Каталог товаров

Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 30 шт Цена

( 8 )
Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    600 мг
  • В упаковке:
    30 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Противовирусный препарат, нуклеозидный ингибитор обратной транскриптазы ВИЧ. Селективно подавляет репликацию ВИЧ-1 и ВИЧ-2 (включая штаммы ВИЧ-1, устойчивые к зидовудину, ламивудину, залцитабину, диданозину и невирапину). Абакавир подвергается внутриклеточному метаболизму, превращаясь в активную форму карбовир-5'-трифосфат-аналог деоксигуанозина - 5'-трифосфата. Механизм действия препарата связан с ингибированием обратной транскриптазы ВИЧ. что приводит к обрыву синтеза вирусной ДНК и прекращению репликации ВИЧ. Возможное развитие резистентности связано с изменениями генотипа в определенной кодоновой области обратной транскриптазы (кодоны М184V, K65R. L74V и Y115F). Резистентность ВИЧ развивается относительно медленно; необходимы множественные мутации для увеличения половинной ингибирующей концентрации (IС50) препарата в 8 раз. Развитие перекрестной резистентности маловероятно. Увеличивает количество CD4+-клеток в крови и снижает концентрацию вирусной РНК (в том числе в спинномозговой жидкости).

Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 30 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 150 мг: 30, 60, 90 або 120 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 300 мг: 30, 60, 90 чи 120 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 600 мг: 30, 60, 90 чи 120 шт.
Опис

Таблетки, покриті плівковою оболонкою від світло-коричневого до коричневого кольору, овальні, двоопуклі; на поперечному розрізі білого кольору.

1 таб.
абакавіру сульфат 702 мг,
 що відповідає змісту абакавіру 600 мг

Допоміжні речовини : гипролоза 48 мг, карбоксиметилкрохмал натрію 48 мг, кремнію діоксид колоїдний 8 мг, магнію стеарат 10 мг, целюлоза мікрокристалічна 196 мг.

Склад плівкової оболонки: готова водорозчинна плівкова оболонка 28 мг (гіпромелоза 74.2 %, макрогол 6000 14.3 %, титану діоксид 3.5 %, тальк 2.3 %, барвник заліза оксид червоний 1.4 %, барвник заліза оксид жовтий).

10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (6) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
60 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
90 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
120 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.


Коди АТХ

J05AF06 Abacavir


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Противірусний препарат, активний щодо ВІЛ


Діюча речовина

абакавір


Фармако-терапевтична група

Противірусний [ВІЛ] засіб


Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці виробника за температури не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.


Термін придатності

Термін придатності – 2 роки.


Фармакологічна дія

Противірусний препарат, нуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ. Селективно пригнічує реплікацію ВІЛ-1 та ВІЛ-2 (включаючи штами ВІЛ-1, стійкі до зидовудину, ламівудину, залцитабіну, диданозину та невірапіну). Абакавір піддається внутрішньоклітинному метаболізму, перетворюючись на активну форму карбовір-5'-трифосфат-аналог деоксигуанозину - 5'-трифосфату. Механізм дії препарату пов'язаний із інгібуванням зворотної транскриптази ВІЛ. що призводить до обриву синтезу вірусної ДНК та припинення реплікації ВІЛ. Можливий розвиток резистентності пов'язаний із змінами генотипу в певній кодоновій ділянці зворотної транскриптази (кодони М184V, K65R. L74V та Y115F). Резистентність ВІЛ розвивається щодо повільно; необхідні множинні мутації для збільшення половинної інгібуючої концентрації (IС50) препарату у 8 разів.Розвиток перехресної резистентності є малоймовірним. Збільшує кількість CD4+-клітин у крові та знижує концентрацію вірусної РНК (у тому числі у спинномозковій рідині).


Показання

ВІЛ-інфекція у дорослих та дітей (у складі комбінованої антиретровірусної терапії).


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат Олітид приймається внутрішньо, незалежно від їди.

Дорослі, діти та підлітки з масою тіла понад 30 кг

Добова доза, що рекомендується, становить 600 мг. Препарат призначають у дозі 300 мг двічі на добу або 600 мг один раз на добу.

Діти віком від 3 років і старші з масою тіла менше 30 кг

Дітям з масою тіла від 14 до 21 кг рекомендована доза становить 150 мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу.

Дітям з масою тіла більше 21 кг і менше 30 кг рекомендована доза становить 150 мг уранці та 300 мг увечері або 450 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози препарату не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Застосування препарату Олітід у пацієнтів із печінковою недостатністю протипоказано.


Передозування

Симптоми: У клінічних дослідженнях пацієнти отримували одноразові дози абакавіру до 1200 мг та добові дози до 1800 мг. Повідомлень про побічні реакції не було. Дія вищих доз абакавіру невідома.

Лікування: у разі передозування необхідно стежити за станом пацієнта з метою виявлення ознак інтоксикації та своєчасного початку лікування. За потреби призначається симптоматична терапія. Немає даних про можливість виведення абакавіру за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу.


Лікарська взаємодія

Результати досліджень in vitro та аналіз основних шляхів метаболізму абакавіру вказують на те, що його взаємодія з іншими препаратами, опосередкована ізоферментами системи цитохрому Р450, є малоймовірною. Абакавір не пригнічує процеси метаболізму за участю ферменту CYP3A4. У дослідженнях in vitro показано, що абакавір не пригнічує активність ізоферментів CYP3A4, CYP2C9 чи CYP2D6. У ході клінічних досліджень не виявлено індукції печінкового метаболізму екзогенних субстанцій під дією препарату. Таким чином, взаємодія абакавіру з інгібіторами протеази ВІЛ та іншими препаратами, що метаболізуються за участю основних ізоферментів системи цитохрому Р450, є малоймовірною.

Клінічні дослідження показали відсутність клінічно значущих взаємодій між абакавіром.зидовудіном та ламівудином.

Застосування абакавіру одночасно з рифампіцином, фенобарбіталом та фенітоїном (індукторами УДФ-глюкуронілтрансферази) може призвести до незначного зменшення концентрацій абакавіру у плазмі.

Етанол уповільнює метаболізм абакавіру, що призводить до збільшення AUC абакавіру на 41%. Проте клінічна значимість цієї зміни невелика. Абакавір не впливає на метаболізм етанолу.

За даними фармакокінетичних досліджень, застосування абакавіру в дозі 600 мг 2 рази на добу в комбінації з методом знижує C max абакавіру в сироватці на 35%, збільшує час досягнення максимальної концентрації в сироватці на 1 год, але не змінює AUC. Клінічна значимість цих змін невелика. У цьому ж дослідженні встановлено, що абакавір підвищує сумарний кліренс метадону на 22%. У більшості випадків ці зміни також розцінюються як клінічно незначущі, однак у певних ситуаціях може знадобитися зміна дози метадону. Ретиноїди. наприклад, ізотретиноїн. виводяться за участю алкогольдегідрогенази. тому можуть вступати у взаємодію Космосу з абакавиром, проте досі спеціальних досліджень не проводилося.

При одночасному призначенні абакавіру та рибавірину можливе зменшення концентрації фосфорильованих метаболітів рибавірину, що у свою чергу може призвести до зниження ефективності лікування у пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ та вірусом гепатиту С, які отримують терапію пегільованим інтерфероном та рибавірином. Необхідно дотримуватися особливої ​​обережності при одночасному призначенні абакавіру та рибавірину.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Можливо, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода (безпека застосування не встановлена). На час лікування слід припинити грудне вигодовування.


Побічна дія

Гіперчутливість

За даними клінічних досліджень, проведених до початку скринінгу на наявність алелю HLA-B*5701, приблизно у 5% пацієнтів, які приймали абакавір, відзначалася реакція гіперчутливості, в окремих випадках зі смертельним результатом. Гіперчутливість до абакавіру характеризується поліорганним ураженням. У більшості пацієнтів з гнперчутливістю при розвитку цієї реакції відзначаються лихоманка та висипання (зазвичай макуло-папульозна або уртикарна), хоча в деяких випадках ці прояви відсутні. Симптоми реакції гіперчутливості можуть з'являтися в будь-який час після початку лікування абакавіром. проте найчастіше вони виникають протягом перших 6 тижнів лікування (медіана часу початку цієї реакції – 11 діб). Симптоми реакції гіперчутливості наведені нижче.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: ≥10% - висип (зазвичай макуло-папульозна або уртикарна).

З боку шлунково-кишкового тракту: ≥10% – нудота, блювання, діарея, біль у животі; можливі - виразка слизової оболонки порожнини рота.

З боку печінки та підшлункової залози: ≥10% – підвищення активності ферментів печінки; можлива печінкова недостатність.

З боку дихальної системи: ≥10% – задишка, кашель; можливі – біль у горлі, респіраторний дистрес-синдром дорослих, дихальна недостатність.

З боку нервової системи: ≥10% – головний біль; можливі парестезії.

З боку системи кровотворення: можлива лімфопенія.

З боку кістково-м'язової системи: ≥10% – міалгії; рідко – міоліз, артралгії. підвищення активності креатинфосфокінази (КФК)

З боку сечовидільної системи: можливі підвищення концентрації креатиніпу в сироватці, ниркова недостатність.

Інші:≥10% - пропасниця, почуття втоми, нездужання; можливі – набряки, лімфаденопатія, артеріальна гіпотензія, кон'юнктивіт, анафілактичні реакції. Реакція гіперчутливості спочатку може бути розцінена як захворювання органів дихання (пневмонія, бронхіт, фарингіт, респіраторна вірусна інфекція), гастроентерит або небажані реакції, пов'язані з прийомом інших препаратів. Продовження прийому абакавіру при розвитку реакції гіперчутливості, також як відновлення його прийому після стихання симптомів, може призвести до важких наслідків, аж до смертельного результату. Тому при появі будь-яких з перерахованих симптомів необхідно ретельне обстеження пацієнта для виключення реакції гіперчутливості. Якщо виключити реакцію гіперчутливості не можна,то повторне призначення препарату Олітід або інших абакавір-вмісних препаратів суворо протипоказане.

Якщо при розвитку реакції гіперчутливості пацієнти продовжують приймати абакавір, то клінічні прояви стають більш вираженими, а при скасуванні абакавіру вони зазвичай зазнають зворотного розвитку.

Відновлення прийому абакавіру пацієнтами з реакцією гіперчутливості в анамнезі призводить до повторної реакції протягом декількох годин. Повторна реакція гіперчутливості може протікати важче, ніж перша, і виявлятися загрозливому життю артеріальною гіпотонією, аж до летального результату. При розвитку реакції гіперчутливості, незалежно від носія алелю HLA-B*5701, слід назавжди відмовитися від застосування препарату Олітід та інших препаратів, що містять абакавір.

Іноді реакція гіперчутливості розвивається при відновленні терапії абакавіром після його відміни, спричиненої появою всього одного з основних симптомів цієї реакції (висипки, лихоманки, нездужання, стомлюваності, порушень з боку шлунково-кишкового тракту або дихальної системи).

У поодиноких випадках ця реакція виникає при відновленні прийому абакавіру пацієнтами, у яких до відміни препарату не відзначалося жодних симптомів гіперчутливості.

Природа інших небажаних явищ, відмінних від реакції гіперчутливості, але спостерігаються у пацієнтів, які отримують абакавір, до кінця не зрозуміла. Чи є ці небажані явища наслідком застосування абакавіру або інших препаратів, які одночасно призначаються з ним, або вони обумовлені самим захворюванням, дотепер не встановлено.

Багато з наведених нижче небажаних ефектів, пов'язаних з прийомом абакавіру (нудота, блювання, діарея, лихоманка, стомлюваність, висип) можуть спостерігатися і при розвитку реакції гіперчутливості. Тому при прояві будь-якого з цих симптомів показано ретельне обстеження хворого на підтвердження або виключення реакції гіперчутливості. Якщо абакавір був скасований через підозру на реакцію гіперчутливості, відновлення прийому препарату заборонено. Відновлювати терапію абакавіром після переривання у зв'язку з появою перелічених вище симптомів можна тільки після виключення реакції гіперчутливості і під безпосереднім медичним наглядом. Більшість наведених нижче небажаних реакцій не обмежують застосування абакавіру. Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (> 1/10),часто (від 1/100 до 1/10), нечасто (від 1/1000 до 1/100), рідко (від 1/10000 до 1/1000) і дуже рідко (частота нижче 1/10000).

З боку обміну речовин: часто – гіперлактатемія; рідко – лактоацидоз, накопичення/перерозподіл жирової тканини, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, резистентність до інсуліну, гіперглікемія.

Частота цих небажаних реакцій залежить багатьох чинників, зокрема. від антиретровірусних препаратів, що використовуються у комбінації з абакавіром.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея; рідко – панкреатит (причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням абакавіру точно не встановлений).

З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатит, гепатомегалія. жирова дистрофія печінки

З боку нервової системи: часто – головний біль.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто – висип (за відсутності системних проявів); дуже рідко - багатоформна ексудативна еритема, включаючи синдром Стівнсса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Інші: часто - пропасниця, сонливість, стомлюваність, втрата апетиту. Повідомлялося про випадки остеонекрозу у пацієнтів з такими факторами ризику, як пізні стадії ВІЛ-інфекції або тривала комбінована аітіретровірусна терапія (частота народження невідома).

У пацієнтів, які приймають абакавір або інші антиретровірусні препарати, можливий розвиток опортуністичних інфекцій або інших ускладнень ВІЛ-інфекції.


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до абакавіру або будь-якого іншого компонента препарату, печінкова недостатність, дитячий вік до 3 років та маса тіла менше 14 кг (для цієї лікарської форми).

З обережністю: вагітність, пацієнти із можливим ризиком виникнення ішемічної хвороби серця.


особливі вказівки

Гіперчутливість

За даними клінічних досліджень, проведених до початку скринінгу на наявність алелю HLA-B*5701, приблизно у 5% пацієнтів, які приймають абакавір. розвивається гіперчутливість до препарату, у поодиноких випадках з летальним результатом.

Фактори ризику.У клінічних дослідженнях було показано, що носій алеля HLA-B*5701 значно збільшує ризик розвитку реакції гіперчутливості до абакавіру. У проспективному клінічному дослідженні CNA106030 (PREDICT-1) пацієнтам з наявністю алелю HLA-B*5701 препарати, що містять абакавір, не призначалися, що дозволило суттєво знизити частоту виникнення клінічно підозрюваної реакції гіперчутливості з 7,8% (66 пацієнтів з 847) ,4% (27 пацієнтів з 803) (р<0,0001), а також частоту розвитку реакції гіперчутливості, підтвердженої шкірно-аплікаційною пробою з 2,7% (23 пацієнтів з 842) до 0,0% (0 пацієнтів з 802 ) (р<0,0001). Таким чином, ґрунтуючись на результатах даного дослідження, було показано,що у 48-61% пацієнтів-носіїв алелю НLA-B*5701 розвивається реакція гіперчутливості у порівнянні з 0-4% пацієнтів, у яких цей аллель відсутній.

Лікарям рекомендується проводити скринінг на носій алелі HLА-В*5701 у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, яким раніше не призначалися препарати, що містять абакавір. Скринінг рекомендується проводити до початку повторного призначення абакавіру у пацієнтів з невідомим НLА-В*5701-статусом, які раніше добре переносили терапію абакавіром.

Використання препаратів абакавіру не рекомендується у пацієнтів, які мають алель HLA-B*5701, і повинно розглядатися лише у виняткових випадках під ретельним медичним наглядом, коли потенцнатна користь перевищує ризик, пов'язаний із застосуванням препарату.

Клінічний діагноз підозрюваної реакції гіперчутливості повинен залишатися основою для прийняття рішення про використання препаратів, що містять абакавір, у всіх пацієнтів. Навіть у разі відсутності алелю HLA-B*5701 абакавір необхідно відмінити і не відновлювати його прийом у всіх випадках, коли реакцію гіперчутливості не можна виключити, керуючись клінічними даними, через йотенціашний ризик розвитку серйозних небажаних ефектів або навіть літатного результату.

Клінічна картина. Гіперчутливість до абакавіру характеризується появою симптомів, що вказують на поліорганне ураження. Більшість пацієнтів відзначають лихоманку та/або висип, як частину синдрому.

Іншими симптомами гіперчутливості до абакавіру є: стомлюваність, нездужання, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи блювання, нудоту, діарею та біль у животі; порушення з боку дихальної системи, включаючи задишку, біль у горлі, кашель, ураження легень (переважно у вигляді локальних інфільтративних змін, що виявляються при рентгенографії грудної клітки).

Симптоми гіперчутливості можуть виникнути будь-коли після початку лікування абакавіром. проте найчастіше вони виникають протягом перших шести тижнів. Якщо при появі симптомів гіперчутливості лікування абакавіром продовжується, вони стають більш вираженими і можуть набувати загрозливого для життя характеру. Після відміни препарату симптоми гіперчутливості зазвичай піддаються зворотному розвитку.

Хворі, яким призначено лікування абакавіром, повинні з особливою ретельністю спостерігатися щодо виникнення гіперчутливості протягом перших двох місяців лікування з консультаціями кожні два тижні, хоча при цьому треба пам'ятати, що така реакція може проявитися і пізніше, у будь-який час.

Лікування. При появі симптомів гіперчутливості до абакавіру пацієнт, незалежно від носія алелю HLA-B*5701, негайно повинен звернутися до лікаря за консультацією. Постановка діагнозу реакції гіперчутливості до абакавіру потребує негайного відміни препарату. Відновлення лікування препаратом Олітід або іншим препаратом, що містить абакавір, у пацієнтів з реакцією гіперчутливості в анамнезі суворо протипоказане, оскільки протягом декількох годин після прийому препарату можливий повторний розвиток реакції у більш тяжкій формі, аж до загрозливого життя артеріальної гіпотензії або летального результату.

Якщо виключити гіперчутливість до абакавіру не можна, то, щоб уникнути пізньої діагностики та для мінімізації ризику розвитку загрозливих для життя станів, абакавір відміняють назавжди, навіть якщо можливий інший діагноз (наприклад, захворювання дихальних шляхів та легень, грипоподібний синдром, гастроентерит або небажаний). Не слід відновлювати лікування препаратом Олітід або іншим препаратом, що містить абакавір, навіть у разі появи симптомів гіперчутливості при повторному застосуванні альтернативних лікарських препаратів.

Особливі вказівки щодо лікування після перерви в терапії абакавіром. Незалежно від носія алеля HLA-B*5701. якщо після відміни абакавіру передбачається поновлення лікування цим препаратом, необхідно з'ясувати причину відміни, і переконатися, що у хворого не спостерігалося симптомів гіперчутливості. Якщо виключити реакцію гіперчутливості не можна, то лікування будь-яким препаратом, що містить абакавір, заборонено.

Описано нечисленні випадки розвитку реакції гіперчутливості при відновленні лікування абакавіром після його відміни у зв'язку з появою якогось одного з типових симптомів гіперчутливості (висипання, лихоманка, нездужання, стомлюваність, шлунково-кишкові порушення та порушення з боку дихальної системи). Оскільки у всіх таких випадках виключити реакцію гіперчутливості не можна і, беручи до уваги дані про більш тяжкий перебіг при повторному застосуванні абакавіру. відновлення терапії препаратом, що містить абакавір, у цих хворих не рекомендується. Однак якщо в таких випадках питання про повторне призначення абакавіру вирішується позитивно, лікування їм проводять тільки при безпосередньому медичному спостереженні.

Реакція гіперчутливості відзначається, хоч і вкрай рідко, навіть при відновленні лікування абакавір-вмістом препарату пацієнтів, у яких симптоми цієї реакції раніше не спостерігалися, і перерва в прийомі препарату, що містить абакавір, була пов'язана з іншими причинами. У такому разі поновлення прийому препарату можливе, проте потребує наявності у пацієнта або оточуючих його людей швидкого доступу до медичної допомоги.

Скринінг на носій алеля HLA-B*5701 рекомендується проводити до повторного призначення абакавіру у пацієнтів з невідомим НLА-В*5701-статусом. раніше добре переносили терапію абакавіром. Повторне призначення абакавіру пацентам алеля HLA-B*5701 не рекомендоване і може розглядатися тільки у виняткових випадках підлога ретельним медичним контролем, коли потенційна користь від лікування препаратом перевищує всі можливі ризики.

Необхідна інформація для пацієнтів

Лікар, який призначає препарат, повинен ознайомити пацієнта з наступною інформацією щодо реакції гіперчутливості:

пацієнт повинен бути поінформований про можливість появи загрозливих для життя симптомів гіперчутливості та ризик летального результату, а також про підвищений ризик реакції гіперчутливості у носіїв алелю HLA-В*5701; пацієнта необхідно попередити, що навіть за відсутності алелю HLA-B*5701 може розвинутися реакція гіперчутливості. Таким чином, усі пацієнти при появі симптомів, які можуть бути обумовлені реакцією гіперчутливості, повинні негайно звернутися до свого лікаря; пацієнти з гіперчутливістю до абакавіру повинні бути попереджені про неприпустимість відновлення застосування препарату Олітід або інших препаратів, що містять абакавір, незалежно від HLA-B*5701-статусу; щоб уникнути повторного застосування препарату Олітід пацієнтами, які перенесли реакцію гіперчутливості, їм рекомендується повернути таблетки препарату лікарю; пацієнти, які з будь-якої причини перервали лікування препаратом Олітід (особливо у зв'язку з можливими небажаними реакціями або ускладненнями лікування), перед поновленням прийому препарату повинні звернутися до лікаря.

Лактоацидоз, гепатомегалія та жирова дистрофія печінки.

Є повідомлення про розвиток лактоацидозу, гепатомегалії та жирової дистрофії печінки, у т.ч. з летальним результатом, внаслідок антиретровірусії терапії аналогами нуклеозидів, включаючи абакавір. приймаються як окремо, і у комбінації. Найчастіше ці ускладнення виникають у жінок.

Симптоми, що вказують на лактоацидоз, включають загальну слабкість, зниження апетиту, швидке схуднення неясної етіології, порушення з боку шлунково-кишкового тракту та порушення з боку дихальної системи (задишка та тахіпное).

Застосування абакавір-вмісних препаратів у будь-якого пацієнта вимагає обережності, особливо за наявності факторів ризику ураження печінки. При появі клінічних або лабораторних ознак лактоацидозу або гепатотоксичності (може проявлятися гепатомегалією та жировою дистрофією печінки, навіть за відсутності вираженого підвищення активності амінотрансфераз) лікування абакавіром необхідно припинити.

Перерозподіл підшкірно-жирової клітковини

Комбінована антиретровірусія терапія може супроводжуватися розвитком одного або декількох з перелічених симптомів: ожирінням, перерозподілом підшкірного жиру з відкладенням його на тулуб, шиї («горб буйвола»), значним зменшенням підшкірного жирового шару на кінцівках та особі, гінекомастією та підвищенням концентрації. рівня глюкози у крові.

Всі ці симптоми відносяться до проявів ліподистрофії. Один або кілька цих симптомів можуть виникати при лікуванні будь-якими інгібіторами протеази ВІЛ та нуклеозидними інгібіторами зворотної траіскриптази. Проте ризик цих небажаних реакцій залежить від препарату.

Синдром ліподистрофії має складну етіологію та може розвиватися під дією різних факторів, які можуть діяти синергічно. Важливу роль у її розвитку відіграють сама ВІЛ-інфекція, літній вік пацієнта та тривалість антиретровірусії терапії.

При клінічному обстеженні хворих необхідно звертати увагу на перерозподіл підшкірно-жирової клітковини. Лабораторне обстеження має включати визначення концентрації ліпідів у сироватці та рівня глюкози у крові. У разі порушення ліпідного обміну призначають відповідне лікування.

Мітохондріальна дисфункція

В умовах in vitro та in vivo виявлена ​​здатність нуклеотидних та нуклеозидих аналогів викликати пошкодження мітохондрій різного ступеня. Є повідомлення про мітохондріальну дисфункцію у ВІЛ-негативних дітей, які зазнали впливу нуклеозидих аналогів внутрішньоутробно або відразу після народження. Основними проявами мітохондріальної дисфункції, що часто минають, були анемія, нейтропенія, гіперлактатемія та підвищення активності ліпази в плазмі крові. Відзначалися також пізніші прояви цього порушення: гіпертонус мускулатури, судоми, аномалії поведінки.

Синдром відновлення імунітету

За наявності у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжким імунодефіцитом безсимптомних або малосимптомних опортуністичних інфекцій на момент початку антиретровірусії терапії (APT), проведення такої терапії може призвести до посилення симптоматики опортуністичних інфекцій або інших тяжких наслідків. Зазвичай, ці реакції виникають протягом перших тижнів або місяців після початку APT. Типовими прикладами є цитомегаловірусний ретиніт, генералізована або осередкова інфекція, спричинена мікобактеріями, та пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci (P. carinii). Поява будь-яких симптомів запалення вимагає негайного обстеження та, при необхідності, лікування. Аутоімунні захворювання (такі як хвороба Грейвса, поліміозит та синдром Гійєна-Барре) спостерігалися на тлі відновлення імунітету, проте час первинних проявів варіював,і захворювання могло виникати через багато місяців після початку терапії та мати атипову течію.

Оппортуністичні інфекції

Застосування абакавіру або інших антиретровірусних препаратів не виключає можливості розвитку опортуністичних інфекцій або інших ускладнень ВІЛ-інфекції, тому пацієнти повинні залишатися під наглядом лікаря, який має досвід лікування ВІЛ-асоційованих захворювань.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози абакавіру не потрібна.

Печінкова недостатність

Застосування препарату Олітід у пацієнтів із печінковою недостатністю протипоказано.

Пацієнти з хронічним гепатитом або С

Ризик гепатотоксичної дії антиретровірусних препаратів у пацієнтів з поєднаною інфекцією ВІЛ і вірусом гепатиту В або С вище, ніж за наявності тільки ВІЛ-інфекції. Тому пацієнти з хронічним гепатитом або С., які одночасно приймають антиретровірусні препарати, знаходяться в групі підвищеного ризику несприятливого впливу на печінку з можливим летальним результатом. За такими пацієнтами має вестися ретельне спостереження як клінічне, так і лабораторне.

Абакавір та рибавірин мають однакові шляхи фосфорилювання, тому слід враховувати можливість взаємодії між цими препаратами. При одночасному призначенні абакавіру та рибавірину можливе зменшення концентрації фосфорильованих метаболітів рибавірину, що в свою чергу може призвести до зниження ефективності лікування у пацієнтів, інфікованих одночасно ВІЛ та вірусом гепатиту С, які отримують терапію пегільованим інтерфероном та рибавірином. Необхідно дотримуватися особливої ​​обережності при одночасному призначенні абакавіру та рибавірину.

Передача ВІЛ-інфекції

Проведення антирстровірусної терапії, у т.ч. абакавіром. не виключає можливості передачі ВІЛ статевим шляхом або при контакті з інфікованою кров'ю і тому не скасовує необхідності дотримання відповідних запобіжних заходів.

Інфаркт міокарда

В результаті проспективного, спостережливого, епідеміологічного дослідження з метою вивчення частоти виникнення інфаркту міокарда у пацієнтів, які отримують комбіновану аптиретровірусну терапію, виявився зв'язок попереднього, протягом 6 місяців, прийому абакавіру з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда. За даними узагальненого аналізу клінічних досліджень, не спостерігалося підвищення ризику інфаркту міокарда, пов'язаного з прийомом абакавіру. Біологічні механізми, що пояснюють потенційно підвищений ризик, невідомі. Загалом, доступні дані, отримані зі спостереження когорт та контрольованих клінічних досліджень, не дозволяють однозначно визначити зв'язок терапії абакавіром та ризиком інфаркту міокарда.

Проте з обережністю слід призначати антиретровірусну терапію, включаючи препарати, що містять абакавір. пацієнтам із можливим ризиком виникнення ішемічної хвороби серця. Необхідно вжити всіх заходів для мінімалізації факторів ризику (таких як артеріальна гіпертонія, дисліпідемія, цукровий діабет та куріння).

Панкреатит

Відзначено випадки розвитку панкреатиту у пацієнтів, які отримували абакавір, але причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату точно не встановлено. При появі болю в животі, нудоти, блювання або характерних змін біохімічних показників у пацієнта, який отримує абакавір, слід виключити панкреатит. Слід призупинити прийом препарату доти, доки діагноз панкреатиту не буде виключений.

Остеонекроз

Хоча етіологія остеонекрозу вважається мультифакторною (наприклад, прийом кортикостероїдів, вживання алкоголю, гостра імуносуппресія, підвищений індекс маси тіла відіграють важливу роль у розвитку даного ускладнення), про такі випадки повідомляють, особливо, у пацієнтів з прогресуючою ВІЛ-інфекцією. терапію. Пацієнти повинні звернутися за консультацією до лікаря при появі таких симптомів, як млявість, скутість, біль у суглобах або при появі труднощів при русі.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Не проводилося спеціальних досліджень щодо вивчення впливу абакавіру на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.

Тим не менш, пацієнтам, які приймають абакавір, необхідно дотримуватися запобіжних заходів, або уникати керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати такі побічні ефекти як сонливість, головний біль.


Застосування у разі порушення функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози препарату не потрібна.


Застосування при порушеннях функції печінки

Застосування препарату Олітід у пацієнтів із печінковою недостатністю протипоказано.


Умови реалізації

За рецептом.


Застосування у дітей

Дітям з масою тіла від 14 до 21 кг рекомендована доза становить 150 мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу.

Дітям з масою тіла більше 21 кг і менше 30 кг рекомендована доза становить 150 мг уранці та 300 мг увечері або 450 мг 1 раз на добу.

Протипоказано дітям до 3 років та з масою менше 14кг.


Нозологія (коди МКЛ)B20 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], що виявляється у вигляді інфекційних та паразитарних хвороб B21 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], що виявляється у вигляді злоякісних новоутворень B22 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], що виявляється у вигляді інших уточнених хвороб B23 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], що виявляється у вигляді інших станів B24 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], неуточнена
Власник реєстраційного посвідчення

PHARMASYNTEZ AO (Росія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Хотите приобрести Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Олитид таблетки покрытые пленочной оболочкой 300 мг 60 шт., Зиаген таблетки покрытые оболочкой 300 мг 60 шт..

(13901)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Противовирусный препарат, нуклеозидный ингибитор обратной транскриптазы ВИЧ. Селективно подавляет репликацию ВИЧ-1 и ВИЧ-2 (включая штаммы ВИЧ-1, устойчивые к зидовудину, ламивудину, залцитабину, диданозину и невирапину). Абакавир подвергается внутриклеточному метаболизму, превращаясь в активную форму карбовир-5'-трифосфат-аналог деоксигуанозина - 5'-трифосфата. Механизм действия препарата связан с ингибированием обратной транскриптазы ВИЧ. что приводит к обрыву синтеза вирусной ДНК и прекращению репликации ВИЧ. Возможное развитие резистентности связано с изменениями генотипа в определенной кодоновой области обратной транскриптазы (кодоны М184V, K65R. L74V и Y115F). Резистентность ВИЧ развивается относительно медленно; необходимы множественные мутации для увеличения половинной ингибирующей концентрации (IС50) препарата в 8 раз. Развитие перекрестной резистентности маловероятно. Увеличивает количество CD4+-клеток в крови и снижает концентрацию вирусной РНК (в том числе в спинномозговой жидкости).
Быстрый заказ
Противовирусное средство, синтетический карбоциклический аналог нуклеозидов. Внутри клетки абакавир превращается при участии клеточных ферментов в активный метаболит карбовир трифосфат. Карбовир трифосфат является аналогом деоксигуанозин-5'-трифосфата (дГТФ). Карбовир трифосфат ингибирует активность ВИЧ-1 обратной транскриптазы, что обусловлено конкуренцией с естественным субстратом дГТФ и нарушением его встраивания в вирусную ДНК. Потеря 3'-OH группы во встроенном аналоге нуклеозида предотвращает формирование 5'- и 3'-фосфорноэфирных связей, необходимых для элонгации цепочки ДНК. В результате этого прекращается рост вирусной ДНК.