Опсамит таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт Цена
-
Страна:Италия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг
-
В упаковке:28 шт.
Мацитентан является антагонистом рецепторов эндотелина-1 (ЕТ), способным связываться с рецепторами эндотелина типов А и В (ЕТаи ЕТв). Эндотелин-1 является медиатором различных эффектов, включая вазоконстрикцию, индукцию фиброза, клеточную пролиферацию, гипертрофию и воспаление. Мацитентан обладает высокой активностью и продолжительно блокирует рецепторы к эндотелину-1 гладкомышечных клеток легочных артерий. Это предотвращает эндотелин-опосредованную активацию системы вторичных мессенджеров, действие которых приводит к вазоконстрикции и пролиферации гладкомышечных клеток.
Эффективность у пациентов с легочной артериальной гипертензией (ЛАГ)
В рандомизированном, двойном слепом, многоцентровом, плацебо-контролируемом, с оценкой клинических событий, в параллельных группах, исследовании 3 фазы (АС-055- 302/SERAPHIN), 742 пациента с симптоматической ЛАГ были рандомизированы в 3 группы (плацебо [250 пациентов]; мацитентан 3 мг [250 пациентов] и мацитентан 10 мг [242 пациента] 1 раз/сут). Функциональный класс (ФК) ЛАГ по классификации ВОЗ был определен как II, III и IV, соответственно, у 52%, 46% и 2% пациентов. Средний возраст пациентов составлял 46 лет (диапазон 12-85 лет), 20 пациентов были в возрасте от 12 до 18 лет.
Идиопатическая или наследственная ЛАГ была определена в качестве наиболее частой этиологии заболевания (у 57% пациентов), ЛАГ вследствие заболеваний соединительной ткани - у 31% пациентов, ЛАГ ассоциированная с врожденными пороками сердца и шунтами - у 8% пациентов, ЛАГ другой этиологии: у 3% пациентов - лекарства и токсины, у 1% пациентов - ВИЧ-инфекция.
Риск развития первичной комбинированной конечной точки (заболеваемость и смертность, связанные с ЛАГ) к моменту завершения терапии снизился на 45% на фоне лечения препаратом Опсамит® по сравнению с плацебо. Клинический эффект отмечался на ранних сроках лечения, был продолжительным и не зависел от возраста, пола, расы, страны проживания, этиологии заболевания, вида сопутствующего лечения, а также выраженности симптомов ЛАГ (I/II или III/IV ФК по классификации ВОЗ).
К моменту завершения исследования у пациентов, получавших мацитентан, риск смертельного исхода или число случаев госпитализации, связанной с ухудшением течения ЛАГ, снизились на 50% по сравнению с группой плацебо.
Толерантность к физической нагрузке оценивали как вторичную конечную точку. Через 6 мес лечения мацитентаном в дозе 10 мг отмечено увеличение средней дистанции (СД) на 22 метра по результатам теста с 6-минутной ходьбой (97.5% ДИ: 3-41; р=0.0078). При оценке динамики СД в зависимости от функционального класса ЛАГ установлено, что через 6 мес лечения мацитентаном СД увеличилась на 37 метров у пациентов с ЛАГ III/IV ФК (97.5% ДИ: 5-69) и на 12 метров - у пациентов с ЛАГ I/II ФК (97.5% ДИ: 8-33), по сравнению с плацебо. Прирост СД на фоне приема мацитентана продолжался в течение всего исследования.
Также отмечено, что лечение препаратом Опсамит® в дозе 10 мг в течение 6 мес сопровождалось улучшением ФК ЛАГ в 74% случаев и повышением качества жизни пациентов (по результатам оценки опросника SF-36), по сравнению с плацебо.
После 6 мес лечения препаратом Опсамит® легочное сосудистое сопротивление снизилось, в среднем, на 36.5%, а сердечный индекс повысился на 0.58 л/мин/м2, в сравнении с плацебо.
Опсамит таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Пігулки, покриті плівковою оболонкою
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з тисненням "10" на одній стороні.
| 1 таб. | |
| мацітентан | 10 мг |
Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 38.86 мг, целюлоза мікрокристалічна – 15.75 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 2.8 мг, повідон К30 – 2.1 мг, магнію стеарат – 0.35 мг, полісорбат.
Склад плівкової оболонки: опадрай білий (Opadry® AMВ white) (полівініловий спирт, частково гідролізований – 1.27 мг, титану діоксид – 0.9 мг, тальк – 0.56 мг, лецитин (соєвий) – 0.06 мг, ксантанова камедь – 0).
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
15 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
Коди АТХ
C02KX04 Macitentan
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Неселективний антагоніст ендотелінових рецепторів типу ET<SUB>A</SUB>і ET<SUB>B</SUB>. Вазодилататор
Діюча речовина
мацітентан
Фармако-терапевтична група
Гіпотензивний засіб - ендотелеїнові рецептори інгібітор
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
Мацитентан є антагоністом рецепторів ендотеліну-1 (ЕТ), здатним зв'язуватися з рецепторами ендотеліну типів А та В (ЕТаї ЕТв). Ендотелін-1 є медіатором різних ефектів, включаючи вазоконстрикцію, індукцію фіброзу, клітинну проліферацію, гіпертрофію та запалення. Мацитентан має високу активність і довго блокує рецептори до ендотеліну-1 гладком'язових клітин легеневих артерій. Це запобігає ендотелін-опосередкованій активації системи вторинних месенджерів, дія яких призводить до вазоконстрикції та проліферації гладком'язових клітин.
Ефективність у пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ)
У рандомізованому, подвійному сліпому, багатоцентровому, плацебо-контрольованому, з оцінкою клінічних подій, у паралельних групах, дослідженні 3 фази (АС-055-302/SERAPHIN), 742 пацієнти з симптоматичною ЛАГ були рандомізовані у 3 групи (плацебо) [250 пацієнтів мацітентан 3 мг [250 пацієнтів] і мацитентан 10 мг [242 пацієнти] 1 раз на добу). Функціональний клас (ФК) ЛАД за класифікацією ВООЗ було визначено як II, III та IV відповідно у 52%, 46% та 2% пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 46 років (діапазон 12-85 років), 20 пацієнтів віком від 12 до 18 років.
Ідіопатична або спадкова ЛАГ була визначена як найчастіша етіологія захворювання (у 57% пацієнтів), ЛАГ внаслідок захворювань сполучної тканини – у 31% пацієнтів, ЛАГ асоційована з вродженими вадами серця та шунтами – у 8% пацієнтів, ЛАГ іншої етіології: у 3 % пацієнтів – ліки та токсини, у 1% пацієнтів – ВІЛ-інфекція.
Ризик розвитку первинної комбінованої кінцевої точки (захворюваність та смертність, пов'язані з ЛАГ) на момент завершення терапії знизився на 45% на фоні лікування препаратом Опсаміт® у порівнянні з плацебо. Клінічний ефект відзначався на ранніх термінах лікування, був тривалим і не залежав від віку, статі, раси, країни проживання, етіології захворювання, виду супутнього лікування, а також виразності симптомів ЛАД (I/II або III/IV ФК за класифікацією ВООЗ).
На момент завершення дослідження у пацієнтів, які отримували мацитентан, ризик смертельного результату або кількість випадків госпіталізації, пов'язаної з погіршенням перебігу ЛАД, знизилися на 50% порівняно з групою плацебо.
Толерантність до фізичного навантаження оцінювали як вторинну кінцеву точку. Через 6 місяців лікування мацитентаном у дозі 10 мг відмічено збільшення середньої дистанції (ЦД) на 22 метри за результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою (97.5% ДІ: 3-41; р=0.0078). При оцінці динаміки ЦД залежно від функціонального класу ЛАД встановлено, що через 6 місяців лікування мацитентаном ЦД збільшилася на 37 метрів у пацієнтів з ЛАД III/IV ФК (97.5% ДІ: 5-69) та на 12 метрів – у пацієнтів з ЛАД I /II ФК (97.5% ДІ: 8-33), порівняно з плацебо. Приріст ЦД на фоні прийому мацитентану продовжувався протягом усього дослідження.
Також зазначено, що лікування препаратом Опсаміт® у дозі 10 мг протягом 6 місяців супроводжувалося поліпшенням ФК ЛАД у 74% випадків та підвищенням якості життя пацієнтів (за результатами оцінки опитувальника SF-36), порівняно з плацебо.
Після 6 місяців лікування препаратом Опсаміт® легеневий судинний опір знизився, в середньому, на 36.5%, а серцевий індекс підвищився на 0.58 л/хв/м2 порівняно з плацебо.
Показання
Легенева артеріальна гіпертензія ІІ-ІІІ функціональних класів за класифікацією ВООЗ.
Для тривалого лікування як монотерапія або у складі комбінованої терапії у дорослих пацієнтів:
з первинною (ідіопатичною та спадковою) легеневою артеріальною гіпертензією; з легеневою артеріальною гіпертензією та компенсованим вродженим неускладненим пороком серця; з легеневою артеріальною гіпертензією та захворюваннями сполучної тканини.Спосіб застосування, курс та дозування
Лікування препаратом повинен проводити лікар, який має досвід лікування ЛАД.
Препарат Опсаміт застосовують внутрішньо в дозі 10 мг (1 таб.) 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі. Таблетка, покрита плівковою оболонкою, не призначена для розламування, тому її слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю води.
Опсаміт® необхідно приймати щодня в один і той самий час. Якщо пацієнт пропустив дозу препарату Опсаміт®, її потрібно прийняти якнайшвидше і потім продовжити регулярний прийом препарату у звичайний час. Не слід приймати одночасно 2 таблетки, щоб заповнити пропущену дозу.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна у пацієнтів віком 65 років і більше . Однак Опсаміт® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів старше 75 років у зв'язку з обмеженим досвідом застосування у цій віковій групі.
Пацієнти з порушенням функції нирок: корекція дози не потрібна. Клінічні дані про застосування препарату Опсаміт у пацієнтів з ЛАГ та супутньою нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК < 30 мл/хв) відсутні. Опсаміт® не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі .
Пацієнти з порушенням функції печінки: корекція дози не потрібна. Клінічні дані про застосування препарату Опсаміт у пацієнтів з ЛАГ та супутньою печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня відсутні. Застосування препарату Опсаміт при печінковій недостатності тяжкого ступеня або при підвищенні активності печінкових трансаміназ більш ніж у 3 рази проти ВГН протипоказано.
Безпека та ефективність препарату Опсаміт® у дітей віком до 12 років не були встановлені. Є обмежені дані про застосування препарату Опсаміт у дітей старше 12 років . Рекомендована доза становить 10 мг 1 раз на добу.
Передозування
Симптоми: найчастіше при застосуванні мацитентану в одноразовій дозі до 600 мг у здорових добровольців спостерігалися біль голови, нудота і блювання.
Лікування: може знадобитися проведення симптоматичної терапії. Зважаючи на високий рівень зв'язування мацитентану з білками плазми, застосування гемодіалізу малоефективне.
Лікарська взаємодія
Варфарин: спільне застосування мацитентану в дозі 10 мг 1 раз на добу та варфарину в дозі 25 мг одноразово не впливало на концентрацію в плазмі крові S-варфарину (субстрат ізоферменту CYP2C9) або R-варфарину (субстрат ізоферменту CYP3A4). Фармакодинамічний ефект варфарину на МНО не змінювався при сумісному застосуванні з мацитентаном. Варфарин не впливав на фармакокінетику мацитентану та його активного метаболіту.
Силденафіл: при досягненні рівноважного стану експозиція силденафілу, що застосовується у дозі 20 мг 3 рази на добу, підвищилася на 15% при одночасному застосуванні мацитентану у дозі 10 мг 1 раз на добу. Сильденафіл, що є субстратом ізоферменту CYP3A4, не впливав на фармакокінетику мацитентану, не викликав зниження експозиції активного метаболіту мацитентану на 15%. Ці зміни не мають клінічної значущості. Більше того, ефективність та безпека мацитентану у лікуванні ЛАГ при спільному застосуванні з силденафілом були підтверджені в рамках плацебо-контрольованого дослідження.
Кетоконазол: сумісне застосування кетоконазолу, потужного інгібітору ізоферменту CYP3A4, у дозі 400 мг 1 раз на добу супроводжувалося двократним підвищенням експозиції мацитентану у плазмі крові. Експозиція активного метаболіту мацитентану зменшувалась на 26%. Приблизно трикратне збільшення експозиції мацитентану при сумісному застосуванні кетоконазолу в дозі 200 мг 2 рази на добу було встановлено за допомогою методу фармакокінетичного моделювання. Необхідно брати до уваги неточність даного моделювання. Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні мацитентану з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4.
Циклоспорин А: сумісне застосування з циклоспорином А в дозі 100 мг 2 рази на добу, інгібітором ізоферменту CYP3A4 та транспортного поліпептиду органічних аніонів, не впливало на концентрації мацитентану та його активного метаболіту в крові у клінічно значущому ступені.
Рифампіцин: сумісне застосування з рифампіцином, потужним індуктором ізоферменту CYP3A4, у дозі 600 мг/добу, призводило до зниження рівноважної експозиції мацитентану на 79%, проте не змінювало експозицію активного метаболіту. Необхідно враховувати зниження ефективності препарату Опсаміт при спільному застосуванні з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як рифампіцин. Слід уникати спільного застосування мацитентану з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, звіробою продірявленим, карбамазепіном, фенітоїном).
Гормональні контрацептиви: мацітентан не впливає на фармакокінетику субстратів ізоферменту CYP3A4. Зниження ефективності гормональних контрацептивів не очікується.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Дані щодо застосування препарату Опсаміт® при вагітності відсутні. У доклінічних дослідженнях встановлено тератогенну дію мацитентану. Застосування препарату Опсаміт при вагітності протипоказане.
Лікування препаратом Опсаміт жінок із збереженим репродуктивним потенціалом слід починати тільки після підтвердження відсутності вагітності. Лікарі зобов'язані дати рекомендації щодо попередження вагітності, а пацієнткам слід використовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом Опсаміт® та протягом 1 місяця після його завершення.
Під час терапії Опсаміт® рекомендується щомісяця проводити тест на вагітність.
Нс встановлено, чи виділяється мацітентан із грудним молоком. При необхідності застосування препарату Опсаміт у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Вплив на сперматогенез
Розвиток тестикулярної атрофії відмічено у самців після застосування мацитентану. Значимість результатів цих доклінічних досліджень в людини не встановлено, але ризик порушення сперматогенезу виключити не можна.
Побічна дія
Безпеку застосування препарату Опсаміт® оцінювали в рамках клінічного дослідження за участю 742 пацієнтів із симптоматичною ЛАД. Найпоширенішими небажаними лікарськими реакціями (НЛР) у пацієнтів з ЛАГ були назофарингіт (14.0%), головний біль (13.6%) та анемія (13.2%). Більшість НЛР були від легкого до середнього ступеня важкості.
НЛР, пов'язані із застосуванням мацитентану, представлені нижче та класифіковані згідно системи МеdDRA.
Для позначення частоти НЛР використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, < 1/1000); дуже рідко (<1/10 000) та частота не встановлена (частота не може бути визначена за наявними даними).
Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – назофарингіт, бронхіт; часто - фарингіт, грипоподібний синдром, інфекція сечовивідних шляхів.
З боку системи кровотворення: дуже часто – анемія.
З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк, свербіж шкіри, висип).
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль.
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження АТ*.
З боку дихальної системи: часто – закладеність носа.
Загальні реакції: дуже часто – периферичні набряки/затримка рідини**.
* Слід зазначити, що поява артеріальної гіпотензії була пов'язана із застосуванням будь-яких антагоністів рецепторів ендотеліну-1. У пацієнтів з ЛАГ випадки артеріальної гіпотензії спостерігалися у 7.0% пацієнтів, які отримували Опсаміт®, та у 4.4% – у групі плацебо.
**З інших НЛР, пов'язаних із прийомом антагоністів рецепторів ендотеліну-1, відзначають периферичні набряки/затримку рідини. У довгостроковому подвійному сліпому дослідженні у пацієнтів з ЛАГ частота периферичних набряків як НЛР у групі мацитентану 10 мг та групі плацебо була визначена у 21.9% та 20.5% випадках відповідно. У подвійному сліпому дослідженні у пацієнтів з ідіопатичним легеневим фіброзом периферичні набряки як НЛР зареєстровані у групі мацитентану та плацебо у 11.8% та 6.8% пацієнтів відповідно. У двох подвійних сліпих дослідженнях у пацієнтів з дигітальними виразками, асоційованими із системним склерозом, частота НЛР у вигляді периферичних набряків визначалася у 13.4%-16.1% випадків у групі мацитентана 10 мг та у 6.2%-4.5% випадків у групі плаце.
Відхилення лабораторних показників
Печінкові трансамінази: частота підвищення активності печінкових трансаміназ (АЛТ/АСТ) > 3 рази порівняно з ВГН склала 3.4% у пацієнтів з ЛАГ, які приймали Опсаміт®, та у 4.5% - у групі плацебо. Підвищення активності >5 разів у порівнянні з ВГН спостерігалося у 2.5% пацієнтів, які приймали Опсаміт®, та у 2% – у групі плацебо.
Гемоглобін: застосування мацитентану в дозі 10 мг супроводжувалося зниженням гемоглобіну порівняно з плацебо в середньому на 10 г%. Зниження гемоглобіну нижче 100 г% спостерігалося у 8.7% пацієнтів, які приймали мацитентан у дозі 10 мг, та у 3.4% пацієнтів – у групі плацебо.
Лейкоцити: у пацієнтів з ЛАГ, які отримували Опсаміт®, спостерігалося зниження вмісту лейкоцитів від вихідних значень у середньому на 0.7×109/л. У групі плацебо зниження вмісту лейкоцитів не спостерігалося.
Тромбоцити: лікування препаратом Опсаміт® супроводжувалося зниженням вмісту тромбоцитів у середньому на 17×109/л, а в групі плацебо – на 11×109/л.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до мацитентану та/або будь-якого з компонентів препарату; важкий ступінь печінкової недостатності (10 балів і вище за шкалою Чайлд-П'ю), як у випадку діагностованого цирозу печінки, так і без нього; вихідне підвищення активності "печінкових" трансаміназ АЛТ та/ або ACT більш ніж у 3 рази порівняно з ВГН; ниркова недостатність важкого ступеня (КК <30 мл/хв), в т.ч., і при необхідності діалізу; вагітність; грудне вигодовування; застосування препарату у жінок зі збереженим дітородним потенціалом, не користуються надійними методами контрацепції; вік до 18 років (обмежений досвід клінічного застосування); рідко зустрічається вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази і синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, або підвищена чутливість до білка сої (препарат містить лактозу і леці).
З обережністю:
анемія тяжкого ступеня перед початком лікування препаратом Опсаміт®; у пацієнтів з ЛАГ I ФК за класифікацією ВООЗ (недостатньо клінічних даних); у пацієнтів віком від 75 років (обмежений досвід застосування); П'ю); у пацієнтів з ЛАГ, асоційованою з ВІЛ-інфекцією, застосуванням ліків і токсинів (клінічні дані обмежені); ); при спільному застосуванні з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій продірявлений, карбамазепін, фенітоїн).особливі вказівки
Функція печінки
Підвищення активності печінкових трансаміназ (АЛТ та ACT) асоціюється з ЛАГ та із застосуванням інших антагоністів рецепторів ендотеліну-1. Не слід починати терапію препаратом Опсаміт при печінковій недостатності тяжкого ступеня або при початковому підвищенні активності печінкових трансаміназ більш ніж у 3 рази порівняно з ВГН. Необхідно проводити тести для визначення активності печінкових ферментів до початку лікування та в період лікування препаратом Опсаміт®. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів для виявлення ознак печінкової недостатності та щомісяця визначати активність АЛТ та ACT. У разі тривалого незрозумілого підвищення активності печінкових трансаміназ, а також у випадках, коли таке підвищення супроводжується підвищенням концентрації білірубіну більш ніж у 2 рази порівняно з ВГН або клінічними симптомами ураження печінки (наприклад, жовтяниця), застосування препарату Опсаміт необхідно припинити. Відновити терапію препаратом Опсаміт можна лише у пацієнтів без клінічних симптомів ураження печінки при нормалізації активності печінкових трансаміназ.
Гемоглобін
Як і при застосуванні інших антагоністів рецепторів ендотеліну-1, лікування препаратом Опсаміт може супроводжуватися зниженням гемоглобіну. У плацебо-контрольованих дослідженнях мацітентан-залежне зниження гемоглобіну не було прогресуючим, показники стабілізувалися після перших 4-12 тижнів лікування та залишалися стабільними протягом тривалого лікування. Є повідомлення про випадки анемії, при якій вимагали проведення гемотрансфузії в період лікування препаратом Опсаміт®. Застосування препарату Опсаміт не рекомендується у пацієнтів з анемією тяжкого ступеня до початку лікування. Слід проводити визначення гемоглобіну до початку лікування препаратом Опсаміт® та періодично – протягом лікування.
Венооклюзійна хвороба легень
Є повідомлення про випадки набряку легень при застосуванні судинорозширювальних засобів (в основному простацикліну) у пацієнтів з венооклюзійною хворобою легень. Отже, якщо на тлі прийому препарату Опсаміт у пацієнтів з ЛАГ з'являються ознаки набряку легень, необхідно враховувати можливість венооклюзійного захворювання.
Функція ночей
Пацієнти з нирковою недостатністю середнього (30 мл/хв ≤КК<50 мл/хв) та тяжкого (КК<30 мл/хв) ступеня мають більш високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії та анемії при застосуванні препарату Опсаміт®. У зв'язку з цим необхідно регулярно контролювати АТ та гемоглобін у таких пацієнтів.
Пацієнти старші 75 років
У зв'язку з обмеженим досвідом застосування у пацієнтів віком від 75 років препарат Опсаміт® слід застосовувати з обережністю у цієї групи пацієнтів.
Вплив на здатність керувати автомобілем та роботи з механізмами
Мацитентан може незначно впливати на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Однак при виконанні таких видів діяльності слід дотримуватись обережності, беручи до уваги клінічний стан пацієнта та профіль НЛР на фоні застосування мацитентану (головний біль, зниження артеріального тиску).
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказано застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК <30 мл/хв), у т.ч., та при необхідності діалізу.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовувати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки помірного ступеня (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю застосовувати препарат пацієнтам старше 75 років, корекція дози не потрібна у пацієнтів віком 65 років та старше.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування дітям та підліткам віком до 18 років (обмежений досвід клінічного застосування).
Нозологія (коди МКЛ)I27.0 Первинна легенева гіпертензія I27.8 Інші уточнені форми легенево-серцевої недостатності
Власник реєстраційного посвідчення
ACTELION PHARMACEUTICALS Ltd. (Швейцарія)
Вироблено
PATHEON ITALIA SpA (Італія)
Власник товарного знаку
PATHEON FRANCE (Франція)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Италия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Опсамит таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Опсамит таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Хотите приобрести Опсамит таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!