Орцепол ВМ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг+500 мг 10 шт Цена
-
Страна:Турция
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:500 мг+500 мг
-
В упаковке:10 шт.
Комбинированный противомикробный и противопротозойный препарат, фармакологическое действие которого обусловлено свойствами входящих в его состав действующих компонентов: орнидазола (производное 5-нитроимидазола) и ципрофлоксацина (производное фторхинолона II поколения).
Орнидазол - антимикробное и антипротозойное средство - эффективен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а также некоторых анаэробных бактерий, таких, как Bacteroides spp., Clostridium spp., Fusohacterium spp., и анаэробных кокков: Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp.
Ципрофлоксацин представляет собой синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов. Обладает активностью in vitro в отношении широкого спектра грамотрицательных и грамположительных микроорганизмов. Бактерицидное действие ципрофлоксацина осуществляется посредством ингибирования бактериальных топоизомераз II типа (топоизомераза II (ДНК-гираза) и топоизомераза IV), которые необходимы для репликации, транскрипции, репарации и рекомбинации бактериальной ДНК.
Механизмы резистентности
Резистентность in vitro к ципрофлоксацину часто обусловлена точечными мутациями бактериальных топоизомераз и ДНК-гиразы и развивается медленно посредством многоступенчатых мутаций. Единичные мутации могут приводить скорее к снижению чувствительности, чем к развитию клинической устойчивости, однако множественные мутации в основном приводят к развитию клинической резистентности к ципрофлоксацину и к перекрестной резистентности к препаратам хинолонового ряда. Резистентность к ципрофлоксацину, как и ко многим другим антибиотикам, может формироваться в результате снижения проницаемости клеточной стенки бактерий (как это часто происходит в случае Pseudomonas aeruginosa) и/или активации выведения из микробной клетки (эффлюкс). Сообщается о развитии резистентности, обусловленной локализованным на плазмидах кодирующим геном Qnr. Механизмы резистентности, которые приводят к инактивации пенициллинов, цефалоспоринов, аминогликозидов, макролидов и тетрациклинов, вероятно, не нарушают антибактериальную активность ципрофлоксацина. Микроорганизмы, резистентные к этим препаратам, могут быть чувствительными к ципрофлоксацину. Минимальная бактерицидная концентрация (МБК) обычно не превышает минимальную ингибирующую концентрацию (МИК) более чем в 2 раза.
In vitro была продемонстрирована активность ципрофлоксацина в отношении следующих чувствительных штаммов микроорганизмов:
аэробные грамположительные микроорганизмы: Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительные), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus spp.;аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Aeromonas spp., Moraxella catarrhalis, Brucella spp., Neisseria meningitidis, Citrobacter koseri, Pasteurella spp., Francisella tularensis, Salmonella spp., Haemophilus ducreyi, Shigella spp., Haemophilus influenzae, Vibrio spp., Legionella spp., Yersinia pestis;анаэробные микроорганизмы: Mobiluncus spp;другие микроорганизмы: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae.Была продемонстрирована варьирующая степень чувствительности к ципрофлоксацину для следующих микроорганизмов: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Campylobacter spp., Citrobacter freundii, Enterococcus faecalis, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Serratia marcescens, Streptococcus pneumoniae, Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes.
Считается, что природной резистентностью к ципрофлоксацину обладают Staphylococcus aureus (метициллин-резистентный), Stenotrophomonas maltophilia, Actinomyces spp., Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealyticum, анаэробные микроорганизмы (за исключением Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes).
Орцепол ВМ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг+500 мг 10 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Пігулки, покриті плівковою оболонкою
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "ORCP" на одній стороні та роздільною ризиком на іншій.
| 1 таб. | |
| ципрофлоксацину гідрохлорид | 554.92 мг, |
| що відповідає вмісту ципрофлоксацину | 500 мг |
| орнідазол | 500 мг |
Допоміжні речовини : карбоксиметилкрохмаль натрію - 141.44 мг, кроскармелоза натрію - 50 мг, повідон К29/32 - 17.4 мг, магнію стеарат - 7.8 мг, кремнію діоксид колоїдний - 16.6 мг, тальк - 9 .
Склад плівкової оболонки: опадрай II жовтий 02F22025 – 42 мг (гіпромелоза – 26.25 мг, титану діоксид – 11.23 мг, макрогол – 2.625 мг, барвник заліза оксид жовтий – 1.47 мг, тальк – 0.4).
10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
J01RA Комбінації антибактеріальних препаратів
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Комбінований препарат з антибактеріальною та протипротозойною дією
Діюча речовина
ципрофлоксацин
орнідазол
Фармако-терапевтична група
Протимікробний комбінований засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Комбінований протимікробний та протипротозойний препарат, фармакологічна дія якого обумовлена властивостями діючих компонентів, що входять до його складу: орнідазолу (похідне 5-нітроімідазолу) та ципрофлоксацину (похідне фторхінолону II покоління).
Орнідазол - антимікробний та антипротозойний засіб - ефективний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а також деяких анаеробних бактерій, таких, як Bacteroides spp., Clostridium spp., Fusohacterium spp. ., Peptococcus spp.
Ципрофлоксацин є синтетичним антибактеріальним препаратом широкого спектру дії з групи фторхінолонів. Має активність in vitro щодо широкого спектра грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Бактерицидна дія ципрофлоксацину здійснюється за допомогою інгібування бактеріальних топоізомераз II типу (топоізомераза II (ДНК-гіраза) та топоізомераза IV), які необхідні для реплікації, транскрипції, репарації та рекомбінації бактеріальної ДНК.
Механізми резистентності
Резистентність in vitro до ципрофлоксацину часто обумовлена точковими мутаціями бактеріальних топоізомераз та ДНК-гірази та розвивається повільно за допомогою багатоступінчастих мутацій. Поодинокі мутації можуть призводити швидше до зниження чутливості, ніж до розвитку клінічної стійкості, проте множинні мутації в основному призводять до розвитку клінічної резистентності до ципрофлоксацину та перехресної резистентності до препаратів хінолонового ряду. Резистентність до ципрофлоксацину, як і до інших антибіотиків, може формуватися внаслідок зниження проникності клітинної стінки бактерій (як це часто відбувається у випадку Pseudomonas aeruginosa) та/або активації виведення з мікробної клітини (ефлюкс). Повідомляється про розвиток резистентності, зумовлену локалізованим на плазмідах кодуючим геном Qnr. Механізми резистентності, що призводять до інактивації пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів, ймовірно, не порушують антибактеріальну активність ципрофлоксацину. Мікроорганізми, резистентні до цих препаратів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину. Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК) зазвичай не перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) більш ніж у 2 рази.
In vitro була продемонстрована активність ципрофлоксацину щодо наступних чутливих штамів мікроорганізмів:
аеробні грампозитивні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus spp.; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Aeromonas spp. Salmonella spp., Haemophilus ducreyi, Shigella spp., Haemophilus influenzae, Vibrio spp., Legionella spp., Yersinia pestis; анаеробні мікроорганізми: Mobiluncus spp; інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniaБула продемонстрована варьирующая ступінь чутливості до ципрофлоксацину для наступних мікроорганізмів: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Campylobacter spp., Citrobacter freundii, Enterococcus faecalis, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis , Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Serratia marcescens, Streptococcus pneumoniae, Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes.
Вважається, що природною резистентністю до ципрофлоксацину володіють Staphylococcus aureus (метицилін-резистентний), Stenotrophomonas maltophilia, Actinomyces spp., Enterococcus faecium, Listeria monocytogenesump, ).
Показання
змішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, у комбінації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими: інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини та жовчовивідних шляхів, нирок (пієлонефрит) та/або ускладнених органів та ін. (Аднексіт, простатит, епідидиміт).
При застосуванні препарату Орцепол ВМ слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів у конкретному регіоні.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо за 1 годину до їди або через 2 години після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Рекомендована доза – по 1 таб. 2 рази на добу.
Курс лікування при гострих інфекціях становить 5-7 днів, у разі лікування хронічних інфекцій курс становить 10-14 днів.
Необхідно продовжувати прийом препарату протягом 2 днів після усунення симптомів хвороби.
Передозування
Симптоми зумовлені орнідазолом: втрата свідомості, головний біль, запаморочення, тремтіння, судоми, диспептичні розлади та виникнення інших дозозалежних симптомів, але у більш вираженій формі.
Симптоми, зумовлені цірофлоксацином: оборотний токсичний вплив на паренхіму нирок.
Лікування: у разі передозування, крім проведення стандартних заходів (промивання шлунка, після якого слід прийняти активоване вугілля; введення великої кількості рідини; створення кислої реакції сечі з метою запобігання кристалурії), рекомендується також стежити за функцією нирок (включаючи pH та кислотність сечі) та приймати магній- і кальцій антациди, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину. За допомогою гемо- або перитонеального діалізу виводиться лише невелика кількість ципрофлоксацину (менше 10%). Показано проведення симптоматичної терапії. Специфічного антидоту немає. У разі розвитку судом призначають діазепам.
Лікарська взаємодія
Орнідазол
На відміну від інших похідних нітроімідазолу, орнідазол не пригнічує ацетальдегіддегідрогеназу, і тому не є несумісним з алкоголем.
Орнідазол посилює дію непрямих антикоагулянтів кумаринового ряду, що потребує відповідної корекції їхньої дози.
Одночасне застосування з фенобарбіталом та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки зменшує Т1/2 орнідазолу із плазми крові.
При сумісному застосуванні орнідазолу з інгібіторами мікросомальних ферментів печінки (наприклад, циметидин) зменшує Т1/2 орнідазолу із плазми крові.
Ципрофлоксацин
Лікарські препарати, що викликають подовження інтервалу QT
Слід бути обережними при одночасному застосуванні ципрофлоксацину, як і інших фторхінолонів, пацієнтам, які отримують лікарські препарати, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, антиаритмічні препарати класу IA або класу III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).
Утворення хелатних сполук
Одночасний прийом таблетованих форм ципрофлоксацину і катіонсодержащих препаратів, мінеральних добавок, що містять кальцій, магній, алюміній, залізо, сукральфату, антацидів, полімерних фосфатних сполук (таких як севеламер, карбонат лантану) і препаратів з великою буферною містять магній, алюміній або кальцій, знижує всмоктування ципрофлоксацину. У таких випадках препарат слід приймати або за 1-2 години, або через 4 години після прийому цих препаратів.
Це обмеження не стосується лікарських препаратів, що належать до класу блокаторів гістамінових Н2-рецепторів.
Прийом їжі та молочних продуктів
Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину та молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (наприклад, молоко, йогурт, збагачений кальцієм апельсиновий сік), оскільки при цьому всмоктування ципрофлоксацину може зменшуватись. Однак кальцій, що входить до складу інших харчових продуктів, не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.
Омепразол
При сумісному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що містять омепразол, може спостерігатися незначне зниження Cmax ципрофлоксацину в плазмі та зменшення значення AUC.
Теофілін
Одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять теофілін, може спричинити небажане підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові та, відповідно, виникнення теофілін-індукованих несприятливих явищ; у дуже поодиноких випадках ці несприятливі явища можуть бути загрозливими для життя пацієнта. Якщо одночасне застосування цих двох препаратів неминуче, рекомендується проводити постійний контроль концентрації теофіліну в плазмі та, якщо необхідно, знизити дозу теофіліну.
Інші похідні ксантину
Одночасне застосування ципрофлоксацину та кофеїну або пентоксифіліну (окспентифілін) може призводити до збільшення концентрації похідних ксантину у плазмі крові.
НПЗП
Поєднання дуже високих доз хінолонів (інгібіторів ДНК-гірази) та деяких нестероїдних протизапальних засобів (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) може провокувати судоми.
Циклоспорин
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що містять циклоспорин, спостерігалося короткочасне скороминуще підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові. У таких випадках необхідно двічі на тиждень визначати концентрацію креатиніну в крові.
Пероральні гіпоглікемічні засоби
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та пероральних гіпоглікемічних засобів, головним чином препаратів сульфанілсечовини (наприклад, глібенкламіду, глімепіриду), розвиток гіпоглікемії імовірно обумовлений посиленням дії пероральних гіпоглікемічних засобів.
Пробенецид
Пробенецид уповільнює швидкість виведення ципрофлоксацину нирками. Одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять пробенецид, призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.
Фенітоїн
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та фенітоїну спостерігалася зміна (підвищення або зниження) вмісту фенітоїну у плазмі крові. Щоб уникнути ослаблення протисудомного ефекту фенітоїну внаслідок зниження його концентрації, а також для запобігання небажаним явищам, пов'язаним з передозуванням фенітоїну при припиненні прийому ципрофлоксацину, рекомендується здійснювати контроль за терапією фенітоїном у пацієнтів, що приймають обидва препарати. періоду одночасного застосування обох препаратів та нетривалий час після завершення комбінованої терапії.
Метотрексат
При одночасному застосуванні метотрексату та ципрофлоксацину може сповільнюватися нирково-канальцевий транспорт метотрексату, що може супроводжуватись підвищенням концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватись ймовірність розвитку побічних ефектів метотрексату. У зв'язку з цим за пацієнтами, які отримують одночасну терапію метотрексатом та ципрофлоксацином, має бути встановлене ретельне спостереження.
Тизанідін
Внаслідок клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що містять тизанідин, виявлено збільшення концентрації тизанідину в плазмі крові: збільшення Cmax у 7 разів (від 4 до 21 рази), збільшення показника AUC у 10 разів (від 6 до 24 разів) раз). Збільшення концентрації тизанідину в плазмі може викликати зниження артеріального тиску і сонливість. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять тизанідин, протипоказане.
Дулоксетін
У ході проведення клінічних досліджень було показано, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоферменту CYP1А2 (таких як флувоксамін) може призвести до збільшення AUC та Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна передбачати ймовірність подібної взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.
Ропінірол
Одночасне застосування ропініролу та ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферменту CYP1А2, призводить до збільшення Cmax та AUC ропініролу на 60% та 84% відповідно. Слід контролювати несприятливі ефекти ропініролу під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.
Лідокаїн
У дослідженні за участю здорових добровольців було встановлено, що одночасне застосування препаратів, що містять лідокаїн, та ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферменту CYP1А2, призводить до зниження кліренсу лідокаїну на 22% при його внутрішньовенному введенні. Незважаючи на хорошу переносимість лідокаїну при одночасному застосуванні з ципрофлоксацином, можливе посилення побічних ефектів унаслідок взаємодії.
Клозапін
При одночасному застосуванні клозапіну та ципрофлоксацину у дозі 250 мг протягом 7 днів спостерігалося збільшення плазмових концентрацій клозапіну та N-десметилклозапіну на 29% та 31% відповідно. Слід контролювати стан пацієнта та за необхідності проводити корекцію режиму дозування клозапіну під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.
Сілденафіл
При одночасному застосуванні у здорових добровольців ципрофлоксацину у дозі 500 мг та силденафілу у дозі 50 мг відзначалося збільшення Cmax та AUC силденафілу в 2 рази. У зв'язку з цим застосування цієї комбінації можливе тільки після оцінки співвідношення користь/ризик.
Антагоністи вітаміну К
Спільне застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад, варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону) може призводити до посилення їхньої антикоагулянтної дії. Величина цього ефекту може змінюватись залежно від супутніх інфекцій, віку та загального стану пацієнта, тому складно оцінити вплив ципрофлоксацину на збільшення МНО. Слід досить часто контролювати МНО під час спільного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К, а також протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії.
Агомелатин
У клінічних дослідженнях було показано, що флувоксамін як сильний інгібітор ізоферменту CYP1А2 помітно пригнічує метаболізм агомелатину, що призводить до 60-кратного збільшення впливу агомелатину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, помірним інгібітором ізоферменту CYP1А2, подібні ефекти можна очікувати при одночасному застосуванні агомелатину та ципрофлоксацину.
Золпідем
Спільне застосування ципрофлоксацину та золпідему не рекомендується, оскільки воно може призводити до збільшення концентрації золпідему у плазмі крові.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Безпека застосування ципрофлоксацину у вагітних не встановлена. Однак на підставі результатів досліджень на тваринах не можна повністю виключити ймовірність несприятливого впливу на суглобові хрящі новонароджених, тому препарат протипоказаний до застосування при вагітності.
Період грудного вигодовування
Застосування препарату протипоказане у період грудного вигодовування.
Орнідазол та ципрофлоксацин проникають у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів новонароджених застосування препарату протипоказане в період грудного вигодовування. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід припинити грудне вигодовування. Відновлення грудного вигодовування можливе не раніше, ніж через 48 годин після прийому останньої дози препарату.
Побічна дія
Частота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (більше 10%); часто (більше 1% та менше 10%); нечасто (більше 0.1% та менше 1%); рідко (більше 0.01% та менше 0.1%); дуже рідко (менше 0.01%), включаючи окремі повідомлення; частота невідома (не може бути оцінена за допомогою доступних даних).
Обумовлені орнідазолом
З боку системи кровотворення: нечасто – пригнічення кістковомозкового кровотворення, нейтропенія.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, сонливість, втома, біль голови; рідко – тремор, ригідність м'язів, порушення координації рухів, судоми, тимчасова втрата свідомості, сенсорна чи змішана периферична невропатія.
З боку травної системи: часто – порушення функції шлунково-кишкового тракту, в т.ч. нудота, блювання, діарея, "металевий" присмак у роті.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – зміна активності АЛТ та АСТ, жовтяниця.
З боку імунної системи: нечасто – прояви шкірних реакцій та реакцій гіперчутливості (висипання, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке).
Обумовлені ципрофлоксацином
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – мікотичні суперінфекції; рідко - псевдомембранозний коліт (у дуже рідкісних випадках із можливим смертельним результатом).
З боку системи кровотворення: нечасто – еозинофілія; рідко – лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія; дуже рідко – гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (загрозливе для життя), пригнічення кісткового мозку (загрозливе для життя).
З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції, алергічний набряк/ангіоневротичний набряк; дуже рідко – анафілактичні реакції, анафілактичний шок (загрозливий для життя), сироваткова хвороба.
З боку обміну речовин: рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія; частота невідома - важка гіпоглікемія, аж до розвитку гіпоглікемічної коми, особливо у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін.
Порушення психіки: нечасто – психомоторна гіперактивність/ажитація; рідко - сплутаність свідомості та дезорієнтація, тривожність, порушення сновидінь (нічні кошмари), депресія (посилення поведінки з метою самоушкодження, таке як суїцидальні вчинки/думки, а також спроба суїциду або вдалий суїцид), галюцинації; дуже рідко - психотичні реакції (посилення поведінки з метою самоушкодження, таке як суїцидальні вчинки/думки, а також спроба суїциду або вдалий суїцид); частота невідома – порушення уваги, нервозність, порушення пам'яті, делірій.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, порушення сну, порушення смаку; рідко – парестезії та дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи напади епілепсії), вертиго; дуже рідко – мігрень, порушення координації рухів, порушення нюху, гіперестезія, внутрішньочерепна гіпертензія (мозкова псевдотуморозна симптоматика); частота невідома - периферична невропатія та поліневропатія.
З боку органу зору: рідко – розлади зору; дуже рідко – порушення колірного сприйняття.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах, втрата слуху; дуже рідко – порушення слуху.
З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність; дуже рідко – васкуліт; частота невідома - подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії (зокрема типу "пірует")*.
З боку дихальної системи: рідко – порушення дихання (включаючи бронхоспазм).
З боку травної системи: часто – нудота, діарея; нечасто - зниження апетиту та кількості їжі, блювання, біль у животі, диспепсія, метеоризм; дуже рідко – панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну; рідко – порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний); дуже рідко – некроз тканин печінки (у вкрай поодиноких випадках прогресуючий до загрозливого життя печінкової недостатності).
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – фотосенсибілізація, утворення пухирів; дуже рідко – петехії, багатоформна еритема малих форм, вузлувата еритема, синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), у т.ч. потенційно загрозливий для життя синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз); частота невідома – гостра генералізована пустульозна екзантема.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія; рідко – міалгія, артрит, підвищення м'язового тонусу, м'язові судоми; дуже рідко – м'язова слабкість, тендиніт, розрив сухожиль (переважно ахілових), загострення симптомів міастенії.
З боку сечовивідної системи: нечасто – порушення функції нирок; рідко – ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.
Загальні розлади та порушення разом: часто - реакції в місці ін'єкції; нечасто – больовий синдром неспецифічної етіології, загальне нездужання, лихоманка; рідко – набряки, підвищене потовиділення (гіпергідроз); дуже рідко – порушення ходи.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – підвищення активності ЛФ у крові; рідко – зміна вмісту протромбіну, підвищення активності амілази; частота невідома – підвищення МНО (у пацієнтів, які отримують антагоністи вітаміну К).
* Найчастіше у пацієнтів, які мають схильність до розвитку подовження інтервалу QT.
Частота розвитку наступних небажаних реакцій при внутрішньовенному введенні та при застосуванні ступінчастої терапії ципрофлоксацином (при внутрішньовенному введенні препарату з наступним його прийомом внутрішньо) вище, ніж при прийомі препарату внутрішньо: часто - блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, висипання; нечасто - тромбоцитопенія, тромбоцитемія, сплутаність свідомості та дезорієнтація, галюцинації, парестезії та дизестезії, судоми, вертиго, порушення зору, втрата слуху, тахікардія, вазодилатація, зниження АТ, оборотні порушення функції печінки, жовтяниця, ниркова недостатність; рідко – панцитопенія, депресія кісткового мозку, анафілактичний шок, психотичні реакції, мігрень, порушення нюху, порушення слуху, васкуліт, панкреатит, некроз тканин печінки, петехії, розрив сухожиль.
Діти
Діти часто повідомлялося про розвиток артропатій.
Частота артропатії (артралгія, артрит), зазначена вище, заснована на клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів. Діти частота прояви артропатії оцінюється, як часта.
Протипоказання до застосування
важка печінкова недостатність; ниркова недостатність (КК менше 60 мл/хв); органічні захворювання ЦНС; патологічні зміни крові та аномалії клітин крові; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років; одночасне застосування з тизанідином через клінічно значущі побічні ефекти ( артеріальна гіпотензія, сонливість), пов'язаних зі збільшенням концентрації тизанідину в плазмі крові; підвищена індивідуальна чутливість до орнідазолу або інших похідних нітроімідазолу, ципрофлоксацину, інших препаратів групи фторхінолонів, а також допоміжних речовин препарату.
З обережністю:
при захворюваннях ЦНС (епілепсія, зниження порога судомної готовності або судомні напади в анамнезі, виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, розсіяний склероз); психічні захворювання (депресія, психоз); печінкова недостатність середнього та легкого ступеня тяжкості; що проводилося лікуванні хінолонами; підвищений ризик подовження інтервалу QT або розвитку аритмії типу "пірует" (наприклад, синдром вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії); застосування лікарських препаратів, що подовжують інтервал QT (в т.ч. антиаритмічні IA і III класів, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики); одночасне застосування з інгібіторами ізоферменту CYP1А2 (в т.ч. , оланзапін, агомелагін); одночасне застосування препаратів літію; міастенія gravis; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; застосування у пацієнтів похилого віку; алкоголізм;особливі вказівки
При лікуванні орнідазолом у високих дозах або тривалості лікування протягом 10 днів рекомендується регулярний лабораторний та клінічний моніторинг.
При лікуванні трихомоніазу слід проводити одночасне лікування статевих партнерів.
Слід бути обережним у пацієнтів із захворюваннями ЦНС, наприклад, з розсіяним склерозом.
У пацієнтів, які отримують терапію препаратами літію, необхідно контролювати концентрацію літію, електролітів та креатиніну в плазмі під час лікування орнідазолом.
Є певний ризик у пацієнтів із ураженнями печінки, головного мозку, які зловживають алкоголем.
У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, спостерігається скорочення Т1/2. Можлива корекція дози препарату (додаткова доза орнідазолу до або після гемодіалізу).
Ефект інших лікарських засобів може посилюватись або послаблюватися в період застосування препарату.
У пацієнтів, які мають захворювання, спричинені Candida spp., може спостерігатися погіршення перебігу захворювання.
Тяжкі інфекції, стафілококові інфекції та інфекції, зумовлені грампоживними та анаеробними бактеріями
При лікуванні важких інфекцій, стафілококових інфекцій та інфекцій, зумовлених анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Інфекції, зумовлені Streptococcus pneumoniae
Цинрофлоксацин не рекомендується використовувати для лікування інфекцій, викликаних Streptococcus pneumoniae, через його обмежену ефективність щодо збудника.
Інфекції статевих шляхів
При генітальних інфекціях, які, ймовірно, викликані штамами Neisseria gonorrhoeae, стійкими до фторхінолонів, слід враховувати інформацію про локальну резистентність до ципрофлоксацину та підтверджувати чутливість збудника лабораторними тестами.
Інфекції сечовивідних шляхів
Стійкість до фторхінолонів Escherichia coli, найбільш поширеного патогенного мікроорганізму, що викликає інфекції сечовивідних шляхів, варіює залежно від регіону РФ. При призначенні рекомендується брати до уваги локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Порушення з боку серця
Ципрофлоксацин впливає на подовження інтервалу QT. Враховуючи, що для жінок характерна велика середня тривалість інтервалу QT у порівнянні з чоловіками, вони є більш чутливими до препаратів, що викликають подовження інтервалу QT. У пацієнтів похилого віку також відзначається підвищена чутливість до дії препаратів, що викликають подовження інтервалу QT. Слід з обережністю застосовувати препарат у комбінації з препаратами, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічними препаратами класів IA та III, трициклічними антидепресантами, макролідами та антипсихотичними препаратами), або у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження інтервалу QT або розвитку аритмії типу " , з вродженим синдромом подовження інтервалу QT, некорельованим дисбалансом електролітів, таким як гіпокаліємія або гіпомагніємія, а також із такими захворюваннями серця, як серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Гіперчутливість
Іноді після прийому першої дози може розвинутись гіперчутливість до препарату, в т.ч. алергічні реакції, про що пацієнту слід негайно повідомити лікаря. В окремих випадках після першого застосування можуть виникнути анафілактичні реакції аж до анафілактичного шоку. У цих випадках застосування препарату слід негайно припинити та провести відповідне лікування.
ШКТ
При виникненні під час або після лікування ципрофлоксацином важкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайного відміни препарату та призначення відповідного лікування (ванкоміцин внутрішньо у дозі 250 мг 4 рази на добу). У цій ситуації протипоказано застосування препаратів, що пригнічують перистальтику кишок.
Гепатобіліарна система
При застосуванні ципрофлоксацину спостерігалися випадки некрозу печінки та життєзагрозливої печінкової недостатності. За наявності наступних ознак захворювання печінки, таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж, біль у животі, прийом препарату слід припинити.
У пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин та перенесли захворювання печінки, може спостерігатися тимчасове підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ або холестатична жовтяниця.
Опорно-руховий апарат
Пацієнтам з тяжкою міастенією слід застосовувати ціпрофлоксацин з обережністю, т.к. можливе загострення симптомів. За перших ознак тендиніту (болісний набряк у ділянці суглоба, запалення) застосування препарату слід припинити, виключити фізичні навантаження, т.к. Існує ризик розриву сухожилля, а також проконсультуватися з лікарем.
При прийомі ципрофлоксацину можуть спостерігатися випадки тендиніту та розриву сухожилля (переважно ахілового сухожилля) іноді білатерально, вже протягом перших 48 годин після початку терапії. Запалення та розрив сухожилля можуть виникнути навіть через кілька місяців після припинення лікування ципрофлоксацином. У літніх пацієнтів та у пацієнтів із захворюваннями сухожилля, що одночасно отримують лікування кортикостероїдами, існує підвищений ризик виникнення тендинопатії. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на захворювання сухожиль, пов'язані з прийомом хінолонів.
Нервова система
Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, може провокувати судоми та знижувати поріг судомної готовності. Пацієнтам з епілепсією та перенесли захворювання ЦНС (наприклад, зниження порога судомної готовності, судомні напади в анамнезі, порушення мозкового кровообігу, органічні ураження головного мозку або інсульт), у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС, ципрофлоксацин слід застосовувати лише в тих випадках коли очікуваний клінічний ефект перевершує можливий ризик розвитку побічної дії препарату.
При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку епілептичного статусу. При виникненні судом застосування препарату слід припинити. Психічні реакції можуть виникнути навіть після першого застосування фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин. У поодиноких випадках депресія або психотичні реакції можуть прогресувати до суїцидальних думок та суїцидальних спроб, у т.ч. завершених. У разі розвитку будь-яких побічних ефектів з боку ЦНС, включаючи порушення психіки, необхідно негайно відмінити препарат Орцепол ВМ та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо.
У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи ципрофлоксацин, спостерігалися випадки сенсорної або сенсомоторної поліневропатії, гіпестезії, дизесгезії або слабкості. При виникненні таких симптомів як біль, печіння, поколювання, оніміння, слабкість, пацієнтам слід поінформувати лікаря, перш ніж продовжити застосування препарату.
Дисглікемія
Як і у випадку з іншими фторхінолонами, при застосуванні ципрофлоксацину можлива зміна концентрації глюкози в крові, включаючи гіпо- та гіперглікемію. На тлі терапії ципрофлоксацином дисглікемія частіше може виникати у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, препаратами сульфонілсечовини) або інсуліном. При застосуванні ципрофлоксацину у таких пацієнтів зростає ризик розвитку гіпоглікемії, аж до гіпоглікемічної коми. Необхідно інформувати пацієнтів про симптоми гіпоглікемії (сплутаність свідомості, запаморочення, "вовчий" апетит, головний біль, нервозність, відчуття серцебиття або почастішання пульсу, блідість шкірних покривів, піт, тремтіння, слабкість). Якщо у пацієнта розвивається гіпоглікемія, необхідно негайно припинити лікування ципрофлоксацином та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо. При проведенні лікування ципрофлоксацином у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів із цукровим діабетом рекомендується ретельний моніторинг концентрації глюкози у крові.
Шкірні покриви
При прийомі ципрофлоксацину може виникнути реакція фотосенсибілізації, тому пацієнтам слід уникати контакту з прямим сонячним промінням та УФ-випромінюванням. Лікування слід припинити, якщо спостерігаються симптоми фотосенсибілізації (наприклад, зміна шкірних покривів нагадує сонячні опіки).
Цитохром Р450
Відомо, що ціпрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферменту CYP1А2. Слід бути обережними при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що метаболізуються цим ферментом, таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, ропінірол, клозапін, оланзапін, агомелатин, т.к. збільшення концентрації цих препаратів у плазмі крові, зумовлене інгібуванням їх метаболізму ципрофлоксацином, може спричинити специфічні небажані реакції. Щоб уникнути розвитку кристалурії неприпустиме перевищення добової дози, що рекомендується, необхідно також достатнє споживання рідини і підтримання кислої реакції сечі.
Лабораторна діагностика
В умовах in vitro ципрофлоксацин може заважати бактеріологічному дослідженню Mycobacterium tuberculosis, пригнічуючи її зростання, що може призводити до хибно-негативних результатів при діагностиці даного збудника у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Використання у педіатрії
Було встановлено, що ціпрофлоксацин, як і інші препарати цього класу, викликає артропатію великих суглобів у тварин. Застосування препарату в дітей віком і підлітків до 18 років протипоказано, т.к. не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання кісток дитини.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказане застосування при нирковій недостатності (КК менше 60 мл/хв).
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності середнього та легкого ступеня тяжкості.
Протипоказане застосування при тяжкій печінковій недостатності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку.
Застосування у дітей
Протипоказане застосування віком до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)K65.0 Гострий перитоніт (в т.ч. абсцес) K81.0 Гострий холецистит K81.1 Хронічний холецистит K83.0 Холангіт N10 Гострий тубулоінстерстиціальний нефрит (гострий пієлонефрит) N11 Хронічний тубулоінетріт N41 Запальні хвороби передміхурової залози N45 Орхіт та епідидиміт N70 Сальпінгіт та оофорит N71 Запальна хвороба матки, крім шийки матки (в т.ч. ендометрит, міометрит, метрит, піометра, абсцес матки) N72 Запалення. , ендоцервіцит, екзоцервіцит)
Власник реєстраційного посвідчення
WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. AS (Туреччина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Турция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Орцепол ВМ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг+500 мг 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Орцепол ВМ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг+500 мг 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Хотите приобрести Орцепол ВМ таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг+500 мг 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!