Каталог товаров

Вибатив лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 750 мг флакон 1 шт Цена

( 11 )
Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    США
  • Форма выпуска:
    лиофилизат
  • Дозировка:
    750 мг
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Телаванцин является полусинтетическим антибактериальным препаратом группы липогликопептидов, обладающим зависимым от концентрации бактерицидным действием против чувствительных грамположительных бактерий. Телаванцин ингибирует биосинтез клеточной стенки путем связывания с предшественниками пептидогликана поздних стадий, включая липид II. Телаванцин также связывается с бактериальной мембраной, нарушая ее барьерную функцию.

Было показано, что телаванцин активен в отношении большинства штаммов следующих грамположительных микроорганизмов как в условиях in vitro, так и при терапии инфекций, вызванных Staphylococcus aureus (включая метициллин-резистентные штаммы), Enterococcus faecalis (только штаммы, чувствительные к ванкомицину), Streptococcus agalactiae, группа Streptococcus anginosus (включая S. anginosus, S. intermedius и S. constellatus), Streptococcus pyogenes. По результатам исследований in vitro, постантибиотический эффект телаванцина длится от 1 до 6 ч.

В отношении более чем 90% таких грамположительных микроорганизмов как Enterococcus faecium (только изоляты, чувствительные к ванкомицину), Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus equisimilis, Staphylococcus epidermidis, уровни минимальной подавляющей концентрации (МПК) были ниже или эквивалентны порогу чувствительности к телаванцину родственных видов в исследованиях in vitro. Клиническая эффективность телаванцина в лечении инфекций, вызванных этими микроорганизмами, не изучалась.

Некоторые штаммы Enterococcus spp., устойчивые к ванкомицину, характеризуются сниженной чувствительностью к телаванцину в условиях in vitro.

Телаванцин активен только против грамположительных бактерий. При предполагаемых или выявленных смешанных инфекциях вызванных грамотрицательными и/или определенными типами анаэробных бактерий, препарат телаванцин должен применяться в сочетании с другими соответствующими антибактериальными средствами.

Вибатив лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 750 мг флакон 1 шт инструкция на украинском

Форма випуску

Ліофілізат для приготування суспензії для інфузій


Опис

Ліофілізат для приготування суспензії для інфузії у вигляді порошку або пористої маси білого або майже кольору.

1 фл.
тілаванцин (у вигляді гідрохлориду) 750 мг

Допоміжні речовини : гідроксипропілбетадекс – 7.5 г, манітол – 0.9375 г.

750 мг – флакони скляні місткістю 50 мл (1) – пачки картонні.


Коди АТХ

J01XA03 Telavancin


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антибіотик групи глікопептидів


Діюча речовина

тілаванцин


Фармако-терапевтична група

Антибіотик, глікопептид


Умови зберігання

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8°С.


Термін придатності

Термін придатності – 4 роки.

Не використовувати після закінчення терміну придатності.


Фармакологічна дія

Телаванцин є напівсинтетичним антибактеріальним препаратом групи ліпоглікопептидів, що має залежну від концентрації бактерицидну дію проти чутливих грампозитивних бактерій. Телаванцин пригнічує біосинтез клітинної стінки шляхом зв'язування з попередниками пептидоглікану пізніх стадій, включаючи ліпід II. Телаванцин також пов'язується із бактеріальною мембраною, порушуючи її бар'єрну функцію.

Було показано, що тілаванцин активний щодо більшості штамів наступних грампозитивних мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і при терапії інфекцій, викликаних Staphylococcus aureus (включаючи метицилін-резистентні штами), Enterococcus faecalis (тільки штам, група Streptococcus anginosus (включаючи S. anginosus, S. intermedius та S. constellatus), Streptococcus pyogenes. За результатами досліджень in vitro, постантибіотичний ефект тілаванцину триває від 1 до 6 год.

У відношенні більш ніж 90% таких грампозитивних мікроорганізмів як Enterococcus faecium (тільки ізоляти, чутливі до ванкоміцину), Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus equisimilis, Staphylococcus epidermidis, рівні мінімальної переважної концентрації vitro. Клінічна ефективність тілаванцину у лікуванні інфекцій, спричинених цими мікроорганізмами, не вивчалася.

Деякі штами Enterococcus spp., стійкі до ванкоміцину, характеризуються зниженою чутливістю до тілаванцину в умовах in vitro.

Телаванцин активний лише проти грампозитивних бактерій. При передбачуваних або виявлених змішаних інфекціях, викликаних грамнегативними та/або певними типами анаеробних бактерій, препарат тілаванцин повинен застосовуватися у поєднанні з іншими відповідними антибактеріальними засобами.


Показання

Телаванцин показаний для лікування:

ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин; нозокоміальної пневмонії (включаючи ШВЛ-асоційовану пневмонію).


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат тілаванцин вводиться внутрішньовенно краплинно. Зважаючи на відсутність клінічних даних про спільне застосування тілованцину з іншими препаратами для внутрішньовенного введення, не слід додавати у флакон із препаратом або вводити одночасно через одну інфузійну систему інші лікарські засоби. Якщо для подальшого введення інших лікарських засобів використовується та сама інфузійна система, вона повинна бути промита 5% розчином декстрози або 0.9% розчином хлориду натрію, або розчином Рінгер-лактат.

Приготування розчину для інфузій

Розчини готують, дотримуючись правил асептики!

Перед застосуванням препарат відновлюють та розводять до необхідної концентрації.

Відновлення

До вмісту флакона додають 45 мл 5% розчину стерильного декстрози д/і, стерильної води д/і або 0.9% розчину натрію хлориду д/і.

Для зменшення спінювання при приготуванні розчину слід повільно вводити розчинник із шприца у флакон із препаратом за рахунок тиску вакууму, що присмоктує, у флаконі. Не слід прикладати зусилля для введення розчинника у флакон. Не слід струшувати флакон із розчином.

Для розчинення препарату, як правило, потрібно менше 2 хв (у поодиноких випадках - до 20 хв). Слід уважно перевірити розчин відсутність нерозчиненого залишку. Якщо герметичність флакона була порушена (про що свідчить відсутність тиску, що присмоктує, при введенні в нього розчинника), такий флакон використовувати не можна.

В результаті відновлення утворюється розчин з концентрацією тілаванцину 15 мг/мл (загальний об'єм приблизно 50 мл).

Приготування розчину для інфузій

Для обчислення об'єму відновленого розчину тілаванцину може бути використана наступна формула:

Доза тілаванцину (мг)=10 мг/кг (або 7.5 мг/кг)×маса тіла пацієнта (у кг)

Об'єм відновленого розчину (мл) = доза тілаванцину (мг)/15 мг/мл

При застосуванні тілаванцину у дозі від 150 до 800 мг необхідний об'єм розчинника для попереднього розведення перед введенням становить від 100 до 250 мл. Дози менше 150 мг або більше 800 мг слід розводити до досягнення підсумкової концентрації від 0.6 до 8 мг/мл.

Уникайте струшування розчину при його розведенні!

Вводити можна лише прозорий розчин. Тривалість інфузії однієї дози повинна становити не менше 60 хв.

Відновлений розчин у флаконі слід зберігати не більше 4 годин за умов кімнатної температури (від 15 до 25°С) або не більше 72 годин - у холодильнику при температурі від 2 до 8°С.

Розведений (дозований) препарат у пакетах для інфузій слід зберігати не більше 4 годин в умовах кімнатної температури (від 15 до 25°С) або не більше 72 годин – у холодильнику при температурі від 2 до 8°С.

Слід враховувати, що загальний час зберігання у флаконі та інфузійному пакеті не повинен перевищувати 4 години в умовах кімнатної температури та 72 години – в холодильнику при температурі від 2 до 8°С.

Флакон одноразового використання. Невикористаний вміст флакона знищити.

Спосіб застосування

Дорослим пацієнтам препарат призначається в дозі 10 мг/кг шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 60 хв кожні 24 години. У пацієнтів з порушенням ниркової функції потрібна корекція дози (див. таблицю 2).

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, його клінічного та бактеріологічного перебігу. На підставі проведених клінічних досліджень рекомендується наступна тривалість терапії тілаванцином:

ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин – від 7 до 14 днів; нозокоміальна пневмонія (включаючи ШВЛ-асоційовану пневмонію) – тривалість терапії від 7 до 21 дня.

Таблиця 2. Корекції дози препарату тілаванцин у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Кліренс креатиніну (мл/хв)* Режим дозування препарату тілаванцин
>50 10 мг/кг кожні 24 год
30-50 7.5 мг/кг кожні 24 год
10-30 10 мг/кг кожні 48 год

* розраховується з використанням формули Кокрофт-Голта та ідеальної маси тіла. Використовувати показник актуальної маси тіла і випадку, якщо вона менша за ідеальну.

В даний час недостатньо даних для рекомендацій щодо дозування препарату у пацієнтів з КК менше 10 мл/хв, у т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.


Передозування

У здорових добровольців, які отримували телаванцин у дозі 15 мг/кг, спостерігалися з більшою частотою такі небажані побічні реакції як дизгевзія, нудота, блювання, почервоніння в місці введення, головний біль, макульозний висип та синдром "червоної людини".

У разі передозування застосування тілаванцину має бути припинено та призначено підтримуюче лікування, спрямоване на підтримку клубочкової фільтрації, що супроводжується моніторуванням функції нирок.

У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності після одноразового введення тілованцину в дозі 7.5 мг/кг близько 5.9% введеної дози тілованцину було виділено в діалізат через 4 години гемодіалізу. Однак, інформація про ефективність застосування гемодіалізу при передозуванні відсутня.

Кліренс тілаванцину за допомогою безперервної вено-венозної гемофільтрації (НВВГ) оцінювали у дослідженні in vitro. Телаванцин виводився за допомогою НВВГ і кліренс тілаванцину підвищувався з підвищенням швидкості ультрафільтрації. Однак вплив НВВГ на кліренс тілаванцину не оцінювався у клінічних дослідженнях, отже клінічна значимість цих даних та можливість застосування НВВГ при передозуванні невідомі.


Лікарська взаємодія

У дослідженнях на здорових добровольцях фармакокінетика тілаванцину не зазнавала значної зміни при одночасному застосуванні азтреонаму або піперациліну+тазобактаму. Крім того, тілаванцин не впливає на фармакокінетику азтреонаму або піперациліну+тазобактаму. На підставі даних про фармакокінетичні властивості не очікується взаємодій з іншими бета-лактамами, кліндаміцином, метронідазолом або фторхінолонами.

Телаванцин не впливав на фармакокінетику мідазоламу (для внутрішньовенного введення), який є чутливим субстратом для ізоферменту CYP3A4. В експериментах in vitro було показано, що тілаванцин не впливає на фармакокінетику лікарських засобів, що метаболізуються ізоферментами CYP1А2, 2С9, 2С19 та 2D6. Не очікується значних взаємодій тілаванцину з інгібіторами або індукторами системи ізоферментів CYP450.

Телаванцин може вплинути на достовірність тестів, що використовуються для моніторування системи згортання крові, коли тести проводяться з використанням зразків, забраних між 0 і 18 год після введення тілаванцину при призначенні пацієнтам, що вводиться 1 раз на 24 год. Зразки крові для коагуляційних тестів слід забирати по можливості до введення наступної дози тілаванцину або використовувати тест, на який тілаванцин не впливає (див. Таблицю 3).

Таблиця 3. Потенційний вплив тілаванцину на коагуляційні тести

Тести, на які тілаванцин впливає Тести, на які тілаванцин не впливає
Протромбіновий час/МНО
АЧТБ
Активований час згортання
Аналіз коагуляції, що базується на активності X фактору
Тромбіновий час
Час згортання цільної крові за Лі-Уайтом
Агрегаційна здатність тромбоцитів
Хромогенний аналіз анти-Ха фактора
Хромогенний (функціональний) аналіз фактора X
Час кровотечі
D-димер
Продукти деградації фібрину


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування препарату Телаванцин протипоказане при вагітності, т.к. відсутній клінічний досвід застосування препарату у вагітних. У дослідженнях ембріо- та фетотоксичності у тварин відзначалися дефекти розвитку плода та підвищення частоти передчасного переривання вагітності, що свідчить про потенційний негативний вплив на плід у людини.

Наявність вагітності у жінок дітородного віку встановлюється на початок застосування тілаванцину. Жінки дітородного віку повинні застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування.

Не встановлено, чи екскретується тілаванцин із грудним молоком. Екскреція тілаванцину з молоком у тварин не вивчалася. Рішення про припинення або продовження терапії тілаванцином має прийматися з урахуванням переваг годування груддю для дитини та переваг терапії тілаванцином для жінки.


Побічна дія

Найпоширенішими небажаними побічними реакціями, пов'язаними з прийомом препарату (що виникали у >1% пацієнтів), були грибкові інфекції, безсоння, дисгевзія, головний біль, запаморочення, нудота, запор, діарея, блювання, підвищення активності АЛТ, підвищення активності АСТ, . висип, гостра ниркова недостатність, підвищення концентрації креатиніну в крові, відхилення з боку сечі (піниста сеча), втома та озноб.

Частота небажаних побічних реакцій відповідно до рекомендації ВООЗ визначалася таким чином: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100-<1/10); нечасті (≥1/1000-<1/100); рідкісні (≥1/10000-<1/1000); дуже рідкісні (<1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).

Інфекційні та паразитарні захворювання: часті – грибкові інфекції; нечасті – псевдомембранозний коліт, інфекції сечових шляхів.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасті – анемія, лейкопенія, тромбоцитемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, нейтрофільний лейкоцитоз.

Порушення з боку імунної системи: нечасті – гіперчутливість; частота невідома – анафілаксія.

Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасті – зниження апетиту, гіперглікемія, гіперкаліємія, гіпоглікемія, гіпокаліємія, гіпомагніємія.

Порушення психіки: часті – безсоння; нечасті – збудження, тривога, сплутаний стан, депресія.

Порушення з боку нервової системи: дуже часті – дисгевзія; часті – головний біль, запаморочення; нечасті – агевзія, мігрень, парестезія, паросмія, сонливість, тремор.

Порушення органу зору: нечасті - роздратування очей, нечітке зір.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасті – шум у вухах; рідкісні – глухота.

Порушення з боку серця: нечасті – стенокардія, фібриляція передсердь, брадикардія, хронічна серцева недостатність, подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, синусова тахікардія, надшлуночкова екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія.

Порушення з боку судин: нечасті – гіперемія, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, флебіт.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасті – диспное, гикавка, закладеність носа, біль у глотково-гортанній ділянці.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті – нудота; часті – запор, діарея, блювання; нечасті – біль у животі, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, зниження чутливості слизової оболонки порожнини рота.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасті – гепатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часті – свербіж, висип; нечасті – еритема, набряк обличчя, гіпергідроз, кропив'янка.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасті – біль у суглобах, біль у спині, м'язові судоми, біль у м'язах.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часті – гостра ниркова недостатність, піниста сеча; нечасті – олігурія, поллакіурія, порушення функції нирок, зміна запаху сечі.

Загальні порушення та порушення у місці введення: часті – втома, озноб; нечасті - астенія, реакції у місці введення, нездужання, несерцевий біль у грудях, периферичний набряк, біль, пірексія, синдром "червоної людини".

Лабораторні та інструментальні дані: часті – підвищення активності АЛТ, підвищення активності АСТ, підвищення концентрації креатиніну в крові; нечасті – підвищення концентрації сечовини у крові, гематурія, мікроальбумінурія, підвищення МНО.


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до тілаванцину або будь-якої допоміжної речовини; гостра ниркова недостатність; термінальна стадія ниркової недостатності; АЧТВ продовжується від 0 до 18 год після введення тілаванцину; дитячий вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування.

З обережністю

при порушенні функції нирок; пацієнти з нирковою недостатністю при КК менше 50 мл/хв і більше 10 мл/хв; пацієнти, які отримують супутню терапію нефротоксичними лікарськими препаратами; гіпертонічна хвороба і т.д.); подовження інтервалу QТ: слід застосовувати препарат з обережністю у пацієнтів з порушеннями внутрішньосерцевої провідності. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів, які приймають інші лікарські засоби, що подовжують інтервал QT; препарат тілаванцин слід використовувати з обережністю у пацієнтів з відомою гіперчутливістю до ванкоміцину.


особливі вказівки

У пацієнтів із середнім та тяжким ступенем порушень функції нирок (КК ≤50 мл/мії), які отримували лікування препаратом тілаванцин з приводу нозокоміальної (внутрішньолікарняної) пневмонії, включаючи ШВЛ-асоційовану пневмонію, у клінічних дослідженнях відзначався підвищений ризик легального результату порівняно з пацієнтами , які отримують терапію ванкоміцином Можливість застосування препарату тілаванцин у пацієнтів із середнім та тяжким ступенем порушень функції нирок (КК ≤50 мл/хв) слід розглядати лише у випадку, якщо очікувана користь від лікування перевищує потенційний ризик для пацієнта. З цієї причини протипоказано застосування тілаванцину у пацієнтів із раніше існуючою гострою нирковою недостатністю та термінальною стадією ниркової недостатності.

У пацієнтів з помірно-тяжкою нирковою недостатністю та показником КК ≤ 50 мл/хв відзначалося зниження ефективності терапії тілаванцином порівняно з ванкоміцином. Необхідно враховувати рівень ниркової недостатності при виборі антибактеріальної терапії у даної популяції пацієнтів.

Нефротоксичність: спостерігалися випадки вперше виявленого порушення функції нирок та прогресування вже наявного. У всіх пацієнтів, які приймають препарат тілаванцин, слід контролювати функцію нирок (концентрація сироваткового креатиніну та кількість сечі, що виділяється) принаймні в перші 3-5 днів терапії - щодня, потім - кожні 48-72 год. Початкова доза і корекція режиму дозування повинні визначатися виходячи з розрахункового чи виміряного КК. Якщо функція нирок значно знизилася під час лікування, слід оцінити доцільність продовження застосування препарату тілаванцин.

Для планового моніторингу функції нирок рекомендовано використовувати визначення концентрації креатиніну у сироватці або розрахунковий КК.

Загальні порушення та порушення у місці введення. При терапії тілаванцином можливі реакції у місці введення. Швидке внутрішньовенне введення протимікробних лікарських препаратів класу глікопептидів може призвести до розвитку реакцій типу синдрому "червоної людини", включаючи припливи у верхній частині тіла, кропив'янку, свербіж або висип. Припинення або уповільнення інфузії веде до вирішення реакції. Для зменшення ймовірності розвитку інфузійних реакцій препарат слід вводити не менше, ніж протягом 1 год.

Реакція гіперчутливості. Після введення першої або наступної дози тілаванцину можливий розвиток серйозних реакцій гіперчутливості, включаючи анафілактичні, іноді призводять до летального результату. Телаванцин слід відмінити при появі висипу на шкірі або інших ознак розвитку реакції гіперчутливості. Телаванцин – це напівсинтетичне похідне ванкоміцину, і невідомо як пацієнти з гіперчутливістю до ванкоміцину будуть реагувати на введення тілаванцину. У зв'язку з цим, у пацієнтів із відомою гіперчутливістю до ванкоміцину, тілаванцин слід застосовувати з обережністю.

Подовження інтервалу QТ. Клінічні дослідження з вивчення впливу тілаванцину на інтервал QT у порівнянні з розчинником та моксифлоксацином (400 мг) показали, що введення препарату у дозі 7.5 мг/кг та 15 мг/кг протягом 3-х днів призводило до збільшення QT з F (з поправкою) за формулою Фрідерика) на 4.1 та 4.5 мсек відповідно у порівнянні з 9.2 мсек (для моксифлоксацину). Слід обережно застосовувати тілаванцин для лікування пацієнтів, які приймають лікарські засоби, для яких відомі ефекти подовження інтервалу QT. Крім того, слід з обережністю застосовувати тілаванцин для лікування пацієнтів із синдромом вродженого подовження інтервалу QT, відомим подовженням інтервалу QT, некомпенсованою серцевою недостатністю або тяжкою гіпертрофією лівого шлуночка. Пацієнти з цими станами не включалися до клінічних досліджень тілаванцину.

Як і інші глікопептиди, тілаванцин може токсично впливати на органи слуху. Слід ретельно моніторувати стан пацієнтів, у яких під час лікування тілаванцином виявилися ознаки порушення слуху або вестибулярного апарату. Пацієнти, які приймають тілаванцин у поєднанні або після застосування інших лікарських засобів з відомим ототоксичним потенціалом, повинні ретельно спостерігатися, і при погіршенні слуху має бути оцінена доцільність застосування тілаванцину.

Коліт, викликаний Clostridium difficile: при застосуванні препарату як на фойє прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, викликаної Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). Може проявлятися у різних формах від легкої діареї до тяжкого псевдомембранозного коліту. У разі розвитку діареї слід проводити ретельну діагностику та оцінку зв'язку з лікуванням. У легких випадках достатньо відміни лікування, у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка та медикаментозна терапія. Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника.

Вплив на коагулограму: застосування тілаванцину впливає на ряд показників коагулограми. в т.ч. протромбіновий час, МНО та АЧТВ. У клінічних дослідженнях не наголошувалося на підвищенні ризику кровотеч. Телаванцин не впливає на агрегацію тромбоцитів. Понад те, немає і гіперкоагуляції; у здорових добровольців, які приймали телаванцин, відзначався нормальний рівень D-димеру та продуктів деградації фібрину.

Телаванцин впливає на результати застосування методів якісного визначення білка в сечі з використанням тест-смужок (наприклад, заснованих на застосуванні пірогалолу червоного-молібдату). А результати застосування тестів визначення мікроальбумінурії в сечі не залежать від досліджуваного лікарського препарату і можуть застосовуватися для моніторингу протеїнурії під час лікування.

Спільна антибіотикотерапія. Телаванцин діє лише на грампозитивні бактерії. При полімікробних інфекціях, коли передбачаються грамнегативні та/або певні типи анаеробних мікроорганізмів, тілаванцин слід застосовувати спільно з іншими антибактеріальними препаратами, активними щодо цих збудників.

Особливі групи пацієнтів

Жінки дітородного віку

До початку лікування препаратом тілаванцин необхідно проводити сироватковий тест на вагітність.

Пацієнти похилого віку

Не спостерігається клінічно значимих вікових відмінностей у фармакокінетиці тілаванцину. Таким чином, не потрібна корекція дози у літніх пацієнтів, за винятком таких з КК ≤50 мл/хв.

Статеві відмінності

Клінічно значимих відмінностей фармакокінетики тілаванцину, пов'язаних із статтю, не відзначено.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами

Спеціальних досліджень впливу тілаванцину на здатність керувати транспортними засобами, механізмами не проводилися. При застосуванні препарату можуть виникати запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості та нечіткість зору, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

Застосування препарату пацієнтам із гострою нирковою недостатністю та з термінальною стадією ниркової недостатністю протипоказано.

З обережністю застосовувати препарат пацієнтам з порушеннями функції нирок та нирковою недостатністю при КК менше 50 мл/хв і більше 10 мл/хв.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

Не потрібна корекція дози у літніх пацієнтів, за винятком таких з КК ≤50 мл/хв.


Застосування у дітей

Застосування препарату дітям та підліткам віком до 18 років протипоказано.


Нозологія (коди МКЛ)J15 Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках L01 Імпетиго L02 Абсцес шкіри, фурункул та карбункул L03 Флегмона L08.0 Піодермія L30.3 Інфекційний дерматит (інфекційна екзема)
Власник реєстраційного посвідчення

R-PHARM AO (Росія)


Вироблено

HOSPIRA Inc. (США)

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) США.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Вибатив лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 750 мг флакон 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Вибатив лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 750 мг флакон 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Вибатив лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 750 мг флакон 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!

(752)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*