Раеном таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт Цена

Механизм действия

Ивабрадин – препарат, замедляющий ритм сердца, механизм действия которого заключается в селективном и специфическом ингибировании If каналов синусового узла, контролирующих спонтанную диастолическую деполяризацию в синусовом узле и регулирующих ЧСС. Ивабрадин оказывает селективное воздействие на синусовый узел, не влияя на время проведения импульсов по внутрипредсердным, предсердно-желудочковым и внутрижелудочковым проводящим путям, а также на сократительную способность миокарда и реполяризацию желудочков.

Ивабрадин может также взаимодействовать с Ih каналами сетчатки глаза, сходными с If каналами сердца, участвующими в возникновении временного изменения системы зрительного восприятия за счет изменения реакции сетчатки на яркие световые стимулы.

При провоцирующих обстоятельствах (например, быстрая смена яркости в области зрительного поля) частичное ингибирование Ih каналов ивабрадином вызывает феномен изменения световосприятия (фотопсия). Для фотопсии характерно преходящее изменение яркости в ограниченной зоне зрительного поля (см. раздел "Побочное действие").

Фармакодинамические эффекты

Основной фармакологической особенностью ивабрадина является способность дозозависимого урежения ЧСС. Анализ зависимости величины урежения ЧСС от дозы препарата проводился при постепенном увеличении дозы ивабрадина до 20 мг 2 раза/сут и выявил тенденцию к достижению эффекта плато (отсутствие нарастания терапевтического эффекта при дальнейшем увеличении дозы препарата), что снижает риск развития выраженной брадикардии (ЧСС менее 40 уд./мин) (см. раздел "Побочное действие").

При назначении препарата в рекомендуемых дозах степень урежения ЧСС зависит от ее исходной величины и составляет примерно 10-15 уд./мин как в покое, так и при физической нагрузке. В результате снижается работа сердца и потребность миокарда в кислороде.

Ивабрадин не влияет на внутрисердечную проводимость, сократительную способность миокарда (не оказывает отрицательный инотропный эффект) и процесс реполяризации желудочков сердца. В клинических электрофизиологических исследованиях ивабрадин не оказывал влияния на время проведения импульсов по предсердно-желудочковым или внутрижелудочковым проводящим путям, а также на скорректированные интервалы QT. В исследованиях у пациентов с дисфункцией левого желудочка (ФВЛЖ 30-45%) было показано, что ивабрадин не влияет на сократительную способность миокарда.

Клиническая эффективность и безопасность

Установлено, что ивабрадин в дозе 5 мг 2 раза/сут улучшал показатели нагрузочных проб уже через 3-4 недели терапии. Эффективность была подтверждена и для дозы 7.5 мг 2 раза/сут. В частности, был установлен дополнительный эффект при увеличении дозы с 5 до 7.5 мг 2 раза/сут. Антиангинальная и антиишемическая активность ивабрадина подтверждалась и для пациентов в возрасте 65 лет и старше. Эффективность ивабрадина при применении в дозах 5 мг и 7.5 мг 2 раза/сут сопровождалась уменьшением частоты развития приступов стенокардии примерно на 70%.Применение ивабрадина 2 раза/сут обеспечивало постоянную терапевтическую эффективность в течение 24 ч.

В исследованиях клинической эффективности препарата эффекты ивабрадина полностью сохранялись на протяжении 3-х и 4-х месячных периодов лечения. Во время лечения признаки развития толерантности (снижения эффективности) отсутствовали, а после прекращения лечения синдрома "отмены" не отмечалось. Антиангинальные и антиишемические эффекты ивабрадина были связаны с дозозависимым урежением ЧСС, а также со значительным уменьшением рабочего произведения (ЧСС × систолическое АД), причем как в покое, так и при физической нагрузке. Влияние на показатели АД и ОПСС было незначительным и клинически незначимым.

Устойчивое урежение ЧСС было отмечено у пациентов, принимающих ивабрадин как минимум в течение 1 года. Влияния на углеводный обмен и липидный профиль при этом не наблюдалось.

У пациентов с сахарным диабетом показатели эффективности и безопасности ивабрадина были сходными с таковыми в общей популяции пациентов.

На фоне применения ивабрадина показано улучшение функционального класса ХСН по классификации NYHA.

У пациентов с ЧСС 80 уд./мин отмечено снижение ЧСС в среднем на 15 уд./мин.

В рандомизированном плацебо-контролируемом исследовании с участием 97 пациентов данные специфических офтальмологических исследований для оценки функции системы колбочек и палочек, а также восходящего зрительного пути (например, электроретинограмма, статическая и кинетическая периметрия, исследование цветового зрения и определение остроты зрения) у пациентов с хронической стабильной стенокардией, получавших лечение ивабрадином более 3 лет, не выявлено токсического действия на сетчатку глаза.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "СК4" на одній стороні; на поперечному розрізі ядро таблетки білого кольору.

Допоміжні речовини : лактоза, манітол, мальтодекстрин, кроскармелоза натрію, діоксид колоїдний кремнію, магнію стеарат.

Склад оболонки: Опадрай рожевий (містить: полівініловий спирт, тальк, діоксид титану, макрогол-3350, метакрилової кислоти сополімер (тип С), барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид червоний, натрію гідрокарбонат).

14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.

C01EB17 Ivabradine

Селективний інгібітор If-каналів синусового вузла, що регулює ЧСС

івабрадін

Антиангінальний засіб

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці за температури не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Механізм дії

Івабрадин – препарат, що уповільнює ритм серця, механізм дії якого полягає у селективному та специфічному інгібуванні If каналів синусового вузла, що контролюють спонтанну діастолічну деполяризацію в синусовому вузлі та регулюють ЧСС. Івабрадин надає селективний вплив на синусовий вузол, не впливаючи на час проведення імпульсів по внутрішньопередсердних, передсердно-шлуночкових і внутрішньошлуночкових шляхах, а також на скорочувальну здатність міокарда і реполяризацію шлуночків.

Івабрадин може також взаємодіяти з Ih каналами сітківки ока, подібними з If каналами серця, що беруть участь у виникненні тимчасової зміни системи зорового сприйняття за рахунок зміни реакції сітківки на яскраві світлові стимули.

За провокуючих обставин (наприклад, швидка зміна яскравості в області зорового поля) часткове інгібування Ih каналів івабрадином викликає феномен зміни світлосприйняття (фотопсія). Для фотопсії характерна минуща зміна яскравості в обмеженій зоні зорового поля (див. розділ "Побічна дія").

Фармакодинамічні ефекти

Основною фармакологічною особливістю івабрадину є здатність дозозалежного ушкодження ЧСС. Аналіз залежності величини урідження ЧСС від дози препарату проводився при поступовому збільшенні дози івабрадину до 20 мг 2 рази на добу та виявив тенденцію до досягнення ефекту плато (відсутність наростання терапевтичного ефекту при подальшому збільшенні дози препарату), що знижує ризик розвитку вираженої брадикардії (ЧСС менше 40). уд./хв) (див. розділ "Побічна дія").

При призначенні препарату в дозах, що рекомендуються, ступінь урідження ЧСС залежить від її вихідної величини і становить приблизно 10-15 уд./хв як у спокої, так і при фізичному навантаженні. В результаті знижується робота серця та потреба міокарда в кисні.

Івабрадин не впливає на внутрішньосерцеву провідність, скорочувальну здатність міокарда (не чинить негативний інотропний ефект) та процес реполяризації шлуночків серця. У клінічних електрофізіологічних дослідженнях івабрадин не впливав на час проведення імпульсів по передсердно-шлуночкових або внутрішньошлуночкових провідних шляхах, а також на скориговані інтервали QT. У дослідженнях у пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ 30-45%) було показано, що івабрадин не впливає на скорочувальну здатність міокарда.

Клінічна ефективність та безпека

Встановлено, що івабрадин у дозі 5 мг 2 рази на добу покращував показники навантажувальних проб уже через 3-4 тижні терапії. Ефективність була підтверджена для дози 7.5 мг 2 рази на добу. Зокрема, було встановлено додатковий ефект зі збільшенням дози з 5 до 7.5 мг 2 рази на добу. Антиангінальна та антиішемічна активність івабрадину підтверджувалася і для пацієнтів віком 65 років та старших. Ефективність івабрадину при застосуванні в дозах 5 мг та 7.5 мг 2 рази на добу супроводжувалася зменшенням частоти розвитку нападів стенокардії приблизно на 70%. Застосування івабрадину 2 рази на добу забезпечувало постійну терапевтичну ефективність протягом 24 год.

У дослідженнях клінічної ефективності препарату ефекти івабрадину повністю зберігалися протягом 3-х та 4-х місячних періодів лікування. Під час лікування ознак розвитку толерантності (зниження ефективності) були відсутні, а після припинення лікування синдрому "скасування" не відзначалося. Антиангінальні та антиішемічні ефекти івабрадину були пов'язані з дозозалежним урізанням ЧСС, а також із значним зменшенням робочого твору (ЧСС × систолічний АТ), причому як у спокої, так і при фізичному навантаженні. Вплив на показники АТ та ОПСС був незначним та клінічно незначущим.

Стійке ушкодження ЧСС було відзначено у пацієнтів, які приймають івабрадин як мінімум протягом 1 року. Впливу на вуглеводний обмін та ліпідний профіль при цьому не спостерігалося.

У пацієнтів з цукровим діабетом показники ефективності та безпеки івабрадину були подібними до таких у загальній популяції пацієнтів.

На фоні застосування івабрадину показано покращення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA.

У пацієнтів з ЧСС 80 уд/хв відмічено зниження ЧСС в середньому на 15 уд/хв.

У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 97 пацієнтів дані специфічних офтальмологічних досліджень для оцінки функції системи колб та паличок, а також висхідного зорового шляху (наприклад, електроретинограма, статична та кінетична периметрія, дослідження колірного зору та визначення гостроти зору) у пацієнтів стенокардією, які отримували лікування івабрадином більше 3 років, не виявлено токсичної дії на сітківку ока.

Симптоматична терапія стабільної стенокардії

Симптоматична терапія стабільної стенокардії при ішемічній хворобі серця у дорослих пацієнтів з нормальним синусовим ритмом та ЧСС не менше 70 уд/хв:

Терапія хронічної серцевої недостатності

Терапія хронічної серцевої недостатності II–IV класу за класифікацією NYHA з систолічною дисфункцією у пацієнтів із синусовим ритмом та ЧСС не менше 70 уд/хв у комбінації зі стандартною терапією, що включає терапію бета-адреноблокаторами, або при непереносимості або наявності протипоказань до застосування -адреноблокаторів.

Препарат Раєном® слід приймати внутрішньо 2 рази на добу, вранці та ввечері під час їди (див. розділ "Фармакокінетика").

Симптоматична терапія стабільної стенокардії

Перед початком терапії або при прийнятті рішення про титрування дози слід визначити ЧСС одним із зазначених способів: серійний вимір ЧСС, ЕКГ або 24-годинний амбулаторний нагляд.

Початкова доза препарату Раеном не повинна перевищувати 5 мг 2 рази на добу у пацієнтів молодше 75 років .

Якщо симптоми зберігаються протягом 3-4 тижнів і, якщо початкова доза добре переносилася і частота серцевих скорочень у стані спокою залишається більше 60 уд./хв, доза може бути збільшена до наступного рівня у пацієнтів, які отримували препарат Раєном® у дозі 2.5 мг 2 рази/ добу або 5 мг 2 рази на добу. Підтримуюча доза препарату Раєном не повинна перевищувати 7,5 мг 2 рази на добу.

Застосування препарату Раєном слід припинити, якщо симптоми стенокардії не зменшуються, якщо поліпшення незначне або якщо не спостерігається клінічно значущого зниження ЧСС протягом 3 місяців терапії.

Якщо на фоні терапії препаратом Раєном ЧСС у спокої уріжається до значень менше 50 уд./хв, або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (такі як запаморочення, підвищена стомлюваність або виражене зниження артеріального тиску), необхідно зменшити дозу препарату Раєном® – аж до 2.5 мг (по 1/2 таблетки по 5 мг) 2 рази на добу. Після зниження дози необхідно контролювати частоту серцевих скорочень (див. розділ "Особливі вказівки"). Якщо при зниженні дози препарату Раєном ЧСС залишається менше 50 уд./хв, або зберігаються симптоми брадикардії, то прийом препарату слід припинити.

Хронічна серцева недостатність

Терапія може бути розпочата лише у пацієнтів із стабільним перебігом хронічної серцевої недостатності.

Рекомендована початкова доза препарату Раєном становить 10 мг на добу (по 1 таблетці 5 мг 2 рази на добу).

Після двох тижнів застосування добова доза препарату Раєном® може бути збільшена до 15 мг (по 1 таблетці 7.5 мг 2 рази на добу), якщо частота серцевих скорочень у стані спокою стабільно більше 60 уд/хв. У разі якщо ЧСС стабільно нижче 50 уд./хв або у разі прояву симптомів брадикардії, таких як запаморочення, підвищена стомлюваність або гіпотензія, доза може бути зменшена до 2.5 мг (по 1/2 таблетки 5 мг) 2 рази на добу.

Якщо значення ЧСС знаходиться в діапазоні від 50 до 60 уд/хв, рекомендована підтримуюча доза препарату Раєном® становить 5 мг 2 рази на добу.

Якщо в процесі застосування препарату Раєном ЧСС у стані спокою стабільно менше 50 уд./хв або якщо у пацієнта відзначаються симптоми брадикардії, для пацієнтів, які отримують препарат Раєном у дозі 5 мг 2 рази на добу або 7.5 мг 2 рази на добу, доза. препарату Раеном® повинна бути знижена до нижчого рівня.

Якщо у пацієнтів, які отримують препарат Раєном у дозі 2.5 мг (по 1/2 таблетки 5 мг) 2 рази на добу або 5 мг 2 рази на добу, ЧСС у стані спокою стабільно більше 60 уд./хв, доза препарату може бути збільшена. .

Якщо ЧСС залишається менше 50 уд/хв або у пацієнта зберігаються симптоми брадикардії, застосування препарату Раєном® слід припинити (див. розділ "Особливі вказівки").

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку. Для пацієнтів віком 75 років і старше рекомендована початкова доза препарату Раєном® становить 2.5 мг (по 1/2 таблетки 5 мг) 2 рази на добу. Надалі можливе збільшення дози препарату Раєном®.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам з КК понад 15 мл/хв рекомендована початкова доза препарату Раєном® становить 10 мг/добу (по 1 таблетці 5 мг 2 рази/добу) (див. розділ "Фармакокінетика"). Залежно від терапевтичного ефекту через 3–4 тижні застосування доза препарату Раєном® може бути збільшена до 15 мг (по 1 таблетці 7,5 мг 2 рази на добу).

Через недостатню кількість клінічних даних щодо застосування івабрадину у пацієнтів з КК менше 15 мл/хв , препарат Раеном® слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Пацієнтам із легким ступенем печінкової недостатності рекомендується звичайний режим дозування.

Слід бути обережним при застосуванні препарату Раєном® у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (7–9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Препарат Раєном® протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки застосування івабрадину у таких пацієнтів не вивчалося (можна очікувати суттєвого збільшення концентрації івабрадину в плазмі крові) (див. розділи "Протипоказання" та "Фармакокінетика") ).

Симптоми: передозування івабрадину може призводити до вираженої та тривалої брадикардії.

Лікування: терапія вираженої брадикардії – симптоматична, проводиться у спеціалізованих відділеннях. У разі розвитку брадикардії у поєднанні з порушеннями показників гемодинаміки показано симптоматичне лікування з внутрішньовенним введенням бета-адреноміметиків, таких як ізопреналін. При необхідності можливе встановлення електрокардіостимулятора.

Фармакодинамічна взаємодія

Одночасне застосування не рекомендується

Лікарські препарати, що подовжують інтервал QT

Слід уникати одночасного застосування івабрадину та вказаних лікарських препаратів, оскільки ушкодження ЧСС може спричинити додаткове подовження інтервалу QT. За необхідності одночасного застосування цих препаратів слід ретельно контролювати показники ЕКГ.

Одночасне застосування з обережністю

Калійнесберігаючі діуретики (тіазидні та "петлеві") : гіпокаліємія може підвищити ризик розвитку аритмії. Оскільки івабрадин може викликати брадикардію, поєднання гіпокаліємії та брадикардії є сприятливим фактором для розвитку тяжкої форми аритмії, особливо у пацієнтів із синдромом подовження інтервалу QT, як уродженою, так і спричиненою дією будь-яких речовин.

Фармакокінетична взаємодія

Ізофермент CYP3A4

Івабрадин метаболізується в печінці за участю лише ізоферменту CYP3A4 і є дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Івабрадин не має істотного впливу на метаболізм та концентрацію в плазмі інших субстратів (потужних, помірних та слабких інгібіторів) ізоферменту CYP3A4. У той же час, інгібітори та індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть вступати у взаємодію з івабрадином та надавати клінічно значний вплив на його метаболізм та фармакокінетичні властивості. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 підвищують, а індуктори ізоферменту CYP3A4 знижують концентрацію івабрадину в плазмі крові.

Підвищення концентрації івабрадину в плазмі може збільшувати ризик розвитку вираженої брадикардії (див. розділ "Особливі вказівки").

Одночасне застосування протипоказане

Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4

Одночасне застосування івабрадину з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, такими як протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол); антибіотики групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для внутрішнього прийому, джозаміцин, телітроміцин); інгібітори протеази ВІЛ (нелфінавір, ритонавір) та нефазодон, протипоказано. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 – кетоконазол (200 мг 1 раз на добу) або джозаміцин (по 1 г 2 рази на добу) – підвищують середню концентрацію івабрадину в плазмі у 7-8 разів.

Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4

Одночасне застосування івабрадину та дилтіазему або верапамілу (препаратів, що уріджують серцевий ритм) у здорових добровольців та пацієнтів супроводжувалося збільшенням AUC івабрадину в 2-3 рази та додатковим урізанням ЧСС на 5 уд/хв. Одночасне застосування протипоказане (див. розділ "Особливі вказівки").

Одночасне застосування не рекомендується

Грейпфрутовий сік

При одночасному застосуванні з грейпфрутовим соком спостерігалося підвищення експозиції івабрадину в 2 рази. Під час терапії препаратом Раєном® вживання грейпфрутового соку не рекомендується.

Одночасне застосування, що вимагає обережності

Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4

Одночасне застосування івабрадину з іншими помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, флуконазол) можливе, якщо ЧСС у спокої становить понад 70 уд/хв. Рекомендована початкова доза івабрадину – по 2,5 мг 2 рази на добу. Необхідний контроль ЧСС.

Індуктори ізоферменту CYP3A4

Індуктори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, барбітурати, фенітоїн та лікарські засоби, що містять звіробій продірявлений) можуть знижувати концентрацію в плазмі крові івабрадину та його активність та вимагати підбору вищої дози івабрадину. Одночасне застосування івабрадину в дозі 10 мг 2 рази на добу та лікарських засобів, що містять звіробій продірявлений, знижує AUC івабрадину в 2 рази. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять звіробій продірявлений, та івабрадину не рекомендується.

Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами

Відсутній клінічно значущий вплив на фармакодинаміку та фармакокінетику івабрадину при одночасному застосуванні з інгібіторами протонної помпи (омепразол, лансопразол), інгібіторами фосфодіестерази-5 (силденафіл), інгібіторами ГМГ-КоАдінсіну та варфарином.

Івабрадин не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, фармакокінетику та фармакодинаміку дигоксину, варфарину та на фармакодинаміку ацетилсаліцилової кислоти.

Одночасне застосування івабрадину та інгібіторів АПФ, АРА II, бета-адреноблокаторів, діуретиків, антагоністів альдостерону, нітратів короткої та пролонгованої дії, інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, фібратів, інгібіторів протонової помпи, супроводжувалося зміною профілю безпеки терапії.

Вагітність

Застосування препарату Раєном протипоказане при вагітності. На даний момент є недостатня кількість даних про застосування івабрадину при вагітності. У доклінічних дослідженнях івабрадину виявлено ембріотоксичну та тератогенну дію.

Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом Раєном®.

Період грудного вигодовування

Застосування препарату Раєном протипоказане в період годування груддю. У дослідженнях на тваринах було показано, що івабрадин виділяється із грудним молоком. Жінки, які потребують лікування препаратами, що містять івабрадин, повинні припинити грудне вигодовування.

Найчастіше небажані реакції івабрадину, зміни світлосприйняття (фосфени) та брадикардія носили дозозалежний характер і були пов'язані з механізмом дії препарату.

Частота небажаних реакцій, зазначених у клінічних дослідженнях, наведена у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (недостатньо даних для оцінки частоти розвитку).

З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – еозинофілія.

З боку обміну речовин: нечасто – гіперурикемія.

З боку нервової системи: часто – головний біль (особливо у перший місяць терапії); запаморочення, можливо пов'язане з брадикардією; нечасто - непритомність, можливо пов'язана з брадикардією.

З боку органу зору: дуже часто – зміни світлосприйняття (фосфени1); часто - нечіткість зору; нечасто – диплопія, порушення зору.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.

З боку серця: часто – брадикардія2, AV блокада І ступеня (подовження інтервалу PQ на ЕКГ), шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь3; нечасто – відчуття серцебиття, надшлуночкова екстрасистолія; дуже рідко – AV блокада II та III ступеня, синдром слабкості синусового вузла.

З боку судин: часто – неконтрольована зміна АТ; нечасто – виражене зниження артеріального тиску, можливо, пов'язане з брадикардією.

З боку дихальної системи: нечасто – задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, запор, діарея, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – ангіоневротичний набряк, шкірний висип; рідко - еритема, свербіж шкіри, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – спазми м'язів.

Загальні розлади: нечасто – астенія, підвищена стомлюваність, можливо пов'язані з брадикардією; рідко – нездужання, можливо пов'язане з брадикардією.

Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

1Фосфени - відзначалося у 14.5% пацієнтів і описувалося як минуща зміна яскравості в обмеженій зоні зорового поля. Як правило, подібні явища провокувалися різкою зміною інтенсивності висвітлення. Також можуть виникати фосфени, які можуть мати вид ореолу, розпадання зорової картинки на окремі частини (стробоскопічний та калейдоскопічний ефекти), виявлятися у вигляді яскравих кольорових спалахів або множинних зображень (персистенція сітківки ) . В основному, фотопсія з'являлася в перші два місяці лікування, але в подальшому могла виникати повторно. Вираженість фотопсії, як правило, була слабкою або помірною. Поява фотопсії припинялося і натомість продовження терапії (у 77.5% випадків) чи після її завершення. Менш ніж у 1% пацієнтів поява фотопсії стала причиною зміни їхнього способу життя або відмови від лікування.

2Брадикардія відзначалася у 3.3% пацієнтів, особливо у перші 2-3 місяці терапії, у 0.5% пацієнтів розвивалася виражена брадикардія з ЧСС не більше 40 уд/хв.

3 Фібриляція передсердь спостерігалася у 5.3% пацієнтів, які отримували івабрадин, порівняно з 3.8% пацієнтів, які отримували плацебо. Відповідно до аналізу об'єднаних даних клінічних досліджень з періодом спостереження не менше 3 місяців, виникнення фібриляції передсердь спостерігалося у 4.86% пацієнтів, які приймають івабрадин, порівняно з 4.08% у контрольних групах.

підвищена чутливість до івабрадину або будь-якої з допоміжних речовин препарату; ЧСС у спокої менше 70 уд./хв (до початку лікування); кардіогенний шок; гострий інфаркт міокарда; (більше 9 балів за шкалою Чайлд-Пью); синдром слабкості синусового вузла; синоатріальна блокада; нестабільна або гостра серцева недостатність; ;одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферментів системи цитохрому P450 3А4, такими як протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол), антибіотиками групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для внутрішнього прийому, джозаміцин, телі нефазодон (див. розділи "Фармакокінетика" та "Лікарська взаємодія"); одночасне застосування з верапа милом або дилтіаземом, які є помірними інгібіторами CYP3A4, що мають здатність урізати ЧСС (див. розділ "Лікарська взаємодія"); вагітність; період грудного вигодовування; застосування у жінок репродуктивного віку, що не дотримуються надійних заходів контрацепції; вік до 18 років (ефективність та безпека застосування препарату в даній віковій групі не встановлені); дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.

З обережністю

Помірно виражена печінкова недостатність (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); тяжка ниркова недостатність (КК менше 15 мл/хв); вроджене подовження інтервалу QT; одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT; одночасний прийом грейпфрутового соку; нещодавно перенесений інсульт; пігментна дегенерація сітківки ока (retinitis pigmentosa); артеріальна гіпотензія; ХСН IV функціонального класу за класифікацією NYHA; одночасне застосування з калійнесберігаючі діуретиками.

Недостатність позитивного ефекту щодо клінічних результатів у пацієнтів із симптоматичною стабільною стенокардією

Івабрадин показаний лише як симптоматична терапія стабільної стенокардії, оскільки івабрадин не має позитивного ефекту на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або смерті від серцево-судинних захворювань) у пацієнтів зі стенокардією.

Контроль ЧСС

Враховуючи значну варіабельність ЧСС протягом доби, перед початком терапії івабрадином або перед підвищенням дози івабрадину у пацієнта, який отримує препарат, повинна бути виконана оцінка ЧСС у спокої одним із наступних способів: серійний вимір ЧСС у спокої, ЕКГ у спокої або 24-годинне амбулаторне ЕКГ. Така оцінка також повинна бути проведена у пацієнтів з низькою ЧСС (особливо якщо ЧСС стає менше 50 уд/хв) або після зниження дози івабрадину.

Порушення серцевого ритму

Івабрадин неефективний для лікування або профілактики аритмій. Його ефективність знижується на тлі розвитку тахіаритмії (наприклад, шлуночкової або надшлуночкової тахікардії). Препарат Раєном не рекомендується пацієнтам з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією) або іншими типами аритмій, пов'язаними з функцією синусового вузла.

У пацієнтів, які приймають івабрадин, підвищений ризик розвитку фібриляції передсердь. Фібриляція передсердь частіше зустрічалася серед пацієнтів, які одночасно з івабрадином приймали аміодарон або антиаритмічні препарати І класу.

Під час терапії івабрадином слід проводити клінічне спостереження за пацієнтами щодо виявлення фібриляції передсердь (пароксизмальної або постійної). При клінічних показаннях (наприклад, погіршення перебігу стенокардії, поява відчуття серцебиття, нерегулярність серцевого ритму) до поточного контролю слід включити моніторування ЕКГ. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки та симптоми фібриляції передсердь та необхідність звернутися до лікаря у разі появи таких симптомів.

Якщо під час терапії івабрадином у пацієнта виникла фібриляція передсердь, слід ретельно переглянути відношення очікуваної користі до можливого ризику подальшого застосування івабрадину.

Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю та порушеннями внутрішньошлуночкової провідності (блокада лівої або правої ніжки пучка Гіса) та шлуночковою диссинхронією повинні перебувати під пильним лікарським наглядом.

Застосування у пацієнтів із брадикардією

Препарат Раєном протипоказаний, якщо до початку терапії ЧСС у спокої становить менше 70 уд./хв (див. розділ "Протипоказання"). Якщо на фоні терапії ЧСС у спокої уріжається до значень менше 50 уд/хв або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (такі як запаморочення, підвищена стомлюваність або артеріальна гіпотензія), необхідно зменшити дозу препарату Раєном®. Якщо при зниженні дози препарату ЧСС залишається менше 50 уд./хв або зберігаються симптоми, пов'язані з брадикардією, прийом Раєном® слід припинити (див. розділ "Режим дозування").

Комбіноване застосування у складі антиангінальної терапії

Застосування препарату Раєном® спільно з блокаторами повільних кальцієвих каналів (БМКК), що уріжають ЧСС, такими як верапаміл або дилтіазем, протипоказано (див. розділи "Протипоказання" та "Лікова взаємодія"). При комбінованому застосуванні івабрадину з нітратами та БМКК похідними дигідропіридинового ряду, такими як амлодипін, зміни профілю безпеки терапії, що проводилося, не було відзначено. Не встановлено, що одночасне застосування з БМКК підвищує ефективність івабрадину.

Хронічна серцева недостатність

Слід розглядати питання призначення препарату Раеном® лише у пацієнтів із стабільною серцевою недостатністю. Слід з обережністю застосовувати препарат Раєном® у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю IV функціонального класу за класифікацією NYHA через обмежені дані щодо застосування івабрадину у даної групи пацієнтів.

Інсульт

Не рекомендується застосування препарату Раєном безпосередньо після перенесеного інсульту, т.к. відсутні дані щодо застосування івабрадину у цей період.

Функції зорового сприйняття

Івабрадін впливає на функцію сітківки ока. В даний час не було виявлено токсичної дії івабрадину на сітківку ока при тривалому застосуванні (понад 1 рік). У разі виникнення несподіваних порушень зорових функцій слід розглянути питання про припинення прийому препарату Раєном®. Пацієнтам з пігментною дегенерацією сітківки (retinitis pigmentosa) препарат Раєном слід приймати з обережністю.

Запобіжні заходи при застосуванні

Артеріальна гіпотензія

Через недостатню кількість клінічних даних препарат Раеном® слід призначати з обережністю пацієнтам з легкою та помірною артеріальною гіпотензією.

Препарат Раєном® протипоказаний при тяжкій артеріальній гіпотензії (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст. та діастолічний АТ менше 50 мм рт. ст.) (див. розділ "Протипоказання").

Фібриляція передсердь – порушення серцевого ритму

Не доведено збільшення ризику розвитку вираженої брадикардії на фоні прийому івабрадину при відновленні синусового ритму під час фармакологічної кардіоверсії. Тим не менш, через відсутність достатньої кількості даних, при можливості відстрочити планову електричну кардіоверсію, прийом препарату Раєном слід припинити за 24 години до її проведення.

Застосування у пацієнтів з уродженим синдромом подовженого інтервалу QT або пацієнтів, які приймають лікарські засоби, що подовжують інтервал QT

Препарат Раєном не слід призначати при вродженому синдромі подовженого інтервалу QT, а також у комбінації з препаратами, що подовжують інтервал QT (див. розділ "Лікарська взаємодія"). За необхідності такої терапії потрібен суворий контроль ЕКГ (див. розділ "Особливі вказівки").

Зниження ЧСС, зокрема. внаслідок прийому препарату Раєном®, може посилити подовження інтервалу QT, що, у свою чергу, може спровокувати розвиток тяжкої форми аритмії, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу “пірует”.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією, яким потрібна зміна гіпотензивної терапії

У дослідженні SHIFT випадки підвищення АТ зустрічалися частіше у групі пацієнтів, які приймали івабрадин (7.1%), порівняно з групою плацебо (6.1%). Такі випадки траплялися особливо часто після зміни гіпотензивної терапії; вони мали тимчасовий характер і не впливали на ефективність івабрадину. При зміні гіпотензивної терапії у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, які приймають івабрадин, потрібен моніторинг артеріального тиску через відповідні інтервали часу.

Помірна печінкова недостатність

При помірно вираженій печінковій недостатності (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) терапію препаратом Раєном слід проводити з обережністю (див. розділ "Режим дозування").

Тяжка ниркова недостатність

При тяжкій нирковій недостатності (КК менше 15 мл/хв) терапію препаратом Раєном слід проводити з обережністю.

Допоміжні речовини

До складу препарату входить лактоза, тому препарат Раеном не рекомендується пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Спеціальне дослідження щодо оцінки впливу івабрадину на здатність керувати транспортними засобами було проведено за участю здорових добровольців. За його результатами, здатність керувати автотранспортом не змінювалася. Однак у постреєстраційному періоді траплялися випадки погіршення здатності керувати транспортними засобами через симптоми, пов'язані з порушенням зору.

Івабрадин може викликати тимчасову зміну світлосприйняття переважно у вигляді фотопсії (див. розділ "Побічна дія").

Можливе виникнення подібної зміни світлосприйняття має братися до уваги при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами при різкій зміні інтенсивності світла, особливо у нічний час.

З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 15 мл/хв).

Протипоказано застосування препарату при печінковій недостатності тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності середнього ступеня (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам старше 75 років.

Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (ефективність та безпека у цій віковій групі не вивчалась).

GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)

GEDEON RICHTER ROMANIA SA (Румунія)

В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Раеном таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Раеном таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Хотите приобрести Раеном таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ивабрадин Медисорб таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 56 шт., Ивабрадин Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт., Ивабрадин Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 56 шт., Раеном таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 56 шт., Бравадин таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 56 шт., Кораксан таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт., Бравадин таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 28 шт., Бравадин таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 28 шт., Кораксан таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 56 шт., Бравадин таблетки покрытые пленочной оболочкой 7,5 мг 56 шт..