Тарка таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 180 мг+2 мг 28 шт Цена

Комбинированное лекарственное средство.

Трандолаприл - ингибитор АПФ. Подавляет активность РААС в крови. Ренин - это фермент, который синтезируется почками и поступает в кровоток, где вызывает превращение ангиотензиногена в ангиотензин I (малоактивный декапептид). Последний превращается под действием АПФ (пептидилдипептидазы) в ангиотензин II - мощный вазоконстриктор, вызывающий сужение артерий и повышение АД, а также стимулирующий секрецию альдостерона надпочечниками.

Ингибирование АПФ приводит к снижению концентрации ангиотензина II в плазме крови, которое сопровождается уменьшением вазопрессорной активности и секреции альдостерона. Хотя выработка альдостерона уменьшается незначительно, тем не менее, может наблюдаться небольшое повышение концентрации калия в сыворотке в сочетании с потерей натрия и воды.

Снижение концентрации ангиотензина II по механизму обратной связи приводит к увеличению активности ренина в плазме крови. Другой функцией АПФ является разрушение кининов (брадикинина), обладающих мощным сосудорасширяющим свойством, до неактивных метаболитов. В связи с этим подавление АПФ приводит к повышению циркулирующих и тканевых концентраций калликреин-кининовой системы, что способствует расширению сосудов за счет активации системы простагландинов. Этот механизм, возможно, частично определяет гипотензивное действие ингибиторов АПФ и является причиной некоторых побочных эффектов.

У больных с артериальной гипертензией применение ингибиторов АПФ приводит к сопоставимому снижению АД в положении "лежа" и "стоя" без компенсаторного увеличения ЧСС. ОПСС снижается, сердечный выброс не меняется или увеличивается, почечный кровоток увеличивается, а скорость клубочковой фильтрации обычно не меняется. Резкое прекращение терапии не сопровождалось быстрым увеличением АД.

Антигипертензивный эффект трандолаприла проявляется через 1 ч после приема внутрь и сохраняется в течение, по крайней мере, 24 ч. В некоторых случаях оптимального контроля АД удается добиться только через несколько недель после начала лечения. При длительной терапии гипотензивный эффект сохраняется. Трандолаприл не ухудшает циркадный профиль АД.

Верапамил - блокатор кальциевых каналов, производное производное дифенилалкиламина........ Ингибирует ток ионов кальция через медленные кальциевые канала мембран гладкомышечных клеток сосудов, проводящих и сократительных кардиомиоцитов. Верапамил вызывает снижение АД, как в покое, так и при физической нагрузке за счет расширения периферических артериол. В результате снижения ОПСС (постнагрузки) уменьшается потребность миокарда в кислороде и потребление энергии. Верапамил снижает сократимость миокарда. Отрицательный инотропный эффект препарата может компенсироваться уменьшением ОПСС. Сердечный индекс не снижается, за исключением больных с дисфункцией левого желудочка.

таб. з модифікації. вивільненням, укр. плівковою оболонкою, 2 мг +180 мг: 14, 28, 56 або 98 шт.

Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, овальні, з гравіюванням "Δ182" на одній стороні.

допоміжні речовини : шар верапамілу гідрохлориду – целюлоза мікрокристалічна – 59.1 мг, натрію алгінат – 240 мг, повідон K30 – 36 мг, магнію стеарат – 2.4 мг, вода – 22.5 мг; шар трандолаприлу – крохмаль кукурудзяний – 74.3 мг, лактози моногідрат – 107 мг, повідон К25 – 10.7 мг, гіпромелоза 6 мПа*с (тип 2910) – 4 мг, натрію стеарилфумарат – 2 мг.

Состав пленочной оболочки: гипромеллоза 6 мПа*с (тип 2910) - 11.608 мг, гипромеллоза 15 мПа*с - 1.152 мг, гипролоза 7 мПа*с - 1.152 мг, макрогол 400 - 1.8 мг, макрогол 6000 - 0.322 мг, тальк - 1.878 мг, кремнію діоксид колоїдний - 0.03 мг, докузат натрію - 0.03 мг, титану діоксид (E171) - 1.912 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0.112 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.0 (Е172) – 0.002 мг.

14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (7) - пачки картонні.

C09BB10 Трандолаприл у комбінації з верапамілом

Антигіпертензивний препарат

трандолаприл

верапамілу гідрохлорид

Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ + БМКК)

Комбінований лікарський засіб.

Трандолаприл – інгібітор АПФ. Пригнічує активність РААС у крові. Ренін - це фермент, який синтезується нирками і надходить у кровотік, де викликає перетворення ангіотензиногену на ангіотензин I (малоактивний декапептид). Останній перетворюється під дією АПФ (пептидилдипептидази) на ангіотензин II – потужний вазоконстриктор, що викликає звуження артерій та підвищення АТ, а також стимулює секрецію альдостерону наднирниками.

Інгібування АПФ призводить до зниження концентрації ангіотензину II у плазмі, яке супроводжується зменшенням вазопресорної активності та секреції альдостерону. Хоча вироблення альдостерону зменшується незначно, проте може спостерігатися невелике підвищення концентрації калію в сироватці у поєднанні з втратою натрію та води.

Зниження концентрації ангіотензину II механізмом зворотного зв'язку призводить до збільшення активності реніну в плазмі крові. Іншою функцією АПФ є руйнування кінінів (брадикініна), що володіють потужною судиннорозширювальною властивістю, до неактивних метаболітів. У зв'язку з цим пригнічення АПФ призводить до підвищення циркулюючих та тканинних концентрацій калікреїн-кінінової системи, що сприяє розширенню судин за рахунок активації системи простагландинів. Цей механізм, можливо, частково визначає гіпотензивну дію інгібіторів АПФ та є причиною деяких побічних ефектів.

У хворих з артеріальною гіпертензією застосування інгібіторів АПФ призводить до порівняльного зниження артеріального тиску в положенні "лежачи" і "стоячи" без компенсаторного збільшення ЧСС. ОПСС знижується, серцевий викид не змінюється або збільшується, нирковий кровообіг збільшується, а швидкість клубочкової фільтрації зазвичай не змінюється. Різке припинення терапії не супроводжувалося швидким збільшенням артеріального тиску.

Антигіпертензивний ефект трандолаприлу проявляється через 1 годину після прийому внутрішньо і зберігається протягом принаймні 24 годин. У деяких випадках оптимального контролю АТ вдається досягти лише через кілька тижнів після початку лікування. При тривалій терапії гіпотензивний ефект зберігається. Трандолаприл не погіршує циркадний профіль артеріального тиску.

Верапаміл – блокатор кальцієвих каналів, похідне похідне дифенілалкиламіну . Верапаміл викликає зниження артеріального тиску, як у спокої, так і при фізичному навантаженні за рахунок розширення периферичних артеріол. В результаті зниження ОПСС (постнавантаження) зменшується потреба міокарда в кисні та споживання енергії. Верапаміл знижує скоротливість міокарда. Негативний інотропний ефект препарату може компенсуватись зменшенням ОПСС. Серцевий індекс не знижується, крім хворих з дисфункцією лівого шлуночка.

Есенціальна артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показано комбіновану терапію).

Для вживання всередину. разову дозу приймаю 1 раз на добу.

При тривалому лікуванні максимальна добова доза комбінації з розрахунку на верапаміл не повинна перевищувати 480 мг.

Взаємодії, зумовлені верапамілом

Дослідження in vitro свідчать про те, що верапаміл метаболізується під дією ізоферментів CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 та CYP2C18.

Верапаміл є інгібітором CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Клінічно значуща взаємодія була відзначена при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4, при цьому спостерігалося підвищення рівня верапамілу в плазмі, тоді як індуктори CYP3A4 знижували концентрацію верапамілу в плазмі крові. Відповідно, при одночасному застосуванні таких засобів слід враховувати можливість цієї взаємодії.

У таблиці узагальнено дані щодо лікарської взаємодії, зумовлені вмістом верапамілу.

. У таблиці узагальнено дані щодо лікарської взаємодії, зумовленої верапамілом.

Інші можливі види взаємодії верапамілу

При одночасному застосуванні з комбінацією трандолаприл+верапаміл антиаритмічних засобів та бета-адреноблокаторів можливе посилення несприятливого впливу на серцево-судинну систему (більш виражена AV-блокада, більш значне зниження ЧСС, розвиток серцевої недостатності та посилення артеріальної гіпотензії).

При одночасному застосуванні антигіпертензивних засобів, діуретиків та вазодилататорів з комбінацією трандолаприл+верапамілу посилюється гіпотензивна дія.

При одночасному застосуванні з комбінацією трандолаприл+верапаміл празозину, теразозину посилюється гіпотензивна дія.

При одночасному застосуванні з комбінацією трандолаприл+верапаміл деякі препарати для лікування ВІЛ-інфекції (ритонавір ) можуть інгібувати метаболізм верапамілу, що призводить до збільшення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні дози верапамілу слід знижувати.

При одночасному застосуванні літію з комбінацією трандолаприл+верапаміл підвищується нейротоксичність літію.

У пацієнтів з ІХС при призначенні верапамілу після прийому дантролену були відмічені випадки гіперкаліємії та пригнічення функції міокарда. Спільне застосування препаратів протипоказане.

При одночасному застосуванні сульфінпіразону з комбінацією трандолаприл+верапаміл можливе зменшення гіпотензивної дії верапамілу.

При одночасному застосуванні з комбінацією трандолаприл+верапаміл ефект міорелаксантів може посилитися.

При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти як антиагрегантний засіб з верапамілом може підвищитися схильність до кровотеч.

При одночасному застосуванні з верапамілом рівень етанолу у плазмі крові підвищується.

Взаємодії, зумовлені трандолаприлом

Діуретики або інші гіпотензивні лікарські засоби можуть посилити гіпотензивну дію трандолаприлу.

Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, амілорид, тріамтерен) або препарати калію підвищують ризик гіперкаліємії, особливо у хворих на ниркову недостатність. Трандолаприл може зменшити втрату калію при сумісному застосуванні з тіазидними діуретиками.

Одночасне застосування трандолаприлу (як і будь-яких інгібіторів АПФ) з гіпоглікемічними засобами (інсуліном або пероральними гіпоглікемічними засобами) може посилити гіпоглікемічний ефект та призвести до підвищення ризику гіпоглікемії.

Трандолаприл може погіршити виведення літію . Необхідний контроль рівня літію у сироватці крові.

Інші взаємодії

При застосуванні під час гемодіалізу високопроточних мембран з поліакрилонітрилу у хворих, які отримували інгібітори АПФ, були описані анафілактоїдні реакції. У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, слід уникати застосування подібних мембран під час проведення гемодіалізу.

НПЗЗ можуть зменшити гіпотензивну дію трандолаприлу, тому при приєднанні НПЗЗ до терапії трандолаприлом або їх скасування необхідний конгроль АТ.

Інгібітори АПФ можуть посилити гіпотензивну дію деяких засобів для інгаляційного наркозу.

Алопурипол, цитостатики, імуносупресивні засоби та системні кортикостероїди або прокаїнамід можуть підвищити ризик розвитку лейкопенії при лікуванні інгібіторами АПФ.

Аітациди можуть знизити біодоступність інгібіторів АПФ.

Антигіпертензивна дія інгібіторів АПФ може бути знижена при сумісному призначенні симпатоміметиків. У разі необхідний ретельний моніторинг.

Як і у разі застосування будь-яких інших гіпотензивних засобів, сумісне призначення нейролептиків або трициклічних антидепресантів збільшує ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

Протипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

З боку серцево-судинної системи: часто – AV-блокада І ступеня, повна AV-блокада, стенокардія спокою, брадикардія, відчуття серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпотензія, гіперемія шкірних покровів, припливи крові до шкіри обличчя, зупинка синусового вузла, серцева недостатність.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення рівноваги, парестезії, сонливість, непритомність.

Порушення психіки: тривога, безсоння.

З боку органу зору: порушення зору, "завіса" перед очима.

Лабіринтні порушення: лабіринтне запаморочення.

З боку дихальної системи: часто – кашель, задишка, закладеність носа.

З боку травної системи: запор, нудота, діарея, сухість слизової оболонки ротової порожнини, гіперплазія ясен, біль у животі, дискомфорт у животі, блювання, панкреатит.

Інфекційні захворювання: Бронхіт.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку обміну речовин: гіперкаліємія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, свербіж шкіри, висип, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: лакіурія, поліурія.

Порушення з боку статевої системи: еректильна дисфункція.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гінекомастія, галакторея.

Алергічні реакції: кропив'янка, гіперчутливість.

Загальні реакції: біль у грудях, набряки, слабкість, астенія, гарячка.

Результати лабораторних досліджень: підвищення активності ЛДГ, активності лужної фосфатази, концентрації креатиніну, концентрації сечовини, активності АЛТ, АСТ крові.

Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний із прийомом інгібіторів АПФ; спадковий та ідіопатичний ангіоневротичний набряк; кардіогенний шок; AV-блокада II або III ступеня (за винятком пацієнтів із штучним водієм ритму); СССУ (за винятком пацієнтів із штучним водієм ритму); серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду менше 35% та/або тиску заклинювання легеневої артерії понад 20 мм рт.ст.; фібриляція/тремтіння передсердь за наявності додаткових провідних шляхів (в т.ч. у пацієнтів із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта, Лауна-Ганонга-Левіна - дані пацієнти схильні до ризику шлуночкової тахіаритмії, в т.ч. фібриляції шлуночків ); аортальний стеноз або обструкція тракту, що виносить лівого шлуночка; одночасне застосування з бета-адреноблокаторами (внутрішньовенно) (за винятком пацієнтів, які проходять лікування у відділенні інтенсивної терапії); тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв), включаючи проведення гемодіалізу; цироз печінки з асцитом; одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2); вагітність, період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років; одночасне застосування з івабрадином; підвищена чутливість до трандолаприлу, верапамілу або будь-якого іншого інгібітора АПФ.

З обережністю

Гіперкаліємія; при системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак, склеродермія), особливо на тлі лікування кортикостероїдами та антиметаболітами (ризик розвитку агранулоцитозу та нейтропенії); пригнічення кістковомозкового кровотворення; гострий інфаркт міокарда; AV блокада І ступеня; брадикардія; асистолія; симптоматична артеріальна гіпотензія; стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювання); двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки (наприклад, після трансплантації нирки); застосування у представників негроїдної раси; порушення функції печінки; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; захворювання, що супроводжуються порушенням нервово-м'язової передачі (міастенія, синдром Ламберта-Ітона, м'язова дистрофія Дюшена); у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням кухонної солі; перед процедурою аферезу ЛПНГ, одночасне проведення десенсибілізуючої терапії алергенами (наприклад, отрутою перетинчастокрилих) (ризик розвитку анафілактоїдних реакцій (у деяких випадках - життєзагрозних); ризик розвитку анафілактоїдних реакцій, серцева недостатність з фракцією викиду більше 35%, одночасне застосування з дигоксином.

Оскільки трандолаприл метаболізується у печінці з утворенням активного метаболіту, пацієнтам із порушенням функції печінки препарат слід призначати з обережністю та при ретельному спостереженні лікаря.

У хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією після прийому першої дози трандолаприлу або підвищення дози препарату відзначали розвиток гіпотензії, що супроводжувалася клінічними симптомами. Ризик артеріальної гіпотензії вищий при порушенні водно-електролітного балансу внаслідок тривалої терапії діуретиками, обмеження споживання солі, діалізу, діареї або блювоти. У таких пацієнтів перед початком терапії трандолаприлом слід припинити терапію діуретиками та заповнити ОЦК та/або вміст натрію.

При лікуванні інгібіторами АПФ описані випадки агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку. Ці явища частіше зустрічаються у хворих із порушенням функції нирок, особливо із системними захворюваннями сполучної тканини. У таких пацієнтів (наприклад, із системним червоним вовчаком або склеродермією) доцільно регулярно контролювати кількість лейкоцитів у крові та вміст білка в сечі, особливо при порушенні функції нирок, лікуванні кортикостероїдами та антиметаболітами.

Трандолаприл може спричинити ангіоневротичний набряк обличчя, язика, горлянки та/або гортані. Є дані про те, що інгібітори АПФ найчастіше викликають ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси.

На фоні лікування інгібіторами АПФ також було виявлено випадки ангіоневротичного набряку кишечника. Таку можливість слід враховувати при розвитку болів у животі (які супроводжуються нудотою або блюванням, або без цих симптомів) на фоні прийому трандолаприлу.

Слід застосування даної комбінації у пацієнтів з тяжкою дисфункцією лівого шлуночка (наприклад, з фракцією викиду шлуночка менше 30%, підвищенням тиску заклинювання легеневих капілярів більше 20 мм рт.ст. або вираженими симптомами хронічної серцевої недостатності) та у хворих з будь-яким ступенем дисфункції лівого шлуночка. якщо вони отримують бета-адреноблокатори.

У деяких хворих, які отримують діуретики (особливо у перші дні лікування), після призначення трандолаприлу або збільшення його дози, спостерігається різке зниження артеріального тиску.

При обстеженні хворих на артеріальну гіпертензію слід завжди оцінювати функцію нирок. У пацієнтів з КК менше 30 мл/хв потрібне призначення менших доз трандолаприлу.

У хворих з порушенням функції нирок, хронічної серцевої недостатністю, двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки (наприклад, після її трансплантації) підвищений ризик погіршення ниркової функції. У деяких хворих на артеріальну гіпертензію, без порушення функції нирок, при призначенні трандолаприлу в комбінації з діуретиком може спостерігатися підвищення азоту сечовини в крові та сироваткового креатиніну.

При оперативних втручаннях або проведенні загальної анестезії із застосуванням препаратів, що викликають гіпотензію, трандолаприл може блокувати утворення ангіотензину II, пов'язане з компенсаторним викидом реніну.

У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ під час курсу десенсибілізації (наприклад, отрутою перетинчастокрилих), у поодиноких випадках можливий розвиток загрозливих для життя анафілактичних реакцій.

При проведенні ЛПНГ-аферезу у пацієнтів, які одержують інгібітори АПФ, спостерігався розвиток аналітичних реакцій.

Ця комбінація може сприяти підвищенню вмісту алкоголю в крові та уповільнювати його виведення. У зв'язку із цим ефекти алкоголю можуть бути посилені.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, особливо на початку лікування.

Протипоказане застосування при тяжкому порушенні функції нирок (КК<30 мл/хв.).

З обережністю слід застосовувати препарат при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, стані після трансплантації нирок.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із порушенням функції печінки.

У пацієнтів похилого віку можливе більш виражене зниження артеріального тиску.

Препарат протипоказаний для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років.

ABBOTT GmbH & Co. KG (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Тарка таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 180 мг+2 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Тарка таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 180 мг+2 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Тарка таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 180 мг+2 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Тарка таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 240 мг+4 мг 28 шт..