СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн МЕ 4 шт Цена
-
Страна:Иран
-
Форма выпуска:лиофилизат
СинноВекс - рекомбинантный интерферон бета-1а получают, применяя технологию рекомбинантной ДНК на клетках яичника китайского хомячка с встроенным геномом интерферона бета человека. Он представляет собой гликолизированный полипептид, содержащий 166 аминокислот с молекулярной массой 22 500.
Последовательность аминокислот соответствует естественному человеческому интерферону бета.
Интерфероны представляют собой природные белки, производимые эукариотическими клетками в ответ на вирусную инфекцию и на воздействие иных биологических факторов. Интерфероны - это цитокины, являющиеся медиаторами антивирусной, антипролиферативной и иммуномодулирующей систем организма.
Бета-интерферон синтезируется различными видами клеток, включая фибробласты и макрофаги. Естественный бета-интерферон и препарат СинноВекс (интерферон бета-1а) существуют в гликозилированном виде и имеют в своем составе единственный комплексный углеводородный фрагмент, связанный с атомом N. Гликозилирование белков влияет на их стабильность, активность, биораспределение и T1/2.
Биологические свойства СинноВекса определяются его способностью связываться со специфическими рецепторами на поверхности клеток человеческого организма и запускать сложный каскад межклеточных взаимодействий, приводящий к интерферон-обусловленной экспрессии многочисленных генных продуктов и маркеров, таких как основной комплекс гистосовместимости I класса, белок Мх, 2'/5'-олигоаденилатсинтетазу, b2-микроглобулин и неоптерин. Присутствие некоторых из данных соединений было выявлено в сыворотке и клеточных фракциях крови больных, получавших СинноВекс. После в/м введения одной дозы препарата содержание указанных соединений в сыворотке оставалось повышенным в течение как минимум 4-7 дней.
Неизвестно, связан ли механизм действия препарата СинноВекс при лечении рассеянного склероза с запуском биологических взаимодействий, описанных выше, т.к. патофизиология рассеянного склероза изучена еще недостаточно. Действие препарата СинноВекс при лечении рассеянного склероза было показано в ходе двойного слепого исследования проведенного на больных, страдающих рецидивирующей формой рассеянного склероза (для препарата СинноВекс n=41, для препарата сравнения Авонекс n=43). В соответствии со схемой исследования наблюдение за больными велось различное время. 60 участников исследования принимали препарат СинноВекс под наблюдением в течение 2 лет. Было показано, что общее количество больных, у которых было отмечено прогрессирование потери трудоспособности (определенное по таблице Каплана-Майера) к концу второго года, составляло 34% при назначений препарата Авонекс и 32% при применении препарата СинноВекс.
Прогрессирование потери трудоспособности измеряли как увеличение показателя потери трудоспособности (по шкале EDSS) на 1 балл, сохраняющееся в течение, как минимум, 6 месяцев. Было также установлено, что применение препарата СинноВекс приводило к снижению частоты рецидивов в течение года на одну треть. Эти данные были получены после лечения, длившегося более одного года.
СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн МЕ 4 шт инструкция на украинскомФорма випускуліофілізат д/пригот. розчину д/в/м введення 30 мкг: фл. 4 шт. у компл. з розчинником
Опис
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення білого або майже білого кольору; прикладений розчинник – прозора безбарвна рідина.
| 1 фл. | |
| інтерферон бета-1а | 30 мкг (6 млн. МЕ) |
Допоміжні речовини : альбумін людини – 15 мг, натрію гідрофосфат – 5.7 мг, натрію дигідрофосфат – 1.2 мг, натрію хлорид – 5.8 мг.
Розчинник: вода д/і – 1 мл.
30 мкг - Флакони скляні об'ємом 3 мл (1) у комплекті з розчинником (1 мл у ампулах - 1 шт.) , одноразовим шприцом та 2 голками - лотки пластикові (4) у комплекті з 8 спиртовими серветками - пачки картонні.
Коди АТХ
L03AB07 Interferon beta-1a
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Інтерферон. Препарат, що застосовується при розсіяному склерозі
Діюча речовина
інтерферон бета-1а
Фармако-терапевтична група
МІБП-цитокін
Умови зберігання
Препарат зберігати в захищеному від світла місці при температурі 2-8°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
Термін придатності ліофілізату – 2 роки, термін придатності розчинника – 3 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
СинноВекс – рекомбінантний інтерферон бета-1а одержують, застосовуючи технологію рекомбінантної ДНК на клітинах яєчника китайського хом'ячка із вбудованим геномом інтерферону бета людини. Він є гліколізованим поліпептидом, що містить 166 амінокислот з молекулярною масою 22 500.
Послідовність амінокислот відповідає природному інтерферону бета.
Інтерферони є природні білки, вироблені еукаріотичними клітинами у відповідь вірусну інфекцію і вплив інших біологічних чинників. Інтерферони - це цитокіни, які є медіаторами антивірусної, антипроліферативної та імуномодулюючої систем організму.
Бета-інтерферон синтезується різними видами клітин, включаючи фібробласти та макрофаги. Природний бета-інтерферон та препарат СинноВекс (інтерферон бета-1а) існують у глікозильованому вигляді та мають у своєму складі єдиний комплексний вуглеводневий фрагмент, пов'язаний з атомом N. Глікозилювання білків впливає на їх стабільність, активність, біорозподіл та T 1/2 .
Біологічні властивості СинноВекса визначаються його здатністю зв'язуватися зі специфічними рецепторами на поверхні клітин людського організму і запускати складний каскад міжклітинних взаємодій, що призводить до інтерферон-обумовленої експресії численних генних продуктів і маркерів, таких як основний комплекс гістосумісності I класу, -олігоаденілатсинтетазу, b2-мікроглобулін та неоптерин. Присутність деяких з цих сполук було виявлено у сироватці та клітинних фракціях крові хворих, які отримували СинноВекс. Після внутрішньом'язової введення однієї дози препарату вміст зазначених сполук у сироватці залишався підвищеним протягом як мінімум 4-7 днів.
Невідомо, чи пов'язаний механізм дії препарату СинноВекс під час лікування розсіяного склерозу із запуском біологічних взаємодій, описаних вище, т.к. патофізіологію розсіяного склерозу вивчено ще недостатньо. Дія препарату СинноВекс при лікуванні розсіяного склерозу була показана в ході подвійного сліпого дослідження проведеного на хворих, які страждають на рецидивуючу форму розсіяного склерозу (для препарату СинноВекс n=41, для препарату порівняння Авонекс n=43). Відповідно до схеми дослідження, спостереження за хворими велося різний час. 60 учасників дослідження приймали препарат СинноВекс під наглядом протягом 2 років. Було показано, що загальна кількість хворих, у яких відзначено прогресування втрати працездатності (визначене за таблицею Каплана-Майєра) до кінця другого року,становило 34% при призначенні препарату Авонекс та 32% при застосуванні препарату СинноВекс.
Прогресування втрати працездатності вимірювали як збільшення показника втрати працездатності (за шкалою EDSS) на 1 бал, що зберігається протягом щонайменше 6 місяців. Також було встановлено, що застосування препарату СинноВекс призводило до зниження частоти рецидивів протягом року на одну третину. Ці дані були отримані після лікування, яке тривало більше одного року.
Показання рецидивуючий множинний (розсіяний) склероз (РРС), що характеризується як мінімум двома рецидивами протягом попереднього трирічного періоду за відсутності ознак прогресування захворювання між рецидивами. СинноВекс уповільнює прогресування непрацездатності та збільшує інтервал між рецидивами більш ніж на дворічний період; лікування хворих, у яких мав місце випадок демієлінізації в результаті активного запального процесу, що вимагав внутрішньовенного введення кортикостероїдів, за винятком іншого, ніж розсіяний склероз, діагнозу.
Спосіб застосування, курс та дозування
Застосування препарату слід починати під керівництвом та наглядом лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу (PC).
Дорослі : рекомендована доза препарату СинноВекс (інтерферону бета-1а) при РРС становить 30 мкг (6 млн ME), тобто. 1 мл розчиненого препарату у флаконі і вводиться в/м 1 раз/тиждень.
Лікування може бути розпочато або з повної дози 30 мкг, або з половинної дози 1 раз на тиждень поступово підвищуючи її до повної дози 30 мкг для того, щоб організм міг звикнути до препарату. Для досягнення достатньої ефективності після початкового періоду лікування необхідно довести дозу до 30 мкг 1 раз/тиждень і надалі дотримуватися цієї дози.
Призначення вищої дози (60 мкг) 1 раз на тиждень не приносить додаткової користі.
Діти та підлітки: профіль безпеки при призначенні препарату СинноВекс 30 мкг в/м 1 раз/тиждень підліткам 12-16 років подібний до профілю безпеки для дорослих. Інформація про застосування препарату в лікуванні дітей віком до 12 років відсутня, тому препарат СинноВекс не слід застосовувати для цієї популяції хворих.
Літні пацієнти: у клінічних дослідженнях не брало участі достатньої кількості пацієнтів старше 65 років, щоб встановити можливу відмінність реакції на лікування у цій віковій групі порівняно з молодшими пацієнтами. Проте ґрунтуючись на кліренсі активної речовини, немає жодних теоретичних підстав для корекції дози цього препарату для хворих похилого віку.
Ін'єкції препарату слід по можливості проводити в один і той же час і в той самий день тижня. Місце внутрішньом'язової ін'єкції слід міняти щотижня.
Тривалість курсу терапії визначається індивідуально. Після двох років лікування хворий повинен пройти клінічне обстеження і на індивідуальній основі лікар може рекомендувати продовжити курс терапії. Слід припинити лікування, якщо у хворого розвивається хронічний прогресуючий ПК.
Можливе виконання ін'єкцій самим пацієнтом з дозволу лікаря і після навчання методу внутрішньом'язової ін'єкції. Наведені нижче рекомендації призначені для тих, хто самостійно виконує ін'єкцію препарату:
у кожну упаковку входять 4 лотки з одноразовими дозами препарату кожний та 8 антисептичних серветок, просочених спиртом, в окремих герметично запаяних пакетах. У кожен лоток входить флакон з ліофілізованим порошком СинноВекс, ампула з водою для ін'єкцій 1 мл, шприц з голкою для приготування розчину та голкою для ін'єкції. препарат витягти з холодильника та залишити при кімнатній температурі 15-30 ° С приблизно на 30 хв. Для нагрівання ампули з розчинником не використовувати зовнішні джерела тепла, такі як гаряча вода. після миття рук викласти дві антисептичні серветки та лоток із дозою на чисту поверхню. Обережно розкрити упаковку лотка та витягти вміст. Бажано додатково підготувати стерильну медичну вату, дезінфікуючий розчин (наприклад, спирт етиловий 70%) і лейкопластир бактерицидний. розкрити упаковки шприца та голки. Не видаляючи захисного ковпачка з голки, надягніть голку на шприц, повернувши її на половину оберту. за допомогою спиртової серветки розкрити ампулу з водою для ін'єкцій, переломивши ампулу по червоній лінії на шийці. Зняти чохол з голки, не обертаючи голку, та увібрати воду для ін'єкцій у шприц. Захисний ковпачок залишити для подальшого використання. При попаданні бульбашок повітря в шприц обережно позбутися їх, тримаючи шприц вертикально вгору голкою і акуратно підтискуючи поршень. Одягти захисний ковпачок на голку. зняти кришку з флакона із препаратом. Протерти верхню частину флакона із препаратом спиртовою серветкою. зняти захисний ковпачок з голки, проткнути голкою пробку флакона з препаратом. Направити голку до бічної стінки флакона та повільно ввести розчинник (увесь вміст шприца). залишаючи дома голку і шприц, обережно обертати вміст флакона до того часу, поки весь порошок не розчиниться. Не слід активно струшувати флакон, т.к. це призведе до піноутворення. Якщо розчин замутнений або забарвився або в розчині видно тверді частинки, флакон не слід використовувати. Допустимо світло-жовте фарбування розчину. перед забором розчину поршень повністю занурити у шприц для видалення повітря. Далі поставити флакон на робочу поверхню під невеликим кутом. Вся голка повинна бути у флаконі, причому кінець голки повинен бути постійно занурений у розчин. Повільно відібрати розчин у шприц до позначки 1 мл, що знаходиться на бічній поверхні шприца. Шприц з голкою витягти з флакона. На голку вдягнути захисний ковпачок. Поверненням від'єднати голку від шприца. Не слід торкатися випускного отвору шприца. друга голка призначена для введення розчину препарату СинноВекс. Вона є стандартною голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій. Так само, як описувалося вище, з поворотом одягнути голку на шприц. Зняти пластиковий захисний ковпачок з голки та відкласти його убік. Для видалення повітря шприц перевернути голкою нагору і обережно постукати по ньому так, щоб бульбашки зібралися вгорі. Обережно натиснути на поршень так, щоб видалити повітря, даючи вилитися лише невеликій краплі розчину. Захисний чохол поставити на місце та відкласти шприц на час підготовки місця ін'єкції. вибране місце для ін'єкції очистити новою спиртовою серветкою. Зняти пластиковий чохол з голки і ввести голку через шкіру в м'язову тканину. Ін'єкцію виконувати повільно, після чого голку зі шприцем витягти. Місце уколу протерти спиртовою серветкою і за потреби заклеїти місце ін'єкції пластиром. Наступну ін'єкцію потрібно робити в інше місце на тілі. при виникненні обставин, що не дозволяють зробити ін'єкцію, коли розчин вже підготовлений, можна помістити його не більше ніж на 5.5-6 год у холодильник при температурі 2-8°С, після чого попередньо довівши температуру розчину до кімнатної зробити ін'єкцію за вищеописаною схемою.Приготовлений розчин, що зберігається більше 6 годин у холодильнику або залишений при кімнатній температурі більше 30 хв, непридатний для подальшого застосування.
Передозування
Завдяки способу введення та лікарської форми, передозування малоймовірне. Проте передозування СинноВексу, як і будь-якого іншого препарату, слід уникати. У разі передозування хворого слід госпіталізувати для лікарського спостереження та відповідної терапії.
Лікарська взаємодія
Спеціальних досліджень із взаємодії СінноВексу (інтерферону бета-1а) з іншими лікарськими засобами, у т.ч. з кортикостероїдами чи АКТГ, у людей не проводилося. Разом з тим, досвід клінічних випробувань показує, що хворі на розсіяний склероз можуть під час загострення захворювання приймати СинноВекс спільно з кортикостероїдами або АКТГ. Відомо, що інтерферони мають здатність знижувати активність ферментів, пов'язаних з цитохромом Р450 печінки. У зв'язку з цим слід бути обережним при призначенні СинноВексу одночасно з препаратами, кліренс яких значною мірою залежить від системи цитохрому Р450, наприклад, протиепілептичні препарати та антидепресанти.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
У зв'язку з потенційним ризиком розвитку побічних реакцій застосування СинноВексу при вагітності протипоказане. Є дані, що свідчать про можливість спонтанного аборту.
У зв'язку з потенційним ризиком розвитку побічних реакцій у немовляти, СинноВекс протипоказаний до застосування в період лактації.
Жінки із збереженою репродуктивною здатністю мають використовувати ефективні методи контрацепції. У разі виникнення вагітності або планування вагітності в період лікування СинноВексом пацієнтку слід інформувати про потенційну небезпеку та розглянути доцільність відміни лікування. У пацієнток з високою частотою рецидивів до початку лікування слід порівняти ризик тяжких рецидивів через скасування СинноВексу у разі вагітності з можливим підвищенням ризику спонтанного аборту через його прийом при вагітності.
Побічна дія
Найчастішим проявом побічної дії інтерферонів є грипоподібний синдром. Він проявляється у вигляді слабкості, почуття втоми, болю у м'язах, лихоманки, ознобу, головного болю, нудоти. Ці симптоми зазвичай більш виражені на початку лікування, їх частота зменшується в міру продовження лікування. Для полегшення зазначених симптомів можна призначити антипіретик-анальгетик, який слід приймати до введення СинноВексу і надалі кожні 6 годин, всього протягом 24 годин після кожної ін'єкції. Перед прийомом будь-якого препарату одночасно з лікуванням препаратом СинноВекс потрібна консультація лікаря. Якщо лікар рекомендує прийом антипіретика-анальгетика, необхідно ретельно виконувати рекомендацію; не слід підвищувати дозу антипіретика-анальгетика понад рекомендовану.
У будь-який період лікування можливе виникнення неврологічних симптомів, схожих на загострення множинного склерозу: перехідні епізоди м'язового гіпертонусу та/або м'язової слабкості, що обмежують можливість довільних рухів. Ці епізоди, обмежені за тривалістю, пов'язані з ін'єкціями і можуть повторюватися при наступних введеннях. У деяких випадках ці симптоми супроводжуються грипоподібними симптомами.
У кожній приватній категорії побічні ефекти представлені в порядку зменшення серйозності:
Дуже часті (>1/10 пацієнто-років);
Часті (від 1/100 до 1/10 пацієнто-років);
Не часті (1/1000 до 1/100 пацієнто-років);
Рідкісні (від 1/10 000 до 1/1 000 пацієнто-років);
Дуже рідкісні (< 1/10 000 пацієнто-років);
Невідомі (на підставі наявних даних оцінка неможлива).
Де пацієнто-років являє собою суму індивідуальних одиниць часу, протягом якого пацієнт, який брав участь у дослідженні, отримував препарат до розвитку у нього несприятливої реакції.
Дослідження : часті – лімфоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, зниження гематокриту, підвищення вмісту калію в крові, підвищення вмісту азоту сечовини у крові; нечасті – тромбоцитопенія; невідомі – зменшення маси тіла, збільшення маси тіла, відхилення параметрів функціональної проби печінки від норми.
З боку серцево-судинної системи: часті – припливи до обличчя; невідомі – кардіоміопатія, застійна серцева недостатність, пульсація, аритмія, тахікардія, розширення судин.
З боку ендокринної системи: невідомі – панцитопенія, тромбоцитопенія, гіпотиреоз, гіпертиреоз.
З боку нервової системи: дуже часті – головний біль 2 ; часті – м'язові спазми, гіпестезія; невідомі - неврологічні симптоми, непритомність 3 , гіпертонія, запаморочення, парестезія, судоми, мігрень.
З боку дихальної системи: часті – ринорея; рідкісні – задишка.
З боку травної системи: часті – анорексія, блювання, діарея, нудота 2 ; невідомі – печінкова недостатність, гепатит, аутоімунний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часті – висипання, посилена пітливість, забиття; нечасті – алопеція; невідомі - ангіоневротичний набряк, свербіж, везикулярний висип, кропив'янка, загострення псоріазу.
З боку кістково-м'язової системи: часті – м'язові спазми, біль у шиї, міалгія 2 , артралгія, біль у кінцівках, біль у спині, м'язова скутість, скелетно-м'язова ригідність; невідомі - системний червоний вовчак, м'язова слабкість, артрит.
Загальні розлади та порушення в місці введення: дуже часті - грипоподібні синдроми, лихоманка 2 , озноб 2 , пітливість 2 ; часті - біль у місці ін'єкції, еритема у місці ін'єкції, гематома у місці ін'єкції, астенія 2 , біль, втома 2 , нездужання, нічна пітливість; нечасті - печіння у місці ін'єкції; невідомі - абсцес у місці ін'єкції 1 , целюліт у місці ін'єкції, запалення у місці ін'єкції, некроз у місці ін'єкції, кровотеча у місці ін'єкції, біль у грудях.
З боку імунної системи: невідомі - анафілактична реакція, анафілактичний шок, реакція підвищеної чутливості (ангіоневротичний набряк, задишка, кропив'янка, висип, свербіж висип).
З боку статевої системи: нечасті – метрорагія, менорагія.
З боку ЦНС: часті – депресія, безсоння; невідомі – суїцид, психоз, тривожність, сплутаність свідомості, емоційна лабільність.
1 Описані реакції в місці ін'єкції включають біль, запалення та дуже рідкісні випадки абсцесу або целюліту, які могли вимагати хірургічного втручання.
2 Частота цих побічних ефектів вища на початку лікування.
3 Після ін'єкції СинноВексу можлива непритомність, як правило, така непритомність виявляється єдиним епізодом на початку лікування і не повіряється при подальших ін'єкціях.
Протипоказання до застосування вагітність; період лактації; виражений депресивний стан; тяжка депресія та поява суїцидальних думок; хворі на епілепсію з нападами, що погано піддаються контролю лікувальними засобами; вік до 12 років через відсутність клінічних даних щодо
застосування препарату цієї групи; підвищена чутливість до природного або рекомбінантного інтерферону бета, сироваткового альбуміну людини або будь-якого іншого компонента препарату.
особливі вказівки
СинноВекс, як і інші інтерферони, слід застосовувати при лікуванні хворих, які страждають на депресію або депресивні розлади. Відомо, що при застосуванні інтерферонів можливе виникнення депресії та суїцидальних думок, причому у групі осіб, які страждають на розсіяний склероз, частота таких явищ зростає. Виникнення депресивних станів можливе будь-коли лікування препаратом СинноВекс. При виникненні будь-яких ознак депресії або суїцидальних думок, хворим, необхідно негайно звертатися до лікаря. За такими хворими необхідно встановити ретельне спостереження під час лікування та при необхідності терміново застосовувати відповідні лікувальні заходи. У ряді випадків може виникнути необхідність припинення застосування препарату.
Необхідна обережність при призначенні препарату СинноВекс хворим, які раніше страждали на судомні напади. У разі, коли хворі, які не страждали раніше на епілептичні напади, а також приймають протиепілептичні засоби, зокрема, якщо лікування епілепсії та застосування протиепілептичних засобів не контролюється або контролюється неадекватно.
Слід виявляти обережність при призначенні, а також вести ретельне спостереження за хворими, які страждають на виражену ниркову та печінкову недостатність, а також при пригніченні кістковомозкового кровотворення.
При застосуванні інтерферону бета відмічено виникнення ознак порушення функції печінки, таких як підвищення рівня ферментів печінки у сироватці, розвиток гепатитів, у т.ч. аутоімунного, печінкової недостатності. Однак невідомо, чи це є наслідком прийому інтерферону бета-1а або через інші ліки, які зазвичай призначаються таким пацієнтам. Слід ретельно контролювати стан хворих на розвиток ознак порушення функції печінки, особливо якщо інтерферон застосовується спільно з іншими гепатотоксичними препаратами.
При застосуванні препарату СинноВекс слід ретельно контролювати стан хворих на захворювання серцево-
судинної системи: стенокардію, перенесений інфаркт міокарда, декомпенсовану серцеву недостатність, аритмію. Прояви грипоподібного синдрому, зумовленого застосуванням препарату, може мати стресорний вплив на таких хворих.
При застосуванні інтерферонів виникають відхилення в лабораторних показниках, тому крім звичайних лабораторних аналізів, що проводяться хворим на PC, під час лікування рекомендовано виконувати підрахунок формених елементів крові (включаючи тромбоцити), визначення лейкоцитарної формули та біохімічний аналіз крові (включаючи ферменти печінки). Тим хворим, які мають ознаки пригнічення кісткового мозку, може знадобитися більш ретельне дослідження крові з визначенням клітинних елементів за фракціями та тромбоцитами.
При застосуванні СинноВексу в сироватці крові можуть з'явитися інтерферон-нейтралізуючі антитіла, які можуть знизити активність інтерферону бета-1а, а отже, клінічну ефективність препарату. Наявні дані свідчать, що через 12 місяців лікування приблизно у 8% пацієнтів у сироватці виникають антитіла до інтерферону бета-1а.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи може мінімально знижуватися здатність чутливих пацієнтів до керування автомобілем та використання механізмів.
Застосування у разі порушення функції нирок
Слід виявляти обережність при призначенні, а також вести ретельне спостереження за хворими, які страждають на виражену ниркову недостатність.
Застосування при порушеннях функції печінки
Слід виявляти обережність при призначенні, а також вести ретельне спостереження за хворими, які страждають на виражену печінкову недостатність.
При застосуванні інтерферону бета відмічено виникнення ознак порушення функції печінки, таких як підвищення рівня ферментів печінки у сироватці, розвиток гепатитів, у т.ч. аутоімунного, печінкової недостатності. Однак невідомо, чи це є наслідком прийому інтерферону бета-1а або через інші ліки, які зазвичай призначаються таким пацієнтам. Слід ретельно контролювати стан хворих на розвиток ознак порушення функції печінки, особливо якщо інтерферон застосовується спільно з іншими гепатотоксичними препаратами.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Літні пацієнти: у клінічних дослідженнях не брало участі достатньої кількості пацієнтів старше 65 років, щоб встановити можливу відмінність реакції на лікування у цій віковій групі порівняно з молодшими пацієнтами. Проте ґрунтуючись на кліренсі активної речовини, немає жодних теоретичних підстав для корекції дози цього препарату для хворих похилого віку.
Застосування у дітей
Діти та підлітки: профіль безпеки при призначенні препарату СинноВекс 30 мкг в/м 1 раз/тиждень підліткам 12-16 років подібний до профілю безпеки для дорослих. Інформація про застосування препарату в лікуванні дітей віком до 12 років відсутня, тому препарат СинноВекс не слід застосовувати для цієї популяції хворих.
Нозологія (коди МКЛ)G35 Розсіяний склероз
Власник реєстраційного посвідчення
Сіа Інтернейшнл АФС ТОВ (Росія)
Вироблено
CINNAGEN Co. (Іран)
Власник товарного знаку
CINNAGEN Co. (Іран)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Иран.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн МЕ 4 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн МЕ 4 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Киеве такой товар. Хотите приобрести СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн МЕ 4 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Интерферон бета-1b раствор для подкожного введения в шприце 8 млн. МЕ 0,5 мл 5 шт., Бетаферон лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения 9,6 млн. ЕД флакон 1 шт., Инфибета лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения 9,6 млн. МЕ (0,25 мг) флаконы 15 шт.+растворитель 15 фл., Генфаксон раствор для подкожного введения 44 мкг 12 млн. МЕ шприц 0,5 мл 3 шт., Ребиф раствор для подкожного введения 22 мкг/0,5 мл 6 млн.ЕД шприц 3 шт., Бетаферон лиофилизат для приготовления раствора подкожного введения 9,6 млн. МЕ 1 шт. + растворитель, Ребиф раствор для подкожного введения 44 мкг/0,5 мл 12 млн.ЕД шприц 3 шт., СинноВекс лиофилизат для приготовления раствора для внутримышечного введения 30 мкг 6 млн. МЕ 4 шт..
