Роцефин порошок для приготовления раствора для внутривенного введения 1 г 1 шт в комплекте с растворителем водой для инъекций 10 мл 1 шт Цена

Антибиотик группы цефалоспоринов III поколения для парентерального применения. Характеризуется длительным действием. Бактерицидная активность цефтриаксона обусловлена подавлением синтеза клеточных мембран. In vitro цефтриаксон обладает широким спектром действия в отношении грамотрицательных и грамположительных микроорганизмов. Он высокоустойчив к большинству β-лактамаз (как пенициллиназ, так и цефалоспориназ), вырабатываемых грамположительными и грамотрицательными бактериями.

Активен в отношении следующих микроорганизмов:

Грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus (метициллиночувствительные штаммы), коагулазо-отрицательные стафилококки, Streptococcus pyogenes (β-гемолитический, группы А), Streptococcus agalactiae (β-гемолитический, группы B), β-гемолитическиe стрептококки (группы ни А, ни В), Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae.

Метициллиноустойчивые Staphylococcus spp. резистентны к цефалоспоринам, в т.ч. к цефтриаксону. Как правило, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium и Listeria monocytogenes также устойчивы.

Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus (главным образом, A. baumanii)*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, алкалигеноподобные бактерии, Borrelia burgdorferi, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus (в т.ч, С. amalonaticus), Citrobacter freundii*, Escherichia coli, Enterobacter spp.* (в т.ч. Enterobacter aerogenes*, Enterobacter cloacae*), Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae**, Moraxella spp. (в т.ч. Moraxella catarrhalis, Moraxella osloensis), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus penneri*, Proteus vulgaris*, Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas fluorescens*), Providentia spp. (в т.ч. Providentia rettgeri*), Salmonella spp. (в т.ч. Salmonella typhi), Serratia spp.* (в т.ч. Serratia marcescens*), Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp. (в т.ч. Yersinia enterocolitica).

* Некоторые изоляты этих видов устойчивы к цефтриаксону, главным образом, вследствие образования β-лактамаз, кодируемых хромосомами.

** Некоторые изоляты этих видов устойчивы вследствие образования целого ряда плазмидо-опосредованных β-лактамаз.

Многие штаммы вышеуказанных микроорганизмов, полирезистентные к другим антибиотикам, таким, как аминопенициллины и уреидопенициллины, цефалоспорины первого и второго поколения и аминогликозиды, чувствительны к цефтриаксону. Treponema pallidum чувствительна к цефтриаксону in vitro и в экспериментах на животных. Клинические испытания показывают, что цефтриаксон обладает хорошей эффективностью в отношении первичного и вторичного сифилиса. За очень небольшими исключениями, клинические изоляты P. aeruginosa устойчивы к цефтриаксону.

Анаэробы: Bacteroides spp. (желчечувствительные)*, Clostridium spp. (кроме C. difficile), Fusobacterium spp. (в т.ч. Fusobacterium nucleatum), Gaffkia anaerobica (ранее называвшаяся Peptococcus), Peptostreptococcus spp.

* Некоторые изоляты этих видов устойчивы к цефтриаксону из-за образования β-лактамаз.

Многие штаммы β-лактамазообразующих Bacteroides spp. (в частности, B. fragilis) устойчивы к цефриаксону. Устойчив и Clostridium difficile.

Чувствительность к цефтриаксону можно определять диско-диффузионным методом или методом серийных разведений на агаре или бульоне, используя стандартную методику, подобную той, которую рекомендует Национальный комитет клинических лабораторных стандартов (НККЛС). НККЛС установил следующие критерии оценки результатов пробы для цефтриаксона:

Для определения следует брать диски с цефтриаксоном, т.к. в исследованиях in vitro показано, что цефтриаксон активен в отношении отдельных штаммов, которые обнаруживают устойчивость при использовании дисков, предназначенных для всей группы цефалоспоринов.

Вместо стандартов НККЛС для определения чувствительности микроорганизмов можно использовать и другие хорошо стандартизованные нормативы, например, DIN и ICS, позволяющие адекватно интерпретировать состояние чувствительности.

Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного введення від білого до жовтувато-жовтогарячого кольору.

Розчинник: вода д/і – 10 мл.

1 г – флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 1 шт.) – пачки картонні.

J01DD04 Ceftriaxone

Цефалоспорин III покоління

цефтріаксон

Антибіотик, цефалоспорин

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки.

Приготовлений розчин можна зберігати при кімнатній температурі не більше 6 годин або в холодильнику (при температурі 2-8 ° С) не більше 24 годин.

Антибіотик групи цефалоспоринів ІІІ покоління для парентерального застосування. Характеризується тривалою дією. Бактерицидна активність цефтріаксону обумовлена придушенням синтезу клітинних мембран. In vitro цефтріаксон має широкий спектр дії щодо грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Він високостійкий до більшості β-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ), що виробляються грампозитивними та грамнегативними бактеріями.

Активний щодо таких мікроорганізмів:

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метициліночутливі штами), коагулазо-негативні стафілококи, Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний, групи А), Streptococcus agalactiae (β-гемолітичний, групи B), β-гемооктичні Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae.

Метициліностійкі Staphylococcus spp. резистентні до цефалоспоринів, у т.ч. до цефтріаксону. Як правило, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Listeria monocytogenes також стійкі.

Грамнегативні аероби: Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus (головним чином, A. baumanii)*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, алкалігеноподібні бактерії, Borrelia burgdorferi, Capnocytopshavcpp, Capnocytopshaga spp. Citrobacter freundii*, Escherichia coli, Enterobacter spp.* (в т.ч. Enterobacter aerogenes*, Enterobacter cloacae*), Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafniavex alella. (в т.ч. Moraxella catarrhalis, Moraxella osloensis), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus penneri *, Proteus vulgaris *. (в т.ч. Pseudomonas fluorescens*), Providentia spp. (В т.ч. Providentia rettgeri *), Salmonella spp. (в т.ч. Salmonella typhi), Serratia spp.* (в т.ч. Serratia marcescens*), Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp. (В т.ч. Yersinia enterocolitica).

* Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтріаксону, головним чином, внаслідок утворення β-лактамаз, що кодуються хромосомами.

** Деякі ізоляти цих видів стійкі внаслідок утворення цілого ряду плазмідо-опосередкованих β-лактамаз.

Багато штами вищезгаданих мікроорганізмів, полірезистентні до інших антибіотиків, таких, як амінопеніциліни та уреїдопеніциліни, цефалоспорини першого та другого покоління та аміноглікозиди, чутливі до цефтріаксону. Treponema pallidum чутлива до цефтріаксону in vitro та в експериментах на тваринах. Клінічні випробування показують, що цефтріаксон має хорошу ефективність щодо первинного і вторинного сифілісу. За дуже невеликими винятками клінічні ізоляти P. aeruginosa стійкі до цефтріаксону.

Анаероби: Bacteroides spp. (жовчочутливі)*, Clostridium spp. (крім C. difficile), Fusobacterium spp. (В т.ч. Fusobacterium nucleatum), Gaffkia anaerobica (раніше називалася Peptococcus), Peptostreptococcus spp.

* Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтріаксону через утворення β-лактамаз.

Багато штами β-лактамазоутворюючих Bacteroides spp. (зокрема, B. fragilis) стійкі до цефріаксону. Стійкий і Clostridium difficile.

Чутливість до цефтріаксону можна визначати диско-дифузійним методом або методом серійних розведень на агарі або бульйоні, використовуючи стандартну методику, подібну до тієї, яку рекомендує Національний комітет клінічних лабораторних стандартів (НККЛЗ). НККЛЗ встановив такі критерії оцінки результатів проби для цефтріаксону:

Для визначення слід брати диски із цефтріаксоном, т.к. У дослідженнях in vitro показано, що цефтріаксон активний щодо окремих штамів, які виявляють стійкість під час використання дисків, призначених для всієї групи цефалоспоринів.

Замість стандартів НККЛЗ для визначення чутливості мікроорганізмів можна використовувати інші добре стандартизовані нормативи, наприклад, DIN і ICS, що дозволяють адекватно інтерпретувати стан чутливості.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату збудниками:

Періопераційна профілактика інфекцій.

Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1-2 г 1 раз на добу (кожні 24 год). У важких випадках або при інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтріаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Новонародженим (віком до 2 тижнів) призначають у дозі 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Добова доза має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози не потрібно робити різницю між доношеними і недоношеними дітьми.

Грудним дітям та дітям молодшого віку (у віці з 15 днів до 12 років) препарат призначають у дозі 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям із масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих. В/в препарат у дозі 50 мг/кг або вище слід вводити краплинно протягом 30 хв.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання. Як і завжди при антибіотикотерапії, введення Роцефіну слід продовжувати ще протягом щонайменше 48-72 годин після нормалізації температури та підтвердження ерадикації збудника.

В експерименті показаний синергізм між Роцефіном та аміноглікозидами щодо багатьох грамнегативних бактерій. Незважаючи на те, що підвищена ефективність таких комбінацій не завжди передбачувана, її слід мати на увазі при важких інфекціях, що загрожують життю, таких, як обумовлені Pseudomonas aeruginosa. Через фармацевтичну несумісність цефтріаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо у рекомендованих для них дозах.

При бактеріальному менінгіті у немовлят та дітей молодшого віку лікування починають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Після ідентифікації збудника та визначення його чутливості дозу можна відповідно зменшити. Найкращі результати при менінгококовому менінгіті досягалися при тривалості лікування у 4 дні, при менінгіті, викликаному Haemophilus influenzae – 6 днів, Streptococcus pneumoniae – 7 днів.

При бореліозі Лайма дорослим та дітям призначають у дозі 50 мг/кг (вища добова доза – 2 г), 1 раз на добу протягом 14 днів.

При гонореї (викликаної пеніцилінозатворювальними та пеніцилінозазонутворюючими штамами) Роцефін вводять внутрішньом'язово одноразово в дозі 250 мг.

Для профілактики післяопераційних інфекцій , залежно від ступеня інфекційного ризику, Роцефін вводять одноразово в дозі 1-2 г за 30-90 хв до початку операції. При операціях на товстій та прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але роздільне) введення Роцефіну та одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.

У пацієнтів з порушенням функції нирок немає необхідності зменшувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною. Добова доза Роцефіну не повинна перевищувати 2 г лише у випадках претермінальної ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв).

У пацієнтів з порушенням функції печінки немає потреби зменшувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною.

При поєднанні тяжкої ниркової та печінкової недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтріаксону в плазмі та за необхідності коригувати його дозу. Хворим на гемодіаліз додаткового введення препарату після сеансу не потрібно. Однак слід контролювати концентрацію цефтріаксону в сироватці на предмет можливої корекції дози, оскільки швидкість виведення у цих хворих може знижуватися.

Правила приготування та введення розчинів

Незважаючи на те, що приготовані розчини зберігають свою фізичну та хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2-8°C), краще використовувати розчини відразу після приготування. Залежно від концентрації та тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до янтарного. Забарвлення розчину впливає ефективність чи переносимість препарату.

Для проведення внутрішньом'язової ін'єкції 250 мг або 500 мг Роцефіну розчиняють у 2 мл, а 1 г - у 3.5 мл 1% розчину лідокаїну і вводять глибоко в сідничний м'яз. Рекомендується вводити трохи більше 1 р одне місце. Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.

Для проведення внутрішньовенної ін'єкції розчиняють 250 мг або 500 мг Роцефіну в 5 мл, а 1 г - в 10 мл стерильної води для ін'єкцій; вводять внутрішньовенно повільно протягом 2-4 хв.

В/в інфузія має тривати не менше 30 хв. Для приготування розчину розводять 2 г Роцефіну в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, що не містять іонів кальцію: 0.9% хлориду натрію, 0.45% хлориду натрію + 2.5% глюкози, 5% глюкози, 10% глюкози, 10% глюкози у 5% розчині глюкози, 6-10% гідроксиетильованого крохмалю, води для ін'єкцій. Розчини Роцефіну не можна змішувати або додавати до розчинів, що містять інші антибіотики або інші розчинники, за винятком перерахованих вище, через можливу несумісність.

Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає. Проведення гемодіалізу та перитонеального діалізу неефективне.

При одночасному застосуванні Роцефіну у високих дозах та сильнодіючих діуретиків (наприклад, фуросеміду порушень функції нирок не спостерігалося).

Вказівок на те, що Роцефін збільшує нефротоксичність аміноглікозидів, немає.

Застосування етанолу після введення Роцефіну не супроводжувалося дисульфірамоподібною реакцією. Цефтріаксон не містить N-метилтіотетразольної групи, яка могла б викликати непереносимість етанолу та кровоточивість, що властиво деяким іншим цефалоспоринам.

Пробенецид не впливає на виведення Роцефіну.

Бактеріостатичні антибіотики знижують бактерицидний ефект цефтріаксону.

In vitro було виявлено антагонізм між хлорамфеніколом та цефтріаксоном.

Фармацевтична взаємодія

Роцефін не слід додавати до інфузійних розчинів, що містять кальцій, наприклад, розчин Хартманна та Рінгера.

Цефтріаксон несумісний і не повинен змішуватися з амсакрином, ванкоміцином, флюконазолом та аміноглікозидами.

Безпека застосування Роцефіну у вагітних жінок не встановлена. Цефтріаксон проникає крізь плацентарний бар'єр. При вагітності, особливо в І триместр, препарат слід призначати лише за суворими показаннями.

Доклінічні експериментальні дослідження репродуктивності не виявили ембріотоксичної, фетотоксичної, тератогенної дії або інших несприятливих ефектів препарату на плодючість самців та самок, процес пологів, перинатальний та постнатальний розвиток плода.

У малих концентраціях цефтріаксон виділяється із грудним молоком. При його призначенні в період лактації (грудного вигодовування) слід бути обережним.

При застосуванні Роцефіну спостерігалися такі побічні явища, які зникали або самостійно, або після відміни препарату:

З боку системи травлення: (близько 2%) - м'який стілець або діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит; іноді (<1%) – порушення смаку; рідко – преципітація кальцієвих солей цефтріаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою, панкреатит, збільшення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), ЛФ, гіпербілірубінемія, жовтяниця; у поодиноких випадках (<0.01%) – псевдомембранозний коліт.

З боку системи кровотворення: (близько 2%) – еозинофілія, лейкопенія; іноді (<1%) – гранулоцитопенія, гемолітична анемія; в окремих випадках агранулоцитоз (< 500 клітин/мкл), причому більшість випадків розвивалися після 10 днів лікування та застосування препарату у сумарній дозі 20 г та більше.

З боку системи згортання крові: іноді (<1%) – тромбоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення тромбопластинового та протромбінового часу; рідко – носова кровотеча, зниження протромбінового часу; у поодиноких випадках (<0.01%) – порушення згортання крові.

Дерматологічні реакції: (близько 1%) – висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив'янка, набряки; в окремих випадках – ексудативна багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Алергічні реакції: рідко – сироваткова хвороба, анафілактичні або анафілактоїдні реакції.

З боку сечовидільної системи: рідко – олігурія, гематурія, збільшення концентрації креатиніну сироватки; у поодиноких випадках (<0.01%) - утворення конкрементів у нирках, головним чином, у дітей віком від 3 років, які отримували препарат або у високих добових дозах (≥ 80 мг/кг/добу), або у сумарній дозі понад 10 г, а також мали додаткові чинники ризику (зокрема обмеження споживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може протікати безсимптомно або виявлятися клінічно, може призводити до ниркової недостатності та оборотно після припинення терапії Роцефіном.

З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, судомний напад.

З боку дихальної системи: алергічний пневмоніт, бронхоспазм.

Інші: рідко – мікози статевих шляхів, вагініт, підвищення температури тіла, озноб, підвищене потовиділення, припливи, серцебиття.

Місцеві реакції : дуже рідко – флебіт після внутрішньовенного введення. Його можна уникнути, вводячи препарат повільно протягом 2-4 хвилин. Внутрішньом'язова ін'єкція без застосування лідокаїну болісна.

підвищена чутливість до цефалоспоринів.

З обережністю слід призначати препарат при підвищеній чутливості до пеніцилінів, гіпербілірубінемії у новонароджених (особливо недоношених), а також у період лактації (грудного вигодовування).

При застосуванні Роцефіну, як і інших цефалоспоринів, навіть за ретельного збору анамнезу, не можна виключити можливість анафілактичного шоку. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніциліну слід пам'ятати про можливість перехресних алергічних реакцій.

При застосуванні Роцефіну, як і при лікуванні іншими антибіотиками можуть розвиватися суперінфекції.

У пацієнтів з нирковою недостатністю зазвичай не потрібно корекції дози через те, що цефтріаксон виводиться через сечу та жовч. Рекомендується періодично визначати концентрацію препарату у крові.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок та печінки добова доза Роцефіну не повинна перевищувати 2 г без моніторування концентрації препарату в крові.

У пацієнтів, які отримували Роцефін, описані поодинокі випадки зміни протромбінового часу. Пацієнтам з недостатністю вітаміну К (порушення синтезу, порушення харчування) може знадобитися контроль протромбінового часу під час терапії та призначення вітаміну К (10 мг/тиждень) зі збільшенням протромбінового часу до початку або під час терапії.

Після застосування цефтріаксону, зазвичай, у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при УЗД жовчного міхура виявлялися тіні, які помилково приймали за каміння. Вони є преципітатом кальцієвої солі цефтріаксону, які зникають після завершення або припинення терапії Роцефіном. Подібні зміни рідко дають будь-яку симптоматику, але й у таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.

У хворих, які отримували Роцефін, описані рідкісні випадки панкреатиту, який, можливо, розвивався внаслідок обструкції жовчних шляхів. У більшості з цих хворих вже до цього були фактори ризику застою в жовчних шляхах, наприклад, терапія, що раніше проводилася, важкі захворювання і повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключити пускову роль, що утворилися під впливом Роцефіну, преципітатів у жовчних шляхах у розвитку панкреатиту.

Слід бути обережним при призначенні Роцефіну новонародженим з гіпербілірубінемією. Роцефін не можна застосовувати у новонароджених, особливо недоношених, які мають ризик розвитку білірубінової енцефалопатії.

При тривалому лікуванні слід регулярно контролювати картину крові.

У поодиноких випадках при лікуванні Роцефіном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати проби Кумбса. Як і інші антибіотики, Роцефін може давати хибно-позитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначенні глюкози в сечі, тому в ході терапії Роцефіном глюкозурію за потреби слід визначати лише ферментним методом.

У пацієнтів з порушенням функції нирок немає необхідності зменшувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною. Добова доза Роцефіну не повинна перевищувати 2 г лише у випадках претермінальної ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв).

При поєднанні тяжкої ниркової та печінкової недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтріаксону в плазмі та за необхідності коригувати його дозу. Хворим на гемодіаліз додаткового введення препарату після сеансу не потрібно. Однак слід контролювати концентрацію цефтріаксону в сироватці на предмет можливої корекції дози, оскільки швидкість виведення у цих хворих може знижуватися.

У пацієнтів з порушенням функції печінки немає потреби зменшувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною.

При поєднанні тяжкої ниркової та печінкової недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтріаксону в плазмі та за необхідності коригувати його дозу. Хворим на гемодіаліз додаткового введення препарату після сеансу не потрібно. Однак слід контролювати концентрацію цефтріаксону в сироватці на предмет можливої корекції дози, оскільки швидкість виведення у цих хворих може знижуватися.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна .

Дітям старше 12 років призначають по 1-2 г 1 раз на добу (кожні 24 год). У важких випадках або при інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтріаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Новонародженим (віком до 2 тижнів) призначають у дозі 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Добова доза має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози не потрібно робити різницю між доношеними і недоношеними дітьми.

Грудним дітям та дітям молодшого віку (у віці з 15 днів до 12 років) препарат призначають у дозі 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям із масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих. В/в препарат у дозі 50 мг/кг або вище слід вводити краплинно протягом 30 хв.

F.HOFFMANN-LA ROCHE Ltd. (Швейцарія)

Страна производства (на момент написания) Швейцария.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Роцефин порошок для приготовления раствора для внутривенного введения 1 г 1 шт в комплекте с растворителем водой для инъекций 10 мл 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Роцефин порошок для приготовления раствора для внутривенного введения 1 г 1 шт в комплекте с растворителем водой для инъекций 10 мл 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Хотите приобрести Роцефин порошок для приготовления раствора для внутривенного введения 1 г 1 шт в комплекте с растворителем водой для инъекций 10 мл 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 10 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон, Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт., Цефтриаксон-Акос порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон, Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон, Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт., Цефтриаксон Акос порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 2 г флакон 1 шт., Лендацин порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1г 10 шт., Азаран порошок для приготовления раствора для внутривенного и внтуримышечного введения 1 г флакно 1 шт., Азаран порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флаконы 10 шт., Роцефин порошок для приготовления раствора для внутримышечного введения 1 г 1 шт.в комплекте с растворителем лидокаином 1% 3,5 мл 1 шт., Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 1 шт..