Тайверб таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 140 шт Цена
-
Страна:Великобритания
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:250 мг
-
В упаковке:70 шт.
Лапатиниб — это обратимый селективный ингибитор внутриклеточной тирозинкиназы, связывающийся с EGFR (рецептор эпидермального фактора роста, ErbB1) и HER2 (рецептор эпидермального фактора роста человека, ЕrbВ2) рецепторами. Отличается от других быстрообратимых ингибиторов тирозинкиназы более медленной диссоциацией с ErbB1 и ЕrbВ2 рецепторами (период диссоциации 50% лиганда из лиганд-рецепторного комплекса составляет приблизительно 300 мин).
Помимо собственной активности in vitro была показана аддитивная активность лапатиниба и фторурацила (активный метаболит капецитабина) при использовании в комбинации на четырех линиях опухолевых клеток. Ингибирующий эффект оценивался на обработанных трастузумабом клетках. Комбинация лапатиниба и трастузумаба может обеспечить аддитивный механизм действия, а также возможные непараллельные механизмы преодоления резистентности к анти-HER2 терапии.
Лапатиниб продемонстрировал значительную активность на линиях HER2-позитивных опухолевых клеток в средах, содержащих трастузумаб, и в комбинации с трастузумабом проявлял в данных клеточных линиях синергичное действие. Эти результаты демонстрируют отсутствие перекрестной резистентности между двумя лигандами рецептора HER2 (ErbB2).
Тайверб таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 140 шт инструкция на украинскомФорма випуску
таб., покр. плівковою оболонкою, 250 мг: 140 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору, овальної форми, двоопуклі, одна сторона таблетки гладка, на іншій вигравіруваний напис "GS XJG".
| 1 таб. | |
| лапатінібу дитозилату моногідрат | 405 мг, |
| що відповідає змісту лапатінібу | 250 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна – 387 мг, повідон К30 – 58.5 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 40.5 мг, магнію стеарат – 9 мг.
Состав оболочки: опадрай ® желтый YS-1-12524-A - 27 мг (гипромеллоза - 17.23 мг, титана диоксид - 7.13 мг, краситель железа оксид красный (Е172) - 0.005 мг, краситель железа оксид желтый (Е172) - 0.21 мг, макрогол 400 – 2.16 мг, полісорбат 80 – 0.27 мг).
10 шт. - блістери (7) - пачки картонні (2) - упаковка групова.
Коди АТХ
L01XE07 Lapatinib
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний препарат. Інгібітор протеїнтирозинкінази
Діюча речовина
лапатініб
Фармако-терапевтична група
Протипухлинний засіб, інгібітор протеїнтирозинкінази
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Лапатініб - це оборотний селективний інгібітор внутрішньоклітинної тирозинкінази, що зв'язується з EGFR (рецептор епідермального фактора росту, ErbB1) та HER2 (рецептор епідермального фактора росту людини, ЕrbВ2) рецепторами. Відрізняється від інших швидкооборотних інгібіторів тирозинкінази повільнішою дисоціацією з ErbB1 та ЕrbВ2 рецепторами (період дисоціації 50% ліганду з ліганд-рецепторного комплексу становить приблизно 300 хв).
Крім власної активності in vitro була показана адитивна активність лапатінібу та фторурацилу (активний метаболіт капецитабіну) при використанні комбінації на чотирьох лініях пухлинних клітин. Інгібуючий ефект оцінювався на оброблених трастузумабом клітинах. Комбінація лапатінібу та трастузумабу може забезпечити адитивний механізм дії, а також можливі непаралельні механізми подолання резистентності до анти-HER2 терапії.
Лапатініб продемонстрував значну активність на лініях HER2-позитивних пухлинних клітин у середовищах, що містять трастузумаб, та у комбінації з трастузумабом проявляв у цих клітинних лініях синергічну дію. Ці результати демонструють відсутність перехресної резистентності між двома лігандами HER2 рецептора (ErbB2).
Показання
Місцево-поширений або метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією HER2:
у комбінації з капецитабіном у пацієнтів, які раніше отримували антрациклін і таксан, у яких мало місце прогресування на фоні або після терапії трастузумабом, що призначався з приводу метастатичного раку.Метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією HER2:
у комбінації з трастузумабом у пацієнтів, які мали місце прогресування раку на фоні або після терапії трастузумабом, що призначався з приводу метастатичного раку.Гормон-рецептор-позитивний метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією HER2:
у комбінації з інгібітором ароматази у пацієнтів у постменопаузі.Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат Тайверб слід приймати за 1 годину до їди або через 1 годину після їди. Добову дозу, що рекомендується, не можна ділити на прийоми.
Пропущені дози лапатинибу не поповнюються, тобто. приймати пропущені дози, зменшуючи інтервали між прийомами, не слід.
Місцево-поширений або метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією HER2
у комбінації з капецитабіномРекомендована доза лапатинібу становить 1250 мг (5 таб.) одноразово на добу, щодня у комбінації з капецитабіном.
Рекомендована доза капецитабіну - 2000 мг/м 2 /сут, в 2 прийоми (кожні 12 год) щодня з 1 по 14 день кожного 21-денного циклу терапії. Рекомендується приймати капецитабін з їжею або протягом 30 хв після їди.
у комбінації з трастузумабомРекомендована доза лапатинібу становить 1000 мг (4 таб.) одноразово на добу, щодня у комбінації з трастузумабом.
Рекомендована доза трастузумабу - 4 мг/кг, у вигляді внутрішньовенної навантажувальної дози, потім 2 мг/кг внутрішньовенно 1 раз на тиждень.
Гормон-рецептор-позитивний метастатичний рак молочної залози з гіперекспресією HER2
Рекомендована доза лапатинібу становить 1500 мг (6 таб.) одноразово на добу, щодня у комбінації з інгібітором ароматази.
Рекомендована доза летрозолу (одного з можливих препаратів – інгібіторів ароматазу) при прийомі в комбінації з лапатінібом становить 2.5 мг одноразово на добу, щодня. Якщо лапатініб призначений у комбінації з іншим інгібітором ароматази, необхідно вивчити режим дозування відповідного препарату цієї групи.
Припинення прийому лапатинібу або зменшення дози (усі показання)
Порушення з боку серцево-судинної системи
Лікування лапатінібом має бути припинено у разі появи симптомів зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) до 3 ступеня або більше (згідно з загальним критерієм токсичності Національного онкологічного інституту США) або у разі зниження нижче за межу допустимої норми. Лікування лапатинібом може бути відновлено не раніше, ніж через 2 тижні в меншій дозі (зменшеної з 1000 мг на добу до 750 мг на добу при призначенні комбінації з трастузумабом, з 1250 мг на добу до 1000 мг на добу при призначенні комбінації з капецитабіном або с 1500 мг на добу до 1250 мг на добу при призначенні з інгібітором ароматази), якщо ФВЛШ знаходиться в межах норми, і у пацієнта відсутні симптоми серцевої недостатності. За наявними даними, більшість випадків зниження ФВЛШ відбувається протягом перших 12 тижнів лікування,проте поки що недостатньо даних про тривалий вплив лапатінібу.
Інтерстиціальна хвороба легень та/або пневмоніти
Лікування лапатінібом має бути припинено у разі появи легеневих симптомів, що свідчать про розвиток інтерстиціальної хвороби легень та/або пневмоніту 3-го ступеня або вище (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США).
Діарея
Лікування лапатінібом має бути призупинено у пацієнтів з діареєю 3-го ступеня, або 1-го або 2-го ступеня з ускладненими симптомами (згідно з загальним критерієм токсичності Національного онкологічного інституту США) (спастичні болі в животі від помірного до тяжкого ступеня, нудота або блювання 2-го ступеня або вище (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США), зниження працездатності, лихоманка, сепсис, нейтропенія, виражені кровотечі або зневоднення). Лікування лапатинібом може бути відновлено в нижчій дозі (зниження з 1000 мг на добу до 750 мг на добу, з 1250 мг на добу до 1000 мг на добу або з 1500 мг на добу до 1250 мг на добу) якщо вираженість діареї зменшилася до 1 -й ступеня та нижче.Лікування лапатінібом має бути повністю припинено у пацієнтів з діареєю 4-го ступеня (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США).
Інші прояви токсичності препарату
Рішення про припинення лікування або перерву в лікуванні препаратом може бути прийняте, коли вираженість токсичних ефектів, що розвиваються, вища або дорівнює 2-му ступеню (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США). Лікування може бути відновлено з дози 1000 мг/добу при призначенні в комбінації з трастузумабом, 1250 мг/добу при призначенні в комбінації з капецитабіном або 1500 мг/добу при призначенні в комбінації з інгібітором ароматази, якщо вираженість токсичних ефектів зменшилася до 1 та нижче. У разі повторного виникнення токсичних ефектів доза лапатинібу повинна бути знижена з 1000 мг/добу до 750 мг/добу при призначенні в комбінації з трастузумабом,з 1250 мг на добу до 1000 мг на добу при призначенні в комбінації з капецитабіном або з 1500 мг на добу до 1250 мг на добу при призначенні в комбінації з інгібітором ароматази.
Особливі групи пацієнтів
Досвіду застосування препарату в дітей віком немає.
Недостатньо даних про застосування лапатінібу у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).
Немає досвіду застосування лапатінібу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок , однак малоймовірно, що буде потрібно корекція режиму дозування у зв'язку з тим, що менше 2% введеної дози виводиться нирками.
Лапатініб метаболізується у печінці. Помірні та тяжкі порушення функції печінки асоційовані з підвищенням системної експозиції на 56% та 85% відповідно. Слід з обережністю призначати лапатініб пацієнтам із порушенням функції печінки. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) необхідно знижувати дозу лапатінібу. Зменшення дози з 1250 мг на добу до 750 мг на добу (при призначенні в комбінації з капецитабіном) або з 1500 мг на добу до 1000 мг на добу (при застосуванні в комбінації з інгібітором ароматази) у таких пацієнтів призводить до нормалізації AUC. При розвитку тяжких проявів гепатотоксичності під час застосування лапатінібу необхідно відмінити препарат, повторне призначення неприпустимо.
Передозування
Максимальна добова доза у дослідженнях становила 1800 мг.
Частіший прийом препарату може призводити до підвищення концентрацій лапатінібу в сироватці крові, тому не слід приймати пропущені дози, зменшуючи інтервали між прийомами.
Симптоми: наслідки, пов'язані з побічними ефектами, у деяких випадках - виразка шкіри, синусова тахікардія (проте, з нормальною ЕКГ) та/або ураження слизової оболонки. Також спостерігалися випадки передозування без клінічних симптомів.
Лікування: симптоматична терапія. Гемодіаліз не є ефективним. Лікування слід проводити за призначенням лікаря.
Лікарська взаємодія
Інгібітори або індуктори ізоферменту CYP3A здатні впливати на фармакокінетику лапатінібу. При одночасному застосуванні лапатинібу та деяких інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, грейпфрутовий сік) необхідно дотримуватись обережності та ретельно спостерігати за клінічним станом пацієнта та можливими небажаними реакціями. При необхідності одночасного призначення потужного інгібітору ізоферменту CYP3A4 слід зменшити дозу лапатінібу до 500 мг на добу, розраховану так, щоб скоригувати AUC лапатінібу до величини, що відповідає застосуванню лапатінібу без інгібіторів. Однак нині немає клінічних даних про застосування лапатинібу при такій корекції дози у пацієнтів, які отримують потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4. Після відміни потужного інгібітору, тільки після виведення його з організму,приблизно через 1 тиждень слід знову збільшувати дозу лапатінібу до рекомендованої.
При одночасному застосуванні лапатинібу та відомих індукторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, звіробій продірявлений) та необхідно дотримуватися обережності та ретельно спостерігати за клінічним станом пацієнта та можливими небажаними реакціями.
При необхідності одночасного призначення пацієнту потужного індуктора ізоферменту CYP3A4 дозу лапатинібу слід підбирати, ґрунтуючись на переносимості, поступово підвищуючи її з 1250 мг/добу до 4500 мг/добу або з 1500 мг/добу до 5500 мг/добу. Ця доза розраховується так, щоб скоригувати AUC лапатінібу до величини, що відповідає застосуванню лапатінібу без індукторів CYP3A4. Однак нині немає клінічних даних про застосування лапатинібу у пацієнтів, які отримують потужний індуктор ізоферменту CYP3A4. Після відміни потужного індуктора ізоферменту CYP3A4, лише приблизно через 2 тижні слід знову зменшити дозу лапатінібу до рекомендованої.
Розчинність лапатінібу залежить від рН. Слід уникати супутнього застосування речовин, що збільшують рН шлункового соку, оскільки розчинність та абсорбція лапатінібу може зменшуватися. Раніше лікування інгібітором протонної помпи (наприклад, езомепразолом) знижувало активність лапатінібу в середньому на 27% (у межах від 6% до 49%). Цей ефект зменшується зі збільшенням віку приблизно від 40 до 60 років. Тому слід з обережністю призначати лапатініб пацієнтам, які приймали інгібітори протонної помпи.
Лапатініб інгібує in vitro ізофермент CYP3A4 у клінічно значущих концентраціях. Одночасне застосування лапатінібу з мідазоламом для внутрішнього застосування призводить до збільшення AUC мідазоламу приблизно на 45%. При внутрішньовенному введенні мідазоламу не виявлялося клінічно значущого збільшення AUC. Необхідна обережність при одночасному призначенні лапатинібу та препаратів для прийому внутрішньо з вузьким терапевтичним діапазоном, які є субстратами ізоферменту CYP3A4.
Лапатініб інгібує ізофермент CYP2C8 in vitro у клінічно значущих концентраціях. Слід з обережністю призначати лапатініб одночасно з препаратами з вузьким терапевтичним діапазоном, які є субстратами ізоферменту CYP2C8.
Одночасне застосування лапатінібу з паклітакселом внутрішньовенно підвищує вплив паклітакселу на 23% у зв'язку з інгібуванням лапатінібу ізоферменту CYP2C8 та/або Р-глікопротеїну. Підвищення частоти народження та вираженості діареї та нейтропенії спостерігалося при застосуванні комбінації лапатінібу та паклітакселу у клінічних дослідженнях. Рекомендується з обережністю призначати лапатініб одночасно з паклітакселом.
Одночасне застосування лапатінібу з доцетакселом внутрішньовенно не впливало на AUC або C max будь-яких активних речовин. Однак відзначалося підвищення частоти виникнення спричиненої доцетакселом нейтропенії.
Одночасне застосування лапатінібу з іринотеканом (при введенні в рамках схеми лікування FOLFIRI) призводило до підвищення AUC SN-38, активного метаболіту іринотекану, приблизно на 40%. Точний механізм цієї взаємодії не відомий. Рекомендується з обережністю призначати лапатініб одночасно з іринотеканом.
Лапатініб є субстратом для транспортних білків P-глікопротеїну та BCRP. Інгібітори та індуктори даних білків можуть змінювати активність та/або розподіл лапатінібу.
Лапатініб пригнічує транспортний білок P-глікопротеїну in vitro у клінічно значущих концентраціях. Одночасне застосування лапатінібу з дигоксином при прийомі внутрішньо призводить до підвищення AUC дигоксину приблизно на 98%. Слід з обережністю призначати лапатініб при одночасному застосуванні з препаратами з вузьким терапевтичним діапазоном, які є субстратами P-глікопротеїну.
Лапатиніб пригнічує транспортні білки BCRP та ОАТР1В1 in vitro. Клінічне значення цих ефектів не вивчалося, але не виключено, що лапатініб може впливати на фармакокінетику субстратів BCRP (наприклад, топотекану) та ОАТР1В1 (наприклад, розувастатину).
Сполучене застосування лапатінібу з капецитабіном, летрозолом або трастузумабом не впливає на фармакокінетичні параметри зазначених препаратів.
Біодоступність лапатінібу залежить від їди.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Невідомі випадки застосування лапатінібу при вагітності.
Жінки дітородного віку повинні бути попереджені про використання адекватної контрацепції, а також, переривання вагітності в період лікування лапатінібом.
При застосуванні в дозах, токсичних для матері, лапатініб не мав тератогенних властивостей у дослідженнях на вагітних мишах і кроликах, але водночас був причиною виникнення деяких відхилень у розвитку.
Невідомо, чи виводиться лапатініб із грудним молоком. Під час терапії лапатинибом рекомендується припинити грудне вигодовування через можливе виникнення характерних небажаних явищ у немовляти.
Побічна дія
Безпека лапатінібу оцінювалася в ході клінічних досліджень як при монотерапії, так і при застосуванні у комбінації з трастузумабом, капецитабіном та летрозолом.
Післяреєстраційні дані відповідають даним, отриманим у ході клінічних досліджень.
Небажані явища, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів, систем органів та частоти народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі випадки).
Монотерапія лапатінібом
З боку обміну речовин та харчування: дуже часто – анорексія.
З боку серцево-судинної системи: часто зниження ФВЛШ відзначалося приблизно у 1% пацієнтів, які отримували лапатініб, і протікало безсимптомно більш ніж у 70% випадків. Після відміни лапатинібу, більш ніж у 70% випадків спостерігалися нормалізація або покращення з боку ФЗЛШ. Симптомне зниження ФВЛШ спостерігалося приблизно у 0,3% пацієнтів, які отримували лапатініб. Небажані явища, що спостерігалися при цьому, включали задишку, серцеву недостатність, серцебиття.
З боку дихальної системи: нечасто – інтерстиційна хвороба легень/пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея (яка може призводити до дегідратації, проте в більшості випадків діарея 1 або 2 ступеня не призводила до відміни препарату), нудота, блювання.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гіпербілірубінемія, гепатотоксичність. Підвищення концентрації білірубіну можливе внаслідок пригнічення лапатинибом кон'югації в печінці OATP1B1 (поліпептид, що переносить органічні аніони 1В1) або пригнічення виділення білірубіну з жовчю за допомогою Р-глікопротеїну або BCRP.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – висипання (включаючи акнеформний дерматит, що в більшості випадків проходить, що не вимагає відміни препарату); часто – ураження нігтів, включаючи пароніхію.
Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію.
З боку організму загалом: дуже часто – слабкість.
Призначення лапатінібу у комбінації з капецитабіном
Додатково до небажаних явищ, що спостерігалися на тлі монотерапії лапатінібом, наступні небажані явища спостерігалися на тлі застосування лапатінібу в комбінації з капецитабіном з частотою вище 5% порівняно з монотерапією капецитабіном.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – диспепсія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – сухість шкіри.
Небажані явища, що спостерігалися при застосуванні лапатінібу в комбінації з капецитабіном з тією ж частотою народження, що і при монотерапії капецитабіном.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – стоматит, запор, біль у животі.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – долонно-підошовний синдром.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у кінцівках, біль у спині.
З боку нервової системи: часто – головний біль.
З боку психіки: дуже часто – безсоння.
З боку організму загалом: дуже часто – запалення слизової оболонки рота.
Призначення лапатінібу у комбінації з трастузумабом
При застосуванні лапатінібу у комбінації з трастузумабом додаткових небажаних явищ, пов'язаних з лапатінібом, не було зазначено. Спостерігалася підвищена частота виникнення кардіотоксичності, але дані явища за характером і тяжкістю були аналогічні явищам, що спостерігалися раніше, у програмі клінічних досліджень лапатинібу.
Призначення лапатінібу у комбінації з летрозолом
Додатково до небажаних явищ, що спостерігаються на тлі монотерапії лапатінібом, наступні небажані явища спостерігалися при застосуванні лапатінібу в комбінації з летрозолом із частотою понад 5% порівняно з монотерапією летрозолом.
З боку дихальної системи: дуже часто – носова кровотеча.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – алопеція, сухість шкіри.
Протипоказання до застосування вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік (відсутність досвіду застосування). підвищена чутливість до лапатинібу або будь-якого іншого компонента препарату.
З обережністю слід призначати препарат при станах, які можуть призводити до лівошлуночкової недостатності, порушення функції печінки помірного або тяжкого ступеня (7 і більше балів за шкалою Чайлд-П'ю), при нирковій недостатності тяжкого ступеня, у пацієнтів старше 65 років, одночасно з помірними інгібіторами. ізоферменту CYP3A4.
Слід уникати одночасного прийому з індукторами або потужними інгібіторами ізоферменту СYР3А4 грейпфрутовим соком; з лікарськими препаратами, що є субстратами ізоферментів CYP3A4 до CYP2C8 з вузьким терапевтичним діапазоном; з лікарськими препаратами, що підвищують рН шлункового соку (зниження розчинності та абсорбції лапатінібу).
особливі вказівки
Лікування лапатінібом слід проводити лише під контролем спеціаліста, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.
Кардіотоксичність
Перед початком лікування необхідно обов'язково визначати ФВЛШ, щоб переконатися, що ФВЛШ знаходиться у допустимих межах. Під час лікування лапатинібом контроль ФВЛШ повинен бути продовжений, щоб не пропустити зниження за межі допустимих значень.
Неможливо повністю виключити вплив лапатінібу на інтервал QT, оскільки є повідомлення про випадки незначного збільшення інтервалу QT у хворих із поширеним пухлинним процесом. Слід бути обережними при призначенні лапатінібу пацієнтам з супутніми факторами, що впливають на збільшення інтервалу QT (такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія, вроджений синдром подовженого інтервалу QT або при одночасному застосуванні препаратів, що впливають на збільшення інтервалу QT). Концентрація калію та магнію в крові повинна бути приведена в норму перед початком застосування лапатінібу. ЕКГ з контролем інтервалу QT повинна проводитись перед початком та протягом усього лікування лапатінібом.
Інтерстиційна хвороба легень та пневмоніт
Є повідомлення про випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легень та пневмоніту у зв'язку з прийомом лапатінібу. Пацієнти повинні бути під наглядом для виключення виникнення легеневих симптомів, що свідчать про розвиток інтерстиціальної хвороби легень та/або пневмоніту.
Діарея
Є повідомлення про випадки діареї, зокрема. діареї важкого ступеня при лікуванні лапатінібом. Діарея зазвичай виникала на ранніх етапах лікування лапатінібом, при цьому майже половина таких пацієнтів діарея виникала протягом перших 6 днів. Діарея зазвичай триває 4-5 днів. Лапатініб-індукована діарея проявляється, як правило, легкою мірою; діарея 3-го та 4-го ступеня (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США) спостерігається менш ніж у 10% і менш ніж у 1% пацієнтів, відповідно. Раннє виявлення та своєчасне лікування мають велике значення для оптимального контролю діареї. Пацієнтів необхідно проінструктувати про те, що вони повинні негайно повідомляти про будь-які зміни характеру випорожнення. Рекомендується відразу ж призначити терапію діареї протидіарейними засобами (наприклад,лоперамідом) після першого випадку неоформленого випорожнення. При діареї тяжкого ступеня може знадобитися призначення електролітів і рідини для попередження дегідратації (перорально або внутрішньовенно), використання антибіотиків, таких як фторхінолони (особливо, якщо діарея триває більше 24 год; у пацієнта спостерігається лихоманка або нейтропенія 3-й чи 4-й) ступеня), зупинення прийому або відміна препарату.
Контрацепція
Під час терапії лапатінібом та як мінімум протягом 3-х місяців після її закінчення необхідно використовувати надійні методи контрацепції.
Гепатотоксичність
Прояви гепатотоксичності (активність АЛТ або АСТ, що перевищує ВГН у 3 рази; вміст загального білірубіну, що перевищує верхню межу норми у 1.5 рази) спостерігалися у клінічних дослідженнях (менше 1% пацієнтів) та у постреєстраційному періоді. Гепатотоксичність може бути тяжкою. Випадки з летальним результатом були зареєстровані, хоча причинно-наслідковий зв'язок з прийомом лапатінібу не було встановлено. Гепатотоксичність може розвиватися протягом декількох днів до декількох місяців після початку терапії. Необхідно проводити контроль лабораторних показників функції печінки (амінотрансфераз, білірубіну та лужної фосфатази) до початку терапії, далі кожні 4-6 тижнів протягом курсу лікування та за клінічними показаннями. При виникненні тяжких порушень функції печінки необхідно скасувати лапатініб,повторне призначення препарату є неприпустимим.
Пацієнти, що несуть алелі HLA DQA1*02:01 та DRB1*07:01, мають підвищений ризик виникнення гепатотоксичності, пов'язаний із застосуванням лапатінібу. У пацієнтів, які застосовували лапатініб як монотерапію, загальний ризик розвитку тяжкого ураження печінки (АЛТ більш ніж у 5 разів вищий за межі норми, 3-й ступінь (відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту США)) був вищим (близько 8%) у носіїв DQA1*02:01 та DRB1*07:01, ніж у не носіїв (0.5%). Носіння алелі HLA властиве (від 15% до 25%) європеоїдної, азіатської, африканської та латиноамериканської популяції, але нижче (1%) у японській популяції.
При призначенні лапатінібу пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки в анамнезі рекомендовано зниження дози лапатінібу.
Одночасне застосування інгібіторів або індукторів CYP3A4
Необхідно обережно призначати лапатініб разом з інгібіторами або індукторами ізоферменту CYP3A4 через ризик підвищення або зниження (відповідно) системного впливу лапатінібу.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не вивчалося. З механізму дії лапатиниба, не можна припустити несприятливий вплив препарату такі види діяльності. Однак слід брати до уваги загальний стан пацієнта та профіль побічних дій лапатінібу, необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування у разі порушення функції нирок
Пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції нирок не потрібна корекція режиму дозування. Немає досвіду застосування лапатінібу у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок.
Застосування при порушеннях функції печінки
Пацієнтам з порушеннями функції печінки слід призначати з обережністю. При тяжких порушеннях функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) необхідно знижувати дозу лапатінібу. Зменшення дози з 1250 мг на добу до 750 мг на добу або з 1500 мг на добу до 1000 мг на добу у таких пацієнтів призводить до нормалізації AUC. При розвитку тяжких проявів гепатотоксичності необхідно відмінити препарат, повторне призначення неприпустимо.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Недостатньо даних про застосування лапатінібу у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).
Застосування у дітей
Протипоказано: дитячий вік (відсутність досвіду застосування).
Нозологія (коди МКЛ)C50 Злоякісне новоутворення молочної залози
Власник реєстраційного посвідчення
NOVARTIS PHARMA AG (Швейцарія)
Вироблено
GLAXO WELLCOME OPERATIONS (Велика Британія)
Власник товарного знаку
PHARMSTANDART-UfaVITA OAO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Великобритания.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Тайверб таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 140 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Тайверб таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 140 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Тайверб таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 140 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!