Ванкорус лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт Цена

Антибиотик - гликопептид. Продуцируется Amycolatopsis orientalis.

Действует бактерицидно на большинство чувствительных к нему микроорганизмов (на Enterococcus spp. - бактериостатически). Блокирует синтез клеточной стенки бактерий в участке, отличном от того, на который действуют пенициллины и цефалоспорины (не конкурирует с ними за участки связывания), прочно связываясь с D-аланил-D-аланиновой частью предшественника клеточной стенки, что приводит к лизису бактериальной клетки.

Активен в отношении грамположительных микроорганизмов, включая: Staphylococcus aureus и Staphylococcus epidermidis (включая гетерогенные метициллин-устойчивые штаммы), Streptococcus spp., Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Clostridium spp. (в т.ч. Clostridium difficile).

К ванкомицину in vitro чувствительны Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Actinomyces spp., Bacillus spp.

Оптимальное действие – при рН 8, при снижении рН до 6 эффект ванкомицина резко уменьшается.

Активно действует только на микроорганизмы, находящиеся в стадии размножения.

Устойчивы к ванкомицину почти все грамотрицательные бактерии, Mycobacterium spp., грибы, вирусы, простейшие.

Не имеет перекрестной резистентности с антибиотиками других групп.

При применении внутрь не оказывает системного действия, действует местно на чувствительную микрофлору в ЖКТ (Staphylococcus aureus, Clostridium difficile).

Ліофілізат для приготування розчину для інфузії у вигляді порошку від білого до білого з рожевим або світло-коричневим відтінком кольору.

допоміжні речовини : манітол - 0.04 г.

Флакони місткістю 20 мл (1) - картонні пачки.
Флакони місткістю 20 мл (50) - картонні коробки.

J01XA01 Vancomycin

Антибіотик групи глікопептидів

ванкоміцин (у формі гідрохлориду)

Антибіотик, глікопептид

Список Б. Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.

Розчини, приготовані на основі 5% розчину декстрози (глюкози) або 0.9% розчину хлориду натрію, можуть зберігатися в холодильнику (2-8°С) протягом 14 днів без значної втрати активності.

Антибіотик – глікопептид. Продукується Amycolatopsis orientalis.

Діє бактерицидно більшість чутливих щодо нього мікроорганізмів (на Enterococcus spp. - бактеріостатично). Блокує синтез клітинної стінки бактерій у ділянці, відмінному від того, на який діють пеніциліни та цефалоспорини (не конкурує з ними за ділянки зв'язування), міцно зв'язуючись з D-аланіл-D-аланіновою частиною попередника клітинної стінки, що призводить до лізису бактеріальної клітини.

Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів, включаючи: Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (включаючи гетерогенні метицилін-стійкі штами), Streptococcus spp., Enterococcus spp. (У т.ч. Enterococcus faecalis), Clostridium spp. (У т.ч. Clostridium difficile).

До ванкоміцину in vitro чутливі Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Actinomyces spp., Bacillus spp.

Оптимальна дія – при рН 8, при зниженні до 6 рН ефект ванкоміцину різко зменшується.

Активно діє лише мікроорганізми, що у стадії розмноження.

Стійкі до ванкоміцину майже всі грамнегативні бактерії, Mycobacterium spp., Гриби, віруси, найпростіші.

Немає перехресної резистентності з антибіотиками інших груп.

При застосуванні внутрішньо не має системної дії, діє місцево на чутливу мікрофлору в ШКТ (Staphylococcus aureus, Clostridium difficile).

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ванкоміцину мікроорганізмами:

У вигляді розчину для прийому внутрішньо:

Ванкоміцин вводять у вигляді повільної внутрішньовенної інфузії зі швидкістю не більше 10 мг/хв протягом не менше 60 хв.

Препарат не можна вводити внутрішньовенно або внутрішньовенно струминно.

Концентрація приготовленого розчину ванкоміцину має перевищувати 5 мг/мл.

Дорослим – по 0.5 р (7.5 мг/кг) кожні 6 год чи з 1 р (15 мг/кг) кожні 12 год.

Дітям: новонародженим дітям до 7 днів життя – початкова доза 15 мг/кг маси тіла, потім – 10 мг/кг кожні 12 год; починаючи з 2-го тижня життя – по 10 мг/кг кожні 8 годин; дітям від 1 міс та старше – по 10 мг/кг кожні 6 год.

Хворим з порушенням функції виділення нирок потрібна корекція режиму дозування з урахуванням значень кліренсу креатиніну (КК).

Корекція може здійснюватися шляхом збільшення інтервалів між введеннями або зменшення разової дози препарату:

Коригування шляхом збільшення інтервалів між введеннями

Корекція разової дози

Цю таблицю не можна застосовувати визначення дози препарату при анурії. Таким хворим слід призначати початкову дозу 15 мг/кг маси тіла для швидкого створення терапевтичних концентрацій препарату у сироватці. Доза, необхідна підтримки стабільної концентрації препарату, становить 1.9 мг/кг/сут.

Хворим із вираженою нирковою недостатністю доцільно вводити підтримуючі дози 250-1000 мг 1 раз на кілька днів.

При анурії рекомендується доза 1 г кожні 7-14 днів.

Коли відома лише концентрація креатиніну в сироватці крові, для обчислення кліренсу креатиніну можна використовувати наведену нижче формулу:

Для чоловіків:

КК = маса тіла (кг) × (140 – вік (років))/72 × концентрація креатиніну у сироватці крові (мг/дл).

Для жінок отриманий результат множиться на 0.85.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення

Розчин для ін'єкцій готують перед введенням препарату. Для цього у флакон із сухим, стерильним препаратом дозуванням 0.5 г додають 10 мл, дозуванням 1 г – 20 мл стерильної води для ін'єкцій (концентрація розчину становить 50 мг/мл).

Приготовані розчини ванкоміцину перед введенням підлягають подальшому розведенню до концентрації не більше 5 мг/мл. Необхідну дозу розведеного вищезазначеним чином ванкоміцину слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом не менше 60 хв. Як розчинники можна використовувати 5% розчин декстрози (глюкози) для ін'єкцій або 0.9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій: для 0.5 г – 100 мл та для 1 г – 200 мл.

Перед ін'єкцією приготований розчин для парентерального введення слід перевіряти візуально, якщо це можливо, на наявність механічних домішок та зміну кольору.

Розчини, приготовані на основі 5% розчину декстрози (глюкози) або 0.9% розчину хлориду натрію, можуть зберігатися в холодильнику (2-8°С) протягом 14 днів без значної втрати активності.

Приготування розчину для прийому внутрішньо та його застосування

Для лікування псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile, внаслідок застосування антибіотиків, а також для лікування стафілококового ентероколіту препарат Ванкорус® призначають внутрішньо.

Добова доза для дорослих – 0,5-2 г, розділена на 3-4 прийоми.

Добова доза для дітей – 40 мг/кг, поділена на 3-4 прийоми.

Максимальна добова доза для дорослих та дітей – 2 г.

Відповідну разову дозу розчиняють у 30 мл води та дають хворому її випити або вводять через зонд. Для покращення смаку розчину до нього можна додавати звичайні харчові сиропи. Тривалість лікування – 7-10 днів.

Симптоми: посилення вираженості побічних явищ із боку сечовидільної системи та органів чуття.

Лікування: проводять симптоматичну терапію. Рекомендується введення рідини та контроль плазмових концентрацій ванкоміцину. Для швидкого видалення надлишку ванкоміцину з організму гемофільтрація є ефективнішою, ніж гемодіаліз.

При одночасному внутрішньовенному введенні ванкоміцину та місцевих анестетиків можуть з'явитися еритематозні висипання та гіперемія шкірних покривів обличчя, у дорослих – порушення внутрішньосерцевої провідності.

При одночасному та/або послідовному системному або місцевому застосуванні інших потенційно ототоксичних та/або нефротоксичних препаратів (аміноглікозиди, амфотерицин В, аміносаліцилова кислота або інші саліцилати, капреоміцин, кармустин, циклоспорин, "петлеві" діуретики, в т.ч. В, цисплатин) потрібне проведення ретельного контролю можливого розвитку цих симптомів.

Колестирамін знижує активність ванкоміцину при прийомі внутрішньо.

Антигістамінні засоби, меклозин, фенотіазини, тіоксантени можуть маскувати симптоми ототоксичної дії ванкоміцину (шум у вухах, вертиго).

Фармацевтична взаємодія

Розчин ванкоміцину має низький рН, що може спричинити фізичну або хімічну нестабільність при змішуванні з іншими розчинами. Слід уникати змішування із лужними розчинами.

Розчини ванкоміцину та бета-лактамних антибіотиків є фізично несумісними при змішуванні.

Імовірність преципітації зростає із збільшенням концентрації ванкоміцину. Необхідно адекватно промити внутрішньовенну систему між застосуваннями даних антибіотиків. Крім того, рекомендується знизити концентрацію ванкоміцину до 5 мг/мл та менше.

При вагітності (II та III триместр) препарат призначають тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода і лише довічним показанням.

Ванкоміцин виділяється із грудним молоком. На період лікування препаратом слід припинити грудне вигодовування.

Постинфузійні реакції (внаслідок швидкого введення): анафілактоїдні реакції (зниження артеріального тиску, зупинка серця, бронхоспазм, диспное, висипання на шкірі, свербіж); синдром "червоної людини", пов'язаний з вивільненням гістаміну (озноб, лихоманка, прискорене серцебиття, гіперемія верхньої половини тулуба та обличчя, спазм м'язів грудної клітки та спини).

З боку сечовидільної системи: нефротоксичність (аж до розвитку ниркової недостатності) частіше при комбінації з аміноглікозидами або при призначенні понад 3 тижнів у високих концентраціях, що виявляється підвищенням концентрації креатиніну та азоту сечовини у крові; інтерстиціальний нефрит.

З боку системи травлення: нудота, псевдомембранозний коліт.

З боку органів чуття: ототоксичність – зниження слуху, вертиго, дзвін у вухах.

З боку органів кровотворення: оборотна нейтропенія, минуща тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

Алергічні реакції: лихоманка, озноб, еозинофілія, висипання (включаючи ексфоліативний дерматит), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), васкуліт.

Місцеві реакції (при порушенні правил інфузії): біль та некроз тканин у місцях ін'єкцій, флебіт.

неврит слухового нерва; I триместр вагітності; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до ванкоміцину.

З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам з ослабленим слухом, нирковою недостатністю через можливий розвиток ототоксичних та нефротоксичних ефектів, пацієнтам з алергією на тейкопланін (можливість перехресної алергії), вагітність (II та III триместр).

Препарат призначений для застосування тільки в умовах стаціонару.

При застосуванні препарату у немовлят і недоношених новонароджених слід регулярно контролювати концентрацію ванкоміцину в плазмі крові.

Препарат слід вводити повільно інфузійно (не менше 60 хв). Швидке введення (наприклад, протягом декількох хвилин) ванкоміцину може супроводжуватися вираженим зниженням артеріального тиску і в окремих випадках - зупинкою серця.

Частота виникнення та тяжкість тромбофлебітів може бути зменшена за рахунок правильного розведення вихідного розчину та чергування місць введення препарату.

При тривалому застосуванні ванкоміцину необхідно провести аудіограму, контролювати картину периферичної крові, функцію нирок (загальний аналіз сечі, показники креатиніну та азоту сечовини крові).

Бажано визначати концентрації ванкоміцину в сироватці крові при нирковій недостатності у пацієнтів старше 60 років, оскільки високі концентрації ванкоміцину в крові, що зберігаються тривалий час, можуть збільшувати небезпеку прояву токсичної дії препарату (максимальні концентрації не повинні перевищувати 40 мкг/мл, а мінімальні - 10 мкг мл, концентрації понад 80 мкг/мл вважаються токсичними). Для хворих із нирковою недостатністю дози ванкоміцину мають підбиратися індивідуально.

Хворим з порушенням функції виділення нирок потрібна корекція режиму дозування з урахуванням значень кліренсу креатиніну (КК).

Корекція може здійснюватися шляхом збільшення інтервалів між введеннями або зменшення разової дози препарату:

Коригування шляхом збільшення інтервалів між введеннями

Корекція разової дози

Цю таблицю не можна застосовувати визначення дози препарату при анурії. Таким хворим слід призначати початкову дозу 15 мг/кг маси тіла для швидкого створення терапевтичних концентрацій препарату у сироватці. Доза, необхідна підтримки стабільної концентрації препарату, становить 1.9 мг/кг/сут.

Хворим із вираженою нирковою недостатністю доцільно вводити підтримуючі дози 250-1000 мг 1 раз на кілька днів.

При анурії рекомендується доза 1 г кожні 7-14 днів.

Коли відома лише концентрація креатиніну в сироватці крові, для обчислення кліренсу креатиніну можна використовувати наведену нижче формулу:

Для чоловіків:

КК = маса тіла (кг) х (140 - вік (років)),
72-х конценрація креатиніну в сироватці крові (мг/дл).

Для жінок отриманий результат множиться на 0.85.

Препарат відпускається за рецептом.

Бажано визначати концентрації ванкоміцину в сироватці крові при нирковій недостатності у пацієнтів старше 60 років, оскільки високі концентрації препарату, що зберігаються тривалий час, в крові можуть збільшувати небезпеку прояву токсичної дії препарату (максимальні концентрації не повинні перевищувати 40 мкг/мл, а мінімальні - 10 мкг/ мл, концентрації понад 80 мкг/мл вважаються токсичними). Для хворих із нирковою недостатністю дози ванкоміцину мають підбиратися індивідуально.

При застосуванні препарату у немовлят і недоношених новонароджених слід регулярно контролювати концентрацію ванкоміцину в плазмі крові.

SINTEZ JSC (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ванкорус лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ванкорус лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Ванкорус лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ванкомицин порошок для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт., Ванкомицин прошок для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт., Эдицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт., Эдицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 0,5 г флакон 1 шт., Эдицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт., Ванкомицин-Тева лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт., Веро-Ванкомицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт., Эдицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 10 шт., Ванкомицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт., Ванкомицин порошок для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт., Веро-Ванкомицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 500 мг флакон 1 шт., Эдицин лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 0,5 г флакон 10 шт., Ванкомицин-Тева лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 1 г флакон 1 шт..