или печени, если требуется лечение препаратом Викейра Пак. У пациентов с почечной или печеночной недостаточностью одновременное применение колхицина с препаратом Викейра Пак противопоказано.

Одновременное применение со статинами

Симвастатин, ловастатин и аторвастатин противопоказаны.

Розувастатин. При совместном применении препарата Викейра Пак с розувастатином возможно повышение экспозиции розувастатина более чем в 3 раза. Если во время лечения препаратом Викейра Пак требуется применение розувастатина, максимальная суточная доза розувастатина должна составлять 5 мг.

Питавастатин и флувастатин. Исследования взаимодействия флувастатина, питавастатина и препарата Викейра Пак не проводились. Теоретически, возможно увеличение экспозиции флувастатина и питавастатина при совместном применении с препаратом Викейра Пак. Рекомендуется временное прекращение применения питавастатина и флувастатина на время лечения препаратом Викейра Пак. Если лечение статинами необходимо в течение всего периода лечения препаратом Викейра Пак, то следует применять сниженную дозу правастатина/розувастатина.

Лечение пациентов с коинфекцией ВГС/ВИЧ-1

Низкие дозы ритонавира в составе препарата Викейра Пак могут приводить к появлению вирусных штаммов с резистентностью к ингибиторам протеазы ВИЧ у пациентов с коинфекцией ВИЧ/ХГС, не получающих постоянной антиретровирусной терапии. ВИЧ-инфицированные пациенты, не получающие антиретровирусную терапию, не должны принимать препарат.

При коинфекции ВИЧ необходимо учитывать лекарственное взаимодействие.

Атазанавир можно использовать в комбинации с препаратом Викейра Пак. Следует отметить, что атазанавир необходимо принимать без ритонавира, т.к. ритонавир в дозе 100 мг 1 раз/сут входит в препарат Викейра Пак. Эта комбинация характеризуется повышенным риском развития гипербилирубинемии (включая пожелтение склер), в частности, когда рибавирин является частью схемы лечения гепатита С.

Дарунавир в дозе 800 мг 1 раз/сут при одновременном приеме с препаратом Викейра Пак может использоваться в отсутствие выраженной резистентности к ингибиторам протеазы ВИЧ (сниженное воздействие дарунавира).

Ингибиторы протеазы ВИЧ, за исключением атазанавира и дарунавира (например, индинавир, саквинавир, типранавир, лопинавир/ритонавир), противопоказаны.

При совместном применении с препаратом Викейра Пак и ралтегравира экспозиция ралтегравира существенно увеличивается (в 2 раза). Использование этой комбинации не было связано с какими-либо определенными проблемами безопасности в ограниченной популяции пациентов при терапии в течение 12–24 недель.

Экспозиция рилпивирина существенно увеличивается (в 3 раза) при назначении рилпивирина в комбинации с препаратом Викейра Пак; в результате возрастает возможность удлинения интервала QT. Если добавляется ингибитор протеазы ВИЧ (атазанавир, дарунавир), экспозиция рилпивирина может дополнительно увеличиваться, и поэтому такая комбинация противопоказана.

Другие ННИОТ (ненуклеозидные ингибиторы обратной транскриптазы) - эфавиренз, этравирин и невирапин противопоказаны.

Печеночная недостаточность

У пациентов с легкой степенью печеночной недостаточности (класс А по шкале Чайлд-Пью) коррекция дозы препарата Викейра Пак не требуется. Препарат Викейра Пак противопоказан у пациентов со средней и тяжелой формой печеночной недостаточности (класс В и С по шкале Чайлд-Пью).

Пациенты после трансплантации печени

Безопасность и эффективность применения препарата Викейра Пак в комбинации с рибавирином изучалась у 34 пациентов с ВГС генотипа 1 после трансплантации печени (как минимум 12 мес после трансплантации печени). Основными целями данного исследования было оценить безопасность и определить долю пациентов, достигших устойчивого вирусологического ответа через 12 недель после окончания лечения (SVR12) и после 24 недель лечения препаратом Викейра Пак в комбинации с рибавирином. Начальная доза рибавирина составляла от 600 мг до 800 мг/сут, как наиболее часто применяющаяся в начале и в конце лечения препаратом Викейра Пак.

34 участника, не получавшие лечения по поводу ВГС после трансплантации печени и имевшие оценку фиброза по шкале Metavir - 2 или меньше (29 с генотипом ВГС 1а и 5 с генотипом ВГС 1b) были включены в клинические исследования. 31 из 32 пациентов, для которых были получены данные во временной точке SVR12 (96.9%) достигли SVR12 (96.3% у пациентов с генотипом 1а). Один пациент с генотипом ВГС 1a имел рецидив после лечения.

Общий профиль безопасности препарата Викейра Пак в комбинации с рибавирином у ВГС-инфицированных пациентов после трансплантации печени был таким же, что и у пациентов, получавших препарат Викейра Пак в комбинации с рибавирином в фазе 3 клинических исследований, за исключением возникновения анемии. 10 пациентов (29.4%) имели хотя бы одно значение гемоглобина (после исходного) менее 10 г/дл. У 55.9% (19/34) пациентов доза рибавирина была снижена и у 2.9% (1/34) применение рибавирина было отменено. Изменение дозы рибавирина не повлияло па частоту достижения устойчивого вирусологического ответа. У 5 пациентов потребовалось применение эритропоэтина (у всех 5 пациентов ежедневно применялся рибавирин в начальной дозе от 1000 мг до 1200 мг. Ни одному пациенту не потребовалось переливание крови).

Другие генотипы ВГС

В отношении пациентов, инфицированных другими генотипами ВГС, за исключением генотипа 1, безопасность, и эффективности, препарата Викейра Пак не была установлена.

Потенциально возможные эффекты противовирусных препаратов пряvого действия (ПППД) для лечения ВГС

У пациентов с сахарным диабетом, при применении препаратов прямого противовирусного действия для лечения ВГС, в результате симптоматической гипогликемии, может наблюдаться улучшение показателей глюкозы.

У пациентов с сахарным диабетом, которые начинают терапию препаратами прямого противовирусного действия, уровень глюкозы должен тщательно контролироваться, особенно в течение первых 3 месяцев лечения. При необходимости, следует скорректировать схему лечения сахарного диабета. Врач, ответственный за лечение пациента с сахарным диабетом, должен быть проинформирован, что пациент начал терапию препаратами прямого противовирусного действия.

Влияние на ЭКГ

Влияние комбинированного применения омбитасвира/паритапревира/ритонавира и дасабувира на интервал QTc оценивали в рандомизированном двойном слепом исследовании с плацебо и активным контролем (моксифлоксацин 400 мг), 4-полосным перекрестом, тщательным мониторингом QT у 60 здоровых субъектов, получавших омбитасвир/паритапревир/ритонавир и дасабувир. В исследовании с возможностью обнаруживать малые эффекты в дозах, превышающих терапевтические - паритапревир 350 мг, ритонавир 150 мг, омбитасвир 50 мг и дасабувир 500 мг - не показали клинически значимого пролонгирования интервала QT. Вышеуказанные дозы обеспечивают концентрацию в 6, 1.8 и 2 раза выше терапевтических концентраций паритапревира, омбитасвира и дасабувира.

Депрессия или психиатрическое заболевание

Сообщалось о случаях депрессии, реже – о суицидальных мыслях и попытках самоубийства в большинстве случаев при приеме препарата Викейра Пак в сочетании с рибавирином. Несмотря на то, что в некоторых случаях в анамнезе присутствовала депрессия, психиатрические заболевания и/или наркотическая зависимость, причинно-следственная связь с приемом препарата Викейра Пак не может быть исключена. Следует проявлять осторожность при применении препарата Викейра Пак у пациентов с депрессией или психиатрическим заболеванием в анамнезе. Пациентов и опекунов следует проинформировать о необходимости уведомлять лечащего врача о любых изменениях в поведении, настроении и о появлении суицидальных мыслей.

Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами

Препарат Викейра Пак не оказывает влияния или оказывает незначительное влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами. Пациенты должны быть проинформированы, что при применении препарата Викейра Пак в сочетании с рибавирином наблюдалось нежелательное явление - усталость.


Применение при нарушениях функции почек

У пациентов с почечной недостаточностью легкой, средней, тяжелой степени, а также у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности (4–5 степень), находящихся на диализе, коррекция дозы не требуется.


Применение при нарушениях функции печени

У пациентов с легкой степенью печеночной недостаточности (класс А по шкале Чайлд-Пью) коррекции дозы препарата Викейра Пак не требуется.

Препарат Викейра Пак противопоказан у пациентов со средней и тяжелой формой печеночной недостаточности (класс В и С по шкале Чайлд-Пью).


Условия реализации

Препарат отпускается по рецепту.


Применение у пожилых пациентов

Коррекция дозы у пациентов пожилого возраста не требуется.


Применение у детей

Применение препарата детям и подросткам в возрасте до 18 лет противопоказано.


Нозология (коды МКБ)B18.2 Хронический вирусный гепатит С
Власник реєстраційного посвідчення

ABBVI OOO (Росія)


Власник товарного знаку

ORTAT AO (Росія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Ирландия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Викейра Пак набор таблеток покрытых пленочной оболочкой 112 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Викейра Пак набор таблеток покрытых пленочной оболочкой 112 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Викейра Пак набор таблеток покрытых пленочной оболочкой 112 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!

(17664)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*