Симзия раствор для подкожного введения 200 мг/мл 1 мл шприц 2 шт Цена
-
Страна:Германия
-
Форма выпуска:раствор
-
Дозировка:200 мг/мл
Цертолизумаба пэгол - ингибитор фактора некроза опухоли альфа (ФНОα). ФНОα является основным цитокином, поддерживающим воспалительный процесс при ревматоидном артрите, болезни Крона, псориатическом артрите и аксиальном спондилоартрите. Цертолизумаба пэгол обладает высокой специфической активностью в отношении ФНОα человека (IC90 составляет 4 нг/мл для ингибирования ФНОα in vitro в процессе цитотоксического анализа клеток мышиной фибросаркомы L929), он не обладает активностью в отношении лимфотоксина α (ФНОβ).
Показано, что цертолизумаба пэгол нейтрализует связанный с мембраной и растворимый человеческий ФНОα дозозависимым способом. Инкубирование человеческих моноцитов с цертолизумаба пэголом приводило к дозозависимому ингибированию ЛПС (липополисахарид) - индуцированного синтеза ФНОα и интерлейкина-1 бета (ИЛ-1β).
Цертолизумаба пэгол не содержит кристаллизующего фрагмента (Fc), который обычно содержится в полном антителе и поэтому не фиксирует комплемент и не приводит к развитию антителозависимой клеточной цитотоксичности in vitro.
Цертолизумаба пэгол не вызывает апоптоз in vitro моноцитов и лимфоцитов периферической крови человека, а также не приводит к дегрануляции нейтрофилов.
Восприимчивость ткани к цертолизумаба пэголу была изучена в экспериментах ex vivo и in vitro, проведенных на живой ткани для оценки возможного взаимодействия между препаратом и криосрезами замороженной нормальной ткани человека. При использовании стандартного набора тканей человека, доказательств перекрестной реактивности с цертолизумаба пэголом получено не было.
Повышенная концентрация ФНОα определяется в синовиальной жидкости больных ревматоидным артритом и играет важную роль в прогрессировании воспалительных, пролиферативных и деструктивных изменений в суставах, что является основным проявлением заболевания.
Биологические свойства ФНОα включают активацию молекул клеточной адгезии и хемокинов, активацию молекул I и II класса главного комплекса гистосовместимости и прямую активацию лейкоцитов. ФНОα стимулирует образование клеточных медиаторов воспаления, включая ИЛ-1, простагландины, фактор активации тромбоцитов, оксид азота. Увеличение концентрации ФНОα играет ключевую роль в патофизиологических механизмах развития болезни Крона, ревматоидного артрита, псориатического артрита и аксиального спондилоартрита. Цертолизумаба пэгол избирательно связывается с ФНОα, подавляя его роль основного медиатора воспаления. При болезни Крона ФНОα определяется в значительной концентрации в пораженных участках стенки кишечника, а его концентрация в кале пациентов с болезнью Крона отражает клиническую тяжесть заболевания.
После лечения цертолизумаба пэголом у пациентов с болезнью Крона отмечено снижение концентрации С-реактивного белка (СРБ) в крови. На фоне лечения препаратом Симзия® у пациентов, у которых аксиальный спондилоартрит развился в зрелом возрасте, выраженное уменьшение симптомов воспаления отмечалось и в крестцово-подвздошных сочленениях, и в межпозвоночных суставах - как у всей популяции больных аксиальным спондилоартритом, так и в подгруппах пациентов с анкилозирующим спондилитом и аксиальным спондилоартритом без рентгенологических признаков.
Применение препарата Симзия® сопровождалось выраженным улучшением основных показателей эффективности, которые включали мобильность позвоночника и физические функции, интенсивность болевых ощущений, выраженность слабости и качество жизни. Пациенты с активным псориатическим артритом, который дебютировал в зрелом возрасте, продемонстрировали существенное улучшение всех основных показателей эффективности на фоне применения препарата Симзия®. На 12 и 24 неделе лечения препаратом Симзия® у больных псорическим артритом отмечалось улучшение параметров, характеризующих периферическую активность заболевания (например, количество припухших суставов, количество болезненных/скованных суставов, выраженность дактилита и распространенность энтезита). Было отмечено существенное улучшение физической функции, уменьшение артритической боли, уменьшение усталости по сравнению с плацебо. Пациенты, получающие лечение препаратом Симзия®, сообщали о значительном улучшении качества жизни.
Симзия раствор для подкожного введения 200 мг/мл 1 мл шприц 2 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Розчин для підшкірного введення
Опис
Розчин для підшкірного введення прозорий або опалесцентний, безбарвний або жовтого кольору.
| 1 мл | |
| цертолізумабу пегол | 200 мг |
Допоміжні речовини : ацетат натрію - 1.36 мг, натрію хлорид - 7.31 мг, вода д/і - до 1 мл.
1 мл - шприци однодозові з боросилікатного скла (тип I) (1), забезпечені ін'єкційною голкою - упаковки контурні пластикові (2) у комплекті з 2 індивідуально упакованими серветками - упаковки-книжки картонні типу "Гаманець".
Коди АТХ
L04AB05 Certolizumab pegol
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Селективний імунодепресант. Моноклональні антитіла до ФНП
Діюча речовина
цертолізумабу пегол
Фармако-терапевтична група
МІБП-антитіла моноклональні
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 2° до 8°С. Чи не заморожувати.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Цертолизумаба пегол – інгібітор фактора некрозу пухлини альфа (ФНПα). ФНПα є основним цитокіном, що підтримує запальний процес при ревматоїдному артриті, хворобі Крона, псоріатичному артриті та аксіальному спондилоартриті. Цертолизумаба пегол має високу специфічну активність щодо ФНОα людини (IC90 становить 4 нг/мл для інгібування ФНОα in vitro в процесі цитотоксичного аналізу клітин мишачої фібросаркоми L929), він не має активності щодо лімфотоксину α (ФНОβ).
Показано, що цертолізумабу пегол нейтралізує пов'язаний з мембраною і розчинний людський ФНП дозозалежним способом. Інкубування людських моноцитів з цертолізумабу пеголом призводило до дозозалежного інгібування ЛПС (ліпополісахарид) - індукованого синтезу ФНПα та інтерлейкіну-1 бета (ІЛ-1β).
Цертолизумаба пэгол не містить кристалізуючого фрагмента (Fc), який зазвичай міститься у повному антитілі і тому не фіксує комплемент і не призводить до розвитку антитілозалежної клітинної цитотоксичності in vitro.
Цертолізумаб пегол не викликає апоптоз in vitro моноцитів і лімфоцитів периферичної крові людини, а також не призводить до дегрануляції нейтрофілів.
Сприйнятливість тканини до цертолізумабу пеголу була вивчена в експериментах ex vivo та in vitro, проведених на живій тканині для оцінки можливої взаємодії між препаратом та кріосрізами замороженої нормальної тканини людини. При використанні стандартного набору тканин людини доказів перехресної реактивності з цертолізумабу пеголом отримано не було.
Підвищена концентрація ФНП визначається в синовіальній рідині хворих на ревматоїдний артрит і відіграє важливу роль у прогресуванні запальних, проліферативних та деструктивних змін у суглобах, що є основним проявом захворювання.
Біологічні властивості ФНП включають активацію молекул клітинної адгезії та хемокінів, активацію молекул I та II класу головного комплексу гістосумісності та пряму активацію лейкоцитів. ФНП стимулює утворення клітинних медіаторів запалення, включаючи ІЛ-1, простагландини, фактор активації тромбоцитів, оксид азоту. Збільшення концентрації ФНП відіграє ключову роль у патофізіологічних механізмах розвитку хвороби Крона, ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту та аксіального спондилоартриту. Цертолизумаба пегол вибірково пов'язується з ФНПα, пригнічуючи його роль основного медіатора запалення. При хворобі Крона ФНП визначається в значній концентрації в уражених ділянках стінки кишечника, а його концентрація в калі пацієнтів з хворобою Крона відображає клінічну тяжкість захворювання.
Після лікування цертолізумабу пеголом у пацієнтів із хворобою Крона відмічено зниження концентрації С-реактивного білка (СРЛ) у крові. На фоні лікування препаратом Симзія® у пацієнтів, у яких аксіальний спондилоартрит розвинувся у зрілому віці, виражене зменшення симптомів запалення відзначалося і в крижово-клубових зчленуваннях, і в міжхребцевих суглобах – як у всій популяції хворих на аксіальний спондилоартрит, так і у підгруп. спондилітом та аксіальним спондилоартритом без рентгенологічних ознак.
Застосування препарату Сімзія супроводжувалося вираженим поліпшенням основних показників ефективності, які включали мобільність хребта та фізичні функції, інтенсивність больових відчуттів, вираженість слабкості та якість життя. Пацієнти з активним псоріатичним артритом, який дебютував у зрілому віці, продемонстрували суттєве покращення всіх основних показників ефективності на фоні застосування препарату Сімзія®. На 12 та 24 тижні лікування препаратом Сімзія® у хворих на псоричне артрит відзначалося поліпшення параметрів, що характеризують периферичну активність захворювання (наприклад, кількість припухлих суглобів, кількість болючих/скутих суглобів, вираженість дактіліту та поширеність ентезиту). Було відзначено суттєве покращення фізичної функції, зменшення артритичного болю, зменшення втоми порівняно з плацебо. Пацієнти, які отримують лікування препаратом Сімзія, повідомляли про значне поліпшення якості життя.
Показання
Ревматоїдний артрит
Лікування ревматоїдного артриту помірного та високого ступеня активності у дорослих (з 18 років):
у комбінації з метотрексатом при недостатній відповіді на лікування базисними протизапальними препаратами (БПВП), включаючи метотрексат; як монотерапію при непереносимості або недоцільності подальшого лікування метотрексатом.Було показано, що Сімзія® при сумісному застосуванні з метотрексатом знижує прогресування пошкодження суглобів, що оцінюється за допомогою рентгенографії, та покращує фізичні функції.
Хвороба Крона
Лікування хвороби Крона з помірним та високим ступенем активності захворювання у дорослих при неефективності терапії БПЗП.
Аксіальний спондилоартрит
Препарат Сімзія® показаний для лікування тяжкого активного аксіального спондилоартриту у дорослих, включаючи:
тяжкий активний анкілозуючий спондиліт при недостатній відповіді на лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) або при їх непереносимості у дорослих; -резонансної томографії (МРТ), при недостатній відповіді на терапію нестероїдних протизапальних засобів або при їх непереносимості.Псоріатичний артрит
Лікування активного псоріатичного артриту у дорослих:
у комбінації з метотрексатом при недостатній відповіді на терапію БПЗП; як монотерапію у разі непереносимості або недоцільності подальшого лікування метотрексатом.Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат вводять підшкірно.
Лікування має призначатися та контролюватись лікарем, який має досвід у діагностиці та лікуванні захворювань, при яких показано призначення препарату Сімзія®.
Після належного навчання пацієнта техніки введення препарату лікар може дозволити самостійне введення препарату (див. далі інструкцію з введення) з відповідним медичним наглядом. Симзія® застосовується у вигляді готового розчину для ін'єкцій у дозі 200 мг (одноразовий шприц, що містить 1 мл цертолізумабу пеголу).
Індукційна доза
Рекомендована індукційна доза препарату Симзія® для дорослих пацієнтів становить 400 мг у вигляді двох підшкірних ін'єкцій по 200 мг у перший день лікування, на другий та на четвертому тижні лікування.
Підтримуюча доза
При хворобі Крона після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза препарату Симзія для дорослих пацієнтів становить 400 мг 1 раз на 4 тижні.
При ревматоїдному артриті після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза препарату Симзія для дорослих пацієнтів становить 200 мг 1 раз на 2 тижні. Для підтримуючого лікування захворювання можливе використання альтернативного режиму дозування 400 мг 1 раз на 4 тижні.
При анкілозуючому спондиліті після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза препарату Симзія® для дорослих пацієнтів становить 200 мг 1 раз на 2 тижні або 400 мг 1 раз на 4 тижні.
При аксіальному спондилоартриті без рентгенологічних ознак анкілозуючого спондиліту після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза препарату Сімзія для дорослих пацієнтів становить 200 мг 1 раз на 2 тижні або 400 мг 1 раз на 4 тижні.
При псоріатичному артриті після індукційної дози рекомендована підтримуюча доза препарату Симзія для дорослих пацієнтів становить 200 мг 1 раз на 2 тижні. Після відповіді терапію можливе використання альтернативного режиму дозування 400 мг 1 разів у 4 тижня.
Дані, отримані в дослідженнях ревматоїдного артриту, аксіального спондилоартриту та псоріатичного артриту показують, що клінічна відповідь зазвичай досягається протягом 12 тижнів лікування. Рішення щодо подальшого лікування пацієнтів, у яких терапевтичний ефект не розвинувся протягом перших 12 тижнів терапії, має бути ретельно зважено.
Пропущена доза
Пацієнтам, які пропустили введення чергової дози, потрібно рекомендувати ввести пропущену дозу препарату Симзія як тільки вони згадали про це, а потім продовжити введення наступних доз згідно з початковим планом лікування.
Пацієнтам похилого віку (65 років і старше) корекції дози не потрібні.
Інструкція з техніки виконання підшкірної ін'єкції
Підготовка до ін'єкції
Перед тим, як вводити препарат Симзія в попередньо заповненому шприці, необхідно переконатися в наступному:
на упаковці та шприці вказано назву препарату Симзія®; термін придатності препарату не закінчився; цілісність упаковки препарату не порушена, захисні наклейки збережені на нижній та верхній стороні картонної пачки; препарат у шприці не був заморожений і не піддавався впливу прямих сонячних променів; шприца - прозорий опалесціюючий безбарвний або жовтого кольору розчин, у якому відсутні видимі частинки.Препарат не може бути використаний, якщо хоча б одну з перерахованих вимог не дотримано.
Кожна упаковка препарату Сімзія містить одноразовий шприц, з голкою і двома індивідуально упакованими спиртовими тампонами.
Для кожної ін'єкції використовують 1 шприц та 1 спиртовий тампон.
Також необхідно додатково мати 1 чистий ватний тампон (не включений до комплекту препарату Симзія®) та захисний контейнер для використаних голок та шприців, що оберігає від отримання колючої травми під час роботи з голками.
У кожному попередньо заповненому шприці міститься доза, достатня для однієї ін'єкції (200 мг). Відповідно до призначення лікаря, можливо, необхідно ввести препарат більше одного разу. Якщо препарат Симзія ® призначений у дозі 400 мг, потрібно виконати 2 п/к ін'єкції (200 мг×2 рази). Препарат вводиться під шкіру у животі чи стегна. Якщо необхідно двічі ввести препарат, його слід вводити в різні ділянки анатомічно (наприклад, права і ліва сторона, або живіт і стегно).
Необхідно витягти 1 або 2 попередньо заповнені шприци з препаратом Симзія®, а також спиртові тампони з холодильника і помістити їх на чисту рівну поверхню. До ін'єкції необхідно дати шприцу з препаратом нагрітися до кімнатної температури. Для цього потрібно приблизно 30 хв.
Вибір та підготовка місця ін'єкції
Ретельно вимити руки водою із милом.
Визначити місце(и) для ін'єкції(ів) з огляду на необхідність введення препарату в різні анатомічні області. Відстань від місця ін'єкції, що раніше використовується, повинна бути не менше 3 см (слід відмічати місця ін'єкцій). Не слід вводити препарат в ділянки з крововиливами, ділянки, де шкіра затверділа або почервоніла, а також в область шрамів або стрій. Якщо вибрано область живота, не слід вводити препарат у радіусі 5 см від пупка. Необхідно чергувати місця введення між животом і стегнами, щоб уникнути ризику розвитку місцевих шкірних реакцій.
Слід використати спиртову серветку для обробки місця ін'єкції. Не слід торкатися обробленої ділянки шкіри до ін'єкції.
Використання попередньо заповнених шприців із препаратом Сімзія®
Необхідно переконатися, що препарат у шприці є безбарвним або блідо-жовтим розчином, що не містить видимих механічних частинок. Допустимо наявність бульбашок повітря. Немає необхідності видаляти бульбашки повітря перед ін'єкцією. П/к введення розчину, що містить бульбашки повітря безпечно.
Зняти ковпачок із голки, потягнувши вгору за пластикове кільце. Необхідно бути обережними, не можна торкатися голки. Відкласти ковпачок голки убік. Не слід згинати голку. Провести ін'єкцію негайно.
Шприц слід тримати голкою вниз. Не слід торкатися голки пальцями або притуляти її до інших поверхонь. Шприц слід тримати в одній руці, іншою рукою м'яко зібрати шкірну складку попередньо обробленої ділянки шкіри і міцно її утримувати. Розташувати голку під кутом 45 ° до поверхні шкіри та одним швидким коротким рухом ввести голку на всю товщину шкірної складки.
Притримуючи шприц, поволі потягнути поршень назад. Якщо в шприці з'являється кров, це означає, що голка потрапила до кровоносної судини. Не слід вводити препарат Сімзія. Вийняти голку та викинути попередньо заповнений шприц та голку в захисний контейнер. Не використовуйте цей шприц повторно.
Якщо кров не утворюється в шприці, слід ввести весь розчин під шкіру, натискаючи на поршень.
Після того, як у шприці не залишилося препарату, слід обережно витягти голку зі шкіри під тим же кутом, під яким вона була введена, а потім притиснути ін'єкції чистим ватним тампоном на 10 сек. Не слід протирати місце ін'єкції. Можлива невелика кровотеча, для його зупинки можна накласти невелику пов'язку, що давить, на місце введення, при необхідності.
Якщо призначена друга ін'єкція (сумарна доза 400 мг), необхідно повторити наведені вище кроки.
Утилізація відходів
Ніколи не слід використовувати шприц та голку повторно, не слід одягати ковпачок на голку. Використані шприци та голки підлягають утилізації, їх поміщають у спеціальний захисний контейнер для подальшого знищення. При заповненні контейнера на 2/3 частини його запечатують і направляють на знищення відповідно до рекомендацій лікаря.
Передозування
В рамках клінічних досліджень не зареєстровано взаємозв'язок проявів токсичності та дози препарату. При підшкірному введенні препарату Симзія® у дозі до 800 мг та внутрішньовенному введенні у дозі 20 мг/кг симптомів передозування не відмічено.
Лікування: у разі виникнення симптомів передозування необхідно ретельне спостереження за станом пацієнта та проведення симптоматичної терапії.
Лікарська взаємодія
Одночасне застосування препарату Сімзія® з глюкокортикостероїдами, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), анальгетиками, саліцилатами, антибактеріальними, противірусними препаратами, а також імунодепресантами (азатіоприн, меркаптопурин, метотрексат) не впливало на параметри препарату.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Жінкам репродуктивного віку слід використовувати надійні методи контрацепції під час лікування та протягом принаймні 10 тижнів після його закінчення.
Активне трансплацентарне перенесення імуноглобулінів (IgG) відбувається за рахунок зв'язування Fc фрагмента антитіла з неонатальним Fc рецептором (FcRn). Цертолизумаба пегол складається тільки з фрагмента Fab антитіла і не містить Fc фрагмент. При проведенні дослідження репродуктивності на щурах було показано, що при вагітності TN3 γ1 (повне сурогатне антитіло до цертолізумабу пегол, що включає Fc фрагмент) передавалося плоду. Однак TN3 PF (сурогатний Fab фрагмент антитіла до цертолізумабу пегол без Fc фрагмента) передавався плоду в незначних або не піддаються вимірюванню кількостях у порівнянні з концентрацією фрагмента Fc в плазмі крові матері, що свідчить про важливу роль Fc фрагмента в трансплацентарному переносі.
Крім того, дані, що підтверджують ці спостереження, були отримані in vitro з використанням моделі замкнутого контуру плацентарного транспорту людини. Було показано, що концентрація цертолізумабу пегола в контурі плода була нижчою або близько нижньої межі його кількісного визначення.
В рамках незалежного клінічного дослідження у 10 пацієнток із хворобою Крона, які отримували препарат Сімзія® при вагітності, вимірювалася концентрація цертолізумабу пеголу в крові матерів, у пуповиній крові, а також у крові новонароджених (n=12) у день розродження. Концентрація цертолізуму пеголу була дуже низькою в пуповинній крові (<0.41-1.66 мкг/мл) та крові новонароджених (<0.41-1.58 мкг/мл) порівняно з концентрацією у материнській крові (1.87 - 59.57 мкг/мл). Концентрація ПЕГ (поліетиленгліколю) була нижчою від граничного рівня визначення у всіх зразках пуповинної крові та крові новонароджених.
Доклінічні та клінічні дані дозволяють судити про відсутність активної FcRn – залежної трансплацентарної передачі цертолізумабу пеголу.
Оскільки дані добре контрольованих досліджень препарату Симзія у вагітних відсутні, його не слід застосовувати при вагітності за винятком випадків явної необхідності.
У зв'язку з інгібуванням фактора некрозу пухлини (ФНПα) препарат Симзія®, що застосовується при вагітності, може вплинути на параметри нормальної імунної відповіді новонародженого. Хоча концентрація цертолізумабу пеголу в крові немовлят низька, клінічна значущість цих даних не зрозуміла.
Співвідношення ризику/ користі при використанні живих вакцин протягом перших 12 тижнів життя немовляти повинно оцінюватися педіатрами. Проте препарат Сімзія не пригнічує гуморальну імунну відповідь при використанні неживих вакцин у дорослих.
У самців гризунів було виявлено зменшення рухливості сперматозоїдів та тенденція до зниження їхньої кількості без видимого впливу на фертильність тварин.
У ході клінічного дослідження з оцінки впливу цертолізумабу пеголу на якісні показники сперми (обсяг сперми, кількість і концентрація сперматозоїдів, прогресивна рухливість, відсоток загальної рухливості, життєздатність і морфологія сперматозоїдів) були обстежені 20 здорових чоловіків, які рандомізовано. цертолізумабу пегола або плацебо. Протягом 14 тижнів спостереження був виявлено впливу цертолизумаба пэгола на якісні показники сперми проти плацебо.
Не встановлено, чи виділяється цертолізумабу пегол із грудним молоком. Однак відомо, що імуноглобуліни здатні проникати в грудне молоко, тому ризик для дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, не може бути усунений. Якщо лікування препаратом Сімзія необхідно в період лактації, годування груддю слід припинити.
Побічна дія
Ревматоїдний артрит
Найчастіше спостерігалися небажані реакції, що стосуються групи "інфекцій та інвазій" - у 14.4% пацієнтів, які отримують препарат Сімзія®, та у 8% пацієнтів групи плацебо, "загальні розлади та реакції в місці введення" у 8.8% пацієнтів, які отримували препарат Сімзія ®, та 7.4% - плацебо, а також "порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини" у 7% пацієнтів, які отримували препарат Сімзія® та 2.4% - плацебо.
Терапія була припинена у зв'язку з розвитком небажаних явищ у 4.4% пацієнтів, які отримували препарат Сімзія, та у 2.7% пацієнтів, які не отримували препарат (група плацебо).
Хвороба Крона
У пацієнтів із хворобою Крона у контрольованих дослідженнях серйозні небажані явища відзначені у 10.8% випадків, які отримують лікування препаратом Сімзія®, а у групі плацебо – у 8.6%.
Найчастішими небажаними реакціями були ринофарингіт (11.1% та 6.7%, відповідно), нудота (8% та 6.7%, відповідно), інфекції органів сечовивідної системи (5.1% та 4.4%, відповідно), абдомінальний біль (9.3% та 8.8%, відповідно), артралгія (6.7% та 3.9%, відповідно), головний біль (14.8% та 13.8%, відповідно).
Через небажані реакції терапію припинили 11.3% пацієнтів, які отримували препарат Симзія®, і 12.6% - отримували плацебо. Найбільш частими небажаними реакціями, що призводили до відміни препарату Сімзія, були: діарея (0.5% та 0.2%, відповідно), біль у животі (0.9% та 0.4%, відповідно) та нудота (0.4% та 0.2%, відповідно).
Аксіальний спондилоартрит
У плацебо-контрольованому дослідженні оцінювався профіль безпеки у 325 пацієнтів з активним аксіальним спондилоартритом, які отримували препарат Сімзія протягом 30 місяців. Профіль безпеки препарату Сімзія® при застосуванні у хворих на аксіальний спондилоартрит відповідав такому у хворих на ревматоїдний артрит та попередньому досвіду застосування препарату.
Псоріатичний артрит
У плацебо-контрольованому дослідженні оцінювався профіль безпеки у 409 пацієнтів із псоріатичним артритом, які отримували препарат Сімзія протягом до 30 місяців.
Профіль безпеки препарату Сімзія® при застосуванні у пацієнтів з псоріатичним артритом відповідав такому у хворих на ревматоїдний артрит та попередньому досвіду застосування препарату.
Побічні реакції згруповані за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота не встановлена (оцінити за наявними даними неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – бактеріальні інфекції (включаючи абсцес), вірусні інфекції (включаючи спричинені вірусом герпесу, грипу, папіломавірусом); нечасто – сепсис (включаючи поліорганну недостатність та септичний шок), туберкульоз, грибкові інфекції (включаючи опортуністичні).
Доброякісні пухлини, злоякісні новоутворення та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – злоякісні захворювання крові та лімфатичної системи, включаючи лімфому та лейкемію, солідні новоутворення, злоякісні новоутворення шкіри, що не включають мела невус), доброякісні пухлини та кісти (включаючи папілому шкіри); рідко – новоутворення ШКТ, меланома.
З боку системи кровотворення: часто – еозинофілія, еозинопенія, лейкопенія (лімфопенія та нейтропенія); нечасто – анемія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, тромбоцитоз; рідко – панцитопенія, спленомегалія, еритроцитоз, морфологічні зміни лейкоцитів.
З боку імунної системи: нечасто – васкуліти, ВКВ (системний червоний вовчак), підвищена лікарська чутливість, псоріаз та споріднені до нього захворювання, алергічні порушення, позитивна реакція на аутоантитіла; рідко - ангіоневротичний набряк, саркоїдоз, сироваткова хвороба, паннікуліт (включаючи вузлувату еритему).
З боку ендокринної системи: рідко – порушення функції щитовидної залози.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – електролітні порушення, дисліпідемія, порушення апетиту, зміна маси тіла; рідко – зміна концентрації глюкози у плазмі крові, гіпоальбумінемія, гіпопротеїнемія, гемосидероз.
Порушення психіки: нечасто – тривога (включаючи психічну напругу), зміну настрою (і пов'язані з цим симптоми); рідко – суїцидальні спроби, делірій, зниження розумової активності, агресія.
З боку нервової системи: часто – головний біль (у т.ч. мігрень), порушення чутливості; нечасто – периферична невропатія, запаморочення, тремор, неврит зорового нерва; рідко – демієлінізуючі захворювання, включаючи неврит черепного нерва, судомний напад, екстрапірамідні порушення, невралгія трійчастого нерва, порушення координації рухів та почуття рівноваги, дисфонія, маскоподібний вираз обличчя, порушення сну.
З боку органу зору: нечасто – порушення зорового сприйняття (включаючи зниження гостроти зору), увеїт та блефарит, дакріоаденіт та дакріоцистит.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго, шум у вухах; рідко – зниження слуху.
З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення АТ; нечасто - кардіоміопатія, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, аритмії (включаючи фібриляцію передсердь (миготливу аритмію)), відчуття серцебиття, крововиливу, кровотечу, венозна тромбоемболія (ТЕЛА, тромбофлебіт), об (Гематоми, петехії); рідко – перикардит, AV-блокада, шок, інсульт, атеросклероз, синдром Рейно, сітчасте ліведо, телеангіектазії.
З боку дихальної системи: нечасто – плевральний випіт (і пов'язані з ним симптоми), бронхіальна астма та її прояви, задишка, застійні та запальні зміни у легенях, кашель; рідко - інтерстиціальні захворювання легень, пневмоніт, виразки слизової оболонки носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання; нечасто – асцит, симптоми хвороби Крона (стенозування), виразкове ураження та перфорація (різних відділів ШКТ), запалення слизової оболонки ШКТ, диспепсія, стоматит, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота та глотки; рідко – кишкова непрохідність, хворобливе ковтання, анальні тріщини, підвищена моторика кишківника.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, підвищення активності печінкових ферментів; нечасто – захворювання печінки, включаючи цироз печінки, холестаз, підвищення концентрації білірубіну у плазмі крові; рідко – холелітіаз.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип; нечасто - алопеція, виникнення псоріазу або обтяження його симптомів, дерматит, екзема, порушення функції потових залоз, виразки шкіри, підвищена фоточутливість, акне, порушення пігментації шкіри, сухість шкіри, ураження нігтьової пластинки та нігтьового ложа; рідко – гострий фебрильний нейтрофільний дерматоз, ексфоліація та десквамація шкіри, бульозний дерматит, виразки шкіри, рожевий лишай, стрії, розацея, порушення структури волосся.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артрит, порушення функції м'язів; рідко – порушення функції сухожилля.
З боку сечовидільної системи: нечасто – порушення функції нирок, гематурія, нефролітіаз, уретрит, цистит; рідко – нефропатія, нефрит.
З боку репродуктивної системи та молочної залози: нечасто – порушення менструального циклу, маткова кровотеча, аменорея, дисфункція молочних залоз, азооспермія; рідко – передчасні пологи, виділення з піхви, сексуальна дисфункція, баланіт.
Загальні розлади та реакції у місці введення: часто – гіпертермія, біль (неуточнена локалізація), астенія, свербіж (неуточнена локалізація), реакції у місці ін'єкції; нечасто – утворення фістул (без уточнення локалізації), озноб, грипоподібний синдром, порушення температурної чутливості, нічна пітливість, “припливи”; ушкодження шкірних покривів, повільне загоєння ран.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення активності креатинінфосфокінази (КФК), лужної фосфатази, загального білірубіну, збільшення часу зсідання крові, зміни загального аналізу сечі; рідко – підвищення концентрації сечової кислоти в крові.
Наступні побічні реакції пов'язують із застосуванням препаратів із класу антагоністів ФНПα: карцинома з клітин Меркеля, розсіяний склероз, синдром Гійєна-Барре, але частота їх виникнення при застосуванні препарату Сімзія невідома.
Інфекції
У контрольованих дослідженнях у хворих на ревматоїдний артрит нові випадки інфекційних захворювань спостерігалися з частотою 1.03 пацієнтів на рік у тих, хто отримував лікування препаратом Сімзія® і з частотою 0.92 пацієнтів на рік у тих, хто отримував плацебо. Інфекції були представлені, в основному, захворюваннями верхніх та нижніх дихальних шляхів, захворюваннями сечовидільної системи та вірусними герпетичними захворюваннями.
У контрольованих дослідженнях випадків серйозних інфекційних захворювань у групі, які отримували лікування препаратом Симзія®, відмічено більше (0.07 пацієнтів на рік), ніж у тих, хто отримував плацебо (0.02 пацієнтів на рік). Найчастішими серйозними інфекційними захворюваннями були пневмонія та туберкульоз. Не встановлено підвищення ризику інфекцій зі збільшенням тривалості застосування препарату Сімзія. Частота інфекцій у контрольованих дослідженнях у пацієнтів хворобою Крона склала 38.6% у тих, хто отримував лікування препаратом Сімзія® і 30.6% - у пацієнтів, які отримували плацебо. В основному відзначалися інфекційні захворювання дихальних шляхів (18.9% у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Сімзія® та у 12.4% – плацебо). Частота розвитку клінічно значущих серйозних інфекцій у ході контрольованих досліджень склала 2.6% пацієнтів на рік серед тих, хто отримував лікування препаратом Сімзія® і 1.3% - плацебо. Серйозні інфекції включали як бактеріальні, так і вірусні захворювання, пневмонію та пієлонефрит.
Туберкульоз
Застосування препаратів групи інгібіторів ФНП може супроводжуватися розвитком активного туберкульозу. Є повідомлення про тяжкі та летальні випадки туберкульозу на фоні лікування препаратом Сімзія®. У завершених і тривалих клінічних дослідженнях з усіх відомих показань серед 5118 пацієнтів, які отримували лікування препаратом Сімзія®, частота виявлення туберкульозу становила приблизно 0.61 на 100 пацієнтів на рік. Найбільше випадків спостерігалося у країнах, ендемічних по туберкульозу. Повідомлення включали випадки легеневого та дисемінованого туберкульозу та, в окремих випадках, опортуністичних інфекцій. Відзначено рідкісні випадки летального результату у хворих на туберкульоз та опортуністичні інфекції.
Злоякісні та лімфопроліферативні захворювання
У контрольованих дослідженнях інгібіторів ФНПα більше випадків злоякісних новоутворень та лімфоми було зареєстровано у групі пацієнтів, які отримували препарат Сімзія®, порівняно з контрольною групою.
З 4049 хворих на ревматоїдний артрит, які отримували препарат Сімзія®, лімфома була діагностована у 5 пацієнтів. У пацієнтів із ревматоїдним артритом, особливо при вираженій активності захворювання, ризик розвитку лімфоми підвищений.
З 2657 пацієнтів, які отримували препарат Сімзія з приводу хвороби Крона, у 1 пацієнта діагностована лімфома; також один випадок лімфоми спостерігався в контрольній групі пацієнтів, що включала 1319 осіб. Частота розвитку злоякісних новоутворень та лімфоми у клінічних дослідженнях препарату Симзія® не може бути зіставлена з результатами досліджень інших інгібіторів ФНПα та не може бути підставою для прогнозування частоти цих захворювань при застосуванні препарату Сімзія® у ширшій популяції пацієнтів. У пацієнтів із хворобою Крона, яким потрібна тривала терапія імунодепресантами, підвищений ризик розвитку лімфоми порівняно з популяцією в цілому, навіть якщо їм не проводиться лікування інгібіторами ФНПα.
У клінічному дослідженні в одного пацієнта з псоріатичним артритом було діагностовано лімфому.
Хронічна серцева недостатність
На фоні лікування препаратом Симзія® відзначені як нові випадки ХСН, так і прогресування симптомів ХСН, що були раніше. Більшість цих випадків були легкими або помірними за своєю тяжкістю та були діагностовані протягом першого року лікування препаратом.
Імуногенність
Ревматоїдний артрит
Загальна кількість хворих на ревматоїдний артрит з антитілами до препарату Сімзія®, які визначалися як мінімум одноразово, склала 9.6% у плацебо-контрольованих дослідженнях препарату. Приблизно у 1/3 цих пацієнтів антитіла виявляли нейтралізуючу активність in vitro. У пацієнтів, які одночасно приймали імунодепресанти (метотрексат), швидкість утворення антитіл була нижчою, ніж у пацієнтів, які їх не отримували. Утворення антитіл асоціювалося з нижчою концентрацією препарату Сімзія® у плазмі крові, а у деяких пацієнтів – з його нижчою ефективністю.
Хвороба Крона
При хворобі Крона у 8% пацієнтів, які отримували тривале лікування препаратом Сімзія, визначалися антитіла до препарату, приблизно у 6% з них антитіла нейтралізувалися in vitro. Не встановлено очевидного взаємозв'язку між утворенням антитіл та ефективністю препарату Сімзія®. У пацієнтів, які одночасно приймали імунодепресанти, рівень утворення антитіл був нижчим, ніж у пацієнтів, які їх не приймали (3% та 11%, відповідно).
Псоріатичний артрит
Загальна кількість пацієнтів з псоріатичним артритом у плацебо-контрольованому дослідженні, у яких, як мінімум, одноразово протягом 24 тижнів було виявлено антитіла до препарату Сімзія, склала 11.7%. Утворення антитіл асоціювалося з нижчою концентрацією препарату у плазмі крові. Кількість пацієнтів з антитілами до препарату Сімзія була недостатньою для того, щоб дати певну оцінку взаємозв'язку між титром антитіл та ефективністю препарату.
Аксіальний спондилоартрит
У ході плацебо-контрольованого дослідження при аксіальному спондилоартриті загальна кількість пацієнтів, у яких щонайменше одноразово протягом 24 тижнів було виявлено антитіла до препарату Сімзія®, становило 4.4%. Утворення антитіл асоціювалося з нижчою концентрацією препарату у плазмі крові. Кількість пацієнтів з антитілами до препарату була недостатньою для того, щоб дати певну оцінку взаємозв'язку між титром антитіл та ефективністю препарату.
Утворення антитіл
У клінічних дослідженнях у 4% пацієнтів із хворобою Крона, які отримували препарат Сімзія®, та у 2% пацієнтів, які отримували плацебо, відзначено утворення антинуклеарних антитіл (AHA). У дослідженнях препаратів-інгібіторів ФНПα, в т.ч. препарату Сімзія®, у окремих пацієнтів з ревматоїдним артритом також відзначено утворення антинуклеарних антитіл (AHA). У клінічних дослідженнях препарату Сімзія® при ревматоїдному артриті та хворобі Крона у деяких пацієнтів спостерігався розвиток симптомів, подібних до вовчаковоподібного синдрому. Вплив тривалого лікування препаратом Симзія на розвиток аутоімунного процесу не встановлено.
Реакції підвищеної чутливості
Наступні симптоми, що мають схожість з реакціями підвищеної чутливості, спостерігалися в поодиноких випадках після введення препарату Симзія® пацієнтам: ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, висип, задишка, "припливи", зниження АТ, реакції в місці введення, відчуття нездужання висип, сироваткова хвороба і непритомність.
Реакції у місці введення препарату
У деяких пацієнтів на фоні лікування препаратом Симзія спостерігалися наступні реакції у місці введення препарату: еритема, свербіж, підшкірна гематома, біль, набряк або утворення "синців".
Випадків відміни препарату у зв'язку з розвитком місцевих реакцій не відмічено.
Підвищення активності креатинфосфокінази (КФК)
Частота випадків підвищення активності КФК у пацієнтів з аксіальним спондилоартритом (АСА) була загалом вищою, ніж у популяції пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА). Ця частота була вищою і у пацієнтів з АСА та РА, які отримували плацебо, відповідно, 2.8% та 0.4%, і на фоні лікування препаратом Сімзія®, відповідно, 4.7% та 0.8%.
Підвищення активності КФК у пацієнтів з АСА в більшості випадків було тимчасовим, клінічно незначущим, і не було причиною припинення участі у дослідженні в жодного пацієнта.
Протипоказання до застосування
сепсис або ризик виникнення сепсису, а також тяжкі хронічні або локалізовані інфекції в активній стадії (в т.ч. туберкульоз, абсцес, інші опортуністичні інфекції, включаючи грибкові (гістоплазмоз, кандидоз, аспергільоз, бластомікоз, кокцидіоїдомоз). ), пневмоцистні та вірусні інфекції, включаючи вірусний гепатит В у стадії реактивації; серцева недостатність III-IV функціонального класу по NYHA (класифікація Нью-Йоркської асоціації кардіологів); дитячий та підлітковий вік до 18 років; чутливість до цертолізумабу пегол або інших компонентів, що входять до складу препарату.
особливі вказівки
Інфекції
Пацієнти мають бути ретельно обстежені на наявність інфекцій, зокрема. хронічних та місцевих осередків інфекції, до призначення препарату Сімзія®, під час лікування та після його закінчення. З огляду на тривалий Т1/2 препарату Симзія®, спостереження за пацієнтами слід здійснювати протягом усього цього періоду.
Пацієнти з вперше виявленою інфекцією на фоні лікування препаратом Сімзія повинні перебувати під ретельним наглядом. При застосуванні антагоністів ФНП, включаючи Сімзію, повідомлялося про сепсис, туберкульоз та інші важкі інфекції з бактеріальними, мікобактеріальними, інвазивними грибковими, вірусними та/або паразитарними збудниками.
Серед опортуністичних інфекцій, найчастіше повідомлялося про гістоплазмоз, аспергільоз, кандидоз, кокцидіоідомікоз, нокардіоз, листериоз і пневмоцистоз.
У разі розвитку тяжкої інфекції лікування препаратом Сімзія слід припинити.
Перед призначенням препарату Сімзія® слід ретельно оцінити співвідношення користі та ризику даної терапії у пацієнтів з хронічними або рецидивними або опортуністичними інфекціями в анамнезі; у пацієнтів, яким проводять супутню імуносупресивну терапію; при станах пацієнтів, що схильні до розвитку інфекцій, а також при зміні місця проживання або поїздках до районів з високою захворюваністю на туберкульоз, мікози, гістоплазмоз та інші інфекції.
У хворих на ревматоїдний артрит симптоми інфекційного захворювання можуть носити стертий характер. Тому раннє виявлення будь-якого інфекційного захворювання, особливо атипових клінічних проявів тяжкої інфекції, дуже важливо для своєчасної постановки діагнозу та невідкладного початку лікування.
Туберкульоз
Як і на фоні застосування інших інгібіторів ФНПα при лікуванні препаратом Симзія відзначалися випадки реактивації туберкульозу або нові випадки туберкульозу (включаючи міліарний легеневий туберкульоз, туберкульоз позалегеневої локалізації та дисеміновану форму захворювання). До призначення препарату Симзія необхідно оцінити співвідношення користі та ризику даної терапії з урахуванням факторів ризику розвитку туберкульозу. До початку лікування препаратом Сімзія® всім пацієнтам необхідно провести обстеження, щоб уникнути активного або прихованого (латентного) туберкульозу. Це обстеження має включати детальне вивчення анамнезу пацієнта з метою виключення перенесеного раніше туберкульозу, виявлення можливих контактів з хворими на туберкульоз, а також отримання даних про проведену або тривалу імуносупресивну терапію. Всім пацієнтам проводять відповідні скринінгові тести, наприклад, туберкуліновий шкірний тест (або інше дослідження для виявлення латентного туберкульозу) та рентгенографію органів грудної клітки. Необхідно враховувати, що в деяких випадках можливе отримання помилково-негативного результату туберкулінового тесту, особливо у пацієнтів з тяжким клінічним станом та зниженим імунним статусом. При проведенні туберкулінової проби розмір папули 5 мм і більше вважається позитивним, навіть якщо раніше проводилася вакцинація БЦЖ (бацил Кальметта-Герена). Слід розглянути необхідність проведення профілактичного курсу лікування туберкульозу до призначення препарату Симзія у тих пацієнтів, у яких, за наявності вказівок на раніше перенесений туберкульоз або ознаки його латентної течії, неможливо підтвердити попередню адекватну протитуберкульозну терапію, а також у пацієнтів, які мають фактори ризику розвитку туберкульозу. незважаючи на негативний результат тесту для виявлення латентного туберкульозу Для вирішення питання необхідності курсу протитуберкульозної терапії для кожного конкретного пацієнта необхідна консультація лікаря-фтизіатра.
Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, звертаючи увагу на виникнення таких симптомів, як завзятий кашель, відділення мокротиння, зниження маси тіла, субфебрильна лихоманка, які можуть свідчити про наявність туберкульозу. Якщо активний туберкульоз діагностований до початку терапії або на фоні лікування, не слід розпочинати або продовжувати лікування препаратом Сімзія®, і має бути розпочато відповідну протитуберкульозну терапію.
Реактивація вірусного гепатиту В (HBV)
Повідомлялося про випадки реактивації вірусного гепатиту В у пацієнтів, які є хронічними носіями даного вірусу (в т.ч. мають позитивний поверхневий антиген), які отримували інгібітори ФНПα, включаючи препарат Сімзія®. У деяких випадках захворювання мало летальний кінець. Перед призначенням препарату Сімзія® пацієнти повинні пройти обстеження для виявлення вірусу гепатиту В. Пацієнтам, у яких результати тестів на наявність вірусу гепатиту В виявилися позитивними, має бути рекомендована консультація фахівця щодо лікування гепатиту В.
Пацієнти-носії вірусу гепатиту В, яким показано лікування препаратом Симзія®, повинні перебувати під постійним наглядом для своєчасного виявлення ознак та симптомів активної HBV інфекції протягом усього курсу терапії та у наступні кілька місяців після закінчення лікування. Відповідних даних про лікування пацієнтів-носіїв HBV інфекції противірусними препаратами одночасно з антагоністами ФНП для профілактики реактивації HBV не отримано.
При появі у пацієнтів симптомів реактивації вірусу гепатиту В, слід припинити застосування препарату Сімзія і призначити ефективну противірусну та відповідну підтримуючу терапію.
Вакцинація
Вакцинація пацієнтів, які отримують лікування препаратом Сімзія®, допускається, за винятком застосування живих або живих ослаблених вакцин.
Немає даних про реакцію на вакцинацію або вторинну передачу інфекції через живу вакцину пацієнтам, які отримують препарат Сімзія®. Живі вакцини та живі ослаблені вакцини не рекомендується вводити на фоні лікування препаратом Сімзія. Усі необхідні заходи щодо вакцинації повинні проводитися відповідно до чинного національного календаря щеплень, по можливості, до початку лікування препаратом Сімзія®. Сімзія не пригнічує гуморальну імунну відповідь на пневмококову полісахаридну вакцину або вакцину проти грипу.
Злоякісні та лімфопроліферативні захворювання
У клінічних дослідженнях лімфому та злоякісні новоутворення найчастіше зустрічалися у пацієнтів, які отримували препарат Сімзія у порівнянні з пацієнтами групи плацебо. Однак обмежена кількість пацієнтів контрольної групи та нетривалий час їх лікування не дозволяють зробити однозначних висновків. Не було проведено досліджень, у яких брали б участь пацієнти зі злоякісними новоутвореннями в анамнезі, або досліджень, у яких лікування препаратом Сімзія було продовжено після виявлення злоякісних новоутворень. Тому у даної групи пацієнтів лікування препаратом Сімзія рекомендується призначати з обережністю. У хворих на ревматоїдний артрит, особливо в підгрупі з дуже високою активністю захворювання, ризик розвитку лімфоми підвищений.
У пацієнтів із хворобою Крона та іншими захворюваннями, при яких призначається тривала імуносупресивна терапія, ризик розвитку лімфоми, порівняно з популяцією хворих у цілому, також може бути підвищений, навіть якщо терапія інгібіторами ФНП не проводиться. Випадки гострого та хронічного лейкозу були зареєстровані при застосуванні інгібіторів ФНПα при ревматоїдному артриті та за іншими показаннями. Навіть за відсутності терапії інгібіторами ФНПα, ризик розвитку лейкозу у хворих на ревматоїдний артрит вище (приблизно в 2 рази), ніж у популяції в цілому. Є повідомлення про злоякісні новоутворення, у т.ч. з летальним кінцем, у дорослих та дітей, які отримували лікування інгібіторами ФНПα (при початку лікування віком до 18 років включно). Приблизно в половині цих випадків діагностовані лімфоми (включаючи лімфому Ходжкіна та неходжкінські лімфоми). Випадки, що залишилися, включали різні злоякісні новоутворення, в т.ч. та рідкісні, які, як правило, асоціювалися з терапією імунодепресантами. Злоякісні новоутворення розвивалися загалом через 30 місяців лікування (від 1 до 84 місяців). Більшість пацієнтів отримувала супутню терапію імунодепресантами. Ці випадки були опубліковані в постмаркетинговому періоді та були отримані з різних джерел інформації з безпеки, включаючи регістри та спонтанні постмаркетингові повідомлення.
У ході постмаркетингового спостереження у пацієнтів, які отримували терапію інгібіторами ФНПα, були зареєстровані випадки печінково-селезінкової Т-клітинної лімфоми (hepatosplenic T-cell lymphoma - HSTCL), рідкісного типу Т-клітинної лімфоми, що має надзвичайно агресивний перебіг. результат. Більшість випадків, пов'язаних із застосуванням антагоністів ФНП, спостерігалося у підлітків та молодих чоловіків із хворобою Крона та виразковим колітом. Майже всі ці пацієнти отримували лікування імунодепресантами, азатіоприном та/або 6-меркаптопурином, у комбінації з інгібіторами ФНП на момент або до встановлення діагнозу.
Рак шкіри
При застосуванні інгібіторів ФНП, включаючи препарат Сімзія®, повідомлялося про випадки меланоми та карциноми з клітин Меркелю. Рекомендується проводити періодичний огляд шкіри всіх пацієнтів, особливо тих пацієнтів, які мають фактори ризику розвитку раку шкіри.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)
У дослідженні іншого препарату з групи інгібіторів ФНПα у пацієнтів з помірною та тяжкою ХОЗЛ відмічено підвищення ризику злоякісних новоутворень (в основному, з локалізацією у легенях, а також у ділянці голови та шиї) у групі пацієнтів, які отримували лікування інгібітором ФНПα у порівнянні з групою контролю . Усі пацієнти були активними курцями. У зв'язку з цим, слід дотримуватися обережності при лікуванні інгібіторами ФНПα пацієнтів з ХОЗЛ, а також пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень у зв'язку з активним курінням.
Хронічна серцева недостатність (ХСП)
При лікуванні інгібіторами ФНПα, включаючи препарат Сімзія, були повідомлення про випадки розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) та її прогресування. Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів із ХСН І-ІІ функціонального класу за класифікацією NYHA.
Препарат Симзія слід відмінити при вперше діагностованій ХСН або виявленні симптомів її прогресування. Рекомендується призначити симптоматичну терапію.
Реакції підвищеної чутливості
Наступні симптоми, які можуть нагадувати реакції підвищеної чутливості, були відзначені у пацієнтів у поодиноких випадках після введення препарату Симзія: ангіоневротичний набряк, задишка, зниження артеріального тиску, висипання на шкірі, сироваткова хвороба та кропив'янка.
Деякі з цих реакцій відмічені після першого застосування препарату Сімзія.
При виникненні вищезгаданих реакцій введення препарату Симзія® слід негайно припинити та розпочати відповідне лікування.
Неврологічні порушення
Застосування антагоністів ФНП в окремих випадках асоціювалося з новим розвитком або наростанням тяжкості вже існуючих клінічних симптомів та/або рентгенологічних ознак демієлінізуючого захворювання, включаючи розсіяний склероз.
У пацієнтів з демієлінізуючим захворюванням, що вже існувало або недавно з'явилося, співвідношення ризик/користь має бути ретельно зважене перед початком терапії препаратом Сімзія®. Рідкісні випадки неврологічних захворювань, включаючи судомні розлади, неврити та периферичні невропатії, були відмічені при лікуванні препаратом Сімзія®.
Імуносупресія
У зв'язку з тим, що ФНПα є медіатором процесу запалення та модулює клітинну імунну відповідь, при лікуванні препаратом Симзія® не можна виключити ймовірність пригнічення імунної системи організму та зниження опірності організму до інфекцій та злоякісних новоутворень.
Утворення антитіл
Лікування препаратом Сімзія може супроводжуватися утворенням антинуклеарних антитіл (AHA) і, нечасто, розвитком вовчаковоподібного синдрому.
Якщо на фоні лікування препаратом Сімзія® у пацієнта розвиваються симптоми, подібні до вовчаковоподібного синдрому, лікування має бути припинено. Вплив тривалої терапії препаратом Симзія на розвиток аутоімунних захворювань невідомий. Спеціальні дослідження препарату Сімзія® при системному червоному вовчаку не проводилися.
Гематологічні реакції
Повідомлялося про рідкісні випадки панцитопенії та дуже рідкісні випадки апластичної анемії при використанні інгібіторів ФНПα. Слід виявляти обережність при призначенні препарату Сімзія пацієнтам, у яких в анамнезі відзначалися виражені зміни показників дослідження крові. Усі пацієнти та їхні родичі повинні бути поінформовані про необхідність негайної медичної допомоги у разі розвитку у пацієнта на фоні лікування препаратом Сімзія® ознак та симптомів, характерних для гематологічних порушень або інфекції (наприклад, тривала лихоманка, біль у горлі, освіта гематом, кровотеча, блідість) шкірних покривів). Таким пацієнтам рекомендується провести медичне обстеження, включаючи розгорнутий клінічний аналіз крові. При підтвердженні діагнозу панцитопенії чи інших значних гематологічних порушеннях лікування препаратом слід припинити.
Комбінована терапія
Повідомлення про тяжкі інфекції та нейтропенію були отримані в клінічних дослідженнях при комбінованому застосуванні препарату Сімзія з іншими інгібіторами ФНПα: анакінрою (антагоніст інтерлейкіну-1) або абатацептом (модулятор активності С28 на поверхні Т-клітин), а також з етанерцептом. Спільне застосування препарату Сімзія з цими препаратами або іншими біологічними БПЗП не показав додаткової клінічної переваги і, тому, не рекомендується.
Літні пацієнти
У клінічних дослідженнях відзначено більш високу частоту інфекційних захворювань у пацієнтів віком 65 років і старше порівняно з молодшими пацієнтами, хоча ці дані обмежені. Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Симзія® у літніх пацієнтів, особливої уваги вимагають пацієнти цієї групи щодо можливого розвитку інфекції.
Вплив на показники згортання крові
На фоні застосування препарату Симзія можливе помилкове підвищення АЧТВ (активований частковий тромбопластиновий час) у пацієнтів, які не мають порушень згортання крові. Підвищення АЧТВ спостерігалося при використанні різних методів, включаючи тест із вовчаковим антикоагулянтом. Не отримано даних про вплив терапії препаратом Сімзія на згортання крові in vivo.
У пацієнтів, які отримують лікування препаратом Сімзія®, з особливою увагою слід інтерпретувати показники згортання крові, що виходять за межі нормальних значень, незалежно від аналітичного методу.
Впливу на інші показники згортання крові (тромбіновий час, протромбіновий час та ін.) не встановлено.
Хірургічні втручання
Є обмежені дані щодо безпеки проведення хірургічних операцій у пацієнтів, які отримують препарат Сімзія. При плануванні хірургічної операції необхідно враховувати, що Т1/2 цертолізумабу пегола становить 14 діб. Якщо під час лікування препаратом Сімзія® пацієнту потрібне хірургічне втручання, необхідно забезпечити постійне спостереження за пацієнтом для своєчасного виявлення ознак інфекцій та вжиття відповідних заходів.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Після введення препарату Симзія® можлива поява запаморочення, порушення зорового сприйняття та відчуття втоми, що може несприятливо впливати на здатність до здійснення видів діяльності, що вимагають концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій. Тому з появою зазначених симптомів слід утриматися від керування транспортними засобами та складними механізмами.
Застосування при порушеннях функції печінки
Перед призначенням препарату Сімзія® пацієнти повинні пройти обстеження для виявлення вірусу гепатиту В. Пацієнтам, у яких результати тестів на наявність вірусу гепатиту В виявилися позитивними, має бути рекомендована консультація фахівця щодо лікування гепатиту В.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У клінічних дослідженнях відзначено більш високу частоту інфекційних захворювань у пацієнтів віком 65 років і старше порівняно з молодшими пацієнтами, хоча ці дані обмежені. Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Симзія® у літніх пацієнтів, особливої уваги вимагають пацієнти цієї групи щодо можливого розвитку інфекції.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)K50 Хвороба Крона [регіонарний ентерит] M05 Серопозитивний ревматоїдний артрит M07 Псоріатичні та ентеропатичні артропатії M45 Анкілозуючий спондиліт
Власник реєстраційного посвідчення
UCB Pharma SA (Бельгія)
Вироблено
Vetter Pharma-Fertigung GmbH & Co.KG (Німеччина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Симзия раствор для подкожного введения 200 мг/мл 1 мл шприц 2 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Симзия раствор для подкожного введения 200 мг/мл 1 мл шприц 2 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Симзия раствор для подкожного введения 200 мг/мл 1 мл шприц 2 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!