Тидомет Форте таблетки 250 мг+25 мг 100 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:250 мг+25 мг
-
В упаковке:100 шт.
Леводопа представляет собой аминокислоту, образующуюся из L-тирозина. Допамин образуется непосредственно из леводопы при участии цитоплазматического фермента - декарбоксилазы ароматических L-аминокислот. Конечным результатом влияния допамина является угнетение нейрональной активности в полосатом теле головного мозга. Леводопа быстро декарбоксилируется в периферических тканях под влиянием зависимой от пиридоксина декарбоксилазы ароматических L-аминокислот, превращаясь в допамин, который, однако, через гематоэнцефалический барьер не проникает.
Карбидопа ингибирует процесс декарбоксилирования леводопы в периферических тканях, при этом не проникает через гематоэнцефалический барьер и не влияет на превращение леводопы в допамин в ЦНС. Таким образом, комбинация карбидопы и леводопы позволяет увеличивать количество леводопы, поступающее в головной мозг. При совместном приеме внутрь карбидопа удваивает биодоступность леводопы. Введение карбидопы никогда не приводит к полному угнетению декарбоксилазы ароматических L-аминокислот.
Тидомет Форте таблетки 250 мг+25 мг 100 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Пігулки
Опис
| Пігулки | 1 таб. |
| леводопа | 250 мг |
| карбідопа | 25 мг |
10 шт. - Упаковки безячейкові контурні (10) - Пачки картонні.
10 шт. - Упакування безячейкові контурні (1) - Пачки картонні.
4 шт. - Упакування безячейкові контурні (1) - Пачки картонні.
Коди АТХ
N04BA02 Леводопа у комбінації з інгібітором декарбоксилази
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипаркінсонічний препарат - комбінація попередника допаміну та інгібітора периферичної допа-декарбоксилази
Діюча речовина
леводопа
карбідопа
Фармако-терапевтична група
Протипаркінсонічний засіб (дофаміну попередник+декарбоксилази периферичний інгібітор)
Умови зберігання
Зберігати препарат при температурі не вище 30°С у сухому, захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
Термін придатності до 3 років.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Леводопа є амінокислотою, що утворюється з L-тирозину. Допамін утворюється безпосередньо з леводопи за участю цитоплазматичного ферменту – декарбоксилази ароматичних L-амінокислот. Кінцевим результатом впливу допаміну є пригнічення нейрональної активності у смугастому тілі головного мозку. Леводопа швидко декарбоксилюється у периферичних тканинах під впливом залежної від піридоксину декарбоксилази ароматичних L-амінокислот, перетворюючись на допамін, який, проте, через гематоенцефалічний бар'єр не проникає.
Карбідопа інгібує процес декарбоксилювання леводопи в периферичних тканинах, при цьому не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на перетворення леводопи на допамін у ЦНС. Таким чином, комбінація карбідопи та леводопи дозволяє збільшувати кількість леводопи, що надходить у головний мозок. При сумісному прийомі всередину карбідопа подвоює біодоступність леводопи. Введення карбідопа ніколи не призводить до повного пригнічення декарбоксилази ароматичних L-амінокислот.
Показання хвороба Паркінсона; синдром Паркінсона (постенцефалітний паркінсонізм, паркінсонізм внаслідок інтоксикації чадним газом та (або) марганцем).
Спосіб застосування, курс та дозування
Всередину, з невеликою кількістю їжі або після їжі, запиваючи водою та не розжовуючи. Оскільки існує конкуренція між ароматичними амінокислотами та леводопою під час всмоктування, під час застосування препарату слід уникати споживання великої кількості білків.
Середня добова доза карбідопи, необхідна придушення периферичного перетворення леводопи, становить 70-100 мг. Перевищення 200 мг карбідопа не тягне за собою подальшого посилення терапевтичного ефекту. Добова доза леводопи повинна перевищувати 2000 мг.
Початкова доза – по 1/2 таб. 2 рази/сут, за необхідності можна збільшувати на 1/2 таб. 2 рази на добу. Як правило, на початку замісної терапії добова доза не повинна перевищувати 3 таб./добу (по 1 таб. 3 рази/добу). Застосування у цій дозі рекомендують на початку лікування тяжких випадків паркінсонізму. Добова доза препарату як виняток може бути збільшена при монотерапії, але не повинна перевищувати 8 таб. (по 1 таб. 8 разів на добу). Застосування у кількості більш ніж 6 таб./сут має проводитися з великою обережністю.
Тідомет Форте при заміні леводопи
Прийом леводопи припиняють за 12 годин до початку лікування препаратом Тідомет Форте, а у разі прийому пролонгованих форм лівокарбідопи – за 24 години. Підтримуюча доза становить 3-6 таб./добу для більшості пацієнтів.
Передозування
Лікування: промивання шлунка, ретельне спостереження та ЕКГ-контроль для своєчасного виявлення аритмії; при необхідності – антиаритмічна терапія.
Лікарська взаємодія
Одночасне застосування з гіпотензивними засобами вимагає особливої уваги через небезпеку постуральної гіпотензії.
При одночасному застосуванні леводопи з інгібіторами МАО (МАО) (за винятком інгібіторів МАО-В) можливі порушення кровообігу (прийом інгібіторів МАО має бути припинено за 2 тижні). Це пов'язано з накопиченням під впливом леводопи допаміну та іорепінефрину, метаболізм яких уповільнений інгібіторами МАО, та високою ймовірністю розвитку ажитації, підвищення АТ, тахікардії, почервоніння обличчя та запаморочення.
При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами може виникнути артеріальна гіпертензія та дискінезія, а також зменшення біодоступності леводопи.
При сумісному застосуванні з агоністами D 2 -допамінових рецепторів (похідні фенотіазину, бутирофенону), а також з ізоніазидом можливе зменшення терапевтичного ефекту леводопи.
Може посилювати дію адреноміметиків, тому рекомендується знизити їх дозу. При одночасному застосуванні леводопи з бета-адреноміметиками, засобами для інгаляційної анестезії можливе збільшення ризику розвитку порушень серцевого ритму.
При застосуванні амантадину з леводопою відзначається ефект, що потенціює.
Метилдопи та леводопа можуть потенціювати побічні ефекти один одного.
Піридоксин є кофактором декарбоксилази ароматичних L-амінокислот ферменту, відповідального за периферичне декарбоксилювання леводопи та утворення дофаміну. При його призначенні хворим, які отримують леводопу (без інгібіторів декарбоксилази ароматичних L-амінокислот), відзначається посилення периферичного метаболізму леводопи і менша кількість проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Таким чином, піридоксин зменшує терапевтичний ефект леводопи, якщо додатково не призначаються інгібітори периферичної декарбоксилази ароматичних L-амінокислот.
При додатковому призначенні інгібіторів декарбоксилази ароматичних L-амінокислот добову дозу леводопи можна зменшити на 70-80% за збереження того ж клінічного результату.
При сумісному застосуванні з діазепамом, фенітоїном, клонідином, похідними тіоксантену, папаверином, резерпіном, М-холіноблокаторами можливе зменшення протипаркінсонічної дії.
При одночасному застосуванні з препаратами літію підвищується ризик розвитку дискінезій та галюцинацій.
Солі заліза можуть знижувати біодоступність леводопи та карбідопа; клінічна значимість такої взаємодії невідома.
Хоча метоклопрамід підвищує біодоступність леводопи, прискорюючи спорожнення шлунка, проте він може несприятливо вплинути на контроль над захворюванням за рахунок його антагонізму з допаміновими рецепторами.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вплив препарату протягом вагітності у жінок невідомий. В експериментальних дослідженнях виявлено, що комбінація леводопи та карбідопів викликає вісцеральні та скелетні зміни у тварин. Тому застосування препарату можливе лише у випадку, коли очікувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода.
Невідомо, чи виділяються з грудним молоком леводопа та карбідопа. Є одне повідомлення про екскрецію леводопи з грудним молоком у матері-годувальниці з хворобою Паркінсона. Тому через можливий серйозний шкідливий вплив препарату на дитину та з урахуванням важливості проведення терапії для матері, при необхідності застосування препарату в період лактації слід або припинити грудне вигодовування, або відмінити препарат.
Побічна дія
Найчастіше - дискінезії, включаючи мимовільні рухи (зокрема. хореіформні, дистонічні), і навіть нудота.
Ранніми ознаками, на підставі яких може бути прийняте рішення про відміну препарату, є м'язові посмикування та блефароспазм.
З боку нервової системи: психотичні реакції, включаючи марення, галюцинації та параноїдальне мислення, злоякісний нейролептичний синдром, епізоди брадикінезії (синдром "включення-вимкнення"), ажитація, парестезії, запаморочення, сонливість, порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння, безсоння; сплутаність свідомості, головний біль, депресія (в т.ч. із суїцидальними намірами), деменція, патологічні уподобання, підвищення лібідо. Повідомлялося про розвиток судом, проте причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено.
З боку травної системи: блювання, анорексія, діарея, запор, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, зміна смаку, потемніння слини, кровотеча із шлунково-кишкового тракту, виразка дванадцятипалої кишки.
З боку серцево-судинної системи: аритмія та/або відчуття серцебиття, ортостатичні реакції, включаючи зниження або підвищення артеріального тиску, непритомність; флебіт.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія (зокрема гемолітична), агранулоцитоз.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж шкіри, геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейна-Геноха), бульозні висипання (в т.ч. реакції подібні до пухирчатки).
З боку дихальної системи: задишка, інфекція верхніх дихальних шляхів.
З боку шкірних покривів: висипання на шкірі, підвищена пітливість, потемніння поту, алопеція.
З боку сечовивідної системи: інфекції сечовивідних шляхів, часте сечовипускання, потемніння сечі.
Зміна лабораторних показників: зниження гемоглобіну та гематокриту, підвищення активності АЛТ (АЛТ), АСТ (ACT), ЛДГ, лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, підвищення азоту сечовини, позитивна проба Кумбса, гіперглікемія, лейкоцитурія, бактеріурія та ге.
Інші: біль у грудях, астенія.
Нижче перераховані інші побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні тільки леводопи , а отже, вони можуть відзначатися при застосуванні препарату Тідомет Форте:
Серцево-судинна система: інфаркт міокарда.
З боку травної системи: шлунково-кишковий біль, дисфагія, слинотеча, метеоризм, бруксизм, відчуття печіння язика, печія, гикавка.
З боку обміну речовин: набряки, зниження чи підвищення маси тіла.
З боку нервової системи: атаксія, екстрапірамідні розлади, падіння, тривога, порушення ходи, нервозність, зниження гостроти мислення, зниження пам'яті, дезорієнтація, ейфорія, блефароспазм, тризм, посилення тремору, заціпеніння, посмикування м'язів, активізація латентного синдрому.
З боку дихальної системи: біль у горлянці, кашель.
З боку шкірних покровів: злоякісна меланома, припливи крові.
З боку органів чуття: окулогірний криз, диплопія, порушення зору, мідріаз.
З боку сечостатевої системи: затримка сечі, нетримання сечі, пріапізм.
Інші: абдомінальний біль, втома, слабкість, біль у нижніх кінцівках, задишка, нездужання, захриплість голосу, збудження.
З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіпокаліємія, гіперкреатинінемія та гіперурикемія, протеїнурія та глюкозурія.
Протипоказання до застосування закритокутова глаукома; тяжкий психоз або невроз; меланома чи підозра на неї; шкірні захворювання невідомої етіології; хвороба Гентінгтона; есенціальний тремор; одночасний прийом неселективних інгібіторів МАО; не слід застосовувати для лікування вторинного паркінсонізму, що викликається застосуванням антипсихотичних засобів (нейролептиків); не рекомендується для застосування у дітей віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки; підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
З обережністю препарат призначають з обережністю при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілептичних нападах в анамнезі, інфаркті міокарда з порушеннями ритму серця в анамнезі, серцевій недостатності, захворюваннях ендокринної системи (в т.ч. цукровому діабеті). , психічних порушеннях, а також при тяжких порушеннях функції печінки та нирок
особливі вказівки
Не слід застосовувати у випадках вторинного паркінсонізму (синдрому Паркінсона), викликаного застосуванням антипсихотичних засобів (нейролептиків).
Припиняти лікування слід поступово, т.к. при раптовому припиненні прийому препарату можливий розвиток симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром (м'язова ригідність, підвищення температури тіла, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК) у сироватці крові). Необхідний контроль за пацієнтами, яким потрібно раптово зменшити дозу препарату або перервати його прийом.
Всмоктування леводопи у хворих вище, ніж у молодих. Ці дані підтверджують відомості про зниження активності ароматичних декарбоксилази L-амінокислот у тканинах з віком, а також при тривалому застосуванні леводопи.
При ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілептичних нападах в анамнезі, інфаркті міокарда з порушеннями ритму в анамнезі, серцевій недостатності, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, захворюваннях ендокринної системи, психічних порушеннях, а також при тяжких приймати препарат слід з обережністю. У таких випадках хворі повинні перебувати під пильним наглядом лікаря.
Як і леводопа, Тідомет Форте може спричинити порушення психіки. Розвиток таких реакцій пов'язаний із збільшенням вмісту дофаміну в головному мозку при застосуванні леводопи. Усі пацієнти, які приймають препарат, повинні перебувати під наглядом у зв'язку з можливістю розвитку депресивного стану із суїцидальними нахилами. Пацієнти, які мали психози, вимагають обережного підходу під час підбору терапії.
Пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда, що мають передсердну, вузлову та шлуночкову аритмії, необхідне ретельне попереднє обстеження. У таких пацієнтів необхідне спостереження за серцевою діяльністю, з особливою ретельністю – при призначенні першої дози та у період підбору доз.
Епідеміологічні дослідження показали, що пацієнти із хворобою Паркінсона мають більш високий ризик (приблизно у 2-6 разів вищий) розвитку меланоми, ніж населення загалом. Чи пов'язане підвищення ризику розвитку меланоми з хворобою Паркінсона або іншими факторами, такими як прийом лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона, поки неясно. Тому пацієнтам та лікарям, які часто і на регулярній основі використовують препарат Тидомет Форте за необхідними показаннями, рекомендується стежити за розвитком меланоми. В ідеалі періодичні огляди шкіри повинні виконуватися кваліфікованими фахівцями (наприклад, дерматологами).
Лабораторні показники: зазвичай рівень креатиніну та сечовини нижчий, ніж при застосуванні леводопи. Транзиторні зміни включають підвищення концентрації сечовини у плазмі, АЛТ, ACT, ЛДГ (ЛДГ), білірубіну. При застосуванні препарату Тідомет Форте може бути хибнопозитивним результатом визначення кетонів у сечі за допомогою лакмусового тесту; ця реакція не змінюється під час кип'ятіння сечі. При визначенні глюкози в сечі із застосуванням методу, заснованого на ферментній реакції оксид ази глюкози, може бути помилково-негативний результат.
При тривалому лікуванні необхідно здійснювати періодичний контроль функції печінки, нирок, системи кровотворення та серцево-судинної системи, також необхідно контролювати психічний статус пацієнта.
При загальній анестезії при проведенні хірургічних операцій Тідомет Форте призначають не знижуючи дози, якщо хворий може приймати препарати і рідину всередину. При використанні галотану та циклопропану призначення препарату припиняють як мінімум за 8 годин до операції. Лікування продовжують після операції у тій же дозі.
Пацієнтам із відкритокутовою глаукомою слід призначати Тідомет Форте з обережністю. Під час лікування необхідно регулярно контролювати внутрішньоочний тиск.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Застосування препарату може викликати сонливість і в окремих випадках раптове засинання. Пацієнти повинні бути проінформовані про це та про необхідність виявляти обережність при керуванні або керуванні механізмами.
При призначенні препарату Тідомет Форте рекомендується утриматися від водіння автомобіля та керування механізмами, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Всмоктування леводопи у хворих вище, ніж у молодих. Ці дані підтверджують відомості про зниження активності ароматичних декарбоксилази L-амінокислот у тканинах з віком, а також при тривалому застосуванні леводопи.
Застосування у дітей
Не рекомендується для застосування у дітей віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки.
Нозологія (коди МКЛ)G20 Хвороба Паркінсона G21 Вторинний паркінсонізм
Власник реєстраційного посвідчення
TORRENT PHARMACEUTICALS Ltd. (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Тидомет Форте таблетки 250 мг+25 мг 100 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Тидомет Форте таблетки 250 мг+25 мг 100 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Тидомет Форте таблетки 250 мг+25 мг 100 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Наком таблетки 250 мг+25 мг 100 шт., Синдопа таблетки 250 мг+ 25 мг 50 шт..
