Сульперазон порошок для приготовления раствора для внутривенного и вунтримышечного введения 1 г+1 г Цена

Цефалоспорин III поколения в комбинации с ингибитором β-лактамаз.

Цефоперазон – полусинтетический цефалоспориновый антибиотик широкого спектра действия. Действует на чувствительные микроорганизмы во время их активного размножения путем угнетения биосинтеза мукопептида клеточной стенки.

Сульбактам не обладает клинически значимой антибактериальной активностью (исключение составляют Neisseriaceae и Acinetobacter). В исследованиях было показано, что он является необратимым ингибитором большинства основных β-лактамаз, которые продуцируются микроорганизмами, устойчивыми к бета-лактамным антибиотикам.

Способность сульбактама предупреждать разрушение пенициллинов и цефалоспоринов устойчивыми микроорганизмами была подтверждена в исследованиях с использованием резистентных штаммов, в отношении которых сульбактам обладал выраженным синергизмом с пенициллинами и цефалоспоринами. Сульбактам также связывается с некоторыми пенициллинсвязывающими белками, поэтому комбинация цефоперазон/сульбактам часто оказывает более выраженное действие на чувствительные штаммы, чем один цефоперазон.

Сульперазон активен в отношении всех микроорганизмов, чувствительных к цефоперазону. Кроме того, обладает синергизмом в отношении различных микроорганизмов, прежде всего следующих: Haemophilus influenzae, Bacteroides spp., Staphylococcus spp., Acinetobacter calcoaceticus, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Citrobacter diversus.

Сульперазон активен in vitro в отношении широкого спектра клинически значимых микроорганизмов.

Грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus (продуцирующий и не продуцирующий пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолитический стрептококк группы А), Streptococcus agalactiae (бета-гемолитический стрептококк группы В), большинство других штаммов бета-гемолитических стрептококков, многие штаммы Streptococcus faecalis (энтерококки).

Грамотрицательные микроорганизмы: Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri), Serratia spp. (включая Serratia marcescens), Salmonella spp., Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa и некоторые другие Pseudomonas spp., Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.

Анаэробные микроорганизмы: грамотрицательные палочки (включая Bacteroides fragilis, другие Bacteroides spp. и Fusobacterium spp.), грамположительные и грамотрицательные кокки (включая Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Veillonella spp.), грамположительные палочки (включая Clostridium spp., Eubacterium spp. и Lactobacillus spp).

Следующие уровни чувствительности были установлены для сульбактама/цефоперазона. МПК (мкг/мл), выраженная в концентрации цефоперазона для чувствительных микроорганизмов меньше либо равна 16, для организмов с промежуточной чувствительностью находится в интервале 17-63, а для резистентных - более 64. Зоны чувствительности при определении диско-диффузионным методом составляют: для чувствительных микроорганизмов более 21 мм; с промежуточной чувствительностью - от 16 до 20 мм, а для резистентных - более 15 мм.

Для определения МПК можно использовать метод серийных разведений сульбактама/цефоперазона в соотношении 1:1 в бульонной или агаровой средах. Для определения МПК диско-диффузионным методом рекомендуется использовать диск, содержащий 30 мкг сульбактама и 75 мкг цефоперазона.

Следующие нормы контроля качества рекомендуются при использовании дисков, содержащих 30 мкг сульбактама и 75 мкг цефоперазона. Для контрольного штамма Acinetobacter spp. (ATCC 43498) диаметр зоны составляет 26-32; для Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) - 22-28; для Escherichia coli (ATCC 25922) - 27-33; для Staphylococcus aureus (ATCC 25923) - 23-30.

Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення

Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньовенного введення білого або майже білого, з жовтуватим відтінком кольору.

Флакони скляні (1) - картонні пачки.

J01DD62 Цефоперазон у комбінації з іншими препаратами

Цефалоспорин ІІІ покоління з інгібітором бета-лактамаз

сульбактам

цефоперазон натрію

Антибіотик, цефалоспорин+бета-лактамаз інгібітор

Список Б. Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.

Відновлений розчин слід зберігати за кімнатної температури; термін придатності – 24 год.

Цефалоспорин III покоління у комбінації з інгібітором β-лактамаз.

Цефоперазон – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії. Діє на чутливі мікроорганізми під час їхнього активного розмноження шляхом пригнічення біосинтезу мукопептиду клітинної стінки.

Сульбактам не має клінічно значущої антибактеріальної активності (виняток становлять Neisseriaceae та Acinetobacter). У дослідженнях було показано, що він є необоротним інгібітором більшості основних β-лактамаз, які продукуються мікроорганізмами, стійкими до бета-лактамних антибіотиків.

Здатність сульбактаму попереджати руйнування пеніцилінів і цефалоспоринів стійкими мікроорганізмами була підтверджена в дослідженнях з використанням резистентних штамів, щодо яких сульбактам мав виражений синергізм з пеніцилінами і цефалоспоринами. Сульбактам також зв'язується з деякими пеніцилінзв'язуючими білками, тому комбінація цефоперазон/сульбактам часто має більш виражену дію на чутливі штами, ніж один цефоперазон.

Сульперазон активний по відношенню до всіх мікроорганізмів, чутливих до цефоперазону. Крім того, має синергізм щодо різних мікроорганізмів, насамперед наступних: Haemophilus influenzae, Bacteroides spp., Staphylococcus spp., Acinetobacter calcoaceticus, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumonia diversus.

Сульперазон активний in vitro щодо широкого спектра клінічно значимих мікроорганізмів.

Грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (продукувальний і не продукувальний пеніциліназ), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А), Streptococcus astoct штами Streptococcus faecalis (ентерококи).

Грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia spp. (У т.ч. Providencia rettgeri), Serratia spp. (включаючи Serratia marcescens), Salmonella spp., Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa та деякі інші Pseudomonas spp., Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enteroli.

Анаеробні мікроорганізми: грамнегативні палички (включаючи Bacteroides fragilis, інші Bacteroides spp. та Fusobacterium spp.), грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Veillonella spp.), грампозитивні папки, грампозитивні палки. та Lactobacillus spp).

Наступні рівні чутливості були встановлені для сульбактаму/цефоперазону. МПК (мкг/мл), виражена в концентрації цефоперазону для чутливих мікроорганізмів менше або дорівнює 16, для організмів з проміжною чутливістю знаходиться в інтервалі 17-63, а для резистентних - більше 64. Зони чутливості при визначенні диско-дифузійним методом складають: мікроорганізмів понад 21 мм; з проміжною чутливістю – від 16 до 20 мм, а для резистентних – понад 15 мм.

Для визначення МПК можна використовувати метод серійних розведень сульбактаму/цефоперазону у співвідношенні 1:1 у бульйонному або агаровому середовищах. Для визначення МПК диско-дифузійним методом рекомендується використовувати диск, що містить 30 мкг сульбактаму та 75 мкг цефоперазону.

Наступні норми контролю якості рекомендуються при використанні дисків, що містять 30 мкг сульбактаму та 75 мкг цефоперазону. Для контрольного штаму Acinetobacter spp. (ATCC 43498) діаметр зони становить 26-32; для Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) – 22-28; для Escherichia coli (ATCC 25922) – 27-33; для Staphylococcus aureus (ATCC 25923) – 23-30.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

У дорослих Сульперазон рекомендується застосовувати у наступних добових дозах.

Добову дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 12 год.

При тяжких або рефрактерних інфекціях добова доза Сульперазону може бути збільшена до 8 г за співвідношенням компонентів 1:1 (тобто 4 г цефоперазону). Хворим, які отримують Сульперазон у співвідношенні 1:1, може знадобитися додаткове введення цефоперазону. Дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 12 год.

Максимальна добова доза сульбактаму, що рекомендується, становить 4 г.

У дітей Сульперазон рекомендується застосовувати у наступних добових дозах.

Дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 6-12 год.

При серйозних або рефрактерних інфекціях дози можуть бути збільшені до 160 мг/кг/сут при співвідношенні компонентів 1:1. Добову дозу ділять на 2-4 рівні частини.

У новонароджених протягом першого тижня життя препарат слід вводити кожні 12 годин. Максимальна добова доза сульбактаму у дітей не повинна перевищувати 80 мг/кг/добу.

У хворих з вираженими порушеннями функції нирок ( КК 15-30 мл/хв) максимальна доза сульбактаму становить 1 г кожні 12 год (максимальна добова доза сульбактаму - 2 г), а у хворих з КК менше 15 мл/хв максимальна доза сульбактаму становить 500 мг кожні 12 год (максимальна добова доза сульбактаму – 1 г). При тяжких інфекціях може знадобитися додаткове введення цефоперазону. Оскільки при гемодіалізі фармакокінетика сульбактаму значно змінюється та дещо знижується T1/2 цефоперазону із сироватки, введення Сульперазону слід планувати після діалізу.

Якщо регулярне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону не проводиться, мінімальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Правила приготування та застосування розчину для внутрішньовенного введення

Для приготування розчину для інфузій розводять 2 г (1 г+1 г) Сульперазону в початковому обсязі 6.7 мл одного з наступних інфузійних розчинів: 5% розчин декстрози у воді, 5% розчин декстрози у 0.225% розчині хлориду натрію, 5% розчин фізіологічному розчині, 0.9% розчин хлориду натрію або стерильна вода для ін'єкцій, а потім розбавляють до 20 мл початковим розчином.

Для приготування розчину для внутрішньовенної інфузії може бути використаний лакований розчин Рінгера, проте його не можна застосовувати для початкового розчинення, враховуючи несумісність цієї суміші. Сумісності можна досягти шляхом двоетапного приготування розчину - спочатку порошок розчиняють у воді для ін'єкцій, а потім розводять розчином лактату Рінгера до концентрації сульбактаму 5 мг/мл (2 мл початкового розчину розводять в 50 мл розчину лактату Рінгера або 4 мл в 1 ).

Інфузію проводять протягом 15-60 хв.

Для внутрішньовенної ін'єкції вміст кожного флакона слід розчинити в 6.7 мл в одному з розчинників, як зазначено вище, і вводити протягом мінімум 3 хв.

Правила приготування розчину для внутрішньом'язового введення

Для приготування розчину для внутрішньом'язового введення можна використовувати 2% розчин лідокаїну, проте його не можна застосовувати для початкового розчинення, враховуючи їх несумісність. Сумісності можна домогтися шляхом двоетапного приготування розчину – спочатку розчиняють порошок у воді для ін'єкцій, а потім розводять 2% розчином лідокаїну гідрохлориду.

Сумарний об'єм розчинника становить 6,7 мл. Кінцевий розчин міститиме цефоперазон/сульбактам у співвідношенні 125 мг/125 мг на 1 мл 0.5% розчину лідокаїну.

Інформація про гостру токсичність цефоперазону натрію та сульбактаму натрію у людини обмежена.

Симптоми: при передозуванні очікується поява небажаних ефектів, зареєстрованих при використанні препарату. Необхідно враховувати той факт, що висока концентрація бета-лактамних антибіотиків у цереброспінальній рідині може призвести до неврологічним порушенням, включаючи судоми.

Лікування: симптоматичне, ефективний гемодіаліз, особливо у хворих із порушеною функцією нирок.

При вживанні алкоголю під час лікування цефоперазоном та протягом до 5 днів після його введення були зареєстровані дисульфірамоподібні ефекти, що характеризуються припливами, пітливістю, головним болем та тахікардією. Подібні реакції відзначалися при використанні деяких інших цефалоспоринів, тому пацієнтів слід попереджати про можливість їх появи при вживанні алкогольних напоїв на фоні лікування Сульперазоном. У хворих, яким потрібне штучне харчування (всередину або парентерально), слід уникати застосування розчинів, що містять етанол.

Фармацевтична взаємодія

Розчини Сульперазону та аміноглікозидів не слід прямо змішувати, враховуючи фармацевтичну несумісність між ними. Якщо проводиться комбінована терапія Сульперазоном і аміноглікозидами, два препарати вводять шляхом послідовних інфузій з використанням окремих вторинних катетерів, а первинний катетер досить добре промивають розчином між введенням доз препаратів. Інтервали між введенням Сульперазону та аміноглікозиду протягом дня мають бути якомога більшими.

Сульбактам та цефоперазон проникають через плацентарний бар'єр.

Застосування Сульперазону при вагітності та в період лактації можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.

Алергічні реакції: анафілактичний шок.

З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, псевдомембранозний коліт; минуще підвищення показників функції печінки - АСТ, АЛТ, ЛФ, білірубіну в сироватці крові.

Алергічні реакції: макуло-папульозний висип, свербіж, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона (ризик розвитку цих реакцій вищий у хворих з алергічними реакціями в анамнезі).

З боку системи кровотворення: зниження числа нейтрофілів, оборотна нейтропенія (при тривалому лікуванні), зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, минуща еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпопротромбінемія; в окремих випадках – позитивна проба Кумбса. При використанні розчину Бенедикту або Фелінгу може спостерігатися хибно-позитивна реакція на глюкозу в сечі.

З боку сечовидільної системи: гематурія.

Місцеві реакції: Сульперазон добре переноситься при внутрішньом'язовому введенні. Іноді після внутрішньом'язової ін'єкції спостерігається минущий біль, печіння у місці ін'єкції. При внутрішньовенному введенні Сульперазону за допомогою катетера може розвинутись флебіт у місці інфузії.

Інші: біль голови, лихоманка, озноб, васкуліт.

алергія на пеніциліни, сульбактам, цефоперазон або будь-які інші цефалоспорини.

У хворих, які отримували бета-лактамні антибіотики, у т.ч. цефалоспорини, описані випадки розвитку серйозних реакцій підвищеної чутливості (анафілактичних), які іноді спричиняли смерть. Ризик розвитку таких реакцій вищий у пацієнтів, у яких у анамнезі спостерігалися реакції підвищеної чутливості. У разі виникнення алергічної реакції необхідно відмінити препарат і призначити адекватну терапію.

При серйозних анафілактичних реакціях потрібне невідкладне введення епінефрину (адреналіну). В/в вводять глюкокортикостероїди і забезпечують прохідність дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

При тяжкій обструкції жовчних шляхів, тяжких захворюваннях печінки, а також порушення функції нирок, що поєднуються з будь-яким із зазначених станів, може знадобитися корекція режиму дозування препарату.

У хворих з порушеннями функції печінки та супутніми порушеннями функції нирок необхідне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону та корекція його дози у разі потреби. Якщо регулярне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону в таких випадках не проводиться, його добова доза не повинна перевищувати 2 г.

При лікуванні цефоперазоном, як і іншими антибіотиками, у поодиноких випадках розвивався дефіцит вітаміну К. Причиною його, ймовірно, є придушення нормальної мікрофлори кишечника, яка синтезує цей вітамін. До групи ризику можна віднести пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, пацієнтів з мальабсорбцією (наприклад, муковісцидоз) та довготривалих на внутрішньовенному штучному харчуванні. У таких випадках, а також у хворих, які отримують антикоагулянти, необхідно контролювати протромбіновий час та за наявності показань призначати вітамін К.

При тривалому лікуванні Сульперазоном (як і іншими антибіотиками) може спостерігатись надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів. Хворих необхідно ретельно спостерігати під час лікування.

При тривалій терапії Сульперазоном рекомендується періодично контролювати показники функції внутрішніх органів, включаючи нирки, печінку та систему кровотворення. Це особливо важливо для новонароджених, насамперед недоношених, та дітей молодшого віку.

У хворих з вираженими порушеннями функції нирок ( КК 15-30 мл/хв) максимальна доза сульбактаму становить 1 г кожні 12 год (максимальна добова доза сульбактаму - 2 г), а у хворих з КК менше 15 мл/хв максимальна доза сульбактаму становить 500 мг кожні 12 год (максимальна добова доза сульбактаму – 1 г). При тяжких інфекціях може знадобитися додаткове введення цефоперазону.

При тяжкій обструкції жовчних шляхів, тяжких захворюваннях печінки може знадобитися корекція режиму дозування препарату.

У хворих з порушеннями функції печінки та супутніми порушеннями функції нирок необхідне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону та корекція його дози у разі потреби. Якщо регулярне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону в таких випадках не проводиться, його добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Препарат відпускається за рецептом.

У дітей Сульперазон рекомендується застосовувати у наступних добових дозах.

Дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 6-12 год.

При серйозних або рефрактерних інфекціях дози можуть бути збільшені до 160 мг/кг/сут при співвідношенні компонентів 1:1. Добову дозу ділять на 2-4 рівні частини.

У новонароджених протягом першого тижня життя препарат слід вводити кожні 12 годин. Максимальна добова доза сульбактаму у дітей не повинна перевищувати 80 мг/кг/добу.

PFIZER ILACLARI Ltd. Sti. (Туреччина)

Страна производства (на момент написания) Китай.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Сульперазон порошок для приготовления раствора для внутривенного и вунтримышечного введения 1 г+1 г с доставкой в любой город или село Украины. Купить Сульперазон порошок для приготовления раствора для внутривенного и вунтримышечного введения 1 г+1 г можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Хотите приобрести Сульперазон порошок для приготовления раствора для внутривенного и вунтримышечного введения 1 г+1 г быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Бакцефорт порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 2 г +2 г флакон 1 шт., Цефоперазон+Сульбактам порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 0,5 г+0,5 г флакон 1 шт., Бакцефорт порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г +1 г флакон 1 шт., Цефоперазон+Сульбактам порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+1 г флакон 1 шт., Цефоперазон+Сульбактам порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 250 мг+250 мг флакон 1 шт..