Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт Цена
-
Страна:Бельгия
-
Форма выпуска:лиофилизат
-
Дозировка:500 мг
Препарат представляет собой инъекционную форму метилиреднизолона, синтетического глюкокортикостероида (ГКС), для внутримышечного (в/м) и внутривенного (в/в) введения.
ГКС проникают через клеточные мембраны и образуют комплексы со специфическими цитоплазматическими рецепторами. Затем эти комплексы проникают в клеточное ядро, связываются с ДНК (хроматином) и стимулируют транскрипцию мРНК и последующий синтез различных ферментов, чем и объясняется эффект ГКС при системном применении. ГКС не только оказывают существенное воздействие на воспалительный процесс и иммунный ответ, но также влияют на углеводный, белковый и жировой обмен. Кроме того, они влияют на сердечно-сосудистую систему, скелетные мышцы и центральную нервную систему.
Большинство показаний к применению ГКС обусловлено их противовоспалительными, иммунодепрессивными и противоаллергическими свойствами. Благодаря этим свойствам достигаются следующие терапевтические эффекты:
уменьшение количества иммуноактивных клеток вблизи очага воспаления;уменьшение вазодилатации;стабилизация лизосомальных мембран;ингибироваиие фагоцитоза;уменьшение продукции простагландинов и родственных им соединений.Метилпреднизолон обладает сильным противовоспалительным действием, причем его активность превышает таковую иреднизолона, а способность вызывать задержку воды и ионов натрия понижена по сравнению с преднизолоном.
Метаболизм и механизм противовоспалительного действия метилпреднизолона натрия сукцината сходны с таковыми для метилпреднизолона. При парентеральном введении эквивалентных количеств биологическая активность обоих соединений одинакова. При в/в введении соотношение активностей метилпреднизолона натрия сукцината и гидрокортизона натрия сукцината, рассчитанное по уменьшению числа эозинофилов, составляет не менее 4:1. Это хорошо коррелирует с данными по относительной активности метилпреднизолона и гидрокортизона при пероралыюм введении. Доза в 4 мг метилпреднизолона оказывает такое же глюкокортикостероидное (противовоспалительное) действие, как и 20 мг гидрокортизона. Метилпреднизолон обладает лишь незначительной минералокортикостероидной активностью (200 мг метилпреднизолона эквивалентны 1 мг дезоксикортикостерона).
ГКС обладают липолитической активностью, преимущественно распространяющейся на жировую клетчатку конечностей. Кроме того, ГКС проявляют липогенный эффект, который больше всего затрагивает область фудной клетки, шеи и головы. Все это приводит к перераспределению жирового депо в организме пациента.
ГКС оказывают катаболическое действие в отношении белков. Высвобождающиеся аминокислоты превращаются в процессе глюконеогенеза в печени в глюкозу и гликоген. Потребление глюкозы в периферических тканях снижается, что может привести к гипергликемии и глюкозурии, особенно у больных с риском развития сахарного диабета. Максимальная фармакологическая активность ГКС проявляется не на пике концентрации в плазме крови, а уже после него, следовательно, действие ГКС обусловлено в первую очередь их влиянием на активность ферментов.
Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт инструкция на украинскомФорма випускуліофілізат д/пригот. р-ну д/в/в та в/м введення 1 г: фл. у компл. з розчинником ліофілізат д/пригот. розчину д/в/в та внутрішньом'язового введення 250 мг: фл. двойомнісні з розчинником ліофілізат д/пригот. розчину д/в/в та внутрішньом'язового введення 500 мг: фл. у компл. з розчинником
Опис
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення у вигляді порошку або пористої маси білого або майже білого кольору.
| 1 фл. | |
| метилпреднізолон (у формі метилпреднізолону натрію сукцинату) | 1 г |
Розчинник: бензиловий спирт (9 мг), вода д/і (до 1 мл).
1 г – флакони (1) у комплекті з розчинником 15.6 мл – пачки картонні.
Коди АТХ
H02AB04 Methylprednisolone
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
ГКС для ін'єкцій
Діюча речовина
метилпреднізолон (у формі натрію сукцинату)
Фармако-терапевтична група
Глюкокортикостероїд
Умови зберігання
Нерозчинений препарат та розчин препарату зберігати при температурі 15-25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
Термін придатності – 5 років.
Розчин препарату придатний для застосування протягом 48 годин після приготування.
Фармакологічна дія
Препарат являє собою ін'єкційну форму метиліреднізолону, синтетичного глюкокортикостероїду (ГКС), для внутрішньом'язового (в/м) та внутрішньовенного (в/в) введення.
ГКС проникають через клітинні мембрани та утворюють комплекси зі специфічними цитоплазматичними рецепторами. Потім ці комплекси проникають у клітинне ядро, зв'язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК і подальший синтез різних ферментів, чим пояснюється ефект кортикостероїдів при системному застосуванні. ГКС не тільки істотно впливають на запальний процес та імунну відповідь, але також впливають на вуглеводний, білковий та жировий обмін. Крім того, вони впливають на серцево-судинну систему, скелетні м'язи та центральну нервову систему.
Більшість показань до застосування кортикостероїдів обумовлено їх протизапальними, імунодепресивними та протиалергічними властивостями. Завдяки цим властивостям досягаються такі терапевтичні ефекти:
зменшення кількості імуноактивних клітин поблизу осередку запалення; зменшення вазодилатації; стабілізація лізосомальних мембран; інгібірування фагоцитозу; зменшення продукції простагландинів та споріднених їм сполук.Метилпреднізолон має сильну протизапальну дію, причому його активність перевищує таку іреднізолону, а здатність викликати затримку води та іонів натрію знижена порівняно з преднізолоном.
Метаболізм та механізм протизапальної дії метилпреднізолону натрію сукцинату подібні до таких як для метилпреднізолону. При парентеральному запровадженні еквівалентних кількостей біологічна активність обох сполук однакова. При внутрішньовенному введенні співвідношення активностей метилпреднізолону натрію сукцинату та гідрокортизону натрію сукцинату, розраховане зі зменшення кількості еозинофілів, становить не менше 4:1. Це добре корелює з даними щодо відносної активності метилпреднізолону і гідрокортизону при пероральному введенні. Доза в 4 мг метилпреднізолону має таку ж глюкокортикостероїдну (протизапальну) дію, як і 20 мг гідрокортизону. Метилпреднізолон має лише незначну мінералокортикостероїдну активність (200 мг метилпреднізолону еквівалентні 1 мг дезоксикортикостерону).
ГКС мають ліполітичну активність, переважно поширюється на жирову клітковину кінцівок. Крім того, кортикостероїди виявляють ліпогенний ефект, який найбільше зачіпає область фудної клітини, шиї та голови. Усе це призводить до перерозподілу жирового депо у організмі пацієнта.
ГКС мають катаболічну дію щодо білків. Вивільняються амінокислоти перетворюються в процесі глюконеогенезу в печінці на глюкозу і глікоген. Споживання глюкози в периферичних тканинах знижується, що може призвести до гіперглікемії та глюкозурії, особливо у хворих із ризиком розвитку цукрового діабету. Максимальна фармакологічна активність кортикостероїдів проявляється не на піку концентрації в плазмі крові, а вже після нього, отже, дія кортикостероїдів обумовлена в першу чергу їх впливом на активність ферментів.
Показання
1. Ендокринні захворювання
первинна та вторинна наднирникова недостатність (при необхідності у поєднанні з мінералокортикостероїдами, особливо у педіатричній практиці); гостра наднирникова недостатність (може виникнути необхідність додавання мінералокортикостероїдів); шок, що є наслідком надниркової недостатності, або шок, при неефективності симптоматичної терапії, коли можлива наявність надниркової недостатності (якщо мінералокортикостероїдна дія небажана); у передопераційному періоді, у разі тяжкої травми або тяжкого захворювання, у хворих із встановленою або підозрюваною наднирковою недостатністю; вроджена гіперплазія надниркових залоз; підгострий тиреоїдит; гіперкальціємія на фоні онкологічного захворювання2. Ревматичні захворювання (як додаткова терапія короткочасна для виведення з гострого стану або при загостренні)
посттравматичний остеоартрит; синовіт при остеоартриті; ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може знадобитися підтримуюча терапія низькими дозами); гострий та підгострий бурсит; епікондиліт; гострий неспецифічний тендосиновіт; гострий подагричний артрит; псоріатичний артрит; анкілозуючий спондилоартрит.3. Системні захворювання сполучної тканини (у період загострення або в окремих випадках як підтримуюча терапія)
системний червоний вовчак (і вовчаковий нефрит); гострий ревмокардит; системний дерматоміозит (поліміозит); нодозний періартеріїт; синдром Гудпасчера.4. Шкірні хвороби
пухирчатка; важка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона); ексфоліативний дерматит; важкий псоріаз; герпетиформний бульозний дерматит; тяжкий себорейний дерматит; грибоподібний мікоз.5. Алергічні стани (у разі тяжких або інвалідизованих станів, за яких неефективна звичайна терапія)
бронхіальна астма; контактний дерматит; атопічний дерматит; сироваткова хвороба; сезонні або цілорічні алергічні риніти; реакції підвищеної чутливості до лікарських засобів; посттрансфузійні реакції типу кропив'янки; гострий неінфекційний набряк гортані.6. Очні хвороби (важкі гострі та хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей)
очна форма Herpes zoster; ірит та іридоцикліт; хоріоретиніт; дифузний задній увеїт та хоріоїдит; неврит зорового нерва; симпатична офтальмія; запалення переднього сегмента; алергічний кон'юнктивіт; алергічні крайові виразки рогівки; кератит.7. Захворювання шлунково-кишкового тракту (для виведення хворого із критичного стану)
язвений коліт; регіонарний ентерит.8. Хвороби дихальних шляхів
симптоматичний саркоїдоз; бериліоз; блискавичний та дисемінований туберкульоз легень у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією; синдром Леффлера, який не піддається терапії іншими засобами; аспіраційний пневмоніт.9. Гематологічні захворювання
набута (аутоімуна) гемолітична анемія; ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих (тільки В/В введення; в/м введення протипоказано); вторинна тромбоцитопенія у дорослих; еритробластопенія (еритроцитарна анемія); вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія.10. Онкологічні захворювання (як паліативна терапія)
лейкози та лімфоми у дорослих; гострі лейкози в дітей віком; для покращення якості життя хворих з онкологічними захворюваннями у термінальній стадії.11. Набряковий синдром
для стимуляції діурезу та досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії.12. Нервова система
набряк головного мозку, обумовлений пухлиною - первинною або метастатичною, та/або пов'язаний з хірургічною або променевою терапією; загострення розсіяного склерозу; гострі травматичні ушкодження спинного мозку. Лікування слід починати в перші 8 годин після травми.13. Інші показання до застосування
туберкульозний менінгіт із субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією); трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда; трансплантація органів; профілактика нудоти та блювання, пов'язаних з хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань.Застосування у дітей
Застосування препарату у дітей у період зростання можливе лише за абсолютними показаннями і при особливо ретельному спостереженні лікаря.
Спосіб застосування, курс та дозування
Солу-Медрол ® можна вводити у вигляді в/в або в/в ін’єкцій або у формі в/в ін’єкції, але в екстрених випадках лікування бажано починати з в/в ін’єкції. Дітям слід вводити нижчі дози (але не менше 0,5 мг/кг/добу), проте при виборі дози в першу чергу враховують тяжкість стану та реакцію хворого на терапію, а не вік та масу тіла.
У якості додаткової терапії при загрозливих для життя станах
30 мг/кг маси тіла внутрішньовенно протягом не менше 30 хв. Введення цієї дози можна повторювати кожні 4-6 годин протягом не більше 48 годин.
Пульс - терапія при лікуванні захворювань, за яких ефективна кортикостероїдна терапія, при загостреннях захворювання та/або при неефективності стандартної терапії.
Рекомендовані схеми терапії:
Ревматичні захворювання: 1 г/добу внутрішньовенно протягом 1 - 4 днів або 1 г/місяць внутрішньовенно протягом 6 місяців.
Системний червоний вовчак: 1 г/сут в/в протягом 3 днів.
Розсіяний склероз: 1 г на добу внутрішньовенно протягом 3 або 5 днів.
Набрякові стани, наприклад, гломерулонефрит, вовчаковий нефрит: 30 мг/кг через день протягом 4 днів або 1 г/добу внутрішньовенно протягом 3, 5 або 7 днів
Вказані вище дози слід вводити протягом не менше 30 хв, і введення можна повторити, якщо протягом тижня після проведення лікування не було досягнуто поліпшення, або якщо цього потребує стан хворого.
Онкологічні захворювання на термінальній стадії - для поліпшення якості життя
125 мг на добу внутрішньовенно щодня протягом 8 тижнів.
Профілактика нудоти та блювання, пов'язаних з хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань
При хіміотерапії препаратами, що мають незначну або середньовиражену блювотну дію, вводять 250 мг внутрішньовенно протягом не менше 5 хв за одну годину до введення хіміотерапевтичного препарату, на початку хіміотерапії, а також після її закінчення. Для посилення ефекту від першої дози Солу-медролу ® можна вводити препарати хлорфенотіазину .
При хіміотерапії препаратами, що мають виражену блювотну дію, вводять 250 мг внутрішньовенно протягом не менше 5 хв у поєднанні з відповідними дозами метоклопраміду або бутирофенону за одну годину до введення хіміотерапевтичного препарату, потім по 250 мг внутрішньовенно на початку хімії. закінчення.
Гострі травматичні ушкодження спинного мозку
Лікування необхідно розпочинати у перші 8 години після травми. Рекомендується в/в болюсне введення протягом 15 хв. год після травми) або 47 год (якщо лікування розпочато у перші 3-8 год після травми). Препарат слід вводити інфузійним насосом в ізольовану вену.
При інших показаннях початкова доза становить 10-500 мг внутрішньовенно залежно від характеру захворювання. Для короткого курсу при важких гострих станах можуть знадобитися вищі дози. Початкову дозу, яка не перевищує 250 мг, слід вводити внутрішньовенно протягом не менше 5 хв, дози понад 250 мг вводять протягом не менше 30 хв. Наступні дози вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово, при цьому тривалість інтервалів між введеннями залежить від реакції хворого на терапію та від його клінічного стану.
Приготування розчинів
Препарати для парентерального введення по можливості слід перевіряти візуально щодо зміни кольору або появи частинок.
а) Двоємнісний флакон Act-0-Vial ®
1. Натисніть пластиковий активатор, щоб розчинник перелився в нижню ємність.
2. Обережно похитуйте флакон, доки ліофілізат не розчиниться.
3. Видаліть пластиковий диск, який прикриває центр корка.
4. Обробіть поверхню пробки відповідним антисептиком.
5. Проколіть голкою центр пробки так, щоб було видно кінчик голки. Переверніть флакон та відберіть шприцом необхідну кількість розчину.
б)Флакон
З дотриманням асептики введіть розчинник у флакон з ліофілізат. Використовуйте лише спеціальний розчинник.
в) Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії
Приготуйте розчин, як зазначено вище. Препарат може бути введений у вигляді розведених розчинів, отриманих шляхом змішування вихідного розчину препарату з 5% водним розчином декстрози, з фізіологічним розчином, з 5% розчином декстрози в 0.45% або 0.9% розчині хлориду натрію. Приготовлені розчини фізично та хімічно стабільні протягом 48 год.
Передозування
Клінічний синдром гострого передозування метилпреднізолоном не описано. Повідомлення про випадки гострої токсичності при передозуванні метилпреднізолоном дуже рідкісні. При хронічному передозуванні метилпреднізолоном можуть спостерігатися симптоми синдрому Іценко-Кушинга.
Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Метилпреднізолон виводиться при діалізі.
Лікарська взаємодія
Сумісність та стабільність розчинів метилпреднізолону при внутрішньовенному введенні з іншими лікарськими засобами, що входять до складу сумішей для внутрішньовенного введення, залежать від рН, концентрації, часу, температури, а також від розчинності самого метилпреднізолону. Метилпреднізолон рекомендується по можливості вводити окремо від інших лікарських засобів, у вигляді внутрішньовенних болюсних ін'єкцій, внутрішньовенної краплинної інфузії, або через додаткову крапельницю як другий розчин.
Інгібітори ізоферменту CYP3A4 можуть пригнічувати метаболізм метилпреднізолону, знижувати його кліренс та підвищувати концентрацію в плазмі крові. У цьому випадку, щоб уникнути явищ передозування, слід титрувати дозу метилпреднізолону.
Індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть збільшувати кліренс метилпреднізолону. Це проявляється зниженням концентрації метилпреднізолону в плазмі, що може вимагати підвищення дози препарату для отримання бажаного ефекту.
Субстрати ізоферменту CYP3A4 - у присутності іншого субстрату ізоферменту CYP3A4 кліренс метилпреднізолону може бути уповільнений або індукований, що може вимагати відповідної корекції дози метилпреднізолону. Існує ймовірність того, що побічні реакції, що виявляються при застосуванні препаратів як монотерапії, можуть виникати частіше при одночасному застосуванні препаратів.
Наведені нижче приклади взаємодії лікарських засобів можуть мати важливе клінічне значення.
| Клас або тип лікарського засобу - лікарський засіб або речовина | Взаємодія/ефект |
| Антибактеріальні препарати – ізоніазид | Інгібітор ізоферменту CYP3A4. Крім того, існує ймовірність впливу метилпреднізолону на ступінь ацетилювання та кліренс ізоніазиду. |
| Антибіотик, протитуберкульозний рифампіцин | Індуктор ізоферменту CYP3A4. |
| Антикоагулянти (для прийому внутрішньо) | Метилпреднізолон надає різноманітний вплив на дію непрямих антикоагулянтів. Повідомляється як про посилення, так і про зменшення ефекту антикоа1улянтів, які приймаються одночасно з метилпреднізолоном. Для підтримки необхідного ефекту антикоагулянту потрібний постійний контроль коагулограми. |
| Протисудомні препарати - карбамазепін | Індуктор та субстрат ізоферменту CYP3A4. |
| Протисудомні препарати - фенобарбітал - фенітоїн | Індуктори ізоферменту CYP3A4. |
| Антихолінергічні препарати – блокатори нейром'язової передачі | Солу-медрол ® може впливати на антихолінергічні препарати. 1. Повідомлялося про випадки тяжкої міопатії при застосуванні високих доз Солу-Медролу ® та антихолінергічних засобів, таких як нейром’язові блокатори передачі. 2. відмічався антагонізм ефекту блокади панкуронію та векуронію при одночасному застосуванні з препаратом Солу-медрол ® . Цей ефект очікується при застосуванні будь-яких блокаторів нейром'язової передачі. |
| Гіпоглікемічні препарати | Оскільки препарат Солу-медрол ® може підвищувати концентрацію глюкози в плазмі крові, дозу гіпоглікемічних препаратів необхідно коригувати. |
| Протиблювотні препарати - апренітант - фозапрепітант | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Протигрибкові препарати – ітраконазол – кетоконазол | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Противірусні препарати – інгібітори протеази ВІЛ | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. Інгібітори протеази, такі як індинавір та ритонавір, можуть підвищувати концентрацію метилпреднізолону у плазмі крові. |
| Інгібітори ароматази - аміноглутетімід | Пригнічення функції надниркових залоз, індуковане аміноглутетимідом, може перешкоджати ендокринним змінам, спричиненим тривалою терапією препаратом Солу- медрол® . |
| Блокатори кальцієвих каналів - дилтіазем | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Пероральні контрацептивні препарати - етинілестрадіол/норетіндроп | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Грейпфрутовий сік | Інгібітор ізоферменту CYP3A4. |
| Імунодепресанти - циклоспорин | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. 1. Одночасне застосування метилпреднізолону та циклоспорину викликає взаємне гальмування метаболізму, що може призвести до підвищення концентрації у плазмі крові одного або обох препаратів. Тому ймовірно, що побічні ефекти, пов'язані із застосуванням кожного з цих препаратів як монотерапія, при їх спільному застосуванні можуть виникати частіше. 2. При сумісному застосуванні цих препаратів було виявлено випадки виникнення судом. |
| Імунодепресанти - циклофосфаміл - такролімус | Субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Антибіотики-макроліди – кларитроміцин – еритроміцин | Інгібітори та субстрати ізоферменту CYP3A4. |
| Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), високі дози аспірину (ацетилсаліцилової кислоти). | 1. ймовірне збільшення частоти шлунково-кишкових кровотеч і виразок при одночасному застосуванні препарату Солу-Медрол ® та НПЗП. 2. Метилпреднізолон може збільшувати кліренс ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у високих дозах протягом тривалого періоду, що може призвести до зниження рівня саліцилатів у сироватці або збільшити ризик токсичності саліцилатів при відміні метилпреднізолону. Слід з обережністю призначати ацетилсаліцилову кислоту разом із препаратом Солу-медрол ® . |
| Препарати, що знижують концентрацію калію в плазмі крові. | При одночасному застосуванні препарату Солу-Медрол ® та препаратів, що знижують концентрацію калію в плазмі крові (наприклад, діуретиків, амфотерицину В), слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо розвитку гіпокаліємії. Слід також мати на увазі, що існує високий ризик розвитку гіпокаліємії при застосуванні препарату Солу-Медрол ® та ксантину або бета2-агоністів. |
Несумісність
Наступні препарати несумісні з метилпреднізолоном у розчині: алопуринол натрію, доксаіраму гідрохлорид, тигециклін, дилтіазему гідрохлорид, глюконат кальцію, векуронію бромід, роронію бромід, цизатракуріум бесілат, глікопіролат.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
У ряді досліджень на тваринах показано, що введення високих доз метилпреднізолону самкам може призводити до виникнення каліцтв у плода. Однак, у ряді клінічних досліджень показано, що застосування метилпреднізолону під час вагітності, мабуть, не викликає вроджених аномалій. Оскільки дослідження на вагітних жінках не виключають можливої шкоди метилпреднізолону, застосування препарату під час вагітності або у жінок фертильного віку показано лише в тому випадку, якщо очікуваний лікувальний ефект у матері перевищує ризик негативного впливу препарату на плід, Метилпреднізолон слід призначати при вагітності лише за абсолютними показаннями .
Метилпреднізолон легко проникає крізь плаценту. В одному ретроспективному дослідженні виявлено збільшення випадків народження немовлят з малою вагою у матерів, які отримували метилпреднізолон. Хоча у немовлят, народжених від матерів, які отримували значні дози метилпреднізолону під час вагітності, недостатність надниркових залоз зустрічається рідко, такі діти повинні ретельно обстежуватися з метою виявлення можливих симптомів гіпофункції надниркових залоз. Вплив метилпреднізолону на перебіг та результат пологів невідомий.
Відзначалися випадки розвитку катаракти у новонароджених, матері яких приймали метилпреднізолон під час вагітності.
Метилпреднізолон виділяється у грудне молоко у кількостях, які можуть викликати пригнічення росту та взаємодію з ендогенними кортикостероїдами, тому при необхідності призначення Солу-Медролу ® у період годування груддю слід припинити годування груддю.
Побічна дія
З боку водно-електролітного обміну: затримка натрію, хронічна серцева недостатність у хворих із відповідною схильністю, затримка рідини та солей в організмі, підвищене виведення калію, гіпокаліємічний алкалоз.
Серцево-судинна система: підвищення або зниження артеріального тиску; порушення ритму серця (аритмії, брадикардія, тахікардія); хронічна серцева недостатність (у пацієнтів із схильністю); у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза. Є повідомлення про порушення ритму серця та/або розвиток циркуляторного колапсу та/або про зупинку серця після швидкого внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону (більше 0,5 г, введених протягом менше 10 хв). Під час і після внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону також спостерігалися випадки брадикардії, однак вони необов'язково залежали від швидкості або тривалості інфузії.
З боку опорно-рухового апарату: остеонекроз, міопатія, м'язова слабкість, остеопороз, патологічні переломи, м'язова атрофія, нейропатична атрофія, артралгія, міалгія, компресійні переломи хребців, асептичний некроз епіфізів трубчастих кісток, розриви сухожилля, особливо Ахіллова. Гостра міопатія найчастіше розвивається при застосуванні високих доз метилпреднізолону у хворих з порушеною нервово-м'язовою передачею (наприклад, при міастенії gravis), або у хворих, які одночасно отримують лікування антихолінергічними препаратами, такими як периферичні міорелаксанти (наприклад, панкуронія бромід). Така гостра міопатія носить генералізований характер, може вражати м'язи ока та дихальної системи, призводити до розвитку тетрапарезу. Можливе підвищення рівня креатинкінази.При цьому покращення або одужання після відміни метилпреднізолону може відбутися лише через багато тижнів або навіть за кілька років.
З боку травної системи: виразка з можливим проривом і кровотечею, шлункова кровотеча, панкреатит, перитоніт, езофагіт (у тому числі), перфорація стінки кишечника, біль у животі, напруга черевної стінки, діарея, диспепсія, метеоризм, нудота гикавка.
Після лікування метилпреднізолоном спостерігалося підвищення активності АЛТ (АЛТ), АСТ (ACT) та лужної фосфатази у плазмі крові. Зазвичай ці зміни незначні, не пов'язані з будь-якими клінічними синдромами та оборотні після припинення лікування.
З боку шкірних покровів: ангіоневротичний набряк, периферичні набряки, азрофія шкіри, стрії шкіри, петехії та екхімози, зниження пігментації шкіри, гірсутизм, висип, еритема, свербіж шкіри, кропив'янка, акне, повільне загоєння ран, реакції в місці в.
З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), зумовлений катаболізмом білків, уповільнення росту та процесу окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), підвищення апетиту (може призвести до підвищення маси тіла), підвищене потовиділення.
З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком лиска зорового нерва (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія), судоми, амнезія, розлади мислення, запаморочення, головний біль, афективні розлади (включаючи, лабільність настрою, депресивний настрій, стан ), психотичні порушення (включаючи, манію, дслюзії, галюцинації, шизофренію або її загострення), сплутаність свідомості, порушення психіки, тривога, зміна особистості, швидка зміна настрою, незвичайна поведінка, безсоння, дратівливість.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, синдром Іценка-Кушинга, гіпопітуїтаризм, розвиток синдрому «скасування» стероїдних препаратів, зниження толерантності до глюкози, підвищення потреби в інсуліні або гігіогліксмічних препаратах для прийому внутрішньо у хворих на цукровий діабет, затримка , латентний цукровий діабет
Лабораторні показники: підвищення концентрації сечовини у плазмі крові, дисліпідемія, підвищення концентрації кальцію у сечі, гіпокальціємія.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, екзофтальм, вертиго, вторинна грибкова або вірусна очна інфекція, перфорація рогівки (при очних проявах простого герпесу).
З боку імунної системи: інфекційні захворювання, виникнення інфекцій, спричинених умовно-патогенними збудниками, реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілаксію з або без циркуляторного колапсу, зупинки серця, бронхолазму, пригнічення реакцій при проведенні шкірних проб.
Інші: підвищена стомлюваність, слабкість.
Повідомляється, що у хворих, які отримували терапію метиліреднізолоном, відзначалася саркома Капоші. При відміні метилпреднізолону може настати клінічна ремісія.
Протипоказання до застосування системні мікози; підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату в анамнезі; введення препарату інтратекально; одночасне застосування живих або ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату Солу-медрол ® ; період грудного вигодовування.
Не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам з гострим та підгострим інфарктом міокарда, оскільки застосування у них Солу-медролу ® може призвести до поширення вогнища некрозу, уповільнення утворення рубцевої тканини і, як наслідок, розрив серцевого м'яза.
Цей препарат містить бензиловий спирт. Встановлено, що бензиловий спирт може викликати "синдром ядухи" з летальним результатом у недоношених новонароджених. Препарат не рекомендується застосовувати у новонароджених.
З обережністю
Виразковий коліт, якщо існує загроза перфорації, абсцесу чи іншої гнійної інфекції; дивертикуліт; за наявності свіжих кишкових анастомозів; активна або латентна пептична виразка, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи, вітряна віспа, кір, стронгілоїдоз, активний або латентний туберкульоз, що оперізує лишай; ниркова недостатність, вторинна недостатність кори надниркових залоз; артеріальна гіпертензія; остеопороз; міастенія gravis; гіпотиреоз, цукровий діабет; судомний синдром; алергічні реакції (бронхоспазм) в анамнезі на введення метилпреднізолону; гострий психоз; глаукому.
Слід уникати прийому препарату у пацієнтів із хворобою Іценко-Кушинга.
Пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю Солу-Медрол ® слід застосовувати з обережністю та лише за крайньої необхідності.
Пацієнтам із захворюванням очей, спричиненим вірусом простого герпесу, Солу-Медрол ® також слід застосовувати з обережністю, оскільки це може призвести до перфорації рогівки.
Препарат слід застосовувати з обережністю у літніх пацієнтів через підвищену небезпеку розвитку остеопорозу та артеріальної гіпертензії.
Дітям (особливо у разі тривалої терапії) препарат Солу-Медрол ® слід застосовувати з обережністю.
особливі вказівки
Оскільки ускладнення терапії Солу-Медролом ® залежать від дози та тривалості лікування, у кожному конкретному випадку на основі аналізу співвідношення ризик/користь вирішують питання про необхідність такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому. .
Для кращого контролю стану пацієнта слід застосовувати найменшу дозу препарату Солу-медрол ® . При досягненні ефекту, при можливості, слід поступово зменшити дозу до підтримуючої або припинити лікування.
Зважаючи на ризик розвитку аритмії, застосування Солу-медролу ® у високих дозах слід проводити в умовах стаціонару, оснащеного необхідним обладнанням (електрокардіограф, дефібрилятор).
При настанні тривалої спонтанної ремісії лікування слід припинити.
При тривалому лікуванні пацієнту слід проходити регулярне обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, концентрація глюкози в плазмі крові через 2 години після їди, загальний аналіз сечі, артеріальний тиск, контроль маси тіла, бажано проведення рентгенологічного або ендоскопічного обстеження за наявності в анамнезі виразкових захворювань. кишкового тракту).
Слід ретельно контролювати зростання та розвиток дітей, які перебувають на тривалій терапії препаратом Солу-медрол ® . Затримка зростання може спостерігатися у дітей, які одержують тривалу щоденну розділену на кілька доз терапію. Таку терапію слід застосовувати лише у термінових випадках. Застосування препарату через день може зменшити ризик розвитку побічного ефекту або дозволити уникнути його зовсім.
Діти, які отримують тривалу терапію Солу-медролом ®, мають підвищений ризик розвитку внутрішньочерепної гіпертензії.
Солу-медрол ® також слід з великою обережністю призначати пацієнтам з підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями, такими як стройгілоїдоз. Викликана метилпреднізолоном імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним результатом.
Хворі, які отримують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові особи. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати більш важкий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують препарат Солу -медрол . Ефективність препарату Солу-медрол при септичному шоці сумнівна. Результати систематичного огляду застосування препарату короткими курсами у високих дозах не підтримують їх застосування в такому режимі. Однак передбачається, що застосування препарату Солу-медрол тривалими курсами (5-11 днів) у низьких дозах може знизити летальність.
Хворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії препаратом Солу-медрол ® , показано збільшення дози препарату до, під час та після стресової ситуації.
У зв’язку з тим, що виявлено підвищення смертності через 2 тижні або 6 місяців після травми голови у пацієнтів, які отримували метилпреднізолону натрію сукцинат, порівняно з плацебо, Солу-Медрол ® не слід застосовувати при набряку мозку, травмі голови з умовою. Причинний зв'язок летальних випадків із застосуванням метилпреднізолону натрію сукцинату не встановлено.
Під час терапії Солу-медролом ® можливе підвищення сприйнятливості до інфекцій, деякі інфекції можуть протікати в стертому вигляді, крім того, можливий розвиток нових інфекцій. Крім того, знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, що локалізуються у різних системах організму людини, може бути пов'язане із застосуванням препарату Солу-медрол ®як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет або на функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати легко, проте, часом можливо тяжкий перебіг і навіть летальний результат. Причому що більш високі дози препарату застосовуються, то вище ймовірність розвитку інфекційних ускладнень.
Пацієнтам, які отримують лікування Солу-Медролом ® у дозах, що мають імуносупресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можуть бути введені убиті або інактивовані вакцини, але реакція на введення таких вакцин може бути зниженою або взагалі відсутня. Пацієнти, які отримують лікування препаратом Солу-медрол ® у дозах, які не мають імуносупресивної дії, за відповідними показаннями можуть бути імунізовані.
Застосування Солу-медрол ® при активному туберкульозі має бути обмежено випадками фульмінантного та дисемінованого туберкульозу, коли Солу-медрол ® використовується для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.
Якщо Солу-медрол ® призначають пацієнтам із латентним туберкульозом або позитивними туберкуліновими пробами, лікування повинно проводитися під суворим наглядом лікаря, оскільки хвороба може реактивуватися. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Повідомляється, що пацієнти, які отримували терапію Солу-медрол ®, мали саркому Капоші. При відміні препарату може настати клінічна ремісія.
Оскільки у хворих, які отримують парентеральну терапію препаратом Солу-медрол ® , у поодиноких випадках можливий розвиток шкірних реакцій та анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, перед введенням препарату слід вживати відповідні профілактичні заходи, особливо, якщо у даного хворого в анамнезі відзначалися алергічні реакції на які- лікувальні препарати.
При застосуванні препарату Солу -медрол у терапевтичних дозах протягом тривалого періоду може розвинутись супресія ГГН системи (вторинна адренокортикальна недостатність). Ступінь та тривалість адренокортикальної недостатності індивідуальні у кожного пацієнта та залежать від дози, частоти застосування, часу прийому та тривалості терапії. Виразність цього ефекту можна зменшити за допомогою застосування препарату через день або поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому при будь-яких стресових ситуаціях у цей період слід знову призначити препарат Солу-медрол ®. Оскільки може порушуватися секреція мінсралокортикостероїдів, необхідне супутнє призначення електролітів та/або мієралокортикостероїдів.
Крім того, розвиток гострої надниркової недостатності, що призводить до летального результату, можливий при різкій відміні препарату Солу-Медрол ® .
Синдром «скасування», який, мабуть, не відноситься до надниркової недостатності, також може виникати внаслідок різкої відміни препарату Солу-медрол ® . Цей синдром включає такі симптоми, як анорексія, нудота, блювання, летаргія, головний біль, лихоманка, біль у суглобах, лущення шкіри, міалгія, зниження маси тіла та/або зниження артеріального тиску. Передбачається, що дані ефекти виникають у зв'язку з різким коливанням концентрації метилпреднізолону в плазмі, а не через зниження концентрації метилпреднізолону в плазмі.
У пацієнтів з гіпотиреозом або цирозом спостерігається посилення ефекту препарату Солу- медрол .
Застосування Солу-медролу ® може призвести до підвищення концентрації глюкози в плазмі крові, погіршення перебігу наявного цукрового діабету. Пацієнти, які отримують тривалу терапію Солу-Медролом ® , можуть бути схильні до цукрового діабету.
На тлі терапії препаратом Солу-медрол ® можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, нестійкості настрою, змін особистості та тяжкої депресії до гострих психотичних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
При застосуванні препарату Солу-Медрол ® можуть виникнути потенційно серйозні психічні розлади . Симптоми зазвичай виявляються протягом кількох днів чи тижнів після початку терапії. Більшість реакцій зникає або після зниження дози або після відміни препарату. Незважаючи на це, може знадобитися специфічне лікування.
Пацієнтів та/або їхніх родичів слід попередити, що у разі появи змін у психологічному статусі пацієнта (особливо у разі розвитку депресивного стану та суїцидальних спроб) необхідно звернутися за медичною допомогою. Також слід попередити пацієнтів або їхніх родичів про можливість розвитку психічних порушень під час або одразу після зниження дози препарату або повного його відміни.
Тривале застосування Солу-медролу ® може призвести до задньої субкапсулярної катаракти та ядерної катаракти (особливо у дітей), екзофтальму або глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та спровокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції.
При застосуванні препарату Солу-медрол ® спостерігається підвищення артеріального тиску, затримка рідини та солей в організмі, втрата калію, гіпокаліємічний алкалоз. Дані ефекти меншою мірою виявляються при застосуванні синтетичних похідних, за винятком випадків застосування їх у великих дозах. Можливо, може знадобитися обмеження споживання солі та продуктів, що містять калій.
Терапія Солу-медрол ® може маскувати симптоми виразкової хвороби, і в цьому випадку перфорація або кровотеча можуть розвиватися без значного болю.
Такі побічні реакції Солу-медролу ® з боку серцево-судинної системи, такі як дисліпідемія, підвищення артеріального тиску, можуть спровокувати нові реакції у схильних пацієнтів у разі застосування високих доз Солу-медролу ® та тривалого лікування. У зв’язку з цим препарат Солу-Медрол ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з факторами ризику серцево-судинних захворювань. Необхідний регулярний контроль серцевої функції. Застосування низьких доз Солу-медролу ® через день може зменшити вираженість цих побічних ефектів.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливістю розвитку запаморочення, порушення зору та слабкості, при застосуванні препарату Солу-медрол ® слід дотримуватися обережності особам, які керують транспортними засобами та займаються видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкої рухової реакції.
Застосування у разі порушення функції нирок
Застосування з обережністю при нирковій недостатності.
Умови реалізації
За рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Препарат слід застосовувати з обережністю у літніх пацієнтів через підвищену небезпеку розвитку остеопорозу та артеріальної гіпертензії.
Застосування у дітей
Дітям (особливо у разі тривалої терапії) препарат Солу-Медрол ® слід застосовувати з обережністю.
Нозологія (коди МКЛ)A15 Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно та гістологічно A17.0 Туберкульозний менінгіт B02.3 Оперезуючий лишай з очними ускладненнями B75 Трихінельоз C40 Злоякісне новоутворення кісток та суглобних хрящів кінцівок C84.0 Грибоподібний мікоз C91.0 Гострий лімфобластний лейкоз [ALL] C92.0 Гострий мієлобластний лейкоз [AML] D59 Набута гемолітична анемія D60 Набута чиста червоноклітинна аплазія (еритробластопенія) D61 Інші апластичні анемії D69.3 Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура D69.5 Вторинна тромбоцитопенія D86 Саркоїдоз E06 Тиреоїдит E25 Адреногенітальні розлади E27.1 Первинна недостатність кори надниркових залоз E27.2 Аддісонів криз E27.4 Інша та неуточнена недостатність кори надниркових залоз G35 Розсіяний склероз G93.6 Набряк мозку H10.1 Гострий атопічний (алергічний) кон'юнктивіт H10.2 Інші гострі кон'юнктивіти H10.4 Хронічний кон'юнктивіт H16 Кератит H16.0 Виразка рогівки H20.0 Гострий і підгострий іридоцикліт (передній увеїт) H20.1 Хронічний іридоцикліт H30 Хоріоретинальне запалення H44.1 Інші ендофтальміти (симпатичний увеїт) H46 Неврит зорового нерва I01 Ревматична лихоманка із залученням серця J05 Гострий обструктивний ларингіт [круп] та епіглоттит J30.1 Алергічний риніт, спричинений пилком рослин J30.3 Інші алергічні риніти (цілорічний алергічний риніт) J45 Астма J63.2 Бериліоз J69 Пневмоніт, викликаний твердими речовинами та рідинами J82 Легенева еозинофілія, що не класифікована в інших рубриках (в т.ч. еозинофільна астма, пневмонія Леффлера) K50 Хвороба Крона [регіонарний ентерит] K51 Язвений коліт L10 Пухирчатка [пемфігус] L13.0 Дерматит герпетиформний L20.8 Інші атопічні дерматити (нейродерміт, екзема) L21 Себорейний дерматит L23 Алергічний контактний дерматит L24 Простий дратівливий [irritant] контактний дерматит L26 Ексфоліативний дерматит L40 Псоріаз L51.1 Бульозна еритема багатоформна (синдром Стівенса-Джонсона) M05 Серопозитивний ревматоїдний артрит M07 Псоріатичні та ентеропатичні артропатії M08 Юнацький [ювенільний] артрит M10 Подагра M15 Поліартроз M19 Інші артрози M30 Вузликовий поліартеріїт та споріднені стани M31.0 Гіперчутливий ангіїт (синдром Гудпасчера) M32 Системна червона вовчанка M33 Дерматополіміозит M45 Анкілозуючий спондиліт M65 Синовіти та тіносиновити M70 Хвороби м'яких тканин, пов'язані з навантаженням, перевантаженням та тиском M71 Інші бурсопатії M77 Інші ентезопатії (епікондиліт) N04 Нефротичний синдром R11 Нудота та блювота R57.8 Інші види шоку T80 Ускладнення, пов'язані з інфузією, трансфузією та лікувальною ін'єкцією T80.6 Інші сироваткові реакції T88.7 Патологічна реакція на лікарський засіб чи медикаменти неуточнена Z51.5 Паліативна допомога Z94 Наявність трансплантованих органів та тканин
Власник реєстраційного посвідчення
PFIZER MFG. BELGIUM NV (Бельгія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Бельгия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Медрол таблетки 16 мг 50 шт., Медрол таблетки 32 мг 20 шт., Медрол таблетки 4мг 30 шт., Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 250 мг флакон 1 шт., Метипред лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 250 мг флакон 1 шт., Метипред таблетки 4 мг 30 шт., Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1000 мг с растврорителем флакон 1 шт..
