Реатаз капсулы 200 мг 60 шт Цена
-
Страна:США
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:200 мг
-
В упаковке:60 шт.
Атазанавир является азапептидным ингибитором протеазы ВИЧ-1. Это вещество селективно ингибирует вирус-специфический процессинг вирусных Gag-Pol протеинов в ВИЧ-инфицированных клетках, предотвращая образование зрелых вирионов и заражение других клеток. В процессе лечения у некоторых пациентов может развиться резистентность (устойчивость) к действию препарата (специфическая резистентность) или к действию как атазанавира, так и других ингибиторов протеазы ВИЧ (перекрестная резистентность).
Резистентность и перекрестная резистентность
Резистентность и перекрестная резистентность к ингибиторам протеазы ВИЧ наблюдалась в различной степени ее проявления. Резистентность к атазанавиру не всегда является препятствием для последовательного применения других ингибиторов протеазы ВИЧ.
Резистентность in vitro (на культуре клеток)
Чувствительность к атазанавиру изучали на культуре клеток, выделенных у пациентов, прежде не получавших Реатаз®. Выявлена четкая тенденция к снижению чувствительности к атазанавиру клеток, обнаруживших высокий уровень множественной резистентности к другим ингибиторам протеазы ВИЧ. Напротив, чувствительность к атазанавиру сохранялась у клеток, резистентных только к 1-2 ингибиторам протеазы ВИЧ.
Резистентность in vivo
Исследования показали четкую зависимость развития резистентности от того, получал ли пациент ранее антиретровирусную терапию, и если да, применялся ли атазанавир в качестве единственного ингибитора протеазы ВИЧ или в комбинации с ритонавиром.
Пациенты, ранее не получавшие антиретровирусную терапию
Реатаз® 400 мг (без ритонавира)
Не выявлено перекрестной резистентности между атазанавиром и ампренавиром. Фенотипический анализ изолированных клеток показал развитие устойчивости, специфической только для атазанавира и сочетавшейся с повышением чувствительности к другим ингибиторам протеаз ВИЧ.
Реатаз® 300 мг/ритонавир 100 мг
Исследование эффективности комбинации атазанавир/ритонавир (или атазанавир/лопинавир/ритонавир) у пациентов, ранее не получаваших антиретровирусную терапию, показало, что через 96 недель после начала терапии только в одном случае неудачи терапии развилась фенотипическая устойчивость к атазанавиру.
Пациенты, ранее получавшие антиретровирусную терапию
Реатаз® или Реатаз®/ритонавир
В большинстве случаев неудачи терапии на 48-й неделе у пациентов развивалась множественная резистентность к различным ингибиторам протеазы ВИЧ, а не специфическая устойчивость к атазанавиру.
Реатаз капсулы 200 мг 60 шт инструкция на украинскомФорма випуску
капс. 200 мг: 60 шт.
Опис
Капсули тверді желатинові, розмір №0, з непрозорим корпусом та кришечкою синього кольору; з нанесеними білим кольором написами "BMS", "200mg", "3631"; вміст капсул - суміш порошку та гранул від білого до світло-жовтого кольору.
| 1 капс. | |
| атазанавіру сульфат | 227.8 мг, |
| що відповідає змісту атазанавіру | 200 мг |
Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 109.6 мг, кросповідон – 21.6 мг, магнію стеарат – 1.4 мг.
Склад оболонки капсули: титану діоксид, желатин, вода, алюмінієвий лак на основі індигокарміну (FD&C №2).
Склад білих чорнил: шеллак, титану діоксид, ізопропанол, амонію гідроксид, ізопропанол, н-бутанол, симетикон.
6 шт. - блістери (10) - пачки картонні.
Коди АТХ
J05AE08 Atazanavir
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Противірусний препарат, активний щодо ВІЛ
Діюча речовина
атазанавір
Фармако-терапевтична група
Противірусний [ВІЛ] засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 15°C до 25°C.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Атазанавір є азапептидним інгібітором протеази ВІЛ-1. Ця речовина селективно інгібує вірус-специфічний процесинг вірусних Gag-Pol протеїнів у ВІЛ-інфікованих клітинах, запобігаючи утворенню зрілих віріонів та зараженню інших клітин. У процесі лікування у деяких пацієнтів може розвинутись резистентність (стійкість) до дії препарату (специфічна резистентність) або до дії як атазанавіру, так і інших інгібіторів протеази ВІЛ (перехресна резистентність).
Резистентність та перехресна резистентність
Резистентність та перехресна резистентність до інгібіторів протеази ВІЛ спостерігалася різною мірою її прояву. Резистентність до атазанавір не завжди є перешкодою для послідовного застосування інших інгібіторів протеази ВІЛ.
Резистентність in vitro (на культурі клітин)
Чутливість до атазанавіру вивчали на культурі клітин, виділених у пацієнтів, які раніше не отримували Реатаз ® . Виявлено чітку тенденцію до зниження чутливості до атазанавіру клітин, що виявили високий рівень множинної резистентності до інших інгібіторів протеази ВІЛ. Навпаки, чутливість до атазанавіру зберігалася у клітин, резистентних лише до 1-2 інгібіторів протеази ВІЛ.
Резистентність in vivo
Дослідження показали чітку залежність розвитку резистентності від того, чи отримував пацієнт раніше антиретровірусну терапію, і якщо так, чи застосовувався атазанавір як єдиний інгібітор протеази ВІЛ або в комбінації з ритонавіром.
Пацієнти, які раніше не отримували антиретровірусну терапію.
Реатаз ® 400 мг (без ритонавіру)
Не виявлено перехресної резистентності між атазанавіром та ампренавіром. Фенотипічний аналіз ізольованих клітин показав розвиток стійкості, специфічної тільки для атазанавіру та поєднується з підвищенням чутливості до інших інгібіторів протеаз ВІЛ.
Реатаз ® 300 мг/ритонавір 100 мг
Дослідження ефективності комбінації атазанавір/ритонавір (або атазанавір/лопінавір/ритонавір) у пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусну терапію, показало, що через 96 тижнів після початку терапії тільки в одному випадку невдачі терапії розвинулася фенотипічна стійкість до атазану.
Пацієнти, які раніше отримували антиретровірусну терапію.
Реатаз ® або Реатаз ® /ритонавір
У більшості випадків невдачі терапії на 48-му тижні у пацієнтів розвивалася множинна резистентність до різних інгібіторів протеази ВІЛ, а не специфічна стійкість до атазанавіру.
Показання ВІЛ-1-інфекція у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами у пацієнтів, які раніше отримували або не отримували антиретровірусну терапію.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо у складі комбінованої терапії.
Рішення про початок терапії приймає лікар, який має досвід лікування ВІЛ-інфекції.
Ефективність та безпека Реятазу ® у комбінації з ритонавіром у добовій дозі понад 100 мг не вивчалась; Застосування доз ритонавіру, що перевищують 100 мг/добу, може змінити профіль безпеки препарату Реятаз ® , тому не рекомендується.
Дорослі
Режим дозування для пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусну терапію: Реятаз ® 400 мг 1 раз/добу або під час їжі Реятаз ® 300 мг і ритонавір 100 мг 1 раз/добу під час їжі.
Режим дозування для пацієнтів, які раніше отримували антиретровірусну терапію: Реятаз ® 300 мг та ритонавір 100 мг 1 раз/добу під час їжі.
Застосування Реятазу ® без ритонавіру не рекомендується пацієнтам із поганими вірусологічними результатами попередньої антиретровірусної терапії.
Діти
Дози Реятазу ® для дітей віком від 6 років розраховуються за масою тіла (як зазначено в таблиці). Дози для дітей не повинні перевищувати дози, які застосовуються для лікування дорослих пацієнтів. Реятаз ® у формі капсул призначають дітям у комбінації з ритонавіром (у формі капсул або таблеток). Обидва препарати слід приймати одночасно, 1 раз на добу під час їжі.
Таблиця. Розрахунок доз Реятазу ® для дітей за масою тіла
| Маса тіла (кг) | Доза препарату Реатаз ® (мг) | Доза ритонавіру (мг) |
| ≥ 15 < 20 | 150 | 100 |
| ≥ 20 < 40 | 200 | 100 |
| ≥ 40 | 300 | 100 |
Дітям віком від 13 років і старше з масою тіла не менше 40 кг , які раніше не отримували антиретровірусну терапію і не переносять ритонавір , призначають Реятаз ® (без ритонавіру) у дозі 400 мг/добу під час їжі.
Для пацієнтів з нирковою недостатністю, які не перебувають на гемодіалізі, корекція дози не потрібна. Для пацієнтів , які перебувають на гемодіалізі , які раніше не отримували антиретровірусну терапію , Reyataz ® в дозі 300 мг призначають тільки в поєднанні з ритонавіру в дозі 100 мг. Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі та попередньої антиретровірусної терапії Реятаз ® не слід призначати.
Слід бути обережним при призначенні Реятазу ® без ритонавіру пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості . При печінковій недостатності середнього ступеня рекомендується знизити дозу до 300 мг 1 раз на добу. Не слід застосовувати Реатаз ® (за будь-яких режимів дозування) при тяжкому ступені печінкової недостатності .
Застосування Реятазу ® у комбінації з ритонавіром у пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалося, тому цю комбінацію таким пацієнтам не слід застосовувати.
Клінічні дослідження препарату не включали достатню кількість пацієнтів віком 65 років і більше .
На основі фармакокінетичних даних корекція дози в залежності від віку не потрібна.
Комбінована терапія
Диданозин: диданозин слід приймати натще, а Реатаз ® під час їди, тому при комбінованій терапії рекомендується приймати диданозин через 2 години після прийому препарату Реатаз ® з їжею.
Тенофовір: Рекомендується застосовувати комбінацію Реятаз ® 300 мг і ритонавіру 100 мг разом з тенофовіром 300 мг (всі препарати слід приймати 1 раз на добу під час їжі). Застосування Реятазу ® (без ритонавіру) у поєднанні з тенофовіром не рекомендується.
Передозування
У ході клінічних випробувань прийом здоровими добровольцями доз препарату до 1200 мг одноразово не супроводжувався будь-якими небажаними явищами. Єдиний випадок передозування препарату ВІЛ-інфікованим пацієнтом, який прийняв 29.2 г препарату (доза, що у 73 рази перевищує рекомендовану дозу 400 мг), супроводжувався безсимптомною блокадою обох ніжок пучка Гіса та подовженням інтервалу PR. Дані ознаки ЕКГ зникли спонтанно. Очікуваними симптомами передозування є жовтяниця без змін результатів печінкових тестів (через підвищення концентрації непрямого білірубіну) та порушення серцевого ритму (подовження інтервалу PR).
Лікування: у разі передозування Реятаз ® слід контролювати основні фізіологічні показники, контролювати загальний стан пацієнта, контролювати ЕКГ, призначати промивання шлунка, викликати блювоту для видалення залишків препарату, приймати активоване вугілля.
Діаліз неефективний виведення препарату з організму, т.к. атазанавір характеризується інтенсивним метаболізмом у печінці та високим ступенем зв'язування з білками. Специфічного антидоту немає.
Лікарська взаємодія
Атазанавір метаболізується в печінці за участю ізоферментів системи цитохрому Р450 і є інгібітором CYP3A4. Спільне застосування препарату Реатаз ® та інших препаратів, що метаболізуються, головним чином, CYP3A4 (наприклад, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори ГМГ-КоA-редуктази, імунодепресанти та інгібітори ФДЕ) може призвести до збільшення в плазмі концентрації одного з них та викликати посилення терапевтичних та побічних ефектів.
Сумісне застосування Реятазу ® та препаратів, що індукують CYP3A4 (рифампіцин), може призвести до зниження концентрації атазанавіру в плазмі крові та зниження його терапевтичного ефекту. Спільне застосування Реатазу та препаратів, що інгібують CYP3A4, може призвести до збільшення концентрації атазанавіру у плазмі.
Вираженість СУР3А4-опосередкованої взаємодії атазанавіру з іншими препаратами (зміна ефекту атазанавіру або зміна ефекту іншого препарату) може змінюватись при прийомі препарату Реатаз з ритонавіром, потужним інгібітором CYP3A4.
Для повноти інформації про взаємодію лікарських засобів з ритонавіром слід ознайомитися з інструкцією щодо застосування ритонавіру.
Препарати, які не слід призначати разом із препаратом Реатаз®
Хінідин: застосування разом із комбінацією Реатаз ® /ритонавір протипоказане у зв'язку з ризиком розвитку серйозних та загрозливих для життя аритмій.
Рифампіцин: при одночасному застосуванні атазанавіру з рифампіцином концентрація атазанавіру в плазмі крові значно знижується, що призводить до зниження терапевтичної ефективності та розвитку резистентності до Реятазу ® . Одночасне застосування атазанавіру та рифампіцину протипоказане.
Іринотекан: атазанавір інгібує УГТ і може впливати на метаболізм іринотекану, викликаючи підвищення його токсичності, тому спільне застосування з атазанавіру з іринотеканом протипоказане.
Беприділ: у зв'язку з високим ризиком розвитку загрозливих для життя побічних ефектів спільне застосування з препаратом Реатаз ® протипоказане.
Похідні ерготаміну (дигідроерготамін, ерготамін, ергометрин, метилергометрин): у зв'язку з високим ризиком розвитку загрозливих для життя побічних ефектів спільне застосування з препаратом Реатаз® протипоказано . Прояви гострої токсичності похідних ерготаміну: периферичний вазоспазм, ішемія кінцівок.
Цизаприд: у зв'язку з високим ризиком розвитку загрозливих для життя побічних ефектів (аритмія) спільне застосування з препаратом Реатаз протипоказано .
Ловастатин, симвастатин: підвищений ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз.
Інгаляційні бета 2- адреноміметики (салметерол): підвищений ризик розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, властивих салметеролу, у т.ч. подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, синусова тахікардія. Спільне застосування сальметеролу та Реятазу ® не рекомендується.
Пімозид: через високий ризик розвитку побічних ефектів, що загрожують життю (аритмії), одночасне застосування з Реятазом ® протипоказано.
Індинавір: комбіноване застосування з Реятаз ® не рекомендується, т.к обидва препарати можуть викликати гіпербілірубінемію.
Мідазолам, триазолам: сумісне застосування з Реятазом ® протипоказано через можливість підвищення концентрації мідазоламу/триазоламу та високий ризик тривалої седації та пригнічення дихання.
Варфарин: при одночасному застосуванні з Реятазом ® підвищується ризик тяжкої, небезпечної для життя кровотечі, тому ця комбінація не рекомендується.
Препарати звіробою (Hypericum perforatum): комбінація з Реятаз ® протипоказана, т.к. концентрація атазанавіру в плазмі може знижуватися, призводячи до втрати терапевтичної дії та розвитку резистентності.
Для наведених нижче препаратів може знадобитися зміна режиму дозування у зв'язку з очікуваною взаємодією.
Антиретровірусні засоби для лікування ВІЛ
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Діданозин: застосування покритих кишковорозчинною оболонкою капсул диданозину разом з препаратом Реатаз ® або з препаратами Реатаз ® та/або ритонавір та їжею зменшує біодоступність диданозину. Диданозин слід приймати через 2 години після прийому Реятазу ® .
Нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази
Тенофовір: тенофовір знижує активність атазанавіру при одночасному застосуванні. Атазанавір збільшує концентрацію тенофовіру в плазмі крові. Високі концентрації тенофовіру можуть посилювати побічні ефекти, пов'язані з прийомом тенофовіру, в т.ч. вплив на функцію нирок, тому слід здійснювати моніторинг побічних ефектів тенофовіру у пацієнтів.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Ефавіренц: комбінована терапія Реятаз ® та ефавіренц зменшує дію препарату Реятаз ® , і його слід уникати. Якщо застосування цієї комбінації абсолютно необхідне, дозволяється її використовувати лише у пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусну терапію. При цьому Реатаз ® 400 мг та ритонавір 100 мг призначають у вигляді одноразової дози під час їжі, а ефавіренз 100 мг – натще, перед сном.
Невірапін: невірапін, що є індуктором CYP3A4, знижує дію атазанавіру. Крім того, через збільшення концентрації невірапіну зростає його токсичність, тому ця комбінація не рекомендується.
Інгібітори протеази ВІЛ
Боцепривір: при спільному застосуванні препарату Реятаз ® 300 мг/100 мг ритонавіру 1 раз на добу боцепривіром 800 мг 3 рази на добу концентрація атазанавіру в крові зменшується, тоді як концентрація ботазанавіру істотно не змінюється.
Саквінавір (м’які желатинові капсули): ефект саквінавіру посилюється при одночасному прийомі з Реятаз ® . Даних, які дозволяють дати відповідні рекомендації щодо дозування цієї комбінації, немає.
Ритонавір: при одночасному застосуванні з Реятазом ® підвищується концентрація атазанавіру.
Інші інгібітори протеази ВІЛ: одночасне застосування комбінації Реатаз ® /ритонавір з іншими інгібіторами протеази ВІЛ не рекомендується.
Інші препарати
Антациди та буферні препарати
При сумісному застосуванні з антацидними та буферними препаратами знижується концентрація атазанавіру у плазмі крові. Реятаз ® слід призначати за 2 години до або через 1 годину після прийому таких препаратів.
Антиаритмічні препарати
Аміодарон, лідокаїн (для парентерального введення), хінідин: при застосуванні препарату Реятаз ® можливе підвищення їх концентрації. Прийом у таких поєднаннях потребує підвищеної обережності, рекомендується стежити за концентрацією цих препаратів у плазмі. Комбінація Реатаз ® /ритонавір протипоказана для спільного застосування з хінідином через можливість виникнення серйозних або загрозливих для життя реакцій (аритмія).
Бета-адреноблокатори
Атенолол: при застосуванні препарату Реятаз ® з бета-блокаторами клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій не очікується, тому корекція режиму дозування не потрібна.
Блокатори повільних кальцієвих каналів
Дилтіазем: сумісне застосування з препаратом Реятаз ® призводить до посилення дії дилтіазему та його метаболіту – дезацетільдильтпаземи. Рекомендується зниження дози дилтіазему на 50% та контроль ЕКГ.
Фелодипін, ніфедипін, нікардипін і верапаміл: слід бути обережним при спільному застосуванні, необхідно титрування дози блокаторів кальцієвих каналів, контроль ЕКГ.
Антагоністи рецепторів ендотеліну
Бозентан: Бозентан метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4, будучи його індуктором. Концентрація атазанавіру в плазмі крові може знижуватися при одночасному застосуванні Реятазу ® з бозентаном, але без ритонавіру. У зв'язку з цим комбінація Реатаз ® /бозентан може застосовуватись тільки з ритонавіром. Нижче наводяться режими дозування:
1.Призначення бозентана пацієнтам, які приймають Реатаз ® /ритонавір протягом не менше 10 діб: бозентан у дозі 62.5 мг 1 раз на добу або через день (залежно від індивідуальної переносимості).
2. Призначення комбінації Реатаз ® /ритонавір пацієнтам, які приймають бозентан: припинити прийом бозентана не менше ніж за 36 годин до прийому комбінації Реатаз ® /ритонавір. Не раніше ніж через 10 діб від початку прийому комбінації Реатаз ® /ритонавір відновити прийом бозентану в дозі 62.5 мг 1 раз на добу або через день (залежно від індивідуальної переносимості).
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази
Аторвастатин: при сумісному застосуванні з препаратом Реатаз® дія аторвастатину може посилюватися. Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може зростати. Необхідно бути обережними. Слід використовувати найменші ефективні дози аторвастатину в комбінаціях з препаратом Реатаз або Реатаз / ритонавір.
Правастатин, флувастатин: потенціал взаємодії у комбінаціях із препаратом Реатаз® або Реатаз® / ритонавір невідомий.
Інгібітори протонової помпи
Під час лікування препаратом Реатаз інгібітори протонової помпи призначають тільки в тому випадку, якщо їх застосування вкрай показане.
При совместном применении препарата Реатаз ® 400 мг или комбинации Реатаз ® 300 мг/ритонавир 100 мг с омепразолом 40 мг (все препараты 1 раз/сут) концентрации азатанавира в плазме крови значительно снижались, что может привести к снижению терапевтической активности препарата и к развитию резистентности .
Пацієнтам з ВІЛ за відсутності можливого або виявленого зниження чутливості до атазанавіру рекомендується призначати комбінацію Реатаз ® 400 мг/ритонавір 100 мг з омепразолом у максимальній дозі 20 мг 1 раз на добу (або іншим препаратом з групи інгібіторів прозевою).
Не рекомендується призначати омепразол у дозі більше 20 мг на добу (або інший препарат із групи інгібіторів протонної помпи в еквівалентній дозі).
Блокатори гістамінових Н 2 -рецепторів
Концентрація азатанавіру в плазмі крові значно знижувалася при одночасному застосуванні препарату Реятаз ® 400 мг 1 раз на добу з фамотидином 40 мг 2 рази на добу, що може призвести до зниження терапевтичної активності препарату або до розвитку резистентності.
При лікуванні хворих, які раніше не отримували терапію, Реатаз ® 400 мг може застосовуватися 1 раз на добу з їжею за 2 години до і не менше ніж через 10 годин після застосування блокаторів гістамінових Н 2 -рецепторів. Однак одноразова доза блокаторів гістамінових Н 2 -рецепторів не повинна перевищувати дозу, що відповідає дозі фамотидину 20 мг, а загальна їх щоденна доза не повинна перевищувати дозу, що відповідає 40 мг фамотидину.
Альтернативно, Реатаз ® 300 мг з ритонавіром 100 мг може застосовуватися 1 раз на добу під час їжі, за 2 години до і не менше ніж через 10 годин після застосування блокаторів гістамінових Н 2 -рецепторів в одноразовій дозі, порівнянної з 40 мг фамотидину. При лікуванні пацієнтів , які раніше отримували терапію , добова доза гістаміну Н 2 рецепторів блокатори не повинна перевищувати дозу , відповідну 40 мг фамотидину. У таких пацієнтів Реатаз ® 300 мг/ритонавір 100 мг слід застосовувати 1 раз на добу з їжею за 2 години і не менше ніж через 12 годин після застосування блокаторів гістамінових Н 2 -рецепторів (1 раз на добу) у дозі, що відповідає 40 мг. фамотідіна. Альтернативно, Реатаз ®300 мг/ритонавір 100 мг може застосовуватися 1 раз на добу під час їжі одночасно з блокаторами гістамінових Н 2 -рецепторів, за 2 год до і не менше ніж через 10 год після застосування блокаторів гістамінових Н 2 -рецепторів у дозі, що не перевищує дозу, яка відповідає 20 мг фамотидину. Ця доза може бути прийнята 1 або 2 рази на добу. При призначенні таким пацієнтам комбінації Реатаз ® /ритонавір та тенофовір з блокатором гістамінових Н 2 -рецепторів слід використовувати дози - Реатаз ® 400 мг та ритонавір 100 мг 1 раз на добу.
Імунодепресанти
Циклоспорин, такролімус, сиролімус: при одночасному застосуванні циклоспорину, такролімусу, сиролімусу та препарату Реятаз ® можливе підвищення концентрації імунодепресантів у крові, тому рекомендується контролювати їх концентрації.
Антидепресанти
Трициклічні антидепресанти: при одночасному застосуванні Реятазу ® з трициклічними антидепресантами можуть виникнути серйозні та/або небезпечні для життя побічні реакції, пов’язані з антидепресантами. Рекомендується контролювати концентрацію цих препаратів при одночасному застосуванні з Реятаз ® .
Тразодон: при сумісному застосуванні тразодону з препаратом Реатаз ® або з комбінацією Реатаз ® /ритонавір можливе збільшення концентрації тразодону у плазмі крові. При сумісному застосуванні тразодону та ритонавіру повідомлялося про виникнення нудоти, запаморочення, зниження артеріального тиску та короткочасну втрату свідомості. При сумісному застосуванні тразодону з інгібіторами CYP3A4, такими як Реатаз ® , слід використовувати менші дози тразодону.
Бензодіазепіни
Мідазолам метаболізується ізоферментом СYР3А4. Незважаючи на те, що дослідження не проводилися, при одночасному застосуванні Реятазу ® та мідазоламу можна очікувати суттєвого підвищення концентрації останнього. При цьому збільшення концентрації мідазоламу при пероральному застосуванні буде значно вищим, ніж при парентеральному введенні. Застосування препарату Реятаз ® разом з мідазоламом для прийому всередину протипоказано. Дані про одночасне застосування Реятазу ® з мідазоламом у вигляді ін’єкцій відсутні ; на підставі даних про одночасне використання інших інгібіторів протеази ВІЛ з мідазоламом можна припустити можливе збільшення концентрації мідазоламу у плазмі у 3-4 рази. При сумісному застосуванні препарату Реатаз® з ін'єкційним мідазоламом слід дотримуватись обережності, контролювати дихальну функцію та тривалість седативного ефекту. У деяких випадках потрібна корекція режиму дозування.
Макролідні антибіотики
Кларитроміцин: при сумісному застосуванні кларитроміцину з препаратом Реатаз® концентрація кларитроміцину збільшується, що може спричинити подовження інтервалу QT, тому доза антибіотика має бути знижена на 50%.
Пероральні контрацептиви
Етинілестрадіол і норетистерону або норгестимат: при поєднанні з препаратом Реятаз ® збільшуються концентрації етинілестрадіолу і норетистерону. Спільне застосування комбінації Реатаз ® /ритонавір з етинілестрадіолом та норгестиматом знижує середню концентрацію етинілестрадіолу та підвищує середню концентрацію 17-деацетилноргестимату, активного метаболіту норгестимату.
У разі спільного застосування пероральних контрацептивів та комбінації Реатаз ® /ритонавір рекомендується використовувати контрацептиви із вмістом етинілестрадіолу не менше 30 мкг. Якщо Реятаз ® використовується разом із протизаплідними засобами без ритонавіру, вміст етинілестрадіолу в пероральних контрацептивах не повинен перевищувати 30 мкг. При сумісному застосуванні препарату Реатаз ®і пероральних контрацептивів слід бути обережними, оскільки ефект збільшення концентрації прогестагенів не відомий; ризик розвитку акне, дисліпідемії та резистентності до інсуліну може збільшуватися. При збільшенні концентрації норетістеону можливе зниження концентрації ЛПВЩ або підвищення резистентності до інсуліну, особливо у жінок із супутнім цукровим діабетом. Рекомендується використовувати найменші ефективні дози кожного перорального компонента контрацептиву, доцільно також використовувати інші надійні методи контрацепції.
Спільне застосування препарату Реатаз ® або комбінації Реатаз ® /ритонавір з іншими формами гормональних контрацептивів (контрацептивні пластирі, контрацептивні піхвові кільця, ін'єкційні контрацептиви) або з пероральними контрацептивами, що містять прогестагени етинілестрадіолу, не вивчалося, тому ці методи контрацепції не слід використовувати в поєднанні з препаратом Реатаз ® .
Препарати для лікування подагри
Колхіцин: колхіцин є субстратом ізоферменту CYP3A4, його ефект може посилюватися при його застосуванні одночасно з препаратом Реатаз .
Нижче наведено рекомендовані дози колхіцину при одночасному застосуванні з Реятаз ® .
Гострий напад подагри: 0.6 мг – 1-й прийом, потім – 0.3 мг через 1 годину після першого прийому. Не можна використовувати цю схему понад 3 доби.
Профілактика гострих нападів: якщо звичайний режим дозування становив 0.6 мг 2 рази на добу, слід знизити дозу до 0.3 мг 2 рази на добу; якщо звичайний режим дозування становив 0,6 мг 1 раз на добу, слід знизити дозу до 0,3 мг через день.
Сімейна середземноморська лихоманка: максимальна добова доза колхіцину становить 0,6 мг. Цю дозу можна розділити на 2 прийоми – по 0.3 мг 2 рази на добу.
Протитуберкульозні препарати
Рифабутин: активність рифабутину при поєднанні з Реятазом ® підвищується. При одночасному прийомі цих препаратів рекомендується зниження дози рифабутину до 75% звичайної дози: 150 мг через день або 3 рази на тиждень. Необхідний ретельний моніторинг побічних реакцій у пацієнтів, які приймають рифабутин і Реятаз ® або комбінацію Реятаз ® / ритонавір; може знадобитися подальша корекція дози рифабутину.
Інгібітори ФДЕ 5
Застосування при еректильній дисфункції
Силденафіл, тадалафіл, варденафіл : При сумісному застосуванні інгібіторів протеази ВІЛ з цим інгібіторами ФДЕ 5 можливе значне збільшення концентрації інгібіторів ФДЕ 5 та посилення їх побічних ефектів. Рекомендуються зменшення доз: силденафіл - 25 мг не частіше ніж кожні 48 годин при застосуванні з ритонавіром або без нього; тадалафіл - 10 мг не частіше ніж кожні 72 години при застосуванні з ритонавіром або без нього; варденафіл - 2.5 мг не частіше ніж кожні 72 години при застосуванні з ритонавіром та 2.5 мг не частіше ніж кожні 24 години при застосуванні без ритонавіру; потрібен моніторинг побічних реакцій.
Застосування при легеневій гіпертензії
Силденафіл: застосування разом з Реятаз ® протипоказано при легеневій гіпертензії.
Тадалафіл:
для пацієнтів, які приймають Реятаз ® не менше 7 днів: Тадалафіл призначають у дозі 20 мг 1 раз/добу; дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу (залежно від індивідуальної переносимості); для пацієнтів, які приймають таладафіл: припинити прийом таладафілу принаймні за 24 години до початку лікування Реятаз ® . Не раніше ніж через 7 діб після початку прийому препарату Реатаз ® відновити прийом тадалафілу в дозі 20 мг 1 раз на добу. Дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу (залежно від індивідуальної переносимості).Протигрибкові препарати
Кетоконазол, ітраконазол, вориконазол: вивчалося лише спільне застосування кетоконазолу з препаратом Реатаз без ритонавіру; концентрації атазанавіру при використанні цієї комбінації незначно підвищуються. Кетоконазол та ітраконазол можуть збільшувати концентрації атазанавіру та ритонавіру у плазмі крові. Слід бути обережними при застосуванні кетоконазолу та ітраконазолу в добових дозах вище 200 мг разом з комбінацією Реатаз ® /ритонавір. Не рекомендується спільне застосування вориконазолу з препаратами Реатаз і ритонавір.
Антикоагулянти
Варфарин: через підвищення активності варфарину одночасне застосування з Реятазом ® може спричинити тяжкі та/або небезпечні для життя кровотечі. Рекомендується контролювати MHO.
Інгаляційні/назальні кортикостероїди (взаємодія з ритонавіром)
При сумісному застосуванні ритонавіру з флутиказону пропіонатом здоровими добровольцями концентрація кортизолу значно знижувалася. Спільне застосування комбінації Реатаз ® /ритонавір з флутиказону пропіонатом може призвести до подібного ефекту. При сумісному застосуванні ритонавіру та інгаляційних (або інтраназальних) препаратів флутиказону пропіонату відзначався розвиток системних побічних ефектів кортикостероїдів (синдром Іценко-Кушинга, пригнічення кори надниркових залоз).
Подібні ефекти можливі і при сумісному застосуванні з іншими кортикостероїдами, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, наприклад, з будесонідом. У зв'язку з цим застосування комбінації Реатаз ® /ритонавір спільно з флутиказону пропіонатом або іншими кортикостероїдами, що метаболізуються CYP3A4, виправдане тільки в тому випадку, якщо потенційна користь терапії перевищує ризик системних ефектів кортикостероїдів. При одночасному застосуванні препарату Реятаз ® (без ритонавіру) та флутиказону пропіонату концентрація останнього в плазмі крові може підвищуватися. Слід бути обережним і, по можливості, використовувати препарати, що не містять флутиказону пропіонат, особливо при тривалому застосуванні.
Субстрати інших ізоферментів системи цитохрому Р450 (CYP)
Клінічно значущої взаємодії між атазанавіром та субстратами ізоферментів CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6, CYP2B6, CYP2A6, CYP1A2 або CYP2E1 не очікується. Атазанавір – слабкий інгібітор CYP2C8. Слід бути обережними при спільному використанні препарату Реатаз ® (без ритонавіру) та препаратів, що великою мірою залежать від CYP2C8 і мають вузький терапевтичний профіль (наприклад, паклітаксел, репаглінід). При використанні комбінації Реатаз ® /ритонавір спільно з субстратами CYP2C8 клінічно значущої взаємодії не очікується.
Опіоїдні анальгетики
Бупренорфін: у зв'язку з інгібуванням ізоферментів CYP3A4 та UGT1A1 при сумісному застосуванні препарату Реатаз ® або комбінації Реатаз ® /ритонавір та бупренорфіну концентрації бупренорфіну та норбупренорфіну підвищувалися. При застосуванні комбінації Реатаз ® /ритонавір з бупренорфіном суттєвої зміни концентрації атазанавіру у плазмі не виявлено; застосування тієї ж комбінації, але без ритонавіру може призводити до значного зниження концентрації атазанавіру в плазмі. При одночасному застосуванні комбінації Реатаз ® /ритонавір та бупренорфіну необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта (оцінка седативної дії та когнітивних функцій). Може знадобитися зниження дози бупренорфіну.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Реатаз слід застосовувати при вагітності, тільки якщо потенційна користь застосування у матері перевищує потенційний ризик для плода.
При вагітності слід застосовувати комбінований препарат Реятаз ® у дозі 300 мг з ритонавіром 100 мг 1 раз/добу. Коррекция дозы обычно не требуется, однако для женщин, ранее не получавших антиретровирусную терапию, во II и III триместрах беременности, если Реатаз ® назначают совместно с тенофовиром или блокаторами гистаминовых H 2 -рецепторов, рекомендуемая доза препарата Реатаз ® составляет 400 мг совместно с ритонавиром в дозі 100 мг 1 раз на добу. Даних щодо одночасного застосування препарату Реатаз ® , тенофовіру та блокаторів гістамінових H 2 -рецепторів у вагітних жінок, які раніше отримували антиретровірусну терапію, недостатньо.
У післяпологовому періоді не потрібна корекція дози, проте слід забезпечити ретельне медичне спостереження за пацієнткою щодо виявлення побічних реакцій, т.к. можливе підвищення концентрації препарату в плазмі протягом перших 2 місяців після пологів.
Невідомо, чи сприяє застосування препарату матір'ю при вагітності розвитку фізіологічної гіпербілірубінемії та жовтяниці у новонародженого, тому слід забезпечити ретельний контроль у передпологовому періоді.
Також немає даних про те, чи проникає атазанавір у грудне молоко. У зв'язку з можливістю передачі ВІЛ від матері дитині з грудним молоком, а також через ризик розвитку серйозних побічних ефектів у дитини годувати груддю при застосуванні препарату не слід.
Побічна дія
Наиболее частыми побочными реакциями любой степени тяжести, отмечавшимися при применении препарата Реатаз ® и одного или нескольких нуклеозидных, нуклеотидных и ненуклеозидных ингибиторов обратной транскриптазы с частотой более 10% и, возможно, связанными с терапией, были: тошнота (20%), желтуха (13 %) та діарея (10%).
Жовтяниця відзначалася через кілька днів або місяців після початку лікування і менше ніж у 1% пацієнтів призводила до відміни препарату.
Помірна або тяжка ліподистрофія, що спостерігалася при застосуванні Реятазу ® та одного чи кількох нуклеозидних, нуклеотидних та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази та, можливо, пов’язана з лікуванням, спостерігалася у 5 % пацієнтів.
Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<1/10000).
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль; нечасто – периферична невропатія, запаморочення, втрата пам'яті, сонливість, занепокоєння, депресія, порушення сну, зміна характеру сновидінь, безсоння, порушення орієнтації.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто – анорексія, підвищений апетит, сухість у роті, спотворення смаку, метеоризм, гастрит, панкреатит, афтозний стоматит, здуття живота.
З боку гепатобіліарної системи: дуже часто – холелітіаз; нечасто – гепатит; рідко – гепатоспленомегалія; постмаркетингові дані (частота не встановлена) – холелітіаз, холецистит, холестаз.
З боку шкірних покривів: часто – висип; нечасто - облисіння, свербіж, кропив'янка; рідко - вазодилатація, везикуло-бульозний висип, екзема.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія, м'язова атрофія, міалгія; рідко – міопатія.
З боку сечовивідної системи: нечасто – гематурія, прискорене сечовипускання, протеїнурія, нефролітіаз; рідко – біль у ділянці нирок.
З боку обміну речовин: нечасто – зниження маси тіла; збільшення маси тіла; постмаркетингові дані (частота не встановлено) – гіперглікемія, цукровий діабет.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – підвищення артеріального тиску, непритомність; рідко – набряки, прискорене серцебиття; постмаркетингові дані (частота не встановлена) – AV-блокада II та III ступеня, подовження інтервалу QTc, серцеві аритмії типу “пірует”.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка.
З боку репродуктивної системи: нечасто – гінекомастія.
З боку організму в цілому: часто – загальна слабкість, втома, жовтушність склер; нечасто – біль у грудях, лихоманка, загальне нездужання, алергічні реакції.
Є окремі випадки кровотеч, спонтанних шкірних реакцій та гемартрозів у пацієнтів з гемофілією типу А та В при застосуванні інгібіторів протеази.
Лабораторні показники: найбільш поширеним відхиленням лабораторних показників у пацієнтів, які отримували лікування, до складу якого входили Реатаз ® і один або більше нуклеозидних, нуклеотидних і не нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, було підвищення загального білірубіну (87%), особливо непрямого сироватці крові. Інші значущі відхилення лабораторних параметрів відзначалися у ≥2% хворих: підвищення активності креатинфосфокінази (7%), підвищення активності АЛТ (5%), зниження кількості нейтрофілів (5%), активності АСТ (3%), збільшення активності ліпази (3%) ). Скасування лікування через розвиток побічних ефектів знадобилося у 5% пацієнтів, які отримували, так і не отримували антиретровірусну терапію.
Діти
Профіль безпеки препарату Реатаз ® у дітей віком 6 років і старший можна порівняти з таким у дорослих пацієнтів.
Найчастіше: кашель, підвищення температури тіла, жовтяниця, жовтушність склер, висипання, блювання, діарея, головний біль, периферичні набряки, біль у кінцівках, закладеність носа, болючість при ковтанні, задишка, рідкі виділення з носа.
В окремих випадках: асимптоматична AV-блокада II ступеня.
З боку лабораторних показників : найбільш поширені відхилення 3 та 4 ступеня – підвищення загального білірубіну (≥3.2 мг/дл; 58%), нейтропенія (9%) та гіпоглікемія (4%).
Протипоказання до застосування тяжка печінкова недостатність при будь-яких режимах дозування; комбінація Реатаз ® /ритонавір у пацієнтів з помірною та тяжкою печінковою недостатністю; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний прийом Реатазу з астемізолом, терфенадином, цизапридом, пимозидом, бепридилом, хінідином, триазоламом, мідазоламом (для прийому внутрішньо), похідними ерготаміну (особливо ерготаміном, дигідроерготаміном, ергометри , ловастатином), індинавіром, іринотеканом, рифампіцином, алфузосином, силденафілом (при його призначенні для лікування легеневої артеріальної гіпертензії), салметеролом; одночасний прийом комбінації Реатаз ® /ритонавір спільно з хінідином; вік до 6 років; підвищена чутливість до атазанавіру або будь-якого іншого компонента препарату.
З обережністю слід призначати препарат при цукровому діабеті, гіперглікемії, дисліпідемії, гіпербілірубінемії, нефролітіазі, вірусних гепатитах, хронічному активному гепатиті, печінковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості (для атазанавіру), синдрому Вого, інтервалу QT, підвищеної кислотності шлункового соку, спільному застосуванні з невірапіном, ефавірензом, кортикостероїдами.
особливі вказівки
Пацієнтів необхідно попередити про те, що антиретровірусна терапія не запобігає ризику передачі ВІЛ через кров або під час статевих контактів. Пацієнти повинні слід дотримуватися запобіжних заходів.
Цукровий діабет/гіперглікемія
На фоні лікування інгібіторами протеази у деяких ВІЛ-інфікованих пацієнтів відзначені гіперглікемія, виникнення цукрового діабету або декомпенсація діабету. У деяких випадках спостерігався діабетичний кетоацидоз. Причинно-наслідковий зв'язок між терапією інгібіторами протеази ВІЛ та цими випадками не встановлено.
Гемофілія
У пацієнтів із гемофілією типу А та В на фоні лікування інгібіторами протеази ВІЛ описані кровотечі, у т.ч. спонтанні шкірні крововиливи та гемартрози. Деяким із цих пацієнтів потрібно введення фактора VIII. У більшості випадків лікування інгібіторами протеази ВІЛ було продовжено або відновлено після перерви. Причинно-наслідковий зв'язок між терапією інгібіторами протеази ВІЛ та цими випадками не встановлено.
Перерозподіл жирової клітковини
Відзначалися поодинокі випадки перерозподілу жирової клітковини, що виявлялося ожирінням по центральному типу, збільшенням жирової клітковини в дорсоцервікальній зоні ("буйволиний горб"), схуднення кінцівок та особи, збільшення грудей, "кушингоїдна особа". Причинно-наслідковий зв'язок між терапією інгібіторами протеази ВІЛ та цими випадками не встановлено.
Синдром відновлення імунітету
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів на початку комбінованої антиретровірусної терапії можуть з'явитися ознаки запальної реакції у відповідь на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції (викликані Mycobacterium avium, цитомегаловірусом, Pneumocystis jiroveci або туберкульоз). Можуть знадобитися обстеження та відповідне лікування.
Печінкова недостатність
Атазанавір метаболізується, головним чином, у печінці, тому застосовувати препарат у пацієнтів з печінковою недостатністю слід з обережністю через можливе збільшення його концентрації. У пацієнтів з вірусним гепатитом або С або відміченим до початку лікування збільшенням активності печінкових трансаміназ, підвищується ризик подальшого підвищення активності трансаміназ.
Гіпербілірубінемія
У пацієнтів, які отримували Реатаз ® , спостерігалися випадки оборотного збільшення непрямого (вільного) білірубіну, пов'язані з інгібуванням уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази (УГТ). Слід зазначити, що підвищення активності трансаміназ, що спостерігається при підвищенні білірубіну у пацієнтів, які отримують Реятаз ® , може бути викликано іншими захворюваннями, які також супроводжуються гіпербілірубінемією. Немає довгострокових даних щодо безпеки застосування для пацієнтів, які мають постійне підвищення рівня білірубіну більш ніж у 5 разів у порівнянні з нормою. Може розглядатися можливість призначення альтернативного препарату Реатаз ®антиретровірусної терапії, якщо жовтяниця чи іктеричність склер представляють для пацієнтів косметичні проблеми. Зниження дози Реатазу не рекомендується. дані про ефективність препарату у знижених дозах відсутні.
Подовження інтервалу PR
Атазанавір може подовжувати інтервал PR у деяких пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями серцевої провідності. Слід бути обережним при застосуванні Реятазу ® разом із препаратами, що подовжують інтервал PR (наприклад, атенолол, дилтіазем, верапаміл).
Висип
Макуло-папульозний висип, зазвичай легкого або помірного ступеня, може спостерігатися протягом перших 3 тижнів після початку терапії Реятаз ® . У більшості пацієнтів висипання зникає протягом 2 тижнів при продовженні терапії. Застосування препарату має бути припинено при розвитку тяжкого ступеня висипки. Можуть відзначатися також синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсична шкірна реакція (DRESS), що включає лікарський висип, еозинофілію та системні симптоми.
Нефролітіаз
У ході постмаркетингових досліджень щодо безпеки препарату Реятаз ® у ВІЛ-інфікованих пацієнтів повідомлялося про випадки нефролітіазу. За наявності симптомів нефролітіазу слід тимчасово перервати терапію або повністю припинити прийом препарату.
Одночасний прийом кортикостероїдів
При необхідності прийому кортикостероїдів рекомендується прийом препаратів, що не є субстратами ізоферменту CYP3A4 (беклометазон).
Остеонекроз
У поодиноких випадках при застосуванні комбінованої антиретровірусної терапії протягом тривалого періоду часу спостерігалися випадки остеонекрозу, особливо у пацієнтів з факторами ризику (висока маса тіла, вживання алкоголю, супутнє застосування кортикостероїдів). При появі у пацієнта болючості у суглобах чи утрудненнях під час руху слід враховувати можливість розвитку остеонекрозу.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Спеціальних досліджень з вивчення впливу Реятазу ® на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилося.
Застосування у разі порушення функції нирок
Пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.
Застосування при порушеннях функції печінки
Пацієнтам із легкими порушеннями функції печінки Реятаз ® слід призначати з обережністю. Пацієнтам з печінковою недостатністю помірного ступеня рекомендується знизити дозу Реатазу до 300 мг 1 раз на добу. Застосування Реатазу у комбінації з ритонавіром у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчено. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із печінковою недостатністю помірного ступеня.
Не рекомендується призначати Реятаз ® у комбінації з ритонавіром пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Клінічні дослідження препарату не включали достатню кількість пацієнтів віком 65 років і більше .
На основі фармакокінетичних даних корекція дози в залежності від віку не потрібна.
Застосування у дітей
Протипоказання: вік до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)B24 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], неуточнена
Власник реєстраційного посвідчення
BRISTOL-MYERS SQUIBB Company (США)
Власник товарного знаку
ORTAT AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) США.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Реатаз капсулы 200 мг 60 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Реатаз капсулы 200 мг 60 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Реатаз капсулы 200 мг 60 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!